Актуальність.
Актуальність обраної мною теми обумовлена тим, що сьогодні, як ніколи, регулювання відсоткових ставок грошового ринку є важливою складовою державної економічної політики з приводу подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи. Для України питання процентної політики центрального банку є особливо проблемним, адже політика НБУ не завжди є ефективною та зрозумілою для суб’єктів економічної діяльності. Більшість провідних економік світу з метою стимулювання ділової активності пішли на безпрецедентне зниження ключових процентних ставок. Невизначена позиція України в цьому питанні викликає лише здивування. Саме зараз дуже гостро стоїть питання щодо необхідності здійснення певних кроків з боку НБУ, але думки експертів з-приводу цього розбігаються. З одного боку, збереження вкрай високих процентних ставок може виявитися згубним для країни і поставити під загрозу подальший економічний розвиток та вихід із кризи. А з іншого, поради щодо проведення в Україні політики "дешевих грошей" не враховують сучасні економічні реалії. Тому це дискусійне питання викликало неабиякий інтерес серед політичних та наукових діячів, а саме: В. Стельмаха, В. Ющенко, А. Чухно, П. Юхименко, П. Нікіфорова та ін.
Проаналізувавши обрані мною статті, ми зможемо зробити висновки щодо ефективності вже здійснених заходів в сфері процентної політики НБУ, прослідкувати деякі сучасні тенденції та спрогнозувати можливий ефект від здійснення запланованих заходів в майбутньому.
Отже, питання подальшого спрямування процентної політики Центрального банку України є нагальним, що зумовлює необхідність проведення чітких, послідовних та об’єктивних реформ в цій сфері. Українська економіка, що зазнала згубного впливу світової фінансової кризи та відчула значні загострення внутрішніх проблем, що накопичувалися останнім десятиріччям, втомилася від невизначеності та непрозорості політики НБУ.
Огляд публікацій
"
Становлення державного регулювання відсоткових ставок грошового ринку в Україні" / Килипенко Н. Є. / Науковий вісник НЛТУ України. - 2008
В даній статті автори зосереджують увагу на основних етапах становлення державного регулювання відсоткових ставок грошового ринку в Україні, розглядають проблеми та перспективи, що мали місце та зосереджуються на теоретико-методологічних підходах до державного регулювання відсоткових ставок.
Автори, розглядаючи розвиток української економіки в різні періоди, відмічали, що становлення механізмів регулювання відсоткових ставок відбувалося в тісному взаємозв’язку з динамікою ринкових реформ і не завжди процентна політика НБУ була ефективною. Так, в період глибокої економічної кризи та гіперінфляції (1992-1995) політика Центрального банку не мала реального впливу на економічну кон’юктуру, і лише після запровадження української гривні (1996) було створено передумови для стабілізації монетарної сфери та розширення можливостей застосування відсоткової політики. І вже з 2000 року відсоткова політика в Україні, за словами автора, почала набувати характеру, властивого ринковим економікам.
Також в статті аналізуються різні показники, такі як грошова маса, швидкість обігу грошей, грошовий мультиплікатор та ін., їх динаміка за 1992-2006 роки та встановлюються причинно-наслідкові зв’язки цих показників з процентними ставками Центрального банку за відповідний період.
Автор дійшов до висновку, що розширення можливостей відсоткової політики можливе лише після переходу до режиму вільно плаваючого валютного курсу, а зростання масштабів використання операцій на відкритому ринку є одним із визначальних напрямів підвищення ефективності регулювання відсоткових ставок, але на разі ринок цінних паперів в Україні ще не є досить розвиненим і тому потребує значної уваги збоку економічних суб’єктів.
"Роль відсоткової політики в реалізації грошово-кредитного регулювання економіки України"/ Бойко О.Ю., Олійник В.В. / 2009
В даній статті автори зосередили свою увагу на питанні щодо ефективності системи державного управління збоку здійснення процентної політики НБУ. Бойко О.О. Та Олійник В.В. розглядають це питання через призму фінансово-економічної кризи, яка спричинила певні проблеми застосування інструментів грошово-кредитної політики, а саме відсоткових ставок Центрального банку.
Автори також зазначають, що значною проблемою постала саме суперечливість цілей, яких прагнув досягти НБУ, здійснюючі відповідні антикризові заходи, а саме - недопущення краху платіжної системи та зростання загроз стабільності національній валюті, адже вплив монетарних інструментів на ці показники є протилежним.
В даній статті автори зосереджують увагу на дискусійному питанні щодо процентної політики НБУ в майбутньому. Зазначається, що, з одного боку, позиція Національно банку України є виправданою, адже зниження процентної ставки може призвести до зростання темпів інфляції. Також ситуація обмежується надмірною девальвацією національної валюти, що є наслідком незбалансованої соціальної політики та дефіциту платіжного балансу. А з іншого боку, така висока відсоткова ставка є тягарем для бізнесу і промисловості, що призводить до зниження ділової активності на ринку.
Автори роблять висновок, що на разі економіка України, через дотримання НБУ політики високих процентних ставок, дуже складно переживає період кризи, положення її є нестійким, а внутрішні резерви розвитку економіки є фактично заблокованими.
