КУРСОВА РОБОТА
з мікроекономіки
Аналіз стану ринку і визначення ринкових перспектив підприємства
ЗМІСТ
Перелік умовних позначень
Вступ
1. Аналіз стану споживача
2. Аналіз ринкової ситуації
3. Визначення стану та ринкових перспектив виробника
Висновки
Список джерел інформації
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕННЬ
- попит
- пропозиція
– ціни на товари
– об єми товарів
– валові витрати
– розмір бюджету споживача
- функція Лагранжа
- коефіцієнт граничної корисності грошей
- коефіцієнт еластичності попиту за ціною
- коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною
- розмір податку
- новарівноважна ціна, утворена на ринку після введення потоварного податку
- новий об’єм продукції, утворений на ринку після введення потоварного податку
-середні валові витрати
- граничний прибуток
ВСТУП
У даній курсовій роботі аналізується поведінка споживача, стан та перспективи функціонування локального ринку, становище виробника та його поведінка у завданих ринком умовах.
Дана проблема є актуальною, оскільки проведення мікроекономічного аналізу передбачає такі важливі пункти як :
- характеристика попиту групи споживачів та дієвості факторів, що на нього впливають;
- дослідження можливості функціонування підприємства на даному ринку ;
- оцінка перспектив розвитку ринку .
Вихідні дані:
М = 280
Функція корисності
Функція ринкової пропозиції
Товар, ринок якого досліджується –
Функція індивідуальних валових витрат виробника
1. Аналіз стану споживача
Споживачем продукції є група покупців з відповідним доходом М та функцією корисності:
,(1.1)
де Q – обсяг споживання відповідного товару в фізичних одиницях.
Характеристики виробників продукції узагальнено представлені функцією ринкової пропозиції:
,
де Р – ринкова ціна товару, а також функцією індивідуальних валових витрат окремого виробника:
.
Визначаємо функцію попиту споживачів, використовуючи функцію Лагранжа.
Функція попиту споживачів на товар А будується за положеннями кардиналістського підходу. Згідно цього підходу, переваги споживача описуються за допомогою функції корисності:
,
де - обсяг споживання товарів, які забезпечують рівень задоволення потреб (корисності) U.
Споживач намагається максимізувати сукупну корисність, перебуваючи у бюджетних обмеженнях, які описуються бюджетним рівнянням
,(1.2)
де - цінатовару і - го виду.
Бюджет споживача = 280.
Задача максимізації корисності за наявних бюджетних обмежень формулюється через побудову функції корисності Лагранжа:
,(1.3)
де - коефіцієнт граничної корисності грошей.
Згідно з за даними умовами, функція корисності Лагранжа має вигляд:
280 – ())
Побудувавши функцію Лагранжа, визначаємо умови її максимізації за допомогою часткових похідних ; … , кожну з яких дорівнюємо нулю. Таким чином одержуємо систему 3 рівнянь виду
- .(1.4)
Розділивши рівняння почергово одне на інше, одержуємо співвідношення цін та обсягів споживання всіх товарів.
Підставивши обсяги витрат в бюджетне рівняння, одержуємо залежність споживача товару A від бюджету споживача та цін, тобто, фактично, функцію попиту на товар A
(1.5)
Коефіцієнт кожної функції виведений за допомогою функції попиту указує,яку частину бюджету група споживачів втрачає на даний товар при інших заданих умовах. Бачимо, що товари A, B, C не зв’язані один з іншим в споживанні, тому що у функції попиту на кожний товар відсутні параметри,які відносяться до інших товарів. Товари A, B, C є нейтральними.
Попит на кожний товар залежить від бюджету споживача прямим образом, а від ціни товараобратним образом.
На попит групи споживачів впливають наступні фактори:
1. Цінові фактори
2. Нецінові фактори
3. Ціни субститутів та комплементів.
До цінових факторів належить ринкова ціна заданого товара.
До нецінових факторів належать смаки споживачів, кількість споживачів на ринку, бюджети споживачів, очікування відносно майбутніх цін и доходів.
2. Аналіз ринкової ситуації
споживач ринковий попит пропозиція
Функція ринкового попиту разом із заданою функцією пропозиції
дозволяють визначити параметри ринкової рівноваги. Підставивши у функцію попиту значення бюджету та дорівнявши функції попиту та пропозиції, визначаємо рівноважну ринкову ціну.
