Міністерство освіти і науки України
Національний авіаційний університет
Кафедра економічної теорії
Реферат на тему:
Державний бюджет: його структура і функції
Виконала: студентка 1-го курсу
104 групи, ФМЛ
Луценко О.О.
Київ 2011
ПЛАН
ВСТУП _______________________________________________________________3
1. Поняття та принципи бюджетної системи _________________________________4
2. Структура бюджетної системи та призначення бюджетної класифікації ________8
3. Функції бюджету України ______________________________________________10
1.4 Процедура складання Державного бюджету України _______________________11
ВИСНОВКИ ___________________________________________________________13
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ _________________________________14
ВСТУП
Актуальність роботи полягає в тому що перехід від командно-адміністративної системи до ринкової економіки зумовили необхідність здійснення реформування в фінансовій та бюджетній сферах. Бюджетна система провідною ланкою державних фінансів. Держава використовує бюджет як інструмент реалізації своєї соціально-економічної політики, адже він відображає складну систему перерозподільних відносин у суспільстві, охоплює практично кожну юридичну та фізичну особу.
Бюджетна система та реалізація ефективної політики у сфері державних фінансів займають достатньо важливе місце у процесі регулювання економічного розвитку держави. Одним з основних інструментів державного регулювання економіки є бюджетна система, яка суттєво впливає на соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць та держави в цілому. Від якості та своєчасності прийняття рішень з питань формування дохідної частини бюджету, проведення податкової політики, державних видатків та міжбюджетних відносин залежить збалансованість державних фінансів, рівень ефективності державного регулювання економічних процесів.
Метою роботи є аналіз бюджетної системи України.
Поставлена у роботі мета зумовила такі завдання:
· визначити поняття та принципи бюджетної системи;
· розглянути структуру бюджетної системи України;
· розглянути поняття, сутність державного бюджету;
· розглянути процедуру складання державного бюджету України;
· розглянути сутність місцевих бюджетів;
Об’єктом дослідження є державний бюджет України.
Предметом дослідження виступає механізм функціонування бюджетної системи України.
1. Поняття та принципи бюджетної системи
У всіх державних утвореннях: і в унітарних, і у федеральних — обов’язковим елементом є бюджетна система. За організаційною формою бюджетні системи мало відрізняються між собою, здебільшого їх є два типи: бюджетні системи унітарних держав та бюджетні системи федеральних держав. В унітарних державах бюджетна система дворівнева: державний бюджет і місцеві бюджети. У федеральних державних утвореннях бюджетна система здебільшого трирівнева, а інколи і чотирирівнева:
· федеральний бюджет;
· бюджети членів федерації;
· місцеві бюджети;
· бюджети земель.
Економічна природа бюджетної системи та її суть характеризуються не лише структурою та взаємозв’язком між окремими ланками, а законодавчо закріпленими доходами за кожною ланкою та рівнем фінансової незалежності. Саме завдяки фінансовим можливостям виконавчі органи влади реалізують функції, покладені на них Конституцією держави та діючим законодавством. Складовими елементами бюджетної системи є її структура, принципи побудови і організація функціонування. Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм
Бюджетний устрій являє собою організацію і принципи побудови бюджетної системи, її структуру та взаємозв’язок між окремими ланками. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою та адміністративно-територіального поділу. Бюджетна система - це взаємопов’язаний комплекс політичних, юридичних, соціальних й економічних відносин, що забезпечує функціонування усіх його ланок з виконання завдань, визначених бюджетною політикою держав. Поняття бюджету дає Закон України “ Про бюджетну систему України”, який був прийнятий у 1991 році. Відповідно до даного закону бюджет – це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, Автономної Республіки Крим та місцевими радами народних депутатів. Крім поняття бюджету, вказаний вище Закон визначає бюджетний устрій та його принципи, бюджетний процес, бюджетний рік, види доходів і видатків бюджетів тощо.
Відповідно до становлення сучасної бюджетної системи України, в основу законодавчих та інших нормативних документів покладені нетрадиційні принципи її побудови, а саме:
Принцип єдності (цілісності) бюджетної системи України, що забезпечується існуванням єдиного рахунку надходжень і платежів до бюджету та єдиної бюджетної класифікації доходів і видатків, єдністю регулювання бюджетних правовідносин, єдиною структурою бюджетної документації, вимогами надання необхідної статистичної та бюджетної інформації від одного бюджету до іншого, спільною грошовою системою та єдиною соціально-економічною політикою держави
Принцип збалансованості передбачає, (згідно ст. 95 Конституції України), що всі повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, тобто обсяг передбачених бюджетом видатків має покриватись реальними доходами.
