МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАРВАЦКА НАТАЛІЯ СТАНІСЛАВІВНА
УДК 658.167:338.45
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ
САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ
Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління
підприємствами (машинобудування)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Хмельницький – 2008
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано у Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Хмельницький).
Науковий керівник:
кандидат економічних наук, доцент
Тюріна Ніла Марківна,
Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри економіки та менеджменту промислових підприємств.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор
Ситник Людмила Степанівна,
Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України;
професор кафедри менеджменту
кандидат економічних наук, доцент
Квасницька Раїса Степанівна,
Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України, заступник деканафакультету бізнесу.
Захист відбудеться 15 травня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, зал засідань вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 110.
Автореферат розісланий 10 квітня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Н.В. Скринник
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Інтеграція України до світових політичних та економічних структур вимагає інтенсифікації трансформаційних процесів. Одним із найголовніших завдань на цьому шляху стає відновлення ефективної діяльності та підвищення конкурентоспроможності базової ланки економіки – промислових підприємств. Понад 40 % усього промислово-виробничого потенціалу України складає машинобудівний комплекс. Криза перехідного періоду виявила, що він є найбільш вразливим до негативних змін економічної ситуації. Галузь машинобудування – базова в економіці будь-якої країни, і забезпечення її ефективного розвитку є пріоритетним завданням. Тому існує реальна потреба в розробці дійового організаційно-економічного механізму санації для відновлення економічного потенціалу підприємств машинобудівного комплексу.
Базові теоретичні основи антикризового управління підприємством висвітлено в наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених, а саме: С.Г. Бєляєва, І.О. Бланка, О.П. Градова, В.М. Гриньової, А.Г. Грязнової, Е.М. Короткова, В.І. Кошкіна, Л.О. Лігоненко, Е.С. Мінаєва, В.П. Панагушина, Л.С. Ситник, О.О. Терещенко, Н.М. Тюріної, Д.А. Уткіна, А.Д. Чернявского та інших.
Суттєвий вклад у висвітлення питань банкрутства та санації підприємств було зроблено у роботах вітчизняних науковців: О.І. Дацій, А.І. Дмитренко, Р.С. Квасницької,Т.С. Клебанової, Л.О. Лігоненко, О.В. Мозенкова, Н.В. Несторенко, С.Я. Салила, Л.С. Ситник, О.О. Терещенко, А.М. Штангрета.
Правові питання неспроможності (банкрутства) були предметом досліджень таких вчених як: О.М. Бірюков, В.В. Джунь, Ю.І. Мартинюк, Б.М. Поляков, В.В. Радзивілюк, М.І. Тітов, О.Г. Тарасенко.
Питання діагностики та основи управління підприємством в умовах кризи розглянуті в працях західних економістів, таких як: Е. Альтман, І. Ансофф, Дж. Аргенті, У. Бівер, Є. Брігхем, Дж. К. Ван Хорн, П.Ф. Друкер, Р. Лис, Р. Таффлер, А.А. Томпсон, Дж. Фулмер.
Незважаючи на значний обсяг накопичених у цій сфері знань, бракує системного теоретико-методологічного підґрунтя для ефективної організації санаційного процесута контролю за його реалізацією. Актуальність і необхідність дослідження теорії й практики у сфері попередження банкрутства та відновлення діяльності підприємств зумовили вибір теми, мету і завдання дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету на 2004–2006 рр. за темою “Стратегія розвитку міста Хмельницького на 2006–2015 роки та механізми її реалізації” (номер державної реєстрації ДР 0105U007229), особистий внесок автора полягає у дослідженні стану неплатоспроможності підприємств м. Хмельницького; матеріали дисертації є складовою досліджень на тему “Організаційно-економічний механізм санації підприємств” (договір від 18.01.2006 р.), особисто автором розроблено механізм санації машинобудівних підприємств.
Мета і завдання. Метою дослідження є поглиблення теоретико-методичних положень банкрутства та відновлення діяльності промислових підприємств, розробка організаційно-економічного механізму санації для підприємств машинобудівного комплексу.
Для досягнення сформульованої мети були поставлені такі завдання:
- визначити теоретичні, методичні та практичні аспекти здійснення санації підприємств; уточнити зміст, мету, завдання процесу оздоровлення;
- виявити існуючі у науковій економічній літературі вітчизняні та зарубіжні методики проведення аналізу діяльності неплатоспроможного підприємства, розробити рекомендації зі здійснення санаційного аудиту;
- встановити особливості економічного функціонування підприємств машинобудівного комплексу, проаналізувати умови проведення санації підприємств галузі;
- виявити, узагальнити та доповнити методи оздоровлення підприємства і на цій основі розробити організаційно-економічний механізм санації для підприємств машинобудування;
- розробити науково обґрунтовані рекомендації для прийняття раціональних рішень щодо управління кредиторською заборгованістю в умовах фінансової кризи;
- удосконалити теоретичні та методичні аспекти здійснення санації балансу підприємств;
- дослідити існуючі, обґрунтувати та розробити нові підходи здійснення контролю за виконанням санаційної процедури.
