РефератыЭкономикаОбОб рунтування доцільності виробництва підсилювача звукової частоти

Об рунтування доцільності виробництва підсилювача звукової частоти

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ


КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ИНСТИТУТ


Факультет електроніки


Кафедра акустики та акустотехніки


Курсовий проект


З предмету: Економіка та організація підприємства


На тему: Обґрунтування доцільності виробництва підсилювача звукової частоти








Виконав


Студент гр. ЗДГ-71


Поліщук Г.А.


Перевірив


Доцент Тисячна Л.Н.


“____”________________2001 “____”________________2001

Київ-2001Зміст


Зміст_ 2


1. Економічна частина.3


1.1. Аналіз ринку_ 3


1.2. Оцінка рівня якості виробу.3


1.2.1. Вихідні положення.3


1.2.2. Визначення рівню якості.3


1.3. Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів.4


1.4. Оцінка конкурентоспроможності виробу.6


1.5. Розрахунок собівартості виробу.7


1.5.1 Калькуляція собівартості.7


1.5.1.1 Сировина та матеріали.7


1.5.1.2 Витрати на покупні вироби і напівфабрикати.8


5.4.1.3 Основна заробітна плата виробничих робітників.10


1.5.1.4 Додаткова заробітна плата.11


1.5.1.5 Нарахування на зарплати.11


1.5.1.6 Загальновиробничі витрати.11


1.5.1.7. Заг'альногосподарські втрати.11


1.5.1.8. Позавиробничі витрати_ 12


1.6. Визначення ціни виробу.12


1.6.1. Нижня межа ціни.12


1.6.2. Верхня межа ціни.12


1.6.3. Договірна ціна.12


1. Економічна частина.


В даному розділі з метою обґрунтування доцільності виробництва підсилювача потужності звукової частоти буде розраховано:


· технічний рівень нової розробки;


· визначена конкурентоспроможність;


· розрахована собівартість та визначенадоговірна ціна;


· визначений мінімальний обсяг продукції;


· розрахований прибуток від реалізації підсилювача.


1.1. Аналіз ринку


В теперішній час все більша увага приділяється високоякісному відтворенню звукових сигналів (фонограм) в домашніх умовах.


Підсилювачі, які виробляються на території колишнього СРСР, не відповідають цим вимогам, і для забезпечення можливості високоякісного звуковідтворення проводиться доробка існуючої апаратури до відповідності стандартам, або встановлення апаратури іноземних виробників.


Обидва способи мають свої недоліки. Як правило, провідні світові фірми-виробники зацікавлені в постачаннях нового обладнання внутрішні ринки інших країн, тому ними може пропонуватися як морально застаріла на даний момент апаратура, уже знята в цих країнах з виробництва, гак й найсучасніша, при цьому закупівельна ціна якої відносно висока, а з врахуванням витрат на післяпродажне обслуговування виявляється невиправдано завищеною.


Доробка вже наявної апаратури дешевше, а з врахуванням нової елементної бази, можна досягти високих техніко-економічних характеристик.


Підприємство - виробник робить гарантійне обслуговування підсилювача.


Споживачами підсилювача є майже всі громадяни (родини) нашого суспільства, котрі полюбляють високоякісне звучання.


Планується серійний випуск підсилювачів.


Конкуренцію можуть скласти: завод "Маяк" та підсилювач заводу їм. С.П.Корольова "Одисей", Перший з конкурентів ще не розпочав випуск готової продукції, а тільки розробляє її, інший вже перестав випускати дану продукцію. Проектуємий підсилювач буде знаходитись поза конкуренцією декілька років.


1.2. Оцінка рівня якості виробу.


1.2.1. Вихідні положення.


Оцінка рівня якості приладу проводиться з метою порівняльного аналізу й визначення найбільш ефективного в технічному відношенні варіанта інженерного рішення. Така оцінка проводиться на стадіях створення нової і модернізації діючої техніки, при впровадженні її в виробництво, в процесі проведення функціонально-вартісного аналізу тощо.


1.2.2. Визначення рівню якості.


