ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ В УКРАЇНІ
План
1. Особливості виробництва чавуну й продуктів прямого відновлення заліза.
2. Особливості виробництва сталі у світі та в Україні.
3. Особливості розливання сталі.
4. Особливості виробництва сортового прокату.
1. Особливості виробництва чавуну й продуктів прямого відновлення заліза
Перші роки нового сторіччя для металургійних підприємств України були спри- ятливими. За даними Держкомстату, частка чорної металургії в промисловому ви- робництві у 2004 р. становила 26,5 %. При обсягах експорту України в тому ж році в розмірі 32,7 млрд. дол. експорт продукції чорних металів досяг 10,8 млрд. дол. Таким чином, чорна металургія продовжує залишатися найбільшим джерелом ва- лютних надходжень країни.
Однак фахівцями стан справ у вітчизняній чорній металургії розцінюється як близький до критичного.
Розглянемо головні причини такого стану справ в одній із головних експорт- них галузей нашої держави.
Перша стадія металургійного виробництва — це виробництво чавуну іі про- дуктів прямого відновлення заліза. Ця стадія в порівнянні з наступними є енер- гоємною й характеризується високим рівнем витрат.
Незважаючи па існування кількох альтернативних процесів виробництва ча- вуну, доменпс, на думку експертів, буде відігравати певну роль, принаймні, ще 15-20 років.
Виробництво чавуну за регіонами світу (у мли. т)
| Регіон |
2004 р. і» |
Регіон |
2004 р. |
| снд |
85,7 |
Африка |
8.2 |
| Україна |
31,1 |
Влизький Схід |
2.1 |
| Північна Америка |
53,7 |
Азія |
399,3 |
| Південна Америка |
38.8 |
Океанія |
6,4 |
Доменне виробництво, незважаючи на багатовікову історію, має значні резерви для поліпшення.
Основні зусилля вчених спрямовані на зниження енергоємності, підвищення продуктивності доменних печей і забезпечення їхньої відповідності вимогам щодо v охорони навколишнього середовища.
X В Україні чавун випускають 11 металургійних підприємств. Використання по- тужностей 200-1 р. у країні все ще не досягло рівня 1990 р.
За станом на 1 січня 2005 р. із загальної кількості наявних в Україні домен- них печей 7 перебувало на капітальному ремонті і 7 простоювали через відсутність ринків збуту чавуну. Причому це було обумовлено не відсутністю попиту на ньо- го, а недостатньою економічною ефективністю виробництва чавуну на відповідних підприємствах.
Осповні технологічні покпзиики доменного виробництва в Україні істотно ни- жчі від показників, досягнутих на передових закордонних підприємствах. Якщо в середньому по галузі в Україні питома витрата коксу становить 534,5 кг/т, то па провідних підприємствах світу — 300-340 кг/т.
У сучасному металургійному виробництві доводки чавуну поза ніччю обов'язкові. Практично на всіх українських підприємствах організовано цей процес. Однак по- задоменна обробка чавуну, яка дозволяє видалити кремній, фосфор, сірку, в межах єдиного процесу на вітчизняних підприємствах не застосовується.
Часта виробництва чавуну найбільшими підприємствами в загальному обсяз
МК «Криворіжсталь» 20,40 МК ім. Дзержинського — 9,80 ММК ім. Ілліча — 16.70 Алчевский МК — 9,30 МК «Азовсталь» — 15,40 Єнакіївський МЗ — 7,00 МК «Запоріжсталь» — 10,80
Особливості виробництва сталі у світі та в Україні
Друга стадія в технологічному ланцюжку виробництва чорної металурги — ц© виробництво сталі.
У сталеливарному виробництві домінують два основних процеси: киснево-кон- верторний і електронічний.
Мартенівське виробництво як морально застаріле повністю ліквідовано в біль- шості країн світу. Лише деякі країни (Індія, Боснія й Герцеговина, Філіппіни) збе- регли в незначних обсягах мартенівське виробництво. На відміну від них, у країнах СНД і. насамперед, в Україні, цей процес усе ще відіграє вагому роль.
Україна аутсайдер серед усіх металургійних країн світу за темпами і мас- штабами ліквідації морально застарілою мартенівського виробництва. В Україні, на Донецькому МЗ, зберігся дотепер навіть такий релікт металургії, як бессмерів- ський процес. Завдяки усе повнішому використанню наявних потужностей ста- леплавильного виробництва підприємствами галузі, починаючи з 1998 р. вдалося неухильно збільшувати виробництво сталі, довести його обсяги в 2004 р. до рівня 38,72 млн. т. Однак техиологічна структура виробництва сталі істотно відрізняєть- ся від середньосвітової й свідчить про вкрай низький рівень вітчизняного стале- ливарного виробництва. Так, мартенівська сталь 75 %, конверторна — 52 %, електросталь - 3 %.
Кпснево-конвергорний спосіб виробництва сталі у світі основний, тому що відрізняється високим рівнем виробництва конверторів і низьким вмістом домі- шок у готовому продукті.
Продуктивність і ефективність електропічного процесу в значній мірі визна- чається складом вихідної сировини й ефективністю використання енергоресурсів (спочатку електропечі працювали на сталевому ложі).
Особливості розливання сталі
Третя технологічна стадія ииробництна чорних металів — це розливання сталі. У цей час у чорній металургії застосовуються дві основні груии технологій розливання сталі: розливання сталі у виливниці й безперервне розливання сталі за допомогою спеціальних машин безперервного лиття.
Впровадження методів безперервного розливання столі кардинально вплинуло на структуру металургійного виробництва. Наприклад, із застосуванням цих тех- нологій відпала необхідність у цехах підготовки виливниць, скоротилися витрати електроенергії.
В Україні з 14 металургійних підприємств, що ииготовляють сталь, усього по- ловина має у своєму розпорядженні установки безперервного лиття, і тільки три підприємства (МК «Азовсталь», Донецький МЗ і ЗАТ 4Істіл») розливають безпе- рервним способом більш ніж половину виробленої сталі.
Усього в Україні на машинах безперервного лиття розливається близько 27 % сталі від загального обсягу її виробництва, у порівнянні з показниками серед- ньосвітового рівня 90,9 %.
Особливості виробництва сортового прокату
Четверта стадія у виробництві чорних металів — це прокат, тобто внробниц- тво сортового (фасонного) прокату.
Ііа 1 січня 2007 р. потужність сортопрокатних станів оцінюється в 17,7 млн. т. Уведення в експлуатацію сортопрокатних станів в Україні в основному припало на 60-70 pp. минулого сторіччя. Рівень їхнього фізичного зносу коливається в діа- пазоні від 29 до 90 %.
У 2004 р. металургійні підприємства України зробили всього 33,4 млн. т про- кату, у тому числі готового 32 млн. т. Експортовано продукції на суму 36,2 млрд, грн. ІІрн цьому чистки експорту становила 52,65 %.
Вітчизняна чорна металургія успадкувала від колишнього СРСР третину ви робничото й лві третини науково-технічного потенціалу. На початку 70 х років XX ст. українська металургія у складі металургії СРСР посідала поряд з Німоччи ною А США провідне місце у світі.
У цей час. зберігаючи позиції одного з найбільших виробників металопродукші у світі. Україпа з погляду науково-технічного рівня виробництва е аутсайдером. Технологічну відсталість виробництва в чорній металургії України доповнює ви- сок** рівень фізичного зносу устаткування (на окремих підприємствах до 90 %). Лише зивдяки сприятливій кон'юнктурі на зовнішньому ринку металопродукціі вдалося забезпечити гарні показники господарської діяльності.