Об’єктом дослідження є процес відновлення діяльності суб’єктів господарювання за допомогою санаційних процедур.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади здійснення санації машинобудівних підприємств.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є наукові концепції, теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених.
Для досягнення поставленої мети в роботі використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Для узагальнення теоретико-методологічних положень та уточнення ключових понять дисертаційної роботи застосовано такі загальнонаукові методи як: абстрактно-теоретичний, індукції та дедукції, аналізу й синтезу. Метод логічного узагальнення використано для обґрунтування необхідності виділення та застосування нового понятійного апарату досліджуваного об’єкта. При дослідженні тенденцій розвитку машинобудівного комплексу, окремих підприємств – методи економіко-статистичного аналізу, порівняння. При розробці моделі моніторингу – методи економіко-математичного моделювання. Графічний метод використано для наочного подання статистичного матеріалу та схематичного відображення ряду теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи.
Інформаційною базою дослідження стали закони України, нормативні документи, накази та методичні рекомендації Міністерства економіки України, державної госпрозрахункової установи “Агентство з питань банкрутства”, роз’яснення Вищого господарського суду України у справах про банкрутство, дані Держкомстату України, матеріали первинної звітності машинобудівних підприємств, монографії, матеріали періодичних наукових видань.
Обробка даних і розрахунки здійснено за допомогою персонального комп’ютера з використанням програми Excel.
Наукова новизна дослідження полягає в розвитку та поглибленні теоретичних та методичних положень механізму санації підприємств машинобудування:
вперше
:
- розроблено комплексну систему результативної санації підприємства, представлену у вигляді організаційно-економічного механізму. На відміну від існуючих підходів, реалізація запропонованого механізму передбачає узгодження пріоритетних інтересів підприємства з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища, внутрішню гармонізацію діяльності, відновлення економічного потенціалу та створення передумов для сталого розвитку підприємства у довгостроковій перспективі;
- розроблено модель моніторингу виконання санації, що базується на фіксації відмінностей фактичних тенденцій зміни економічних показників діяльності підприємств від сформованої еталонної системи. Обґрунтовано доцільність введення такого показника як “результативність виконання плану санації” для оцінки якості виконання санаційних заходів. Використання такого підходу дозволяє контролювати та ефективно координувати процес виконання санації. Модель моніторингу здійснення санації представлено у вигляді автоматизованої системи, яку розроблено за допомогою програмних засобів Microsoft Excel;
удосконалено:
- теоретичні аспекти визначення економічної сутності та змісту санації: уточнено й доповнено поняття “санація підприємства”, яке розглядається як складова антикризового управління; визначено завдання санації; сформульовано та аргументовано загальні принципи здійснення санації підприємства;
- процес реалізації санації шляхом оцінки чинних методів відновлення діяльності та доповнення їх новими, аналітичного узагальнення та виділення відповідних етапів оздоровлення підприємств, а саме: виживання, забезпечення прибутковості, економічного зростання. Для кожного етапу сформульовано кінцеву мету, розроблено систему оздоровчих заходів для її досягнення;
- методи управління кредиторською заборгованістю в умовах фінансової кризи. Запропонований підхід передбачає створення системи раціонального вибору форм роботи з кредиторами, що базується на ранжуванні останніх залежно від положення кожного у законодавчо визначеній черговості вимог кредиторів;
дістали подальшого розвитку
:
- трактування поняття “санація балансу”, обґрунтовано доцільність виділення окремих складових “санація активів балансу” та “санація пасивів балансу”, визначено сутність кожного. Таке розмежування стало вихідною теоретико-методичною базою для систематизування заходів внутрішньої фінансової стабілізації у розробленому механізмі санації;
- вибір інструментарію проведення аналізу діяльності неплатоспроможного підприємства. На основі систематизації вітчизняних та зарубіжних методів діагностики виявлено специфіку та недоліки кожного, доведено необхідність здійснення комплексного аналізу. Детальний аналіз усіх підсистем підприємства забезпечить необхідний рівень обґрунтованості при прийнятті рішення стосовно впровадження санаційних процедур.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці основних засад та обґрунтуванні методичних рекомендацій здійснення санації підприємств машинобудування. Отримані при досліджені результати вносять суттєвий вклад у розв’язання проблем адаптації машинобудівних підприємств до ринкових умов господарювання, покращення їх фінансово-господарського стану, створення передумов для сталого розвитку у майбутньому.
