Методи економетрії

Міністерство освіти і науки України


Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"


Самостійна робота на тему:


Економетричний аналіз даних


виконала


студентка групи ЗМЗЕД-41


спеціальності ”менеджмент


зовнішньекономічної діяльності”


Викладач: Пономаренко І.В.


Київ-2006


Мета роботи:


за даними спостережень необхідно:


1.провести розрахунки параметрів чотирьохфакторної моделі;


2.обчислити розрахункові значення Yр за умови варыювання пояснюючих змынних х
.


3.перевырити істотність моделі за допомогою коефіцієнтів кореляції і детермінації, критерію Фішера та критерію Стюдента.


4.перевірити наявність мультиколінеарності за допомогою алгоритму Фаррара-Глобера.


Хід роботи:


1.1 проведення розрахунків параметрів чотирьохфакторної моделі


а) запишемо матрицю пояснбвальних змінних, яка буде містити: перший стовпчик – одиничні значення; наступні стопчики значення х1, х2, х3, х4 – відповідно інвестиції, виробничі фонди, продуктивність праці та оборотність коштів.



Х

=


б) транспонуємо матрицю Х:



ХI

=


в) виконуємо множення матриць ХХI
в результаті отримуємо:
































11 12132 3352 1279 282
12132 13437196 3710520 1415909 312747
3352 3710520 1028912 394291 86451
1279 1415909 394291 152077 33041
282 312747 86451 33041 7300

г) знайдемо матрицю обернену до ХХI
:
































27,6707 -0,0271 -0,0547 0,0401 0,5579
-0,0271 0,0001 -0,0003 0,0003 -0,0018
-0,0547 -0,0003 0,0021 -0,0024 -0,0001
0,0401 0,0003 -0,0024 0,0032 -0,0020
0,5579 -0,0018 -0,0001 -0,0020 0,0663

д) помножимо ХI
Y:












7135
7902232
2187659
836936
184100

є)отримаємо параметри розрахувавши вектор ^
A=(ХХI
)-1
ХI
Y












-24,4079
0,1725
1,4300
-0,2449
2,9469

Після проведення розрахунків було отримано наступні значення параметрів лінійної моделі:


b0
=-24,41


b1
=0,1725


b2
=1,43


b3
=-0,2449


b4
=2,9469


На основі отриманих параметрів чоритьхфакторної лінійної моделі побудуємо рівняння, яке буде мати наступний вигляд:


Yр =
(-24,41)+0,1725х1
+1,43х2
-0,2449х3
+2,9469х4
.


Отже, отримане рівняня свідчить, що при збільшенні інвестицій на одиницю, прибутки зростуть 172 у.о, за умови незмінності інших факторів; при збільшенні виробничих фондів на одиницю прибутки зростуть на 1430 у.о. за умови незмінності інших факторів; при збіленні продуктивності праці на одиницю прибутки зменьшаться на 244 у.о. за умови незмінності інших факторів; при збільшенні оборотності коштів на одиницю, прибутки збільшаться на 2946 у.о.


1.2 обчислення розрахунків значень Yр за умови варіювання


Вплив факторів на прибуток





























































































Yp Yp(x1) Yp(x2) Yp(x3) Yp(x4)
1 749,43 701,88 728,53 688,84 689,33
2 634,66 676,60 645,93 693,74 686,38
3 648,86 685,03 652,93 692,51 686,38
4 766,33 691,73 770,53 676,83 695,22
5 626,00 668,17 659,93 691,29 674,59
6 624,15 669,89 652,93 691,78 677,54
7 716,57 700,16 708,93 689,08 686,38
8 673,14 690,01 673,93 690,80 686,38
9 683,09 693,45 680,93 690,31 686,38
10 711,41 700,16 694,93 689,08 695,22
11 732,05 705,32 708,93 687,61 698,17
cер варт
687,79
689,31
688,94
689,26
687,45

1.3 перевірити істотність моделі за допомогою коефіціентів кореляції і детермінації


Для перевірки істотності моделі за допомогою коефіцієнтів кореляції, для цього необхідно побудувати кореляційну матрицю.











































Х1 Х2 Х3 Х4 Y
Х1 1 0,2393 0,3829 0,8633 -0,170
Х2 0,239 1 0,3291 0,259 -0,218
Х3 0,383 0,3291 1 0,5175 0,214
Х4 0,863 0,259 0,5175 1 0,326
Y -0,170 -0,2180 0,2140 0,3263 1

Отже, найбільший коефіціент кореляції між пояснювальними змінними спостерігається для х4
та х3
:R(х4
, х3
) = 0,5175. В той же час, найбільший коефіціент кореляції між пояснюваною змінними спостерігається для х1
та х4
:R(х1
, х4
) =0,863. Отриманий результат показав, що оборотність коштів найбільше пов’язана з інвестиціями.


