Звіт про виробничу практику ТзОВ

ЗВІТ
Про виробничу практику

ТзОВ “БРОКЕР”

(назва підприємства)

План.

Вступ.

1.Загальна характеристика підприємства:

1.1 Характеристика Товариства з Обмеженою Відповідальністю “Брокер”;

1.2 Характеристика трудових ресурсів установи;

1.3 Характеристика фінансового стану установи.

2.Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності:

2.1 Розділи та їх роль у класифікації товарів.

2.2 Рівні класифікації.

2.3 Примітки і пояснення.

2.4 Правила інтерпритації.

Висновки та пропозиції.

Вступ

Згідно з законом України “Про освіту” та галузевою складовою дер-жавного стандарту України з вищої освіти за напрямком підготовки “Менеджмент”, обов’язковою складовою освітньо-професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів освіти є практична підготовка.

Відповідно виробнича практика є невід’ємною складовою практичної підготовки фахівця з менеджменту в митній справі.

Метою проходження практики на підприємстві є формування у студентів професійних знань і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах ,на базі знань набутих під час навчання. Також поглиблення та закріплення в студентів теоретичних знань з таких предметів, як: економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, управління персоналом, з основ зовнішньоекономічної діяльності, митної справи та митного права;опанування студентами сучасними прийомами , методами та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії;виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

В основному ми звертаємось до таких джерел, як: Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” , “Про порядок нарахування мита” “Про статут підприємства”,розглянемо статут підприємства , контракт (договір купівлі-продажу ), розглянемо порядок оформлення вантажно-митних декларацій.

Слід зауважити і підкреслити, хто є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності .Звернемось до статті №3 закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

· Фізичні особи –громадяни України ,іноземні громадяни та особи без громадянства , які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України(тобто резеденти та нерезеденти);

· Юридичні особи , зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів , включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціаціії, спілки, консорціуми, концерни, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), у тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

· Об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами не заборонено здійснювати господарську діяльність;

· Структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності України, іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

· Спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані , як такі які мають постійне місцезнаходження на території України;

· Інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Україна в особі її органів, місцеві органи влади й управління в особі ство-рених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у господарській діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно їз частиною 4 статті другої цього закону і законами України.

Розглянемо функціонування митних органів при здійсненні зов-нішньоекономічної діяльності на основі статті №13 закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Україна здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.

Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності згідно їз цим Законом, законами України та міжнародними договорами України.

Територія України становить єдиний митний простір на якому діють митні правила України, з додержанням зобов’язань, що випливають з участі України в митному союзі.

Для того, щоб програма зовнішньоекономічної діяльності здійснювалась належним чином потрібно визначити міру відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Загальні засади відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності зазначені в статті №32. Україна як держава і всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов’язаних з ним законів України та/або своїх зобов’язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Україна як держава не несе відповідальності за дії суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності не несуть відповідальності за дії України як держави.

Якщо Україна бере участь у зовнішньоекономічній діяльності як суб’єкт такої діяльності згідно зі статтею №3 цього Закону, вона несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності.

Усі справи та питання щодо визначення відповідальності, які виникають при застосуванні цього та пов’язаних з ним законів України, підсудні судовим органам України.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності мають право на судовий розгляд зазначених справ та питань.

Стаття №33: “У сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим та пов’язаними з ним законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:

-майнова відповідальність;

- кримінальна відповідальність.

Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Якщо порушення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб’єктами господарської діяльності цього або пов’язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, утрати вигоди або/та моральної шкоди в інших таких суб’єктів або держави, суб’єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності запроваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.

Отже прийнявши до уваги законодавчу базу щодо зовнішньоекономічної діяльності можна братись до розгляду робочої програми та поставлених перед нами завдань.

1. Загальна характеристика підприємства
.

1.1 Х
арактеристика товариства з обмеженою відповідальністю
“
Брокер
”
.