Розроблені в дисертації механізм санації та програма моніторингу її виконання використовуються у роботі ВАТ “Термопластавтомат” м. Хмельницький (довідка про впровадження № 801 від 24.10.2006 р.), ВАТ “АК Адвіс” м. Хмельницький (довідка про впровадження № 86 від 27.03.2007 р.), ТОВ “Агентство з питань банкрутства та власності” м. Хмельницький (довідка про впровадження № 904 від 11.09.2007 р.) та науково-виробничого об’єднання “Віднова” м. Хмельницький (довідка про впровадження № 3 від 25.01.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Наукові результати дослідження, які виносяться на захист, отримані дисертантом особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи дисертанта.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати роботи викладено у наукових доповідях та обговорено на таких конференціях: ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (1–3 жовтня 2004 р. м. Алушта); П’ятій міжнародній науково-практичній конференції “Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС” (18–21 травня 2005 р. м. Хмельницький); І міжнародній науково-практичній конференції “Управління організаційними змінами в контексті формування економіки знань” (17–19 листопада 2005 р. м. Хмельницький); ІIміжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (1–3 червня 2006 р. м. Луцьк).
Публікації. Результати дослідження відображено у 12 наукових публікаціях загальним обсягом 3,69 др. арк., з них 9 праць – у наукових фахових виданнях (обсяг 3,22 др. арк.). З публікацій у наукових фахових виданнях особисто автору належить 2,86 др. арк.
Обсяг і структура дисертації.Дисертація викладена на 247 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку джерел, в т.ч. основний текст роботи викладено на 170 сторінках. Робота ілюстрована 19 таблицями, 26 рисунками та містить 11 додатків. Список використаних джерел містить 186 найменувань і займає 17 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено проблемні питання, що потребують подальшого дослідження і розробки, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів та їх апробацію.
У першому розділі “Теоретичні основи банкрутства та санації підприємств” розглянуто процес становлення інституту банкрутства в Україні, проаналізовано термінологію цієї сфери, досліджено економічну сутність санації та методи її провадження, обґрунтовано базис, виділено основні засади формування організаційно-економічного механізму санації підприємств.
При дослідженні основних категорій регулювання відносин банкрутства та санації підприємств визначено, що в роботі підлягають аналізу економічні аспекти реального банкрутства суб’єктів господарювання. Категорія “банкрутство” розглядається у роботі як юридична фіксація неспроможності підприємства задовольнити вимоги кредиторів за допомогою реабілітаційних процедур. Аналіз поняття “неплатоспроможність” виявив, що санація проводиться при абсолютній оборотній неплатоспроможності. При відносній неплатоспроможності кредитори реалізують свої майнові права через виконавче провадження, уникаючи інституту банкрутства.
Дослідження законодавства про банкрутство та практики провадження справ показали пріоритетність процедури санації. Це доводить і основна мета Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон), яка визначена як: “відновлення ефективної діяльності ... шляхом застосування реабілітаційних процедур”. Однак ефективність виконання санації залишається низькою (незначний відсоток в Україні, один випадок у Хмельницькій області – дані на початок 2006 р.).
Дослідження економічної сутності поняття “санація підприємства” показали неоднорідність думок науковців, недостатній рівень методологічного забезпечення цього процесу, що свідчить про необхідність наукового опрацювання проблеми. У роботі запропоновано авторське трактування терміна, визначено мету, завдання санації та основні принципи її здійснення.
Санація підприємства
як складова антикризового управління передбачає застосування системи фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових, соціальних та екологічних важелів, спрямованих на досягнення узгодженості пріоритетних інтересів підприємства з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища та внутрішньої гармонізації його діяльності з метою відновлення платоспроможності та створення передумов для сталого розвитку підприємства у майбутньому.
Сутнісні складові цього визначення були покладені за основу при створенні механізму санації і відображені в науковій новизні.
Метою санації
суб’єктів господарювання є усунення чи попередження загрози банкрутства, забезпечення найбільш ефективного використання потенціалу з метою адаптації підприємств до нових умов господарювання та створення передумов для відновлення конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі.
Завданням санації
є реалізація мети за рахунок кращого використання чи додаткового залучення ресурсів, збереження підприємства діючим, у тому числі збереження робочих місць, створення можливості проведення розрахунків з кредиторами та отримання прибутку підприємства на основі наявних фінансових, організаційних, правових, виробничих, техніко-технологічних можливостей.
Аналіз чинних методів здійснення санації підприємства показав, що вітчизняні вчені-економісти розглядають санаційний процес в основному з позицій, представлених у “класичній моделі”, запозиченій за кордоном. Вітчизняне методологічне забезпечення процедури санації практично відсутнє.
