Міністерство освіти і науки України
Національний гірничий університет
Інститут економіки
факультет Менеджменту
Кафедра економічної кібернетики та інформаційних технологій
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
на тему: “Оптимальне використання складських приміщень на ТД ДП „Сандора”.
_____________спеціаліста_____________
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
спеціальності 7.050102 Економічна кібернетика
Виконавець: ________ Громова О.В.
(підпис)
| Керівники | Прізвище, ініціали | Оцінка | Підпис |
| роботи | Пістунов І.М. | ||
| розділів: | |||
| 1, 2, 3, 5 | Пістунов І.М. | ||
| 4 | Нецветаєв В.А. | ||
| Рецензент | Іванов М.Ю. | ||
| Нормоконтроль | Пістунов І.М. |
Дніпропетровськ
2009
ЗАТВЕРДЖЕНО:
завідувач кафедри
Економічної кібернетики та інформаційних технологій
___________ Кочура Є.В.
(підпис) (прізвище, ініціали)
___________
(дата)
ЗАВДАННЯ
на дипломну роботу
______________спеціаліста_____________
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
студентки групи ЕК-05-1 Громової Олени Віктрівни
Тема дипломної роботи“Оптимальне використання складських приміщень на ТД ДП „Сандора”
затверджена наказом ректора НГУ від __________________№___
| Розділ | Зміст виконання | Термін виконання |
| 1 | Загальна організаційно-економічна характеристика ДП ТД «Сандора» | 27.04-03.05 |
| 2 | АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ДП ТД «Сандора» | 04.05-17.05 |
| 3 | оптимізація формування запасу товарів з урахуванням обмеження складських приміщень з метою максимізації прибутку компанії на підставі методів Економіко-математичного моделювання | 18.05-24.05 |
| 4 | Проектування і розробка інформаційного, програмного, технічного і організаційного забезпечення інформаційної системи | 25.05-31.05 |
| 5 | ОХОРОНА ПРАЦІ | 01.06-07.06 |
Завдання видав ___________ Пістунов І.М.
Завдання прийняв до виконання ___________ Громова О.В.
Дата видачі завдання:__26.04.09
Термін подання дипломного проекту до ДЕК__22.06.09
Реферат
Пояснювальна записка: 105 с., 9 рис., 10 табл., 5 додатків, 31 джерело.
Об’єкт дослідження: дочірне підприємство торговий дім «Сандора».
Мета дипломного проекту: розрахунок оптимального запасу продукції для отримання максимального прибутку з урахуванням обмеження площі складських приміщень.
У вступі описано сучасний стан розвитку проблеми керування запасами підприємства в умовах обмеженості площ складських приміщень , особливості функціонування об’єкта дослідження, актуальність описаного питання, конкретизоване завдання до дипломного проекту.
В першому розділі зроблена загальна характеристика підприємства, проведений економічний аналіз результатів його діяльності та поставлена проблема оптимального управління запасами при сучасному стані нестачі складських площ та прагненням фірми до максимізації прибутку.
У другому розділі виконано огляд теоретичних методів математичного моделювання для застосування при практичному вирішенні даної проблеми. Описані різні види моделей їх особливості та недоліки.
У третьому розділі показана формалізація задачі оптимального управляння запасами , наведені результати іх вирішення за допомогою створення унікальної нелінійної оптимізаційної моделі. Визнапчені рекомендовані кількісні міри запасів продукції по кожній асортиментній позиції та визначений економічний ефект від впровадження даних заходів на практиці.
У четвертому розділі розроблена автоматизована інформаційна система “Оптимальний запас.xls”.
У розділі «Охорони праці» описуються проблеми пов’язані з використанням комп’ютерів та шляхи їх розв’язання.
Розроблена методика управління запасами при обмежених складських площах була впроваджена у торговий процес ДП ТД «Сандора».
ЕКОНОМІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ, ОПТИМІЗАЦІЯ, НЕЛІНІЙНЕ ПРОГРАМУВАННЯ, ОБМЕЖЕННЯ, ЛІНІЯ ТРЕНДУ, ВИБІРКА ДАНИХ, ЗАКОН РОЗПОДІЛУ, ЛОГАРИФМІЧНА АПРОКСИМАЦІЯ.
Вступ
Традиційно наукою керування називають побудову докладно розроблених моделей, після аналізу яких приймаються управлінські рішення.
Наука як процес (тобто як наукова діяльність) складається зі збору й нагромадження емпіричних спостережень і даних, виявлення закономірностей на основі аналізу накопичених даних і побудови наукових теорій або моделей конкретної предметної області, що дають відповіді на поставлені дослідником питання. Такий підхід (можливо, без етапу побудови наукових теорій) широко застосовується й у інших сферах практичної діяльності людини, зокрема в господарській діяльності й керуванні.
Усі бізнес-процеси деякою мірою залежать від інформації, що необхідна для зниження ризику при прийнятті рішень і розробці стратегії. Керування інформацією є основною функцією керуючих у більшості фірм, особливо у великих компаніях і транснаціональних корпораціях. Керування інформацією визначають як одержання своєчасної, точної і необхідної інформації і передача її працівникам усіх рівнів. Керування, таким чином, включає збір, інтерпретацію і збереження інформації в логічній системі. Системи керування інформацією, побудовані, як правило, на базі якої-небудь комп'ютерної програми, допомагають привести інформацію в більш струнку систему, прискорити процес доступу до неї і збільшити швидкість передачі даних. Незважаючи на це, треба знати, що від цих систем не буде користі, якщо компанія спочатку не визначить, які саме види інформації вона хоче одержувати, а також не позначить пріоритетні напрямки її використання.
Однак так вийшло, що в менеджерів досить довго було двоїсте відношення до застосування моделювання в процесі прийняття рішень. Визнаючи певні переваги моделей, вони найчастіше сприймали сам процес моделювання як "чорну магію", що володіють тільки математики, високооплачувані консультанти або спеіалісти–комп’ютерники. На жаль, коли моделювання поручалося фахівцям, менеджер практично відсторонявся від даного процесу, що, як правило, привело до неправильного застосування або відмови від використання результатів моделювання. А це, у свою чергу, вело до посилення скептичних настроїв у середовищі менеджерів щодо реальної користі моделювання (крім створення стереотипних звітів про результати моделювання, які часто так і залишалися непрочитаними). Таким чином, гроші й зусилля витрачалися на ритуальні дії по моделюванню, які в підсумку практично ніяк не впливали ні на менеджера, ні на організацію, для якої призначаюся модель, оскільки ця модель нікого нічому не вчила, а процес моделювання нічого не міняв у роботі організації.
В процесі виробництва перед підприємством постають багато питань, щодо оптимізації різних сторін її діяльності.
Одним заходів щодо поліпшення діяльності підприємства в дипломній роботі пропонується вдосконалювання планування торгівлі.
Україна вже тривалий час знаходиться в стані ефективного економічного росту. Об’єктивно в таких умовах найбільш вигідні галузі, в яких період обороту капіталу мінімальний. Торгівля відноситься саме до таких галузей і є дуже привабливою в ситуації, що склалася, завдяки високому рівню рентабельності.
Багато уваги в літературі займають питання присвячені роздрібній торгівлі, а оптова торгівля висвітлена значно менше. Але це не свідчить про те, що дослідження останньої не є важливою, навпаки воно спонукає займатися цією тематикою, особливо в Україні.
Фірма розробляє місячні, квартальні й річні плани. При підготовці планів повинні бути відбиті способи найкращого використання наявних ресурсів: торговельних і складських приміщень, чисельності персоналу, торговельного встаткування й т.д. План повинен забезпечувати економічну ефективність функціонування підприємства та збалансований план розвитку на майбутнє.
Сутність та призначення підприємництва ставлять собі за мету отримання прибутку за рахунок діяльності, але на практиці фірми досить часто стикаються з недоотриманням прибутку через нераціональне використання своїх ресурсів.
Для підприємств посередницької торгівля одним з найактуальніших питань є скорочення витрат на оренду складських приміщень, та оптимальне співвідношення по асортиментним позиціям товарів на складі.
Це завдання особливо актуальне в умовах експлуатації власного складу підприємства, оскільки правильний вибір системи складування дозволяє домогтися максимального використання складських потужностей, а виходить, зробити функціонування складу рентабельним. З таким завданням керівництво фірми зіштовхується не тільки в момент будівництва складу, але й у процесі його експлуатації.
Загальна концепція рішення складської системи в першу чергу повинна бути економічної. Економічний успіх забезпечується у випадку, якщо планування й реалізація складської системи розглядаються з погляду інтересів всієї фірми, будучи лише частиною загальної концепції складу.
Склади готової продукції й розподільні склади виробників у різних регіонах збуту (філіальні склади) займаються обробкою тарних і штучних вантажів однорідної номенклатури зі швидкою оборотністю, реалізованих великими партіями. Це дає можливість здійснювати автоматизовану й високомеханізовану обробку вантажу.
Оптова торгівля стала центром зосередження і передачі інформації з питань дослідження ринку, тобто виконувати так звану інформаційну функцію. Саме опт, використовуючи своє положення пункту пересічення інформаційних потоків, здатний в повному обсязі забезпечити збір, накопичування і обробку комерційної інформації і, узагальнивши і проаналізувавши її, передати контрагенту.
Вітчизняні оптові підприємства мають освоїти нову інформаційну функцію, без якої їхня діяльність в умовах ринкової економіки буде якщо не неможлива, то, в всякому випадку, буде втрачений додатковий прибуток.
В даній роботі пропонується розглянути досить унікальну подвійну модель оптимізації величини доходу фірми від оптимального використання складських приміщень з метою найбільш повного задоволення потреб споживачів.
Глава 1. Загальна характеристика ДП ТД “Сандора”
1.1 Історія створення та характеристика ДП ТД „Сандора”
Дочірне підприємство «Торговий дім «Сандора» створено юридичною особою України - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандора» на засадах колективної власності. Є також юридичною особою, керується у своїй діяльності законодавством України. Однак ДП «ТД «Сандора» не має власного балансу, але має свій фірмовий бланк, печатку з повним найменуванням державною мовою, необхідні штампи, діє на принципах господарського розрахунку.
Найменування підприємства:
Повна назва українською мовою: Дочірнє підприємство»Торговий дім «Сандора».
Скорочена назва: ДП «ТД «Сандора»
Місцезнаходження:
Юридична адреса: 57262, Україна, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, тел. /0562/ 58-10-51, 58-10-80.
Фактична адреса: 49127, м. Дніпропетровськ, вул.. Автопаркова, буд. 7, тел /056/ 366-844, 366-744.
Основною метою створення ДП ТД «Сандора» є ведення торгівельної діяльності та одержання від неї доходу, а також надання економічно правових та інших послуг, проведення маркетингових та інших досліджень, пов’язаних з ефективністю ведення господарської діяльності.
ДП «ТД «Сандора» здійснює такі види діяльності:
Реалізація шляхом оптової, роздрібної, комісійної та іншої, в тому числі посередницької торгівлі соків, алкогольних та безалкогольних напоїв;
Виробництво соків, алкогольних та безалкогольних напоїв;
Здійснення операцій з товарного кредитування, залучення та надання коштів у позику, отримання коштів у кредит;
Здійснення купівлі та продажу транспортних засобів, представлення транспортних послуг;
Послуги в сфері діяльності, маркетингу, вивчення ринкової конюктури, організація рекламних, маркетингових та інших заходів, спрямованих на просування товарів на ринку;
Здійснення інших видів діяльності, прямо не заборонених законодавством України.
ДП «ТД «Сандора» володіє, користується, та за погодженням з засновником розпоряджується майном, переданим засновником у вигляді векселів до статутного фонду, а також виготовленими та придбаними товарами та іншим майном, набутим ДП «ТД «Сандора» на законних правах, на праві повного господарського володіння.
Фінансовий рік ДП «ТД «Сандора» співпадає з календарним роком.
Фінансова діяльність здійснюється на підставі виробничих та інших планів і програм, що затверджується директором за погодженням з засновником.
Вищим органом управління є Збори учасників ТОВ «Сандора», що діють відповідно до Статуту ТОВ «Сандора». У період між проведенням зборів усі питання, які не віднесені до виключної компетенції Зборів, вирішує Генеральний директор ТОВ «Сандора».
Трудовий колектив ДП «ТД «Сандора» становлять усі фізичні особи, які своєю працею беруть участь у її діяльності на підставі трудового договору (контракту), при укладенні якого ДП «ТД «Сандора» гарантує забезпечення належних умов праці та її оплату не нижче встановленого Законом мінімального рівня , пенсійне, соціальне і медичне страхування.
Підприємство має право:
1 Реалізовувати шляхом оптової, роздрібної, комісійної та іншої, в тому числі посередницької торгівлі соки, алкогольні та безалкогольні напоїв;
2) Купувати, продавати іншим підприємствам і організаціям, здавати юридичним і фізичним особам в оренду, надавати в тимчасове користування будинки, спорудження, транспортні засоби, інвентар і інші матеріальні цінності, а також списувати наявне на балансі майно.
3) Передавати на договірних засадах матеріально-грошові ресурси іншим підприємствам, організаціям і громадянам, що роблять продукцію та виконують для підприємства роботи й послуги.
Це дозволяє зробити фірму стійкою – прибутковою й конкурентоздатною, а також забезпечити її подальший розвиток.
Проведення систематичних аналізів діяльності фірми дозволяє:
- швидко, якісно й персонально оцінювати результати діяльності фірми і її структурних підрозділів;
- точно й вчасно знаходити й враховувати фактори, що впливають на одержуваний прибуток;
- визначити витрати й тенденцію їхніх змін, що необхідно для визначення продажної ціни й розрахунку рентабельності;
- знаходити оптимальні шляхи рішення різних проблем і одержання достатнього прибутку.
Для всебічної оцінки ефективності діяльності фірми використовуються різні показники: товарообіг, прибуток, рентабельність, витрати звертання й виробництва й ін.
При плануванні прибутку виявляється вплив на розмір прибутку ряду факторів: визначається відсоток прибутку в базовому році й збільшення прибутку внаслідок збільшення обсягу наданих послуг; збільшення прибутку за рахунок зміни цін і ряду інших факторів.
Інформаційною основою аналізу господарської діяльності фірми є дані бухгалтерської й статистичної звітності.
Місія ДП «ТД «Сандора» визначається його основними завданнями - здійснення комерційної (торгівельної) діяльності по представленню та в торгівельній мережі Дніпропетровського регіону продукції виробленої ООО «Сандора», яка включає в себе такі торгові марки:
ТМ «Сандора Голд»
ТМ «Сандора Класик»
ТМ «Сандорик»
ТМ «Фрукти Світу»
ТМ «Садочок»
ТМ «Дар»
ТМ «Українська класика»
ТМ «Вина «Ольвія»
ТМ «Вина «Святкова колекція».
Загальна структура підприємства створюється або проектується в першу чергу, а потім уже формулюються завдання, визначається вплив економічних обставин, політика й тактика організації та взаємовідносини влади.
Ціллю кожного підприємства є завойовування організацією лідируючих позицій на ринку в найближчій перспективі. Сандорі не потрібно «завойовувати» тому, що підприємство уже є безперечним лідером на ринку України, про що свідчать багато численні нагороди, яки підприємство одержало за роки свого існування. Так наприкінці 2005 року підприємство стало безперечним переможцем престижного конкурсу «Вибір року 2005» в номінації «Сок року», обійшовши з великим відривом своїх конкурентів. Частка ринку компанії «Сандора» складає близько 35 %.
Компанія «Сандора» є компанією яка постійно росте та розвивається. Асортиментна лінія на сьогоднішній день налічує близько 72 видів соків. В 2005 році підприємство почало виробництво морсів з перетертих ягід. Споживачі гідно оцінила якість нової продукції із лютого 2006 року морси потрапили в торгівельну мережу, а вже в березні почалися активні продажі. Цим «Сандора» в декілька разів збільшила ринок морсів в Україні. Крім того, компанія перша в Україні приступила к розливу в нову упаковку об’ємом 2 літри (ТМ «Сандора Класик»). Обновилася і лінія ТМ «Дар», яка пропонує лінію цікавих сокових сполук 11 двійних смаків. Треба віддати належне також новій упаковці, яка, завдяки оригінальному дизайну, стала більш динамічною.
Розвиток підприємства відбувається настільки стрімко, що виникає гостра нестача виробничих площ. Тільки за останні неповні два роки виробничі потужності в селище Миколаївському, збільшилися у два рази. А у 2005 році було встановлено 6 технологічних ліній загальною номінальною потужністю близько 50000 упак/час. Станом на 01.01.2006 року сумарна номінальна потужність технологічних ліній виробництва напоїв ПК №1 склала близько 150000 пак/час. Також у 2005 році «Сандора» випустила міліардну упаковку соку!
Кажучи о цифрах динаміки заготовки сировини, переробки та заготовки готової продукції, то можна з упевненістю сказати що підприємство лише нарощує свої потужності і не на шаг не відступає від з позицій лідера виробника сокової продукції на Україні. Так динаміка заготовки сировини за останні 5 років має такий вигляд:
2001 рік – 10015 тон;
2002 рік – 30010 тон;
2003 рік – 45000 тон;
2004 рок – 58000тон;
Динаміка переробки сировини за минулі чотири роки дорівнює динаміці заготовки сировини.
Якщо казати про динаміку випуску готової продукції можна, то її можна охарактеризувати такими числами:
2001 рік – 120 млн. пакетів;
2002 рік – 170 млн. пакетів;
2003 рік – 230 млн. пакетів;
2004 рік – 300 млн. пакетів;
Приймаючи до уваги 40% середньорічного зростання виробництва, можна з упевненістю сказати що у 2006 році збільшиться не тільки поставки сировини та матеріалів, але і штат. компанії.
Організаційна структура управління ДП «ТД «Сандора»
Організаційна структура спрямована насамперед на встановлення чітких взаємозв'язків між окремими підрозділами організації, розподілу між ними прав і відповідальності. У ній реалізуються різні вимоги до удосконалювання систем управління, що знаходять вираження в тих чи інших принципах управління.
Організаційна структура організації і її управління не є чимось застиглим, вони постійно змінюються, удосконалюються відповідно до мінливого умовами. Організаційні структури управління промисловими організаціями відрізняються великою різноманітністю і визначаються багатьма об'єктивними факторами й умовами. До них можуть бути віднесені, зокрема, розміри виробничої діяльності організації (велика, середня, дрібна);
Виробничий профіль організації (спеціалізація на випуску одного виду продукції чи продукції широкої номенклатури виробів різних галузей); характер продукції, що випускається; сфера діяльності організації.
На чолі усього підприємства стоїть начальник відділу продаж у м. Дніпропетровську. Він вирішує самостійно всі питання діяльності фірми, без особливого на те доручення діє від імені фірми, представляє її інтереси у всіх вітчизняних підприємствах, фірмах і організаціях. Також він розпоряджається в межах наданому йому права майном, укладає договори, у тому числі по найманню працівників. (див. Додаток 3 - Організаційна схема ДТ ТД «Сандора»).
Видає накази й розпорядження, обов'язкові до виконання всіма працівниками підприємства. Начальник відділу продаж в м. Дніпропетровську несе в межах своїх повноважень повну відповідальність за діяльність фірми, забезпечення зберігання товарно-матеріальних цінностей, коштів і іншого майна підприємства. Видає доручення, відкриває в банках рахунки, користається правом розпорядження засобами.