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) “Брокер” (надалі “Товариство”) створене на основі колективної форми власності в 22/03/01р., у відповідності до Закону України “Про господарські товариства”, Закону України “Про підприємства в Україні”.

Місце знаходження Товариства:

Україна, Івано-Франківська область,

м. Коломия, вул. Карпатська, 37.

Учасниками Товариства є: громадяни України:

1.Антонюк Віталій Романович;

2.Ткачук Любомир Любомирович;

3.Ткачук Галина Миколаївна.

Внутрішня організаційна структура Товариства має такий вигляд:

Діяльність Товариства здійснюється у відповідності до Закону України “Про господарські товариства”, інших законодавчих актів України, установчого договору про створення і діяльність Товариства і Статуту. Воно є юридичною особою, здійснює господарську та іншу діяльність від свого імені на принципах повного господарського розрахунку, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням, необхідні штампи і власні бланки.

Товариство може набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов’язання, виступати в суді, арбітражному суді та третейському суді від свого імені. Має право створювати на території України та за її межами філії, представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України, самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у відповідності з чинним законодавством України.

Товариство не відповідає по зобов’язаннях держави і учасників. Держава не відповідає по зобов’язаннях Товариства. Учасники несуть відповідальність по зобов’язаннях Товариства в межах їх вкладів.

Метою Товариства є отримання прибутків від фінансово-господарської діяльності і задоволення на їх основі інтересів засновників, а також економічних і соціальних інтересів працівників, від здійснення виробничої діяльності та надання послуг населенню:

· Поставка продукції, виконання робіт, надання послуг в кредит, надання фінансової допомоги на умовах, передбачених домовленістю сторін;

· Купівля-продаж, обмін, лізингові та консигнаційні операції;

· Інвестування розробок нових зразків і технологій для виробництва товарів народного споживання, виробництво цих товарів, а також виробів виробничо-технічного, навчального та наукового призначення, продукції народних промислів, створення програм інноваційного та цільового призначення, в тому числі колективів - розробників нової техніки, технологій, “ноу-хау”, а також окремих авторів.

· Утворення власної виробничої бази для виробництва продукції, товарів, виконання та надання послуг, в тому числі шляхом участі в різного роду підприємствах (включаючи спільні підприємства та комерційні об’єднання);

· Здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на території України та за її межами в порядку, встановленому законодавством;

· Фінансування проектно-дослідницьких робіт, розробки проектно-конструкторської документації, будівництва та експлуатації, готелів, магазинів, житлових будинків, спортивних комплексів та споруд, об’єктів соціального та культурно-побутового призначення;

· Вивчення споживчого попиту та пропозицій на товари та продукцію власного виробництва та третіх осіб, а також надання послуг і виконання робіт з маркетингу, інформаційно-консультаційна діяльність;

· Організація рекламно-видавницької, рекламно-виставкової, торгово-комерційної, редакційно-видавницької, екскурсійної та туристичної діяльності, в тому числі організація та проведення комерційних семінарів, бізнес-турів, виставок-продажів, аукціонів за участю вітчизняних та іноземних громадян і юридичних осіб;

· Здійснення від свого імені та за власний рахунок, а також за дорученням клієнтів торговельних та торговельно-посередницьких операцій щодо матеріальних цінностей, рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, кредитних ресурсів та валюти, об’єктів інтелектуальної власності (брокерська діяльність), а також операцій щодо оптової та роздрібної купівлі-продажу (дилерська діяльність), в тому числі на товарних, товарно-сировинних, фондових та інших біржах на території України та за її межами;

· Аудіо-та відеозапис;

· Організація роздрібної торгівлі та громадського харчування;

· Оптово-збутова та торгово-посередницька діяльність;

· Виконання ремонтно-будівельних робіт;

· Зовнішньо-економічна діяльність;

· Ремонт та технічне обслуговування автомобілів;

· Комісійна та роздрібна торгівля автомототехнікою;

· Маркетингові та брокерські послуги;

· Матеріально-технічне забезпечення ресурсами, сировиною, обладнанням підприємств та громадян;

