Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, голе або розсіяноволосисте, до 80 см заввишки. Листки непарноперисті, з 4 - 10 пар бокових довгасто-лінійних або лінійно-ланцетних листочків. Квітки неправильні, ясно-голубі, зрідка білі, в щільних багатоквіткових пазушних китицях. Цвіте у червні - серпні. Плід - біб. Росте на берегах річок, по чагарниках, на вологих місцях і узліссях. Для лікарських потреб використовують траву козлятника лікарського, зібрану під час цвітіння рослини, зрізуючи верхні трав'янисті частини. Трава колзятника лікарського містить алкалоїд галегін, глікозид галютеолін, дубильні, мінеральні й гіркі речовини, сапоніни, вітаміни та ін. В народній медицині козлятник лікарський використовують як потогінний і сечогінний засіб, при цукровому діабеті, порушеннях обміну речовин, для підвищення секреції молока у матерів-годувальниць, при укусах змій, при захворюваннях шкіри (екзема, лишай)
Внутрішньо - настій трави козлятника лікарського (10 г на 200 мл окропу, настояти 50 хв) пити по 1 ст ложці п'ять разів на день. Зовнішньо - настій трави (20 г на 200 мл окропу настояти протягом 50 хв) для обробки пошкоджених ділянок шкіри.
Багаторiчна кореневищна трав'яниста рослина родини черсакових. Стебло прямостояче, просте, волосисте, до 80 см заввишки, з двома супротивними квiтконосними пагонами на верхiвцi. Листки супротивнi, цiлокраї. Квiтки дрiбнi, зiбранi в щiльну головку, вiночок чотирилопатевий, лiловий або синьо-лiловий. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - сiм'янка. Росте на луках, по чагарниках. Для лiкарських потреб використовують траву, зiбрану пiд час цвiтiння i кореневища, якi викопують восени. Рослина мiстить глiкозиди, дубильнi i мiнеральнi речовини, сапонiни. Галеновi препарати комонника лучного мають сечогiннi, вiдхаркувальнi, глистогіннi болетамувальнi, ранозаговальні властивостi. Галеновi препарати використовують при набряках, хворобах нирок, гастритi, виразковiй хворобi шлунка, бронхiтах, як вiдхаркувальний засiб. Мiсцево - для загоювання ран i виразок. Внутрiшньо - вiдвар трави комонника лучного (1:30) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Порошок кореневища по 1 ч ложцi тричі на день. Зовнiшньо - вiдвар трави (1:20) служить для обробки ран, виразок, обмивань, примочок.
Багаторiчна трав'яниста рослина родини лiлiйних. Має довге повзуче розгалужене кореневище. Квiтконосне стебло прямостояче, голе, безлисте. Листки (їх два) прикореневi, елiптично-ланцетнi, загостренi. Квiтки дзвоникоподібнi, бiлi, запашнi, в
пониклiй китицi. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - червона куляста ягода. Хто не знає тих ніжних та запашних весняних квітів, котрі, мов чарівні білосніжні перлини, розсипані попід тінявими деревами в лісі, на галявинах, по байраках. Конвалії ... Скільки легенд пов'язано з ними, скільки казок! Кажуть різне: в конвалії нібито ховаються на ніч сонячні зайчики; квітки конвалій - то ліхтарики гномів; у квітках живуть маленькі лісові чоловічки - ельфи. Білосніжка рятуючись від лихої мачухи, розсипала своє намистечко, і воно перетворилось на запашні квіти. У давніх грецьких міфах мовиться, що богиня полювання Діана якось потрапила до незнайомого їй лісу, де жили фавни. Вони закохалися в горду Діану і стали її переслідувати. Струнка, спритна дівчина втекла. Але дуже далеко та швидко довелося їй бігти. Отож її тіло вкрилося краплинками духмяного поту, який перлинами падав навкруги і перетворювався на чарівні квіти. Одна з наших легенд оповідає, що конвалії - то ніжний щасливий сміх Мавки, який перлинами розкотився в лісі, коли вона вперше відчула радість кохання. У російському фольклорі побутує легенда про те, красень Ландиш палко покохав красуню Весну i благав, щоб назавжди залишилася з ним. Але Весна не могла залишитися. Коли вона пiшла, то Ландиш плакав так ревно, що кров, виступивши iз серця, забарвила його сльози у червоний колiр. Так легенда пояснює, чому зеленi плоди конвалiй пiсля достигання стають червоними. В іншій казці розповідається, що квітки конвалій - це намистинки Білосніжки, яке розірвалось, коли вона тікала від злої мачухи. Наукова назва роду походить від старої латинської назви рослини - Lilium convallarium, що в перекладі означає "лілія долин". У цій назві відображено те, що конвалія найкраще росте у долинах. Росте конвалiя у свiтлих мiшаних i листяних лiсах. Для медичних потреб заготовляють усю надземну частину рослини. Рослина мiстить глiкозиди (конвалотоксин, конвалозид, конваломарин, валаротоксин), алкалоїди, сапонiни, флавоноїди, органiчнi кислоти, ефiрну олiю. Застосовують настоянку конвалiї (на 1 частину сировини 10 частин 70% спирту) - по 20 крапель на прийом. Настiй трави конвалiї (1:30) приймати по 1 ст ложцi тричі на день пiсля їди. Препарати конвалiї пiдвищують тонус серця (позитивна кардiотонiчна дiя), збiльшують дiурез, мають седативну дiю, застосовують при серцевiй недостатностi, неврозах, кардіосклерозі, холециститі, безсоннi, зобі.Симптоми отруєння: диспептичнi прояви, порушення ритму серцевої дiяльностi (брадикардiя, яка змiнюється тахікардією, екстрасистолiя, аритмiї, зниження артерiального тиску), судоми, втрата свiдомостi.Лікування: промивання шлунка великою кiлькiстю води, активоване вугiлля, сольовi послаблюючi (натрiю або магнiю сульфат - 30 г на 250 мл води), гемосорбцiя, пiд шкiру - розчин атропiну сульфату 0,1%-1 мл при брадикардiї. При тахiкардiї вводять - внутрiшньовенно капельно розчини хлориду калiю 0,4% -500 мл, тетацину кальцiю 10% - 20 мл, унiтiолу 5% - 5 мл, внутрiшньом'язово - розчин токоферолу ацетат 30% - 1 мл, при аритмiях - розчин новокаїнамiду 10% -5 мл, при алергiчних реакцiях пiпольфен 2,5% - 1 мл, при болях розчин промедолу або омнопону 1% - 1 мл.