Тест “100 базових філософських понять”
| №
п/п |
Філософське поняття
|
Визначення філософських понять
|
||
| 1. | Світогляд | сукупність поглядів, оцінок, принципів, знань, вірувань, ідеалів, цінностей, які визначають діяльність людини, ставлення людини до світу, її місце у світі. | ||
| 2. | Міфологія | форма суспільної свідомості, спосіб розуміння світу, характерний для ранніх стадій суспільного розвитку. | ||
| 3. | Релігія | одна з форм суспільного усвідомлення - сукупність духовних уявлень, заснованих на вірі в існування бога або богів у надприродні сили, а також відповідна поведінка та дії. | ||
| 4. | Філософія | теоретичний рівень мислення, який прагне не тільки накопичувати окреме знання про світ, а і розуміти його як цілесний і єдиний. | ||
| 5. | Метод | спосіб пізнання, вивчення та дослідження явищ природи та суспільного життя. | ||
| 6. | Методологія | вчення про науковий метод пізнання. | ||
| 7. | Онтологія | філософське вчення про буття, його основах, принципах, структури та закономірностях. | ||
| 8. | Гносеологія | Теорія пізнання, розділ філософії, вивчаючий можливості пізнання, досліджуючий джерела, форми та методи пізнання, умови його достовірності та істинності. | ||
| 9. | Аксіологія | Теорія цінностей – узагальнені стійкі уявлення про блага, об'єкти, які є речами бажань та прагнень людини, та яким надано переваги самою людиною. | ||
| 10. | Праксеологія | певна область соціологічних досліджень, яка вивчає методику розглядання різних дій або сукупності дій з точки зору встановлення їх ефективності. | ||
| 11. | Матеріалізм | напрям у філософії, протилежний ідеалізму, при вирішенні питання про відношення мислення та буття матеріалізм виходить з того, що матерія первинна відносно до свідомості та існує незалежно від свідомості. | ||
| 12. | Ідеалізм | напрям у філософії, який визнає первинність свідомості відносно до буття, духа – відносно до матерії і намагається довести що дух, свідомість та мислення є первинні, а природа, матерія є похідні. | ||
| 13. | Агностицизм | філософське вчення, яке заперечує пізнання об'єктивного світу та об'єктивного значення істини. | ||
| 14. | Монізм | філософське вчення, яке визнає основою всього існуючого один початок: або матерію, або дух. | ||
| 15. | Дуалізм | філософське вчення, яке визнає дух та матерію, ідеальне та матеріальне двома самостійними та незалежними початками. | ||
| 16. | Плюралізм | Філософське вчення, яке затверджує, що в основі буття лежить багато незалежних початків. | ||
| 17. | Політеїзм | Багатобожжя - релігія заснована на вірі у багато богів. | ||
| 18. | Монотеїзм | єдинобожжя - релігія, яка признає тільки одного бога. | ||
| 19. | Буддизм | одна зі світових релігій, яка виникла в 6 ст. до н. е. в Індії, яка названа ім'ям свого легендарного засновника Гаутами, отримавшого потім ім'я Будда, буддизм був поширений у Півд-Схід. та Центр. Азії, а також Сер. Азії та Сибірі. | ||
| 20. | Іудаїзм | релігія, поширена переважно серед євреїв; виникла у кінці 2-го тис. до н.е., є монотеїстичною з культом бога Яхве. | ||
| 21. | Індуїзм | релігія, найпоширеніша у сучасній Індії; виникла близько 5 ст. н. е. | ||
| 22. | Іслам | одна зі світових релігій, яка виникла в 7 ст. у Аравії. Засновником ісламу вважається Мухамед, якого Аллах вибрав своїм "посланником" та пророком. Віровчення ісламу втілено в Корані: розповсюджений у країнах Ср. та Ближнього Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії. |
||
| 23. | Християнство | одна зі світових релігій, названа за ім'ям ії засновника Ісуса Христа -боголюдини, який зійшов з неба на землю та прийнявшого страждання та смерть заради рятування людей. Виникло на поч. 1 ст., а потім в 4 ст. стало пануючою релігією Римської імперії. | ||
