Промисловість Чернівецької області та розвиток сфери обслуговування
План
1. Характеристика економічного потенціалу розвитку Чернівецької області
2. Аналіз промислового комплексу Чернівецької області
3. Характеристика агропромислового комплексу області, як одного з провідних напрямів розвитку економіки
4. Аналіз розвитку сфери послуг Чернівецької області
Список використаної літератури
1. Характеристика економічного потенціалу розвитку Чернівецької області
Чернівецька область — область у південно західній частині України, утворена 7 серпня 1940 з північної, переважно українцями заселеної, частини Буковини і сусідньої частини Бесарабії (з м. Хотином), розташована у межах Карпат, Передкарпаття та Покутсько-Бесарабської височини. Площа 8100 км²; 922800 мешканців, у тому числі: 373500 міських і 549300 сільських. Національний склад за переписом населення 2001 року: українці — 75,0 %, румуни — 12,5 %, молдавани — 7,3 %, росіяни — 4,1 %, поляки — 0,4 %, білоруси — 0,2 %, євреї — 0,2 %, інші національності — 0,4 %. 11 міст, 11 селищ міського типу; 11 районів, 252 сільські ради (рис. 1.).
Рис. 1. Адміністративний поділ Чернівецької області [3]
Чернівецька область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць і автомобільних доріг, трубопроводів і ліній електропередач. Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Бухарестом, Софією, Бєлградом, Москвою.
Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.
У надрах знаходяться досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні р. Прут знаходяться значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт. Красноїльськ знаходиться перспективне родовище мармуру.
На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу "Іжевська", "Мацеста", "Боржомі" і "Нафтуся".
На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Сірет, Черемош.
У Чернівецькій області зосереджений значний науковий потенціал. Здійснюють свою діяльність науково-дослідні інститути: інститут термоелектрики НАН України, Чернівецькі відділи інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, інститут матеріалознавства НАН України, Чернівецькі філії інституту землевпорядження і Київського інституту автоматики, ПВНЗ Буковинськиий університет [2].
Вищу освіту пропонують Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, ПВНЗ Буковинськиий університет, Буковинський державний медичний університет, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Буковинська державна фінансова академія, Економіко-правовий інститут, Чернівецький факультет Харківського державного політехнічного університету.
У зовнішніх економічних зв'язках переважають експортно-імпортні операції суб'єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами з цієї групи країн залишаються Німеччина, Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Маріно, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Югославією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнішня торгівля здійснюється з такими партнерами, як Республіка Білорусь, Російська Федерація, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан, Туркменістан.
У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м'ясо і субпродукти харчові. У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них.
2. Аналіз промислового комплексу Чернівецької області
В Чернівецькій області сформований розвинений промисловий комплекс, до його складу входять підприємства харчової промисловості, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, машинобудування, легкої промисловості, металургії та обробки металу, виробництва деревини та виробів з деревини.
В області діє 228 промислових підприємств основного кола статистики, обсяг виробництва яких становить 0,4% загального обсягу по Україні.
Промисловими підприємствами області у 2009 році вироблено товарної продукції на суму 1980 млн. грн. у фактичних цінах.
Зростання обсягів промислового виробництва забезпечено, насамперед, завдяки збільшенню виробництва на підприємствах обробної промисловості, які є основною складовою промислового комплексу області і забезпечують понад 80% загальнообласного випуску продукції. Обсяг виробництва цих підприємств, порівняно з 2008 роком, зріс на 4,8%. Вагомий приріст досягнуто підприємствами металургії та оброблення металу – 12,4%, машинобудування, ремонту та монтажу машин і устаткування - 5,2%, харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів - 5,1% (рис. 2).
Рис. 2. Карта промисловості Чернівецької області [3]
Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято більше чверті всіх штатних працівників промисловості, виробляється більше третини загальнообласного обсягу виробництва. До неї відносяться цукрова, спиртова, безалкогольна, олійно-жирова, м’ясопереробна, маслосироробна, молочна, дріжджова, лікеро-горілчана, хлібобулочна підсекції.
В розвиток харчової промисловості за рахунок всіх джерел фінансування спрямовується понад 45% всіх інвестицій в основний капітал, вкладених в промисловість області.
Рис. 3. Підсекції харчової промисловості та їх питома вага в загальному виробництві галузі
Більше третини обсягу виробництва харчової промисловості займають підприємства м’ясної промисловості.
Близько 22% виробленої продукції галузі належить підприємствам цукрової та кондитерської промисловостей.
Чернівецький олійно-жировий комбінат займає в загальному обсязі виробництва харчової промисловості становить понад 17%.
До підприємств харчової промисловості, які вносять вагомий внесок в нарощування обсягу виробництва продукції в області відносяться: ВАТ "Чернівцім"ясопромсервіс", ПП "Колос", ВАТ "Роси Буковини", ЗАТ ВКТФ "Буковинка", ДП "М’ясо Буковини" ВАТ "Новоселицький птахокомбінат".