Аналіз методології оцінки ефективності санації показав відсутність загально-визначених критеріїв. Вітчизняні науковці, досліджуючи процедуру санації, пропонують проводити оцінку за окремими економічними показниками або взагалі не порушують питання оцінки ефективності санації. В роботі обґрунтовано, що більш доцільним є створення моделі моніторингу за виконанням санаційних заходів для забезпечення результативності процесу, а не фіксації кінцевого результату.
Для визначення базису формування механізму санації підприємств автором проведено аналіз особливостей та специфіки здійснення судової та досудової санації, визначено основні їх ознаки й відмінності.У роботі доведено доцільність проведення судової санації керівником боржника, оскільки у цьому випадку керівництво не втрачає контролю над підприємством та може використовувати додатковий інструментарій відновлення платоспроможності, який надає судовий процес (мораторій на задоволення вимог кредиторів (ст. 12.2–12.5 Закону), відмова від збиткових контрактів (ст. 17.10 Закону), прощення заборгованості у сплаті податків (ст. 36.2 Закону) тощо).
За результатами проведених теоретичних досліджень сутності та змісту процедури санації у роботі виділено основні засади, на яких, на думку автора, повинен базуватись організаційно-економічний механізм санації підприємств (рис. 1).
Рис. 1. Основні засади формування організаційно-економічного механізму санації підприємств
У другому розділі “Формування інформаційної бази для розробки механізму санації підприємств машинобудування” проведено оцінку існуючого інструментарію аналізу фінансової діяльності підприємств, визначено особливості розвитку машинобудування в Україні, досліджено діючу практику здійснення санації машинобудівних підприємств.
У дисертації визначено напрями та етапи проведення аналізу фінансової діяльності підприємств, представлені у вигляді виконання таких блоків:
1)створення інформаційної бази дослідження;
2)експрес-діагностика вірогідності банкрутства підприємства;
3)ретроспективна діагностика;
4)аналіз діяльності на основі вартісного менеджменту;
5)узагальнення результатів.
Для визначення санаційної спроможності підприємств машинобудівного комплексу у роботіпроведено аналіз тенденцій розвитку галузі в цілому та досліджено фінансовий стан 11 підприємств різних областей України. Для проведення аналізу у дисертації здійснено розрахунок ряду економічних коефіцієнтів, об’єднаних автором у такі групи: показники фінансової стійкості (12 показників), ліквідності та платоспроможності (8), ділової активності (17), заборгованості (4), рентабельності (10), прогнозування банкрутства (8 моделей), динаміки виробництва та реалізації (3), собівартості (4), використання трудових ресурсів (4), використання основних виробничих фондів (6), використання оборотних коштів (4).
За результатами дослідження підприємств галузі у роботі визначено та згруповано основі позитивні та негативні чинники впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на діяльність машинобудівних підприємств.
Аналіз результатів практичного провадження справ про банкрутство та умов санації машинобудівних підприємств показав, що заходи розглянутих планів санації в основному спрямовувались на швидке відновлення платоспроможності (погашення боргів інвестором, продаж майна), скорочення діяльності (скорочення чисельності працівників, безоплатна передача об’єктів невиробничого призначення у комунальну власність тощо). У розглянутих планах оздоровлення практично відсутні заходи щодо відновлення економічного потенціалу боржника. За результатами дослідження автором визначено спільні риси розглянутих справ про банкрутство машинобудівних підприємств (рис. 2).
Рис. 2. Характеристика процесу банкрутства та санації підприємств машинобудування Хмельницької області
Результати проведених теоретичних та практичних досліджень враховано та покладено за основу в процесі формування організаційно-економічного механізму санації підприємств машинобудування.
У третьому розділі “Науково-методичні та практичні підходи до розробки організаційно-економічного механізму санації підприємств машинобудування” визначено сутність економічного механізму, сформульовано авторське трактування поняття “механізм санації підприємства”, сформовано організаційно-економічний механізм санації підприємств машинобудівного комплексу.
Термін “механізм санації підприємства” визначений автором як упорядкована система санаційних важелів, що охоплює процес відновлення діяльності підприємства у комплексі, від моменту визначення кризи до контролю за виконанням санаційної процедури, використання яких сприятиме ефективному оздоровленню суб’єкта господарювання.
Механізм санації підприємства, сформований автором, передбачає здійснення всебічного ґрунтовного аналізу діяльності; визначення основних цілей та розробку концепції санації; містить систему прийняття раціональних санаційних рішень та важелів контролю за виконанням санаційної процедури. Структурно-логічну схему організаційно-економічного
У дисертації визначено загальні вимоги до організації процесу реалізації заходів санації (рис. 4).
