Міністерство освіти і науки України
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
РЕФЕРАТ
на тему:
“
ВИЩА ОСВІТА ПОЛЬЩІ В УМОВАХ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
”
Виконала:
студентка 61 (602) -ї групи
факультету іноземних мов
Чапран Ангеліна Юріївна
Кіровоград – 20
10
Зміст
Вступ. 3
1. Сучасні принципи побудови вищої освіти. Заклади освіти. 4
1.Реформування структури вищої освіти Польщі7
2.1. Впровадження Трансферної системи європейських кредитів (ECTS)7
2.2 Адаптація системи оцінки ВНЗ до принципів Болонського процесу. 8
2.3 Реалізація права на автономію університетами Польщі.9
3. Особливості отримання вищої освіти в Польщі11
4. Навчання студентів-іноземців. 13
Висновки. 15
Використані джерела:16
Вступ
У основі Болонського процесу лежить переконання, яке поділяється багатьма європейськими країнами та міжнародними академічними організаціями, що в епоху глобалізації слід прагнути максимальної сумісності систем вищої освіти. Це дозволить усім учасникам процесу повною мірою скористатися перевагами культурної різноманітності, відмінностей у традиціях викладання, постійно підвищувати якість освіти, полегшити мобільність студентів та викладачів.
Польща приєдналася до Болонського процесу в 1999 році, розвиваючи двоступеневу систему освіти та систему пунктів ЕСТS, впровадивши додатки до диплому, створивши Державну Акредитаційну Комісію, промотуючи мобільнсть в рамках міжнародних програм обміну. Польща, як і інші європейські країни, займається впровадженням болонських норм і стандартів в освіті, науці і техніці. В межах цієї роботи будуть детально розглянуті різні аспекти адаптації вищої освіти Польщі до умов Болонського процесу.
1. Сучасні принципи побудови вищої освіти. Заклади освіти
Системою вищої освіти керують міністерства, яким підпорядковані найбільші (державні) заклади. З ними співпрацює Центральна Рада з вищої освіти, що складається з обраних представників ВНЗ і наукової громадськості (3 5 професорів, 10 вчителів, 5 студентів), яким закон надав чималі наглядові права, адже без згоди ради не розподіляються кошти бюджету і не виходять міністерські накази.
Система вищої освіти Польщі включає як державні, так і приватні вищі навчальні заклади. Існують дві основні категорії: навчальні заклади університетського і неуніверситетського (професійна освіта) типів.
До неуніверситетського рівня вищої освіти (післясередньої освіти) належать численні училища, технікуми, вищі профшколи з дипломами і сертифікатами відповідного рівня (техніка, вихователя дошкільних закладів та ін.), які за правами вступу до ВНЗ не перевищують диплома загальноосвітніх ліцеїв (matura).
До структури університетського рівня вищої освіти Польщі входять: університети (практично автономні в усіх питаннях внутрішньої і зовнішньої діяльності, включаючи введення нових факультетів чи спеціальностей); політехнічні і вищі технічні університети, медичні академії; сільськогосподарські академії; економічні академії; вищі педагогічні школи; вищі академії мистецтв (музичні, театральні, художні, кіно); академії фізичного виховання; морські школи; теологічні академії; неурядові і приватні заклади.
Університетський навчальний заклад повинен надавати, як мінімум, одну програму докторантури.
Існує чотири етапи університетської освіти:
Перший етап університетської освіти: Licencjat.
Навчання на першому етапі організується як вузами університетського типу, так і навчальними закладами вищої професійної освіти (Wyzsze szkoly zawodowe). Випускникам присвоюється професійне звання Licencjat (через три роки навчання) або InЕјynier (через три з половиною чи чотири роки навчання) після захисту дипломної роботи.
Другий етап університетської освіти: Magister
. Навчання на другому етапі організовується університетськими і неуніверситетськими вузами у вигляді єдиної програми, яка триває від п'яти до шести років, і додаткових курсів строком від півтора до двох років. Після захисту дисертації чи дипломної роботи випускникам присвоюється ступінь Magister або один з її еквівалентів (за винятком медичних дисциплін). Професійні звання, еквівалентні ступеню Magister, присвоюються різними вищими навчальними закладами другого рівня після закінчення п'ятирічного курсу навчання.
