Фінансова
та
грошово
-
кредитна
політика
і
соціальна
сфера
Економічнадіяльністьубудь-якійкраїніспрямовуєтьсянате, щобнасампередзабезпечитивнутрішнюізовнішнюбезпекунаселеннятазадовольнитийогопотребиувсьомунеобхідномудляпроживання - ужитлі, їжі, одязі, речах, інфраструктурі, транспортнихзасобахтаіншому. Особливістюрозвинутихринковихекономікєїхпереважнаорієнтаціянагрупунаселеннязблизькимдосередньогорівнемдоходу - тобтонатакзванийсереднійпрошарокнаселення, якийчисельнопереважаєвсііншійоговерствиразомвзятіієголовнимспоживачемрезультатівекономічноїдіяльностітастворюєосновнебізнесовесередовищевдержаві. Економічнадіяльністьцьогопрошаркумаєназвумалоготасередньогобізнесу, напідприємстваякоговбагатьохрозвинутихкраїнахприпадаєпереважнакількістьробочихмісцьізначнийобсягвиробленоговаловоговнутрішньогопродукту. Економіка, орієнтовананасереднійпрошарокнаселення, самеієсоціально-орієнтованоюринковоюекономікою.
ЗдійснюванийкурсприскоренихперетвореньуРосії (вУкраїнітакож) полягавуформуваннівеликихкапіталівприфактичномувідстороненнівідучастівсамомупроцесіреформуванняпереважноїчастининаселення. Небулостворенонавітьпередумовдлявиникненнясередньогокласу. ПроведенняваучерноїприватизаціївРосіїтасертифікатноїприватизаціївУкраїнінепривелодоформуваннямасовогопрошаркувласників. Виниклитенденціїрегресивногохарактеру, щополягалиузниженнінауково-технічноготаосвітньогопотенціалів. Ізпроцесуздійсненнясоціально-економічнихперетвореньзсамогопочаткубулививеденіопорніелементи - попитмасовогоспоживачатаствореннязаощаджень. Некомпенсованаствореннямсередньогокласуруйнаціяранішедіючоїсоціально-економічноїсистемипрактичносталагальмомекономічногорозвитку. Значначастинанаселення, особливостаршепокоління, несприйнялаперетвореньвекономіціівиявиласьнезмозіадаптуватисьдоновихекономічнихумов.
Цяроботапереслідуєметунепроведеннядослідженьстанусоціальноїсфери, апоказу "провини" фінансовоїтагрошово-кредитноїполітикидержавивУкраїнітаРосіїзанапруженийсоціальнийстан. Томунаводятьсялишеданіпосереднійзаробітнійплаті, які, проте, достатньоюміроюхарактеризуютьсоціальніумовивцихкраїнах.
Учервні 1998 р. середняномінальнамісячназарплатаросіянстановила 1121 руб. [74]. Цебувнайвищийїїрівеньзаостанніроки, якийдорівнювавудоларовомуеквіваленті 180,8 дол. США. Усічні 1999 р. середняномінальназаробітнаплатаросіян (безкооперативів, спільнихіприватнихпідприємств) становила 1181 руб. (52,3 дол. США), учервні - 1626 руб. (66,6 дол. США), авгрудні - 2283 руб. (84,6 дол. США). Тобто, протягом 1999 р. воназросталаякурубльовому, таківдоларовомуеквівалентах. ІснуючавРФзаборгованістьпозаробітнійплаті, щопротягом 1999 р. скорочувалась (з 88 млрдруб. на 01.10.1998 р. до 68 млрдруб. на 01.04.1999 р. тадо 51 млрд. руб. на 01.11.1999 р.), всещезалишаєтьсявисокою.
ЗгіднозданимибюлетеняНБУ№12 за 1998 р., угрудні 1998 р. середняномінальназаробітнаплатапрацюючихународномугосподарствіУкраїнистановила 188,3 грн (абоприкурсі 3,427 грн/дол.СШАблизько 55 дол. США). У 1999 р. номінальназарплатазбільшуваласяівгрудніїїсереднєзначеннястановило 218,88 грнзврахуваннямта 235,31 грнбезврахуванняКСП (тобтовідповідно 43,2 і 46,4 дол. СШАприсередньомукурсігривнівцьомумісяці 5,0691 грн/дол.). Отже, вдоларовомуеквівалентізаробітнаплатавУкраїніу 1999 р. знизилася. Заборгованістьпозаробітнійплатіпротягом 1999 р. вУкраїнізменшилась, яківРосії (з 7 млрдгрннавеснідо 6,4 млрдгрнугрудні), авпершомукварталі 2000 р. - зновузбільшилася (до 6,5 млрдгрн).
