Міністерство охорони здоров‘я України
Коломийське медичне училище ім.. І. Франка
Пошукова робота
з епідеміології
“
Рівень захворюваності на грип по Тисменицькому районі
Івано-Франківської області
”.
Підготували
Студенти групи ЗФ2
Мельник Галина В.
Холод Марія М.
Викладач
Васкул О.В.
Коломия 2001р.
Грип
- це гостра інфекційна високо конталіозна хвороба, спричиняється вірусами грипу, передається повітряно-краплинним шляхом, характеризується гострим початком, коротким гарячковим періодом, значною інтоксикацією, симптоми ураження слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і частими ускладненнями, переважно з боку органів дихання.
Актуальність.
Учені вважають щодо 70-х років ХХ ст. людство перенесло 20 пандемій грипу із них 10 – дуже важких. Всесвітньо описано пандемія іспанки під час якої протягом 1918-1920 років померло 20 млн. людей. В останні десятиліття ми майже щороку зустрічаємося з пандеміями з різною інтенсивністю ураження.
У перші десятиліття ХХ ст.. збудник грипу поширюється морським та залізничним транспортом. Десятки мільйонів щорічно завдають великої шкоди здоров‘ю населення та значних економічних збитків.
Етіологія.
Віруси грипу (А, В, С) належать до родини Orthomyxoviridae
, містять однониткову РНК. Вірус грипу А має два основних типи антигенів – гемаглютинін, нейрамідазу. Вірус добре культивується в курячих ембріонах. Малостійкий щодо факторів зовнішнього середовища. Висушування, різкі зміни температури, вологості згубно впливають на його вірулентність, високочутливий до дезинфікуючих засобів.
Епідеміологія.
Основне джерело інфекції – хвора людина, серологічні і вірусологічні дослідження, спостереження епізоотій на тваринницьких фермах.
Механізм передачі інфекцій
– повітряно-краплинний. Хвора людини вже в останні години інкубаційного періоду і в перші 2-3 доби хвороби виділяє величезну кількість вірусу в аерозолі під час дихання, кашлю, чхання. Це захворювання найбільше припадає на зиму.
Грип
– одна з найскладніших проблем медицини. Вплив його на здоров‘я людини неможливо врахувати, а соціально-економічні збитки від епідемій величезні.
Патогенез.
У вигляді аерозолю вірус попадає на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Вже через 3-5 год. Спостерігається масивна репродукція і вихід вібріонів із руйнованих клітин. Далі починається фаза вірусемії, яка охоплює прямий тип вібріонів. Як наслідок бурхливо наростаючого токсикозу, капіляротоксичного ефекту спостерігаються функціональні порушення діяльності нервової системи і органів кровообігу.
Клініка.
Інкубаційний період триває від кількох годин до 2-3 діб. Початкові ознаки грипу – загальний дискомфорт, легкий озноб, закладеність носа, сухість і пирхота в горлі. Вже через кілька годин з‘являється гарячка (380
С до 400
С), що супроводжується інтенсивним головним болем, особливо, в лобній, скроневій і надбрівній ділянках. Настає загальна слабкість, біль у м‘язах, суглобах.
Характерною ознакою є гіперемія і набряк лиця, ін‘єкція судин склер. Сухість і зернистість слизової оболонки, грипозний язик – при незмінній формі і розмірах волога слизова вкрита синюшно-білим, з порцеляновою опалесценцією нальотом. Спостерігається тахікардія, напруженість пульсу, зниження АТ. Аскультативно - везикулярне або жорстке дихання, особливо в задньонижніх відділах . При грипі уражується НС.
На третю добу неускладненого грипу, не залежно від тяжкості перебігу, температура тіла знижується до субфебрильної стан значно покращується, загальна слабкість зменшується. На зміну цьому з‘являється сухий кашель і катаральні прояви. Кашель майже постійний, іноді нестерпний. Такий стан триває 3-5 днів, після чого настає видужання, але ще протягом 1-2 тижнів спостерігається кволість, адинамія зниження працездатності.
Ускладнення.
Найчастішим ускладненням є пневмонія також стенозуючий ларинготрахеїт.
Прогноз
– сприятливий.
Діагностика.