У підпорядкуванні начальника відділу продаж в м. Дніпропетровську знаходяться замісник начальника, старший бухгалтер, начальник бюро логістики, юристконсульт, економіст та менеджер з інформації.
Старший бухгалтер – здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства й контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Організує облік грошових засобів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, облік витрат виробництва й звертання, виконання робіт, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій.
У підпорядкуванні в старшого бухгалтера знаходяться бухгалтер, бухгалтер-касир, економіст. Вони виконують роботу з різним ділянкам бухгалтерського обліку (облік основних засобів, витрат на виробництво послуг і ремонтів машин, розрахунки з постачальниками й замовниками). Здійснюють прийом і контроль первинної документації по відповідним ділянках обліку і підготовляє їх до рахункової обробки. Відбивають в бухгалтерському обліку операції, зв'язані з рухом коштів.
У підпорядкуванні начальника відділу продаж в м. Дніпропетровську знаходяться замісник начальника, який організовує роботу комерційного (торгівельного) відділу. В підпорядкуванні замісник начальника знаходяться начальник відділу по просуванню продукції на товарному ринку та начальники бюро прямих продаж, які здійснюють керування торгівельними агентами з виконанням обов’язків касира, та спеціалісти по викладці товару.
Торгівельні агентами з виконанням обов’язків касира відповідають:
за насамперед просування товару на торгівельному ринку Дніпропетровського регіону;
за якісне складання замовлень на поставку товару;
за виконання плану по продажу товару;
Також у підпорядкуванні Начальника дніпропетровського відділу продаж знаходиться начальник бюро логістики, який відповідає за якість та своєчасність доставки замовленого товару в торгівельну мережу. Йому підпорядковуються:
логіст (формує маршрути експедиторів);
старший експедитор (керує експедиторами з виконанням обов’язків касира);
завідуючий складом (керує товаровідом, комірниками, комплектувальниками, водіями погрузчиків).
У підпорядкуванні директора знаходиться менеджер по інформації, в обов’язки якого також входить обов’язки інспектора по кадрах вона роботу по забезпеченню підприємства кадрами робітників та службовців необхідних професій, спеціальностей і кваліфікації відповідно до рівня й профілю отриманої ними підготовки і ділових якостей. Приймає трудящих із питань наймання, звільнення, перекладу, контролює розміщення й правильність використання працівників у підрозділах підприємства. Забезпечує прийом, розміщення молодих фахівців і молодого робітників відповідно до отриманого в навчальному закладі професією й спеціальністю.
При пошуку та прийманні на роботу нових працівників менеджер по інформації керується робочою інструкцією (РІ), яка має назву «Положення про порядок підбору та відбору персоналу в ДП «ТД «Сандора», який чітко регламентує питання прийняття нових співробітників.
При прийманні на роботу робітники заповнюють пакет документів , який складається з заяви, автобіографії, особистої картки, договору про особисту матеріальну відповідальність, договору про нерозголошення комерційної таємниці.
Після прийому на роботу новий працівник проходить адаптацію, за шляхом протікання якої також слідкує менеджер по інформації, керуючись корпоративним стандартом (КС) «Порядок адаптації нових робітників, а також робітників переведених на нові посади»
Також підлеглим у начальника Дніпропетровського відділу продаж знаходиться й економіст. Він здійснює організацію й удосконалювання економічної діяльності підприємства, спрямованої на підвищення продуктивності праці, ефективності й рентабельності виробництва, якості продукції, що випускається, зниження її собівартості, забезпечення правильних співвідношень темпів росту продуктивності праці і заробітної плати, досягнення найбільших результатів при найменших витратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Проводить роботу по удосконалюванню планування економічних показників діяльності підприємства, досягненню високого рівня їхньої обґрунтованості, по створенню й поліпшенню нормативної бази планування.
1.2 Економічний аналіз результатів діяльності ДП ТД «Сандора»
Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані: - балансу (форма № 1); - звіту про фінансові результати (форма № 2); - звіту про рух грошових коштів (форма № 3); - звіту про власний капітал (форма № 4); - дані статистичної звітності та оперативні дані.
Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.
Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й "ноу-хау". Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства
В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.
Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.
Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства - акціонерів, банків, податкових адміністрацій - свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.
Ясна річ, що в доброму фінансовому стані заінтересоване передовсім саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.
Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.
Фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.
Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:
- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;
- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;
- виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;
- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;
- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.
Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:
- фінансове прогнозування та планування;
- аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;
- оперативна, поточна фінансово-економічна робота.
Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.
Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства - це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.
Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства.
Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:
1) аналіз фінансових результатів та рентабельності;
2) аналіз фінансового стану підприємства.
Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками:
- аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;
- аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;
- аналіз та оцінка використання чистого прибутку;
- аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;
- аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;
- аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;
- факторний аналіз показників рентабельності.
Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:
- аналіз та оцінка складу та динаміки майна;
- аналіз фінансової стійкості підприємства;
- аналіз ліквідності балансу;
- комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства.
Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.
Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому:
- постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;
- своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;
- забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди;
- своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі;
- своєчасне погашення банківських кредитів та сплата відсотків;
- здійснення платежів за фінансовими операціями.
В силу специфічності функціонування ДП ТП «Сандора» (роздрібна та оптова торгівля) увагу треба приділяти аналізу наявності готової продукції на складі та дебіторській заборгованості, платоспроможності та ліквідності фірми.
Реалізована продукція характеризує вартість обсягу продукції, що надійшла в даному періоді на ринок і підлягаючій оплаті споживачами.
Основною формою фінансової звітності є баланс. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
БАЛАНС
На__________________20___м.
Форма №1код за ДКУД
| Актив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| I.Необоротні активи | |||
| Нематеріальні активи: | 300 | 330 | |
| Залишкова вартість | 010 | 300 | 330 |
| Первісна вартість | 011 | 400 | 450 |
| Знос | 012 | 100 | 120 |
| Незавершене виробництво | 020 | ||
| Основні засоби: | 1400 | 1450 | |
| Залишкова вартість | 030 | 1400 | 1450 |
| Первісна вартість | 031 | 1500 | 1600 |
| Знос | 032 | 100 | 150 |
| Довгострокові фінансові інвестиції: | |||
| Інвестиції зв'язаним сторонам по методу обліку участі в капіталі інших підприємств | 040 | ||
| Інші фінансові інвестиції | 045 | ||
| Довгострокова дебіторська заборгованість | 050 | ||
| Відстрочені податкові активи | 060 | ||
| Інші необоротні активи | 070 | ||
| Усього за розділом I | 080 | 1700 | 1780 |
| II. Оборотні активи | 300 | 3550 | |
| Запаси: | |||
| Виробничі запаси | 100 | ||
| Тварини на вирощуванні і відгодівлі | 110 | ||
| Незавершене виробництво | 120 | ||
| Готова продукція | 130 | 3000 | 3550 |
| Товари | 140 | ||
| Векселі отримані | 150 | ||
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: | |||
| Чиста реалізована ціна | 160 | 2800 | 3100 |
| Первісна ціна | 161 | ||
| Резерв сумнівних боргів | 162 | ||
| Дебіторська заборгованість по розрахунках: | |||
| З бюджетом | 170 | 100 | 120 |
| По виданими авансами | 180 | 100 | 120 |
| З нарахованих доходів | 190 | ||
| Внутрішніх розрахунків | 200 | ||
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | ||
| Поточні фінансові інвестиції | 220 | ||
| Грошові кошти і їхні еквіваленти: | |||
| У національній валюті | 230 | 1 500 | 2 100 |
| В іноземній валюті | 240 | ||
| Інші оборотні активи | 250 | ||
| Усього за розділом II | 260 | 7400 | 88710 |
| III. Витрати майбутніх періодів | 270 | ||
| Баланс | 280 | 9100 | 10650 |
| Пасив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| I. Власний капітал | |||
| Статутний капітал | 300 | 2390 | 2390 |
| Пайовий капітал | 310 | ||
| Додатковий вкладений капітал | 320 | ||
| Інший доданий капітал | 330 | ||
| Резервний капітал | 340 | ||
| Нерозподілений прибуток | 350 | 910 | 1030 |
| Неоплачений капітал | 360 | ||
| Витягнутий капітал | 370 | ||
| Усього за розділом I | 380 | 3 300 | 3 420 |
| II. Забезпечення наступних витрат і платежів | |||
| Забезпечення виплат персоналові | 400 | ||
| Інші забезпечення | 410 | ||
| Цільове фінансування | 420 | ||
| Усього за розділом II | 430 | ||
| III. Довгострокові зобов'язання | |||
| Довгострокові кредити банків | 440 | ||
| Довгострокові фінансові зобов'язання | 450 | ||
| Відстрочені податкові зобов'язання | 460 | ||
| Інші довгострокові зобов'язання | 470 | ||
| Усього за розділом III | 480 | ||
| IV. Поточні зобов'язання | |||
| Короткострокові кредити банків | 500 | ||
| Поточна заборгованість за довгострокові зобов'язання | 510 | ||
| Векселі видані | 520 | ||
| Кредиторська заборгованість за товари, роботові, послуги | 530 | 4 000 | 5 500 |
| Поточні зобов'язання за розрахунки: | |||
| Зі здобутих авансів | 540 | ||
| З бюджету | 550 | 1 580 | 1 450 |
| З позабюджетных платежів | 560 | ||
| По страхуванню | 570 | 70 | 90 |
| З оплати праці | 580 | 150 | 190 |
| З учасниками | 590 | ||
| З внутрішніми розрахунками | 600 | ||
| Інші поточні зобов'язання | 610 | ||
| Усього за розділом IV | 620 | 5 800 | 7 230 |
| V. Доходи майбутніх періодів | 630 | ||
| Баланс | 640 | 9 100 | 10 650 |
З метою одержання інформації, необхідної для керування і контролю, статті активу балансу згруповані в три розділи, пасиву – у п'ять розділів.
Розділ I «Необоротні активи» характеризується такими статтями.
У статті «Нематеріальні активи» відбиває вартість об'єктів, що входять до складу нематеріальних активів. У цій статті відбивають окремо: первинну і залишкову вартість нематеріальних активів, а також нараховану суму зносу.
Залишкова вартість нематеріальних активів визначається як різниця між первинною вартістю і сумою нарахованого зносу. У підсумок балансу нематеріальні активи включаються по залишковій вартості.
У статті «Незавершене будівництво» відбиває вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних нестатків підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.
У статті «Основні засоби» відбиває вартість власній і отриманих на умові фінансового лізингу об'єктів і цілісних майнових комплексів. У цій статті приводяться окремо: первинна вартість, сума нарахованого зносу і залишкова вартість основних засобів. У підсумок балансу основні засоби включаються по залишковій вартості.
У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відбивають фінансові інвестиції на період більш одного року, а також всі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.
Оборотні активи в розділі II балансу відбивають статтями: «Запаси», «Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги», «Дебіторська заборгованість по розрахунках» (з бюджетом, по виданих авансах, нарахованих доходах і т.д.), «Поточні фінансові інвестиції», «Грошові кошти і їхні еквіваленти» (у касі, на поточних і інших рахунках у банках, що можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти коштів).
Витрати, що мали місце в звітному або попередніх звітних періодах, але не належать до наступних звітних періодів, відбивають у розділі III «Витрати майбутніх періодів» активу балансу.
Статті пасиву балансу об'єднані відповідно в п'ять розділів: I «Власний капітал», II «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», III «Довгострокові зобов'язання», IV «Поточні зобов'язання», V «Доходи майбутніх періодів».
Власний капітал розділу I пасиву балансу характеризується такими статтями: «Статутний капітал», «Пайовий капітал», «Додатковий капітал», «Резервний капітал», «Нерозподілений капітал», «Витягнутий капітал», «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)».
У статті «Статутний капітал» відбиває зафіксована в статутних документах загальна вартість активів, що є внеском власників (учасників) у капітал підприємства.
Додатковий капітал характеризується двома статтями. У статті «Додатковий вкладений капітал» акціонерні товариства відбивають суму, на яку вартість реалізованих випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість (аналогічно розумінню «Емісійний доход»).
У статті «Інший додатковий капітал» відбивають суми дооценки необоротних активів; вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних і фізичних осіб, і інший додатковий капітал.
У статті «Резервний капітал» відбивають суму резервів, створених згідно діючого законодавства або статутних документів нерозподіленого прибутку підприємства.
У статті «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» показують суму прибутку, що реінвестований у підприємство (або суму непокритого збитку). При цьому суму непокритого збитку приводять у дужках і віднімають при визначенні підсумку балансу.
У статті «Неоплачений капітал» відбивають суму заборгованості власників (учасників) по вкладеннях у статутний капітал. Цю суму показують у дужках і віднімають при визначенні власного капіталу.
У статті «Вилучений капітал» господарчі товариства відбивають вартість акцій власної емісії (або паїв), викуплених суспільством у його учасників. Суму вилученого капіталу приводять у дужках і віднімають при визначенні підсумку власного капіталу.
Таким чином, сума власного капіталу підприємства на звітну дату за даними роздягнула I пасиву балансу визначається шляхом додатка до суми статутного капіталу сум резервного і додаткового капіталу і нерозподіленого прибутку і відніманням з отриманої суми непокритого збитку, неоплаченого і вилученого капіталу.
У розділі II «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» пасиву балансу відбивають нараховані в звітному періоді майбутні витрати і платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток працівникам, гарантійні зобов'язання і т.д.), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також цільового фінансування і цільових надходжень, отриманих з бюджету й інших джерел.
Розділ III «Довгострокові зобов'язання» пасиву балансу поєднує статті:
«Довгострокові кредити банків» - відбиває сума заборгованості банкам за отримані довгострокові кредити (які не є поточними зобов'язаннями);
«Інші довгострокові фінансові зобов'язання» - відбиває сума довгострокової заборгованості підприємства на рахунок зобов'язань по залученню позикових засобів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки;
«Відстрочені податкові зобов'язання» - показують суму податків на прибуток, які необхідно сплатити в майбутніх періодах у результаті тимчасової різниці між обліковим і податковим базисом оцінки;
«Інші довгострокові зобов'язання» - показують суму довгострокових зобов'язань, що не можуть бути включені в зазначені статті даного розділу.
Розділ IV «Поточні зобов'язання» пасиву балансу поєднує статті поточних зобов'язань, що будуть погашені протягом операційного циклу, тобто проміжку часу між придбання запасів для здійсненні діяльності й одержання засобів від реалізації зробленої з них продукції (товарів) і послуг: «Короткострокові кредити банків», «Кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги», «Поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом», «Поточні зобов'язання по позабюджетним платежах», «Поточні зобов'язання по страхуванню», «Поточні зобов'язання по розрахунках з учасниками», «Векселі видані» і ін.
До складу розділу V «Доходи майбутніх періодів» пасиву балансу підприємства входять доходи, отримані в плині поточного і попереднього звітного періодів, але які відносять до майбутніх звітних періодів. Вони підлягають зарахуванню до доходів того звітного періоду, до якого вони належать. Таким чином, статті активу і пасиву балансу згруповані у визначені розділи, щоб показати взаємозв'язок між складом і розміщенням господарських засобів в активи і джерелами їхнього формування – у пасиві. Це забезпечує можливість контролю й аналізу по наявності майна підприємства, його станові і розміщенню і джерелами формування (власних, притягнутих); контролю за станом зобов'язань по розрахунках, фінансовій стійкості, платоспроможності підприємства й одержання іншої ділової інформації.
Звіт про фінансові результати складається згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку. Метою складання звіту є надання користувачам повної і правдивої інформації про доходи, витрати, прибутків (збитків) від діяльності підприємства. З цією метою звіт складений згідно функціональним групуванням доходів і витрат (виробництва, керування, збут продукції і т.д.) і складається з трьох розділів: I «Фінансові результати», II «Елементи операційних витрат», III «Розрахунки показників прибутковості акцій».
Доходи і витрати приводяться в звіті з метою визначення чистого прибутку. Фінансові результати в звіті визначаються і відбивають у розрізі звичайної діяльності і надзвичайних випадків. Звичайна діяльність складається з операцій основної діяльності (тобто операцій, зв'язаних з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу) і інших операцій (продаж і оренда основних засобів, нематеріальних активів, продажів і покупка цінних паперів і т.д.), що безпосередньо не зв'язані с основною діяльністю.
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових і інших доходів (прибутків), фінансових і інших витрат (збитків) і суми податку з прибутку.
Звіт про фінансові результати
За_____________________20__м.
Форма № 2Код за ДКУД
1. Фінансові результати
| Стаття | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Доход (виторг) від реалізації продукції (товарів, робот, послуг) | 010 | 6 000 | 6 890 |
| Податок на додану вартість | 015 | 1 000 | 1 150 |
| Акцизний збір | 020 | ||
| 025 | |||
| Інші розрахунки з доходу | 030 | ||
| Чистий доход (виторг) від реалізації продукції (товарів, робот, послуг) | 035 | 5 000 | 5 740 |
| Собівартість реалізованої продукції(товарів, робіт, послуг) | 040 | 3 500 | 4 000 |
| Валовий: | |||
| Прибуток | 050 | 1 500 | 1 740 |
| Збиток | 055 | ||
| Інші операції доходів | 060 | ||
| Адміністративні витрати | 070 | 50 | 70 |
| Витрати на збут | 080 | 150 | 200 |
| Інші операції витрат | 090 | ||
| Фінансові результати вид операційної діяльності: | |||
| Прибуток | 100 | 1 300 | 1470 |
| Збиток | 105 | ||
| Доход від участі в капіталі | 110 | ||
| Інші фінансові доходи | 120 | ||
| Інші доходи | 130 | ||
| Фінансові витрати | 140 | ||
| Витрати від участі в капіталі | 150 | ||
| Інші витрати | 160 | ||
| Фінансові результати від звичайної діяльності до оподатковування: | |||
| Прибуток | 170 | 1 300 | 1 470 |
| Збиток | 175 | ||
| Податок на прибуток від звичайної діяльності | 180 | 390 | 440 |
| Фінансові результати від звичайної діяльності: | 910 | 1 030 | |
| Прибуток | 190 | ||
| Збиток | 195 | ||
| Надзвичайні: | |||
| Доходи | 200 | ||
| Витрати | 205 | ||
| Податок з незвичайного прибутку | 210 | ||
| Чистий: | |||
| Прибуток | 220 | ||
| Збиток | 225 |
II. Елементи операційних витрат
| Найменування показника | Код рядка | За звітний період | За попередній період |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Матеріальні витрати | 230 | 200 | 270 |
| Витрати на оплату праці | 240 | 150 | 190 |
| Відрахування на соціальні заходи | 250 | ||
| Амортизація | 260 | ||
| Інші операційні витрати | 270 | ||
| Разом | 280 | 380 | 460 |
III. Розрахунки показників прибутку акцій
| Назва статті | Код рядка | За звітний період | За попередній період |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Середньорічна кількість простих акцій | 300 | ||
| Скоректована середньорічна кількість простих акцій | |||
| Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію | 320 | ||
| Скоректований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію | 330 | ||
| Дивіденди на одну просту акцію | 340 |
Основні фінансові коефіцієнти приведені в Додатку 4 - Основні фінансові коефіцієнти роботи ДП ТД “Сандора”
1. Аналіз майнового стану підприємства.