Наведенівищеданісвідчатьпронадтовженевисокийсереднійрівеньдоходівпрацюючоїчасткинаселеннявобохкраїнах. Надодатокдоцьогощейзаробітнаплатавиплачуєтьсяіззатримкою.
ФормуваннявеликогокапіталувРосіїзаумовнеучастівздійсненніекономічнихперетвореньпереважноїчастининаселенняобгрунтовувалосьнеобхідністюконцентраціїгрошовихіматеріальнихресурсівтапервинногонагромадженнякапіталунапочатковихстадіяхздійсненняринковихперетворень. ПерерозподілгрошовихіматеріальнихресурсівуРосіїсправдівосновномувідбувся. Причому, їхпереважначастинаопиниласьувласностінезначноїгрупинаселення. УРосіїз’явилисьтакзвані "олігархи" - групанайзаможнішихлюдей, якімаютьсуттєвийвпливнавсісторонижиттякраїниі, надумкуЗМІ, отримализначнучастинусвоїхгрошей, "паразитуючи" набюджеті, тобтозарахунокдержави. ВУкраїніздійсненняекономічнихперетвореньвідбувалосьзасхожимсценарієм. Туттежєсвої "олігархи".
Намаганнядержавдосягтипервинногонагромадженнякапіталумаєзовсімнесподіванінаслідки. Злібералізацієюзовнішньоекономічнихвідносинпочаласьмасова "втеча" капіталузобохкраїн.
Навідсутністьсоціальноїспрямованостіекономічнихперетвореньвідтоді, якїхпочалипроводити, вказуєрізкепідвищенняабо, якйогоназивали, лібералізаціяціннапочатку 1992 р. Цятакзвана "лібералізація" булаздійсненабезпопереджувальнихзаходівщодопом’якшенняїїнегативнихнаслідківдлянаселення. Вонавідразупризвеладозначногознеціненнякоштівнаселення, включаючизаощадження, тадорізкогорозшаруваннясереджителівкраїннабагатихібіднихзізначнимзниженнямрівняспоживанняіпогіршеннямрівнятаякостіжиттябільшоїчастинигромадян. Лібералізаціяцінсуттєвоскоротилаплатоспроможнийпопитнаселення, додатковозменшенийдіяльністючисленнихпосередницькихструктур, щосталопершопричиноюзначногопадінняекономікияквУкраїні, таківРосії. Посутіцялібералізаціябулапершимнасильницькимзалученнямкредитівунаселеннядляпотребдержав. Причомувобохкраїнахцікоштинепоспішаютьповертати.
УРосійськійФедераціїв 1995 р. булоприйнятоЗакон "Овосстановлениисбереженийнаселения", авУкраїніу 1996 р. - Закон "ПродержавнігарантіївідновленнязаощадженьгромадянУкраїни". Обидвазаконодавчіактипрактичнонічогоневирішилищодовідновленнявтраченихврезультатізнеціненнязаощадженьнаселення. Посутіцізакониєлишенамірамипротакевідновлення, які, певно, виглядалибибільшпереконливо, якбипередбачуваніобсягикомпенсаційнихвитратбулибназаконодавчомурівнівіднесенідодержавнихборгів. Вживалисяйіншізаходи, щонедалипомітнихрезультатів.
Злібералізацієюцінвобохкраїнахекономіка "товарногодефіциту" відразуперетвориласьнаекономіку "дефіцитугрошей". Векономіцітоварногодефіцитувикористаннядержавоюкоштівнаселенняносилоприхованийхарактеріпроходилоуформіутвореннявимушенихзаощадженьгромадян. Авекономіцідефіцитугрошей "відбирання" коштівнаселеннямаєіприховану, івідкритуформи. Підвищенняцінспрямовуєтьсясаменавідбиранняунаселеннякоштівшляхомїхзнецінення. Примусовевідбиранняцихкоштівпроходитьчереззатримку (чинавітьприсвоєння) заробітноїплати, пенсійтаіншихвидівгрошовогозабезпеченнягромадян. Цілкомочевидно, щозатримкизарплатитаіншихсоціальнихвиплатздійснюютьсяіврамкахпідтримкивизначенихмонетарнихпоказниківнапевнихрівняхтаздійсненняантиінфляційнихзаходів. Маючиможливість "прокручувати" цікошти, їхнеплатникможематиідодатковийприбуток. Зворотноюстороноюневиплатизарплатиєскороченнябазиоподаткуванняінадходженьдобюджету.