Третій етап університетської освіти: Doktor
. Академічну ступінь Doktor можна отримати двома способами: за допомогою післядипломної освіти третього рівня, яке, як правило, триває чотири роки, або шляхом об'єднання професійної робочої діяльності з академічним дослідженням, а також написанням дисертації. Всі кандидати повинні мати професійний ступінь Magister або його еквівалент. Для отримання ступеня Doktor кандидат повинен подати й успішно захистити докторську дисертацію.
Четвертий етап університетської освіти: Doktor Habilitowany. Ступінь Doktor Habilitowany присвоюється кандидатам, які вже мають ступінь Doktor. Цей ступінь присвоюється викладацькому складу вищих навчальних закладів і дослідницьких організацій, а також окремим особам, об'єднуючим дослідницьку роботу з професійною діяльністю. Володарі ступеня Doktor Habilitowany можуть займати посаду професора вузу та отримати академічне звання професора, що присвоюється Президентом Республіки Польщі.
Варто зазначити,що докторантура ще не повністю впроваджена у Польщі. Більшість докторантів і надалі готуються як екстерни. Тому польський докторат як науковий ступінь має низький статус. Крім того, надалі має місце практика габілітації (процедура, яка йде після присудження докторського ступеня.Після проходження габилітації претенденту присвоюється титул габілітованого доктора (doctor habilitatus, Dr. habil.), яка дає право обіймати посаду професора в університеті.) . Корені такої системи підготовки вищих наукових кадрів – так звана "гумбольтівська модель університету", яка проіснувала останні 200 років. Але на сьогодні вона вже застаріла і неефективна.
1.
Реформування структури вищої освіти Польщі
2.1. Впровадження Трансферної системи європейських кредитів (ECTS)
Система вищої освіти в Польщі перебуває в Європейській зоні вищої освіти. Разом з 29 іншими країнами, Польща підписала Болонську Декларацію, метою якої є створення європейського простору вищої освіти. Актуальні реформи в системі вищої освіти в Польщі направлені на останні розробки Болонського процесу.
Важливим кроком у реформуванні структури вищої освіти Польщі стала робота над стандартизацією навчання за трансферною системою європейських кредитів (ECTS), спрямована на підвищення мобільності навчання – як у часі (мається на увазі можливість вибору індивідуального темпу навчання), так і у просторі (послідовне навчання у різних ВНЗ), тобто принцип мобільності, який пропагується Європейською комісією, має надати студентам можливість одержання знання за обраною спеціальністю в різних навчальних центрах (у країні поселення і за кордоном) на тому ж самому рівні освіти.
Гнучкість системи вищої освіти у часі надзвичайно важлива для студентів вечірньої і заочної форми навчання. Справа в тому, що у Польщі близько 50% студентів (у 2001/2002 р. – 65,6% [8]) – вечірники і заочники, рівень їхньої підготовки за загальним визнанням, нижчий, ніж у студентів стаціонару. Студенти цієї категорії просто не встигають у короткий термін якісно опанувати пропонований обсяг матеріалу. Подібна ж проблема стоїть і в Україні. Застосування загальноєвропейської системи ECTS дозволяє збільшити (навіть індивідуально) тривалість навчання для вечірньої і заочної форми, що сприятиме більш якісному опануванню предметів програми навчання.
Гнучкість системи вищої освіти у просторі (принцип мобільності) у Польщі теж активно впроваджується. Але за цим показником країна тільки починає наближатися до рівня західних партнерів по ЄС. Дані Міністерства освіти Польщі показують суттєве щорічне зростання кількості студентів і викладачів ВНЗ, які скористалися програмами міжнародних обмінів. Так, у 2001-2002 навчальному році 4323 польських студента отримали грант програми ERASMUS – але це лише 0,28% всіх студентів Польщі. Існують й інші програми обмінів, приватні виїзди, якими користуються польські студенти. Водночас рівень мобільності студентів західних країн Євросоюзу – 2,3 %.