Особливе місце в промисловості області належить підприємствам з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, на долю яких припадає 19,2% загальнообласного обсягу виробництва. Найпотужніші підприємства: ВАТ "Чернівціобленерго" і ДАЕК "Дністрогідроенерго". Введення потужностей Дністровської гідроакумулюючої станції забезпечить потребу енергетичної системи України в пікових періодах в обсязі 2,3 мВт екологічно чистої енергії із значною економією органічного і ядерного палива [7]. Важливе місце в промисловості належить машинобудуванню. Найпотужніше машинобудівне підприємство області - ТОВ "Чернівецькій машинобудівній завод" (питома вага товариства в загальному обсязі виробництва по галузі - 84%). Підприємство виробляє унікальне обладнання для переробки, транспортування, зберігання та синтезу нафти, газу і конденсату, а також обладнання для об’єктів енергетики та великої хімії. Виробничі потужності товариства дозволяють виготовляти в рік до 58 тис. тонн продукції.
Один з найбільших приростів виробництва в 2009 році досягнуто на підприємствах металургії та оброблення металу, які виробляють 6,5% загального обсягу промислового виробництва області. Постійно розширюючи асортимент, освоюючи нові види продукції, з року в рік нарощує обсяги промислового виробництва ТОВ "АРГО", питома вага якого в секції складає понад 56% (рис. 4.).
Рис. 4. Питома вага галузей промисловості в загальному обсягу промислової продукції області за 2009 рік.
Значне місце в промисловості області займає легка промисловість. Вона представлена такими підсекціями, як швейна, текстильна, трикотажна, шкіряна, хутрова та взуттєва. На 23 підприємствах легкої промисловості (10,1% загальної кількості промислових підприємств основного кола статистики), зосереджено 18,6% середньої чисельності працівників промисловості області.
Якщо у 2000 році провідне місце серед підгалузей легкої промисловості займала текстильна промисловість і її частка сягала понад 50% загального обсягу виробництва галузі, то у 2009 році пріоритет став належати виробництву готового одягу (45,8%) і виробництву взуття (38,0%).
До найбільших підприємств легкої промисловості відноситься Чернівецьке акціонерне товариство відритого типу "Трембіта" – один з лідерів у виготовленні чоловічого та жіночого одягу. Серед пріоритетів розвитку акціонерного товариства – модернізація, автоматизація виробництва, курс на відмінну якість продукції, постійне оновлення асортименту для задоволення найвибагливіших смаків покупців. Вагомий вклад в розвиток галузі вносять СП "Конфтрем", ВАТ "Розма", ВКТФ "Акцент ЛТД", СП "Сузір’я".
Значне місце в економіці області займає виробництво деревини та виробів з деревини. На 36 деревообробних підприємствах основного кола статистики зосереджено 8,9% загальної чисельності промислово-виробничого персоналу області. Найпотужнішими підприємствами галузі є: ТОВ "Техно", ВАТ "Красноїльський ДОК", Сторожинецький держлісгосп.
Одним з факторів, які негативно впливають на соціально-економічну ситуацію в регіоні, залишається проблема роботи підприємств колишнього військово-промислового комплексу електронного напрямку.
Враховуючи актуальність і важливість проблем енергозбереження та відновлення роботи зазначених підприємств, наявність виробничого і наукового потенціалу, шляхом об’єднання зусиль виробників, науковців Чернівецького національного університету створена науково-виробнича асоціація "Технологічний парк: Енерго- і матеріалозберігаюча фото- та мікроелектронна техніка. Нетрадиційні джерела енергії". Розроблені заходи та Програма розвитку електронних засобів енергозбереження в Чернівецькій області.
Особливе місце в структурі промислового потенціалу області займає місто Чернівці, і якому сконцентровано майже 60% промислових потужностей регіону.
Управлінням соціально-економічного розвитку здійснювались власні і делеговані повноваження, проводилася відповідна організаторська робота щодо виконання основних показників Програми економічного і соціального розвитку міста Чернівців на 2010 рік. В даний час розпочато розробку Програми економічного і соціального розвитку міста Чернівців на 2011 рік.
Постійно аналізувався стан фінансово-господарської діяльності промислових підприємств. Щотижнево проводився моніторинг реалізації товарної продукції промисловими підприємствами міста. За матеріалами управління підсумки роботи промисловості розглядалися на загальних нарадах у міського голови [7].
Станом на 01.01.2010 р. в промисловому комплексі міста склалася виробнича структура на базі 89 підприємств, які представляють 10 галузей.
За попередніми даними (інформація забрана по телефону) промисловими підприємствами міста в грудні 2009 року реалізовано товарної продукції (в діючих цінах) на суму 122 млн. грн., що на 41,1 млн. грн. більше в порівнянні до грудня 2008 року. Рівень зростання складає 151 %.
За 2009 рік реалізація товарної продукції (в діючих цінах) складає 1175,5 млн. грн., що на 520,5 млн. грн. більше в порівнянні до відповідного періоду минулого року (655,0 млн. грн.) Рівень зростання реалізації продукції складає 179,0 % (рис. 5).
Рис. 5. Обсяг реалізації товарної продукції в Чернівецькій області за 2008-2009 роки
Найкраще реалізовували продукцію наступні підприємства: ТОВ "Розма", ВАТ "Цегельний завод" № 3, ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат", ВАТ "Арніка", ВАТ "Олійножировий комбінат", СП "Алчер", АТВТ "Трембіта".