Управління процесом реалізації оздоровчих заходів розглядається у роботі як гнучка система, що потребує постійного контролю та коригування, оскільки розвиток економіки підприємства в умовах ринку неминуче супроводжується впливом змін зовнішнього середовища. Із зростанням невизначеності цього впливу ускладнюються завдання управління, і центр тяжіння переходить від управління власне виробничим процесом та його розвитком до взаємодії виробничої системи із зовнішнім середовищем.
Технологія реалізації санації автором визначена шляхом проходження таких етапів:
1) розробка стратегічних напрямів санації підприємства;
2) визначення оперативних заходів оздоровлення на перший квартал згідно з планом санації;
3) реалізація та моніторинг оздоровчих заходів;
4) аналіз інформації про виконання санаційних заходів, оцінка результативності відповідно до цілей та завдань на цей період;
5) адаптація (коригування) запланованих заходів на наступний період. Для наступного кварталу використовується технологія 2–5 етапів.
Визначення квартальних часових рамок виконання окремих етапів санації зумовлено законодавчо встановленими нормами. Тривалість періоду реалізації стратегії фінансового оздоровлення встановлюється в процесі її розробки і визначається трудоємністю процесу виконання плану санації.
Рис. 3. Організаційно-економічний механізм санації
Після закінчення встановленого строку санації підприємства визначається ступінь досягнення поставленої мети.
Рис. 4. Управління процесом реалізації оздоровчих заходів та їх моніторинг
У результаті аналізу ефективності проведених заходів приймається рішення щодо припинення процедури санації у зв’язку з відновленням платоспроможності; продовження встановленого строку процедури санації; припинення судової процедури санації і укладання мирової угоди, продовження оздоровлення у позасудовому порядку; припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Процес виконання санації підприємства у дисертації представлено як послідовне проходження таких етапів: виживання, забезпечення прибутковості, економічне зростання (рис. 5). Для кожного етапу автором визначено мету, сформовано систему оздоровчих заходів, обґрунтованих за критеріями доцільності та можливості здійснення у певний час.
Рис. 5. Етапи здійснення санації
До першого етапу автором було віднесено оперативні заходи. Тут зусилля спрямовуються на пошук та залучення внутрішніх резервів відновлення платоспроможності, які слугуватимуть підґрунтям, базою для здійснення основного процесу. Це створення служби контролінгу, удосконалення чи розробка платіжного календаря, санація балансу підприємства. У роботі дано рекомендації стосовно розробки платіжного календаря неплатоспроможного підприємства, визначено сутність та напрями проведення санації балансу. Автором дано таке трактування терміна:
Санація балансу
– система заходів, спрямованих, по-перше, на реальне покриття збитків підприємства за рахунок генерування достатнього за розмірами притоку грошових коштів шляхом переведення окремих активів у грошову форму; по-друге, формальне – завдяки реструктуризації та списанню боргів, зміні розміру статутного капіталу.
Санацію балансу запропоновано здійснювати за такими напрямками: санація активів балансу та санація пасивів балансу, визначених автором як:
Санація активів балансу
– складова санації балансу, що передбачає проведення аналізу складу активів та переведення “зайвих” у грошову форму з метою акумулювання грошових коштів для здійснення розрахунків з кредиторами підприємства.
Санація пасивів балансу
підприємства полягає у формальному покритті збитків минулих років, створенні необхідних резервних фондів за рахунок отримання санаційного прибутку шляхом зміни розмірів та структури пасиву балансу.
Таке розмежування стало вихідною теоретико-методичною базою для систематизування заходів внутрішньої фінансової стабілізації у розробленому механізмі санації.
Мету другого етапу у роботі визначено як забезпечення стійкого фінансового стану завдяки внутрішнім якісним змінам в організації роботи підприємства, де зусилля спрямовано на ліквідацію внутрішніх причин поглиблення кризи та досягнення підприємством беззбиткової діяльності.
Метою третього етапу є створення конкурентних переваг і забезпечення розвитку бізнесу за допомогою ефективної інвестиційної політики. На цьому етапі керівництво підприємства формує перелік необхідних нововведень і оцінює витрати, ризики та ефективність капіталовкладень.
Виділення окремих етапів, забезпечених альтернативою вибору санаційних заходів, дає уявлення про загальну систему оздоровлення підприємства та полегшує процес прийняття раціональних санаційних рішень.
У дисертації удосконалено методи управління кредиторською заборгованістю підприємства, що представлено схематично на рис. 6.
Рис. 6. Структурно-логічна схема прийняття рішення стосовно вибору інструментарію зниження рівня кредиторської заборгованості
Запропонований підхід передбачає створення системи раціонального вибору інструментарію зниження рівня кредиторської заборгованості, що базується на ранжуванні кредиторів залежно від знаходження кожного у законодавчо визначеній черговості вимог останніх.
