Тест “100 філософських шкіл”
| №
|
Назви філософських шкіл, течій та напрямів
|
Час їх заснування
|
Країна, місто, заклад, де почалася їх історія
|
Представники цих шкіл, напрямів
|
Філософські ідеї, проблеми, які були у центрі їхньої уваги
|
|||||||||
| 1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|||||||||
| 1 | Локаята (школа чарваків) | Середина 1 тис. |
Стародавня Індія | Брихаспаті | Основу світу становлять 4 елементи: земля, вода, вогонь, повітря. | |||||||||
| 2 | Санкх'я | Середина 1 тис. | Стародавня Індія | Капіла, Асурі, Панчашикка, Варшаган'я | Існують 2 самостійних начала: пракріті (субстрактна першопричина) і пуруша ("Я", дух, свідомість). Всесвіт виник завдяки впливу пуруші на пракріті. | |||||||||
| 3 | Йога | Середина 1 тис. | Стародавня Індія | Патанджалі | Ідеї виходять із з'ясування питання про сутність душі та тіла. Сутність цього відношення у безперервному самовдосконаленні душі і тіла шляхом самозаглиблення людини у свій внутрішній світ, що реалізується через безпосереднє бачення і переживання. | |||||||||
| 4 | Фа-цзя | VI-V ст. до н.е. | Стародавній Китай | Шан Ян, Хань Фей. | Вели рішучу боротьбу проти пережитків родинного ладу та общинно-патріархальних традицій, за об'єднання країни та жорстоку централізацію правління. | |||||||||
| 5 | Інь-ян | VI-V ст. до н.е. | Стародавній Китай | Представники шкіл Інь-ян-цзя, Дун-Чжуншу | Основою світу є 2 протилежності: інь, ян. Взаємодія цих протилежностей є основою виникнення всього світу. | |||||||||
| 6 | Кун-Фуцзи (конфуціанство) | VI-V ст. до н.е. | Стародавній Китай | Конфуцій | Центральне місце — питання природи людини, її етики і моралі, життя сім'ї та управління державою. Фундаментальним поняттям є поняття "жень" - гуманність. | |||||||||
| 7 | Мін-цзя | VI-V ст. до н.е. | Стародавній Китай | Хуей Ші, Гунсунь Лун | Школа своєрідно переробляла даоське вчення, абсолютизуючи момент відносності в процесі пізнання. | |||||||||
| 8 | Даосизм | VI-V ст. до н.е. | Стародавній Китай | Лао-цзи | Наголошує на діалектичній ідеї загальної рухомості та мінливості. Дао - це шлях, надбуття, це єдине, вічне і безіменне, безтілесне, невичерпне і безкінечне у русі; воно — основа всього сущого. | |||||||||
| 9 | Мо-цзя | VI-V ст. до н.е. | Стародавній Китай | Мо-цзи | Противники конфуціанства, вважали, що наперед зазначеної долі немає, вона залежить від того, як людина буде впроваджувати принципи "загальної любові", в основі яких лежить "небесна воля". Призивали допомагати один одному, займатися корисною справою, відмовитись від насилля та війн. | |||||||||
| 10 | Ньяя | Середина 1 тис. | Стародавня Індія | Готам | Знання відповідають дійсності. Вважали, що існує 4 джерела пізнання: чуттєве сприйняття, логічний висновок, порівняння, словесне засвідчення авторитетів. | |||||||||
| 11 | Мілетська школа | VІІ-VІ ст. до н.е. | Стародавня Греція | Фалес, Анаксімандр, Анаксімен |
За Фалесом: началом усіх речей є вода. За Анаксімандром - "апейрон". Висуває ідею еволюційного походження людини. За Анаксіменом - повітря. | |||||||||
| 12 | Ефеська школа | VІ-Vст. до н.е. | Стародавня Греція | Геракліт Ефеський | Основою наук вважається логос, який у нього означає загальний закон буття, основу світу. Началом всіх речей є вогонь. | |||||||||