З різних об’єктивних причини знизили обсяги реалізації товарної продукції в порівнянні до відповідного періоду минулого року: ЗАТ "Імпульс", ПП "Полімермаш", ВАТ "Завод Індустрія", АТ "Акцент ЛТД", АТЗТ "Буковинка", ВАТ "Цегельний завод №1", МП "Болена" та інші.
У ході реалізації Програми розвитку малого підприємництва на 2009-2010 роки в м.Чернівцях виконано основні заходи щодо сприяння суб’єктам підприємництва у запровадженні власного бізнесу, удосконалення регуляторних процесів, спрощення процедури реєстрації суб’єктів підприємництва та видачі їм документів дозвільного характеру, вирішення проблемних питань розвитку підприємництва, залучення їх до участі у формуванні інфраструктури міста.
Мале підприємництво міста становить біля 30,0 тис. суб’єктів, у тому числі 27,5 тис. фізичних осіб-підприємців. У розрахунку на 10 тис. населення припадає 94 малих підприємства. Кількість працівників на малих підприємствах становить 16,6 тис осіб [5].
Впродовж 2009 року зареєстровано 226 юридичних осіб (з них 133 – суб’єкта малого бізнесу) та 1534 фізичних осіб – підприємців.
За видами економічної діяльності найбільша частка реалізованої продукції (робіт, послуг) в загальних обсягах реалізації малих підприємств залишилася у сферах торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, промисловості, операцій з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг, а також будівництва. Частка продукції малих підприємств міста у загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг) області становить 30,6 відсотків.
Станом на 01.01.2010. за спрощеною системою оподаткування працювали 11,3 тис. суб’єктів малого підприємництва, на умові сплати фіксованого податку – 4,7 тис. фізичних осіб-підприємців.
Забезпечена прозора система планування та підготовки регуляторних актів. Відповідно до Плану реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в м. Чернівцях впродовж 2009 року міською радою прийнято 11 регуляторних актів.
Організована співпраця з підприємницькими інституціями, діяльність яких направлена на підтримку підприємництва, надання консультативної, правової допомоги та захист суб’єктів підприємництва. За фінансовою підтримкою міської ради на базі Чернівецького міського Центру захисту приватних підприємців та підприємств малого бізнесу продовжує роботу "Гаряча лінія" з надання інформаційних послуг суб’єктам підприємницької діяльності міста. Впродовж 2009 року на "Гарячу лінію" звернулись із запитами 2668 суб’єктів підприємницької діяльності.
З метою надання допомоги підприємцям – початківцям у здійсненні підприємницької діяльності з березня поточного року на базі Центру зорганізована робота постійно діючого бізнес-класу.
Проведено 3 засідання міської Координаційної ради з питань розвитку підприємництва. З метою підтримки суб’єктів підприємницької діяльності в умовах фінансово-економічної кризи та запобігання впливу її негативних наслідків, за пропозицією міської Координаційної ради з питань розвитку підприємництва в лютому 2009 року міською радою прийнято рішення про тимчасове припинення застосування підвищуючих коефіцієнтів до орендної плати за несвоєчасне освоєння земельних ділянок суб’єктами підприємництва. В рамках виконання заходів Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівцях проведено дослідження стану організації суб’єктами підприємництва перевезень пасажирів на таксі. З метою стимулювання організації власного бізнесу для безробітних, які планують розпочати підприємницьку діяльність, міським центром зайнятості проводяться семінари з орієнтації на само зайнятість, проведено 19 "Міні-ярмарок вакансій" та Марафон актуальних робітничих професій на базі закладів спеціальної та середньої освіти міста. Для організації роботи в сфері малого бізнесу пройшли перепідготовку 40 незайнятих громадян. В липні 2009 року відбулося міське свято "Петрівський ярмарок". Під час свята проведено виставки-продажі товарів народного споживання та будівельних матеріалів, кондитерських та хлібопекарських виробів, продовольчих товарів, книг та друкованої продукції, квітів, овочів та фруктів, продукції бджільництва тощо. Зорганізовано "Містечко майстрів", де були презентовані вироби біля 180 народних майстрів України та Румунії. Відбувся показ національних костюмів буковинських та румунських дизайнерів. До участі у Петрівському ярмарку залучено біля 700 суб’єктів підприємницької діяльності міста, області та 22 інших областей України.
З нагоди професійного свята Дня підприємця в вересні 2009 року Подяками Чернівецького міського голови з врученням цінних подарунків відзначено кращих суб’єктів підприємництва міста.
3. Характеристика агропромислового комплексу області, як одного з провідних напрямів розвитку економіки
Агропромислове виробництво відіграє визначальну роль в економіці Чернівецької області. Тут формуються продовольчі ресурси, зосереджена значна частина основних виробничих фондів та працюючого населення.
Особливістю області є те, що вона розташована в трьох природно-географічних зонах: лісостеповій, яка займає Прут-Дністровське межиріччя, передгірській, що знаходиться між Карпатами і річкою Прут та гірській, яка охоплює Буковинські Карпати.
З 809,6 тисячі гектарів земель 473,4 - сільськогосподарські угіддя, в тому числі: 339,2 - рілля, решта – багаторічні насадження, сіножаті та пасовища. Пересічно на одного мешканця припадає 0,51 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 0,37 гектарів ріллі [5].