Запропоновано математичній апарат для оцінки результатів проведення заходів зниження рівня кредиторської заборгованості, а саме:
1) зменшення кредиторської заборгованості:
∆Б = Бзаст
+ Б
3ч
пеня,штр
+ Б
4ч
пеня,неуст
+ Бсп.под
+ Бсп.кр
+ Бакц
+ Бзал
(грн.),
деБзаст
–
сума погашення заборгованості заставним майном, грн.;
Б
3ч
пеня,штр
. –
сума списання пені та штрафів за третьою чергою вимог, грн.;
Б
4ч
пеня,неуст
.
–
сума списання пені, неустойки за четвертою чергою вимог, грн.;
Бсп.под
–
сума списаного податкового боргу, грн.;
Бсп.кр
.
–
сума списаного боргу інших кредиторів, грн.;
Бакц
–
сума заборгованості, трансформованої у власність, грн.;
Бзал
–
сума заліку взаємних платіжних вимог, грн.
2) зниження суми боргу на перший рік:
∆Б1
= ∆Б + Бпр
+ Бнов
+Бв
(грн.),
деБпр
–
сума пролонгованої кредиторської заборгованості, грн.;
Бнов
–
сума заборгованості, переоформленої у позикове зобов’язання, грн.;
Бв
–
сума заборгованості, забезпечена векселем із тривалим строком погашення, грн.
Для створення середовища ефективної реалізації функції контролю санації у роботі розроблено автоматизований варіант моделі моніторингу виконання санації.
Процес моніторингу передбачає здійснення порівняння та фіксацію відхилень фактичних тенденцій зміни економічних показників діяльності підприємств від сформованої еталонної системи співвідношень їх темпів динаміки. Встановлення еталонних співвідношень темпів зміни показників засновано на класичних економічних підходах стосовно оцінки динаміки фінансових відносних показників.
Для оцінки якості виконання санаційних заходів у роботі введено показник “результативність виконання плану санації”, який розглядається автором як ступінь відповідності фактичного фінансового стану підприємства еталонному. Оцінку пропонується розраховувати як відношення суми кількості відповідностей фактичних еталонним співвідношенням темпів зміниi
-го та j
-го показників до загальної суми еталонних співвідношень між темпами зміни i
-
го та j
-го показників:
(част. од.),
де R
– оцінка результативності виконання плану санації, част. од.;
eij
– елемент матриці еталонних співвідношень між темпами зміни i
-го та j
-го показників, знач.;
vij
– елемент матриці, що показує відповідність фактичного та еталонного співвідношень між темпами зміни показників, знач.
Окрім розрахунку інтегрального показника, модель моніторингу оцінює ступінь впливу часткових показників на зниження результативності в окремий період. А саме:
а) оцінка впливу кожного фактора на зміну показника результативності (∆
R
(pi
)):
(част. од.),
де v
зв
ij
– елемент матриці, що виражає відповідність фактичного і еталонного співвідношень темпів зміни показників у звітному періоді, знач.;
v
б
ij
– елемент матриці, що виражає відповідність фактичного і еталонного співвідношень темпів зміни показників у базовому періоді, знач.;
б) оцінка зниження результативності виконання плану санації у відповідний період під впливом і
-го показника (R
*
(pi
)):
(част. од.),
де hij
– елемент матриці, що показує невідповідність фактичного та еталонного співвідношень між темпами зміни показників, знач.;
в) оцінка ступеня впливу і
-го показника на зниження оцінки результативності в окремий період (βi
):
(%).
Модель моніторингу надає також додаткову інформацію для прийняття управлінських рішень завдяки розрахунку основних економічних коефіцієнтів.
Спостереження за динамікою показника результативності виконання плану санації та результатами факторного аналізу дозволяють здійснювати ефективний контроль за процесом оздоровлення, вчасно вносити зміни для забезпечення результативної санації.
ВИСНОВКИ
У дисертації узагальнено науково-теоретичний апарат і запропоновано нове вирішення актуальної проблеми щодо відновлення діяльності підприємств машинобудування за допомогою процедури санації. За результатами виконаної роботи можна зробити такі висновки:
1. Аналіз законодавства про банкрутство показав, що основна мета Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначена як: “відновлення ефективної діяльності ... шляхом застосування реабілітаційних процедур”. Тому, вважаємо, що для досягнення цієї мети одним з пріоритетних завдань повинно бути проведення санації підприємств базових галузей економіки.
2. Неоднозначність підходів до визначення сутності санації зумовили уточнення автором економічного трактування терміна, поглиблення рівня науково-теоретичного опрацювання проблеми санації, визначення мети, завдання, формулювання принципів її здійснення.
3. З метою систематизації та впровадження заходів внутрішньої фінансової стабілізації удосконалено трактування поняття “санація балансу”, виділено окремо і визначено сутність складових “санація активів балансу”, “санація пасивів балансу”.