· Надання транспортних послуг з перевезення вантажів та пасажирів власним і орендованим транспортом та міжнародні перевезення;

· Відкриття пунктів обміну валюти;

· Медичне обслуговування населення;

· Організація культурно-масового та спортивно-оздоровчого відпочинку, ігрового бізнесу, проведення конкурсів, лотерей;

· Закупівля сільгоспродукції у населення;

· Проведення благодійницьких міроприємств;

· Організація виставок-ярмарок;

· Рекламна діяльність;

· Окремими видами підприємництва фірма займається тільки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій);

· У випадках передбачених законодавством Товариство вибирає ліцензії на право займатися відповідними видами діяльності.

Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників створюється статутний фонд у розмірі (одинадцять тисяч вісімсот гривнів).

Вклад кожного з Учасників становить:

1.Антонюк Віталій Романович 2950 грн. (25%)

2.Ткачук Галина Михайлівна 2950 грн. (25%)

3.Ткачук Любомир Любомирович 5900 грн. (50%)

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів.

Зменшення статутного фонду при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається.

Рішення Товариства про збільшення розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру, а при зменшенні розміру статутного фонду – не раніш як через три місяці після державної реєстрації і публікації про це в установленому порядку.

Додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаному в цьому статуті і в установчому договорі.

Учасник Товариства може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному, чи кільком учасникам цього Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини). Учасник, який її відступив, пропорційно їх часткам в статутному фонді або в іншому погодженому між ними розмірі. Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу Учасником, який її відступає. Частка учасника товариства після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим Товариством. У цьому разі воно зобов’язане передати її іншим Учасникам або третім особам в строк, що не перевищує 1-го року.

По одностайному рішенню зборів всіх учасників, Товариство має право здати в оренду, продати або подарувати набуте майно товариства як основних, так і обігових коштів другим юридичним, або фізичним особам.

При виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці в статутному фонді.

Джерелами формування майна Товариства є:

• вклади Учасників в Статутний фонд;

• прибуток, одержаний від реалізації власної продукції, робіт і послуг та інших видів господарської діяльності;

• прибутки від реалізації цінних паперів, випущених в установленому порядку;

• цільових та інвестиційних безповоротних грошових і майнових внесків, добровільних пожертвувань, спонсорських внесків, які надходять від українських та іноземних організацій і громадян;

• інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Учасники Товариства є власникамимайна, внесеного ними в Товариство, отриманих прибутків, а також іншого майна, одержаного або придбаного Товариством за іншими підставами, не забороненими чинним законодавством України.

Порядок розподілу прибутків визначається Договором про створення і діяльність Товариства.

1.2
Характеристика стану трудових ресурсів Товариства.

Вищим органом Товариства є загальні збори його учасників. Учасник Товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому Учаснику. Кожен Учасник має один голос.

Загальні збори Учасників Товариства обирають голову Товариства.

До компетенції загальних зборів Товариства належить:

а) визначення основних напрямків діяльності Товариства і затвердження його планів і звітів про їх виконання;

б) внесення змін до Статуту Товариства;

в) обрання та відкликання членів виконавчого органу і ревізійної комісії;

г) затвердження річних планів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

д) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів і положень;

е) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства;

є) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства;

ж) визначення умов оплати праці службових осіб Товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

з) встановлення розміру, форми і порядку внесення Учасниками додаткових вкладів;

и) вирішення питання про придбання Товариством частки учасника;

і) виключення учасника з товариства та прийняття Учасника в товариство.

З питань, зазначених в підпунктах “а”, “б”, “і” цього пункту потрібна одностайність загальних зборів учасників. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності 60% голосів, а з питань, які потребують одностайності, – всі учасники. Загальні збори учасників Товариства скликаються не рідше двох разів на рік.

Прийняття рішень загальними зборами Учасників Товариства, а також скликання позачергових зборів та інші процедурні питання здійснюються у відповідності з вимогами Закону України “Про господарські товариства” і затвердженими правилами процедури.

