РефератыГеографияПРПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ – ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ – ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ – ФАКТОР
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ


План


1. Природно-ресурсний потенціал — один із факторів економічного розвитку


України.


2. Оцінка потенціалу кожного виду ресурсів.


3. Структура природно-ресурсного потенціалу України.


3.1. Потенціал мінеральних ресурсів України.


3.2. Потенціал водних ресурсів України.


3.3. Земельно-ресурсний потенціал України.


3.4. Потенціал лісових ресурсів.


3.5. Потенціал фауністичних ресурсів.


3.6. Природно-рекреаційний потенціал.




1. Природно-ресурсний потенціал — один із факторів економічного розвитку України


Україна належить до тих регіонів нашої планети, природні умови й ресурси яких достатньо вивчені й широко використовуються в господарській діяльності. Цьому сприяла значна територіальна концентрація виробництва й населення, вигідне географічне положення.


Для оцінки природних умов і ресурсів держави як одного з факторів економічного розвитку вводиться поняття «природно-ресурсний потенціал». Однак загальновизнаного визначення цього поняття наразі немає.


Виділимо кілька найпоширеніших визначень поняття «природно-ресурсний потенціал» (ПРП).


1. ПРП території — це сукупна продуктивність природних ресурсів, засобів ви робництва й предметів споживання, виражена в їхній споживчій вартості.


2. Сфера взаємодії суспільства й природи, що охоплює не тільки ті, що безпосередньо експлуатуються, але й усі розвідані природні ресурси в цілому. У поняття ПРП включаються й ті природні багатства, які з тих чи інших причин що не залучені до господарського обороту.


3. Иотеиціал природних ресурсів - це здатність природного комплексу задовольняти потреби суспільства в енергії, сировині, здійсненні різних видів господарської діяльності. Ця величина оцінюється в натуральних вимірах (м'/рік — водні ресурси, кВт-год — енергетнчиї ресурси річок тощо).


4. ПРП — система закономірних сполучень взаємообумовлених природних і соціально-економічних зв'язків, виражена в речовинній, енергетичній чи іншій формі.


5. ГІРП території — категорія історична й піддана змінам щодо значення й ролі у часі.


Кількісне вираження ПРП території визначається його сумарною цінністю за всіма видами використання, тобто сумою добутків споживчої вартості одиниці ре- сурсу і його загальної кількості у межах досліджуваної території.


Компонентна структури ПРП це внутрішньовидові співвідношення природ- них ресурсів (лісові, водні, мінеральні, земельні тощо).


2. Оцінка потенціалу кожного з видів ресурсу


Оцінка потенціалу кожного з нидів має свої особливості.


Оцінка мінерального потенціалу заснована на показниках річної иродуктивності відповідних родовищ, помноженої на розрахупковий термін їхньої експлуатації.


Оцінка потенціалу водних ресурсів здійснюється па основі сумарного економіч- ного ефекту від використання води в галузях господарства.


Оцінка потенціалу земельних ресурсів визначається як добуток середньої ве- личини валової ііродукції і площі сільгоспугідь.


Природно-ресурсний потенціал лісових ресурсів розраховується за оптовими цінами 1 м:|
деревини, помноженими на її середньорічний приріст (з урахуванням регіональних відмінностей якості).


Економічна оцінка фауністичного ПРП складається із середньорічної продук- тивності мисливських, рибних і медоносних ресурсів, вираженої в загальнодержав- них цінах.


Оцінка потенціалу природно-рекреаційних ресурсів розраховується за кількістю рекреантів, які можуть бути прийняті на відпочинок у різних регіонах країни.


3. Структура лриродно-ресурсного потенціалу України


За структурою природно-ресурсний потенціал може бути поділений нп такі групи ресурсів:


1) мінеральні (паливно-енергетичні, сировинні для металургійної, хімічної промисловості, будівельного комплексу);


2) водні (поверхневий стік, підземні води);


3) земельні;


4) лісові;


5) фауністичні (мисливські, рибні, медоносні);


5) природно-рекреаційні (рекреаційні території, придатні для створення са- наторно-курортних установ, баз відпочинку, туристичних маршрутів).


Коротко розглянемо потенціал названих ресурсів на території України.