1.1 Коефіцієнт зносу основних засобів показує співвідношення величину зносу до первинної вартості основних засобів. Так як в данному випадку його значення становить 0,07 – 0,09 відповідно у попередній і звітній періоди, то можна зробити висновок про те, що підприємство не потребує оновлення основних засобів.
100/1500=0,07 150/1600=0,09
2. Аналіз ліквідності підприємства.
Коефіцієнти ліквідності характеризують платоспроможність підприємства як здатність підприємства розраховуватися за своїми зобов'язаннями; ліквідність визначається покриттям зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань
2.1 Коефіцієнт покриття Кпокр - співвідношення оборотного капіталу і короткострокових боргових зобов'язань. Кпокр - показує межу кредитування, достатність усіх видів засобів клієнта, щоб сплатити борг. Якщо Кпокр менш 1, то границі кредитування порушені, позичальникові більше не можна давати кредит: він є некредитоспроможним. В даному випадку значення цього коефіцієнта перевищує 1 і становить 1,28 та 1,23 відповідно у попередній та звітній періоди, що свідчить про достатність оборотного капіталу.
7400/5800=1,28 8870/7230=1,23
Зниження коефіцієнту зумовлено тим, що темп росту поточних зобов’язань випереджає темп росту оборотних активів підприємства.
2.2 Коефіцієнт термінової ліквідності розкриває співвідношення найбільш ліквідної частини оборотних активів до короткострокових зобов'язань і становить 0,76-0,74, що є достатнім значенням, оскільки нормативний рівень складає 0,6-0,8, тобто 60 – 80% від короткострокових зобов’язань повинні складати ліквідна частина оборотних активів.
3500/5800=0,76 3500/7230=0,74
Спостерігається зниження що темп росту поточних зобов’язань випереджає темп росту найбільш ліквідної частини росту оборотних активів.
2.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає уявлення про можливість фірми в стислий термін погасити наявні зобов'язання. Показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Значення цього показника складає 0,26-0,28 відповідно у попередньому та звітному періоді і свідчить про те, що на початку періоду фірма може погасити найближчим часом тільки 26% та 28% короткострокової заборгованості відповідно на початок та кінець періоду.
1500/5800=0,26 2100/7230=0,28
2.4 Чистий оборотний капітал показує різницю між оборотними активами та поточними зобов’язаннями.
7400-5800=1600 8870-7230=1640.
Позитивне значення 1600 – 1640 зумовлене достатнім значенням оборотних активів та меншим значенням цієї цифри поточними зобов’язаннями. Цей коефіцієнт для нормального функціонування підприємства повинен бути позитивним та складати більше 0. У звітному році відбулося зростання чистого оборотного капіталу у порівнянні з попереднім періодом на 2,5%.
3. Аналіз платоспроможності.
3.1 Коефіцієнт платоспроможності показує частку власного капіталу в пасиві. Тобто власний капітал складає 36,26 -32,11% у загальному обсязі коштів підприємства. Це достатнє значення показника (мінімально нормативне значення складає 30%), але разом з тим спостерігається його зменшення майже на 11% у звітному році в порівнянні з попереднім роком.
330/9100=36,26% 3420/10650=32,11%
Зниження значення коефіцієнта зумовлене перевищенням темпу росту валюти балансу над темпом росту власного капіталу, що є цілком логічним та природнім для підприємств.
3.2 Коефіцієнт фінансування - це відношення власного капіталу до залишившихся розділів пасиву. Нормативне значення “> 1”. Цей показник складає 1,75 та 2,11 відповідно у попередньому та звітному роках., тобто спостерігаються позитивні тенденції його збільшення на 20%.
3300/5800=1,75 3420/7230=2,11
3.3 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами - має позитивне значення в силу позитивного значення чистого оборотного капіталу. Позитивні тенденції спостерігаються при збільшенні даного значення.
7400-5800)/5800=0,28 (8870-7230)/7230=0,23
4. Показники оборотності капіталу відбивають якість оборотних активів і можуть використовуватися для оцінки росту Кпокр. Наприклад, при збільшенні значення цього коефіцієнта за рахунок росту запасів і одночасному уповільненні їхньої оборотності не можна робити висновок про підвищення кредитоспроможності Позичальника. Що має місце в данному випадку.
4.1 Коефіцієнти оборотності характеризують швидкість обороту (тобто перетворення в грошову форму) засобів. Чим вище швидкість обороту, тим вище платоспроможність проектові (підприємства) і тім більше високий його виробничо-технічний потенціал. Ці коефіцієнти також характеризують достатність продажів з погляду задіяних у проекті засобів.
4.2 Коефіцієнт оборотність активів характеризує ,скільки разів за обраний інтервал планування відбувається повний цикл виробництва і звертання.
Визначається відношенням чистого доходу до середнього значення валюти балансу. Позитивні тенденції спостерігаються при зростанні даного коефіцієнта. На даному підприємстві можна говорити про незначне його зростання. Це зумовлене як зростання чистого доходу.
5000/9875=0,51 5740/9875=0,58
4.3 Оборотність дебіторської заборгованості показує середня кількість днів, необхідну для стягнення заборгованостей. Чим менше це число, тім швидше дебіторська заборгованість звертається в кошти, а отже підвищується ліквідність оборотних коштів підприємства. Високе значення коефіцієнта може свідчити про труднощів зі стягненням засобів по рахунках дебіторів.
5000/((2800+100+100)/2)=0,39 5740/((3100+120+120)/2)=0,86
4.4. Термін погашення дебіторської заборгованості зменшився в 2 рази, що є дуже сприятливим для підприємства , адже за рахунок цього фірма може додатково використовувати ці кошти через недостатність оборотного капіталу.
360/0,39=912 360/0,86=418
4.6.Оборотність ТМЗ Показує, на скільки ефективно компаній використовує інвестиції й оборотний капітал і як це впливає на зростання продаж.
Чим вище значення цього коефіцієнта, тім більше ефективно використовується підприємством чистий оборотний капітал.
3500/3000=1,07 4000/3550=1,22
Ефективність використання чистого оборотного капіталу фірмою виросла.
4.7. Коефіцієнт оборотності основних засобів.
Фондовіддача. Характеризує ефективність використання підприємством наявних у його розпорядженні основних засобів. Чим вище значення коефіцієнта, тім більше ефективне підприємство використовує основні засоби.
Рівень фондовіддачі збільшився на незначну величину за рахунок збільшення оборотних активів та зменшення виручки від реалізації.
5000/((1500+1600)/2)=3,23 5740/((1500+1600)/2)=3,70
5.1. Рентабельність активів характеризує рівень віддачі загальних капіталовкладень у проект . Нормативне значення спостерігається при значенні >0 та підвищенні цього показника. Його значення становлять 0,09-0,1 відповідно на початок та кінець періоду, що свідчить про досить високу віддачу капіталовкладень.
5000/9875=0,09=9% 5740/9875=0,10=10%
5.2.Рентабельність власного капіталу дозволяє визначити ефективність використання капіталу, інвестованого власниками проектові (підприємства). На даному підприємстві спостерігається незначне його збільшення (0,27-0,31) за рахунок збільшення величини чистого прибутку.
910/((3300+3420)/2)=0,27 1030/((3300+3420)/2)=0,31
5.4.Рентабельність продажів дозволяє визначити питому ваги чистого прибутку в обсязі реалізованої продукції. Він складає 35% та 34 % відповідно на початок та кінець періоду, що свідчить про дуже високе значення чистого прибутку від основної діяльності навіть для посередницької діяльності цієї галузі виробництва.
(1300+0-0)/(3500+50+150)=35% (1400+0-0)/(4000+70+200)=34%
1.3 Постановка задачі
З самого визначення підприємства випливає основна мета його функціонування – отримання прибутку. Для підприємства оптово-роздрібної торгівлі життєво-важливим аспектом функціонування є швидкість обороту товару та оптимальний (з точки зору асортименту та кількості ) запас готової продукції на складі.
Для здійснення безперервного процесу товарного обігу необхідні певні запаси товарів. Товарний запас – це сукупність товарної маси, що знаходиться в сфері обігу і призначена для продажу. Товарні запаси виконують певні функції: забезпечують безперервність розширеного виробництва і обігу, в процесі яких відбуваються їхнє систематичне утворення і витрачання; задовольняють платоспроможний попит населення, оскільки є формою товарної пропозиції; характеризують співвідношення між обсягом і структурою попиту і товарної пропозиції.
З функцією зберігання продукції тісно пов'язана функція перетворення асортименту. В перелік операцій, об'єднаних в даній функції, входять: сортування товарів і їхня комплектація, дрібнення і укрупнення партій продукції, її стандартизація. Іншими словами, оптові підприємства перетворюють промислову пропозицію товару в асортиментні групи, відповідні попиту окремих покупців. Потреба в виконанні даної функції особливо актуальна в сучасних умовах, коли із-за розвитку спеціалізації виробництво ефективно лише при випуску масових партій товарів, а споживання все в більшому ступені характеризується зростанням номенклатури при невеликих обсягах закупок окремих товарів.
Так як асортиментний ряд продукції ДП ТД «Сандора» нараховує близько 19 позицій продукції і постійно розширяється, то , беручи до уваги різну рентабельність та попит на продукцію, процес управління оптимальними запасами на складі набуває все більш актуального значення з метою максимізації прибутку.
Час обігу товарів складного асортименту, як правило, набагато перевищує час обігу товарів простого асортименту.
Перетворення виробничих асортиментів у споживчий у відповідності з попитом – створення необхідних асортиментів для виконання замовлень клієнтів. Особливе значення дана функція здобуває в розподільній логістиці, де торговельні асортименти включає величезний перелік товарів різних виробників, що відрізняються функціонально, по конструктивності, розміру, кольорам і т.д. Створення потрібних асортиментів на складі сприяє ефективному виконанню замовлень споживачів і здійсненню більше частих поставок й у тім обсязі, що потрібно клієнтові.
Але в той же час існує доволі серйозне обмеження з боку недостатності складських приміщень, що ,при неправильному підборі співвідношень видів товарів на складі, може привести до недоотримання значних сум прибутку підприємством.
На підприємстві жодного разу не вирішувалась проблема оптимального розподілу запасу товарів різних асортиментних позицій з урахуванням обмеженості складських приміщень з метою недопущення втрати прибутків від неповного задовольняння виникаючого попиту з боку клієнтів.
У минулому при прийнятті рішень менеджери звикли покладатися головним чином на свою інтуїцію. Хоча інтуїція, особливо досвідчених менеджерів, має велике значення, вона по визначенню позбавлена раціонального аналітичного початку. Керуючись при прийнятті рішень винятково інтуїцією, менеджер може робити висновки тільки з кінцевих результатів раніше ухвалених рішень, а таке навчання занадто дорого обходиться.
Процес моделювання рекомендує набір дій, які повинні доповнити (не замінити!) інтуїцію при прийнятті рішень. При цьому створюється формалізована кількісна модель проблемних аспектів управлінської ситуації, що представляє сутність проблеми. Побудована кількісна модель аналізується з метою одержання певних результатів або висновків, що випливають винятково з моделі, незалежно від того, які припущення й абстрактні побудови лежали в її основі. Після цього отримані результати інтерпретуються для існуючої реальної ситуації з урахуванням тих факторів, які не враховувалися раніше в процесі формалізації задачі. Процес моделювання, доповнений досвідом й інтуїцією менеджера, дозволяє прийняти більше вдале рішення й багато чому навчитися.
Першим етапом розробки прогнозу розміру товарних запасів є всебічний економічний аналіз попередньої діяльності. Результати аналізу, виявлені тенденції і висновки служать основою укладання прогнозів.
Поглиблене вивчення ринку дозволить максимально оптимізувати структуру товарних запасів.
Цю проблему треба вивчити більш детально та уважно з метою оптимізації роботи компанії.
Таким чином перед нами постає задача оптимального розподілу запасу продукції на підприємстві ДП ТД “Сандора” при обмеженні складських приміщень на підставі статистичних даних про об’єми продаж в минулому році.
Оптимізувати цей аспект роботи підприємства можна побудувавши математичну модель, яка б містила данні про оптимальних запас продукції, та водночас дозволяла б максимізувати прибуток компанії . Таким чином постає задача розробки багатокритеріальної оптимізаційної моделі, де враховується як відхилення від оптимального попиту (отриманого на підставі спостереження за попитом та побудови емпіричної функції його розподілу) так і максимізації прибутку від продажів. На все це налигається основне обмеження у вигляді недостатності складських приміщень.
2. Теоретичні основи оптимальних розрахунків
2.1 Моделювання як процес управління
Моделі - це обмежене подання реальності, тому результати аналізу моделі не обов'язково є рішенням вихідної управлінської задачі. Зокрема, поняття "оптимальне" є математичною концепцією, а не концепцією реального світу.
Оптимальне рішення дає найкраща відповідь для абстрактної задачі, сформульованої в моделі. Але чи буде це рішення кращою відповіддю в реальній ситуації, для якої створювалася модель? На це питання необхідно відповісти до того, як реалізувати рекомендації моделі. Завжди доводиться ухвалювати рішення щодо тім, чи варто реалізовувати конкретну рекомендацію, але якість цього рішення значною мірою буде залежати від того, наскільки чітко менеджер бачить взаємозв'язок між моделлю й реальною ситуацією, що вона відбиває. Однак, якщо модель правильно побудована, а її результати ретельно інтерпретуються, вона може надати менеджерові багато коштовної інформації для прийняття рішень.
Діаграма процесу моделювання рис. 2.1 складається з верхньої й нижньої частин, розділених пунктирною лінією. Нижче пунктирної лінії перебуває реальний мир, з яким щодня зіштовхуються менеджери, покликані приймати рішення в складних ситуаціях (наприклад, розподіляти ресурси між конкуруючими задачами виробництва, становити розклад дій або розробляти маркетингову стратегію). Процес моделювання починається з дослідження ситуації, що вимагає рішення (у лівому нижньому куті діаграми).
Процес моделювання сам по собі не є конкретним науковим методом, реалізацією якого повинні займатися винятково фахівці.
Міркування оперативного керування впливають на всі аспекти процесу, тому безпосереднє залучення менеджера до процесу моделювання є запорукою успішного застосування результатів моделювання в реальному світі.
Аналіз
Формальний світ
Реальний світ
Інтуіція
Рис. 2.1. Процес моделювання
Найбільш абстрактної є символічна модель, у якій всі поняття виводяться за допомогою кількісно певних змінних, а всі зв'язки представляються в математичному, а не фізичному або аналоговому виді.
Роль думки менеджера в процесі моделювання показана на рис. 2.2.
Аналіз
Формальний світ
Реальний світ
Інтуіція
Рис. 2.2. Роль думки менеджера в процесі моделювання
Наприклад, фізики створюють кількісні моделі вселеної, економісти — кількісні моделі економіки. Оскільки в символічних моделях використаються кількісно певними змінними, зв'язаними рівняннями, їх часто також називають математичними моделями, кількісними моделями або, як у нашому випадку, табличними моделями (тобто моделями на основі електронних таблиць).
Менеджерам доводиться працювати з усіма трьома типами моделей, найчастіше — з аналоговими моделями у формі діаграм і графіків, а також із символічними моделями у вигляді електронної таблиці або звітів інформаційно-керуючої системи.
Незважаючи на їхні розходження, всі моделі мають одну загальну властивість.
Будь-яка модель є ретельно обраною абстракцією реальності, що відображає бачення її творця про причинні зв'язки в реальному світі.
2.2 Використання моделей на різних рівнях керування
Моделі відіграють різну роль на різних рівнях керування компанією. На верхньому рівні моделі, як правило, пропонують інформацію й допомагають зрозуміти проблему, прирахував не обов'язково у формі рішень, що рекомендують. Вони використаються як засоби стратегічного планування: щоб передбачати майбутнє, досліджувати альтернативи, розробити кілька планів на випадок непередбаченого розвитку подій, підвищити гнучкість виробництва й скоротити час реакції на вимоги часу. На більше низькому рівні моделі частіше використаються для того, щоб припустити рекомендовані рішення. Наприклад, на багатьох заводах операції на конвеєрі повністю автоматизовані. Аналогічно в деяких випадках рішення приймаються винятково на підставі моделі конкретної операції й після реалізації вимагають втручання менеджера тільки у виняткових ситуаціях. Однак частіше внесок автоматизації в моделювання складається в зборі й підготовці потрібних даних. Ці дані потім використаються менеджерами для періодичного відновлення табличних моделей, побудованих в електронних таблицях. Переглянута модель повторно аналізується, рекомендуються нові рішення, які знову інтерпретуються й реалізуються.
Моделі по-різному використаються на різних рівнях керування компанією з ряду причин. Чим нижче рівень організації, тим простіше задачі й альтернативи. Взаємодії легше описати кількісно, найчастіше більше доступні точні дані, більше певної є й майбутнє середовище реалізації рішення. Крім того, досить часто повторюються ситуації прийняття рішень, що дозволяє амортизувати витрати на збір даних і розробку моделі за рахунок її багаторазового використання.
2.3 Формалізація моделі
Формалізація уявлення про ситуації, полягає в концептуальному аналізі, під час якого необхідно прийняти певні припущення й спрощення. Оскільки розглянута управлінська ситуація містить у собі мети й рішення, їх необхідно явно вказати й визначити. Може існувати кілька способів визначити змінні рішення, і не завжди відразу вдається знайти найбільш підходяще визначення. Цілі також можуть бути не цілком ясні. Навіть самі здатні менеджери можуть не мати точного подання про те. які результати вони хочуть одержати. Проблеми виникають й у тому випадку, коли цілей занадто багато й необхідно вибрати одну з них. (Як буде показано, звичайно неможливо одночасно оптимізувати дві різні цілі. Тому, як правило, безглуздо намагатися одержати "найбільший прибуток при мінімальних вкладеннях" або "максимальні благами більшості людей".)
На рис. 2.3. представлений перший (найчастіше найбільш важливий) етап формалізації управлінського рішення для формулювання задачі — виявлення основних концептуальних складові моделі. На даному етапі деталі роботи моделі не розглядаються. Основна увага приділяється визначенню 1) входів, тобто того, що модель повинна обробляти, і 2) виходів— того, що модель робить. Модель на даному етапі називається "чорним ящиком", оскільки ще не відомо, яка логіка буде реалізована в моделі.
Після визначення входів і виходів моделі необхідно розбити їх на дві категорії. Входи, іменовані зовнішніми змінними, діляться на рішення— змінним, контрольованим менеджером, і параметри — змінні, котрими менеджер управляти не може. Прикладами змінні рішення можуть служити сума, у яку менеджер оцінює свій продукт, розміщення виробничого встаткування або рішення, продавати чи філію ні. Приклади параметрів: ціни, призначувані конкурентами на аналогічні товари або послуги, фізичні обмеження об'єму складського приміщення, вартість одиниці сировини або прогнозована кількість опадів. Багато неконтрольованих вхідних величин можуть бути невідомі заздалегідь. Трактуючи їх як параметри, можна будувати модель так, ніби вони були відомі. Пізніше можна конкретизувати чисельні значення даних величин, проаналізувавши дані й оцінивши ці значення, або просто задати передбачувані значення величин при аналізі моделі.