Таким чином, система ECTS активно впроваджується в Польщі. Ще у 2002 р. вона застосовувалася у 68 % державних і 35 % недержавних вузів.
Послідовне впровадження системи ECTS спрощує для Польщі розв’язання питання запровадження спеціального "Додатку" до диплому. Цей додаток виконує дуже важливу функцію, зокрема інформує про дисципліни, які вивчалися у ВНЗ, спеціалізацію, яку отримав фахівець. Особливо це важливо для осіб, що мають намір продовжувати навчання на батьківщині або за кордоном. Міністерство освіти та спорту Польщі планувало повсюдно впровадити Додаток до Диплому ще у 2004/2005 році.
2.2 Адаптація системи оцінки ВНЗ до принципів Болонського процесу
Ще один важливий напрямок реформ у освіті Польщі – адаптація системи оцінки власне ВНЗ до принципів Болонського процесу. Упродовж багатьох років в академічному середовищі в Польщі велися дискусії над розробленням за зразком європейських країн і американської системи формули ліцензування та акредитації програм і центрів освіти, яка була б надійною основою контролю за якістю навчання. Розглядалися дві моделі: перша – "галузевої" акредитації при професійних організаціях і друга – акредитація при міжвишівських комісіях. Через незначну зацікавленість професійних і наукових асоціацій системою освіти перше рішення в Польщі було важким для запровадження. Друге рішення почали реалізовувати наприкінці 1997 р. із укладенням з п’ятнадцятьма значними ВНЗ "Угоди польських університетів щодо підвищення якості освіти".
У 2002 році у галузі акредитації ВНЗ зроблено наступний, якісно новий крок: при Міністерстві освіти та спорту Польщі утворена Д
- наявність внутрішньої системи оцінки якості освіти;
- впровадження системи залікового обсягу освоєння дисциплін за ECTS;
- дотримання формальних вимог щодо кадрів ВНЗ.
Крім того, обов’язковою умовою акредитації ВНЗ сьогодні є його участь у програмі SOCRATES-ERASMUS.
Процес міжнародної інтеграції освіти пов’язаний також із взаємним визнанням дипломів. Польща дещо пізніше (у 1997 р.) приєдналася до Лісабонської Конвенції, яка є головним документом Болонського процесу у цій сфері. Правова основа визнання іноземних дипломів у Польщі має двосторонній характер. До вступу у ЄС країна мала понад 30 таких угод, але тільки 2 – з країнами ЄС (Німеччиною та Австрією). Але цей процес у зв’язку зі вступом Польщі до ЄС пришвидшився.
2.3 Реалізація права на автономію університетами Польщі.
Автономія вузів є необхідною умовою як для побудови європейського простору вищої освіти, так і для модернізації конкретних навчальних планів. Разом з тим, питання академічної свободи й пошуку оптимального співвідношення між урядом і вищим навчальним закладом, особливо в колишніх соціалістичних країнах постійно актуалізуються. У Польщі склалися специфічні обставини, які певною мірою полегшили процес соціального переходу в цілому й трансформацію системи вищої освіти зокрема.
У польському Законі про вищу освіту 1990 р. та в ряді інших законодавчих актів встановлено принципи дерегуляції, що суттєво обмежили вплив державних органів на цей сектор освіти [5]. У новій редакції Закону про освіту від 2005 року принципи взаємодії держави та ВНЗ суттєво удосконалені в плані їх відповідності Magna Charta Unіversіtatum.
Внаслідок змін у системі управління освітою науково-освітня громадськість отримала засіб контролю дій держави в галузі освіти. Університети самостійно обирають Раду з вищої освіти і Центральну комісію зі справ звань і наукових ступенів. Відповідно до Закону про вищу освіту і Закону про систему освіти змінилася роль колегіальних органів навчальних закладів, які отримали можливість більше впливати на процес прийняття рішень, що обмежило сферу діяльності одноосібних рішень, сприяло запобіганню можливої сваволі чи диктаторським схильностям керівників закладів освіти, кураторів і міністра освіти, що демократизувало управління ВНЗ.