3.1. Потенціал мінеральних ресурсів


Сукупна продуктивність мінерально-сировипвого потенціалу України оцінюєть- ся в 17,3 млрд. дол. З них:


ПРП паливно-енергетичних — 71,9 %;


ПРП металевої сировини — 16,6 %;


ПРП будівельних матеріалів — 6,9 %;


ПРП гірничохімічної сировини — 2,2 %.


Розподіл паливно-енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів по території обумовлений її геологічною будовою.


У межах Українського кристалічного щита знаходяться родовища залізних руд (Кривий Ріг, Кременчук, Білозорка), марганцевих руд (Нікополь. Марганець). Тут знаходяться родовища титанових, нікелевих руд. урану. Близьке залягання від по- верхні (місцями виходи па поверхню) кристалічного масиву (докембрійського віку) забезпечує залягання гранітів, базальті», гряпітодіоритіп та інших кристалічних порід для одержання щебеиів, буту тощо.


У межах тектонічних западин (прогинів) — Дніпровсько-Донецької на сході. Галицько-Волинської на заході. Причорноморської на півдні знаходяться нафто- і газоносні шари; тут зосереджені основні запаси кам'яного вугілля (Донецький, Львівсько-Волннський басейни), кам'яної солі (Артемівське родовище), калійної солі (Калуш), самородної сірки (Яворів). Практично повсюдно е глини, піски, си- ровина для цементної промисловості.


Аналіз наявності на території України корисни

х копалин і забезпеченості ними на доступну для огляду перспективу дозволяє оцінити паливно-енергетичні н мі- нерально-сировинні ресурси як середні, номірно-сириятливі для розвитку продук- тивних сил. Відносно добрі» наша держава забезпечена високоякісними залізними й марганцевими рудими, які не тільки повністю покривають внутрішні потреби чорної металургії, але Й можуть частково експортуватися. Потреба в нафті й газі за рахунок влпсних ресурсів задовольняється на 16 -20 %. Запаси вугілля біль- ші, І якість його досить висока, умови залягання вугільних шарів в основному районі видобутку — Донбасі — роблять видобуток перентабельпим. Україна бідна на руди кольорових мотелів.


3.2. Потенціал водних ресурсів України


Виходячи зі сказаного виїде, у поняття «водні ресурси» будемо включати тіль- ки прісні води суші, які безпосередньо використовуються або які планується ви- користовувати в процесі господарської діяльності. До такої категорії вод належить річковий стік і придатні для експлуатації підземні води.


Забезпеченість водними ресурсами одного жителя України становить 1030 м*/рік, що приблизно в 10 разів менше від аналогічного середньосвітового показника (11000 м*/рік). Нижче середньосяітового показника і питома водозабезпеченість одиниці площі території України. Вона становить близько 83000 .ч'/рік/км1
, а у світі — 268000 м'/рік/км' (у Росії понад 200000, у СПІД 363000. у Фран- ції 411000 mVpik/km').


Поверхневий стік держави характеризується значною нерівномірністю в часі й просторі. У весняну повіпь протягом 2-3 тижнів проходить до 60 -70 % річного стоку. Узимку й улітку річковий стік значно скорочується.


Регулювання річкового стоку зі створенням значної кількості ставків і во- доймищ дозволило практично подвоїти водно-ресурсннй потенціал України. На сьогодні в Україні створено понад 900 водоймищ загальною площею близько 1000 тис. га й сумарним об'ємом 52 км що приблизно дорівнює середньорічно- му стоку Дніпра.


Розподіл водних ресурсів по території нерівномірний. Тик, 2/3 площі Укри- ши знаходиться в. умовах недостатнього й нестійкого природного зволожен- ня. Водний фактор перетворюється на обмежувач розвитку продуктивних сил.


Гідроенергетичні ресурси України досить обмежені. їхній сумарний валовий потенціал обчислюється 44,7 млрд. кВт-год. З них економічно доцільно використо- вувати тільки 16 млрд. кВт- год. Основна частина їх уже залучена до господарської діяльності, тому можливості подальшого гідроенергетичного освоєння річок прак- тично вичерпані.


В Україні розвідано близько 90 родовищ мінеральних нод, з яких 35 залучено до господарського використання.