| 13 | Елейська школа | Кін. VІ-Vст. до н.е. | Стародавня Греція | Ксенофан, Парменід, Зенон Елейський | Питання про начало буття. Вважали, що пізнати світ можна тільки завдяки мисленню. Головна теза — про єдність, сталість і несуперечливість сущого. | |||||||||
| 14 | Піфагорійський союз | VІ-V ст. до н.е. | Стародавня Греція | Піфагор | Першоосновою є кількісне відношення — число — це величина геометрична, що існує у вигляді геометричної пропорції. Відкритий взаємозв'язок числа і звуку. | |||||||||
| 15 | Софісти | Сер. V-1 пол.ІV ст. до н.е. | Стародавня Греція | Протагор, Горгій | Основна проблема - це реальність сущого. Будь-яка істина відносна. Людина є мірою всіх речей. | |||||||||
| 16 | Атомісти | VІ-ІV ст. до н.е. | Стародавня Греція | Левкіп, Демокріт | Допускають 2 начала у світобудові -буття і небуття. Трактують буття як нескінченну множину атомів, визнаючи нескінченне число атомів. | |||||||||
| 17 | Перипатетики | IV ст. до н.е. | Стародавня Греція | Арістотель, Теофраст, Стратон, Андронік Родосський, А.Афроді- зійський | Хотіли примирити погляди Арістотеля, Демокріта. Боролися за збереження і правильне тлумачення філософської спадщини Арістотеля. | |||||||||
| 18 | Мегарики | V-ІV ст. до н.е. | Стародавня Греція | Евклід | Існує тільки одне благо, яке називають різними іменами, відіграла значну роль у розвитку логіки. Сформулювали ряд логічних парадоксів "Купа", “Лисий”, "Рогатий". | |||||||||
| 19 | Кініки | V-ІV ст. до н.е. | Стародавня Греція | Антисфен, Діоген | Люди повинні звести свої потреби до мінімуму. Жити потрібно на природі, звільнившись від культурних традицій розкоші та пересиченості. | |||||||||
| 20 | Стоїцизм | V-ІV ст. до н.е. | Стародавня Греція | Зенон | Світ єдиний і складається з матерії. Розробляють основи раціональної етики. Людина повинна виробити: розсудливість, невибагливість, мужність. | |||||||||
| 21 | Патристика | ІІ-VІІІ ст. | Стародавня Греція | Тертулліан, К.Александ-йріський, Оріген, Августин | Християнське богослів'я, апологетика "отців церкви", які відстоювали догми християнської релігії проти язичництва. | |||||||||
22 |
Грекомовна апологетика | V-ІV ст.до н.е. | Стародавня Греція | Юстін, Тертулліан, Оріген | Захист та виправдовування віросповідання за допомогою доводів, звернених до розуму. Доведення буття Бога, безсмерття душі, вчення про признаки божественної відвертості, розгляд заперечень, спрямованих проти релігії та її часткових догматів, а також теологічний аналіз інших віросповідань. | |||||||||
23 |
Номіналізм |
II ст. | Західна Європа | Д.Скот, І.Росцелін, У.Оккам | Реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття — це лише назви, знаки або імена, породжені людським мисленням. | |||||||||
24 |
Реалізм |
II ст. | Західна Європа | Ансельм Кентерберійсь-кий | Буття існує у вигляді загальних понять або універсалій. Вони існують раніше і незалежно від речей, являючи собою думки та ідеї божественного розуму. Завдяки цьому людський розум має змогу пізнати сутність речей, бо вона є загальним поняттям. | |||||||||
25 |
Іудейська схоластика |
VII ст. до н.е. |
Ізраїль |
Бубер |
Характерні особливості: віра в єдиного бога Яхве ті месію, багато ритуальних заповітів, які охоплюють майже всі області побуту віруючих. | |||||||||