Виконавчим органом Товариства є директор. Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції директора, який підзвітний зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Він не вправі приймати рішення, обов’язкові для учасників Товариства.

Директор діє від імені Товариства в межах, встановлених Законом України “Про господарські товариства”, цим статутом і установчим договором. Має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства.

Контроль за діяльністю директора здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників Товариства. Директор не може бути членом ревізійної комісії, а також Головою загальних зборів учасників.

Зміни до установчих документів Товариства приймаються зборами його учасників. Зміни вважаються прийнятими при одностайності зборів учасників. Про зміни, які вносяться в установчі документи Товариства, Товариство зобов’язане повідомити орган, що провів реєстрацію.

З метою забезпечення виконання статутних завдань Товариство має право здійснювати експортно-імпортні операції, створювати спільні підприємства із закордонними фірмами і організаціями, відкривати філії, представництва за межами України.

Товариство забезпечує умови праці на робочому місці, безпеку технологічних процесів, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівниками, а також санітарно-побутові умови відповідно нормативних актів про охорону праці.

Усі громадяни, які своєю працею беруть участь в діяльності Товариства на підставі трудового договору (контракту, угоди), а також на інших засадах, становлять трудовий колектив.Соціальні та трудові права трудового колективу Товариства гарантуються чинним законодавством України.

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) відбувається за рішенням зборів його учасників, при цьому вся сукупність прав та обов’язків Товариства переходить до його правонаступників.

Товариство ліквідується у випадках:

а) за рішенням зборів учасників Товариства;

б) за рішенням арбітражного суду у випадках:

- визнання його

банкрутом;

- за поданням органів, що контролюють діяльність Товариства, у разі систематичного або групового порушення ним законодавства та інше.

Ліквідація Товариства провадиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у випадках банкрутства та припинення діяльності Товариства за рішенням суду або арбітражного суду – ліквідаційною комісією, що призначається цими органами.

1.3 Управління фінансовими ресурсами підприємства.

Стан і основні джерела формування майна підприємства можна побачити у зведеному звіті про фінансові результати за 2001 рік, а також порівнявши показники фінансової стійкості за три роки (1999; 2000; 2001).

Звіт про фінансові результати за 2001 рік.

Форма № 2

(таб.1) Фінансові результати

(тис.грн)

Найменування статті	Код рядка	За звітний період			За попередній період
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	1 405,6			1 876,5
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	1 134,2			1 560,0
Валові:
прибуток	050	271,4			316,5
збиток	055	-		-
Інші операційні доходи	060	3,5		5,0
Адміністративні витрати	070	112,0		130,2
Витрати на збут	080	87,3		146,1
Інші операційні витрати	090	27,0		12,8
Фінансовий результат від операційної діяльності:
прибуток	100	48,6		32,4
збиток	105	-	-
Інші фінансові доходи	120	3,1	-
Інші доходи	130	10,0	-
Фінансові витрати	140	2,3	15,0
Інші витрати	160	35,6	8,0
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	23,8	9,4
збиток	175	-	-
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	7,1	2,8
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	16,7	6,6
збиток	195	-	-
Чисті: прибуток*	220	16,7	6,6
збиток	225	-	-
* Передбачається, що надзвичайних доходів і витрат на підприємстві немає. *’