Специфічна діагностика. Матеріали для виділення вірусу є змиви з носоглотки, якими інактивують курячі ембріони. З метою експрес – діагностики застосовують імунофлюросцентний метод – обробку мазків – відбитків слизової оболонки нижньої носової раковини міченими антитілами, щоб виявити вірус у клітинах епітелію. Серологічна діагностика застосовується як ретроспективна
Лікування.
До етіотропних препаратів можна ввести інтерферон, ремантадин, донорський імуноглобулін. У перші 1-2 дні х-би ремантадин призначають по 0,05 3 рази в день.
Обсяг та інтенсивність лікування при грипі залежить від тяжкості перебігу, наявності ускладнень і су
Профілактика
Боротьба з грипом складне і різнопланове завдання. Ізоляція хворих не завжди ефективний спосіб щодо запобігання поширенню хвороби. Велике значення має індивідуальна профілактика. Застосування марлевих пов‘язок (масок) різного типу респіраторів, уникнення ситуацій.
У разі контакту з хворими на грип рекомендується застосування рематадину по 0,05г на день протягом 2-7 днів. Вологе прибирання, провітрювання. На період епідемій грипу необхідним є обмеження кількісних заходів пов‘язаних із скупченням людей у закритих приміщеннях, карантин для дитячих закладів, лікарень. Для специфічної профілактики розроблено багато видів вакцин (живих і вбитих) для перорального, інтранадального і парантерального введення.
Епідемічний нагляд.
Усі випадки захворювань на грип беруть на облік амбулаторно-поліклінічні заклади й узагальнені дані передають СЕС.
В Україні і великих містах створено опірності лабораторії, завданням яких є стеження за рівнем захворюваності та лабораторні обстеження з метою своєчасного виявлення циркуляції нових варіантів вірусу грипу.
Висновок.
За даними Тисменицького СЕС грип зустрічається:
1989 р |
599 |
1990 р |
763 |
1991 р |
1992 |
1992 р |
391 |
1993 р |
106 |
1994 р |
44 |
1995 р |
211 |
1996 р |
157 |
1997 р |
499 |
1998 р |
200 |
1999 р |
1500 |
2000 р |
477 |
Отже, враховуючи дані СЕС Тисменицького району, можна зробити висновки, що найбільша захворюваність грипу зустрічається в 1991 році (1992 випадки), а найменша в 1994 році (44 випадки); 2000 році – 477 випадків.
Висока захворюваність на грип щорічно завдає великої шкоди здоров‘ю населення та значних економічних збитків.
Сезонність епідемічного поширення грипу співпадає з холодними місяцями року. Вважають, що простудний чинник, який знижує загальну резистентність організму сприяє розвитку грипозної інфекції. Підтвердженням цього припущення може бути той факт, що в осінньо-зимові місяці поряд зі значним збільшенням кількості гострих респіраторних вірусних інфекцій, пропорціонально збільшується ураженість населення грипозною інфекцією.
Грип уражує всі вікові групи, однак у дітей перших років життя та людей старшого віку перебіг інфекції більш важкий. Захворюваність на грип сільського населення менша порівняно з міським, що пов‘язано з меншою скупченістю у сільській місцевості людей.
У нашій країні для активної специфічної імунізації застосовують живу інтраназальну вакцину. При спів паданні типу вірусу, з якого приготовлена вакцина, і з вірусом який етіологічним елементом епідемічного процесу, ця вакцина дає добрий ефект. Її використовують лише для імунізації дорослого населення.
В останні роки все ширше застосування знаходить ін активована вакцина.
Розроблено технологію приготування спитвакцини. Вона відрізняється від інших ін активованих вакцин високим ступенем очищення від баластних речовин, у зв‘язку з чим ця вакцина майже ареактогенна. Тому її назначають для щеплень дітей і осіб старшого віку.
Все більшого значення набуває профілактика для інтерферону, наявність з якого в організмі пригнічує репродукцію будь-якого вірусу. Лейкоцитарний інтерферон рекомендується закапувати в ніс тричі на день протягом усього періоду.
Використана література.
1.
М. Б. Тітов “Інфекційні хвороби”.
2.
І.С. Безденежних “Епидемиология”