(2.1)
грошових одиниць
- рівноважна ринкова ціна.
Підставивши її значення у функцію ринкової пропозиції, отримаємо значення рівноважного обсягу продажів продукції на ринку:
Визначивши рівноважну ціну, розрахуємо допоміжні значення попиту та пропозиції. Для цього вирахуємо значення шагу ціни. Шаг у 0,1 ціни складатиме грошових одиниць. Тому для визначення допоміжних значень попиту та пропозиції необхідно використати такі рівні ціни:
| 8,81 + 0,881 = 9,691 |
6. 8,81 – 0,881 = 7,929 |
| 9,691 + 0,881 = 10,572 |
7. 7,929 – 0,881 = 7,048 |
| 10,572 + 0,881 = 11,453 |
8. 7,048 – 0,881 = 6,167 |
| 11,453 + 0,881 = 12,334 |
9. 6,167 – 0,881 = 5,286 |
| 12,334 + 0,881 =13,215 |
10. 5,286 – 0,881 = 4,405 |
Таблиця 2.1 – Кількісні значення попиту та пропозиції за розрахованими цінами
| Ціна, P |
4,405 |
5,286 |
6,167 |
7,048 |
7,929 |
8,81 |
9,691 |
10,572 |
11,453 |
12,334 |
13,215 |
| Попит, D |
27,24 |
22,7 |
19,45 |
17,02 |
15,13 |
13,62 |
12,38 |
11,35 |
10,48 |
9,73 |
9,08 |
| Пропозиція, S |
4,81 |
6,57 |
8,33 |
10,10 |
11,86 |
13,62 |
15,38 |
17,14 |
18,91 |
20,67 |
22,43 |
Підставивши значення ціни у відповідні функції, розрахуємо обсяги попиту та пропозиції.
Попит, D:
Пропозиція, S:
Розрахунок коефіцієнтів цінової еластичності попиту та пропозиції здійснюємо за формулами точкового коефіцієнта
(2.2)
(2.3)
Для цього використовуємо визначені раніше цінові інтервали з шагом у 0,1 рівноважної ціни.
Результати розрахунків представляємо у вигляді таблиці :
Таблиця 2.2 – Коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції у розрахованих цінових інтервалах
| Цінові інтервали |
4,405 – 5,286 |
5,286 – 6,167 |
6,167 – 7,048 |
7,048 – 7,929 |
7,929 – 8,81 |
8,81 – 9,691 |
9,691 – 10,572 |
10,572 – 11,453 |
11,453 – 12,334 |
12,334 – 13,215 |
| Коефіцієнт еластичності попиту |
-0,83333 |
-0,85903 |
-0,87455 |
-0,88836 |
-0,89821 |
-0,91042 |
-0,915185 |
-0,919823 |
-0,930343 |
-0,935251 |
| Коефіцієнт еластичності пропозиції |
1,82952 |
1,60730 |
1,48739 |
1,39405 |
1,33558 |
1,29221 |
1,2587776 |
1,2392065 |
1,2099418 |
1,1920658 |
Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін. Якщо показники падіння цін і збільшення попиту виражені у відсотках, рівні, тобто зростання об'єму попиту лише компенсує зниження рівня цін, то еластичність попиту рівна одиниці.
У разі, коли ступінь пониження цін перевищує показник попиту на товари і послуги, попит нееластичний. Отже, еластичність попиту – показник ступеня чутливості (реакції) споживачів до змін ціни товару.
Еластичність попиту може бути пов'язана не тільки із зміною ціни на товар, але і зі зміною доходу споживачів. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та еластичність попиту по доходах. Є і попит з одиничною еластичністю. Це ситуація, за якої і дохід, і величина попиту змінюються на однаковий відсоток, отже загальний дохід залишається постійним у міру зміни ціни.
Реакція споживачів на зміну ціни товару може бути сильною, слабкою, нейтральною. Кожен з них породжує відповідний попит: еластичний, нееластичний, одиничний. Можливі варіанти, коли попит виявляється абсолютно еластичним або абсолютно нееластичним.
