на тему:
Характеристика рослин:
АЛТЕЯ ЛІКАРСЬКА, АНЕМОНА ДІБРОВНА,
АНЕМОНА ЛІСОВА
Багаторiчна повстисто-опушена, з мiцним розгалуженим кореневищем i м'ясистими довгими коренями рослина родини мальвових. Стебел багато, вони прямостоячi, простi. Листки чер-говi, черешковi, яйцеподібнi, по краю зарубчастi. Квiтки двоста-тевi, правильнi в китице-волотоподіних суцвiттях. Вiночок блiдо-рожевий. Цвiте у серпнi - вереснi. Плід - багатосiм'янка.
Росте на вологих луках, берегах рiчок, озер i ставкiв, по чагарниках.
Для лiкарських потреб восени заготовляють коренi дворічного i старшого вiку пiсля вiдмирання надземної частини рослини. Коренi миють, знiмають кору, розрiзають на шматки i вису-шують.
У корiннi алтеї лiкарської мiстяться: слиз, цукор, крохмаль, аспарагiн, бетаїн, пектини, жирна олiя. У листі та квiтках є незначна кiлькiсть слизу й ефiрної олiї. У плодах - жирна олiя.
Препарати алтеi лiкарської мають протизапальну, відхаркувальну, та захисну обволікувальну дiю на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.
Застосовують при гастритах, виразковiй хворобi шлунка та дванадцятипалої кишки, поносах, плевритi, при пухлинах. У народній і науковій медицині препарати алтеї приймають всередину у вигляді холодного настою коріння при захворюваннях органів дихання та шлунково-кишкового тракту.
Внутрiшньо - настiй корiння алтеї 1:30, або (6,0 на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Вiдвар корiння алтеї на молоцi (1:30) застосовують при туберкульозi легень. Вiдвар корiння, листя i насiння (3:3:0,05 на 200 мл окропу, варити 10 хв), пити по 2 ст ложки тричі на день при плевритi, каменях у сечовому мiхурi та пухлинах. Сироп кореня алтеї використовують для полiпшення смаку мiкстур для дiтей.
АНЕМОНА ДІБРОВНА Anemone nemorosa
Багаторiчна кореневищна трав'яниста рослина родини жов-тецевих. Стебло прямостояче, розсiяне притиснутоопушене. Стебловi листки короткочерешковi. Квiтки бiлi, блiдо-рожевi. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - сiм'янка.
Росте в ш
Препарати анемони дiбровної болетамувальнi, антиспастичнi, протимiкробнi.
Використовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (болi в череві, проноси), злоякiсних пухлинах, аритмiях, пневмонiї. Мiсцево - при захворюваннях шкiри (дерматити, сверблячка, фурункули), ревматичнi болi в суглобах.
Внутрiшньо - настiй трави анемони дiбровної (1:30) приймати по 1 ст ложцi тричі на день.
Зовнiшньо - настоєм трави анемони дiбровної (1:10), лiкувати дерматози, нариви, накладати на суглоби при болях. Слiд пам'ятати, що безконтрольне лiкування може спричинити небажанi наслiдки - нудоту, блювоту. Не призначати вагiтним, бо анемона дiє абортивно.
АНЕМОНА ЛІСОВА Anemone sylvestris
Багаторiчна кореневищна трав'яниста рослина родини жов-тецевих. Стебло прямостояче, до 30 см заввишки. Листки довгочерешковi, густоопушенi. Квiтки великi, одиничнi, бiлi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - сiм'янка.
Росте у мiшаних лiсах, на узлiссях, лiсових луках, по чагарниках. Для лiкарських потреб збирають траву анемони лiсової пiд час цвiтiння. Трава анемони лiсової мiстить сапонiни, флавоноїди, про-тоанемонiн, aлкалоїди, органiчнi кислоти, вiтамiни.
Препаратам анемони лiсової властива болетамувальна, про-тизапальна, антисептична, сечогiнна активнiсть. У літературі є данi про те, що препарати анемони здатнi пригнiчувати рiст зло-якiсних пухлин.
Використовують при болях у череві, коклюшi, пневмонiї, хворобах горла, iмпотенцiї, затримцi менструацiй. У народнiй медицині широко застосовують при зубному болю, захворюван-нях шлунково-кишкового тракту, паралiчi.
Внутрiшньо - настiй трави анемони лiсової (1:30) по 1 ст ложцi тричі на день.
Зовнiшньо - настiй трави (1:10) при захворюваннях шкiри (сверблячка, дерматити), при ревматизмi на суглоби. Квiтки прикладають до наривiв для прискорення дозрiвання.
Слiд пам'ятати, що безконтрольне лiкування може спричинити побiчнi ефекти - нудоту, блювоту, пронос, пiдвищення тонусу гладкої мускулатури внутрішніх органів.