Термальні воли України вивчені ще недостатньо. Відносно неглибоке їхне за- лягання, висока температура уможливлює їхнє залучення до господарського вико- ристання для обігріву теплиць, житлових приміщень, вироблення електроенергії.


3.3. Земельно-ресурсний потенціал України


Земельний фонд України становить понад 60 млп. га. Близько 80 % його кількості перебуває в користуванні різних сільськогосподарських підприємств.


Більшу частину земельних ресурсів становлять сільськогосподарські угіддя — •10,107 млн. га, що дорівнює близько 70 % всієї площі земельного фонду. Це свід- чить про високий ступінь господарського освоєння території нашої держави.


Орні землі — 34,2 млн. га (56 %), за цим показником Україна стоїть в одному ряді з такими країнами, як Данія, Голландія, Угорщина, Польща.


У структурі ґрунтового покриву земельних угідь переважають чорноземи — 55 % орних земель. Особливістю чорноземів є значна товщина гумусового горизон-


ту {до 120-150 mm), висока питома мага вмісту гумусу (3,5-7.0 %). Близько 10 % ріллі мають опідзолені й деградовані чорноземи, 2,5 % солонцюваті ґрунти, близько g % — дсрсио-чорноземні. іншії частина — підзолисті (7 %), опідзолені (5 %), сірі лісові (близько 7 %). Поширені також каштанові (близько 9 %), лугові (2 %), буроземи (0.65 %) та ін.


Якщо взяти умовно якість земель України в середньому за 100 балів, то яайродючіші землі будуть у Тернопільській. Вінницькій, Черкаській областях (140 балів). Чернівецькій, Київській (130 балів). Полтавській. Хмельницькій об- ластях (120 балів), від 80 95 балів оцінюються землі Запорізької, Дніпропетровсь- кої. Львівської. Миколаївської. Харківської областей. Найнижчими балами оці- нюються Грунти Луганської області (59 бялів). Структура земельного потенціалу така: 91,7 % — орні землі.


б.З % — багаторічні насадження (сади, виноградники тощо). 24 % — пасовища й сіножаті.


3.4. Потенціал лісових ресурсів


Площа лісів України становить 14,3 % території (9,2 млн. га). Ліси переваж- но санаторно-оздоровчі, протиерозійні, природоохоронні й лише частково сиро- винні. Останні знаходяться в основному в Карпатах, Поліссі, де лісистість досягаг 20-40 %. У степових регіонах Україии лісистість становить 4 %.


Переважають у наших лісах хвойні породи (соспа, ялина) — 54 %, яа твердо- листяні (дуб, бук, граб) припадає 40 %. ІІри цьому на деревостій високої продук- тивності припадає до 75 % всієї лісонокрнтої площі.


Потенціал лісових ресурсів становить 4.2 % від сумариого ПРІІ. Потреби в деревині за рахунок власних ресурсів наша держава задовольняє на 25-30 %.


3.5. Потенціал фауністичних ресурсів


Основним підвидом у структурі фауністичних ресурсів с .медоносні ресурси (68.6 %), за ними йдуть рибні (28.8 %) і мисливські (2,6 %). Питома вага в структурі ГІРП України незначна — 0,47 %. Продуктивність фауністичних ресурсів України може бути істотно збільшена. Це вимагає поліпшення кормової бази, селекційної роботи, використання трудо- вого господарства, створення сприятливих умов для розведення поголів'я диких І авірів тощо.


3.6. Природно-рекреаційний потенціал


У сумарному обчисленні природно-рекреаційний потенціал України становить 9,6 % від ПРІІ країни. Де досить значна забезпеченість даними ресурсами, у тому числі ириродного, історико-архітектурного й культурного характеру.


Узбережжя теплих морів, середньовисокі, покриті лісом гори. Поліське поозер'я. численні пам'ятки історико-архітектурного призначення можуть стати при комер- ційній постановці питання джерелом значних надходжень коштів і стати одним з імпульсів розвитку господарства країни. Прикладами таких країн, до природ- но-рекреаційні ресурси інтенсивно використовуються, є Іспанія. Мексика, Туреч- чина, Греція та ін.

Сохранить в соц. сетях:
Обсуждение:
comments powered by Disqus

Название реферата: ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ – ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Слов:1593
Символов:14623
Размер:28.56 Кб.