Принцип самостійності означає право законодавчих (представницьких) органів влади і органів місцевого самоврядування кожної ланки самостійно здійснювати бюджетний процес, стимулювання органів місцевого самоврядування до збільшення їх доходів , що не враховується при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів.
Принцип повноти бюджетів; включенню до бюджету підлягають всі надходження та витрати, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів всіх органів відповідного рівня;
Принцип обґрунтованості, бюджет має формуватися на реалістичних макропоказниках економічного та соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету , що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил.
Принцип ефективності у процесі складання та виконання бюджету всі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей та максимального результату при заключенні мінімального обсягу бюджетних коштів. Реалізація принципу ефективності дозволить перейти від постатейного контролю виконання бюджету до контролю за досягненням кінцевого результату. Першим кроком на цьому шляху стало формування державного бюджету на 2002 р. за програмно-цільовим методом. Суть цього методу полягає в тому, що всі видатки держбюджету повинні здійснюватись виключно у відповідності з програмами, які мають конкретну мету, завдання та критерії їх оцінки. Такий підхід дає можливість виділити:
· чіткі функції усіх розпорядників бюджетних коштів;
· конкретні програми відповідно до визначених функцій;
· цілі, на які будуть спрямовуватися видатки в межах цих програм. та критерії оцінки ефективності використання бюджетних коштів.
Принцип субсидіарності розподіл видатків між держбюджетом та місцевими повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні суспільних послуг до їх безпосереднього споживача. Видаткові повноваження мають бути закріплені за бюджетами з метою децентралізації та з урахуванням того, що вони можуть бути виконані найефективніше на місцях
Принцип визначеності відповідальності кожного рівня влади за бюджетну політику. Кожний рівень влади несе власну відповідальність за власну бюджетну політику.
Принцип цільового використання бюджетних коштів. Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Кошти повинні спрямовуватися за відповідним напрямом та витрачатися
Принцип публічності та прозорості. Бюджетним кодексом передбачено, що інформація про бюджет повинна бути оприлюднена (стаття 28). Міністерство фінансів України забезпечує доступність для публікації:
· проекту закону про державний бюджет;
· закону про ДБ на відповідний період з додатками, що є невід’ємною його частиною ;
· інформація про виконання бюджету;
· інформація про показники зведеного бюджету.
Принцип справедливості та неупередженості. Бюджетна система будується на засадах справедливого та неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Можливість отримання освіти або доступ до соціальних програм не повинні залежати від місця проживання громадянина. Це реалізується через норми, встановлені БК.(Компенсація щодо соціальних послуг отримується шляхом субвенцій з державного бюджету)
Державний бюджет - система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб. Іншими словами, це - щорічний баланс надходжень та видатків, який розробляють державні органи для активного впливу на економічний процес та підвищення його ефективності .
Сутність бюджету держави проявляється через утворення централізованого фонду фінансів необхідних для виконання функцій держави; планування бюджетних показників доходів і витрат; використання централізованих фондів грошових коштів.
Сутність бюджету держави можна визначити наступним чином :
1. За сутністю економічної категорії державний бюджет – це грошові відносини, які виникають між державою з одного боку, підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – з іншого боку, з приводу утворення фонду грошових засобів і його використання на розширене відтворення.
2. За матеріальним змістом державний бюджет – це централізований фонд грошових коштів держави, які перебувають у постійному русі.
3. За формою державний бюджет – це основний фінансовий план держави.
4. За організаційною структурою державний бюджет – це центральна ланка фінансової державної системи, яка зумовлює розподіл і перерозподіл ВВП між галузями матеріального виробництва, виробничою та невиробничою сферами, окремими ланками бюджетної системи та окремими категоріями населення.
5. За характером державний бюджет – це обов’язковий документ
Джерелами доходів державного бюджету є податок на прибуток підприємств, об'єднань і організацій; податок на додану вартість; акцизні збори; доходи від зовнішньоекономічної діяльності; прибутковий податок з громадян та ін., згідно з нормативами, що визначаються законодавчими актами. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок різних місцевих податків та стягнень.