Виходи, називані внутрішніми змінними, діляться на показники ефективності (або критерії) — змінні, які визначають ступінь наближення до мети, і результуючі змінні, які відбивають інші наслідки моделювання й допомагають розуміти й інтерпретувати результати роботи моделі. Критерії особливо важливі, тому що саме вони використаються, щоб визначити, наскільки вдалося наблизитися до кінцевої мети. Тому критерії часто називають цільовими функціями. Прикладами цільових функцій, є доход, частка ринку, сукупні витрати, дисципліна працівників, задоволення клієнта, доходи від інвестицій.
2.4 Перевірка вірогідності моделі
Сам по собі здоровий глузд навряд чи можна вважати науковим способом перевірки вірогідності моделі. На жаль, інші методи перевірки вірогідності також мають свої недоліки. Наприклад, часто у висновку про перевірку моделі говориться, що організація заощадила X засобів на витратах або одержала Y додаткового прибутку в результаті використання моделі прийняття рішень, При цьому виникає питання: раптом такого ж (або навіть більше значного) підвищення прибутковості можна домогтися безданої моделі?
Оскільки у реальному світі бізнесу контрольовані експерименти, як правило, неможливі, одним з досить недосконалих способів перевірки правильності моделі є її ретроспективне використання: дані про рішення, параметри й результати для аналогічної ситуації, що мала місце в минулому, збожеволіють у модель. Потім результати, отримані за допомогою моделі, рівняються з відомими реальними результатами. Нарешті, модель аналізується, і будь-яке додаткове поліпшення рекомендацій з ухвалення рішення стає доказом того, що модель заслуговує довіри.
На етапі заключного аналізу варто пам'ятати, що робота менеджера суб'єктивно оцінюється щодня, причому умови прийняття рішень постійно міняються. Оскільки методи підтримки прийняття рішень призначені для тих же самих менеджерів, нема рації підганяти моделі під більше високі, практично недосяжні наукові стандарти. При заключному аналізі судження про правильність моделі, так само як і про її корисність, викоситься на підставі здорового глузду. Як показує досвід, менеджери, не залучені безпосередньо в процес моделювання, не утрудняються при винесенні таких суджень.
2.5 Оптимізаційні моделі
Кількісні моделі прийняття рішеньзадають зв'язки між змінними рішення і параметрами і обчислює показник ефективності (прибуток), а також результуючі змінні (значення обмежених ресурсів).
Модель являє типовий приклад задачі умовної оптимізації: необхідно максимізувати (мінімізувати) якийсь показник ефективності, що залежить від змінних рішень, які, у свою чергу, підкоряються ряду обмежень. Обмеження звужують діапазон припустимих рішень. У даному конкретному випадку обмеження - це кількість різних деталей, з яких можна виготовляти стільці, однак існує багато інших типів обмежень. Як правило, менеджерові доводиться приймати більшу частину рішень в умовах, коли припустимі рішення тим або іншим способом обмежені. У своєму приватному житті ми також часто зіштовхуємося з обмеженнями - з недостачею часу, грошей, простору або сил. Менеджер повинен брати до уваги вимоги до капіталовкладень, наявність персоналу, графік поставок комплектуючих, квоти на імпорт, вимоги профспілок виробничі можливості заводу, вимоги по охороні навколишнього середовища, витрати на зберігання, вимоги законодавства й множина інших факторів. Тому немає нічого дивного в тому, що умовна оптимізація досягнення найкращого можливого результату при наявності існуючих обмежень є одним з найбільше що активно розвиваються напрямків досліджень у науці керування.
2.5.1 Чисельні методи безумовної оптимізації
Безумовною оптимізацією називається рішення задачі нелінійного програмування, що не містить обмеження:
f (x1, x2,…,xn)®extr (2.1)
У певних випадках для рішення подібних задач доцільно використати чисельні методи. Чисельні методи мають наступні особливості:
вони орієнтовані на застосування ЕВМ і допускають великий об'єм однотипних обчислень;
дозволяють одержати наближене рішення з наперед заданою точністю;
містять ітераційні співвідношення.
f (Х0) > f (Х1) >…>f (Хk) >… (2.2)
Процес рішення задачі (2.1) чисельним методом виконується поетапно. Кожен такий етап (або ітерація) дозволяє перейти в нову крапку в n-мірному просторі Х= (x1, x2,…,xn)... Для такого ітераційного процесу необхідне виконання співвідношень:
при пошуку мінімуму функції f (Х). Тут k - номер ітерації. Далі для визначеності будемо розглядати задачі на пошук мінімуму функції.
2.5.1.1 Градієнтний метод із дробленням кроку
Вихідні дані: f (x1, x2,…,xn)– функція n змінних;
Х0 (x10, x20,…,xn0)– координати початкової крапки;
a - початкове значення кроку;
e- точність обчислень.
Обчислення виконуються по кроках:
Обчислюється значення функції в черговій крапці f (xC).
Обчислюються координати наступної крапки:
(2.3)
Якщо f (Х i+1)> f (Х i ), то треба зменшивши вдвічі a, повторити обчислення п. 2.
Перевіряється умова досягнення точності:
(2.4)
Якщо точність не досягнута, переходять до п. 2.
2.5.1.2 Метод найшвидшого спуска
У цьому методі на кожній ітерації значення кроку вибирається з умови мінімуму функції в напрямку градієнта, тобто вирішується задача:
f (Х i+1)= f [ Х i – agrad f (Х i )]Õ (2.5)
Незважаючи на додаткові обчислення на кожній ітерації цей метод забезпечує швидкий вихід в область екстремуму.
Вихідні дані: f (x1, x2,…,xn)– функція n змінних;
Х0 (x10, x20,…,xn0)– координати початкової крапки;
e- точність обчислень.
Кожна ітерація включає наступні дії:
Обчислюються складового вектора градієнта в черговій i-ої крапці.
|
Для відомих Х i и grad f( Х i) складається функція f [ Х i – agrad f (Х i )] однієї змінної a. Вирішується задача f [ Х i – agrad f (Х i )]Õ і визначається оптимальний крок aj0.
Визначаються координати чергової крапки:
(2.6)
Якщо умова
не виконується, то переходять до п. 2.
2.6 Лінійне програмування
Існують ефективні методи пошуку рішень для моделей оптимізації з лінійними обмеженнями. Моделі з лінійними обмеженнями називаються моделями лінійного програмування (ЛП). Однак, перш ніж перейти безпосередньо до процесу оптимізації моделей, варто приділити увага поданню моделей ЛП в електронних таблицях. У цій главі ми розглянемо: 1) методику формалізації моделей ЛП; 2) правила подання моделей ЛП в електронних таблицях, які спростять застосування засобу Excel Пошук рішення; 3) використання засобу Пошук рішення для оптимізації моделей ЛП.
2.6.1 Обмеження
Першим етапом формалізації моделі лінійного програмування (ЛП) повинне стати виявлення обмежень на змінні рішення. Обмеження звужують множина припустимих рішень. Приведемо конкретні приклади обмежень, що виникають у задачах керування.
Менеджер по інвестиціях має у своєму розпорядженні певний капітал. Інвестиційні рішення обмежені сумою даного капіталу й розпорядження мі таких урядових органів, як Комісія з коштовних паперів і бірж.
Рішення директора заводу обмежені виробничою потужністю заводу й ресурсами, які є.
Плани польотів авіакомпанії обмежені необхідністю обслуговування самольотів і числом співробітників.
Рішення нафтової компанії використати певний тип нафти для виробництва бензину диктується характеристиками бензину, що користується попитом на ринку.
У моделюванні обмеження на припустимі значення змінні рішення є дуже важливим поняттям. Обмеження в реальних управлінських моделях виражаються в числовому виді, але у своїй основі мають фізичну, економічну або навіть політичну природу.
2.6.2 Цільова функція
Всі моделі лінійного програмування мають дві загальних основних властивості. Перше — це наявність обмежень. Друга властивість полягає в тім, що в кожній моделі лінійного програмування існує єдиний показник ефективності, якому необхідно максимізувати або мінімізувати.
У наведені вище прикладах менеджер по інвестиціях, швидше за все, буде прагнути максимізувати прибуток від портфельних інвестицій; директор заводу захоче задовольнити попит при мінімальних виробничих витратах. Аналогічно авіакомпанія буде прагнути реалізувати заданий розклад з мінімальними витратами, а нафтопереробна компанія - використати наявну сиру нафту з максимальним прибутком.
Таким чином, у кожному із цих прикладів існує якийсь показник ефективності, що при ухваленні рішення бажано максимізувати (як правило, це прибуток, ефективність або продуктивність) або мінімізувати (звичайно це витрати або час). У моделях оптимізації показник ефективності, якому треба оптимізувати, називається цільовою функцією.
Кожна модель лінійного програмування має цільову функцію, яку необхідно максимізувати або мінімізувати, і обмеження.
Моделі лінійного програмування являють приклад більше широкого класу моделей — моделей прийняття рішень при наявності обмежень, які також називаються моделями умовної оптимізації. Ці моделі можна охарактеризувати в такий спосіб.
Модель умовної оптимізації покликана так розподілити обмежені ресурси, щоб оптимізувати цільову функцію.
В цьому визначенні під "обмеженими ресурсами" маються на увазі ресурси, на які поширюються обмеження.
Хоча існують моделі прийняття рішень при наявності обмежень більше загального виду, у багатьох додатках найбільш корисними є моделі лінійного програмування. Ці моделі успішно застосовувалися для рішення тисяч різних задач прийняття рішень, тому ми приділяємо даній темі значна увага.
Умова, що вимагає, щоб змінні приймали ненегативні значення, називається умовою незаперечності. Варто пам'ятати, що незаперечність не та ж саме, що позитивність. Незаперечність допускає значення 0, у той час, як позитивність не допускає нульового значення.
Завданнями лінійного програмування називають оптимізаційні завдання, які мають наступні особливості:
- показник ефективності (критерій оптимізації ) являє собою лінійну функцію від невідомих задач:
обмеження, що накладають на можливі рішення, мають вигляд лінійних рівностей або нерівностей.
2.7 Оптимізація управління товарними запасами
В розвинених країнах управління товарними запасами базується на використанні потужних інформаційних технологій, що дозволяють практично щодня спостерігати їхній стан і динаміку, автоматично здійснювати розміщення замовлень через комп'ютерну мережу і поповнювати запаси до оптимального рівня. Найбільш розповсюджені системи управління запасами, що засновані на використанні моделі EOQ, засобу червоної лінії, двохсекторного засобу. В останній час отримав розповсюдження метод управління запасами по принципу Just-In-Time. При цьому повнота і вірогідність інформаційної бази забезпечується за рахунок автоматизації обліку і використання міжнародної системи кодування товарів.
В теорії і практиці планування товарних запасів використовується декілька засобів: досвід-статистичний, експертних оцінок, техніко-економічних розрахунків, економіко-математичні.
У будь-якому завданні керування запасами вирішуються питання вибору розмірів і строків розміщення замовлень на продукцію, що запасається. На жаль, загальне рішення цього завдання не можна одержати на основі однієї моделі. Тому розроблені найрізноманітніші моделі, що описують різні частки випадки. Одним з вирішальних факторів при розробці моделі керування запасами є характер попиту. У найбільш простих моделях передбачається, що попит є статичним детермінованим.
Загальний принцип, на якому засновані всі системи управління запасами - це взаємозв'язок вхідних і вихідних параметрів, що зазначені на схемі 1.
Схема 2.1 – Принцип систем управління запасами.
У більшості моделей керування запасами здійснюється оптимізацією функції витрат, що включає витрати на оформлення замовлень, закупівлю й зберігання продукції, а також втрати від дефіциту. Втрати від дефіциту звичайно найбільше складно оцінити тому що вони можуть бути обумовлені такими нематеріальними факторами, як, наприклад, погіршення репутації. З іншого боку, хоча оцінку витрат на оформлення замовлення одержати неважко, включення в модель цієї статті витрат істотно ускладнює математичний опис завдання.
Відомі моделі керування запасами рідко точно описують реальну систему. Тому рішення, одержуване на основі моделей цього класу, варто розглядати скоріше як принципові висновки, а не конкретні рекомендації. У ряді складних випадків доводиться прибігати до методів імітаційного моделювання системи, щоб одержати досить надійне рішення.
Нехай Θ - ринковий попит на продукт торгової фірми для фіксованого періоду (день, тиждень, місяць),
а - запас продукту на деякий період,
k1 прибуток, що отримує фірма з продажу одиниці продукції;
k2 - утрата прибутку на одиницю продукту, зумовлена відсутністю товару, попит на який перевищив замовлену кількість,
F(Θ) - функція апріорного спостереження розподілу попиту,
f(a) - щільність в точці а апостеріорного розподілу попиту,
F(a0) - функція апостеріорного розподілу попиту Θ на продукт.
Продукт, що продається, оцінюється, наприклад, в кілограмах і може замовлятися в будь-якій кількості. Нереалізований у даний термін продукт не може бути проданий в наступному періоді, оскільки втрачає за час зберігання свої споживчі якості.
Тоді оптимальний запас товару на складі буде знайдено з формули
F(a0) = k1 / ( k1+ k2) (2.8)
Для обчислення оптимального запасу a0 даного продукту на певний період часу треба: 1) знати параметри k1 і k2), 2) на основі статистичних спостережень отримати апостеріорний розподіл попиту на товар, 3) за допомогою функції цього розподілу визначити квантиль порядку k2 / ( k2+ k2).
Якщо, зокрема, k1 = k2, то оптимальний рівень запасу a0 буде відповідати рівності F(a0) = 0,5. Іншими словами, оптимальний рівень запасу являє собою медіану в апостеріорному розподілі попиту. Якщо розподіл близький до нормального N(M, δ), де М - математичне сподівання, δ - середнє квадратичне відхилення, то значення a0 (або квантиль порядку k2 /( k2+ k2) можна визначити по таблиці нормованого нормального розподілу.
Іноді розподіл не відноситься ні до одного з відомих дослідникам законів розподілу, тоді за допомогою графіка функції розподілу попиту треба визначити квантиль порядку k2 / ( k2+ k2).
А для того, щоб їх визначити, треба проводити дуже великі спостереження, що пов`язано зі значними матеріальними затратами. Тому, замість чисельних спостережень за випадковою величиною використовується якась відносно невелика їх кількість, яка називається “вибіркою”.
Нехай ми маємо вибірку значень випадкової величини Х= x1, x2, …. xn, з кількістю спостережень – N. Розіб`ємо весь діапазон можливих значень спостережень випадкової величини на d ділянок. Знайдемо значення випадкової величини на правій межі кожної ділянки як
dmax(i) =xmin +(xmax – xmin)i/d, (2.9)
де, i – номер ділянки [1, d]; xmax, xmin – відповідно найбільше та найменше значення випадкової величини у вибірці. Права межа і-ї ділянки водночас є лівою межею і+1 – ї ділянки. Ліва межа для 1-ї ділянки – це xmin. А права межа d–ї ділянки – це xmax.
Орієнтовно, кількість цих ділянок може бути визначена як
,(2.10)
Визначимо кількість значень випадкової величини, що попали в ту чи іншу ділянку як Кі. Це число називається “частотою”. “Відносною частотою” називається число
kі= Кі / N., (2.11)
Відкладемо по осі абсцис значення випадкової величини Х, розділивши ці значення на діапазони згідно (2.10). По осі ординат відкладемо для кожного діапазону значення частоти або відносної частоти у вигляді горизонтальної лінії для кожного діапазону. Ми отримаємо графік, що називається “гістограма” . Цей графік має широке застосування в математичній статистиці і частково заміняє собою функцію щільності розподілу, але не є її повним еквівалентом.
3. Вирішення проблеми
3.1 Формулювання оптимальної задачі
Оптимальний план розподілу співвідношень продукції може бути складений за допомогою методів економіко-математичного моделювання.
Уведемо умовні позначення:
Xi - вид товарної групи (асортиментна позиція);
N - Число всіх видів товарних груп;
m- кількість місяців;
Q1, Q2 - нижня й верхня межі обсягів товарообігу для складу;
Р1і - ціна покупки одиниці товару ДП ТД «Сандора»;
Р2і - ціна реалізації одиниці товару ДП ТД «Сандора»;
k1 –прибуток, що отримує підприємтсво з одиниці прдукції;
k2 - утрата прибутку на 1 шт продукту, зумовлена відсутністю товару, попит на який перевищив замовлену кількість;
S - загальна площа складських приміщень;
S і – площа на складі, що займає і-тий вид продукції;
Параметри ящика: l - довжина; h –висота ; w – ширина.
Sод –площа, що займає одиниця продукції (ящик);
Хзаг.ск. – загальна кількість ящиків, що можуть розміщатись на складі одночасно;
Хопт – оптимальний (розрахункова) кількість товару і-того виду на складі;
Сзбі – вартість зберігання товару і –того виду;
Сзб/оді -вартість зберігання одиниці товару і –того виду;
Статистичний метод розрахунку оптимального запасу продукції базується на спостереженнях за попитом товару протягом певного часу.
На підставі цього спостереження будується емпірична функція розподілу вигляду
, (3.1)
де Р – імовірність того, що попит – х – буде менше наперед заданого значення Х.
Тоді оптимальний попит (Хопт) буде знайдено за оптимальним значенням цієї функції, який розраховується за
F(Хопт) = k1 / ( k1+ k2) , (3.2)
Потрібне вирішення (2) відносно (Хопт). Оскільки, частіше всього емпірична функція розподілу описується функцією виду
, (3.3)
де а, b – константи, рішення має вигляд
. (3.4)
Торгове підприємство має обмежену площу складу (S) і номенклатуру продукції з n найменувань, які представлені на складі у кількості хі. Для кожного найменування відомо площу, яку займає одиниця продукції si (1<i<n).
В цих умовах задача стає багатокритеріальною. З одного боку потрібно, щоб прибуток
, (3.5)
був максимальним. З іншого боку бажано, щоб різниця між оптимальним значенням запасу продукції і реальним
, (3.6)
була б мінімальною. Знак „по модулю” означає, що відхилення хі від оптимального запасу може бути в обидва боки. Обмеженням тут виступає загальна площа складу
. (3.7)
Для вирішення цієї задачі пропонується функціонал виду
, (3.8)
або
(3.9)
з обмеженнями на площу (загальна площа складських приміщень в цьому обмеженні множиться на 5, так як, піддони з ящиками можна ставити один на один у висоту, але не більше 5 штук.)
, (3.10)
та на ненегативні значення кількості кожного виду продукту.
. (3.11)
Введемо додаткові обмеження на верхні та нижні межі товарообігу на складі:
(3.12)
В дипломній роботі наведено вирішення подібної задачі для торгового підприємства „Сандора”, яке має номенклатуру з 19 продуктів і обмежений склад. Емпіричні функції розподілу було розраховано за спостереженнями попиту продукту протягом 1 року.
Треба знайти оптимальне співвідношення товарів на складі по видам продукції та визначити економічний ефект від цієї оптимізації.
3.2 Визначення оптимальних співвідношень розподілу різних видів товарів на складі
На практиці, спостерігаючи за зміною значень випадкової величини, практично неможливо визначити ані закон розподілу, ані основні числові характеристики, бо невідомі ймовірності появи., того чи іншого значення. А для того, щоб їх визначити, треба проводити дуже великі спостереження, що пов`язано зі значними матеріальними затратами. Тому, замість чисельних спостережень за випадковою величиною використовується якась відносно невелика їх кількість, яка називається “вибіркою”.