| 24. | Чарвака | вчення в стародавній Індії, засновником є Бріхаспаті, ідея цього вчення в тому, що в основі світу лежать чотири елементи: вода, вогонь, земля, повітря. | ||
| 25. | Брахманізм | об'єктивне ідеалістичне вчення в стародавній Індії, за яким світ складається з невидимого, непізнаного, незмінюваного духу Брахмана, який не має ні початку, ні кінця. За цим вченням рослини тварини і люди мають душу, яка після смерті переселяється у інші тіла, це перевтілення залежать від карми людини. Існує поділ людей на вищі та нижчі касти. | ||
| 26. | Даосизм | один з головних напрямів давньокитайської філософії, який заснував Лао-цзи; одна з релігій Китаю, яка виросла з філософії даосизма, в основі віровчення - пошуки вічного щастя, яке досягають 10 "добродетелями" та додержанням заповітів. | ||
| 27. | Конфуціанство | філософсько-етична система, розроблена у 5 ст. до н.е. древньокитайським мислителем Конфуцієм (Кун-цзи); одна з китайських релігій, яка відстоює соціальну нерівність, гуманність, розробляє концепцію ідеальної людини. | ||
| 28. | Елеати | послідовники вчення елеатів у старогрецької філософії, яке вивчало розвиток категорій філософії та особливо категорії "субстанція", бо вона -буття. | ||
| 29. | Піфагорійці | послідовники піфагорізму - релігійно-філософське вчення древньо-грецького філософа Піфагора та його послідовників, яке отримало розповсюдження у 4 ст. до н.е. і виходить з того, що кількісні відносини є сутністю речей. | ||
| 30. | Софісти | платні вчителі "мислити, говорити та робити", які звернули увагу на проблему людини, суспільства, знання. | ||
| 31. | Атомісти | послідовники матеріалістичного вчення про природу, розвинуте біля 6 ст. до н.е. древньоіндійськими філософами та 5 ст. до н.е древньогрецькими філософами Левкіпом та Демокрітом, а потім Епікуром та Лукрецієм. За цим вченням матерія складається з вічних, незмінних, неподільних частинок - атомів. | ||
| 32. | Платоніки | послідовники древньогрецького філософа Платона, за ними - дійсною річчю пізнання є надвідчуттєві ідеї, які складають основи буття, матеріальні предмети існують завдяки реалізації в них ідеї, а найвища ідея - ідея Бога. | ||
| 3.3. | Перипатетики | послідовники древньогрецької філософської школи Арістотеля, яка заснована у 335р. до н.е та існувала біля 1000 років, була найбільшим центром античної науки. | ||
| 34. | Епікураїзм | філософська течія, заснована Епікуреєм у кінці 4 ст. до н.е. , яка уявляє собою матеріалістичне вчення про матеріальні частини - атоми, які є неподільними та незмінними за формою, вагою та величиною. | ||
| 35. | Стоїцизм | філософська течія, заснована Зеноном, який вважав, що світ єдиний, складений з матерії, причина руху і змін знаходиться в своїй матерії, яка вічна, її кількість незмінна, вона не збільшується і не зменшується, але переходить з одного стану в інший, розробив основи етики. | ||
| 36. | Гностицизм | релігіозно-філософська течія раннього християнства, яка представляє собою з'єднання християнських догматів з грецької ідеалістичної філософії та східними релігіями. | ||
| 37. | Патристика | період середньовічної філософії, завдання якого полягає в обгрунтуванні ідеї християнства та безсмертя душі, надприродної сутності Бога, божий характер трійці. | ||
| 38. | Космізм | філософський напрямок 19 ст., який орієнтується на синтетичну реальність, сприйнятті людини в якості частини космічної єдності. | ||
| 39. | Філософія історії | концепція в складі філософського знання, націлена на осмислення історичного процесу в цілому та аналіз методологічних проблем історичного пізнання. | ||
| 40. | Номіналізм і реалізм | реалізм - онтологічне доведення буття Бога, яке признавало реальність існування універсалів, номіналізм — зворотня позиція, яка доводить, що універсалії, це не лише назви, імена предметів, а існують не універсалії, а конкретні речі. | ||
