География 10 класс Пестушко стандарт, академ

В . Ю . П е с т у ш к о , Г. Ш . У в а р о в аРівеньстандартуАкадемічний рівеньКиїв«Генеза»2010Pestushko_88_09_Geogr_std_akdm_10ukr_Rekviz.indd 1 13.07.2010 15:18:363ШАНОВНІ ДРУЗІ!Ви ста ли помітно до росліши ми, а ко ло ва ших інте ресів – шир-шим і глиб шим. Од нак ра зом із ва ми до рослішим і глиб шим став і дов ко лишній світ, зок ре ма і світ ге ог рафії!По гор тай те підруч ник, який ви за раз три маєте в ру ках, і випо ба чи те, що йо го сторінки на пов нені до рос ли ми тур бо та ми про на гальні проб ле ми сь о го ден ня. На зміну крас но мов ним опи сам прийш ли аналітичні ог ля ди, на зміну про гу лян кам «у при ро ду» – копітка пра ця зі ста тис тич ни ми ма теріала ми, а не за бутні вра жен ня від кра сот довкілля зміни ли ся на неп ри хо ва не за не по коєння та тур бо ту про їхнє збе ре жен ня.Як відрізняєть ся жит тя до рос лих від ди ти н ства, так са мо різ ни-ть ся підруч ник, який ви щой но взя ли в ру ки, від сво їх по пе ред ни- ків. І річ не лише в по яві іншої наз ви курсу – «Еко номічна ісоціаль на ге ог рафія світу». Річ у тім, що цей під руч ник до по мо же вам три ма ти ру ку на пульсі най важ ливіших вик ликів суспіль но го жит тя – еко номіки, на у ки, гло баль них проб лем.Утім навіть тим, хто зав дя ки по пе реднім кур сам ге ог рафії доб-ре підго ту вав ся до сприй нят тя но вих знань, од ра зу не лег ко бу де про ник ну ти в суть пи тань, які вив чає «Еко номічна і соціаль на ге ог рафія світу». То му, при га дав ши прислів’я «Пов то рен ня – основа навчання», скорис тай те ся Всту пом і ще раз пов торіть ізакріпіть на буті раніше знан ня. Йдеть ся на сам пе ред про пред мет соціаль но еко номічної ге ог рафії, дже ре ла ге ог рафічних знань, ме то ди ге ог рафічних досліджень. Крім то го, для вас відкри ють ся нові іме на се ред ви дат них уче них еко номге ог рафів.Увесь інший ма теріал підруч ни ка роз би тий на два розділи.У пер шо му да но за галь ну еко номіко ге ог рафічну ха рак те рис ти ку світу. Тут ви змо же те зазирну ти у своєрідне дзер ка ло політич ної ситу ації – політич ну кар ту світу, відкрив ши для се бе різно ма-ніття форм дер жав но го правління і дер жав но го уст рою. Ви та кож змо же те зро зуміти проб ле ми на ро до на се лен ня світу, усвідо ми ти, наскіль ки ба га те людство на при родні ре сур си, і дізна ти ся про загальні закономірності світового господарства. Наприкінці першого розділу вам надається можливість збагнути всю серйоз-ність того, що називають глобальними проблемами людства, а отже, і вашими проблемами.Озб роєні та ким чи ном, ви по до ро жу ва ти мете далі сторінка ми4 дру го го розділу – регіона ми та країна ми світу. Крок за кро компе ред ва ми розк ри ва ти меть ся мо заїка «до рос лої ге ог рафії» – дер- жа ва за дер жа вою, проб ле ма за проб ле мою...Вив ча ю чи еко номічну і соціаль ну ге ог рафію світу, вар то па м’я-та ти, що жит тя ніко ли не зу пи няєть ся і то му світ не за ли шаєть ся незмінним. Міня ють ся суспільні уст рої і політичні кор до ни, злет в еко номіці ок ре мих дер жав змінюєть ся їхнім за не па дом, міня ють- ся провідні підприємства світу, мільйо ни лю дей пе реміщу ють ся по пла неті, опи ня ю чись да ле ко за ме жа ми батьківщи ни тим ча со во і за ли ша ю чись там на за вж ди, на род жу ють ся і зни ка ють міжна- родні уг ру по ван ня та ор ганізації, три ває без пе ре рв на бо роть ба за мир, за ре сур си, про ти го ло ду і те ро риз му... Світ мінли вий! Са ме то му до кож но го розділу в підруч ни ку по да но Інтер нет сторінку, за до по мо гою якої ви змо же те опе ра тив но відсте жу ва ти но ви ни в га лузі еко номічної і соціаль ної ге ог рафії.