Статистичні спостереження за попитом на товар кожного виду протягом одного року були зібрані шляхом відстеження заявок клієнтів на замовлення товару. З першу, початкові данні для оптимальності розрахунків та масштабування моделі були переведені з одиниць розмірності «штуки/пляшки» в «ящики». Первинні дані були отримані з даних програмного комплексу «1С підприємство»
Треба зауважити, що кожен ящик товару (незалежно від його виду) має однакові габарити, а різниться лише по кількості упаковок у ньому. Таким чином, щоб перевести кількість товару в залежності від ємності в ящики треба кількість упаковок поділити на кількість їх у ящику. Дані про кількість упаковок в ящику в залежності від виду соку наведені в табл. 3.1
Таблиця 3.1. Дані про кількість упаковок в ящику в залежності від виду соку
| Ємність упаковки, л | 0,2 | 0,5 | 1 | 1,5 |
| Кількість в ящику, шт | 18 | 18 | 12 | 8 |
Таким чином ми маємо вибірку значень випадкової величини Х= x1, x2, …. xn, з кількістю спостережень – m.
Таблиця 3.2
Вихідні дані (приклад)
| № | Асортиментна позиція | 01.05.03 | 01.06.03 | 01.07.03 | 01.08.03 | ....... | 01.07.04 | 01.08.04 | 01.09.04 | 01.10.04 | 01.11.04 | 01.12.04 |
| 1 | Вина кріплені | 135 | 220 | 308 | 308 | ....... | 328 | 324 | 258 | 205 | 186 | 7 |
| 2 | Вина сухі | 33 | 163 | 312 | 406 | ....... | 135 | 142 | 169 | 171 | 171 | 223 |
| 3 | Вина СК | 0 | 0 | 0 | 0 | ....... | 352 | 448 | 573 | 565 | 656 | 627 |
| 4 | ДАР 0,2 | 10642 | 6244 | 6923 | 6589 | ....... | 5338 | 4487 | 5480 | 5078 | 4659 | 4905 |
| 5 | ДАР 1 | 8385 | 5909 | 5833 | 5147 | ....... | 6216 | 6411 | 6622 | 7421 | 8569 | 10108 |
| 6 | ДАР 1,5 | 3047 | 2340 | 2249 | 1809 | ....... | 2160 | 2595 | 2241 | 3092 | 3582 | 5028 |
| 7 | Сандорік 0,2 | 2733 | 1471 | 2943 | 3660 | ....... | 4442 | 4039 | 3774 | 3833 | 3153 | 3507 |
| 8 | Садочок 0,2л | 5144 | 4824 | 4314 | 3856 | ....... | 11349 | 10201 | 11280 | 11460 | 11575 | 11423 |
| 9
d>
Садочок 0,5л |
0 |
0 |
0 |
0 |
....... |
1332 |
1196 |
1537 |
1469 |
1562 |
1812 |
|
| 10 | Садочок 1л | 21672 | 17513 | 11406 | 9507 | ....... | 15286 | 16754 | 18800 | 21991 | 25756 | 31597 |
| 11 | Садочок 1,5л | 1746 | 1403 | 1031 | 1152 | ....... | 2462 | 2870 | 2909 | 3090 | 3773 | 5200 |
| 12 | Соки "Українська класика"1л | 0 | 0 | 0 | 0 | ....... | 878 | 1042 | 1016 | 1415 | 1530 | 1448 |
| 13 | Соки "Фрукти світу" 1л | 0 | 0 | 0 | 243 | ....... | 517 | 654 | 579 | 649 | 780 | 775 |
| … | ………. | ……….. | ………. | ………. | ………. | ……… | ………. | ………. | ………. | ………. | ………. | ………. |
Розіб`ємо весь діапазон можливих значень спостережень випадкової величини на d ділянок. Знайдемо значення випадкової величини на правій межі кожної ділянки як
dmax(i) =xmin +(xmax – xmin)i/d, (3.13)
де, i – номер ділянки [1, d]; xmax, xmin – відповідно найбільше та найменше значення випадкової величини у вибірці. Права межа і-ї ділянки водночас є лівою межею і+1 – ї ділянки. Ліва межа для 1-ї ділянки – це xmin. А права межа d–ї ділянки – це xmax.
Орієнтовно, кількість цих ділянок може бути визначена як
.(3.14)
Таблиця3.3Визначення меж та кількості інтервалів
| хі мин | хі макс | Теоретична кількість діапазонів | Практична кількість інтервалів | Крок | Розрахунок правої межі інтервалів | |||||||
| 7 | 328 | 29 | 8 | 40 | 47 | 88 | 128 | 168 | 208 | 248 | 288 | 328 |
| 29 | 406 | 34 | 47 | 76 | 124 | 171 | 218 | 265 | 312 | 359 | 406 | |
| 0 | 656 | 60 | 82 | 82 | 164 | 246 | 328 | 410 | 492 | 574 | 656 | |
| 2520 | 10642 | 740 | 1015 | 3535 | 4550 | 5566 | 6581 | 7596 | 8611 | 9626 | 10642 | |
| 4820 | 11337 | 593 | 815 | 5635 | 6449 | 7264 | 8079 | 8893 | 9708 | 10523 | 11337 | |
| 1809 | 5028 | 293 | 402 | 2211 | 2613 | 3016 | 3418 | 3821 | 4223 | 4626 | 5028 | |
| 1471 | 5044 | 325 | 447 | 1918 | 2364 | 2811 | 3257 | 3704 | 4151 | 4597 | 5044 | |
| 3415 | 11575 | 743 | 1020 | 4435 | 5455 | 6475 | 7495 | 8515 | 9535 | 10555 | 11575 | |
| 0 | 1812 | 165 | 226 | 226 | 453 | 679 | 906 | 1132 | 1359 | 1585 | 1812 | |
| 9507 | 31597 | 2012 | 2761 | 12268 | 15029 | 17790 | 20552 | 23313 | 26074 | 28835 | 31597 | |
| 1031 | 5200 | 380 | 521 | 1552 | 2074 | 2595 | 3116 | 3637 | 4158 | 4679 | 5200 | |
| 0 | 3231 | 294 | 404 | 404 | 808 | 1212 | 1615 | 2019 | 2423 | 2827 | 3231 | |
| 0 | 994 | 91 | 124 | 124 | 248 | 373 | 497 | 621 | 745 | 870 | 994 | |
| 3066 | 6415 | 305 | 419 | 3485 | 3903 | 4322 | 4740 | 5159 | 5578 | 5996 | 6415 | |
| 1000 | 3981 | 271 | 373 | 1373 | 1745 | 2118 | 2490 | 2863 | 3236 | 3608 | 3981 | |
| 5418 | 13778 | 761 | 1045 | 6463 | 7508 | 8553 | 9598 | 10643 | 11688 | 12733 | 13778 | |
| 2904 | 8517 | 511 | 702 | 3606 | 4308 | 5009 | 5711 | 6412 | 7114 | 7816 | 8517 | |
| 0 | 747 | 68 | 93 | 93 | 187 | 280 | 373 | 467 | 560 | 653 | 747 | |
| 0 | 157 | 14 | 20 | 20 | 39 | 59 | 79 | 98 | 118 | 138 | 157 | |
Результати розбивки на інтервали можна побачити в табл. 3.3.
Визначимо кількість значень випадкової величини, що попали в ту чи іншу ділянку як Кі. Це число називається “частотою”. “Відносною частотою” називається число
kі= Кі / N. (3.15)
Відкладемо по осі абсцис значення випадкової величини Х, розділивши ці значення на діапазони згідно (3.14).
По осі ординат відкладемо для кожного діапазону значення частоти або відносної частоти у вигляді горизонтальної лінії для кожного діапазону.
Таблиця 3.4. Визначення частот та кармнів числових характеристик
| Карман | Частота | Відносна частота | Кумулята |
| 7 | 1 | 0,05 | 0 |
| 47 | 2 | 0,1 | 0,05 |
| 88 | 1 | 0,05 | 0,15 |
| 128 | 6 | 0,3 | 0,2 |
| 168 | 4 | 0,2 | 0,5 |
| 208 | 1 | 0,05 | 0,7 |
| 248 | 1 | 0,05 | 0,75 |
| 288 | 4 | 0,2 | 0,8 |
| 328 | 0 | 0 | 1 |
Ми отримаємо графік, що називається “гістограма” . Цей графік має широке застосування в математичній статистиці і частково заміняє собою функцію щільності розподілу, але не є її повним еквівалентом.
Наступним кроком виконаємо експоненційне сгладження данних для кожного виду товару. Графік, який ми при цьому отримуємо показан на рис. 3.1.
Рис. 3.1. – Експоненційне сгладжування емпіричної функції попиту на сухі вина.
Для цього додамо до графіку попиту на кожний товар лінію тренду. Задамо логарифмічних його тип та в параметрах вкажемо “Показувати рівняння на діаграмі”. Таким чином ми отримуємо рівняння попиту на кожен вид товару. Це рівняння виду . Для зручності зведемо всі коефіцієнти в одну таблицю.
Таблиця 3.5. Таблиця коефіцієнтів експоненційного з гладження функцій розподілу попиту на окремі види товару.
| № | А | в | |
| 1 | Вина кріплені | 0,25 | -0,74 |
| 2 | Вина сухі | 0,38 | -1,27 |
| 3 | Вина СК | 0,08 | -0,012 |
| 4 | ДАР 0,2 | 0,83 | -6,6 |
| 5 | ДАР 1 | 1,24 | -10,57 |
| 6 | ДАР 1,5 | 1 | -7,55 |
| 7 | Сандорік 0,2 | 0,83 | -6,29 |
| 8 | Садочок 0,2л | 0,58 | -4,7 |
| 9 | Садочок 0,5л | 2,38 | -16,9 |
| 10 | Садочок 1л | 0,93 | -8,21 |
| 11 | Садочок 1,5л | 0,65 | -4,81 |
| 12 | Соки "Українська класика"1л | -0,73 | -4,89 |
| 13 | Соки "Фрукти світу" 1л | 0,19 | -6,79 |
| 14 | Соки Класик 1л | 1,35 | -10,31 |
| 15 | Соки Gold 1,5л | 0,77 | -5,72 |
| 16 | Соки Gold 1л | 1,12 | -10,07 |
| 17 | Соки Gold 0,25л | 1,02 | -7,88 |
| 18 | Напої 0,2 | 0,22 | -0,49 |
| 19 | Напої 1 | 0,24 | -0,61 |
Далі на основі фінансової діяльності підприємства отпимуємо наступні вхідні дані для моделі :
Ціна купівлі ДП ТД “Сандора”1 ящика по всім видам товару;
Ціна реалізації ДП ТД “Сандора”1 ящика по всім видам товару;
Собівартість плюс додаткові витрати на зберігання 1 шт продукту, який не був проданий у встановлений час, оскільки попит на нього виявився меншим від того, що прогнозується;
Всі вони представлені в табл. 3.6.
Наступним кроком треба задати такі входи моделі, як параметри складських приміщень. А саме:
Параметри ящика (довжина, висота та ширина);
Загальна (корисна) площа складських приміщень;
Таблиця 3.6. Вихідні параметри для розрахунків
| Асортиментна позиція | Р1, купівля грн./ящ | Р2, реалізація грн./ящ | різниця (P2-P1) | вартість збер 1 прод, грн,К1і |
| Хі | P2i | P1i | К1і | К2і |
| Вина кріплені | 53,55 | 76,5 | 22,95 | 0,123843 |
| Вина сухі | 45,976 | 65,68 | 19,704 | 0,126456 |
| Вина СК | 57,75 | 82,5 | 24,75 | 0,132832 |
| ДАР 0,2 | 19,845 | 28,35 | 8,505 | 0,126247 |
| ДАР 1 | 27,09 | 38,7 | 11,61 | 0,121092 |
| ДАР 1,5 | 29,904 | 42,72 | 12,816 | 0,120032 |
| Сандорік 0,2 | 7,98 | 11,4 | 3,42 | 0,139613 |
| Садочок 0,2л | 16,443 | 23,49 | 7,047 | 0,126655 |
| Садочок 0,5л | 21,546 | 30,78 | 9,234 | 0,125369 |
| Садочок 1л | 24,696 | 35,28 | 10,584 | 0,12776 |
| Садочок 1,5л | 24,192 | 34,56 | 10,368 | 0,1386 |
| Соки "Українська класика"1л | 26,46 | 37,8 | 11,34 | 0,131859 |
| Соки "Фрукти світу" 1л | 65,45 | 93,5 | 28,05 | 0,128713 |
| Соки Classic 1л | 27,216 | 38,88 | 11,664 | 0,128687 |
| Соки Gold 1,5л | 33,6 | 48 | 14,4 | 0,124837 |
| Соки Gold 1л | 36,036 | 51,48 | 15,444 | 0,134996 |
| Соки Gold 0,2л | 17,01 | 24,3 | 7,29 | 0,127348 |
| Напої 0,2 | 16,443 | 23,49 | 7,047 | 0,131725 |
| Напої 1 | 23,94 | 34,2 | 10,26 | 0,130286 |
Ціна оренди 1 м2 складських площ.
В даному прикладі були використані вихідні дані, представлені в табл. 3.7
Таблиця 3.7 Параметри складу
| Площа складу, м2 | Ціна оренди 1 м2 за міс, грн/м2 | Загальна вартість зберігання прод.,грн на міс | пл. 1шт | кіл.шт на складі | Параметри ящика, м | ||
| S | Ps1 | Ps | S од тов | Q склад | Довж | шир | вис |
| 6490 | 4 | 25960 | 0,315 | 20603,17 | 0,7 | 0,45 | 0,35 |
При цьому такі показники , як загальна вартість зберігання продукції на складі, площа одного ящика товару та кількість товару на складі розраховується системою автоматично.
Обмеження, що постали при розв’язанні цієї задачі були наступні:
Максимальні обсяги виробництва продуктів (допускається нарощування підприємством виробничих потужностей не більше ніж на 50% від існуючих обсягів виробництва)
Мінімальні обсяги реалізації товару по кожному виду (це значить, що головною компанією обумовлюються визначені нормативи товарів по кожному виду, для зберігання певних цінових та цільових сегментів на ринку даної області.)
Загальна площа складу, що може бути оптимально розподілена під товари становить реальну (корисну площу складу помножену на 5. Це зумовлено можливістю ставити та зберігати піддони з соковою продукцією один на інший в висоту, але не більше 5 штук. Не пошкоджуючи продукцію.)
Невід’ємне значення кількості товарних одиниць .
Далі за допомогою надбудови Пошук рішення в MS Excel знаходимо співвідношення товарів на складі, використовуючи посилання на осередки з коефіцієнтами - параметрами експоненціального сгладжування та параметрів к1 і к2. Для вищеозначених вхідних даних були отримані наступні результати – дивись табл. 3.8
Таблиця 3.8. Отримані результати оптимізації
| Кільк. прод. по видам | Вартість зберіг. по видам (чис) | Відх від опт розпод пл (знаменник цільової функції) | Приб від реал за міс по видам в сер, грн | обмеження по кільк. кожного виду,min | обмеження по кільк. кожного виду,max | пл. під вид м2 |
| Хі* | С зб | Q1 | Q2 | Si | ||
| 271 | 33,50965 | 3,899790849 | 6 210 | 90 | 271 | 85 |
| 64 | 8,112666 | 4,91121393 | 1 264 | 64 | 192 | 20 |
| 242 | 32,09639 | 0,008812743 | 5 980 | 81 | 242 | 76 |
| 8822 | 1113,71 | 59,14539987 | 75 028 | 2 941 | 8 822 | 2779 |
| 11202 | 1356,502 | 97,32366282 | 130 059 | 3 734 | 11 202 | 3529 |
| 4564 | 547,7766 | 62,62454422 | 58 487 | 1 521 | 4 564 | 1438 |
| 5662 | 790,5097 | 53,56461804 | 19 365 | 1 887 | 5 662 | 1784 |
| 11686 | 1480,043 | 43,45839816 | 82 349 | 3 895 | 11 686 | 3681 |
| 266 | 33,30775 | 91,97395408 | 2 453 | 266 | 797 | 84 |
| 18263 | 2333,22 | 79,64343986 | 193 291 | 6 088 | 18 263 | 5753 |
| 5947 | 824,3076 | 41,16548638 | 61 662 | 1 982 | 5 947 | 1873 |
| 1452 | 191,4617 | 36,34416656 | 16 466 | 484 | 1 452 | 457 |
| 814 | 104,7604 | 45,32009657 | 22 830 | 271 | 814 | 256 |
| 4527 | 582,619 | 85,44953611 | 52 808 | 1 509 | 4 527 | 1426 |
| 4850 | 605,4293 | 47,78242196 | 69 836 | 1 617 | 4 850 | 1528 |
| 18449 | 2490,596 | 97,80412142 | 284 932 | 6 150 | 18 449 | 5812 |
| 5566 | 708,7644 | 66,95710858 | 40 573 | 1 855 | 5 566 | 1753 |
| 199 | 26,23908 | 2,392550695 | 1 404 | 66 | 199 | 63 |
| 18 | 2,31474 | 1,527706835 | 182 | 18 | 53 | 6 |
| 102862,3 | 13265,28 | 921,2970297 | 1 125 179 | 34 519 | 103 558 | 32 402 |
Значення цільової функції при цьому склало 14,3984.
3.3 Визначення економічного ефекту від запровадження пропозицій
Таки чином, оптимізувавши кількість товару кожного виду на складі було отримано максимальне значення прибутку (при умові дотримання даних обмежень). Його величина склала 1 125 179 грн. До оптимізації асортименту товарів ця величина була 755 319 грн. Економічний ефект від оптимізації становить 369 860 грн. (див. табл. 3.9).Із таблиці видно, що дані заходи привели до збільшення загального виторгу підприємства майже на 50% і становлять 1 232 868 грн., з величини 2 517 730 грн. до 3 750 598 грн.
Табл. 3.9. Загальний економічний ефект від впровадження оптимізації
| Виручка при неоптимальному запасі товарів, грн | 2 517 730 | Прибуток при неоптимальному запасі товару, грн | 755 319 |
| Виручка приоптимальному запасі товарів, грн | 3 750 598 | Прибуток при оптимальному запасі товару, грн | 1 125 179 |
| Економічний ефект | 1 232 868 | Економічний ефект | 369 860 |
Економічний ефект від оптимізації збільшив прибуток фірми на 369 806 грн. Величина приросту становить майже 50% (з величини 755 319 до 1 125 179 грн.)
Результати та наслідки оптимізації по кожному виду продукції наведені в табл. 3.10.
До основних моментів можна віднести :
Помилкове рішення менеджерів компанії про зняття з виробництва таких асортиментних позицій як Напої ємністю 0,2 л та Напої ємністю 1 л. Хоча по позиції Напої 1л треба зменшити масштаби запасів вдвоє з 36 до кількості 18 ящиків. А ось запаси по даній позиції ємністю 0,2 л треба збільшити майже в два рази до величини 199 ящиків. Прибуток по ним склав 182 грн. та 1 404 грн. відповідно.
Зменшення запасів по сухим винам майже на 50% до величини 64 ящика. При цьому має місце пропорційне зменшення прибутку по цій позиції, але не зважаючи на це – загальний прибуток підприємства збільшується.