На основі даних про зміст основних функцій, які повинен реалізовувати виріб, вимог замовника до них, а також умов, які характеризують експлуатацію виробу, визначаємо основні параметри виробу, які будемо використовувати для розрахунку коефіцієнта технічного рівня підсилювача.


Узагальненій показник якості нового пристрою в порівнянні з базовим:


(1.1)


де - коефіцієнт, який враховує значимість по I-му показнику;


- одиничний коефіцієнт якості по i-му показнику, визначається за формулами:


(1.2)


або


(1.3)


де , - числові значення i-го параметру відповідно нового та базового виробів.


Для показників, зв’язок яких із рівнем якості виробів нелінійні, будемо використовувати іншу формулу:


(1.4)


або


(1.5)


Для визначення рівня якості проектуємого виробу виберемо наступні по­казники, а результати обчислень зведемо в таблицю:


Таблиця 1.1 Показники якості пристрою



























Показники
1. Маса.

6


7,2


1.2


2. Коефіцієнт гармонік.

0.5


0.01


1.6


3. Номінальна вихідна потужність.

60


90


1.5


4. Відносний рівень шуму.

-95


-105

1.1



1.3. Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів.


Коефіцієнт, який враховує, важливість i-го показника пристрою, розра­ховують методом розміщення пріоритетів, згідно якого пріоритет одного показ­ника якості пристрою перед іншим визначає експертна комісія (у кількості не менше 7 чол.), яка добре знається на області застосування та умовах, експлуата­ції пристрою.


Визначення коефіцієнтів вагомості передбачає: визначення ступеня важливості параметрів шляхом присвоєння їмрізних рангів; перевірку придатності експертних оцінок для подальшого використання; виявлення та оцінку попарного пріоритету параметрів; обробку результатів і визначення коефіцієнтів ва­гомості ().


Результат експертного рангування даються в таблиці 1.2.


Таблиця 1.2 Результати рангування параметрів
























































































Назва параметра Ранг параметра за оцінкою експерта Сума рангів, Відхилення,
1 2 3 4 5 6 7
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1. Маса. 1 2 2 1 3 1 1 11 -6.5 42.25
2. Коефіцієнт гармонік. 4 4 5 3 2 2 3 23 5.5 30.25
3. Номінальна вихідна потужність. 2 2 1 1 1 2 1 11 -7.5 56.25
4. Відносний рівень шуму. 3 2 2 5 4 5 5 25 8.5 72.25
Сума 10 10 10 10 10 10 10 70 0 201

Визначення можливості використання результатів рангування параметрів для подальших розрахунків проводимо на підставі розрахунку коефіцієнта конкордації (узгодженості) експертних оцінок. Для цього;


а) визначаємо суму рангів кожного показника ( таблиця 1.2, стовпець 9)


(1.6)


де - ранг i-го параметра, визначений l-м експериментом;


N– кількість експериментів.


Проводимо перевірку загальної скми рангів, яка повинна дорівнювати


(1.7)


де n – кількість оцінюваних параметрів.



б) обчислюємо середню суму рангів (Т) за формулою:


(1.8)



в) визначаємо відхилення суми рангів кожного параметру () від серед­ньої суми рангів (Т) ( таблиця 1.2, стовпець 10)


(1.9)


г) обчислюємо квадрат відхилень за кожним параметром () та загальну суму квадратів відхилень (таблиця 1.2, стовпець 11)


(1.10)


д) визначаємо коефіцієнт узгодженості (конкордації) за формулою:


(1.11)



Визначену розрахункову величина W порівнюємо з нормативною WH
.


Якщо W³WH
, визначені дані заслуговують на довір'я та придатні до викорис­тання. Для електровимірювальних і радіотехнічних виробів WH
=0.77. У нашому випадку 0.82>0.77.


Використовуючи отримані від кожного експерта результати рангування параметрів (таблиця 1.2), проводимо попарне порівняння всіх параметрів і ре­зультати заносяться в таблицю 1.3.