ЯквУкраїні, таківРФзначну "відповідальність" запогіршеннясоціальнихумовнаселеннямаєнестидержавнафінансоваполітика, якатакожвключиласьдопроцесуперерозподілубільшоїчастинидоходіввінтересахвузькоїгрупигромадян. Веськомплексзаходівщодозабезпеченняфінансовоїстабілізаціїхарактеризувавсявідсутністюстимулюванняплатоспроможногопопиту, якийітакскорочувався. Спочаткуплануєтьсядосягненняфінансовоїстабілізаціїзтимрозрахунком, щовподальшомусоціальнакризаможебутиподолана. Ігнорування
органічного
зв’язку
соціальних
і
економічних
процесів
стало
не
тільки
призвідником
соціально-
економічних
конфліктів,
а
й
головним
гальмом
подолання
економічної
кризи
на
найближчу
перспективу.
Різкізміниубюджетнійсферіщодопроцедурформуванняівиконаннядержавногобюджетуздійснювалисьбезврахуваньзмінусоціально-економічнійситуації. Системазабезпеченнярізнихсоціальнихгарантійвимагаластворенняринковихметодівїхздійснення. Протереформуваннябюджетноїсферивцьомунапрямізвелосядодоситьпростоїдії - зменшеннявитратнасоціальніпотреби. Причерговомусеквестрібюджетнихвидатківчастовпершучергускорочувалисясоціальнівитрати. Цескорочення, відякогочиненайбільшепостраждалимедицинатаосвіта, призвелодотого, щовстановленімінімальнірівнізарплатиіпенсіїфактичноневиконувалисвоєпризначеннящодозабезпеченнянижньоїмежівідтворенняжиттєдіяльностілюдськогоорганізму.
Покриттядефіцитубюджетузарахунокгрошовоїемісіїнапочатку 1990-хрр. призвелодогіперінфляціївУкраїнітаРосії. Наслідкомцьогозновусталозначнезнеціненнякоштівнаселення, яківтойперіодтакимчиномвикористовувалисьобомадержавамиякзасібвирішеннябюджетнихпроблеміперетворилисьнаджерелозбагаченнядлябагатьохкомерційнихібанківськихструктур.
ПокриттявподальшомудефіцитубюджетузарахунокрозміщеннякороткостроковихоблігаційвнутрішніхпозиквУкраїнітаРосіїпризвелодоутворенняфінансовихпірамідповнутрішніхборгах. Цесталооднієюзпричинвалютнихкризу 1998 р., входіякихвідбулосячерговезнеціненнякоштівгромадянобохдержавчерезрізкепадіннявалютнихкурсіврубляігривні. Дотогож, включеннязначнихобсягівгрошовоїмасидообігувказанихціннихпаперівтакожбулооднієюзпричиннезабезпеченняпристойногорівнясоціальнихвиплат.
Постійнезниженняобсягіввиробництва, прощосвідчитьзначнепадінняВВПвобохкраїнах, маєнаслідкомподальшескороченняподатковоїбази, що, усвоючергу, означалозменшеннябюджетнихдоходівівидатків. Дотогож, зрокуврікдоходначастинабюджетівУкраїнитаРосіїнедовиконуваласьдесьна 20 відсотків. Оскількипідприємницькіструктуримаютьпевніможливостіщодоуникненняоподаткування, удержавиз’являєтьсяспокусазбільшитиподатковінадходженнязарахунокфізичнихосіб.
НайвищанинідіючаставкаоподаткуваннядоходівфізичнихосібстановитьуРосії 30%, вУкраїні– 40%. Намірищодовведенняєдиноїставки 13% уРосіїтаставок 10% і 20% вУкраїнісвідчатьпрофактичневизнанняурядамиобохдержавіснуючогорівняоподаткуваннядоходівнаселенняякнадтовеликого.
Потрібновідзначитинегативнийвпливнадобробутлюдейзбокутакзванихнепрямихподатків (ПДВтаакцизів), значнучастинуякихбезпосередньодоводитьсясплачуватисаменаселенню, яккінцевомуспоживачубагатьохвидівпродукції. Фактичнонаселеннязмушеноплатитиодночаснодекількаподатків. Ацеозначає, щозагальнийрівеньоподаткуваннядоходівфізичнихосібєзначновищимзапередбачений.
НезабезпеченнявУкраїнітаРосіїпристойнихзарплат, пенсій, іншихсоціальнихвиплаттанаявністьзначноїзаборгованостіпонихпояснюєтьсянетількипоганимекономічнимстаном, високимрівнемоподаткуваннядоходівфізичнихосібчинедостатнімиможливостямибюджетів. Іншимчинникомтутєгрошово-кредитнаполітиказїїобмеженнямипогрошовіймасізметоюстримуванняінфляції.