| 26 | Неоплатонізм |
ІІІ-VІ ст. н.е. |
Стародавня Греція |
Плотін, Прокл |
Намагалися поєднати різні системи античної філософії (стоїцизм, арістотелізм, скептизм). | |||||||||
27 |
Філософія ісламського відродження |
XVIII ст. |
Схід |
Мухамед ібн Абд аль- Ваххаба |
Виражалося релігійним рухом Ваххабітів, які з'явилися в процесі його історичного розвитку та контакту з іншими релігійними системами. |
|||||||||
28 |
Раннє (італійське) відродження |
XVI ст. |
Італія |
Дж.Бруно, Б.Телезіо |
Бруно висував ідею безкінечності Всесвіту та множинності в ньому світів, стояв на позиціях пантеїзму, "розсередивши" Бога в усій природі. Вважав, що природа і є Бог в речах. |
|||||||||
| 29 | Етика космічної теології |
ХХст. |
США, Англія |
Ф.Вудбрідж, У.Н.Шелдон, О.Степлдон |
Мораль може бути зрозуміла лише з точки зору еволюційного розвитку Всесвіту, в основі якого лежить світова мета. Людина – частина природи та космосу. |
|||||||||
30 |
Західноєвропей-ська реформація | XVI ст. |
Західна Європа |
М.Лютер, Ж.Кальвін |
Піддали критиці офіційну католицьку доктрину. | |||||||||
31 |
Механістична Філософія Нового часу |
XVII- XVIII ст. |
Західна Європа |
Галілей, Н'ютон |
Специфичні уявлення про матерію, руху, простіру та часу, та причинності. Весь Всесвіт уявляє собою замкнуту механічну систему, створену з незмінних елементів, рух яких визначається законами класичної механіки. |
|||||||||
32 |
Раціоналізм Філософії Нового часу |
XVII- XVIII ст. |
Західна Європа |
Спіноза, Лейбніц, Декарт |
Напрям, який визнає розум основою пізнання і поведінки людей. |
|||||||||
33 |
Пантеїзм Філософії Нового часу |
XVII ст. |
Західна Європа |
Спіноза |
Бог не існує окремо від природи, а розчиняється в ній. Допускав наявність мислення в усієї матерії, в тому числі й не живої. | |||||||||
34 |
Картезіанство |
XVII- XVIII ст. |
Західна Європа |
Декарт, Лєруа, Кабаніс, Мальбранш |
Визнавали істину 2 незалежних начал: матеріального та духовного, але сутність їх визначається Богом. |
|||||||||
35 |
Суб'єктивно- Ідеалістична Філософія Нового часу |
XVII ст. |
Західна Європа |
Дж. Берклі, Д.Юм |
Речі існують остільки, оскільки вони сприймаються відчуттями. Людина не може вийти за межі своїх відчуттів і не може встановити, що лежить в основі — дух чи матерія. |
|||||||||
36 |
Емпірична Філософія Нового часу |
XVII- XVIII ст. |
Західна Європа |
Дж. Берклі, Д.Юм |
Напрям, який визнає чуттєвий досвід основним і єдиним джерелом і змістом знання. |
|||||||||
37 |
Агностицизм Філософії Нового часу |
XVI- ХVІІІ ст. |
Західна Європа |
Гекслі, Юм, Кант |
Вчення, яке заперечує повністю або частково можливість пізнання світу. |
|||||||||
38 |
Французьке Просвітництво |
ХІV-ХV ст. |
Франція |
Ш.Монтеск'є Ф.Вольтер, Ж.-Ж.Руссо |
Порушує проблему вдосконалення суспільства шляхом реформ. |
|||||||||
39 |
Сенсуалізм Філософії Нового часу |
XVII- XVIII ст. |
Західна Європа |
Гольбах, Гельвецій, Фе'єрбах |
Вчення у гносеології, пізнаюче відчуття єдиним джерелом пізнання. Відчуття можуть стати необхідною стороною пізнання тільки при умовах їх органічного єдинства з іншими сторонами процесу пізнання -практикою та абстрактним мисленням. |
|||||||||
40 |