Таблиця 1.3 Попарне порівняння параметрів.

















































































Параметри Експерти Підсумкова оцінка Числове значення коефіцієнта переваги ()
1 2 3 4 5 6 7
Х1
і Х2
< < < < > < < < 0.5
Х1
і Х3
< = > = > < = = 1.0
Х1
і Х4
< = = < < < > < 0.5
Х2
і Х3
> > > > > = > > 1.5
Х2
і Х4
> > > < < < < < 0.5
Х3
і Х4
< = < < < < < < 0.5

В даний час найбільш широко використовуються наступні значення кое­фіцієнтів переваги (аij
)



де xi
і xj
параметри, які порівнюються між собою.


На основі числових даних aij
таблиці 1.2 складаємо квадратну матрицю (таблиця 1.4).


Таблиця 1.4 - Розрахунок вагомості параметрів.











































































Xi
Параметри Xj
Перша ітерація Друга ітерація Третя ітерація
X1
X2
X3
X4
Bi
Bi
Bi
X1
1.0 0.5 1.0 0.5 3.0 0.187 11 0.178 41.74 0.184
X2
1.5 1.0 1.5 0.5 4.5 0.281 18.25 0.296 61.875 0.273
X3
1.0 0.5 1.0 0.5 3.0 0.187 11 0.178 41.74 0.184
X4
1.5 1.5 1.5 1.0 5.5 0.343 21.25 0.345 81.625 0.359
Всього 16 1 61.5 1 226.98 1

Розрахунок вагомості (пріоритетності) кожного параметра проводиться за наступними формулами:


(1.12)


(1.13)


де Вi
вагомість і-го елемента за результатами оцінок всіх експертів; ви­значається як сума значень коефіцієнтів перевага (аij
) даних усіма експертами по і-му параметру.


Результати розрахунків заносяться в таблицю 1.4.


Відносні оцінки вагомості () розраховуються декілька раз, доки наступ­не значення буде незначно відхилятися від попереднього (меншу 5%). На другій і наступних ітераціях значення коефіцієнта вагомості () розраховується так:


(1.14)


де визначається


(1.15)


Відносна оцінка, яка отримана на останній ітерації розрахунків, прийма­ється за коефіцієнт вагомості () і-го параметру.


1
.4. Оцінка конкурентоспроможності виробу.


Для аналізу конкурентоспроможності візьмемо ще декілька аналогів (окрім базового) проектуємого виробу, та визначимо їх загальні показники яко­сті відносно нашого базового виробу. Далі, знаючи Вартість аналогів, можна бу­де побудувати графіки залежності узагальненого показника від їх ціни, та побу­дувавши кореляційну пряму, визначити верхню межу вартості проектуємого виробу.


Для аналізу візьмемо наступні аналоги нашого виробу.


1. Підсилювач "Одисей-010"(базовий).


2. Підсилювач "Лорта-50У-202С".


3. Підсилювач "Radiotechnika-55С".


Параметри та одиничні показники якості аналогів приведені в таблиці 1.5.


Таблиця 1.5 - Параметри та одиничні показники якості аналогів
















































Показники "Одисей-010" "Лорта-50У-202С" "Radiotechnika-55С" Проектуємий
1. Маса 7,2 1 5 1,44 5 1,44 6 1,2
2. Коефіцієнт гармонік 0,05 1 0,5 0,1 0,05 1 0,01 1,6
3. Номінальна вихідна потужність 60 1 50 0,83 80 1,33 90 1,5
4. Відносний рівень шуму. -95 1 -70 0,73 -95 1 -105 1,1

Звідси,







Новий виріб перевищує базовий за конкурентоспроможністю.


1.5. Розрахунок собівартості виробу.


1.5.1 Калькуляція собівартості.


Розрахунок собівартості виробляється за методикою викладеної в [З], по затвердженому переліку витрат і з урахуванням серійного характеру виробниц­тва.


1.5.1.1 Сировина та матеріали.

Витрати на придбання матеріалів по кожному найменуванню визначаємо виходячи з технічної норми витрати і ціни з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.