Антиінфляційнаполітикаявляєсобоюкомплексзаходівдержавногорегулюванняекономіки, спрямованихнаборотьбузінфляцією. Увідповідьнавзаємодіюфакторівінфляціїпопитутаінфляціївитратсформувалисьдвіосновнілініїантиінфляційноїполітики–дефляційнаполітика (аборегулюванняпопиту) іполітикадоходів. Дефляційнаполітика - цеметодиобмеженняплатоспроможногопопитучерезгрошово-кредитнийіподатковиймеханізмишляхомзменшеннядержавнихвитрат, підвищенняпроцентнихставокзакредити, посиленняподатковоготиску, обмеженнягрошовоїмасиіт.і. Політикадоходівпередбачаєпаралельнийконтроль. Прицьомуконтролюютьсязарплатаіцінишляхомїхповногозаморожуванняабовстановленнядлянихмежзростання.
Варіантиантиінфляційноїполітикивибирались, залежновідпріоритетів. Досвідздійсненнядефляційноїполітикипоказав, щовонапризводитьдостримуванняекономічногозростання. Проведенняполітикидоходівхарактеризуєтьсяобмеженістюрезультатів. Колижставилосьзаметуприборкатиінфляціюзабудь-якуціну, паралельновикористовувалисьобидваметодиантиінфляційноїполітики.
Отже, грошово-кредитнаполітика, якодинізчинниківобмеженняплатоспроможногопопитувзагалі, відповідноєчинникомскороченняспоживчогопопитунаселення. Томупроведеннягрошово-кредитноїполітикислідрозглядатинетількиваспектіпогіршенняякостіжиттянаселеннячерезскороченнярівняспоживання, айваспектізначногопадінняобсягіввиробництвавУкраїнітаРосії. Аджезагальновідомо, щоврозвинутихкраїнахпідтримуєтьсявисокийрівеньспоживаннянаселення, щодаєзмогудляпідтриманнявисокихобсягіввиробництватоварівтанаданняпослуг.
Затримкасоціальнихвиплат, щоєоднієюзформпримусовогобезвідсотковогокредитуванняекономікиідержавизарахунокнаселення, означаєдляостанньогознеціненняцихкоштівчерезінфляцію.
Значнийдосвідпроведеннямонетарноїполітикивіншихкраїнахпоказує, щозавідсутностіекономічногозростаннякурсназабезпеченняякомоганижчогорівняінфляціїпризводитьдопідвищеннярівнябезробіття. Визнаючице, ЦентробанкРосіївиявивнамірвжеу 1999 р. розв’язуватизадачізниженняінфляціїтаінфляційнихочікуваньбезпідвищеннявідкритогоіприхованогобезробіття. Статистичніданіщодокількостібезробітнихтарівнябезробіттянаведеніутаблиці 3.1.1 [6, 75].
Таблиця 3.1.1
Дані
щодо
кількості
безробітних
та
рівня
безробіття
у
РФ
та
Україні (
на
кінець
року)
| Показники
|
1997
р. |
1998
р. |
1999
р. |
| РФ
|
|||
| Кількість безробітних, млн | 7,8 | 8,3 | 9,1 |
| Рівень безробіття, % | 10,8 | 11,5 | 12,4 |
| Україна
|
|||
| Кількість громадян, зареєстрованих як безробітні, млн | 1,03 | 1,59 | 2,06 |
| Рівень безробіття, % | 2,33 | 3,69 | 4,30 |
Яквиднозтаблиці 3.1.1, безробіттявобохкраїнахзростає. УРосіїкількістьбезробітнихірівеньбезробіттявизначенозаметодикоюМОП, якапередбачаєврахуванняітакзваногоприхованогобезробіття. Українськіданіцьогоневраховують.
УРосійськійФедераціїІнститутомекономікиРАНпроводилисьдослідженняпроблемсоціальногоспрямуваннярозвиткугрошово-кредитноїсистемикраїни [59]. Надумкуавторівдосліджень, фундаментальніпротиріччя, яківиникливдинаміцістановленнягрошовоїсистемиРосії, маютьміцнекорінняінабуливперіодприскореноїтрансформаціїросійськоїекономікичіткуантисоціальнуспрямованість. Тіжсамісуперечності, проякійдетьсянижче, єхарактернимиідляУкраїни.
