Реферат
на тему:
Статистика населення
План1.Значення статистики населення.
2.Показники чисельності населення і його розміщення на території країни.
3.Показники складу населення.
4.Показники руху населення.
5.Джерела статистичних даних населення.
1.Предметом статистики населення чи демографічної статис-
тики є само населення, вся сукупність людей, що населяє зем-
ну кулю, або будь-яку країну, чи її частину.
Матеріали статистики населення важливі для характеристики
соціального ладу країни, її економічного і культурного рівня.
Використовуючи такі джерела даних про населення , як перепис населення , а також матеріали поточної реєтрації статистика разробляє такі питання :
1)чисельність населення та його розміщення на території
країни;
2)склад населення;
3)рух населення.
2. Визначення чисельності населення є складною і важливою роботою і потребує дотримання певних умов:
1) точне встановлення часу, по відношенню до якого виз-
чається чисельність населення ( не чисельність в 1997р., а чисе-
льність на 1 січня 1998р.), бо це може бути середньоспискова чисельність за рік, або чисельність на певну дату, а ці дані різні.
Чисельність визначається на певну дату і обовязково встано- влюється критичний момент на цю дату ( переважно 12 год. ночі)
Для ряду розрахунків необхідно знати середньорічну чисель- ність населення ( наприклад для визначення скільки припадає продукту на душу населення). Вона може бути визначена як середнє арифметичне із чисельності населення на початок і кі-
нець року. Якщо чисельність напротязі року змінювалась рів-
номірно, то такий розрахунок буде точним. Але для розрахунку
по окремих територіях країни розрахунок середньої чисельності
визначається по формулі середньої хронологічної. Якщо дані про
чисельність на одну і ту ж дату (1.01,1.02) з врахуванням три- валості проживання використовують формулу:
X=xt/t
x- чисельність населення;
t-час напротязі якого проживала ця чисельність населення.
А найкраще для розрахунку поєднювати обидва методи.
2) ще однією умовою правильного визначення чисельності населення + точне встановлення границь території, по якій виз-начається чисельність населення ( є межі ,границі населених пунктів );
3) третьою вимогою для правильного визначення чисель- ності населення + чітке розмежування постійного і наявного
населення .
Постійне населення – це ті люди які в даному населеному пункті проживають постійно незалежно від того, де вони пере-бувають в момент, обліку населення (в гостях, у відряджені і т.д.)
Наявне населення будь-якого населеного пункту – це особи, які фактично в ньому проживають на момент обліку населення, незалежно від постійного місця проживання.
Тому існують такі поняття як тимчасово відсутні і тимчасово проживаючі. В статистиці термін відсутності і термін проживан- ня обмежується 6-а місяцями.
Між чисельністю окремих категорій населення є певна залеж-ність. Цю залежність виражає баланс категорій населення, який виражається двома формулами:
- чисельність наявного населення дорівнює чисельності пос- тійного населення мінус чисельність тимчасово відсутніх плюс чисельність тимчасово проживаючих;
-чисельність постійного населення дорівнює чисельності ная- вного населення мінус чисельність тимчасово проживаючих
плюс чисельність тимчасово вітсутніх.
Для окремого населеного пункту чи окремого району країни
чисельність постійного населення і чисельність населення мо-
жуть відрізнятися і дуже значно. А в цілому по країні ці по-
казники співпадають, що є важливим контрольним моментом.
До показників загальної чисельності населення відносять такі
показники як розподіл населення статі і віку. Під віком в ста-тистиці розуміється кількість повних років.
Для характеристики населення країни і його змін велике зна-
чення має показник розміщення населення по території країни
( по районах, областях, колись республіках).
Просторове розміщення населення характеризує такий по-
казник як густота населення.
Густота населення – це кількість жителів на 1км2 території.
Середня густота населення по країні представляє собою се-редню різних регіональних показників. 3.Є показник галузевого складу населення, що характеризуе розподіл зайнятого населення відповідно до класифікації галу- зей народного господарства. Все населення зайняте в народному
господарстві поділяеться перш за все на насе
тики розподілу трудових ресурсів країни по окремих галузях,
для характеристики її економічного і соціального строю.