Результати розрахунку зведені в таблицю 1.6


Таблиця 1.6 Витрати на матеріали











































































































































































Матеріал Стандарт чи марка Одиниця виміру Норма витрат Ціна за одини­цю, грн.

Сума, грн


Сталь


Лист Б-ПН-2.00 ГОСТ.


19904-79/ К270-В5-П-10КП


ГОСТ 28250-89


text-align:center;">Лист 2,02мх х1м


0,114м2


148


8,35


Лист Б-ПН-1.00 ГОСТ 1 9904-79/ К270-В5-ІІ-10кп ГОСТ 28250-89


Лист


2,02м х х1м


0,118м2


84


4,91


Стрічка 035-ІІ-79НМ Г'ОСТ 10168-75


М


.3


2,75


8,2


Круг 6-вІІ ГОСТ74 17-75 / 45-В-Т ГОСТ 1051-73


М


0,17


24


4,08


Кольорові метали Лист Д16.БТ.3.00 ГОСТ 21631-76 Лист 0,4мх 0,8м 1 4,32 4,32
Лист Д16.БТ.2.00 ГОСТ 21631-76 Лист 0,4мх 0,8м 1 2,80 2,80
Лист АМц.М1 ГОСТ 21631-76 Лист 0,4мх 0,8м 0,1 4,4 0,44
Лист АМц.М2 ГОСТ 21631-76 Лист 0,4мх 0,8м 1 6,68 6,68
АЛ9 ГОСТ 21488-76 Кг 0,210 16,4 3,45

Стрічка ДПРНТ 1,00 МІ ГОСТ 1173-77


м 0,32 3,20 1,03

Пластмаси


Полістірол УПМ-0612Л-06 ГОСТ 28250-89 Кг 0,06 4,6 2,76
Стрижень текстолитовий 1с 18х550. сорт 1 ГОСТ 5385-74 Шт 0,06 18,50 1,11

Дріт


ПЕТВ-2 0.200 ОСТ.160505.001-80 м 26 0,12 3,2
ПЕТВ-2 0.5 ОСТ.160505.001-80 м 11 0,17 1,87
ПЕТВ-2 0.4 ОСТ. 160505. .00.1 -80 м 0,5 0,16 0,08

Дріт монта­жний


МГШВ ТУ 16-505. 473-73 м 4 0,3 1,2

Лакоткань


ЛКМС-105-0,10 ТУ16-90Н37.0012.002


м

0,1


3,00


0,30


Трубка Ф-4Д0.5 ГОСТ 22056-76 м 0,1 0,35 0,035
Припай ПОС-61 ГОСТ 21931-86 кг 0,04 16 0,64
Клей БФ-4 ГОСТ 12 172-76 кг 45 0,005 0.23
Лак УР-231 ТУ6-10863-84 кг 0,05 5,75 0,29
Каніфоль соснова ГОСТ 101 13-84 кг 0,05 1,00 0,05
Спирт етиловий ГОСТІ 8300-72 Л 0,02 8,00 0,16
Усього, гри 56,19
Невраховані матеріали (5%) , грн 2,81
Транспортне заготівельні витрати (5%), грн 2.81
РАЗОМ, грн
61,81

Ціни, визначені по прайс-листам фірми «ЗТЕП» і дійсні на. Грудень 2000 року.


1.5.1.2 Витрати на покупні вироби і напівфабрикати.

Витрати на покупні вироби і напівфабрикати визначені у відповідності зі схемою електричною принциповою і переліком елементів. Розрахунок витрат1 поданій статті робиться аналогічно розрахунку витрат на придбання матеріалів. Даними, для розрахунку є кількість виробів і їхня ціна. Результати зведені в таблицю 1.7.