За характером земельних і кліматичних ресурсів територія області є сприятливою для розвитку і функціонування різних галузей і виробництв АПК. В помірно зволоженій лісостеповій зоні сприятливі умови для вирощування зернових, технічних культур, картоплі та овочів, а також виробництва тваринницької продукції. В надлишково зволоженому передгір'ї переважаючим типом товарного сільського господарства є молочно-м'ясне скотарство та вівчарство, картоплярство і льонарство. В гірській зоні, де невисока сума температур і велика кількість опадів, не має інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Тут як і в передгір'ї спеціалізуються на м'ясо-молочному тваринництві й вівчарстві з виробництвом кормових культур та ефективному використанні природних сіножатей.
Продуктивність сільськогосподарського виробництва в Чернівецькій області досить висока. В розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь в усіх категоріях господарств було вироблено в 2006-2008 роках валової продукції в цінах 2009 року відповідно 247,2, 275,7 і 271,3 тис. гривень, що в 1,8-1,7 раза більше ніж по Україні і це є третім показником серед областей. В 2009 році аграріями області вироблено валової продукції сільського господарства на 7,5% менше порівняно з попереднім роком.
Рис. 6. Валова продукції АПК Чернівецької області в цінах 2008 року
Частка рослинницької продукції становила 51,2%, тваринницької – 48,8%. В зв’язку з складними погодними умовами одержано продукції рослинництва менше на 15,5% порівняно з 2008 роком, продукція тваринництва збільшилась на 2,7 відсотка. В особистих селянських господарствах отримано 88,2% загального обсягу валової продукції, в сільськогосподарських підприємствах – 11,8 відсотка.
Завершується проведення земельної реформи. Близько 190 тисяч громадян Буковини стали власниками права на земельну частку (пай), з яких 116 тисяч віддали свої земельні паї в оренду новим агроформуванням. Оформлено 78,6 тисяч актів на право приватної власності на землю і близько 36,9 тисяч знаходяться в стадії виготовлення.
Проводиться робота по розпаюванню майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Згідно нормативних документів проводиться розподіл цього майна. З загальної кількості власників майнових паїв 85 відсотків отримали відповідні свідоцтва. Понад 67 тисяч селян вийшли з господарств з майном в натурі, а 130,5 тисяч на договірних умовах передали його в оренду новим суб’єктам господарювання.
Відбулися суттєві зміни в структурі виробництва. На провідне місце вийшла рослинницька галузь, частка якої у загальному виробництві валової продукції у 2009 році склала 51,2 відсотка.
Рис. 7. Структура АПК Чернівецької області за обсягами виробництва у 2008-2009 роках, %.
Важливою галуззю агропромислового комплексу є тваринництво. За 2009 рік досягнуто стабільних результатів у виробництві тваринницької продукції. Зокрема, всіма категоріями господарств вироблено 56,4 тис.тонн м’яса в живій вазі, 364,0 тис.тонн молока, 235,4 млн.штук яєць. В порівнянні до минулого року виробництво цих продуктів збільшилось відповідно на 5,9; 1,0; 14,7 відсотків. Це дає підстави для сподівань, що тваринництво незабаром знову повернеться на чільну позицію, адже протягом тривалого часу саме воно було провідною галуззю сільського господарства Буковини. Цьому сприятиме реалізація цільових комплексних програм розвитку галузі, де провідне місце відводиться кормовиробництву і селекційно-племінній роботі. Саме ця сфера діяльності може стати найбільш привабливою для інвестування.
Характерною особливістю сільськогосподарського виробництва нашої області, як і всього Західного регіону держави, є те, що останнім часом провідним типом виробників сільськогосподарської продукції стали особисті селянські господарства, питома вага яких у загальнообласному виробництві складає понад 80 відсотків. Їм належить провідна роль у формуванні ринку овочів, фруктів, ягід, картоплі, м'яса, молока, яєць. Великотоварні сільськогосподарські підприємства формують ринок зернових культур, цукросировини, окремих видів тваринницької продукції. Останнім часом у виробництві продовольчих товарів зростає частка фермерських господарств, які мають значну перспективу в регіоні [7].
Зміни в структурі виробництва та землекористування разом з реалізацією природоохоронних заходів суттєво п
Дуже актуальною проблемою для агропромислового комплексу залишається технічне і транспортне забезпечення виробництва. Хоча за останні два роки темпи поповнення господарств області технікою вітчизняного та іноземного виробництва дещо зросли, але цього явно недостатньо для технічного забезпечення галузі. Тому зараз акцент зміщується на кооперування коштів господарств по придбанню та використанню складної техніки шляхом створення машино-технологічних станцій, механізованих загонів. Поряд з цим створюється розгалужена мережа торгівельно-посередницьких організацій, лізингових фірм. В 2000-2009 роках на умовах лізингу в область надійшло 37 одиниць високопродуктивної техніки. Крім того, господарства області за власні кошти придбали в 2009 році ще 52 одиниці. Тому, сільгосптоваровиробники області зацікавлені в створенні центру технічних послуг, виїзних ремонтно-діагностичних бригад, виставочних залів по продажу нової техніки, фірмових магазинів по реалізації запасних частин та організації ремонту машин, вузлів і агрегатів заводами-виробниками.