Бойко О.Ю. та Олійник В.В. приходять до висновку, що НБУ має в декілька етапів знизити ставку рефінансування, але це необхідно робити в комплексі з іншими інструментами грошово-кредитної політики, дія яких має
"Нацбанк "делает" ставку" / Олександр Марков / 15.03.2010
В статті "Нацбанк "делает" ставку"
автор розглядає питання щодо намірів Національного банку України понизити свою облікову ставку майже в 2 рази - з 10,25% до 6%. У випадку здійснення цих намірів НБУ, ця ставка стане найнижчою за всю історію незалежності України.
Автор зазначає, що офіційною причиною таких радикальних змін є необхідність зробити кредити більш дешевими. Але в реальності такий крок може сигналізувати про дуже складне становище економіки України, адже навіть в 2009 році, в період значного впливу фінансової кризи, облікова ставка була зменшена лише на 0,75%, а впродовж 2008 року, навпаки, була піднята з 8% до 12%.
Останні місяці НБУ проводив дуже жорстку політику, що призвело до деякої стабілізації валютного курсу і призупинення інфляційних процесів, але в той же час викликало значний грошовий голод в економіці. І тому економіка країни дійсно потребує здешевлення кредитних ресурсів, що буде сприяти відновленню внутрішнього виробництва та споживання, призведе до підвищення ділової активності. Але, не треба забувати про високий рівень інфляції, що має місце сьогодні в країні.
Загалом, в статті йдеться мова про те, що фінансисти позитивно оцінюють намір Центрального банку знизити облікову ставку, і це може стати сигналом для пожвавлення на ринку.
процентна політика центральний банк
Автор зупиняється на тому, що поки що це питання не є однозначно вирішеним, і зроблено тільки перші кроки. Чи стане така перспектива реальністю, Марков не береться прогнозувати, але по змісту статті видно, що автор розцінює такі зміни як позитивні і, можливо, як такі,що призведуть до вирішення проблем на грошовому ринку України та в економіці в цілому.
"Просимулировали" / Дмитро Гриньков / Журнал "БИЗНЕС" № 3-4, 25.01.2010
В даній статті йдеться мова про те, що НБУ має намір запропонувати комерційним банкам новий вид рефінансування строком на 5 років під 10-13% річних, якщо банки погодяться кредитувати економіку під 15%.
Автор зазначає, що загалом банкіри сприйняли цю новину позитивно, це є сигналом про те, що Нацбанк має наміри відновити кредитування економіки, адже, за словами автора, національні банки не можуть кредитувати економіку через відсутність відповідної ресурсної бази і єдина надія - на регулятора.
Разом з тим, автор говорить про те, що механізм та умови надання таких кредитів піддалися жорсткій критиці з боку учасників ринку. Дослідивши це питання Гриньков зазначає, що банки невдоволені, адже розмір маржі буде дуже малим (від 2% до 4,5%) і банки навряд погодяться брати на себе ризики за такий малий заробіток. Отже, загалом, тенденція є позитивною і вже в найближчому майбутньому економіка України змогла б отримати шанс на відновлення та навіть бурхливий розвиток, але навряд чи такий намір НБУ стане реальністю через таке критичне ставлення банкірів.
Це була добра спроба Центрального банку забезпечити економіку країни дешевим кредитним ресурсом, але, мабуть, без зниження облікової ставки це неможливо. Також, позитивним є те, що НБУ намагається налагодити такий механізм кредитування економіки, в якому заробіток банків буде регулюватися Центральним банком, що матиме значний вплив на розвиток економіки в Україні.
Висновки
Отже, дослідивши декілька статей, в яких увага концентрувалася на процентній політиці НБУ, ми побачили, що Центральний банк за допомогою процентних ставок має великий вплив на економіку країни, адже процентна політика є одним з основних важелів грошово-кредитної політики загалом.
Процентна політика НБУ пройшла певний шлях розвитку, впродовж якого вдосконалювалася й відігравала все більшу роль в розвитку економіки.
Сьогодні, найактуальнішим питанням є вихід України з кризи, і тому велика увага зосереджена саме на регулюванні НБУ процентних ставок, що є інструментом впливу на різні процеси (інфляція, ділова активність та ін.). Проаналізувавши статі, можна зробити висновок, що сьогодні розмір базових ставок НБУ є досить адекватним тій ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку. НБУ застосовував жорстку політику для обмеження девальваційного тиску на валютному ринку та для створення стимулів для повернення вкладів в банківську систему (високі ставки за кредитами означають і високі ставки за депозитами).
Але вже дуже чітко прослідковуються тенденції до наміру НБУ здешевити кредитний ресурс. Про це говорить і намір Центрального банку понизити облікову ставку до рекордно низького рівня (6%), і намір регулювати кредитування реального сектору комерційними банками (стимулюючі кредити). Все це є сигналом для пожвавлення на ринку та для очікування швидкого відновлення та розвитку економіки України. Проте, НБУ має реагувати відповідно і до інфляційних показників, тому базові ставки повинні бути позитивними по відношенню до інфляційного прогнозу. Тому, пониження ставки рефінансування має здійснюватися лише в комплексі з іншими інструментами грошово-кредитної політики, дія яких має бути спрямована на пониження інфляційних ефектів. Такими інструментами можуть бути ліміти кредитування фізичних осіб, а також операції держави на відкритому ринку, наприклад, емісія середньострокових облігацій державної позики. Зараз мова йде про те, що розумна політика НБУ може стати першим кроком до зростання економіки та завоювання провідних позицій на світовому ринку.