(таб.2) Показники фінансової стійкості підприємства

№ з/п	Показники	Значення показників	Розрахунок показників	Оптимальне значення	На 31.12.99 р.	На 31.12.2000р.	. На 31.12.2001
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Коефіцієнт автономії фінансової незалеж- ності	Кафн	Власний ка-пітал і забезпе-чення ряд.380+430 підсумок балансу ряд. 640	>0.5	0,72	0,76	0,75
2.	Коефіцієнт фінансової стабіль- ності	Кфс	Власний капітал і забезпечен- ня ряд. 380+430 загальна су-ма зобов’я-зань ряд. 480 + 620	>1.0	2,57	3,23	2,98
3.	Коефіцієнт забезпече-ності влас-ними обо-ротними коштами	Кзвк	Власні оборотні кошти ряд, 260 - ряд.,.620 матеріальні оборотні активи ряд.100-140	>0.1	-0,42	0,19	0,43
4.	Коефіцієнт ефектив-ності вико-ристання активів	Ква (за рік)	Чистий прибуток ряд. 220 середня ве-личина ак-тивів ряд. 640П + ряд. 640К : 2	Ріст	-	0,01	0,03
5.	Коефіцієнт ефектив-ності ви-користан-ня власно-го капіта-лу	Кввк (за рік)	Чистий прибуток ряд, 220 середня величина власного капіталу ряд. 380П + ряд. 380К : 2	Ріст	-	0,01	0,03
6.	Коефіцієнт співвідно-шення не-оборотних та оборот-них акти-вів	Кос/обор	Необоротні активи ряд, 08.0 оборотні активи ряд. 260	***	3,42	2,96	3,11

Показники фінансової активності є позитивними , відповідно і підпри-ємство знаходиться на стадії розвитку і процвітання.

Основні правила інтерпретації Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Однією з невід’ємних складових частин, як Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) так і УКТ ЗЕД, є основні правила інтерпретації.

Згідно з вимогами ГС (відповідно і УКТ ЗЕД) класифікація товарів здійснюється в залежності від:

- матеріалу, з якого вони виготовлені;

- функцій, які ці товари виконують;

- ступеню переробки;

- належності до галузі промисловості;

- інших критеріїв, якщо вони спеціально обумовлені.

Оскільки ГС (відповідно і УКТ ЗЕД) є класифікатором товарів, в якому кожен товар класифікується у відповідній одній (а не в кількох) товарній позиції, для регулювання випадків "перекриття" двох і більше товарних позицій (наприклад, по матеріалу та функції товару - пластмасовий стілець, дерев'яний стіл, стальне ліжко тощо) служать Основні правила інтерпретації, які розроблені для того, щоб гарантувати класифікацію товару в одній конкретній товарній позиції. Таким чином, Основні правила інтерпретації установлюють принципи класифікації товарів (регламентують послідовність дій при визначенні коду товару).

Основних правил інтерпретації шість. Перші п'ять призначенні для визначення товарної позиції (чотиризначного коду) товару. Правило 6 застосовується після того, як визначена товарна позиція, і служить для визначення процедури подальшого віднесення товару до відповідної субпозиції та підсубпозиції.

Застосовувати основні правила слід лише послідовно, переходячи від Правила 1 до Правила 2 (а), від Правила 2 (а) до Правила 2(6). Категорично не можна застосовувати Правило 3(6), не застосувавши послідовно Правила 1, 2(а), 2(6), 3(а). Перехід до наступного правила можливий лише в тому випадку, якщо попереднє не дає змоги визначити товарну позицію в якій класифікується товар. На жаль на практиці не враховують цю вимогу УКТ ЗЕД, застосовуючи те правило, яке дає швидку можливість класифікації, не зважаючи на не виконання вимог УКТ ЗЕД. Правило 6 застосовується лише у випадку визначення товарної позиції. Наприклад, у випадку визначеної товарної позиції за допомогою правила 2(6), для визначення відповідних субпозиції та підсубпозиції застосовується Правило 6.

Правило 1.

Назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з текстів класифікаційних угруповань і відповідно до розділів чи груп і, якщо такі тексти не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

УКТ ЗЕД є систематизованим переліком товарів міжнародної торгівлі. Ці товари в ній згруповано у розділи, групи й підгрупи, з найменуваннями, які вказують в стислій формі категорії або типи товарів, що охоплені цими розділами, групами та підгрупами. Однак, в багатьох випадках у розділі або у групі клсифікується таке різноманіття та кількість товарів, що їх всі неможливо охопити або перерахувати конкретно в найменуваннях.

Згідно з Правилом 1 класифікацію товару необхідно починати з пошуку коду товарної позиції, в текстовому описі якої фігурує найменування цього товару.