Загалом, питання надання послуг, формування та функціонування аграрного ринку, розвитку інфраструктури села нині набувають особливої ваги, адже від темпів їх вирішення залежить подальший розвиток усіх типів агроформувань. Нещодавно отримала акредитацію Буковинська універсальна біржа, яка буде займатись наданням послуг з укладання та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції. На базі Чернівецької товарної біржі створено аграрний сектор, в районах працюють 10 брокерських контор.
З метою надання послуг особистим селянським господарствам у реалізації і переробці продукції власного виробництва в області функціонує 371 заготівельний пункт, 220 підприємств по переробці зерна, випічці хліба і виготовленню олії.
В обласному, районних центрах та селах області постійно проводяться виставки-ярмарки сільськогосподарської продукції, функціонують 17 оптово-продовольчих і 56 оптово-плодоовочевих ринків, 2 агроторгові доми.
Для збереження генетичного потенціалу та покращення продуктивності, а також лікування сільськогосподарських тварин діють 65 пунктів штучного осіменіння, 70 - ветеринарного обслуговування, 75 ветеринарних аптек.
Не менш важливим є задоволення потреб особистих селянських та фермерських господарств насінням, мінеральними добривами та засобами захисту рослин. З цією метою в області відкрито ряд агромагазинів. В кожному районі діють станції захисту рослин, які надають теоретичні та практичні консультації.
Для забезпечення господарств кредитними ресурсами та з метою спрощення отримання позики утворено 6 кредитних спілок.
Поряд із створенням сприятливих умов для виробництва і реалізації продукції виникає необхідність у мережі інформаційно-консультаційних центрів і служб дорадництва. Поле діяльності цих інституцій досить широке. Вони повинні надавати послуги інформаційного характеру щодо ціни на сільгосппродукцію та матеріально-технічні ресурси, ринків збуту, а також з питань організації аграрного виробництва, нових технологій в рослинництві та тваринництві, підвищення рентабельності тієї чи іншої галузі і господарства в цілому, консультацій щодо сплати податків, організовувати різнопланові навчання, допомагати в розробці бізнес-планів тощо. Нині в області є всі умови для створення і функціонування такого роду структур, необхідна зацікавленість відповідних організацій, які можуть надавати ці послуги [7].
Харчова промисловість Буковини, як складова частина аграрного сектору економіки області, працює в напрямку нарощування виробництва та збільшення асортименту високоякісних продовольчих товарів. Над вирішенням цієї життєво важливої проблеми в області більш як на 70 підприємствах харчової переробної промисловості, що об’єднує 10 галузей, працює понад 8 тисяч працівників. Щорічно на прилавки магазинів надходять сотні нових найменувань продуктів харчування, які за своїми смаковими і поживними якостями значно кращі за іноземні аналоги. Продукція харчових підприємств області добре відома не лише в Україні, але і за її межами. Харчовими переробними підприємствами АПК області за 2009 рік вироблено товарної продукції на суму 443,7 млн.грн., що майже на 30 відсотків більше, ніж за 2008 рік. Зі значним збільшенням обсягів виробництва проти 2008 року спрацювали м’ясопереробна, консервна, молокопереробна, спиртова та хлібопекарська галузі.
Виготовлені за старовинними рецептами і сучасними технологіями ковбасні вироби витіснили з місцевого ринку продукцію європейських країн. Найпотужнішим серед м’ясопереробних підприємств є приватне підприємство "Колос", яке щорічно виробляє біля 5 тис.тонн м'яса і субпродуктів І категорії, ковбасних виробів, що налічують більше 150 найменувань, 45-50 туб м'ясних консервів, біля 40 тонн напівфабрикатів, 130 тонн варених ковбас для дитячого харчування. В області продукція реалізується в п'яти фірмових магазинах, два з яких працюють за методом самообслуговування – по типу супермаркетів світового рівня. Відкриті представництва в Києві, Житомирі, Одесі, Миколаєві, Івано-Франківську, Харкові, Хмельницькому, Вінниці.
Конкуренцію в виробництві та реалізації м'ясоковбасних виробів ПП "Колос" створюють ВАТ "Чернівцім’ясопромсервіс" та ДП "М’ясо Буковини" Новоселицького птахокомбінату. ВАТ "Чернівцім’ясопромсервіс" щомісячно виробляє до 30 тонн ковбасних виробів. До традиційних варених ковбас, сосисок, напівкопченостей добавились сиров’ялені ковбаси. Асортимент ковбасних виробів перевищує 30 видів. А ДП "М’ясо Буковини" крім високоякісних м'ясних і ковбасних виробів виробляє тверді жирні сири та рибну продукцію в асортименті.
З липня 2009 року відновив свою роботу Новоселицький сирзавод, що належить ДП "Екосир". Підприємство спеціалізується на виробництві твердих жирних сирів. Щомісячно виробляється до 110 тонн високоякісної продукції в асортименті – це сири "Російський", "З паприкою", "З часником", "З цибулею", "З зеленню", "Костромський". Враховуючи, що продукція користується широким попитом у споживачів не тільки в державі, але й за її межами, завод розширює виробництво, використовуючи новітні технології та високоякісну сировину гірської і передгірської зон краю, що відзначається цілющими властивостями і екологічною чистотою.