Державні видатки - це сукупність грошових відносин, які складаються в процесі розподілу і використання централізованих і децентралізованих грошових ресурсів для фінансування основних витрат суспільства. Відповідно до законодавства України видатки республіканського бюджету спрямовуються на фінансування:
а) виробничого й невиробничого будівництва, геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт;
б) заходів у галузі освіти, науки, культури, охорони здоров'я, фізичної культури, соціального забезпечення;
в) загальнореспубліканських програм підвищення життєвого рівня та заходів соціального захисту населення;
г) загальнореспубліканської програми охорони навколишнього середовища та ресурсозбереження;
д) утримання органів державної влади й державного управління, судів, прокуратури;
е) утворення резерву коштів для ліквідації наслідків стихійних явищ, аварій і катастроф;
є) створення республіканських матеріальних резервів і резервного фонду та ін.
1.2 Структура бюджетної системи та призначення бюджетної класифікації
Згідно з Бюджетним кодексом, прийнятим Верховною Радою України у червні 2001 р. структура бюджетної системи України будується на основі бюджетного устрою держави.
Склад бюджетної системи та основи взаємозв’язку між окремими її елементами в умовах переходу України до ринку визначені Бюджетним Кодексом, З огляду на це бюджетна система України має визначену основу та взаємопов’язані напрямки її побудови системи, становлять зведений бюджет України. Він використовується для здійснення державного регулювання економічного і соціального розвитку. Провідне місце у бюджетній системі України належить Державному бюджету. За його рахунок фінансуються витрати на державні заходи в галузі господарського і культурного будівництва, на охорону здоров’я, утримання органів державної влади та ін. Через Державний бюджет здійснюється перерозподіл 20% фінансових ресурсів держави. У загальному обсязі видатків майже 60% здійснюється через Державний бюджет України.
До місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні і районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних громад, сіл, селищ та їх об’єднань).
Бюджетна класифікація України була затверджена Постановою Верховної Ради України від 12.07.1996р. № 3
Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.
Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.
Бюджетна класифікація України є єдиною для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, її використовують у бюджетному плануванні в процесі складання проектів бюджетів різних рівнів, розробці індивідуальних і зведених кошторисів витрат для бюджетних установ. При цьому забезпечується взаємозв'язок державного плану економічного і соціального розвитку країни і фінансових планів міністерств і відомств з бюджетом, єдиний порядок складання бюджетів окремих регіонів, зведення показників державного та місцевих бюджетів.
Бюджетна класифікація використовується на всіх стадіях бюджетного процесу. Вона дозволяє враховувати надходження доходів і фінансування витрат згідно з затвердженим бюджетним розписом. На підставі бюджетної класифікації складається звітність про виконання бюджету України. Використання бюджетної класифікації дозволяє проводити аналіз надходження доходів за кожним видом, фінансування витрат за їхніми направленнями, співставлення кошторисних витрат за однотипними установами.
На її основі здійснюється статистична обробка бюджетних показників, в процесі якої відслідковується динаміка і тенденції розвитку показників, розробляються прогнози щодо розвитку бюджетних відносин.
Бюджетна класифікація має велике організаційне значення. Вона:
· створює умови для порівнянності показників державного бюджету та місцевих бюджетів.
· приводить кожен бюджет до оглядуваного;
· полегшує розгляд бюджетів та їх економічний аналіз;
· спрощує контроль за виконанням бюджету, своєчасністю і повнотою акумуляції коштів, використанням їх за цільовим призначенням;
· забезпечує можливість синтетичного та аналітичного обліку доходів та видатків у бюджетних установах та організаціях.
Наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 року за № 604 "Про бюджетну класифікацію та її затвердження" на виконання статті 8 Бюджетного кодексу України та з метою запровадження у 2002 році в Україні затверджено нову бюджетну класифікацію, яка включає такі складові частини:
I класифікація доходів бюджету;
II класифікація видатків бюджету;
III класифікація фінансування бюджету;
IV класифікація боргу.