Аналогічно попередній спостерігається ситуація з соками Садочок 0,5 л. Зменшення на 266 ящиків (що становить 50 %)
Приводить до зменшення прибутку, що отримується за рахунок даного виду товару, з 4 907грн. до 2 453 грн.
4. Максимальні питому вагу в структурі прибутків займають такі позиції:
соки gold 1 л., Садочок 1 л. та Дар 1л. Їх величини становлять 284 932 грн., 193 291 грн. та 130 059 грн. відповідно.
Мінімальну займає Напої 1л, яка має величину в гривневому еквіваленті всього 182 грн.
Табл. 3.10 Результати оптимізації по кожному виду товару
| Асортиментна позиція | Середнє значення кількості проданих ящиків за видами за місяць, ящики | Оптимальне (розраховане) середнє значення кількості проданих ящиків за видами за місяць, ящики | Відхилення | Величина виторгу не оптимізована | Величина виторгу оптимізована | Прибуток не оптимізований | Прибуток оптимізований | |
| Хі | Хі* | (Хі*-Хі) | Хі*Р2 | Хі**Р2 | (Р2-Р1)*Хі | (Р2-Р1)*Хі* | ||
| 1 | Вина кріплені | 180 | 271 | 90 | 13 800 | 20 699 | 4 140 | 6 210 |
| 2 | Вина сухі | 128 | 64 | -64 | 8 427 | 4 214 | 2 528 | 1 264 |
| 3 | Вина СК | 161 | 242 | 81 | 13 290 | 19 935 | 3 987 | 5 980 |
| 4 | ДАР 0,2 | 5 881 | 8 822 | 2 941 | 166 729 | 250 094 | 50 019 | 75 028 |
| 5 | ДАР 1 | 7 468 | 11 202 | 3 734 | 289 019 | 433 529 | 86 706 | 130 059 |
| 6 | ДАР 1,5 | 3 042 | 4 564 | 1 521 | 129 971 | 194 956 | 38 991 | 58 487 |
| 7 | Сандорик 0,2 | 3 775 | 5 662 | 1 887 | 43 032 | 64 548 | 12 910 | 19 365 |
| 8 | Садочок 0,2л | 7 790 | 11 686 | 3 895 | 182 997 | 274 496 | 54 899 | 82 349 |
| 9 | Садочок 0,5л | 531 | 266 | -266 | 16 355 | 8 178 | 4 907 | 2 453 |
| 10 | Садочок 1л | 12 175 | 18 263 | 6 088 | 429 535 | 644 303 | 128 861 | 193 291 |
| 11 | Садочок 1,5л | 3 965 | 5 947 | 1 982 | 137 028 | 205 541 | 41 108 | 61 662 |
| 12 | Соки "Українська класика"1л | 968 | 1 452 | 484 | 36 591 | 54 886 | 10 977 | 16 466 |
| 13 | Соки "Фрукти світу" 1л | 543 | 814 | 271 | 50 733 | 76 100 | 15 220 | 22 830 |
| 14 | Соки Classic 1л | 3 018 | 4 527 | 1 509 | 117 351 | 176 026 | 35 205 | 52 808 |
| 15 | Соки Gold 1,5л | 3 233 | 4 850 | 1 617 | 155 192 | 232 788 | 46 558 | 69 836 |
| 16 | Соки Gold 1л | 12 300 | 18 449 | 6 150 | 633 183 | 949 774 | 189 955 | 284 932 |
| 17 | Соки Gold 0,25л | 3 710 | 5 566 | 1 855 | 90 163 | 135 244 | 27 049 | 40 573 |
| 18 | Напої 0,2 | 133 | 199 | 66 | 3 119 | 4 679 | 936 | 1 404 |
| 19 | Напої 1 | 36 | 18 | -18 | 1 215 | 608 | 365 | 182 |
4. Опис Інформаційної системи
4.1 Вступ
АІС для управління запасами на складі роздрібного підприємства призначена для вирішення задачі „Розрахунок оптимального запасу продукції для отримання максимального прибутку з урахуванням обмеження площі складських приміщень ТД ДП „Сандора”.
Вона виконує автоматизований розрахунок оптимального співвідношення товарів по асортименту на складі при даних обмеженнях складських приміщень з ціллю максимізувати величину прибутку, що отримує підприємство.
Структурна схема Інформаційної системи АІС-Оптимальний запас надається у Додатку „Структурна схема Інформаційної системи «АІС-Оптимальний запас».
Для проведення розрахунків на персональному комп'ютері повинна бути установлена операційна система Windows 98 або більш пізніша система.
4.2 Структура розрахунків
Введення статистичних даних попиту на товар всіх видових груп за визначений період часу. За допомогою цих даних (статистичної вибірки) ми зможемо описати закон розподілу попиту, на основі якого в подальшому буде ґрунтуватись оптимальне використання складських приміщень.
Масштабування даних – переведення з одиниць виміру «пляшки» в «ящики» для зручності розрахунків.
Обчислення середніх значень попиту на товари за період та окремо по кожному виду.
Введення даних про ціну купівля/продажу товарів по всім видам ТДП ТД «Сандора». Введення параметрів складу (площі, вартості зберігання одиниці продукції, параметрів ящиків, вартість оренди).
Отримання за допомогою надбудови Аналіз даних (гістограма) чисельних характеристик закону розподілу попиту та побудова на їх основі графіка для подальшої їх логарифмічної апроксимації .
Введення коефіцієнтів трендів законів розподілу продукції кожного виду в осередки для подальшого їх використання в цільовій функції.
Встановлення верхньої та нижньої меж товарообігу на складі.
Отримання результатів: оптимального співвідношення по асортиментному розподілу продукції на складі .
Визначення економічного ефекту від впровадження даних співвідношень запасів товару.
4.3 Структурний алгоритм визначення оптимальної кількості запасів готової продукції з урахуванням обмеженості площі складу з метою максимізації прибутку
Структурний алгоритм визначення оптимальної кількості запасів готової продукції з урахуванням обмеженості площі складу з метою максимізації прибутку наведений в Додатку
4.4 Підготовка до роботи
Щоб розпочати роботу з АІС, необхідно запустити файл АІС-Оптимальний запас.xls. У вікні системи з’явиться вікно „Заставка” (рис. 4.1)
Рис. 4.1. – Аркуш АІС- оптимальний запас „Заставка”
Тут можна побачити кнопки:
Головне меню – розпочинає роботу, відкриває „Головне меню”,
Вихід – завершує роботу програми.
Рис. 4.2. – Аркуш АІС-Маркетинг „Головне меню”
У „Головному меню” можна побачити наступні кнопки:
«і» - інформація для користувача - інструкція для користівання надбудовою Пошук рішення.
Про автора - інформація про автора роботи
„Введення вхідних даних” – перехід до листа з вхідними даними
„Заставка” – перехід до листа „Заставка”
“Передивитись схему складу” – там вводяться параметри складу та розташована його схема.
„Переглянути результати оптимізації” – перехід до листа, на якому було виведено оптимізаційні рекомендації по оптимальному розподілу продукції по видам.
Початок роботи над конкретною задачею починається саме з кнопки „Введення вхідних даних”.
Також тут можна побачити зображення пляшок коного виду продукції, які є кнопками. Натиснувши на них – можна продивитись результати попередніх розрахунків по кожному виду.
4.5 Опис операцій
На листі „Введення вхідних даних” заповнюються поля, що вказані заливкою. Вводимо асортименті позиції за визначені періоди. Після введення вхідних даних натискаємо кнопку „Виконати розрахунки далі”
система автоматично перераховує ці первинні дані з упаковок в ящики, у відповідності з ємністю, пляшок по видам, що вказані ліворуч у стовпчику ”Введіть кількість упаковок у ящику” . Результати цих розрахунків можна продивитись тут же – праворуч.
По схемі розрахунку далі автоматично йде визначення кроку,меж та інтервалів числових характеристик попиту. Провидитись ії можна знову ж таки, перейшовши по кнопці “Виконати розрахунки далі”.
Повернувшись до головного меню та натискаючи на пляшки визначеного виду тепер можна продивитись попередні розрахунки по видам (а саме, там буде виконане експоненційне з гладження даних).Натиснувши кнопку „Показати розрахунки”, можна продивитись проміжні дані.
Кнопка „Головне меню” з будь-якого листа повертає до „Головного меню”.
Далі виконується безпосередньо користувачем ввід коєфіцієнтів в таблицю. Це можна зробити, натиснувши кнопку “Коефіцієнти логарифмічного сгладжування”. Після цього вводяться необхідні параметри розрахунків: складу та продажів.
І в завершенні треба перейти одо листа “Оптимальні розрахунки” по відповідній кнопці.На даному листі слід виконати вручну наступні дії:
Зайти до пункту меню „Сервіс” / „Пошук рішення” / „Змінюючи лунки” („Изменяя ячейки”);
Обрати діапазон даних, що відповідає кількості товарних позицій зі стовпчику „Асортиментна позиція” на аркуші перерахунку вихідних данних;
Ввести обмеження по площі, та по максимальному та мінімальних обсягах товарооборотів на складі. Тут необхідно вказати “Неві’ємні значення” в параметрах оптимізації.
Натиснути кнопку „Виконати”
Далі натиснути „ОК”.
На цьому листі виявляються значення розподілу асортиментних позицій для складу при максимізації прибутку.
З ціллю допомоги користівачу при використанні на цьому листі є кнопка допомоги, що докладніше розповідає про користування цією надбудовою.Нижче приводиться її текст:
4.6 Інструкція користувача по використанню надбудови «Пошук рішення»
1.За допомогою команди Сервіс/Пошук рішення викликається засіб Пошук рішення,
2. Після того як надбудова Пошук рішення завантажиться у пам’ять, на екрані повинне з’явитися діалогове вікно.Помітьте, що за умовчанням засіб Пошук рішення настроєний на модель максимізації, а курсор у цьому діалоговому вікні перебуває в поле Встановити цільовий ячейку.
3. За допомогою миші можна пересувати по екрані діалогове вікно Пошук рішення так, щоб були видні різні частини таблиці моделі. Це зручно, оскільки кращий спосіб задати посилання на ячейку у діалоговому вікні Пошук рішення – клацнути безпосередньо на даному ячейці робочого аркуша. При такому способі вказівки ячейок не виникають помилки.
4. У поле Встановити цільовий ячейку діалогового вікна Пошук рішення вводиться адреса ячейки, що містить значення цільової функції. Для моделі в це поле варто ввести адресу ячейки, але краще клацнути покажчиком миші на цій ячейці, щоб увести її адресу автоматично. Якщо адреса ячейки вводиться за допомогою щиглика на осередку, Excel додає символи $, які вказують на абсолютну адресацію. Можна використати як абсолютні адреси, так і відносні (якщо вводити адреса ячейки вручну). У кожному разі результати будуть однаковими.
Порада. Якщо клацнути мишею на розташованій праворуч у поле уведення кнопці, діалогове вікно згорнеться так, що буде відображатися тільки поточне поле .Це дозволяє бачити більшу частину робочого аркуша й зручно робити вибір ячейок. Щоб знову розгорнути діалогове вікно, потрібно нажати клавішу <Enter> або ще раз клацнути на кнопці, розташованої праворуч у поле уведення.
5.Опції області Рівної діалогового вікна Пошук рішення дозволяють задати тип оптимізації. У цьому випадку необхідно максимізувати значення показника ефективності, тобто заданий дріб – цільову функцію.
Для цього потрібно клацнути на перемикачі максимальному значенню. Щиглик на кнопці мінімальному значенню вкаже, що треба мінімізувати цільову функцію (наприклад, якщо показником ефективності моделі є відхилення займаних площ під конкретний вид продукції від теоретично отриманого закону розподілу). Можна також зробити значення цільової функції рівним заданому числу, установивши перемикач значенню й увівши це число. (Останній вибір дозволяє за допомогою засобу Пошук рішення проводити підбор параметрів у моделях, що містять багато змінних й обмежень
5.Наступне поле Змінюючи ячейки дозволяє вказати змінні рішення моделі. Щоб увести їх у дане поле, потрібно клацнути на цьому полі, а потім виділити на робочому аркуші ячейки. (Можна спробувати скористатися кнопкою Припустити, але при цьому звичайно пропонуються невірні адреси ячейок змінні рішення.)
6.Порада- Якщо ви не створили відповідно до наших рекомендацій таку табличну модель, у якій всі осередки змінні рішення розташовані разом (що дозволяє виділити відразу весь діапазон), можна вказувати кожну змінну рішення окремо: клацнути в осередку, увести в поле Змінюючи осередку крапку з коми, клацнути в осередку наступної змінної рішення й т.д.
7. Тепер необхідно задати для засобу Пошук рішення обмеження. Щиглик на кнопці Додати відкриває діалогове вікно Додавання обмеження, що дозволяє вводити обмеження За замовчуванням передбачається, що обмеження має вигляд нерівності зі знаком <.
8. Якщо модель організована так, що нерівності одного знака розташовані поруч, то їх можна ввести всі разом, використовуючи діапазони осередків. У противному випадку прийде вводити обмеження окремо, клацаючи на кнопці Додати діалогового вікна Додавання обмеження.
9.Розглянемо докладно, як задаються обмеження шляхом вказівки діапазону ячейок. Спочатку в діалоговому вікні Додавання обмеження курсор перебуває ліворуч у поле Посилання на ячейку. Потрібно виділити ячейку робочого аркуша, що містять суми лівих частин п’яти обмежень виду «<»,. Помітимо, що в поле Посилання на ячейку не можна вводити формули – це повинні бути посилання на осередки, які, у свою чергу, можуть містити формули.
10. Потім курсор переходить у праве поле уведення діалогового вікна Додавання обмеження, і в це поле розташовуються адреси п’яти діапазонів, що містять відповідні праві частини обмежень. Виконавши одну дію, ми в дійсності задали п’ять обмежень. Потрібно стежити, щоб адрес осередків лівих частин було рівно стільки, скільки й адрес правих частин. Після цього клацніть на кнопці Додати діалогового вікна Додавання обмеження, щоб увести ці обмеження в специфікацію Обмеження діалогового вікна Пошук рішення й очистити поля діалогового вікна Додавання обмеження для уведення наступних обмежень.
11. Далі треба не забувати про умови незаперечності для вмісту змінюваних осередків. Щоб увести ці обмеження, спочатку варто повернутися в діалогове вікно. Якщо ви випадково клацнули на кнопці Додати, клацніть на кнопці Скасування, і ви повернетеся в діалогове вікно Пошук рішення.) Щоб визначити умови незаперечності для змінні рішення, необхідно клацнути на кнопці Параметри діалогового вікна Пошук рішення. А рішення необхідно встановити прапорець опції Лінійна модель, а також Ненегативні значення й Автоматичне масштабування. Перша з них повідомляє програмі, що модель є лінійної, друга накладає обмеження невід’ємності на змінні рішення. Режим Автоматичне масштабування буде обговорюватися в наступному розділі. Клацніть на кнопці ОК, щоб повернутися в діалогове вікно Пошук рішення.
12. Отже, повністю завершена специфікація оптимізаційної моделі. Ми ввели наступну інформацію:
• адреса осередку, що містить цільову функцію, яку необхідно оптимізувати (у цьому випадку максимізувати);
• діапазон осередків, які програма повинна змінювати (змінні рішення);
• обмеження;
• вказівка, що модель є моделлю лінійного програмування.
13. Тепер у діалоговому вікні Пошук рішення клацніть на кнопці Виконати. За тим, як просувається пошук рішення, можна спостерігати в рядку стану в лівому нижньому куті вікна Excel. Однак для такої маленької моделі, як наша, оптимізація завершиться дуже швидко, за цей час можна й не побачити повідомлення, що надходять від програми. У загальному випадку в процесі обчислень у рядку стану показується число ітерацій і значення цільової функції при переборі безлічі припустимих рішень завдання. Ця інформація дозволяє стежити, як просувається процес оптимізації більших моделей, де він може тривати досить довго.
Діалогове вікно Результати пошуку рішення повідомляє про завершення. Те, що програма Пошук рішення завершила роботу, не означає, що вона знайшла оптимальне рішення. Тому завжди читайте повідомлення, відображуване у верхній частині даного вікна! Якщо поспішити клацнути на кнопці ОК, щоб забрати діалогове вікно Результати пошуку рішення, не прочитавши дане повідомлення, можна пропустити важливу інформацію про рішення. Якщо оптимальне рішення знайдене, у діалоговому вікні Результати пошуку рішення повинне бути присутнім дві ключових пропозиції.
• Рішення знайдене.
• Всі обмеження й умови оптимальності виконані.
Якщо хоча б одного із цих пропозицій ні, програмі не вдалося оптимізувати модель.
14. Якщо отримано повідомлення про успішне завершення пошуку, можна або зберегти знайдене рішення, вибравши відповідну опцію, або відкинути його, вибравши опцію Відновити вихідні значень, у результаті осередкам змінні рішення будуть повернуті значення, які в них перебували до запуску програми Пошук рішення. Існує можливість також одержати звіти про рішення трьох типів. Кожен звіт виводиться на новий аркуш робочої книги.
4.7 Програмне забезпечення
Для розробки АІС використовувалось наступне ПЗ:
Операційна система Windows ХР Home Edition;
Програма Microsoft Excel 2000;
Інтегрована функція Microsoft Excel 2000 „Пошук рішення”;
Інтегрований пакет Microsoft Visual Basic.
Windows XP Home Edition має збільшені можливості для роботи програм у фоновому режимі. Загальний захист набагато покращено, тому зараз можна більш безпечно використовувати Інтернет. Швидка робота дозволяє запускати велику кількість програм водночас, при цьому програми працюють із максимальною швидкістю. Windows XP Home Edition надійна та стійка, тому завжди можна розраховувати на бистру дію та ефективну роботу комп’ютера. Окрім цього досягнуто максимально можливого рівня сумісності з іншими програмами.
Програма Microsoft Excel 2000 дає нам можливість швидко й зручно виконувати розрахунки навіть великих масивів даних за допомогою інтегрованих формул та функцій.
5. Охорона праці на підприємстві ДПТД «Сандора»
5.1 Охорона праці, протипожежна й екологічна безпека
Термін охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до колективного договору, укладеного на загальних зборах робочі підприємства 1 раз у рік, затверджуються пункти про охорону праці. Вони полягають у соціальних пільгах і гарантіях, забезпеченні спецодягом працівників (вантажники, комірники). Згідно КЗОТ робітником надаються 1 раз у рік оплата відпусток, оплата лікарняних аркушів, допомога з вагітності й родів, додаткові відпустки за ненормований робочий день. Надається матеріальна допомога 1 раз у рік на оздоровлення. Також забезпечується наявність медикаментів у кожному структурному підрозділі ( на складах й в офісах) і щоденне живлення для працівників.
По охороні праці й техніку безпеки проводяться вступні інструктажі при прийомі на роботу, потім вони проводяться 1 раз у півроку начальниками структурних підрозділів на робочих місцях. Крім цього проводяться інструктажі з електричної й пожежної безпеки. Відповідно до вимог пожежної безпеки в структурних підрозділах є в наявності пожежні щити, укомплектовані відповідним інвентарем і вогнегасники, у кількості, передбаченій нормами пожежної безпеки. На складі обов'язкові ящики з піском. Умови зберігання товару чітко відповідають вимогам санепідемстанції по температурному режиму, вологості й т.д.