Лужанський експериментальний спиртзавод – одне з найдавніших підприємств Буковини. В 1910 році маленьке приватне підприємство розпочало виробляти спирт з картоплі. Поступово виробництво розширювалось, завод розбудувався, збільшуючи свої потужності. Зараз підприємство виробляє спирт етиловий ректифікований вищої очистки, спирт етиловий абсолютований, спирт етиловий технічний. З 2000 року завод бере участь у реалізації державної програми "Етанол". За 2007-2009 роки вироблено 4600 тонн високооктанової кисневої добавки до бензинів (ВКД). Потужності дозволяють щорічно виробляти 7000 тонн ВКД.
На повну потужність працює єдине підприємство Західного регіону, що переробляє олійні культури – Чернівецький олійно-жировий комбінат. З 1998 року ним, крім насіння соняшнику, освоєно переробку насіння ріпаку і сої та виробництво з них олії. Переробка цих культур дає можливість збільшувати виробничий цикл підприємства до 10-11 місяців, бо природно-кліматичні умови області не дозволяють вирощувати достатню кількість соняшнику. За 2008 рік підприємством було перероблено більше 40 тис.тонн олійних культур і вироблено 14 тис.тонн олії рослинної. В 2009 році виробництво олії зросло майже в 3 рази і становитиме 36 тис.тонн. Висока якість олії рафінованої, дезодорованої була відзначена в минулому році Золотими медалями і дипломами на виставках в містах Києві та Санкт-Петербурзі.
Одним з найпотужніших і сучасних підприємств харчової галузі є ВАТ "Роси Буковини".
Підприємство засноване в 1994 році. Щорічно виробляє 1325 тис. дал безалкогольних напоїв та 94 тис. дал мінеральної води. "Роси Буковини" – це екологічно чиста бездоганна продукція, якість якої забезпечується сучасними технологіями і устаткуванням. Вода, що використовується для виробництва напоїв, визначена голландською фірмою "NURICIA EXPORT B.V.", як одна з найбільш придатних для приготування дитячого харчування за стандартами Європейського Союзу. У рамках спільної діяльності з міжнародним концерном "Ярк Київ" освоєно виробництво води, збагаченої іонами йоду. "Йодіс Роси Буковини" дозволяє вирішити проблему йододефіциту, що має місце як у світі, так і на Україні "Роси Буковини" – це один з найпотужніших виробників питних вод і безалкогольних напоїв у Західному регіоні України, виготовляє їх більше 15 видів за власними технологіями. Потужності підприємства дозволяють (за умови реалізації) виробляти понад 2000 тис.дал безалкогольних напоїв [5].
Для створення дистриб’юторської компанії по реалізації продукції ВАТ "Роси Буковини" на всій території України підприємство потребує інвестиції в сумі 2000 тис.дол. США. Термін окупності інвестицій – 5 років.
Головною установою Центру наукового забезпечення регіону є Буковинський інститут агропромислового виробництва. Визначальними напрямками його діяльності є:
- розробка оптимізаційних, адаптованих до умов регіону, моделей відтворення родючості змитих грунтів з урахуванням охорони довкілля;
- удосконалення технологій ефективного використання низькопродуктивних схилових орних земель шляхом їх залуження;
- виведення нових високопродуктивних імунностійких сортів та гібридів кукурудзи, сої, квасолі, томатів, плодових та горіхоплідних культур;
- удосконалення існуючих і виведення нових порід, внутрішньопородних типів, ліній великої рогатої худоби, свиней та овець;
- розробка і удосконалення енерго- та ресурсозберігаючих технологій виробництва рослинної і тваринницької продукції та її переробки;
- відтворення елітного насіння районованих і перспективних сортів сільськогосподарських культур.
Розроблені вченими інституту науково-обгрунтовані системи землеробства для умов регіону, забезпечують відтворення родючості змитих грунтів, реалізацію потенціалу продуктивності сучасних сортів та гібридів, охорону довкілля, збільшення виробництва рослинної продукції на 16-23% із зменшенням енергозатрат на 20-26%.
Нині у виробництві культивуються десятки сортів і гібридів селекції інституту, які відзначаються високою врожайністю, холодостійкістю та технологічністю. Це скоростиглі гібриди кукурудзи, які в умовах виробництва забезпечують 95-100 цнт/га сухого зерна, ранньостиглі холодостійкі сорти сої забезпечують по 30-35 цнт/га насіння з високим вмістом олії та білку. Сорти Іванка і Чернівецька 8 є національними стандартами.
Впровадження удосконаленої адаптованої до умов Буковини української інтенсивної технології вирощування цукрових буряків забезпечує приріст врожаю коренеплодів на 85-115цнт/га, в умовах експериментального впровадження її дозволяє одержати 460-500 цнт/га коренеплодів при собівартості 1 цнт 7-8,5 гривень [6].