| 41. | Теологія | богослов'я — сукупність релігіозних доктрин про сутність та дії Бога, систематизоване віровчення, яке є істинним та необхідним для людини, включає в себе догматику, екзегетику, апологетику, гомілетику
та ін. |
||
| 42. | Томізм і неотомізм | томізм - напрям католистичної філософії та теології, який з'єднує християнські догмати та метод філософії. Неотомізм — офіційна філософія католицької церкви, яка включає в себе філософське обгрунтування сучасних природнонаукових теорій. | ||
| 43. | Аввероїзм | філософський напрямок, який заснував арабський філософ Рушд. Представники цього напряму розробляють теорії подвійної істини, за якою теологія має справу з істинами откровення, а філософія з істинами розуму. | ||
| 44. | Ренесанс | відродження – період в культурному та ідейному розвитку ряду країн Європи, який наступив після середньовіччя і характеризувався розпадом феодальних відносин та зародженням капіталізму. | ||
| 45. | Реформація | широкий суспільно-політ. і релігійний напрямок у Зах. та Центр. Європі у 16ст., яке носило у своїй основі антифеодальний характер та прийняло у своїй основі форму боротьби проти католицької церкви. | ||
| 46. | Антропоцентризм | Вірування, за яким людина є центром всесвіту та кінечна ціль всього світоздання. | ||
| 47. | Геоцентризм та геліоцентризм | Геоцентризм - уявлення, що Земля є нерухомим центром Всесвіту, навколо якого рухається Сонце та всі інші небесні тіла. Геліоцентризм довів, що земля не є центром всесвітом, рухається навколо Сонця та обертається навколо своєї осі. | ||
| 48. | Емпіризм | Філософське вчення, яке визнає відчуттєвий досвід єдиним джерелом знань, та недооцінює роль раціонального пізнання. | ||
| 49. | Раціоналізм | Філософський напрямок, який визнає розум вирішальним джерелом істинного пізнання. | ||
| 50. | Сенсуалізм | Філософське вчення, як
е визнає єдиним джерелом пізнання відчуття, які можуть трактуватися матеріалістично - як відображення об'єктивної реальності. |
||
| 51. | Гілозоїзм | Філософське вчення про всесильність одухотвореності матерії, але помилково приписує всім формам матерії здібність відчувати та мислити. | ||
| 52. | Пантеїзм | філософське вчення, яке ототожнює бога з природою та розглядає природу, як втілення божества, але інколи був формою матеріалізму (Джордано Бруно, Спіноза). | ||
| 53. | Механіцизм | Філософський метод, який зводить всі якісні форми руху матерії до механічного руху, а всі складні закономірності розвитку - до законів механіки. | ||
| 54. | Картезіанство | Вчення французького філософа - дуаліста Рене Декарта та його послідовників. | ||
| 55. | Монадологія | філософське вчення Лейбніца та його послідовників, яке приймає монади (неподільні духовні первинні елементи, які складають основу мировоздання) за первинні елементи всього існуючого. | ||
| 56. | Творчість | це продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріальні і духовні цінності суспільного значення | ||
| 57. | Об'єктивна діалектика | ця діалектика існує та діє в самих речах. | ||
| 58. | Суб'єктивна діалектика | Діалектика, яка існує в людському мисленні, як відображення об'єктивної діалектики. | ||
| 59. | Діалектика Гегеля | Це теорія розвитку "абсолютної ідеї", "абсолютного духу". | ||
| 60. | Діалектика Маркса | Це теорія розвитку матеріального світу, яка враховує різнобічність речей, їх взаємодію, суперечності, рухливість, переходи, тощо. | ||
| 61. | Молодогегельянство | Послідовники радикального крила гегельської філософської школи. Критикували християнство, яке пробудило буржуазно-демократичне мислення і політичні інтереси в суспільстві. | ||
| 62. | Старогегельянство | Консервативне крило гегельської філософської школи, яке виникло в Німеччині у 30-40р. 19 ст-, представники якого намагалися інтерпретувати його вчення в дусі церковно християнської ортодоксії. | ||