При класифікації товару недостатньо прочитати лише примітки до групи. Обов'язково необхідно прочитати примітки до розділу, які мають відношення до всіх груп цього розділу. Не завжди достатньо ознайомитись з примітками до одного розділу, тому що в інших розділах та групах, що мають відношення до подібних видів товарів, матеріалів, з яких вони виготовлені, або їх функцій, можуть бути примітки з інформацією стосовно класифікації цього товару.

Правило 2.

а) Будь-яке посилання у назві класифікаційного угруповання на будь-який товар стосується також некомплектних чи незавершених виробів, за умови що вони мають основні характеристики комплектних чи завершених виробів, а також розглядається як посилання на комп­лектний чи завершений товар, поданий незібраним чи розібраним.

б) Будь-яке посилання у назві класифікаційного угруповання на будь-який матеріал чи сировину стосується також сумішей або з’єднань цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами або речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу або сировини розгдається як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу або речовини. Класифікація товарів, які складаються більш ніж з одного матеріалу або речовини, здійснюється відповідно до положень Правила З.

Правило 2а.

(Товари, представлені в некомплектному або незавершеному вигляді)

І. Перша частина Правила 2а розширює вміст будь-якої товарної позиції, до якої відноситься конкретний товар, для включення в неї не тільки комплектного виробу, але і цього виробу в некомплектному або незавершеному вигляді, при умові, що в представленому вигляді цей виріб має основні характеристики комплектного або готового виробу.

II. Положення цього провила також поширюється на заготовки, якщо вони не виділені в конкретну товарну позицію. Під терміном "заготовка" розуміється виріб, не готовий для безпосереднього використання, який має приблизну форму або обриси готового виробу або частини, та який може бути використаний, крім виключних випадків, тільки для доробки в готовий виріб або частину.

Полуфабрикати, які не мають характерної форми готових виробів (такі як прутки, диски, труби і т.і.), не розглядаються як "заготовки".

Ш. Беручи до уваги зміст товарних позицій розділів І - IV, зазначена частина Правила не застосовується до товарів цих розділів.

IV. Деякі випадки, які підпадають під дане Правило, згадуються в загальних по­ложеннях до розділів або груп (наприклад, розділ XVI та групи 61,62, 86, 87 та 90).

V. Друга частина Правила 2 а передбачає, що комплектні або завершені (готові) вироби, представлені в незібраному або розібраному вигляді, класифікуються у тих же товарних позиціях, що і зібрані вироби..

VI. Дане Правило також відноситься до некомплектних або незавершених виробів, представлених у розібраному або незібраному вигляді, при умові, що вони розглядаються як комплектні або завершені виробництвом вироби в силу дії першої частини даного Правила.

VII. Згідно з даним Правилом, під термін "товари, представлені незібраними або розібраними" розуміються вироби, компоненти яких повинні збиратися з допомогою простого кріпильного матеріалу (Гвинтів, гайок, болтів тощо) або ж, наприклад, клепкою або зварюванням, при умові, що для цього потрібні лише прості складальні операції.

VIII. Випадки, які підпадають під дію даного Правила, згадуються в загальних положеннях до розділів або груп (наприклад, розділ XVI та групи 44,86,87 та 89).

IX. Беручи до у ваги зміст товарних позицій розділів І - VI, зазначена частина цього Правила звичайно не застосовується до товарів цих розділів.

Правило 2б

(суміші та сполучення матеріалів або речовин)

X. Правило 26 стосується сумішей та сполучень матеріалів або речовин та товарів, виготовлених з двох або більше матеріалів або речовин. Воно має відношення до товарних позицій, в яких зазначається матеріал або речовина (наприклад, товарна позиція 0503 - кінський волос), та до товарних позицій, в яких вказано товар з конкретного матеріалу або речовини (наприклад, товарна позиція 4503 - вироби з натуральної пробки). Слід зазначити, що дане правило застосовується тільки в тому випадку, якщо в цих товарних позиціях або примітках до розділів або груп не обумовлено інше (наприклад, товарна позиція 1503 - лярдстеарин, не змішаний...).