В галузі тваринництва створено високопродуктивні стада корів Прикарпатського типу червоно-рябої молочної породи худоби, Західний тип червонопоясої спеціалізованої лінії м'ясних свиней, Буковинський тип асканійської м’ясо-вовнової породи овець, ведеться робота по створенню нового типу м'ясної симентальської породи. Важливим є те, що більшість наукових розробок впроваджується у виробництво насамперед шляхом реалізації інноваційних проектів в базових сільськогосподарських підприємствах області.
Одним із найважливіших завдань Центру є поширення сільськогосподарських наукових знань.
Центром наукового забезпечення розроблена "Система ведення сільського господарства в Чернівецькій області" в якій відображено науково-практичні заходи по запобіганню та зменшенню негативного впливу екстремальних погодних умов на розвиток сільського господарства області.
Підготовлено і видано книги "Поради сільському господарю по землеробству і тваринництву", "Земельні ресурси Буковини", видано ряд статей та рекомендацій.
Вчені інституту постійно приймають участь в проведенні обласних і районних семінарах, круглих столів, виступають на радіо і телебаченні та інших засобах інформації, які дозволяють поширювати наукові досягнення.
Поряд із суто науковою діяльністю не менш важливою є робота інституту, як головної установи Центру наукового забезпечення регіону. Разом із місцевими органами виконавчої влади розробляються цільові Програми розвитку агропромислового виробництва області, формується і реалізується програма інформаційно-консультативного забезпечення АПК, здійснюється науково-методичне керівництво з питань насінництва, селекції та племінної роботи, реалізуються заходи щодо підвищення кваліфікації кадрів агропромислового виробництва, здійснюється маркетинг науково-технічної продукції.
4. Аналіз розвитку сфери послуг Чернівецької області
Впродовж 2009 року потреби мешканців області задовольняли 2207 закладів торгівлі, 643 ресторанного господарства та біля одної тисячі сфери послуг.
За рахунок нового будівництва, реконструкції нежилих приміщень, переобладнання житла ця мережа поповнилася 204 об’єктами торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг. Відкриття критого ринку "Формаркет" дало можливість суттєво покращити умови купівлі-продажу широкого асортименту сільгосппродукції, продовольчих та непродовольчих товарів.
З метою насичення внутрішнього ринку продовольчими та непродовольчими товарами, в тому числі місцевих товаровиробників, організовано проведення 15 ярмарок, 5 виставок-продажу із реалізації непродовольчих товарів.
Чернівецькою торгово-промисловою палатою, за сприяння департаменту економіки, проведено універсальні виставки-ярмарки "Зимова казка" (лютий), "Весняний подарунок" (березень), спеціалізовану виставку-ярмарок "Буковинська весна" (квітень), спеціалізовану виставку "Енергозбереження. Будівництво" (квітень), універсальні виставки – ярмарки "Літо. Відпочинок" (червень), "На порозі осінь" (серпень), "Осінь" (вересень), "Експо-осінь" (жовтень), "Різдвяний вернісаж" (грудень) і ХІ спеціалізована регіональна вистава "Букдрев-2009" (жовтень).
Організовано виїзну роздрібну торгівлю на площі Соборній під час новорічно-різдвяних свят, на території Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту при проведенні фольклорно – етнографічного свята "Від Різдва до Йордана".
У ході виконання Програми розвитку інвестиційної діяльності Чернівецької області робота відповідних органів влади була спрямована на формування інвестиційно-привабливого іміджу регіону та проведення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення умов інвестиційної діяльності в місті [6].
Станом на 01.01.2010 р. в економіку регіону іноземними інвесторами вкладено 797,8 тис.дол.США прямих інвестицій. Інвестування здійснювалося за рахунок грошових внесків – 585,4 тис.дол.США та внесків у вигляді рухомого і нерухомого майна – 152,4 тис.дол.США.
Сукупний капітал нерезидентів в економіці області на 01.01.2010 р. становив 72912,5тис.дол.США.
Географія надходжень іноземного капіталу майже не змінилась. Прямі іноземні інвестиції здійснили нерезиденти з 35 країн світу. Найвагоміші внески капіталу в економіку міста зробили нерезиденти з Кіпру, Віргінських Островів, Британських, Італії, Сполученого Королівства, Німеччини, США, Латвії та Туреччини.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, включаючи позичковий капітал, на 1.01.2010 р. становив 74033,1 тис.дол.США.
За пропозиціями обласної ради сформовано та затверджено перелік об’єктів інвестування та інвестиційні проекти.
Налагоджена співпраця з Німецьким банком розвитку KfW, що дозволило визначити та оцінити KfW як потенційне зовнішнє джерело фінансування та умови отримання фінансування для здійснення інвестиційного проекту у сфері водопостачання м. Чернівців. На сьогоднішній день в рамках Німецького фінансового співробітництва з Україною проходить заключний етап Міжнародного відкритого тендеру щодо послуг консультування з розробки техніко-економічного обґрунтування проекту "Водопостачання м. Чернівців".
Впродовж 2009 року туристичні послуги в області надавалися 120 суб’єктами господарювання – ліцензіатами, в тому числі 99 турагентами, 21 туроператором, з них 2 туроператорами внутрішнього в’їзного туризму. За попередніми даними надано туристичних послуг на суму понад 30,0млн.грн., обслуговувано більше 80,0тисяч туристів, з яких 50 відсотків подорожували в Україні.