1. Вперіодрадикальнихекономічнихперетвореньнагальністьреформуваннягрошовоїсистеми, адаптованоїдоекономікитоварногодефіциту, вступилавпротиріччязнеменшвисокимступенемінерційностісамоїгрошовоїсистемиізалежністюостанньоївідтрансформаційнихзмінвідтворювальногопроцесувцілому. Напрактиціцепротиріччявиявилосьутенденціївідторгнення "революційних" перетвореньеволюційноюпосутіприродоюрозвиткугрошовоїсистеми. Уздійсненніреформуваннягрошовоїсистеминеможнабулоневраховуватизапочаткованийеволюційнийхарактеррозвиткуїїопорнихструктур: інституційноїоснови, кудивходятьсистемакредитнихінститутівісхемирегламентаціїїхдіяльності; організаційно-правовогозабезпеченняпотребгрошовогообігукраїнивнеобхіднійкількостігрошейістабільностінаціональноївалютипривиконаннірізнихфункційостанньої; системикредитнихіплатіжно-розрахунковихвідносиннавнутрішньомуізовнішньомуринках. Черезінерційністьперехідгрошовоїсистемизодногостанувіншийнемігбутиздійсненийбезсуттєвихвтраткоштівнаселенням. Крімтого, еволюційнийхарактеррозвиткугрошовоїсистемизсамогопочаткуобумовивпротидіюїїмікроструктурреформаторськимакціям "шоковоїтерапії", різкомутапрактичнонасильницькомупереведеннюіснуючихгрошовихвідносинв
2. Основнасоціальнадомінантастабільностігрошовоїсистеми - воб’єктивномуспиранніостанньоїнамасовогоспоживача. Протевизначальнимфакторомуформуванніновоїгрошовоїсистеминавсіхїїрівняхбулатенденціяприскореноїконцентраціїкапіталуувузькомуколіекономічнихсуб’єктів. Різністартовіумовиіступеніадаптаційноїздатностіфізичнихтаюридичнихосібприпереважанністихійностімалипріоритетнезначенняврозподільчомупроцесі. Врезультатівідбуласьпереконцентраціякапіталунакористькомерційнихструктуртаіншихекономічнихсуб’єктів, щозсамогопочаткузнаходилисьунайкращихумовахстосовнодоступудофінансовихресурсів. Томуцілкомзакономірнимиєсоціальніконфлікти, загостреннявідносинміжгрупамиіпрошаркаминаселеннятакомерційнимигрупами, відособленнярегіонівтаїхконфліктизцентром, щовиявилисьунаявностірізнихумовприздійсненніекономічнихреформ.
3. Комерціалізаціяпроцесуприватизаціїперекреслилайоговихіднуцільовуорієнтаціюнавключеннямасовогопрошаркунаселеннядовідноснобільшвисокопродуктивноїсистемидіяльностівумовахринковихвідносин. Загостреннякризовихявищуплатіжно-розрахунковій, інвестиційній, банківськійтаіншихсферахстализакономірнимфономздійсненнякурсуприскореноїприватизаціїічітко "вписуються" вмеханізмпереділувласностівінтересахпевнихнайбільшактивнихчиадаптованихгрупабоокремихекономічнихсуб’єктів.
4. Процесдосягненняфінансовоїстабілізаціїнавітьвобмеженомуйогорозумінні (якстримуванняінфляції), безумовно, органічнопов’язанийзвідновлювальнимцикломсоціально-економічногорозвиткукраїни. Однакпроцесдосягненнягрошовоїстабілізаціїнеможнавідділятивідвсієїсукупностіелементівекономічногозростаннятаінтерпретуватиякголовнуумовуостаннього. Данетрактуваннянетількивиявляєнерозуміннясуттєвоїстороницьогопроцесу, айнавмисневідсуваєздійсненняконкретнихзаходівщодостабілізаціїекономікитапідвищеннярівняжиттядомоментудосягненнякритичногостанусоціально-економічногорозвитку. Розумінняпроцесугрошовоїстабілізаціїякпередумовиекономічногозростаннявивелозамежіпоточнихзаходівінавітьстратегіїголовніположенняекономічногозростання–підвищеннярівнядобробутунаселенняізабезпеченняструктурнихперетвореньекономіки. Прицьомупозамежамидіяльностівиконавчоїізаконодавчоївладизалишилосьвключеннясправдіринковихмеханізмівзчіткоюправовоюбазоюусферидіяльностівсієїмасидіючихекономічнихсуб’єктів. Замістьнеобхідногоприпереходідоринковихвідносинрозширеннямасштабностігрошовоїсистемиповсіхїїелементахзарахунокподальшоговключеннявсферугрошовихвідносинбюджетівдомашніхгосподарстввідбувалосьзвуженняучастіостанніхуційсфері. Міжіншим, саместанособистихбюджетівосновноїчастинигромадян (зумовнимвключеннямсюди 60% населення) відображаєівизначаєреальнуекономічнуосновуреформуванняунапряміствореннясоціальноорієнтованоїринковоїекономіки.
5. Стримуванняінфляціїшляхомобмеженнядоходівіплатоспроможногопопитумасовихгрупнаселенняспричинилозниженняякостіжиттяцьогоконтингентунаселеннядокритичногорівня. Відповідно, різкозрісступіньнегативноговпливуцихпроцесівнасоціально-економічнуситуацію.
Проневідповідністьгрошово-кредитноїполітикисоціальнимпотребамнаселеннясвідчитьтакожрівенькредитуваннябанківськоюсистемоюфізичнихосіб. Цідані, згіднозінформацієюбюлетенівНБУтаЦБРФ [6, 7], наведеніутаблиці 3.1.2.