Еластичність пропозиції — показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв'язку зі зростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевершує зростання цін, останнє характеризується як еластичне. Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін, пропозиція називається одиничною, а показник еластичності дорівнює одиниці. Коли приріст пропозиції менше приросту цін, формується так звана не еластична пропозиція. Таким чином, еластичність пропозиції характеризує чутливість (реакція) пропозиції товарів на зміни їхніх цін.
Еластичність пропозиції залежить від таких чинників, як особливість виробничого процесу, час виготовлення продукту і особливість його до тривалого зберігання.
Особливостівиробничогопроцесудозволяютьвиробниковірозширитивиробництво товару при підвищенні ціни, а при пониженні його ціни переходить на
Еластичність пропозиції залежить і від часового чинника, коли виробник не в змозі швидко реагувати на зміни ціни, оскільки для додаткового виробництва товару необхідний значний час. У таких випадках пропозиція є нееластичною. Для товару, який не може зберігається тривалий час (наприклад, продукти, що швидко псуються), еластичність пропозиції буде низькою.
Багато економістів виділяють такі фактори, що змінюють пропозицію:
- Зміни в собівартості виробництва за рахунок цін на ресурси, зміни податків і дотацій, досягнень науки і техніки, нових технологій. Зниження собівартості дозволяє виробникові доставити на ринок більше товарів. Зростання собівартості призводить до протилежного результату — пропозиція знижується.
- Зміни цін на інші товари, зокрема на товари субститути.
- Індивідуальні смаки споживачів.
- Перспективні очікування виробників.
- Кількість товаровиробників безпосередньо впливає на пропозицію, оскільки чим більше постачальників товарів, тим вище пропозиція і навпаки, при зменшенні числа виробників різко скорочується пропозиція.
Побудуємо криві попиту та пропозиції за одержаними даними. Визначимо ділянки еластичного та нееластичного попиту (пропозиції).
Рисунок 2.1 Криві попиту та пропозиції
Попит товару A нееластичний при усіх значеннях цін, тобто на всій кривій попиту. Пропонування товару А є еластичним протягом усього діапазону цін, тобто на всьому графіку кривої пропозиції.
Визначимо розміри надлишку споживача, надлишку виробника та виграшу ринку. Для розрахунку кількісних значень надлишків скористаємося графічним методом.
Рисунок 2.2 Графік, що відображає поточну ринкову ситуацію
Розмір надлишку споживача відповідає площі трикутника :
Розмір надлишку виробника відповідає площі трикутника :
Загальний виграш ринку дорівнює сумі цих показників:
Важливою характеристикою рівноваги локального ринку є його стійкість. Рівновага вважається стійкою, якщо при відхиленні від рівноважного стану вступають в дію ринкові сили, поновлюючи його. Інакше рівновага нестійка. Діагностика стійкості ринкової рівноваги здійснюється як в короткому тимчасовому інтервалі (використовується підхід Л.Вальраса), так і в довгому (підхід А.Маршалла).
Діагностуючи стійкість рівноваги у короткому часовому інтервалі (за методом Вальраса), необхідно обрати по одному значенню ціни вище та нижче рівноважної, використовуючи відповідні функції.
Рисунок 2.3 Діагностика сталості ринкової рівноваги у короткому часовому інтервалі (за методом Вальраса). Ціна вище рівноважної :
У цій ситуації пропозиція більше попиту, в результаті виникає затоварювання ринку в об'ємі:
Страждає виробник, який вимушений понизити ціну. Попит збільшується і на ринку знов виникає рівновага.
Ціна нижче рівноважної:
У цій ситуації пропозиція менше попиту, в результаті виникає дефіцит в розмірі:
Страждає споживач, вимушений платити завищену ціну. У відповідь пропозиція росте, рівновага відновлюється.
По Вальрасу точка перетину кривих попиту і пропозиції є стійкою рівновагою.
Рис. 2.4 Діагностика сталості ринкової рівноваги у довгому часовому інтервалі (за Маршаллом)
Діагностика сталості рівноваги у довгому часовому інтервалі (за Маршалом) більш складна. Обравши значення ціни вище та нижче рівноважної, перш за все визначаємо обсяг пропозиції, який є можливим за означеної ціни.