4. Критичний аналіз інструментарію проведення оцінки діяльності підприємств дав змогу виявити специфіку та основні недоліки існуючих підходів. Доведено, що тільки детальна діагностика діяльності усіх підсистем підприємства забезпечить необхідний рівень вірогідності інформації для розробки плану санації.
6. Виявлено тенденції розвитку галузі та фінансового стану підприємств машинобудівного комплексу, обґрунтовано необхідність розробки механізму санації для підприємств галузі, узагальнено позитивні і негативні фактори у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємств машинобудування, що склало інформаційну основу розробки організаційно-економічного механізму санації.
7. Аналіз практики застосування санаційних процедур на машинобудівних підприємствах показав відсутність у планах санації заходів щодо відновлення та нарощування їх економічного потенціалу. На думку автора, це і стало однією з головних причин низького рівня результативності санаційного процесу.
8. Обґрунтовано необхідність впровадження комплексного підходу до відновлення діяльності суб’єктів господарювання. На основі проведених теоретичних та практичних досліджень сформовано організаційно-економічний механізм санації підприємств машинобудівного комплексу, який, на відміну від традиційного (класичного), визначає загальні принципи управління процесом реалізації санації та містить важелі контролю за її виконанням.
9. Для забезпечення ефективного виконання функції контролю розроблено модель моніторингу виконання плану санації як складову організаційно-економічного механізму. Автоматизований варіант моніторингу здійснення санації виконано за допомогою програмних засобів Microsoft Excel.
Отримані результати можуть бути використані при здійсненні санаційних заходів, розробці та реалізації антикризових систем управління на підприємствах машинобудівного комплексу. Практичне застосування запропонованих у дисертації положень підвищує результативність санаційних рішень.
Подальше дослідження проблеми може виконуватись за напрямками удосконалення та адаптації розробленого організаційно-економічного механізму санації для підприємств інших галузей промисловості, видів діяльності, розробки методологічного інструментарію процесу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у провідних фахових виданнях
1. Карвацка Н.С. Аналіз методичних підходів до визначення фінансового стану неплатоспроможного підприємства // Зб. наук. праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – Випуск 15. – С. 180–185. – (обсяг 0,64 др. арк.).
2. Карвацка Н.С. Дослідження неплатоспроможності підприємств Хмельницької області // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. – № 5, Ч. 2, Т. 3. – С. 78–81. – (обсяг 0,22 др. арк.).
3. Карвацка Н.С. Зарубіжний досвід регулювання процесів банкрутства // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. – 2004. – № 4, Ч. 1, Т. 2. – С. 168–170. – (обсяг 0,23 др. арк.).
4. Карвацка Н.С. Зовнішня санація як метод антикризового державного регулювання: вітчизняний та зарубіжний досвід // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. – № 3, Т. 2. – С. 180–184. – (обсяг 0,57 др. арк.).
5. Карвацка Н.С., Тюріна Н.М. Методичні аспекти здійснення санації промислових підприємств // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2006. – № 2, Т. 2. – С. 158–162. – (обсяг 0,32 др. арк., особисто автору належить 0,16 др. арк.).
Автором внесено пропозиції стосовно механізму реалізації санації, підходи щодо здійснення оцінки ефективності санації на певному її етапі.
6. Карвацка Н.С. Формування організаційно-економічного механізму фінансової санації підприємства // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. – № 6, Т. 1. – С. 62–66. – (обсяг 0,41 др. арк.).
7. Карвацка Н.С. Оздоровлення промислових підприємств: судова чи досудова санація? // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2006. – № 4, Т. 3. – С. 175–178. – (обсяг 0,31 др. арк.).
8. Карвацка Н.С., Тюріна Н.М. Показники ліквідності в системі оцінки фінансового стану підприємств // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. – № 5, Ч. 2, Т. 2. – С. 68–72. – (обсяг 0,40 др. арк., особисто автору належить 0,20 др. арк.).
Автором проведено дослідження наявності зв’язку низьких значень показників ліквідності та збиткової діяльності підприємств.
Публікації за результатами участі у конференціях
9. Карвацка Н.С. Аналіз фінансового стану неплатоспроможного підприємства // Матеріали VIIIміжнар. наук.-практ. конференції “Наука і освіта ‘2005”. Економіка підприємства. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 87. – С. 46–48. – (обсяг 0,12 др. арк.).
10. Карвацка Н.С. Застосування методів економіко-математичного моделювання для прийняття рішень в процесі оздоровлення підприємства // Матеріали міжнар. наук.-практ. конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти”. – Запоріжжя: Наука і освіта, 2004. – Т. 5. – С. 20–22. – (обсяг 0,14 др. арк.).