Таблиця 1.7 Витрати на покупні вироби і напівфабрикати





















































































































































































































Виріб Стандарт чи марка Кільк., шт Ціна, гри Сума, грн
Транзистори КТ315Б СБО.336.030 ТУ 4 0,13 0,52
КТ819ГМ аАО.336.030 ТУ 2 1,85 3,70
КТ818ГМ аАО. 336.029 ТУ 2 1,85 3,70
КТ361К СБО.336.031 ТУ 2 0,13 0,26
КТ502Е СБО.390.006 ТУ 6 0,16 0,96
КТ630Б аА0.335.018 ТУ 4 0,13 0,52

КТ503Е СБО.390.007 ТУ


9 0,1 0,32

КТ626В аАО.33 5.040 ТУ


1 0,13 0,26

КТ814Г аАО.336.024 ТУ


2 0,42 0,84

КТ815Г аА0.336.025 ТУ


2 0,42 0,84
Діоди Д220Б дРЗ.362.042 ТУ 6 0,13 0,78
Д237А дР3.362.042ТУ 8 0,32 2,56
Д814Д аА0.336.102ТУ 4 0,24 0,96
Конденсатори КМ56 ОЖ0.460Л61 ТУ 20 0,11 2,2
АК-08 ОЖО.420.034 ТУ 4 2,10 4,40
Резистори С2-23-0, 125 ОЖ0.467.104 ТУ 54 0,09 4,86
С2-23-1 ОЖ0.467.104 ТУ 6 0,12 0,72
С3-5 ОЖ0.467.548 ТУ 4 0:
30
1,20
Мікросхема Світлодіод К544УД2А 6К0.342.483 ТУ 2 2,15 4,30
АЛ102Б ОЖО.654.243 ТУ 2 0,3 0,6
Пелюстоки 1-2-4.3х14-05 ГОСТ22376-77 4 0,08 0,32
Плата друкована 80x60 2 6,24 1.2,48
Плата друкована 160x80 2 11,60 23,20
Шнур ГОСТ 7399-80 1,6м 2,80
Вилка ВД1 ГОСТ 73-961-89 1 2,45 2,45
Роз'єм ОНЦ-КГ-4 АШДК.434430.010 ТУ 1 030 0,30
Роз'єм ОНЦ-К11-24 АШДК.434430.010 ТУ 2 0,30 0,60
Тримач світлодіода РТС-51 (Philips) 2 1,00 2,00
Тумблер ГІТкл 31-1 БШУК.6101 09.008 ТУ 1 2,10 2,10
Запобігач ВП1-1-2А 1 0,25 0,25
Гвинт М4-6gх 14.36.0 16 ГОСТ 7473-80 2 0,06

0,12


М4-6gх10.36.016 ГОСТ 7473-80 2 0,06

0,12


М3-6gх4.36.01 6- ГОСТ 7456-80 4 0,05 0,2
МЗ-6gх4.36.016 ГОСТ 7473-80 56 0,05 2,8

Гайка


М4-6Н.04,016 ГОСТ 5927-70 2 0,08 0,16
МЗ-6Н.04.016 ГОСТ 5927-70 4 0,07 0,28
Усього, грн 84,59
Транспортно-заготівельні витрати (5%), Грн 4,23
РАЗОМ, грн
88,82

Ціни на комплектуючі визначені по прайс-листам фірми "Симметрон" і дійсні на грудень 2000 року.


5.4.1.3 Основна заробітна плата виробничих робітників.

Витрати по цій статті розраховуються для, кожного виду робіт (операцій) у залежності від норми часу (нормативної трудомісткості) і погодинної тариф­ної ставки робітників.


Тарифну зарплату визначимо по формулі:


(1.16)


де Т0
- трудомісткість виготовлення виробу, г;


Sср
- середня годинна тарифна ставка робітників, гри (Sср
= 1,20 грн). Трудомісткість виготовлення виробу визначимо по формулі:


(1.17)


де Тм
- трудомісткість монтажно-складальних робіт, г;


а - питома вага даною виду робіт у загальній Трудомісткості виготовлення виробу (а=0,4).


Трудомісткість монтажно-складальних робіт розраховуємо по типових нормах часу на монтажно-складальні роботи (таблиця 1.2).