Ціна вище рівноважної :
Визначимо ціну, яку погодились бисплатити покупці за товар при наявності його запасу на ринку, відповідного обсягу пропозиції:
Ціна попиту нижча за цінупропозиції, тому стимулівдля розширення виробництва не існує, навпаки, пропозиція товару буде зменшуватись. Виробник скорочує виробництво, товар стає ціннішим для споживача, ціна попиту росте і рівновага відновлюється.
Ціна нижче рівноважної:
Визначимо ціну, яку погодились бисплатити покупці за товар при наявності його запасу на ринку, відповідного обсягу пропозиції
Ціна попиту вища за ціну пропозиції, тому стимул для збільшення пропозиції існує, виробництво товару буде збільшуватись, ціна попиту поступово знизиться і ринок повернеться у стан рівноваги. По Маршаллу точка перетину кривих попиту і пропозиції є стійкою рівновагою.
Ринкова рівновага — це така ситуація, коли плани покупців і продавців на ринку збігаються і за даної ціни величина пропозиції дорівнює величині попиту.
Аналіз взаємодії попиту і пропозиції показує, що:
- надлишок товару знижує ціну;
- дефіцит товару підвищує ціну;
- за ціни рівноваги не існує причин для її зміни.
Існують ситуації, коли держава втручається у процес встановлення рівноважної ціни на ринку і вводить контроль за цінами шляхом встановлення цінової «стелі» або «підлоги».
Цінова «стеля» — це максимальний рівень ціни, за якого дозволяється продавати певний товар. Ця ціна є завжди нижчою за рівноважну, тому на ринку відчувається постійний дефіцит товару. Це призводить до виникнення «чорного» ринку, знижує ініціативу продавців збільшувати у майбутньому пропозицію товару, капітал поступово починає переміщуватися у інші сфери діяльності.
Цінова «підлога» — це мінімальний рівень ціни, за якої дозволяється продавати той чи інший товар. Він завжди знаходиться вище рівня рівноваги, що призводить до виникнення стійкого надлишку товару і, як відповідь, до того ж «чорного» ринку.
Ринкова рівновага не є завжди сталою. Зміна під впливом нецінових факторів попиту, пропозиції чи обох одразу призводить до виникнення нового стану рівноваги. При цьому нові рівноважні ціна і обсяг можуть як зростати, так і зменшуватися в одному чи в протилежних напрямках.
Зміни параметрів ринкової рівноваги також можуть відбуватись в результаті втручання держави. Ми відмітили такий важливий неціновий чинник як податки і субсидії, який охоплює широкий спектр економічної діяльності суб’єктів. Метою встановлення та зміни податків є одержання податкових надходжень до державного чи місцевого бюджетів. Податком можуть обкладатися як покупці, так і продавці товарів і послуг. Прямі податки скорочують доходи споживачів, їх зміна зміщує криву попиту. Непрямі податки на товари і послуги, найбільш поширеними з яких, є акциз та мито, зменшують прибутковість продавців і зміщують криву пропонування.
Визначивши абсолютний розмір потоварного податку як 10% рівноважної ціни, оцінимо наслідки уведення податку для ринку товару А.
Використовуючи аналітичний метод, визначимо нову, модифіковану ринкову ціну, яка виникла в результаті введення податку у розмірі Т:
де
Тобто,
При введенні по товарного налогу на товари А ціна зростає,тому ми оберемо ті коефіцієнти попиту та пропозиції, які на інтервалі знаходяться вище рівноважної ціни.
Визначимо аналітичним методом нові обсяги ринкового попиту та пропозиції:
Необхідно пам'ятати, що споживач платить ціну ,
а виробник продає за ціною.
При новій ціні знайдені нові об’єми попиту та пропозиції (). Значення рівноважної ціни збільшилося на,а розмір рівноважного обсягу зменшився на.
Обсяги надходжень до державного бюджету, які виникли у результаті введення потоварного податку:
Даний обсяг надходжень до державного бюджету складається з платежів, які стягуються як з споживача так і з продавця.
Стягування з споживача складає:
Cтягування з виробника складає:
Проаналізуємо дану ситуацію за допомогою графічного методу.