Міністерство освіти тепер лише координує і встановлює стандарти навчання, проводить загальний нагляд і контроль законності дій навчальних закладів, розподіляє бюджетні кошти і контролює їх використання, є своєрідним куратором органів самоврядування у галузі освіти. Міністр освіти відповідає за якість освіти в державі, дбає про її популяризацію, а також вирівнювання освітніх можливостей дітей та молоді, які мають труднощі в доступі до освіти.
Особливих повноважень в контексті університетської автономії набув керівник ВНЗ. Він обирається на конкурсній основі, відповідає за якість науково-педагогічних кадрів, сам запроваджує контроль якості освіти.
3. Особливості отримання вищої освіти в Польщі
Для вступу до вищих навчальних закладів абітурієнту необхідно мати атестат про середню освіту. Правила прийому визначаються кожним вузом автономно. Найчастіше проводяться письмові чи усні вступні іспити за програмою середньої освіти, аналізуються шкільні оцінки І проводиться співбесіда для визначення загального розвитку і здібностей. Фахові перевірки проводять і для майбутніх митців та спортсменів. Винятком є переможці і призери всепольських предметних олімпіад, які зараховуються без вступних екзаменів.
Випускники університетів і коледжів Польщі можуть отримати такі ступені:
бакалавр (BA, licencjat)
- надається після закінчення 3-3,5 років навчання в професійному або технічному коледжі;
бакалавр (BSc, InЕјynier)
- надається після 3,5-4 років навчання в технічному, сільськогосподарському або економічному коледжі;
магістр (MA, MSc, magister)
або ідентична ступінь: магістр мистецтв, магістр інженерної справи, магістр архітектури, лікар, зубний хірург, ветеринар, надається після 5-6 років навчання в університеті. Ступінь MSc можна отримати також після 2-2,5 років додаткового навчання на магістра, яке можуть здійснювати випускники коледжу.
доктор наук (PhD, doktor
) - надається тим, хто здав іспит на ступінь доктора наук і успішно захистив дисертацію. Щоб почати навчання на отримання докторського ступеня, необхідно мати ступінь магістра або ідентичний ступінь.
Організація навчання, академічний рік та екзамени. Навчання розпочинається 1 жовтня і закінчується у червні, маючи зимовий і весняний семестри та екзаменаційні сесії" в лютому і червні/липні. Додаткові екзамени проводяться наприкінці вересня. Студенти сільськогосподарських І частини технічних ВНЗ часто мають улітку виробничу практику.
Для того, щоб успішно закінчити семестр, студентові необхідно отримати прохідні бали на всіх іспитах, які включають письмові або усні іспити з предметів даної програми. Кожен навчальний заклад визначає систему оцінювання самостійно. Найпоширеніша система оцінювання має такий вигляд: відмінно (5); добре з плюсом (4,5); добре (4); задовільно з плюсом (3,5); задовільно (3); незадовільно (2). Відповідно до Європейської Kредітной Cистема ECTS, повна кількість кредитів надається за кожний предмет, незалежно від оцінок, отриманих на іспиті.
Увесь період навчання поділяється на цикли, які закінчуються присудженням відповідних кваліфікацій. З часу трансформації вищої освіти студенти отримали набагато ширші можливості для навчання за індивідуальними навчальними планами. З метою створення міцнішої бази для такої форми планується перехід на систему підрахунку виконання програми через кредити.
4. Навчання студентів-іноземців
У минулому, за часів надвисокої державної централізації, більшість звернень про прохання навчатися у Польщі проходили через амбасади і контингент студентів-іноземців формувався переважно у результаті міждержавних домовленостей та угод про обміни студентами чи про прийом на навчання. Демократизація початку 90-х років супроводжувалася істотною децентралізацією. Сьогодні ВНЗ часто здійснюють міжнародні контакти і проекти поза міністерствами. Нова Польща докладає значних зусиль для об'єднання і підтримки своєї діаспори.
