КККН
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
з дисципліни:
"Технологічні процеси галузі РТС"
на тему:
"Технологчічні основи роботизації металообробного виробництва"
Студентки: Синюк І.Я.
групи: КС-31
Викладач: Миго В.М.
Коломия 2000
Вступ
Сучасний стан виробництва характеризується комплексною автоматизацією, базою якої є системи машин-автоматів. До недавнього часу в основному застосовувалися спеціалізовані автомати та автоматичні лінії, незамінні у масовому, але нерентабельні в серійному та малосерійному виробництвах через високу вартість, а також тривалість розробки, впровадження і переналагодження їх на нову продукцію. Традиційно кероване вручну устаткування забезпечує достатню гнучкість виробництва, але потребує кваліфікованої праці робітників і має низьку продуктивність.
Технологічні основи роботизації металообробного виробництва.
Базування та закріплення деталей.
Фірмою "Форкардт" розроблено поворотний патрон, за допомогою якого заготовка кріпиться за середню частину й може оброблятися з двох боків. При цьому заготовка повертається на 1800
автоматично без зупинки шпинделя. В таких патронах з кратністю кутів 45 і 600
можна ефективно обробляти деталі типу хрестовин та корпуса арматури, які при звичайній токарній обробці потребують до чотирьох перестановок. Заготовки кріпляться автоматично з використанням гідравлічних, пневматичних та електромеханічних приводів. При цьому регулюється зусилля кріплення й визнача
Для скорочення часу, що витрачається на закріплення заготовок, використовують патрони з ходом кулачків 10-20 мм. При переналагодженні патрона на інший діаметр або зміні заготовки виникає необхідність перестановки кулачків.
На рис. зображено будову патрона, розробленого німецькою фірмою SMW з автоматичним переналагодженням кулачків за командою пристрою ЧПК. Шпиндель верстата по черзі фіксується в трьох положеннях, при яких шток поршня циліндра 1
розташовується співвісно з одним із трьох отворів патрона 2
. При переміщенні штока вниз він виводить клинову штангу з зачеплення з рубцями кулака 3
. Після цього захват 4
, встановлений в одній з позицій револьверної головки 5
, переміщується до торця патрона, входить у торцевий отвір кулачка й пересуває його згідно з програмою до центра чи периферії патрона на задану відстань. Після закінчення процесу регулювання положення кулачка поршень циліндра переміщується вгору і клинова штанга входить у зчеплення з кулачком патрона.
На рис. показано пристрій для автоматичної зміни кулачків патрона, що складається з магазина 2
, де зберігаються кулачки 3
, й автооператора, який за командою пристрою ЧПК автоматично змінює кулачки в патроні 4
не тільки при зміні діаметра заготовки та встановленні "сирих" кулачків, раніше розточених на потрібний розмір, замість загартованих, а й при використанні фасонних кулачків і зміні поверхні закріплення заготовки з зовнішньої на внутрішню.
Базування корпусних деталей на супутниках, які забезпечують автоматичне проходження оброблюваних деталей через робочі позиції різних верстатів, значно підвищує технологічну гнучкість та ефективність використовуваного обладнання. Проте використання супутників збільшує похибку встановлення заготовки, оскільки подовжуються технологічні розмірні ланцюги. Вибір оптимальних варіантів базування і закріплення супутників та оброблюваних деталей суттєво впливає на точнісні параметри деталей за умови найбільш повного додержання принципу єдності баз їх.
Для закріплення заготовок на пристроях-супутниках використовують універсальні кріпильні набори і пристрої.
Таким чином, будова установочно-затискних і захватних пристроїв ПР тісно пов'язана з конфігурацією заготовок, використовуваними схемами базування, а також допустимими витратами часу на переналагодження й зміну заготовки на верстаті.
В цьому випадку стає можливим автоматичне перезакріплення заготовок у процесі обробки їх та повороту, що в підсумку дає змогу забезпечити доступ практично до всіх поверхонь заготовки, крім опорної бази.
Література:
1. Автоматизація загрузки процесів штучними заготовками.
В.Д. Прейса.
2. Автоматизація загрузки станків.
Камишний Н.М.
3. Гнучкі робототехнічні системи.
Гавриш А.П.
Ямпольський Л.С.