1.3. Функції бюджету України
Розподільча функція бюджету дозволяє сконцентрувати грошові кошти у розпорядженні держави та використовувати їх на задоволення загальнодержавних потреб. Їй притаманний багатовидовий (міжгалузевий, міжтериторіальний) та його багаторівневий розподіл коштів. Об’єктом бюджетного перерозподілу є національний дохід, іноді – національне багатство
Контролююча функція бюджету дозволяє дізнатися:
· наскільки своєчасно та повно фінансові ресурси потрапляють у розпорядження держави;
· чи відповідають розміри державних централізованих ресурсів її потребам;
· як фактично складаються пропорції у розподілі бюджетних коштів;
· чи ефективно використовуються бюджетні кошти.
Контролююча функція бюджету охоплює майже всіх учасників бюджетного процесу, відбиває економічні процеси, що відбуваються у всіх структурних ланках економіки, її об’єктом є рух бюджетних ресурсів, які відображаються у відповідних показниках бюджетних надходжень і витратних призначень.
Функція бюджету забезпечення існування держави дозволяє створити матеріально-фінансову базу існування держави на основі формування доходних статей бюджету.
Призначення бюджету в державі виявляється через систему економічних відносин між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансувань з бюджету; між державою і населенням у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту; між ланками бюджетної системи при бюджетному врегулюванні.
Специфіка бюджетних відносин полягає в тому, що вони пов’язані з формуванням і використанням централізованого фонду грошових коштів, які використовуються для забезпечення загальнодержавних потреб, та виникають у розподільчому процесі, учасником якого є держава в особі відповідальних органів влади [10, c. 44].
Головна частина бюджетних відносин виникає в процесі розподілу та перерозподілу вартості національного доходу. Відповідно, функції бюджетних відносин на стадіях розподілу національного доходу наступні:
1. Стадія первинного розподілу національного доходу передбачає концентрацію деякої маси прибуткового продукту в централізованому фонді фінансових ресурсів.
2. Стадія вторинного перерозподілу національного доходу передбачає перерахування частини доходу підприємств, установ, населення в централізований фонд фінансових ресурсів з наступним перерозподілом для забезпечення загальнодержавних потреб.
1.4 Процедура складання Державного бюджету України
Процедура або порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету ретельно регламентується правовими нормами: Законом України “Про бюджетну систему України”, Правилами складання і виконання бюджетів, затвердженими у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.
Згідно з чинним законодавством України бюджетний процес складається з наступних стадій (етапів):
– складання і розгляд проекту бюджету;
– затвердження і виконання бюджету;
– складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.
Кожна стадія (етап) здійснюється визначеними законодавством органами і завершується прийняттям правового акта. Ці стадії повторюються щорічно. Відповідно до ст. 96 Конституції Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня до 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період. Однак з початку складання проекту бюджету до затвердження звіту про виконання затвердженого Верховною Радою України бюджету проходить майже 2 роки.
Перша стадія – складання і розгляд проекту бюджету. Процес його розробки починається заздалегідь до його затвердження. Комітети Верховної Ради розробляють свої пропозиції щодо проекту бюджету на наступний рік і надсилають їх до комітету з питань бюджету не пізніше 20 травня поточного року. Комітет з питань бюджету розробляє проект постанови про основні напрями бюджетної політики на наступний рік (бюджетну резолюцію), виносить її на розгляд Верховної Ради не пізніше 15 червня поточного року. Ця резолюція є орієнтиром для Уряду при розробці проекту бюджету і для Верховної Ради при розгляді цього проекту. Верховна Рада приймає Постанову про основні напрями бюджетної політики не пізніше 1 липня.
Складання проекту Державного бюджету організовує Кабінет Міністрів. Міністерство фінансів складає попередній проект зведеного бюджету України і доводить відповідні показники до міністерств, відомств, інших органів державної виконавчої влади. Усі органи державної виконавчої влади у двотижневий строк розглядають доведені до них показники щодо проекту зведеного бюджету та подають Міністерству фінансів свої пропозиції. Міністерство фінансів розглядає зазначені пропозиції і готує проект Державного бюджету. Міністерство фінансів України доповідає про проект бюджету на засіданні Кабінету Міністрів. Важливо підкреслити роль Прем’єр-міністра України, який єдиний має право представляти і захищати проект Державного бюджету перед Верховною Радою
Стадія розгляду проекту бюджету продовжується у Верховній Раді України. Порядок розгляду встановлений Регламентом Верховної Ради України. Відповідно до конституційної норми Кабінет Міністрів України зобов’язаний не пізніше 15 вересня кожного року подавати до Верховної Ради проект Закону про Державний бюджет на наступний рік. Це зумовлено необхідністю дати можливість народним депутатам України, комітетам Верховної Ради розібратися, проаналізувати і внести відповідні пропозиції.