Таблиця 3.1.2
Питома
вага
кредитів,
що
надаються
банками
фізичним
особам
в
РФ
та
Україні
| Дата
|
Од.
виміру |
Весь
залишок заборгованості по кредитах |
У
тому числі по кредитах для фізичних осіб |
Питома
вага кредитів для фізичних осіб, % |
| РФ
|
||||
| На 01.01.1999 р. | млнруб. | 421567 | 20078 | 4,8 |
| На 01.07.1999 р. | млнруб. | 473721 | 22344 | 4,7 |
| На 01.01.2000 р. | млнруб. | 596812 | 27630 | 4,6 |
| Україна
|
||||
| На 01.01.1999 р. | млнгрн | 8855 | 510 | 5,8 |
| На 01.07.1999 р. | млнгрн | 9618 | 615 | 6,4 |
| На 01.01.2000 р. | млнгрн | 11783 | 682 | 5,8 |
Дляіснуванняунаочненоговтаблиці 3.1.2 станусправзбанківськимкредитуваннямфізичнихосібєдекількапричин. Ценасампередвисокавартістьбанківськихкредитів. ЗаданимибюлетенівбанківськоїстатистикиЦБРФ, ставкикредитуванняфізичнихосібвРосіїучервні 1999 р. знаходиласявмежах 32,8–55,8% річних (длякредитівурублях) і 11,0–33,8% (длякредитівувалюті), авгрудні 1999 р. - 31,9-47,7% (длякредитівурублях) і 9,3-17,9% (длякредитівувалюті). ЗаданимибюлетенівНБУ, ставкикредитуванняфізичнихосібвУкраїністановиливчервні 1999 р. 18,1–46,8% (длякредитівугривнях) і 23,7–30,0% (длякредитівувалюті), авгрудні 1999 р. - 17,8-48% (длякредитівугривнях) та 9,6-28,3% (длякредитівувалюті). Зважаючинаневеликідоходинаселення, попитзйогобокунабанківськікредитипритакихставкахкредитуванняєдоситьневисоким. Ісамабанківськасистемаорієнтуєтьсянестількинадаватикредитинаселенню, скількиприймативідньогокоштиповкладах. Такимчином, маємісцеодностороннєкредитуваннянаселеннямбанківськоїсистеми. Алеочевидноіте, щовумовахсоціальноспрямованоїринковоїекономікимаєзабезпечуватисьвзаємнийгрошовийобмінміжнаселеннямібанківськоюсистемою. Потрібновідзначити, щопроведеннягрошово-кредитноїполітики, спрямованоїнаобмеженнягрошовоїмаси, ослаблюєбанківськийпотенціал, скорочуєможливостібанківщодоакумулюваннятимчасововільнихкоштівікредитуванняіндивідуальнихпозичальників.
Однієюзфункційгрошейєзбереженняінагромадженнявласності. ІвУкраїні, івРосіїзцієюметоювикористовуютьсяненаціональнівалюти, адоларСША. Цесвідчитьпронедовірунаселенняобохкраїндосвоїхнаціональнихгрошовиходиниць. ПричомупопитнадоларСШАзначнозроставпринебезпецізначногопадіннякурсурублятагривні.
Очевидно, щовалютнінакопиченняскладаютьінвестиційнийпотенціалкраїни-емітента, анекраїни, децявалютазнаходиться, тимбільшеувиглядіготівки. Обсягивалютноїемісіїрозміщуютьсянакредитнійоснові, визначаютьрозміригрошовихактивівкраїни-емітентаіодночасностворюютьпотенціалпопитунаринку, зорієнтованомунацювалюту. Практичновідбуваєтьсязміщеннязабезпеченнядоходівнаселенняінакопиченьвідфункціонуваннянаціональноїекономікидоекономікитієїкраїни-емітента, валютаякоїскладаєосновунагромадженьгромадяндержави, щозалучаєданувалюту, ісамоїцієїдержавивцілому. ТомунедовіранаселенняУкраїниіРосіїдосвоїхнаціональнихвалютєцілкомвиправданою, особливозоглядунафінансовукризу 1998 року.
Іншоюсоціальноюпроблемоюєвтратадовіринаселеннядобанківськоїсистеми. Банкизнаходятьсяпідпостійноюзагрозоюбанкрутствачивідкликанняліцензії. Томунаселеннядоситьнеохочедовіряєїмсвоїкошти. Так, жителіРосіїщедовгобудутьпам’ятатидіяльністьфінансовихструктуртипу "МММ" чи "Хопер".