Українці впевнено відправляються на навчання до Польщі. Значною перевагою є те, що у Польщі можна отримати доступну європейську освіту, недалеко від рідного дому
Вступати до польського вузу можна вже після школи. Для навчання в Польщі необхідне знання польської мови, однією англійською не обійтися.
Мова навчання. Головною мовою навчання у польських вузах, звичайно ж є, польська. На деяких спеціальностях можна вчитися й англійською, причому, зі вступом Польщі до Євросоюзу, їх стало набагато більше.
Деякі вищі навчальні заклади проводять власний тест на володіння польською мовою перед тим, як прийняти на навчання іноземного студента. Якщо рівень вважатимуть недостатнім, рекомендуватимуть додаткові курси. Польську мову легко можна вивчити. В університетах для іноземців є підготовчі курси, де навчають польської мови.
Необхідні документи. Основними документами, необхідними для вступу, є: оригінал атестата про середню освіту та його переклад польською, медична довідка, анкета абітурієнта, якщо навчання платне - квитанції про оплату. Для уточнення всіх нюансів необхідно звернутися до відповідного підрозділу навчального закладу, що займається прийомом іноземних студентів.
Всі необхідні документи доведеться вислати поштою. Коли навчальний заклад вами зацікавиться, вам надішлють запрошення на навчання. Із запрошенням студент звертається до посольства Республіки Польща для оформлення візи.
Оплата і стипендії. Плату за навчання можна знизити. Зазвичай при університеті є фонди та організації, що допомагають талановитим студентам. Паралельно з фондами можна звернутися до керівництва вузу, вони теж можуть знизити оплату. Можна також отримувати стипендію, засновану вузом. У великих вузах буває навіть кілька видів стипендій: соціальна, академічна і індивідуальна.
Найпрестижніша - академічна стипендія. Її дають кожен семестр тим, хто краще за всіх вчився. Але в конкурсі середніх балів можна брати участь тільки після першого року навчання. Крім того, у студентів є можливості отримати стипендію від Міністерства. Якщо студент має польські корені, він може розраховувати на стипендію від польського уряду.
Висновки
В останні роки система освіти в Польщі розвивається досить динамічно в порівнянні з іншими країнами Європи. Польські університети пропонують високий рівень освіти та складають невід'ємну частину Європейської системи освіти. Всі передові університети пропонують програми англійською мовою, включаючи медицину, технічні науки, бізнес і фінанси. Польща бере активну участь у Болонському процесі. У процесі адаптації польської моделі вищої освіти до вимог Болонського процесу запроваджено три рівня підготовки фахівців, відбулася стандартизація навчання за трансферною системою європейських кредитів (ECTS), впроваджено нову систему акредитації ВНЗ, Вищі навчальні заклади Польщі здобули високий ступінь автономності.
Використані джерела:
1. Беганська І., Садовська Н. Адаптація вищої освіти Польщі до умов Болонського процесу / Беганська І., Садовська Н // - Схід – 2009 - №2
2. Василюк А. Вища освіта Польщі : структура, управління, фінансування, підготовка кадрів / А. Василюк // Освіта і управління. – 1998. – № 2. – Т 2. – С. 154-163.
3. Касьянова С. Система освіти Польщі в рамках реалізації Болонського процесу / С. Касьянова // Освіта і управління. – 2005. – Т. 8. – № 3-4. – С. 207-213.
4. Корсак К. Реформи освіти у Польщі та Україні: уроки і перспективи // Освіта і виховання в Польщі і Україні (ХІХ – ХХ ст.) : Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Упорядкув. і заг. ред. Є. Коваленко]. – Ніжин: НДПУ, 1998. – С. 3-6.
5. Кремень В. Г. Вища освіта України і Болонський процес - Київ: Освіта; Тернопіль: Богдан, 2004. с. 59- 62
6. Chwirot Stanisław Proces boloński w praktyce – Gazeta Uniwersytetska – 2008 - №3
7. Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego http://www.nauka.gov.pl/szkolnictwo-wyzsze/sprawy-miedzynarodowe/proces-bolonski/
8. Освіта.uahttp://osvita.ua/abroad/higher_school/poland/7593