Французький матеріалізм |
ХVШ ст. |
Франція |
Ж.Ламетрі, Д.Дідро, К.Гельвецій, П. Гольбах |
Природа являє собою сукупність різних форм руху матеріальних часточок. Робили спробу розв'язати питання про походження свідомості, спираючись на принцип загальної чуттєвості матерії. |
|||||||||
| 41 | Німецьке Просвітництво |
XVIII ст. |
Німеччина |
П.Гольбах, П.Д.Тірі |
Гольбах підходить до осмислення питання про відношення природи, матерії та духу, свідомості як центральної філософської проблеми і виділяє 2 протилежні напрямки - натуралістичний та спіритуалістич- ний. |
|||||||||
42 |
Німецький Романтизм |
Кін.ХVІІ- поч.ХІХст |
Німеччина |
Шелінг, Шлейермахер |
Виступали проти раціоналізму просвітництва, протиставляючи культ почуття та творчого екстазу, який розкриває таємниці природи глибше, ніж кропотлива праця вченого. Рушійною силою пізнання є переживання протиріччя між кінечністю та безкінечністю, іронічне відношення до себе та до свого мистецтва. | |||||||||
| 43 | Німецька філософська містика | XVII-XVIII ст. | Німеччина | Екхарт, Мюнцер | Вищою мірою пізнання вважають містичну інтуїцію, "духовний досвід", в якому зникає розділення на суб'єкт і об'єкт і відкривається реальність Бога - духовної першооснови світу. Проповідують прогресивні ідеї або політичний процес, які виражаються у релігіозно - містичній формі. | |||||||||
| 44 | Німецька класична філософія (ідеалізм) | ХVІІІ-ХІХ ст. | Німеччина | Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель, Й.Фіхте, Ф.Шеллінг | Заслуга Гегеля: він природний, історичний і духовний світ вперше подав у вигляді процесу. Фіхте: розвиток відбувається через взаємодію протилежностей. Шеллінг вирішував проблему знаходження вихідного начала. | |||||||||
| 45 | Німецька класична філософія (діалектика) | ХVІІІ-ХІХ ст. |
Німеччина | Георг- Вільгельм-Фрідріх Гегель |
Зробив спробу побудувати теоретичну систему, яка повинна була остаточно вирішити проблему тотожності мислення і буття. | |||||||||
| 46 | Філософська антропологія (ідеалізм) | 20-ті рр. XX ст. | Західна Європа | М.Шелер, Г.Плеснер, А.Гелен, Е.Ротхакер, Н.Е.Хенгстен-берг, О.Д. Больнов | Філософське вчення про природу і сутність людини. | |||||||||
| 47 | Антропологічна філософія (матеріалізм) | 20-ті рр. XX ст. | Західна Європа | |||||||||||
| 48 | Марксизм | XIX ст. | Німеччина | К.Маркс, Ф.Енгельс | Основою розвитку є матеріальне виробництво, в основі якого лежить спосіб виробництва як єдність продуктивних сил та виробничих відносин. Розглядали проблему людини, пов'язуючи її з відчуженням. | |||||||||
| 49 | «Молодогегель янці» | ХІХст. | Німеччина | Штраус, Бауер | Перша спроба проаналізувати суспільну свідомість в якості соціальної структури (ідеології). В центрі їх уваги питання про те, як виникають і обмежують примусову силу оманливі уявлення про суспільство. | |||||||||
| 50 | «Старогегельян ці» | XIX ст. | Німеччина | Гешель, Гінрихс, Габлер | Намагались інтерпретувати вчення Гегеля у дусі церковно-християнської ортодоксії. Відстоювали принцип синтезу розуму та віри. | |||||||||
| 51 | Франкфуртська школа | XIX ст. | Західна Європа | Адорно, Маркузе, Фромм, Ф.Полок, Л.Левенталь | Абсолітують зміст нерозумових змін психіки людини. Заперечують об'єктивні закони історичного процесу і стверджують пріоритет випадкового і виключно індивідуального в історії. | |||||||||