Таблиця 1.8 Розрахунок норм часу





















































































Найменування операції Кількість операцій Норма часу, хв Усього, хв
1. Підготовка елементів до монтажу:

-друковані плати


4 1,01 4,04

-резисторів


64 0,11 7,04
-конденсаторів 24 0,11 2,64
-дроселів 2 0,11 0,22
-транзисторів 28 0,169 4,732
-діодів 18 0,11 1,98

-мікросхем


2 0,11 0,22
2. Установка елементів на плату:
-резисторів

64


0,095 6,08
-конденсаторів 24 0,095 2,28
-дроселів 2 0,095 0,19
-транзисторів 22 1,336 29,4
-діодів 18 0,095 1,71
-мікросхем 2 0,99 1,98

3. Складання інших частин приладу


включаючи об’ємний монтаж


33,94
Усього, хв 96,46
Усього, год 1,61

По формулі 1.17 визначаємо значення трудомісткості виготовлення виробу:


Тс
=4,025 г


По формулі 1.16 визначаємо тарифну зарплату основних робітників:


Ст
=4,83 грн


Відповідно до нормативів доплати складають 10-20% від тарифної ставки. Тоді загальна сума заробітної плати складе:


ЗО
=5,80 грн


1.5.1.4 Додаткова заробітна плата.

Втрати по цін статті визначаються у відсотках від основної заробітної плати. Відсоток додаткової зарплати визначається на основі нормативів встановлених у даній організації. Приймаємо величину нормативу додаткової зарпла­ти рівної 30% від основної заробітної плати.


Сдоп
=1,74 грн


1.5.1.5 Нарахування на зарплати.

По діючим нормативах відрахування на соціальне страхування складає 37,5% віл суми основної і додаткової зарплат:


С=2,83 грн


1.5.1.6 Загальновиробничі витрати.

З огляду на, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої Інформації про технологію виробництва і витрат на його підготовку, у загальновиробничі витрати входять, крім власне цих витрат, витрати на:


- освоєння нового виробництва;


- відшкодування зносу спеціального інструмента, і пристроїв цільового при­значення;


- зміст і експлуатація обладнання.


При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної зарплати. При такому комплексному окладі їхній норматив складає 200-300% (приймаємо їх рівними 200%).


Соп
=11,60 грн


1.5.1.7. Заг'альногосподарські втрати.

Визначаються у відсотках від основної заробітної плати і складають для приладобудівних підприємств 100-200% (при­ймаємо їх рівними 120%).


Сох
=6,96 грн


1.5.1.8. Позавиробничі витрати

По нормативу підприємства складають 1-2% від виробничої собівартості.


Спв
=3,60 грн.


Таблиця 1.9 Калькуляція собівартості виробу.






















































Статті витрал


Сума, грн Питома вага, %
1 Основні матеріали 61,81 33,1
2 Покупні вироби і напівфабрикати 88,82 48,42
3 Основна заробітна плата 5,80 3,17
4 Додаткова зарплата 1,74 0,98
5 Нарахування на зарплату 2,83 1,56
6 Загальновиробничі виграти 11,60 6,35
7 Загальногосподарські витрати 6,96 3,82
Виробнича собівартість
179,56
98
8 Невиробничі витрати 3,60 2
Повна собівартість
183,20
100

1.6. Визначення
ціни виробу.


1.6.1. Нижня межа ціни.


Захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції, і убезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.


(1.18)


де Спов
- повна собівартість виробу, гри.,


РН
- нормативний рівень рентабельності, %, вважаємо рівним 30%;


аНДС
- податок на додану вартість, %, за станом на 1.01.2000 р. - 20%.


Необхідність врахування податку на додану вартість виникає у зв’язку з тим, що коли буде встановлюватись верхня межа ціни, а потім договірна, то ціна базового виробу звичайно включає цей податок.


1.6.2. Верхня межа ціни.


Захищаючи інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий заплатити за продукцію з кращою споживчою якістю.


(1.20)


ЦВ.М.
=363 грн.


1.6.3. Договірна ціна.


Встановлюється за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами.


Приймаємо Цдог
=310 грн.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Об рунтування доцільності виробництва підсилювача звукової частоти

Слов:3095
Символов:38377
Размер:74.96 Кб.