XI. Суть цього Правила полягає в тому, щоб розширити будь-яку товарну позицію, яка відноситься до матеріалу або речовини, включивши до неї суміші або сполучення даного матеріалу або речовини з іншими матеріалами або речовинами.

XII. Це, однак, розширює товарну позицію не настільки, щоб включати до неї товари, які згідно з Правилом 1 не можна розглядати як такі, що відповідають опису в цій товарній позиції; це відбувається у тому випадку, коли добавка іншого матеріалу або речовини лишає ці товари відмітної ознаки тих видів товарів, які зазначені у цій товарній позиції.

XIII. Як слідство із цього Правила, суміші та сполучення матеріалів або речовин та товари, виготовленні з більш ніж одного матеріалу або речовини, якщо вони, на перший погляд, можуть бути віднесені до двох або більше товарних поpцій, повинні класифікуватися згідно з принципами правила 3.

Правило 3.

3а) Перевага віддається тій товарній позиції, яка містить найбільш конкретний опис товару порівняно з товарними позиціями з більш загальними описами. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів або речовин, які входять до складу сумішей або багатокомпонентних виробів, або тільки до окремим елементів товарів, представлених у наборі для роздрібного продажу, то ці товарні позиції повинні розглядатися як рівні по відношенню до цих виробів, навіть якщо одна з них і містить більш детальний або повний чи точний опис виробу.

3б) Суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або виготовлені зрізних компонентів, та товари, представлені у наборах для роздрібного продажу, які поможуть класифікуватися згідно з Правилом За, класифікуються по тим матеріалам або складовим частинам, які визначають їх основні ознаки, якщо такий принцип можназастосувати.

3в) Товари, які поможуть бути класифіковані згідно з положеннями Правил 3а та 3б, класифікуються в останній (яка має найбільший порядковий номер) з тих, що розглядаються товарними позиціями.

Правило 4.

Товари, які не можуть бути класифіковані згідно з наведеними вище Правилами, класифікуються у товарній позиції, яка відовідала б найбільш подібним (близьким) товарам, які розглядаються.

І. Це Правило поширюється на товари, які не можуть бути класифіковані згідно з Правилами 1-3. Воно передбачає класифікацію цих товарів у товарній позиції, до якої відносяться найбільш близькі до них товари.

ІІ. При класифікації згідно з Правилам 4 представлені товари необхідно зіставити з аналогічними товарами, для того, щоб визначити ті товари, до яких перші є найбільш близькими. Представлені товари класифікуються у тій же товарній позиції, що і товари, до яких вони є найбільш близькими.

III. Схожість товарів може залежати від багатьох факторів, таких як вид, характерна особливість, призначення.

Правило 5
.

Як доповнення до згаданих вище положень по відношенню до нижче зазначених товарів повинні застосовуватись наступні правила.

а) Футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, намист та аналогічна тара (упаковка), яка має особливу форму та призначена для зберігання відповідних виробів або наборів виробів, придатна для довгострокового використання та подана разом з виробами, для яких вона призначена, повинна класифікуватися разом з виробами, які не упаковані. Однак це правило не застосовується до тари (упаковки), яка утворюючи з упакованими виробами єдине ціле, надає останнім суттєво інший характер.

б) Згідно з положеннями наведеного вище Правила 5а, пакувальний матеріал та пакувальні контейнери, поставлені разам з товарами, повинні класифікуватися разом, якщо вони такого типу, який звичайно використовується для пакування даних товарів. Однак це положення не є обов'язковим, якщо такий пакувальний матеріал або пакувальні контейнери явно придатні для повторного використання.

Правило 6.

Для юридичних цілей класифікація товарів у субпозиціях будь-якої товарної позиції визначається у відповідності з найменуваннями таких субпозицій та будь-яких зв'язаних з ними приміток, а також положеннями вищезгаданих правил, при умові, що лише субпозиції на одному рівні є порівняльними. Для цілей цього Правила також можуть застосовуватись відповідні пояснення та примітки до Розділів та Груп, якщо у контексті не обумовлено інше.