| 52 | Неокантіанська марбурська школа | 60-ті рр. XIX ст. | Німеччина | Г.Коген, П.Наторп, | Поставила за мету захист та збереження принципів класичної філософії. Основні принципи грунтуються на трактуванні філософії виключно як критики пізнання. | |||||||||
| 53 | Неокантіанська Фрейбурзька (баденська) Школа |
60-ті рр. XIX ст. |
Німеччина |
Е-Кассірер В.Віндельбанд, Г.Ріккерт |
||||||||||
| 54 | Школа Психоаналізу |
ХІХ-ХХст. |
Західна Європа |
З.Фрейд, Хорні, Маркузо, Фролем, Юнг |
Значна кількість захворювань викликана свідомим витісненням інстинктів, особливо статевого. Досліджують структуру свідомості. |
|||||||||
55 |
Віденський Гурток |
20-ті рр. XX ст. |
Відень |
Щлік, Нейрат, Карнап, Айєр |
Мета - звести філософію до логічного аналізу мови науки, піддати філософське і наукове знання критичному аналізу з позицій принципу верифікації, сформульованого М.Шелінгом. |
|||||||||
| 56 | Феноменологія |
XX ст. |
Західна Європа, США |
Гуссел, Л-Ландгребе, Е.Фінк |
Центральне поняття — "інтернаціональність" свідомості — призначено для ствердження принципу: "нема об'єкта без суб'єкта". Філософія, як наука про "чисті сутності", протиставляється пізнанню реальних фактів. |
|||||||||
| 57 | Класичний екзистенціалізм |
ХІХ-ХХ ст. |
Західна Європа, Африка |
М.Хайдеггер, К.Яспекс, Ж.-П.Сартр, А.Камю, Г.Марсель, Н.Аббаньяно |
Найглибшим знанням про природу людини визнає усвідомленість нею власної смертності й недосконалості. В центрі уваги були питання провини та відповідальності, рішення та вибору, ставлення людини до смерті, а проблеми науки, релігії, моралі, мистецтва цікавили лише настільки, наскільки вони стосувалися названих питань. |
|||||||||
| 58 | "Мадридська школа" екзистенціалізму |
XX ст. | Італія | Н.Аббаньяно | Людська екзистенція розглядається як абсолютна активність, яка постійно перебуває в процесі творення. Звідси особлива увага до часу, історичності, які характеризують становлення. |
|||||||||
| 59 | Герменевтика |
ХІХ-ХХ ст. | Західна Європа |
Дільтей, Шлейєрмахер |
Головна операція - розуміння. Цей процес являє собою комплексну методологічну проблему, яка досліджується герменевтикою з різних боків. |
|||||||||
| 60 | Структуралізм | ХІХ-ХХ ст. |
Західна Європа |
К.Левістросс, Ж.Лакан, М.Фуко, Р.Барт |
Виник у зв'язку з переходом гуманітарних наук від описово-емпіричного до абстрактно-теоретичного методу дослідження: моделювання, формалізації і математизації досягнутих результатів. |
|||||||||
| 61 | Українське передвідрод-ження | ХІІІ-ХІV ст. |
Україна |
І.Вишенський |
Патристичні та агіографічні твори, в яких розв'язують філософські ідеї Щодо розуміння Бога, світу, людини. |
|||||||||
62 |
Українське Відродження |
ХІV-ХVІ ст. |
Україна |
Ю.Дрогобич, П.Русин, Лукаш, С.Оріховський |
Людина здатна пізнати світ, і ця здатність зумовлюється наявністю в природі непохитних законів. Замислюючись над питанням про сенс людського життя Оріховський зазначив, що до безсмертного життя шлях треба торувати, живучи розважно, чесно й побожно на землі. А однією з основних чеснот вважав самопізнання. |
|||||||||
| 63 | Українська Реформація |
ХVІ-ХVІІ ст. |