Очевидно, зметоювідновленнядовіривкладниківдобанківськоїсистеминапочатку 1999 р. вАсоціаціїросійськихбанківвідбулосьпредставлення "Договорукредитнихорганізаційпрозобов’язанняпередклієнтами". Договірпередбачаєбільшвідкритуічеснуполітикуувідносинахзклієнтамиприздійсненнібанківськихпослуг, повнеінформаційнезабезпеченняклієнтівповсіхаспектахбанківськоїдіяльності, уважнеставленнядорозглядускаргізадоволенняпретензійклієнтів. Передбаченотакожвідповідальністьучасниківцьогодоговорувразійогопорушення.
Російськітаукраїнськібанкифактичнонеборютьсязазалученняклієнтів. У 1999 р. взагальномуобсязізалученихвіднаселеннякоштівчасткаОщадбанкувРосіїстановилаблизько 70%, ачасткаОщадбанку (майже 40% всіхвкладівнаселення) таПриватбанкувУкраїні - близько 60%. Цесвідчитьпропрактичнувідсутністьвобохбанківськихсистемахконкурентногосередовищащодозалученнякоштівнаселення.
Потрібновідзначити, щоцікоштиєзначнимджереломінвестуванняекономіки. Урозвинутихкраїнахстворюютьсявсіумовидлятого, щобкоштинаселеннязнаходилисявбанкахіяккредитніресурсипрацювалинаекономіку. Самібанкитежзацікавленіуцьому.
Утаблиці 3.1.3 наведенідані (бюлетеніЦБРФтаНБУ) [6, 7] щодообсягіввкладівнаселеннявкомерційнихбанкахРосіїтаУкраїни.
Таблиця 3.1.3
Обсяги
вкладів
населення
в
комерційних
банках
РФ
та
України
| Всього
вкладів |
У
нац. валюті |
В
іноз. валюті |
|
| РФ
(умлнруб.) |
|||
| на 01.01.1998 р. | 171639 | 143125 | 28514 |
| на 01.01.1999 р. | 201264 | 140982 | 60282 |
| на 01.01.2000 р. | 300449 | 202783 | 97666 |
| Україна
(умлнгрн) |
|||
| на 01.01.1998 р. | 2297 | 1612 | 685 |
| на 01.01.1999 р. | 3089 | 1824 | 1265 |
| на 01.01.2000 р. | 4283 | 2167 | 2115 |
БанківськівкладинаселеннязбільшилисявРосіївідноснойогозагальнихгрошовихдоходівна 1,7% за 1998 р. та 3,6% за 1999 р., авУкраїнівідноснойогозагальнихдоходів–на 1,5% за 1998 р. тана 1,9% за 1999 р. Звідсивипливає, щотількинезначнучастинусвоїхдоходівнаселенняцихкраїнвкладаєвбанки.
Поточнагрошово-кредитнаівалютнаполітикавобохдержавахвідсуваєнаневизначенийтермінперспективувільноїконвертаціїїхніхнаціональнихвалют. Свідченнямцьогоєіте, щовскладігрошовогоагрегатуМ2 РосіїтаУкраїниперебуваєвалютнаскладоваувиглядівалютнихдепозитів. Отже, використаннянаселеннямрублятагривніяксправжніхзасобівзбереженнятанакопиченнявартостівідкладається.
Звертаєнасебеувагуте, щовзагальномуобсязігрошовоїмасизначноюєпитомавагагрошейпозабанками, тобтоготівки (накінець 1999 р. - 38% уРосіїі 43% вУкраїні). Цезменшуєможливістьзбокуголовнихбанківкеруватигрошовимобігом. Дотогож, частинаготівкиобслуговуєтіньовийсекторекономіки. Вобохдержавахутворилисьструктури, щопереводятьбезготівковігрошівготівкові. Авідцьогостраждаєнасампереднаселення, оскількиготівкавпершучергуповиннаобслуговуватисамейогопотреби.
Обидвідержавипрактичнонегарантуютьнаселеннюповерненнякоштівповкладахукомерційнихбанках, невиконуючитакимчиномсвоюголовнуфункцію - захистгромадян. УРосійськійФедераціїпісля 17 серпня 1998 р. вихідбулознайденоупереведеннівкладівнаселеннязкомерційнихбанківдодержавногоОщадбанку. Саміжкомерційнібанкивтойчаспростовідмовлялигромадянамуповерненнівкладенихкоштів.
10 вересня 1998 р. вийшовУказпрезидентаУкраїнищодозабезпеченняправфізичнихосіб, щовклаликоштиубанки. ЗгіднозцимУказом, постраждалийвкладникможерозраховуватинакомпенсаціюврозмірінебільше 500 грн.