11. Карвацка Н.С. Аналіз критеріїв оцінки ефективності санації підприємств // Зб. наук. праць третьої міжнар. наук.-практ. конференції “Альянс наук: вчений – вченому”. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2007. – Т. 1. – С. 8–10. – (обсяг 0,14 др. арк.).
12. Карвацка Н.С. Законодавчі особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності // Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции “Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития ‘2007”, Одеса, 2007. – Т. 10. – С. 42–45. – (обсяг 0,19 др. арк.).
АНОТАЦІЯ
Карвацка Н.С. Організаційно-економічний механізм санації підприємств машинобудування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (машинобудування). - Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2008.
Дисертація присвячена розробці дійового механізму відновлення діяльності підприємств машинобудування за допомогою санаційних процедур.
Визначено сутність, мету, завдання санації. Розроблено систему прийняття раціональних санаційних рішень на машинобудівних підприємствах. Удосконалено методи до управління кредиторською заборгованістю підприємства в умовах фінансової кризи. Запропоновано проведення автоматизованого моніторингу процесу відновлення діяльності боржника за допомогою програмних засобів Microsoft Excel. Розроблено комплексну систему результативної санації підприємства, представлену у роботі як організаційно-економічний механізм.
Ключові слова
: підприємство-боржник, санація, організаційно-економічний механізм, санація балансу, система санаційних рішень, фінансова криза, моніторинг виконання плану санації.
АННОТАЦИЯ
Карвацкая Н.С. Организационно-экономический механизм санации предприятий машиностроения. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (машиностроение). - Хмельницкий национальный университет, Хмельницкий, 2008.
Диссертация посвящена разработке действенного механизма восстановления деятельности предприятий машиностроения посредством санационных процедур.
Определено сущность, цель, задачи санации. Разработана система принятия рациональных санационных решений на машиностроительных предприятиях. Усовершенствованы методы управления кредиторской задолженностью предприятия в условиях финансового кризиса. Предложено проведение автоматизированного мониторинга процесса восстановления деятельности посредством программных средств Microsoft Excel. Разработана комплексная система результативной санации предприятия, представленная в работе в виде организационно-экономического механизма.
Ключевые слова
: предприятие-должник, санация, организационно-экономический механизм, санация баланса, система санационных решений, финансовый кризис, мониторинг выполнения плана санации.
ANNOTATION
Karvatska N.S. Organization and economical mechanism of machine building enterprises sanation.– Manuscript.
Candidate Degree (Ph.D.) Thesis on Economics, the specialty 08.00.04 – economicsand enterprises management (machine building). – Khmelnytsky National University, Khmelnytsky, 2008.
The Thesis concerns the elaborations of machine building enterprises work renovation mechanism by means of active sanation procedure.
The author not only has given an adequate description of the bankruptcy institution foundation in Ukraine, but also researched the terminology in this field. Besides the level of scientific and theoretic handling of the problem has been extended i.d. a new meaningful term of sanation has been given. The aim was defined very clearly, the task formulated clearly as well. The sanation principles were formed and substantiated. The forms how to carry out sanation were extended, defined and made more specific. Moreover there were researched already existing approaches to the sanation execution. In order to distinguish the basis of the sanation system the author discovered and analyzed the peculiarities of pretrial and trial proceedings. The main principles necessary to form appropriate organizational and economical system of machine building enterprises sanation to the researcher’s opinion were determined.
While creating an informative data base of sanation mechanism, the author defined the directions and steps to analyze the financial situation of an enterprise, besides the instruments and fulfillment of the mentioned analysis were estimated. Moreover the Thesis opens the subject of the machine building industrial complex economic activity peculiarities and researches already existing methods of legal proceedings realization on the basis of bankruptcy declaration and machine building works sanation conditions. Consequently modern primary both positive and negative economic forces of influence on inner and outer environment of the machine building enterprises were defined and classified.
Thus the essence of economic mechanism was clarified; the author’s interpretation of “enterprises sanation mechanism” was formulated. The work clarifies the basic approaches of control over the sanation realization and develops a new system of efficient making decisions of sanation in machine building enterprises. Also the approaches to the credit debts management at the enterprises under the conditions of the financial crisis were improved. The author gives a new definition of the term “balance sanation”. Due to systematization and measures of implement for inner financial stabilization the idea of “balance asset sanation” and “balance passive sanation” components were clarified and defined. The author created new method of monitoring process of renovation. Besides, automatized approach was done by means of Microsoft Excel Software. Consequently the author proved the expediency of such an index as the “effectiveness of sanation plan fulfillment”, in order to estimate the quality of carried out sanation. In conclusion complex effective system of enterprises sanation was elaborated, it is represented as organizational and economic mechanism.
Key words:
enterprise-debtor, sanation, оrganization and economical mechanism, balance sanation, system оf sanation decisions, financial crisis, sanation plan fulfillment monitoring.