Україна |
Смотрицький, Філалет, П.Могила |
Пов'язана з антифеодальною національно-визвольною боротьбою українського народу проти польських магнатів, насильницького покатоличення. |
|||||||||
| 64 | Київський Візантизм |
Україна | ||||||||||||
| 65 | Філософія Києво- Могилянської Академії |
XVII- ХVІІІст. |
Україна |
Й.Когонович- Горбацький, І.Гізель, І.Галатовський, С.Яворський, Г.Бужинський, Ф.Прокопович, Л.Барановський |
Зближують і ототожнюють Бога з Природою. Тільки поєднуючись, Матерії і форми утворюють тіло , яке є їх єдністю, завершеністю. |
|||||||||
66 |
Українське Просвітництво |
Поч.ХVІІІ ст. |
Україна |
М.Козачинський, Т.Кониський, Г.Сковорода, Я.Козельський |
Відстоювали ідею суспільства, Побудованого на засадах загальної Рівності, людського щастя, що Грунтується на праці відповідно до Природних нахилів людини. |
|||||||||
67 |
Український Романтизм |
XVIII - ХІХст. |
Україна |
Т.Шевченко, Л.Українка, І.Франко |
Природа - несвідомий художній витвір духу. Стирав межі між філософією та мисленням. Формою філософії романтики вважали Інтуїтивний символ. |
|||||||||
| 68 | Філософія Української Революційної Демократії |
XVIII - ХІХст. |
Україна | Т.Шевченко, Л.Українка, І.Франко, П.Мирний, П.Грабовський, М.Коцюбинсь-кий |
За революцію проти самодержавства і кріпосництва. |
|||||||||
69 |
Ревізіонізм |
Кін.ХІХ - поч.ХХ ст. |
Німеччина, Франція, Австро- Угорщина Росія |
Каутський, Вауер, Мартів |
Заперечували науковість діалектичного матеріалізму, прагнули замінити соціальний революціанізм ідей суспільної еволюції. |
|||||||||
70 |
Львівсько- Варшавська Школа |
20-ті рр. XX ст. |
Варшава, Краків, Львів |
Тарський, Рассел, Вітченштейн, Айдукевич, Лукасєвич |
Характерне негативне ставлення до ірраціоналізму, прагнення до зближення філософських в наукових дослідженнях, надання філософським міркуванням логічного точного статусу. |
|||||||||
| 71 | «Філософія життя» | ХІХ-ХХ ст. | Західна Європа | Ф-Ніцше, В.Дільтей, А.Бергсон, О-Шпенглер |
Напрям, який розглядає все суще як форму прояву життя, як деяку реальність, що не є тотожною ні духу, ні матерії, яку можна осягнути тільки інтуїтивно. Головним є поняття життя. | |||||||||
| 72 | Етика космічної теології | ХХ ст. | США, Англія | Ф.Вудбрідж, У.Н.Шелдон, О.Степлдон | Мораль може бути зрозуміла лише з точки зору еволюційного розвитку Всесвіту, в основі якого лежить світова мета. Людина - частина природи та космосу. | |||||||||
| 73 | Російська історіософія | XVIII ст. | Росія | Алексєєв, Волков | Розглядає суспільство як частину природи. Ідея "естественный закон" історії, єдність історичного процесу. Розробили теорію прогресу як руху нищого до вищого. | |||||||||
| 74 | Слов'янофіли | ХІХст. | Росія | Кірєєвський, Хомяков, Аксакови, Самарин | Намагались обгрунтувати необхідність особливого шляху розвитку Росії. За об'єктивним сенсом це була утопічна програма переходу російських дворян на шлях буржуазного розвитку зі збереженням максимуму їх привілегій. | |||||||||
| 75 | Філософія техніки | 60-ті рр. ХХст. | Західна Європа | Ф.Рапп, А.Хунінг | Основана на комплексному системному аналізі як соціального феномену в історико-цивілізаційному контексті. | |||||||||