Такимчином, якуРосії, таківУкраїнігрошово-кредитнаполітиканемаєсоціальногоспрямування. Обидваголовнібанки (НБУіЦБРФ) припроведеннігрошово-кредитноїполітикизвужуютьсвоювідповідальністьвиключнодозабезпеченнястабільностінаціональноїгрошовоїодиниці. Наскількиїмвдалосявиконатицезавдання, покладененанихконституціямиРФтаУкраїни, свідчить 1998 р., колизапланованірівнідевальваціїнаціональнихвалюттаінфляціїбулизначноперевищені. Вціломужсоціальнінаслідкигрошово-кредитноїполітикиобохдержавможнахарактеризуватинаступнимчином.
1. Грошово-кредитнаполітиканеспрямовананаформуваннятакзваного "середньогокласу", назалученняширокихверствнаселеннявринковівідносиниіствореннятакимчиномсередовищадлямалогоісередньогобізнесуякосновизайнятостіідобробутупереважноїчастинигромадян.
2. Обмеженняобсягівгрошовоїмасиєоднієюзпричинневисокогорівнятапостійноїзатримкисоціальнихвиплатзутвореннямзначнихобсягівзаборгованостейтазменшеннямдобробутунаселеннявнаслідокскороченняплатоспроможногопопитугромадян, щонегативнопозначаєтьсяінаекономічнійдіяльностівцихкраїнах.
3. Обидвінаціональнівалюти (рубльігривня) черезїхпостійнезнеціненняпрактичновтратилифункціїзасобузбереженнятанагромадженнявартості. Виконанняцихфункційнаселенняфактично "доручило" доларуСША.
4. БанківськісистемиУкраїнитаРосіїнеєнадійнимсередовищемдлязалученнякоштівікредитуваннясвоїхгромадян, щостворюєдодатковінезручностідлянаселення.
5. Курснастримуванняінфляціїмонетарнимиметодамипевнимчиномуповільнивзнеціненнякоштівнаселення. Алезавідсутностіекономічногозростаннянамаганнядосягтицимиметодамиякомоганижчогорівняінфляціїсприялозбільшеннюрівнябезробіттявобохдержавах.
6. Дефіцитгрошейівикористаннябартернихформрозрахунківміжпідприємствамипризвелидотого, щоостаннірозраховуютьсязісвоїмипрацівникамиутоварнійформі.
7. Розумінняпроцесівфінансовоїстабілізаціїякпередумовиекономічногозростаннявивелозамежіїїпоточнихзаходівінавітьстратегіїголовніположеннязростанняекономіки–підвищеннярівнядобробутунаселеннятазабезпеченняструктурнихперетвореньекономіки.
8. Процесифінансовоїстабілізаціїневраховуютьвзаємозалежностісоціальнихтаекономічнихпроцесів–залежностіобсягіввиробництвавідрівняплатоспроможногопопитунаселення.
Цілкомочевидно, щосоціальнийаспектєнайважливішимузабезпеченнібезпекидержави. Томумонетарніорієнтиригрошово-кредитноїполітикитамакроекономічніорієнтириповиннівизначатись, виходячизумовзабезпеченняпевнихреальнихдоходівнаселеннятавчасногоздійсненнясоціальнихвиплатприпідвищенніплатоспроможногопопитунаселення. Тобто, монетарнітамакроекономічніорієнтиримаютьспрямовуватисьінадосягненняпевнихсоціальнихпараметрів.
Потрібногарантуванняповноготабезумовногоповерненнявкладникамбанківськихвкладівнаселення, атакожпостійнаіндексаціяостанніхзврахуваннямрівняінфляції. Цеважливонетількидлязняттясоціальноїнапругиівідновленнядовіригромадяндодержавитабанківськоїсистеми. Коштинаселенняєважливимпотенціальнимфінансовимресурсомдержавногоекономічногорозвитку. Необхіднозабезпечититакожпрозорістьдіяльностібанківстосовновикористаннякоштівнаселеннязметоюнедопущенняспрямуванняостанніхнарізнісумнівніопераціїтавчасногоповерненнябанківськихвкладівгромадян.
Припроведеннімакроекономічноїполітики, спрямованоїнаорганічнепоєднаннясоціальнихтаекономічнихпотреб, маєвраховуватисьтакеположення. Повиннобутизабезпеченозбільшенняреальноїзаробітноїплати, якебзатемпамивипереджалозростанняобсягіввиробництва. Самевипереджаючезростанняпопитунаселеннязможестимулюватиподальшезбільшенняобсягіввиробництва.
Необхіднознизитирівеньоподаткуваннядоходівфізичнихосіб, якеповинноматинаметінетількинаповненнядержавногобюджету, айнасампередрегулюванняплатоспроможногопопитунаселення. Державаповинназабезпечитибезумовнеівчаснездійсненнясоціальнихвиплатвсімаїїсуб’єктами.