З ог ля ду на ска за не, у підруч ни ку впро вад же но і на у ко во пізна-вальні руб ри ки, як от: «Прог ноз», «Проб ле ма», «Ге ог рафія куль ту- ри», «На у ка стве рд жує», «Істо рич на довідка», «Провідні під- приємства», «Ре алії сь о го ден ня», «Ук раїна і світ», «Цікаві фак ти». Ра зом з ілюст ра тив ним, у то му числі і кар тог рафічним ма теріалом та До дат ка ми, ці руб ри ки пок ли кані полег ши ти опа ну ван ня кур су еко номічної та соціаль ної ге ог рафії світу.Прак тичні ж зав дан ня і прак тичні ро бо ти, що зап ро по но вані утексті підруч ни ка, ма ють спри я ти роз вит ку і закріплен ню у вас важливих прак тич них на ви чок.От же, все не обхідне для чер го вої ге ог рафічної по до рожі при го-то ва не. В до ро гу! І успіхів вам! Автори5ВСТУППРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ СВІТУ. ДЖЕРЕЛА ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ§1.Географічна розминкаПри га дай те з кур су ге ог рафії 9-го кла су, що є пред ме том вив чен ня еко но- міч ної і соціаль ної ге ог рафії Ук раїни. Назвіть відомі вам дже ре ла ге ог рафічних знань.Пред мет еко номічної і соціаль ної ге ог рафії світу. З по пе реднь о го кур-су ге ог рафії вам уже відо мо про існу ван ня «ро ди ни» ге ог рафічних на ук, в якій на леж не місце посідає й еко номічна і соціаль на ге ог рафія. Та кож ви маєте пам’ята ти, що еко номічна і соціаль на ге ог рафія поді ля єть ся на три ве ликі га лузі. Усі ці га лузі – еко номічну ге ог рафію, соці аль ну ге ог ра фію і ге ог рафію на се лен ня – об’єднує те, що во ни вив ча ють те ри торіаль ну ор ганізацію – ви роб ни цт ва, жит тя лю дей або на се лен ня відповідно. Інак- ше ка жу чи, во ни вив ча ють різні сто ро ни прос то ро вої ор ганізації суспільства.Те ри торіаль на ор ганізація суспільства– це прос то ро ва ор ганізаціяжит тя лю дей, що вклю чає розміщен ня на се лен ня і гос по да р ства, а та кож їхні прос то рові комбінації, поєднан ня за пев ни ми за ко на ми на певній те ри торії. Та кою те ри торією в курсі ге ог рафії 9-го кла су бу ло об ра но Ук раїну. Те пер у фо кусі на шої ува ги бу де увесь світ, уся пла не та за га лом, а та кож ок ремі дер жа ви (країни) або їхні час ти ни.Пред ме том вив чен ня еко номічної і соціаль ної ге ог рафії світу є те ри-торіаль на ор ганізація суспільства в міждер жав но му масш табі, а та кож у різних країнах, райо нах і місце вос тях.Те ри торіаль на ор ганізація суспільства – ду же містке по нят тя, щовклю чає розміщен ня на се лен ня віднос но при род но го се ре до ви ща і ви ко- рис тан ня йо го ре сурсів, підприємств ма теріаль но го ви роб ни цт ва й не ви- роб ни чої сфе ри, різних типів суспіль но те ри торіаль них сис тем (ви роб ни- чих, обс лу го ву ван ня на се лен ня, рек ре аційних то що), які фун кціо ну ють на певній тери торії. З ог ля ду на це, слід заз на чи ти, що у наш часвиз наєть ся не обхідність са ме те ри торіаль но го підхо ду до пла ну ван ня гос- по да р ства. Ад же те ри торія як особ ли вий тип прос то ро во го уг ру по ван ня ре сурсів нині стає ціннішою за влас не ре чо винні ре сур си – ко рисні ко па- ли ни, зе мельні і водні ре сур си то що.Та ка дум ка ґрун туєть ся на то му, що май же будь які ре сур си так чиінак ше мож на заміни ти або, при наймні, ком пен су ва ти їхню втра ту. Тим ча сом те ри торія – ре сурс ви че рп ний і невіднов лю ва ний, йо го нічим не мож на заміни ти. До то го ж, те ри торія – це ще й аре на жит тя лю дей з їхні- ми соціаль ни ми, куль тур ни ми, національ ни ми і ду хов ни ми інте ре са ми, пот ре ба ми то що.6Ос нов на ме та еко номічної і соціаль ної ге ог рафії – по шук спо собівпідви щен ня про дук тив ності суспіль ної праці на ос нові раціональ но го ви ко рис тан ня те ри торії і розміщен ня ви роб ни цт ва та на се лен ня.Дже ре ла ге ог рафічних знань. Вам уже відо мо, що є дже ре ла пер вин ноїі вто рин ної ге ог рафічної інфор мації. Ра зом во ни за без пе чу ють пов ноцінні ге ог рафічні знан ня.