Наступним кроком перевірки істотності зв’язку між змінними буде розрахунок коефіцієнта детермінації з використанням середніх квадратів відхилень:


R2
= (Q2
y
-
Q2
u
)/ Q2
y
=1-(Q2
u
- Q2
y
).


Виходячи з формули розрах

овуємо загальну дисперсію (Q2
y
) та дисперсію залишків (Q2
u
).


а) загальна дисперсія (для прибутку) розраховуються на основі розрахункової таблиці:


















































706 57,36364 3290,58678
588 -60,63636 3676,76860
617 -31,63636 1000,85950
725 76,36364 5831,40496
598 -50,63636 2564,04132
588 -60,63636 3676,76860
686 37,36364 1396,04132
608 -40,63636 1651,31405
627 -21,63636 468,13223
686 37,36364 1396,04132
706 57,36364 3290,58678
648,6364 x 2567,5041

Q2

u

=

2567,5041/11 = 233,409


б) дисперсія залишків розраховуються за допомогою наступного співвідношення:


Q2

u

=

YI
Y

-

^

AХI
Y

/

n

-

m


· спочатку множимо YI

на матрицю Y

:


YI

=


YI
Y
=| 4649403 |


· транспонуємо матрицю ^

A

:








-24,411 0,173 1,430 -0,245 2,947

A

=


· проводимо розрахунок^
AХI
Y
:


AХI
Y
= | 4654875 |


· скориставшись співвідношенням, знаходимо дисперсію залишків:


Q2
u
=4649403-4654875/11-4=-501,461


· розраховуємо коефіцієнт детермінації:


R2
= 1-(-501,461/233,409) = 3,148


Розрахований коефіцієнт детермінації R2
= 3,148, дана чотирьох факторна модель показує, що прибуток повністю визначається врахованими факторами.


1.
4
перевірити нявність мультиколінеарності за допомогою алгоритму Фаррара-Глобера


1.4.1 нормалізуємо зміни в економетричній моделі




































































































































Xі1
-Х1
Xі2
-Х2
Xі3
-Х3
Xі4
-Х4
(Xі1
-Х1
)2
(Xі2
-Х2
)2
(Xі3
-Х3
)2
(Xі4
-Х4
)2
1 -73 -28 -2 -3 5342 799 2,98347 11,314
2 74 31 18 1 5463 944 333,893 0,40496
3 25 26 13 1 620 662 176,165 0,40496
4 -14 -58 -51 -2 199 3396 2573,26 5,58678
5 123 21 8 5 15107 430 68,438 21,4959
6 113 26 10 4 12748 662 105,529 13,2231
7 -63 -14 -1 1 3980 204 0,52893 0,40496
8 -4 11 6 1 17 115 39,3471 0,40496
9 -24 6 4 1 580 33 18,2562 0,40496
10 -63 -4 -1 -2 3980 18 0,52893 5,58678
11 -93 -14 -7 -3 8666 204 45,2562 11,314
Всьго х х х х 56703 7466 3364,18 70,5455













Q2
X1
=
5154,82
Q2
X2
=
678,744
Q2
X3
=
305,835
Q2
X4
=
6,413

1.4.2 нормалізуємо зміни в економетричній моделі. Матриця нормалізованих змінних буде мати наступний вигля
д

























































-0,31 -0,1187 -0,0298 -0,4005
0,3104 0,1290 0,3150 0,0758
0,1046 0,1080 0,2288 0,0758
-0,0592 -0,2447 -0,8746 -0,2814
0,5162 0,0870 0,1426 0,5520
0,4742 0,1080 0,1771 0,4329
-0,2649 -0,0599 -0,0125 0,0758
-0,0172 0,0450 0,1081 0,0758
-0,1012 0,0241 0,0737 0,0758
-0,2649 -0,0179 -0,0125 -0,2814
-0,3909 -0,0599 -0,1160 -0,4005

Х* =


1.4.3 визначаємо кореляційну матрицю на основі елементів матриці нормалізованих змінних


Rхх
= Х*I
Х*






















1 0,2393 0,3829 0,8633
0,239 1 0,3291 0,259
0,383 0,3291 1 0,5175
0,863 0,259 0,5175 1

Rхх
=


Обчислимо Х2
занаступною формулою:


Х2
=-[n
-1-1/6(2m
+5)]ln | Rхх
|.


· розраховуємо визначник кореляційної матриці скориставшись правилом Сарруса:


|Rхх
| =1*1*1*1-0,863*0,3291*0,863*0,3291 = 0,9193.


Знаходимо Х2
:


Х2
=-[11-1-1/6(2*4+5)]ln | 0,9193|=7,8342*-0,08=-0,63.


З ймовірністю 0,919 можна стверджувати, що між факторними ознаками не існує мультиколінеарності, оскільки Х факт.
< Х табл.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: Методи економетрії

Слов:1210
Символов:17150
Размер:33.50 Кб.