На виконання заходів обласної цільової Програми розвитку туризму на 2004-2010 роки і популяризацію туристичних можливостей області забезпечено: проведення безкоштовних недільних пішохідних екскурсій історичною частиною регіону, представлення туристичних можливостей Чернівців і обласного туристично-інформаційного центру у міжнародній туристичній виставці "Україна – подорожі та туризм" 26-28 березня та Першій національній виставці-форумі Українського туристичного продукту Visit Ukraine 30-31 жовтня у м.Києві, участь підприємств туристичної галузі в проведенні Міжнародного інвестиційного форуму "Буковина інвестиційна", зустріч з учасниками всеукраїнського прес-туру і семінару за результатами впровадження стратегічних планів розвитку міст України в межах реалізації проекту "Економічний розвиток міст" (USAID), виготовлення рекламно – інформаційної продукції, друкованих видань, інформаційних табличок для туристів тощо.
За результатами дослідження інформаційно-туристичного центру було випущено путівник "Чернівці" тиражем 24,0 тисячі примірників на п’яти мовах, який вмістив карту з нанесеними на неї об’єктами туристичного огляду, інформацію про готелі, заклади харчування, транспортне забезпечення. Зазначений путівник та інша друкована продукція використовувалася для презентації міста та його туристичних можливостей на Міжнародній туристичній виставці "Україна – Подорожі – Туризм – 2008" у м.Києві, туристичному фестивалі "Євро-Карпати" у Закарпатті, міжнародних туристичних виставках у м.Лодзь (Польща), м.Ньєредьгаза (Угорщина), м.Сучава (Румунія ) та інші [7].
Став переможцем Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування проект "Підвищення конкурентоспроможності Чернівців на туристичному ринку України через утвердження його ідентичності та впровадження європейських традицій відпочинку – Різдвяного ярмарку", який буде впроваджено у 2009році.
Послуги з тимчасового розміщення (проживання) в регоіні надавалися 28 закладами готельного господарствами, які одночасно можуть розмістити 2,4 тисяч осіб.
Аналізуючи розвиток транспортних послуг в регіоні зазначимо, що автомобільним транспортом за 2008 рік перевезено вантажів – 276,3 тис. тонн, перевезено пасажирів – 17,8 млн. чол.; за 2009 рік перевезено вантажів – 305,5 тис. тонн, перевезено пасажирів – 16,7 млн. чол.
В області сформована автобусна маршрутна мережа, яка спроможна задовольнити зростаючі потреби населення в пасажирських автоперевезеннях. Вона включає 38 міських, 174 приміських і 96 міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутів, на яких працюють 162 перевізники, з них 27 юридичних та 135 фізичних осіб. Питома вага приватних підприємців-фізичних осіб у загальному обсязі приміських та міжміських автоперевезень складає 81%. Маршрутна автобусна мережа, порівняно з 2008 роком, збільшилась в 1,2 раза, кількість перевізників – у 2,5 раза. Регулярність перевезень на маршрутах склала 97,1%. Протяжність доріг національного значення становить 195 км, місцевого значення – 2666,8 тис. км.
Що стосується залізничного транспорту, то зазначимо, що експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування складає 421 км. Розгорнута довжина залізничних колій підприємств і організацій - 188 км.
На території Чернівецької області функціонують 30 залізничних станцій, відкритих для вантажних робіт. Експлуатація їх здійснюється двома залізницями - Львівською, Південно-Західною [7].
Забезпечують рух, посадку і технічне обслуговування повітряних бортів комунальне підприємство "Міжнародний Аеропорт Чернівці" і Чернівецький структурний підрозділ підприємства "Украерорух". Авіаційним транспортом відправлено 6,5 тис. пасажирів та 57,9 тонн вантажів.
Послуги зв’язку переважно надають Чернівецька дирекція ВАТ "Укртелеком", Чернівецька дирекція УДППЗ "Укрпошта", Чернівецька філія ЗАТ "Утел" та Чернівецький обласний радіотелевізійний передавальний центр. За 2008 рік підприємствами зв’язку області надано послуг на 157,8 млн.грн. За січень-вересень 2009 року підприємствами зв’язку області надано послуг на 141,2 млн.грн., що на 25,1% більше, ніж за січень-вересень 2008 року.
Список використаної літератури
1. Звіт Управління економіки та підприємництва Чернівецької міської ради на VII сесії Чернівецької міської ради.
2. Економічна географія: регіони України. – К.: Картографія, 2009.
3. Цыпин В.Л. География. 6-9 классы.- Х.: издательская группа "Академия", 2009.-164с.: ил., карты.
4. Чернівецька область: промисловість, послуги, транспорт, туризм // Статистичний довідник. – № 1. – 2008. – С. 27.
5. Чернівецька область: промисловість, послуги, транспорт, туризм // Статистичний довідник. – № 2. – 2008. – С. 47.
6. Чернівецька область: промисловість, послуги, транспорт, туризм // Статистичний довідник. – № 1. – 2009. – С. 57.
7. Чернівецька область: промисловість, послуги, транспорт, туризм // Статистичний довідник. – № 2. – 2009. – С. 15.