Т.к. даний вид діяльності - торгівля -не є екологічно небезпечним для навколишнього середовища, то дане питання не стоїть гостро на підприємстві.
В умовах сучасного виробництва окремі приватні заходи щодо поліпшення умов праці, для попередження травматизації є неефективними. Тому їх здійснюють комплексно, створюючи в загальній системі керування виробництвом, підсистему керування безпекою праці. Таким чином, керування охороною праці це програмно-цільовий комплекс по підготуванню, прийняттю і реалізації вирішень (організаційно-технічних, і лікувально-профілактичних заходів), спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Об'єкт керування - це безпека праці на робочому місці, ділянці, цеху, у всій системі людина - виробництво, характеризується взаємодією людей із предметами і знаряддями праці і виробничого середовища.
Керуюча частина містить у собі керівників підприємства, керівників підрозділів, службу охорони праці. При цьому тут закладені принципи системного підходу, коли виходи об'єкта керування (показники безпеки) через систему збору й опрацювання інформації пов'язані, тобто інформація про відхилення в процесі контролю надходить у керуючий орган, де вона аналізується і приймається адекватне вирішення. Таким чином, СКОП діє за принципом зворотної зв'язок.
Планування здійснюється на основі складених планів:
перспективний (5 літній) - комплекс планового поліпшення умов по охороні праці. Вони є частиною бізнес-плану;
поточні (річні) - вони включаються в щорічну угоду по охороні праці колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом;
оперативно-календарні плани по охороні праці (ОКП), місячні і квартальні.
У комплекс заходів щодо охорони праці входять:
боротьба зі шкідливими і небезпечними чинниками (шум, випромінювання, вібрація і т.д.);
соціальні заходи.
Мета атестації робочого міста визначити всі фактори виробничого середовища і трудового процесу, які шкідливі фактори впливають на працівника, як їх усунути або послабити їх дію. Також визначити пільги та компенсації які на даються працівникові під час роботи та пільги при визначенні пенсійного забезпечення.
З метою послаблення негативних факторів необхідно розробляти колективні та індивідуальні заходи по забезпеченню нормативних умов по охороні праці ( розподіл обов’язків між службами, посадові обов’язки). Необхідні умови освітлення, опалення, заземлення електроприладів та електроустановок, огородження та блокування, світлова та звукова сигналізація.
Необхідно проводити заходи по зменшенню шкідливих речовин, противібраційні засоби, протишумові, протипожежні, електробезпечність.
5.2 Заходи, що проводяться на ДП ТД «Сандора» для попередження травматизму та забезпечення нормальних умов життєдіяльності
На підприємстві ДП ТД «Сандора» в повному обсязі дотримуються всіх необхідних заходів для попередження травматизму та нещасних випадків на підприємстві, а саме виконується вся нормативна, розпорядна, звітна й облікова документація з питань охорони праці, яка включає в себе:
Нормативна документація:
закони, норми, правила, типові положення , знаки, бланки
Розпорядна документація :
накази, розпорядження, положення, інструкції
Звітна документація:
форми офіційної статистичної звітності
Облікова документація відбиває всю діяльність по охороні праці на підприємстві, вона включає:
журнали, переліки, графіки, протоколи, плани, схеми
Уся ця документація зберігається в службі охорони праці підприємства в належному стані, зручному для використання при необхідності або у випадку контролю підприємства органами державного нагляду.
Також в повному обсязі виконується головний нормативний документ з охорони праці - Закон України «Про охорону праці». Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Законодавчою базою по охороні праці є Конституція України, Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності», стандарти, санітарні нормі Правила безпечної експлуатації обладнання , інструкції, положення та інше.
Усі робітники підприємства ДП ТД «Сандора» під час роботи мають такі соціально-побутові умови праці, які відповідають вимогам законодавства.
Сандора, як роботодавець, зобов’язана створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства про права працівників в області охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
створює відповідні служби і призначає посадових осіб, що забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права й відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їхнє дотримання;
розробляє при участі сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів й підвищення існуючого рівня охорони праці;
забезпечує виконання необхідних профілактичних мір відповідно до обставин, що змінюються;
упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації й автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід по охороні праці і т.п.;
забезпечує належний стан будинків і споруджень, виробничого устаткування, моніторинг за їхнім технологічним станом; забезпечує усунення причин, що викликають нещасні випадки, професійні захворювання, і здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями з підсумків розслідування цих причин;
організує проведення аудита охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого устаткування, атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам по охороні праці в порядку і терміни, обумовлені законодавством, і по їхніх підсумках уживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), і встановлюють правила виконання робіт і поводження працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами й актами підприємства по охороні праці;
здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного й індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог по охороні праці;
організовує пропаганду безпечних методів праці і співробітництво з працівниками в області охорони праці;
уживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає в разі потреби професійні аварійно-рятувальні формування при виникненні на підприємстві аварій і нещасних випадків.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб, яким і є ДП ТД «Сандора», роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники й фахівці служби охорони праці по своїй посаді і заробітній платі прирівнюються до керівників і фахівців основних виробничо-технічних служб. Фахівці служби охорони праці в разі потреби мають право:
видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання розпорядження по усуненню наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію й пояснення з питань охорони праці;
вимагати відсторонення від роботи осіб, що не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконуючих вимог нормативно-правових актів по охороні праці;
припиняти роботу виробництва, ділянки, машин, механізмів, устаткування й інших засобів виробництва у випадку порушень, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
направляти роботодавцеві представлення про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги по охороні праці.
Розпорядження фахівця з охорони праці може скасувати лише роботодавець.
Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у випадку ліквідації підприємства або припинення використання найманої праці фізичною особою.
На підприємстві ДП ТД «Сандора» на підставі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва і вимог державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, розробляються і затверджуються наказами керівників відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, формуються плани- графіки проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені працівники.
Працівники підприємств при прийомі на роботу і періодично в процесі роботи, а вихованці, учні і студенти під час учбово- виховного процесу повинні проходити навчання і перевірку знань відповідно до вимог Типового положення. Допуск до роботи (виконанню навчальних практичних завдань) без навчання і перевірки знань з питань охорони праці забороняється.
Формою перевірки знань з питань охорони праці працівників є іспит, що проводиться по екзаменаційних квитках у виді усного чи опитування шляхом тестування на автоекзаменаторі з наступним усним опитуванням. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються протоколом
Особам, що при перевірці знань з питань охорони праці показали задовільні результати, видаються посвідчення
Відповідальність за організацію і здійснення навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення покладається на керівника підприємства, у структурних підрозділах (цеху, ділянці, лабораторії, майстерні і т.п.) - на керівників цих підрозділів, а контроль - на службу охорони праці.
Працівники, під час прийняття на роботу на підприємство ДП ТД «Сандора», повинні проходити інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці , який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить до початку роботи безпосередньо на робочому місці безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю
Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.
5.3 Інструкції з охорони праці
Інструкція є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки.
Інструкції, що діють на підприємстві, належать до нормативних актів про охорону праці, чинних у межах конкретного підприємства. Такі інструкції розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що використовується на даному підприємстві. Вони затверджуються роботодавцем і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві.
5.4 Медичні огляди
Власник за рахунок коштів підприємства організує проведення попереднього і періодичного медичних оглядів, відшкодовує витрати на лікування, професійну і медичну реабілітацію осіб із професійними захворюваннями, обстеження конкретних умов праці для складання санітарно-гігієнічної характеристики.
Результати попереднього і періодичного медичних оглядів, щорічних медичних оглядів осіб віком до 21 року та висновки про стан здоров'я заносяться в "Картку особи, яка підлягає медичному огляду" , що є вкладишем до "Медичної картки амбулаторного хворого"
Результати завершених медичних оглядів протягом місяця оформляються заключним актом який складається у чотирьох примірниках (для лікувально-профілактичного закладу, власника, профспілкового комітету ,санітарно-епідеміологічної станції).
На час проходження медогляду, обстеження в профпатологічних центрах, клініках науково-дослідних і медичних інститутах (університетах) для уточнення діагнозу або визначення ролі виробничих факторів у розвитку захворювань за працюючими зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток.
Звітність за результатами медичних оглядів здійснюється у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України.
5.5 Атестація робочих місць
Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться згідно з Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджуваними Мінпраці і МОЗ.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Атестація робочих місць передбачає:
установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;
складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;
аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
5.6 Навчання і перевірки знань з питань охорони праці
На підприємствах на підставі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва і вимог державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, розробляються і затверджуються наказами керівників відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, формуються плани-графіки проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені працівники.
Працівники підприємств при прийомі на роботу і періодично в процесі роботи, а вихованці, учні і студенти під час учбово-виховного процесу повинні проходити навчання і перевірку знань відповідно до вимог Типового положення. Допуск до роботи (виконанню навчальних практичних завдань) без навчання і перевірки знань з питань охорони праці забороняється.
Формою перевірки знань з питань охорони праці працівників є іспит, що проводиться по екзаменаційних квитках у виді усного чи опитування шляхом тестування на автоекзаменаторі з наступним усним опитуванням. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються протоколом
Особам, що при перевірці знань з питань охорони праці показали задовільні результати, видаються посвідчення
Відповідальність за організацію і здійснення навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення покладається на керівника підприємства, у структурних підрозділах (цеху, ділянці, лабораторії, майстерні і т.п.) - на керівників цих підрозділів, а контроль - на службу охорони праці.
5.7 Розслідування й облік нещасних випадків
Розслідування й облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводиться власником чи уповноваженим ним органом.
Для проведення розслідування призначається комісія з розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях .
Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання й отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, поразки електричним струмом і блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетрусу, зсуви, повені, урагани й ін.), контакту з тваринами, комахами й іншими представниками фауни і флори (нещасні випадки).
За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки , що відбулися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків
Якщо по висновках роботи комісії з розслідування прийняте рішення, що про нещасний випадок не повинний складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку розслідування й обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
5.6 Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці , який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить до початку роботи безпосередньо на робочому місці безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю
Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.
5.7 Оцінка умов виконуваної роботи на ДП ТД ” Сандора”
Оцінка умов виконуваної роботи проводилася на підприємстві ДП ТД «Сандора». Приміщення має площу 98,45 м2, при висоті стелі 3м, об'єм приміщення становить 295,35 м3.
У кімнаті працюють 15 людей, кожний працює за окремим робочим місцем і має персональний комп’ютер. У цьому приміщенні також знаходиться шафа-гардероб та полиці для зберігання документації.
Робота працівників пов’язана з вивченням та аналітикою документації, забезпечення процесу замовлень продукції ведення переговорів та проведення нарад, таким чином, виконуються роботи, що належать до категорії Іа. Тобто вони виконуються сидячи і не потребують фізичного навантаження, а витрати енергії складають до 139 Вт.
Адміністративні приміщення знаходяться на першому поверсі двоповерхового будинку.
При сучасних технологічних, екологічних та ергономічних умовах негативний вплив тісно пов’язаний з обладнанням комп’ютерного місця та параметрами мікроклімату, який створюється біля нього. В Україні розроблені та діють нормативні документи, що регламентують роботу із візуальним дисплейним терміналом. Ці правила розраховані на забезпечення оптимальних умов режиму праці та відпочинку робітників, що обслуговують ПЕОМ, та призначені задля попередження не благодійної дії на робітника шкідливих факторів, які супроводжують працю з ВДТ. При даному виді роботи постійно виникає зорова та нервово-емоційна напруга. Серед працівників, що використовують комп’ютерну техніку можливі такі захворювання, як хронічні неврози та психічні захворювання, гіпертонія, безсоння, розладдя серцево-судинної системи.
Під час роботи за комп'ютером, відповідно до [1] на чоловіка впливають наступні групи небезпечних і шкідливих виробничих факторів: фізичні, хімічні і психофізіологічні.
До фізичних відносяться:
Підвищена температура повітря робочої зони (більш 28°C). Загальне тривале перегрівання приводить до зростаючого спаду працездатності до труднощів при виконанні фізичної і розумової праці, сповільнюються увага, координація упевнених рухів, процес обмірковування ситуації і прийняття рішення, збільшується час сенсомоторних реакцій.
Підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів, блоку живлення, процесорів та аудіоплат) – в результаті дій підвищеного шуму людина втрачає сприйняття звукових сигналів.
Підвищений рівень статичної напруги – викликає психофізіологічні розлади людини.
Підвищений рівень електромагнітних випромінювань – катодне, ультрафіолетове, інфрачервоне, а також радіочастотне випромінювання екрану несуть у собі загрозу. Це пов’язано із довгою тривалістю роботи на комп’ютері та близькістю до екрану. Випромінювання знижує активність кори головного мозку, та призводить до втрати зосередження та затримки розуміння інформації, яка з’являється на екрані. Результатом впливу на організм людини є ураження центральної нервової системи, підвищення температура тіла, головний біль.( при використанні принтерів, сканерів);
Небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі – замикання якої може пройти через тіло людини та чинить на нього складний вплив: термічний, біологічний, електролітичний і механічний; поріг відчуття струму залежить від стану нервової системи та фізичного розвитку людини. Може викликає шок, та навіть призвести до смерті.
Підвищена напруженість електричного поля. При роботі на ПЕОМ існує підвищена небезпека дії електромагнітного поля, яка полягає в здатності людського тіла поглинати енергію електромагнітного поля, яка перетворюється потім в теплову. А оскільки не всі організми здатні розсіювати надлишкове тепло, то можливо підвищення температури тіла людини. Перегрів окремих тканин та органів веде до їх захворювань, а підвищення температура тіла на 1°С і віще недопустимо. Деякі органи та тканини людини, які мають слабко виражену терморегуляцію, більш чутливі до опромінення (мозок, очі, нирки та шлунок).
Негативний вплив електромагнітного поля викликає оборотні та необоротні зміни в організмі: гальмування рефлексів, пониження кров'яного тиску, уповільнення скорочень серця, зміна складу крові, що проявляється в підвищенні кількості лейкоцитів та зменшенні еритроцитів, а також в помутнінні хрусталика ока. Серед суб'єктивних критеріїв негативного впливу електромагнітного поля необхідно виділити наступне: головний біль, підвищена стомлюваність, роздратованість, сонливість, погіршення зору та підвищення температури.
Функціональні порушення, викликані біологічно дією електромагнітного поля, здатні накопичуватися в організмі, але є оборотними, тому необхідно виключити вплив опромінення та покращити умови праці. В зв'язку з цим усі комп'ютери оснащені захисними екранами, що позволяє мінімізувати негативний вплив електромагнітного поля на користувача.
Недостатня освітленість робочого місця – ускладнює розпізнавання деталей, знижує здатність розпізнавання кольорів, розвиток утоми, появи помилок.
Пряма та відбита від екранів близькість;
Несприятливий розподіл яскравості в полі зору.
До хімічних шкідливих факторів можна віднести
Підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту. А також небезпечні речовини які виділяються при роботі з принтерами.
До психофізіологічних шкідливих факторів можна віднести наступні:
почуття постійної стомленості, що виникає при тривалій роботі за комп'ютером; локальне напруження верхніх кінцівок на фоні обмеженої загальної активності м’язів (гіподинамія). Це пов’язано із напруженням м’язів від одних і тих самих обмежених дій при збереженні статичності тіла. Незручність пози із-за зневажання ергономічних вимог при обладнанні робочого місця та монотонність праці викликають більшу ймовірність виникнення болі у спині та необхідність наслідкового ортопедичного лікування.
монотонність виконуваної роботи, перенапруження зорового аналізатора. Так наприклад, при введенні інформації порушення зору становить 50-60 %, при роботі у діалоговому вікні з дисплеєм – 30-40 %. Автоматизм та одноманітність дій викликають погіршення стану;
емоційні та нервово – психічні перевантаження,
В інших випадках робота пов'язана з діалогом, яке містить інтенсивне розумове навантаження, внаслідок чого людина перебуває в постійній готовності до дії, нерідко в умовах дефіциту часу. Перераховані фактори при роботі з комп’ютером, накладаючись на стресові ситуації дають не благодійні наслідки для людини.
5.8 Заходи по створенню безпечних та здорових умов праці
Головними елементами робочого місця є комп’ютерний стіл і стілець. Основним робочим положенням є положення сидячи. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці і документації.
Згідно оптимальним розміщенням предметів праці і документації в зонах досяжності рук є наступне:
дисплей – розміщається по центрі в зоні максимальної досяжності (до 800 мм);
клавіатура – розміщається в зоні оптимальної для тонкої ручної роботи (до 300 мм).
системний блок – розміщається ліворуч у зоні досяжності пальців при витягнутій руці (до 600 мм).
принтер – знаходиться праворуч у зоні максимальної досяжності (до 0,8 м.).
документація – розташовується ліворуч, у зоні легкої досяжності долоні література і документація, необхідна при роботі; у висувних шухлядах столу – література, який користуються не постійно.
З огляду на основні вимоги до конструкції робочого місця, оптимальними параметрами столу є наступні: висота столу - 710 мм; довжина столу - 1300 мм; ширина столу - 650 мм; глибина столу - 400 мм.
При використанні оргтехніки передбачені такі заходи:
1. використання моніторів, які мають спеціальні вмонтовані захисні засоби;
2. використання захисних фільтрів для послаблення електростатичного поля, рентгенівського та електромагнітного опромінення , встановлення раціонального режиму праці та відпочинку, використання регламентних перерв при безупинній роботі з монітором.
Для забезпечення роботи електричних приладів використовується перемінний електричний струм з частотою 50 Гц та напругою 220 В. Згідно ПУЕ по небезпеці ураження людей електричним струмом приміщення відноситься до категорії без підвищеної небезпеки. Для безпечного використання електрообладнання передбачається:
1. контроль ізоляції, тобто вимірювання її активного опору з метою виявлення дефектів та попередження замикань на землю та коротких замикань;
2. захисне заземлення, яке є найбільш розповсюдженим та досить ефективним та простим заходом захисту від ураження струмом, під яким розуміють умисне з'єднання з землею не струмоведучих металевих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою при порушенні електричної ізоляції, при цьому його дія проявляється в зменшенні до безпечної величини струму, який проходить через тіло людини при дотику її з корпусом електрообладнання, яке потрапило під напругу;
3. захисне відключення, яке автоматично відключає несправну ділянку мережі (електрообладнання) при виникненні напруги, яке небезпечна для людини.
Приміщення відділу аналітики з погляду небезпеки поразки людей електричним струмом можна класифікувати як приміщення «без підвищеної небезпеки» . У залежності від стану повітряного простору приміщення відділу можна віднести до розряду «нормальні» .
Заземлювачі розміщені в землі, як показано на рисунку 5.1.
Рис. 5.1 Схема розміщення заземлювачів та з’єднувальної штиби в ґрунті.
l – довжина електрода, м;
Z – довжина штиби з'єднуючої вертикальні електроди, м;
d – діаметр електрода, м;
t – глибина розташування середини електрода відносно поверхні землі, м;
t0 – відстань від вершини заземлювача до поверхні землі, м;
b – ширина з'єднуючої штиби, м.
Припустимий опір заземлення для електроустановок з напругою до 1000 В становить 4 Ом.