| 76 | Західники | 40-ті рр. XIX ст. | Росія | Герцен, Грановський, Огарьов, Боткін, Кавелін, Кетчер, Корш. | Виступали за ліквідацію феодально-кріпосних відносин та розвиток Росії по "західному", тобто буржуазному шляху. | |||||||||
| 77 | Психологічний напрям російської філософії | Кін.ХІХ -почХХ ст. | Росія | В.Бехтерев, І.Павлов | Укріпили детермініський підхід до механізму поведінки та стимулювання розробки об'єктивних методів. | |||||||||
| 78 | Філософія російської революційної демократії |
ХVІІІ-ХІХ ст. | Росія | О.Герцен, М.Огарьов, М.Чернишевський, М.Шелгунов, М.Антонович | За революцію в боротьбі проти самодержавства та кріпосництва. | |||||||||
| 79 | Філософія Релігії |
ХХст. | Західна Європа. | Ніцше | До якості найвищої цінності встановлення духовного зв'язку індивіда власним справжнім "я" як всесвітньо-розмірним мікроскопом. | |||||||||
| 80 | Філософія російського марксизму | ХІХ-ХХ ст. | Росія | Г.В.Плєханов В.І. Ленін | Розглядали питання про матерії, рух, простір і час, пізнаваність світу. Ленін велике значення надавав правильному розумінню діалектичному методу, закону єдності та боротьби протилежності. | |||||||||
81 |
Конвенціоналізм |
ХІХ-ХХст. | Західна Європа |
Пуанкаре | Філософська концепція, згідно якої наукові поняття та теоретичні будування являються продуктами угоди між вченими. Ці угоди диктуються звичністю, простотою, зручністю. |
|||||||||
82 |
Прагматизм |
70-ті рр. XX ст. |
Західна Європа |
Пірс, Дж.Д'юрі |
Звинувативши всю філософію у відриві від життя, намагалися довести, що філософія повинна бути не роздумами про буття і пізнання, а повинна стати методом розв'язання реальних проблем, які постають перед людьми. |
|||||||||
83 |
Логічний Позитивізм |
ХІХ-ХХ ст. |
Західна Європа |
Нейрат, Карнап, Шлик, Крауз, Рейхенбах |
Предметом філософії повинна бути логіка науки, логіка мови, логічний аналіз речення, логічний синтаксис мови. |
|||||||||
| 84 | Інтуїтивізм |
ХІХ-ХХ ст. | Західна Європа |
Бергсон, Лоский |
Раціональному пізнанню протиставляє розуміння дійсності, яке засноване на інтуїції, яка розуміється як особлива спроможність свідомості, яка не зводиться до відчуттєвого досвіду та дискусійного, логічного мислення. |
|||||||||
85 |
Семантичний Позитивізм |
ХІХ-ХХст. | Західна Європа |
С.Чейз, С.Хайякава |
Визначає мові головну роль у всіх сферах діяльності. Всі соціальні колізії обумовлені недосконалістю мови та людського спілкування. |
|||||||||
| 86 | Постпозитивізм | 1960-1970 рр. | Західна Європа |
К.Поппер, Т.Кун, С.Тулмін, У.Селларс, Д.Агассі |
Характерними є проблеми фальсифікації: розуміння; соціології знання; правдоподібність наукових теорій; раціональності. Практично всі представники залишили значний слід в обгрунтуванні сутності наукових теорій. |
|||||||||
| 87 | Емпіріо-критицизм |
XX ст. |
Європа |
Авенаріус, Мах, І.Петцольдт, Ф.Карстіньєн Р.Віллі, Богданов |
Намагалися довести, що вони відшукали 3 лінію філософії, яка долає односторонність як матеріалізму так і ідеалізму. Вводять економії мислення. |
|||||||||
88 |
Футурологічний напрям | 60-ті рр. XX ст. |
Західна Європа |
Белл, Г.Кан, Р.Арон, Б.де Жувенель, Ф.Бааде, Ф.Полак. |
Уявлення про майбутнє людства, область знання, яка охоплює перспективи соціальних процесів. | |||||||||
| 89 | Догматизм | ХVІІ-ХІХ ст. |