| 63. | Категоричний імператив | Базове поняття етики Канта, яке фіксує загальнозначні нравові предписання, які мають силу безумовного принципу людської поведінки. Кант шукав всезагальні та необхідні закони, які визначають вчинки людей. | ||
| 64. | Антропологічний матеріалізм | Частина ідейного обгрунтування буржуазної революції, проголосила недосконалість буржуазного устрою та релігії з справжньою природою людини. | ||
| 65. | Філософська антропологія | Розглядувала людину як найвищу та найдосконалішу істоту - витвір природи, були проти ідеалізма, дуалістичного розриву душі та тіла. | ||
| 66. | Концептуалізм | Напрямок середньовікової традиції номіналізму, який займає в питанні про універсалії позицію трактування останніх, в якості вмісних в людині. Свідомість - назва відповідних об'єктів, які при цьому передбачають наявність реальних істот, загальних призначень єдиної речі. | ||
| 67. | Український романтизм | Ідейний філософічний рух в Україні, який охоплював самі різні області науки та філософії, були притаманні консервативні реакції на перемогу буржуазного устрою та виражався страх перед революцією. | ||
| 68. | Діалектичний та історичний матеріалізм | науково філософський світогляд, невід'ємна частина марксистського вчення, в якому синтезовано матеріалізм та діалектичний ідеалізм. Вироблявся науковий погляд на хід суспільного розвитку та його закони. | ||
| 69. | Екзистенціалізм | Ірраціоналістичний напрям у філософії, який вважає, що предметом філософії є людське існування, людина, яка розглядається, як духовний початок. | ||
| 70. | Позитивізм | Філософський напрямок заснований на принципі: справжнє знання досягається лише як результат окремих конкретних наук. | ||
| 71. | Психоаналіз | Розроблений Фрейдом у кінці 19 — початку 20ст. метод лікування психічних захворювань, а також комплекс гіпотез та теорій , які пояснюють роль безсвідомого у житті людини та розвитку людства. | ||
| 72. | Герменевтика | Майстерність тлумачення текстів та вчення про принципи їх інтерпретації | ||
| 73. | Буття | Це те, що реально існує, це філософська категорія, що означає реальність, яка існує об'єктивно та незалежно від свідомості людини. | ||
| 74. | Матерія | об'єктивна реальність, яка існує незалежно від людської свідомості та відображувана їм. Все об'єктивно існуюче являє собою різні форми існування та руху матерії у просторі та часі. | ||
| 75. | Свідомість | Це найвища, притаманна тільки людям і пов'язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередній уявній побудові дій передбаченні їх результатів, у розумному регулюванні і самоконтролі поведінки людини. Вона не тільки відображає, а й творить світ на основі практичної діяльності. | ||
| 76. | Мислення | Це процес відображення світу в поняттях, категоріях, судженнях, умовиводах, концепціях, теоріях. | ||
| 77. | Рух | Це внутрішньо зв'язана єдність буття і небуття, стабільності та плинності, того, що зникає, з тим, що з'являється. Рух - це зміна взагалі. | ||
| 78. | Розвиток | Це зміна матеріального та духовного світу, його перехід від старого до нового, який має властивість відтворення старого та виникнення нового. | ||
| 79. | Пізнання | Процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людства. | ||
| 80. | Істина | Це теоретична форма розв'язання суперечності між суб'єктом та об'єктом у процесі пізнання. | ||
| 81. | Закон | Це об'єктивність, те, що не залежить від волі та бажання людини, від її свідомості. Також це суттєве відношення, зв'язок між сутностями. | ||
| 82. | Якість і кількість | Якість — це тотожна буттю визначеність, а кількість — це філософська категорія, що відображає такі параметри речі, явища чи процесу, як число, величина, обсяг, вага, розміри, темп руху, температура, тощо. | ||