В характеристиці складу населення важливе значення має
сатистика його занять. При цьому в статисциці розрізняють
два пов’язаних але різні поняття, заняття і професія. Професія-
це робота, в якій дана особа краще всього підготовлена, а
заняття- це робота, яка нею виконується.
Для соціально - економічної характеристики країни велике значення має групування населення на міське і сільське. Стати-стика до міського населення відносить населення міст та інших населених пунктів, затверджених законом. До сільського насе-лення відноситься все інше населення. Крім того населення по-діляється на сільськогосподарське, що пов’язане з сільським господарством і несільськогосподарське, пов’язане з іншими га-лузями народного господарства. В першому випадку основою групування було місце проживання, а в другому зв’язок з тією чи іншою галузею.
Важливе місце в статистиці належить показнику національ-ного складу населення.
Крім того важливе значення мають показники культурного рівня населення: грамотність, рівень освіти, тобто кількість осіб, що мають ту чи іншу освіту ( середню, спеціальну, вищу ).
4. В статистиці під рухом населення розуміють зміну йогочи- сельності. При цьому розрізняють два види руху населення: природній і механічний.
Природній рух населення - це зміна одного покоління іншим в результаті народження і смертності. Сюда відносяться шлюби і розлучення.
Механічний рух населення (міграція населення) - це рух насе-лення: приїзди, виїзди.
Статистика визначає абсолютні показники руху населення: кількість народжених, померлих в даному році.
Природній приріст населення, дорівнює кількості народжених мінус кількості померлих; кількості тих, що приїхали і тих, що виїхали.
Механічний приріст населення дорівнює кількості, що при- їхала мінус кількість, що виїхала. Цей показник може бути і додатній і відємний, або дорівнювати 0.
Коефіціенти руху населення визначаються по відношенню до середньорічної чисельності населення і визначаються на 1000 чоловік населення, тобто в промілле(‰ ).
Коефіцієнти природнього руху населення. Якщо чисельність населення позначимо S, число народжених в цьому році - N,
тих, що померли в цьому році - M, то коефіцієнт народження:
Kнар.= N*1000/S
Коефіцієнти смертності
Kсмерт.=M*1000/S
Коефіцієнт природного приросту населення
K пр.прир. (N-M)*1000/S=Kнар.-Kсмерт.
Розраховуються ще коефіцієнт життєвостіKжит.=n*1000/M
Для характеристики життєвого рівня населення і його росту
велике значення має показник середньої тривалості майбут- нього життя.
Середня тривалість майбутнього життя - це кількість років,
які в середньому має прожити покоління, що народилося в
даному році при тому, що смертність буде на тому рівні, що і
в році народження цього покоління.
5. Важливим джерелом статистичних даних про населення є
переписи населення , які дають найбільш повні і точні дані про
чисельність в складі населення на певну дату ( критичний лег- мент).
Проведення перепису населення велика і відповідальна робо-та . Підготовка до цієї роботи проводиться за кілька років . Сюда
відноситься підготовка переписного листа , складання плану , програми , встановлення дати проведення , контрольний обхід
населення, підготовка працівників перепису , що включає в проведення інструктажу , курсів , проводиться розяснювальна ро- бота по радіо , телебаченню і т. д.
Переписи населення проводяться приблизно через 10р.Але для характеристики населення в міжпереписні періоди необхідне інше джерело-поточна статистика населення , що дає характерис- тику і природнього і механічного руху населення .
Природній рух (народження, смертність, шлюб, розлучення)
обліковується ЗАГС (в записах актів громадського стану), чи в
сільських, місцевих радах. Другі єкземпляри цих актів передаю- ться в органи ЦСУ.
Механічний рух населення обліковується при прописувані, або виписуванні на спеціальних адресних листках , відривні та-
лони яких передаються в органи статистики для подальшої статистичної обробки .
Матеріали поточної статистики поряд із даними поперед-
нього перепису дають можливість визначити фактичну чисель-
ність.