Західна Європа |
Кант, Декарт, Вольтер |
Спосіб мислення , який використовує незмінні поняття, формули без врахування нових даних практики та науки, ігнорує принцип творчого розвитку та конкретності істини. |
|||||||||
| 90 | Релятивізм |
ХІХ-ХХ ст. |
Західна Європа |
Горгій |
Ідеалістичне вчення про відносність, умовність, суб'єктивність людського пізнання. Заперечує об'єктивність пізнання -признає відносність знання. Вважає, що в наших знаннях не відображається об'єктивний світ. | |||||||||
91 |
Географічний Детермінізм |
XVII- ХІХст. |
Західна Європа |
Ш-Монтеск'є А.Тюрго, Г.Боклем |
Розвинув ідею про провідну роль географічного середовища, зокрема клімату в житті людей, культурі та історії народів. |
|||||||||
92 |
Діалектико- Матеріалістич- ний напрям Філософії |
40-ті рр. XX ст. |
Німеччина |
Маркс, Енгельс, Ленін |
Признає відносність пізнання лише в тому випадку, коли кожна історична ступінь пізнання не виходить за межі даного рівня розвитку виробничих сил і рівнем науки. |
|||||||||
93 |
Соціологічний Напрям Розуміння Суспільства |
XX ст. |
Європа, США |
Блау, Емерсон, Малиновський |
Соц. філософія наголошує на пріоритеті кожного елемента способу життя, на цілісності суспільства як соціальної системи, що функціонує завдяки виробництву й постає як живий організм з усіма особливостями економічних, соц.-політичних, ідеологічних, культурних, побутових та ін. соціальних відносин, які безпосередньо характеризують життєдіяльність людей. |
|||||||||
94 |
Феноменологіч-на соціологія | XX ст. | Західна Європа |
Е.Гуссерль, М.Шелер, М.Мерло- Понті |
Розглядає суспільство як явище, створене й постійно відтворюване в духовній взаємодії індивідів. |
|||||||||
95 |
Ранній Утопічний Соціалізм |
ХV-ХVІІ ст. |
Західна Європа |
Т.Мор, Т.Кампанелла |
Властива переконаність, що приватна власність спричиняє всі суспільні негаразди та злиденність абсолютної більшості народу. Зберігається багато пережитків феодально-церковної ідеології. | |||||||||
96 |
Соціальна утопія XVII- XIX ст. |
ХVІІ-ХІХ ст. | Західна Європа |
Я.Гус, Мюнцер, Мельє, Маблі, Уінтенлі, Сен-Сімон |
Вчення про суспільство, яке засноване на суспільному майні, обов'язковим для всіх і рівному розподілі благ. | |||||||||
97 |
Культурологічні концепції суспільства |
XX ст. |
Європа |
Рапп, Хунінг |
В процесі життєдіяльності суспільство створює і розвиває матеріальну і духовну культуру - система соціальних цінностей, способів передачі набутого досвіду від покоління до покоління. | |||||||||
| 98 | Технократичні Концепції Суспільства |
XX ст. |
США, Західна Європа |
Веблен, Берл, Голбгейт |
Необхідність установлення політичної влади технічних спеціалістів, що робиться в інтересах всього суспільства на базі наукового знання. | |||||||||
99 |
Екзистенціона- льна філософія Суспільства |
XX ст. |
Західна Європа |
Сартр, Камю, Марсель |
Спілкування індивідів не є справжнім, воно лише підкреслює самотність кожного. Раз спілкування індивідів породжується тим, що предмет небуття приймається за єдине можливе буття. | |||||||||
100 |
Соціальний Реалізм |
XX ст. |
Європа, США |
Дюркгейм, Шпанк, Парсон |
Заснований на трактуванні суспільства та його історичної еволюції в якості об'єктивної реальності. |
|||||||||