| 83. | Закон єдності і боротьби протилежностей | Основний закон діалектики, який визначає внутрішнє джерело руху і розвитку в природі, суспільстві пізнанні. | ||
| 84. | Закон заперечення заперечення | Кожне явище проходить три сходинки, кожна наступна сходинка зберігає результати попереднього розвитку. Ці три сходинки: Теза – антитеза -синтез. | ||
| 85. | Одиничне і загальне | Одиничне — це окремий предмет, річ, явище, подія, факт, які характеризуються відповідними просторовими і часовими межами, відповідною визначеністю, а загальне - це об'єктивно існуюча тотожність між предметами, речами, явищами, що властива багатьом предметам, речам і явищам у рамках конкретної якісної визначеності. | ||
| 86. | Форма і зміст | Філософські категорії, які відображають взаємозв'язок двох сторін природної та соціальної реальності. Форма це зовнішній вигляд, а зміст -це структура. | ||
| 87. | Сутність і явище | Філософські категорії, які відображають всі загальні необхідні сторони всіх існуючих процесів. Сутність - це сукупність глибинннх зв'язків, відносні та внутрішні закони, визначаючих основні риси та тенденції матеріальної системи. Явище — конкретні події, властивості або процеси, які виражають зовнішні сторони дійсності та представляючі проявлення та обнародування деяких властивостей. | ||
| 88. | Можливість і дійсність | Філософські категорії — з допомогою яких відображується розвиток матеріального світу. Можливість фіксує об'єктивні тенденції розвитку існування явищ, наявність умов їх виникнення. Категорія дійсності представляє любий об'єкт (предмет, стан, ситуація) котрий вже існує в якості деяких можливостей. | ||
| 89. | Людина | Соціальна істота, представник людського роду, який має такі риси - розум, воля, мудрість, емоції, рішучість, навички, вміння, установки, переконання, інтуїція, любов, ненависть, пристрасть, тощо. | ||
| 90. | Суспільство | Надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання, який постійно змінюється, набуваючи нових форм — це не просто сукупність людей, а єдиною системою соціальних відносин, цілісним соціальним організмом, що розвивається певною мірою незалежно від інших соціальних організмів. | ||
| 91. | Цивілізація | Рівень суспільного розвитку, матеріальної культури. | ||
| 92. | Прогрес і регрес | Прогрес – напрямок розвитку від нижчого до вищого, рух вперед, до більш сучасного та першого, перехід на більш високий ступінь розвитку, зміна на найкраще, а регрес - це перехід від вищого до нижчого, рух назад, зміна на гірше. | ||
| 93. | Політична свідомість | Як макрохарактеристика духовних явищ політичного життя втілює єдність їхніх гносеологічних, онтологічних і функціональних характеристик. | ||
| 94. | Суспільна свідомість | Духовне життя людини, відображення суспільного буття в свідомості людини. | ||
| 95. | Теоретичне пізнання | Пояснення підстав відтворення, яке має загальний і необхідний характер і містить відомості про внутрішні закономірності спостережуваних явищ. | ||
| 96. | Об'єкт пізнання | Фрагменти об'єктивної реальності, які потрапили в коло практичної і пізнавальної діяльності людини. | ||
| 97. | Інтуїція | Спосіб пізнання через безпосереднє чуттєве споглядання чи умови на відміну від опосередкованого послідовного логічного мислення. | ||
| 98. | Об'єктивна істина | Зміст знань, який не залежить ні від окремої людини, ні від людства в цілому, яка є найважливішою гуманістичною цінністю людини. | ||
| 99. | Культура | Історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, який виражається у типах та формах організації життя та діяльності людей, в їх взаємовідносинах, а також у вироблених або матеріальних та духовних цінностям. | ||
| 100. | Методи наукового пізнання | Способи, що застосовуються свідомо на основі знання загальних законів природи суспільства і мислення особливих законів пізнання і окремих, специфічних законів наукового пізнання. | ||