Для забезпечення електробезпечності передбачається створення виносного захисного заземлення електроустаткування з використанням металевих труб діаметром 50 мм. Для забезпечення електробезпечності довжина заземлювачів складає 3 м. Для з’єднання електродів використовуємо сталеву смугу прямокутного перетину 4 х 12 мм.
Розрахуємо опір розтікання струму одного вертикального електрода по формулі:
Визначається опір розтіканню струму одного електрода:
(5.1)
де ρ – опір ґрунту в місці розташування заземлювачів (Ом ∙ м). Для суглинку ρ = 85 Ом ∙ м.
l – довжина трубчастого електрода, м. l – дорівнює 3 м.
d – діаметр трубчастого електрода, м. d – дорівнює 0,03 м.
t – глибина розташування середини електрода від поверхні землі, розраховується за наступною формулою:
(5.2)
де l – довжина трубчастого електрода, м; l – дорівнює 3 м.
tо – відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, м;
м
З огляду на те що, розрахункова величина більше гранично припустимої величини, розрахуємо попередню кількість заземлювачів по формулі:
, (5.3)
де Rдоп – припустимий опір заземлюючого пристрою (Ом) у залежності від напруги струму, поданого на електричний пристрій, що становить 4 Ом.
n' – попередня кількість заземлювачів.
Визначається необхідна кількість вертикальних електродів:
(5.4)
де ηе – коефіцієнт використання вертикальних електродів, що враховує екранування, ηе – дорівнює 0,77.
≈ 10 шт.
Приймаємо 10 шт.
Визначається довжина з’єднувальної штиби:
(5.5)
де a – відношення відстані між заземлювачами до їхньої довжини, а=1, заземлювачі розміщені в ряд.
Визначається опір розтіканню струму з’єднувальної штиби:
(5.6)
де b – ширина з’єднувальної штиби, м; b = d.
У даному випадку b = 0,03 м.
Визначається загальний опір пристрою заземлення :
(5.7)
де ηш – коефіцієнт використання сполучної смуги, ηш – дорівнює 0,84.
Порівнюємо отримане значення з допустимим і бачимо, що умова Rз<=Rдоп (0,95<=4) виконується. Тобто для виконання вимог потрібно 43 вертикальних електродів.
Захист від статичної електрики здійснюється наступними шляхами :
заземленням усіх металевих і струмопровідних частин устаткування;
зволоженням повітря в приміщенні;
іонізацією повітря в місцях виникнення і накопичення зарядів статичної електрики;
відведенням зарядів статичної електрики, які накопичуються на людях.
Оскільки близько 80 % інформації людина отримає за допомогою зору, то одним з важливих елементів здорових умов праці є раціональне освітлення приміщення. Незадовільна кількість або якість освітлення втомлює зір та викликає загальну втому організму. Найкращі умови для повного зорового сприйняття створює сонячне світло або його правильне сполучення з штучним. У даному приміщенні має місце природне бокове освітлення та загальне штучне освітлення.
Найменший розмір об’єкту розрізнення при виконанні роботи становить менш 0,15 мм, тому для зорових робіт І розряду рекомендується застосовувати загальне освітлення. Для загального освітлення обрано світильники типу ЛСП 01В – 2х65 з люмінесцентними лампами низького тиску типу ЛБ-65, світловий потік якого складає 4800 лм.
Кількість необхідних світильників знаходимо за допомогою формули :
, (5.8)
де F – світловий потік однієї лампи, що дорівнює 4800 лм;
E – мінімальна нормативна освітленість для даного розряду роботи, дорівнює 400 лк;
S – площа приміщення, дорівнює 20,16 м;
k – коефіцієнт запасу приймаємо k = 1,4 (k = 1,3 - 1,5 );
Z – поправочний коефіцієнт світильника (для стандартних світильників Z = 1,1-1,3), приймаємо Z = 1,2;
n – число ламп у світильнику, 2 од.;
u – коефіцієнт використання освітлювальної установки, що визначається в залежності від показника приміщення;
Показник приміщення визначається по формулі:
(5.9)
де a, b – відповідно ширина (3,2 м) і довжина (6,3 м) приміщення;
Н – висота підвіски світильника над робочою поверхнею, 3 м.
φ = » 1
Коефіцієнти відображення стелі і стін :
=70%, =50% - стіни і стеля пофарбовані у світлий колір.
Коефіцієнт використання світлового потоку u дорівнює 43 %, отже u=0,43.
Використовуючи наявні дані зробимо розрахунок необхідної кількості світильників:
N = » 3,28 » 4 світильника.
Висновок: для гарного освітлення робочого місця у приміщенні необхідно встановити 4 світильника типу ЛБ-65, для того, щоб забезпечити нормальні умови роботи, у результаті зменшується відсоток професійних захворювань (наприклад, погіршення зору і почуття постійної стомленості), що позитивно позначиться на результатах роботи.
Особлива увага приділена системі вентиляції, опалення та кондиціювання повітря приміщення. Так, температура на робочих місцях повинна бути 18-25 °С, відносна вологість - 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,1 м/с. Для підтримки в приміщення постійних параметрів повітря використовують кондиціонери.
В приміщенні, де виконувалась робота, передбачені природна вентиляція, при якій переміщення повітря відбувається під впливом теплового тиску і тиску вітру.
Для покращення мікроклімату у приміщенні використовується водяне опалення низького тиску.
Приміщення ПриватБанку підключене до міської системи водопостачання та каналізації. Водопостачання передбачає собою подачу води, яка може бути використана для господарчо-побутових потреб. Всі стічні води спускаються в міську каналізаційну мережу. Водопровідні крани знаходяться в місцях суспільного користування (туалети).
5.9 Характеристика приміщення за вибухо- та пожежною небезпекою
Згідно з відділ аналітики відноситься до категорії В. До категорії В належать приміщення, де перебувають тверді та не горючі речовини та матеріали.
Згідно з, приміщення має клас П-ІІ-а пожежонебезпеки, тому що в ньому знаходяться спалахуючи матеріали і речовини (канцелярські прилади, меблі, комп’ютерна техніка).
Виникнення пожеж можливо за наступних умов:
Необережне використання вогню;
Паління в незазначених місцях;
Короткі замикання в електричному колі;
Несправності в електричному устаткуванні.
Інші джерела, пов’язані з використанням відкритого вогню.
5.10 Протипожежні заходи
Приміщення закладу відноситься до IІI ступеня вогнестійкості. Виходячи з установленого ступеня вогнестійкості приміщень підприємства (IIІ) можна зробити висновок, що мінімальна протипожежна відстань між будівлями закладів повинна складати не менш дванадцяти метрів. На досліджуваному закладі дана відстань перевищує 100 метрів.
Складські приміщення закладу складається з одного поверху; ширина сходових маршів, дверей і евакуаційних шляхів складає 1,8 м., 1,2 м., 1,3 м. - відповідно. Евакуація співробітників підприємства здійснюється через евакуаційні виходи; на кожний поверх корпусу приходиться по два евакуаційних виходи. Також складські приміщення обладнані зовнішніми евакуаційними бетонними сходами. Довжина еваковиходів складає до 75 м.
На випадок виникнення пожеж на службових сходових проходах передбачені вогнегасники, а також щит із протипожежним інвентарем, лопата, багри, відро, сокира, шухляди з піском. Приміщення підприємства оснащене сучасною протипожежною сигналізацією та системою гасіння пожежі, підключеної безпосередньо до системи господарсько-питного водопроводу, оскільки ймовірність виникнення пожежі в даній будівлі відносно невелика і встановлювати пожежний водопровід немає потреби.
Пожежний зв'язок здійснюється з телефоном, та системою ЕПС. На кожному телефонному апараті закріплюється табличка з вказівкою номерів телефонів для виклику пожежної служби.
Необхідно відзначити, що на підприємстві встановлені загальноприйняті знаки безпеки: "Забороняється користуватися відкритим вогнем, курити", "Прохід тримати відкритим".
Приміщення корпусу забезпечене захистом від впливу влучення блискавки, блискавковідводом на даху будинку.
Захист від блискавки приміщення здійснюється так: будівля приміщення де виконувалась робота відноситься до третьої категорії улаштування захисту будинків від блискавок. До цієї категорії відносяться будинки, для яких прямий удар блискавки може викликати пожежу, механічні ушкодження будівель і поразки людей. Захист будівлі від прямих ударів блискавки здійснюється окремо стоячими блискавковідводами.
5.11 Засоби гасіння пожеж
Гасіння пожеж на підприємстві здійснюється шляхом використання засобів гасіння пожеж: води, її пари, інших рідин, інертних газів, пін, твердих порошків. Вибір тих чи інших способів і засобів гасіння в кожному конкретному випадку залежить від стадії розвитку пожежі, масштабів горіння, особливостей горіння речовин і матеріалів.
До первинних засобів гасіння пожеж, що виникли в приміщення у яких знаходяться комп’ютери, можна віднести: по-перше, вуглекислотні (газові) вогнегасники ОУ-2, ОУ-5, що спеціально призначені для гасіння палаючих електроустановок, що знаходяться під струмом; по-друге, повітряно-механічна піна, що нешкідлива для людей, не викликає корозію металів, майже не електропровідна і дуже економічна. Крім цього використовуються шухляди з піском, які можна застосовувати при гасінні електроустановок; шухляди з протипожежним інвентарем і т.д.
Висновок
Аналіз існуючих підходів приведений в розділі 2 показав не досконалість вивчення теми управління запасами товарів з обмеженим складськими площами. Сформована економіко-математична модель для цієї задачі має істотні відмінності від стандартних моделей управління запасами і це дозволяє говорити про доцільність виділення задачі управління запасами товарів з обмеженнями складських площ і створення для неї моделей і методів рішення.
Потрібно зазначити , що модель , приведена для розв'язку задачі управління запасами товарів при даних обмеженнях, враховує тільки суворо однорідний, дуже близькі за характеристиками товари . У реальних умовах функціонування підприємства така умова спричиняє необхідність побудови подібної моделі для кожної групи продукції, що в значній мірі ускладнює управління.
Подальше дослідження теми управління запасами товарів з обмеженими складськими приміщеннями може реалізуватися в декількох напрямах. Доцільним представляється агрегування різних груп товарів з різними характеристиками в єдину модель. Також, для універсалізації моделі, варто вести облік однотипної продукції , що має різну рентабельність та істотно впливає на величину прибутку, що отримує підприємство.
Таким чином, подальше дослідження задачі управління запасами товарів з обмеженнями складських приміщень представляється як доцільним, так і можливим.
Список використаної літератури
1. Булинский В.А.Про моделювання залежностей між цінами продуктів і різних шляхів управління запасами // Економіка й математичні методи 1979 .- випуск 5.
2. Георгобиани Дж.А. Про одну модель оптимального управління запасами // Праці обчислювального центра АН ГРСР, 1970- випуск 10.
3. Губенко Л.Г. Про одну модель управління запасами// Дослідження операцій й АСУ, 1973.- випуск 2.
4. Кащеєв В.Ф. Про одну модель оптимального керування запасами // Застосування економіко- математичних методів й ЕОМ у керуванні промисловим підприємством, Праці конференції,М.: 1968.
5. Олєшко А.Я Про одну задачу оптимального управління запасами // Кібернетика, 1972. випуск 1.
6. Роговський Є.А.Адаптивна модель управління запасами // Праці 3-й Зимової школи по математичному програмуванню й суміжним питанням, 1970. випуск 3.
7. Рижиков Ю.І. Про задачу управління запасами при невідомому параметрі розподілу попиту // Кібернетика, 1968. випуск 4
8. Саульєв В.К. “Деякі математичні моделі з елементарним нестаціонарним попитом”, // Журнал обчислювальної математики й математичної фізики, 1973 р.том 13, випуск 3.
9. Шевченко А. В. Деякі моделі систем зберігання запасів // Теорія випадкових процесів, 1973 . випуск 1.
10. Букан Дж., Кенігсберг Е. Наукове управління запасами.- М.: Наука, 1967.
11. Джигарджян О.Л. Моделі управління запасами з вінеровським попитом.-М.: ОЦ АН СРСР, 1988р.
12. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.0.003-74. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори. Класифікація.
13. Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів. - Львів: Афіша, 2000. - 176 с.
14. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.2.032-78 ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги.
15. ДНАОП 0.00-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
16. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.038-82. ССБТ. Електробезпечність. Гранично припустимі рівні напруг дотику й струмів.
17. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.124-83. ССБТ. Засоби захисту від статичної напруги. Загальні технічні вимоги.
18. Г. Г. Гогіташвілі. Системи управління охороною праці: навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2002. - 320 с.
19. Кендалл М.Дж. Теорія розподілів.- М.: Наука , 1966.
20. . Крушевский А.В. Довідник з економіко- математичних моделей і методів.- К.: Техніка 1982.
21. Лотоцкий В.А. Моделі й методи управління запасами.- М.: Наука, 1991.
22. Математико- економічні методи й моделі: бібліографічний покажчик 1967-1973р.- М.:Наука, 1968 .
23. Математико-економічні методи й моделі.- Ленінград: Наука,1968.
24. Первозванський А.А. Математичні моделі в управлінні виробництвом.- М.: Наука, 1968.
25. Прахбу Н. Методи теорії масового обслуговування й управління запасами.- М.: Машинобудування,1969.
26. Рубальский Г.В. Управління запасами при випадковому попиті. - М.: Радянське радіо, 1977.
27. Рижиков Ю.И. Управління запасами.- М.: Наука, 1969.
28. Сакович В.А. Моделі управління запасами.- Мінськ: Наука й техніка, 1968.
29. Снип 2.04.05-86. Опалення, вентиляція й кондиціонування повітря.
30. Турчин В.М. Математична статистика.- К.: Видавничий центр “Академія”, 1999.
31. Хедли Дж., Уайтин Т. Аналіз систем управління запасами.- М.: Наука, 1969.
Додаток 1
Відгук
на дипломну роботу студентки групи ЕК-05-1 Громової О.В.
на тему: «Розрахунок оптимального запасу продукції для отримання максимального прибутку з урахуванням обмеження площі складських приміщень ТД ДП „Сандора”».
Подана дипломна робота написана на одну з найактуальніших тем сучасної економіки.
Оптимізація процесу використання складських площ при управлінні запасами продукції з метою максимізації прибуткує дуже гострою в ситуації, коли підприємство розширюється та розвивається .На деякому етапі гостро постає питання про те, що недостатність площ під склад стримує економічний розвиток, вихід на додаткові ринки збуту та отримання додаткового прибутку компанією. Вирішення цієї практичної проблеми стає можливим при комбінації різних економіко-матиматичних методів. Застосування обчислювальної техніки дозволяє вирішувати складні задачі, математична постановка яких пов’язана з необхідністю розглядання складних моделей.
Була створена досить унікальна лінійна модель подвійної оптимізації. Вона враховувала не тільки мінімальне значення відхилення практичного розподілу товарів від теоретично ідеального. Але й одночасно ставила завдання максимізації прибутку підприємства
Дипломна робота має проблемний, практичний та унікальний характер, досить широко використано статистичний матеріал та економетричний інструментарій.
Дипломна робота оформлена відповідно до запропонованих норм та методик виконання дипломних робіт, зроблена на належному науковому рівні і може бути допущена до захисту, а при успішному захисті заслуговує оцінки “відмінно”.
Керівник дипломної роботи, доцент, к.т.н. Пістунов І.М.
РЕЦЕНЗІЯ
на дипломну роботу студентки групи ЕК-05-1 Громової О.В.
на тему: “Розробка оптимального плану використання складських приміщень для максимізації прибутку підприємства”.
Дипломний проект студентки Громової О.В. присвячено одній з найактуальніших тем сучасної економіки. В роботі розглянуті заходи по оптимізації використанню складських приміщень - а саме проблему оптимального розміщення запасу торгової продукції різного асортименту з метою максимізації прибутку.
В рамках роботи було проаналізовано статистичну вибірку заявок на товарну продукцію різного асортименту за 20 місяців з серпня 2009 року та на підставі аналізу функції попиту було спрогнозовано оптимальне співвідношення товарів різних асортиментних позиціз урахуванням обмежених складських площ з метою отримання найбільшого прибутку. Були запропоновані конкретні кількості ящиків продукції по видам. Більш того, розрахунки в межах цієї роботи вказали на помилкові рішення по вилученню з виробництва деяких видів соків, що були прийняті менеджерами компанії спираючись виключно на маркетингові дослідження та інтуїцію.
У дипломному проекті були визначені найбільш ефективні співвідношення асортиментних позицій з урахуванням обмеженості складських приміщень для досягнення оптимальної величини прибутку, що отримує підприємство від їх реалізації та вказана величина виторгу та економічних ефект від їх впровадження при даних параметрах використання складу, рівні цін та попиту на продукцію з боку покупців.
І що найголовніше – була розроблена автоматизована інформаційна система, що дозволяє легко виконувати необхідні розрахунки. Ця система має привабливий інтерфейс, та досить зручна в роботі навіть для звичайного користувача. Оскільки дипломна робота має дійсно практичне значення для роботи підприємства та надалі буде застосована, то заслуговує на оцінку „П’ять”.
Директор ДП ТД «Сандора» Іванов М.Ю._______________
Додаток 3
Організаційна структура ДП ТД "Sandora"ДОДАТОК 4
Основні фінансові коефіцієнти роботи ДП ТД “Сандора”
| Показник | Передзвітний період | Звітний період |
| 1. Аналіз майнового стану підприємства | ||
| 1.1. Коефіцієнт зносу основних засобів. | 0,07 | 0,09 |
| 2 Аналіз ліквідності підприємства | ||
| 2.1. Коефіцієнт покриття. | 1,28 | 1,23 |
| 2.2. Коефіцієнт швидкої ліквідності. | 0,76 | 0,74 |
| 2.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності. | 0,26 | 0,29 |
| 2.4. Чистий оборотний капітал, тис. грн. | 1 600,00 | 1 640,00 |
| 3.аналіз платоспроможності | ||
| 3.1. Коефіцієнт платоспроможності (автономії). | 0,36 | 0,32 |
| 3.2. Коефіцієнт фінансування. | 1,76 | 2,11 |
| 3.3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами. | 0,28 | 0,23 |
| 3.4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу. | 0,48 | 0,48 |
| 4. Аналіз ділової активності підприємства. | ||
| 4.1. Коефіцієнт оборотності активів. | 0,51 | 0,58 |
| 4.2. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. | 0,77 | 0,88 |
| 4.3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. | 0,39 | 0,86 |
| 4.4. Термін погашення дебіторської заборгованості, днів. | 912,96 | 418,95 |
| 4.5. Термін погашення кредиторської заборгованості, днів. | 469,08 | 408,61 |
| 4.6. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів. | 1,07 | 1,22 |
| 4.7. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) | 3,23 | 3,70 |
| 4.8. Коефіцієнт оборотності власного капіталу. | 1,49 | 1,71 |
| 5. Аналіз рентабельності підприємства. | ||
| 5.1. Коефіцієнт рентабельності активів | 0,09 | 0,10 |
| 5.2. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу. | 0,27 | 0,31 |
| 5.3. Коефіцієнт рентабельності діяльності. | 0,18 | 0,18 |
| 5.4. Коефіцієнт рентабельності продукції. | 0,35 | 0,34 |