Наступна стадія – це затвердження і виконання бюджету. Якщо під час постатейного голосування до проекту бюджету не було внесено істотних змін, Закон про Державний бюджет приймається у цілому. Поки Верховна Рада не проголосує за Закон про Державний бюджет в цілому, Державного бюджету ще немає, є тільки проект. Затверджує бюджет Верховна Рада України.
Виконання бюджету є основною стадією бюджетного процесу. Виконати бюджет означає забезпечити повне і своєчасне надходження всіх передбачених у бюджеті доходів і спрямувати кошти на фінансування видатків, включених до бюджету. Виконання Державного бюджету організовує Кабінет Міністрів через Міністерство фінансів, міністерства, відомства, інші органи виконавчої влади, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів.
Третя стадія бюджетного процесу – це складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.
Відповідно до чинного законодавства звіт про виконання Державного бюджету України за минулий рік подається Кабінетом Міністрів України у письмовому вигляді. Верховна Рада доручає зробити компетентну експертизу поданого звіту комітету з питань бюджету. На найближчому засіданні, але не раніше ніж через 10 днів, Верховна Рада заслуховує доповідь Кабінету Міністрів про виконання Державного бюджету.
Протягом 2-х тижнів після заслуховування у парламенті доповіді Уряду комітети повинні розглянути поданий урядом звіт про виконання Державного бюджету і дати відповідні висновки. Звіт про виконання Державного бюджету розглядається на засіданні Верховної Ради не пізніше 1 травня.
Висновки
Сутність бюджету розкривається при вивченні його як економічної категорії та як основного фінансового плану. Бюджет як економічна категорія - є основною ланкою державних фінансів і важливою складовою фінансової сис-теми в цілому. Бюджет держави являє собою сукупність законодавчо регламентованих відносин між державою і юридичними та фізичними особами з приводу розподілу й перерозподілу ВВП, а за певних умов - і національного багатства з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. Бюджет як основний фінансовий план відображає розпис доходів і видатків основного централізованого фонду грошових коштів держави.
Доходами бюджету є ті кошти, що надходять державі у постійне користування на безповоротній основі. Вони забезпечують стабільність формування бюджету і фінансування його видатків. Виділяють три методи формування доходів держави: 1) від підприємницької діяльності; 2) від державного майна, угідь і послуг; 3) податковий.
Склад і структура доходів бюджету характеризують фінансову політику та фінансовий стан держави. Основним джерелом податкових надходжень є прямі і непрямі податки, роль яких у формуванні доходів бюджету постійно змінюється. Серед окремих податків у формуванні доходів бюджету особлива роль належить податку на додану вартість і податку на прибуток (доходи) підприємств, які разом забезпечують значну суму надходжень до бюджету. Склад неподаткових доходів бюджету, на відміну від податкових, є досить широким.
Видатки бюджету обумовлюються насамперед їхнім суспільним призначенням, адже саме такий їх розріз найповніше відбиває сутність і призначення бюджету. Економічну функцію держави забезпечують видатки на економічну діяльність та науку, соціальну - видатки на соціальний захист населення, соціальне забезпечення та соціальну сферу, оборонну - на оборону, управлінську - на утримання управлінських структур та на міжнародну діяльність. Окремо в бюджеті виділяються видатки, пов'язані з системою державного кредиту, - на обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу. У цілому видатки, пов'язані з економічною (народне господарство і наука) та соціальною (соціальний захист і соціальна сфера) функціями держави, є доміную-чими.
Список використаної літератури
1. Борисова Т., Волошка Л. "Помаранчевий" бюджет // Україна молода. - 2005. - №55. - с.1,4.
2. Буковінський С.А. Шляхи розвитку бюджетної системи України // Фінанси України. - 1998. - №9. - с. 3-9.
3. Бюджетний кодекс України // Урядовий кур'єр. - 2001. - №131.
4. Бюджетний менеджмент: Підручник / В.Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.
5. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури. - 2004. - 544с.
6. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: НІОС. - 2002. - 608 с.
7. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Дьяконова И.И. Бюджет і фінансова політика України - К., - 1997. - 234 с