Відобразимо на рисунку 2.5 введення по товарного податку.
Рисунок 2.5 Реакція ринку на введення потоварного податку
Виграш споживача після введення потоварного податку знайдемо за допомогою розрахунку площі :
Виграш продавця після введення потоварного податку знайдемо за допомогою розрахунку площі (-T)MC:
Тоді загальний виграш ринку після введення потоварного податку складе суму виграшу продавця і покупця:
Витрати споживача:
Витрати виробника:
Знайдемо значення втрат суспільства після введення потоварного податку:
Можна зробити висновок, що введення потоварного податку є ефективним, тому що розмір податкових надходжень до державного бюджету більше ніж втрати суспільства(>).
Складемо рівняння нової функції пропозиції, яка виникла після введення потоварного податку:
Функція пропозиції після введення по товарного податку буде мати такий вид:
Співставляючи обсяги податкових надходжень у бюджет та втрат суспільства, слід мати на увазі, що втрати суспільства мають безпосередній характер та виникають через короткий проміжок часу після введення податку, а надходження до бюджету можуть перетворитись у додатковий попит держави, підприємств або населення тільки згодом, а його обсяг може бути значно меншим за обсяг надходжень. Тобто, виходячи з цих міркувань, можна зробити висновок, що з точки зору суспільства в цілому та задоволення його потреб введення потоварного податку вважається доцільним, оскільки обсяги податкових надходжень до державного бюджету (11,35) перевищують обсяги втрат суспільства (7.045)
3. Визначення стану та ринкових перспектив виробника
Використовуючи функцію індивідуальної пропозиції виробника, визначимо та охарактеризуємо становище виробника до та після введення податку.
Рисунок 3.1 Співвідношення параметрів функціонування підприємства у разі отримання нормального прибутку
Розрахуємо мінімальну ринкову ціну, що забезпечить виробникові нормальний прибуток, за умов існування якого підприємець зможе втриматись у даному бізнесі. Мінімальна ринкова ціна дорівнює мінімальним середнім витратам.
Функцію середніх витрат (АТС) визначимо за допомогою функції валових витрат (ТС):
Обсяг виробництва , який дозволяє мінімізувати середні витрати, відшукаємо через визначення її першої похідної.
– Обсяг виробництва, який дозволяє мінімізувати середні витрати.
Значення обсягу виробництва підставимо у функцію середніх витрат:
грошових одиниць.
ВИСНОВКИ
У курсовій роботі було проведене дослідження ринку товару А. Було встановлено, що попит на товар А не залежить від попиту та рівня цін на товари В і С.
Було встановлено, що при рівноважній ціні 8,81гр.од. споживач виграє, купуючи товар дешевше, чим він міг за нього заплатити; в свою чергу отримує надлишок і виробник товару А.
Проаналізувавши отримані коефіцієнти цінової еластичності попиту та пропозиції, можна сказати, що попит на товар А нееластичний, а пропозиція – еластична.
Дослідження показало, що рівновага ринку товару А відносно стійка як у короткому, так і в тривалому часових інтервалах; у короткому часовому інтервалі, за версією Вальраса, в умовах дефіциту активною стороною ринку є покупці, а в умовах надлишку – продавці товару. Згідно версії Маршалла, основною рушійною силою механізму відновлення рівноваги в довгому часовому інтервалі завжди являються виробники товару.
Після введення податку скоротилися обсяги надлишків покупця та продавця товару. Одна частина втрат учасників ринку балансується (для суспільства) податковими надходженнями до державного бюджету, а інша їх частина не балансується нічим. Ця частина буде являти собою чисті втрати і для учасників ринку , і для суспільства від введення потоварного податку. Ці втрати перш за все викликані скороченням об’єму виробництва даного товару та пере розподіленням звільнившихся ресурсів в інші галузі, де вони використовуються з меншим ефектом. Але в порівнянні з надходженнями в державний бюджет збитки відносно малі, тому введення податку можна вважати доцільним.
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1. Гальперин В. М. Микроэкономика
2. Тарасевич Л.С.Микроэкономика
3. Нуреев Р.М.Курс микроэкономики
4. Будаговська С., Кілієвич О., Луніна І. Мікроекономіка і макроекономіка.