Пер винні дже ре ла суспіль но ге ог рафічних знаньпов’язані з суспіль-но ге ог рафічни ми поль о ви ми досліджен ня ми, ко ли об’єкти вив ча ють ся пря мо на місце вості зав дя ки без по се реднь о му знайо м ству з ни ми, завдя- ки спос те ре жен ням, інстру мен таль ним вимірю ван ням, а та кож опи- ту ван ню, ан ке ту ван нюто що. Це заз ви чай досліджен ня ок ре мих гос по-дарств і під при ємств (сільсь ко гос по дарсь ких, про мис ло вих, будівель них, рек ре аційних то що), а та кож на се ле них пунктів і місць зо се ре д жен ня ви роб ни цт ва й інфра ст рук ту ри (су куп ності спо руд і служб, що за без пе- чу ють функ ціону ван ня га лу зей ви роб ни цт ва та умов життєдіяль ності су спіль ства).ВСТУППер вин ним дже ре лом суспіль но ге ог рафічних знань мо же та кож бу типоль о ве спеціаль не (те ма тич не) кар тог ра фу ван ня досліджу ва ної те ри-торії – фак тич но го ви ко рис тан ня зе мель, роз се лен ня на се лен ня, рівнів тех но ген но го на ван та жен ня на те ри торію, її еко логічно го ста ну і т. д. Для пот реб та ко го кар тог ра фу ван ня як ос но ву заз ви чай ви ко рис то ву ють то пог рафічні кар ти або ж пла ни зем ле ко рис ту ван ня чи зе мель но гос по- дарсь ко го уст рою адміністра тив но те ри торіаль них оди ниць, ок ре мих гос по дарств, міст.Пер винні дже ре ла заз ви чай за без пе чу ють суспіль но ге ог рафічні знан-ня про влас ну дер жа ву, ад же не так час то дослідни кам ви па дає на го да здійсни ти не обхідні поль ові досліджен ня за кор до ном. То му ос нов ни ми дже ре ла ми суспіль но ге ог рафічних знань про світ є вто ринні дже ре ла.Вто ринні дже ре ла суспіль но ге ог рафічних знань– це такі, що до бутіі пев ним чи ном упо ряд ко вані інши ми дослідни ка ми. Кла сич ним прик ла- дом є різно манітні літе ра турні дже ре ла – істо рич на, ге ог рафічна, при ро до- охо рон на літе ра ту ра.Нині зав дя ки Інтер не ту існує мож ливість не ви хо дя чи з влас ної оселі«відвіду ва ти» найбільші бібліоте ки світу. Се ред та ких зак ладів – бібліоте ка Конг ре су США, Німець ка національ на еко номічна бібліоте ка, Російсь ка національ на бібліоте ка, Національ на бібліоте ка Ук раїни ім. В.І. Вер над- сь ко го то що.Для на бут тя знань у га лузі соціаль ної і еко номічної ге ог рафії ду жеваж ливі різно манітні дже ре ла, що містять упо ряд ко ва ну ста тис тич ну інфор мацію. В Ук раїні та кими дже ре ла ми є ор га ни дер жав но го уп ра влін- ня –об ласні й районні дер жавні адміністрації, а та кож дер жавні уп рав-лінські струк ту ри – еко логічної без пе ки та при род них ре сурсів, санітар- но епідеміологічної служ би, вод но го гос по да р ства, лісо во го гос по да р ства, залізнич но го й вод но го транс пор ту, елект ро й га зо пос та чан ня та ін.§1. Предмет соціально економічної географії світу...Важливі ге ог рафічні дані нерідко містять ся та кож у місце вих ор га нахвла ди –об лас них, район них, місь ких, се лищ них, сільсь ких ра дах то що.Так са мо ко рис ни ми час то ви яв ля ють ся ок ремі підприємства, гос по да р- ства, ус та но ви7з їхнь ою опе ра тив но обліко вою та звітно ста тис тич ноюінфор мацією.Ко рис ни ми є та кож на у ко во дослідні та про ектні зак ла ди й ор га ні за-ції, що на ко пи чу ють фон до ву інфор мацію та нау кові й про ектні роз роб киза своїм профілем. Ціка ву суспіль но ге ог рафічну інфор мацію мо жуть ма ти й гро мадські ор ганізації та ру хи– ет но куль турні, кон фесійні, полі- тичні (партійні), про фесійні і т. д.Що до інфор мації про різні дер жа ви, регіони або за га лом про світ, тово на є на сай тах Ор ганізації Об’єдна них Націй, Світо вої ор ганізації торгів- лі, Ор ганізації еко номічно го співробітницт ва і роз вит ку, Все світ ньої ту рис- тич ної ор ганізації та інших відо мих міжна род них ор ганізацій.Практичне завданняЗайдіть на сайт Ор ганізації Об’єдна них Націй (http://www.un.org/ru/) і, оз найо мив шись з ним, виз нач те, яка са ме інфор мація ООН мо же пог ли би- ти ваші знан ня в га лузі суспіль ної ге ог рафії.В ок ре мих ви пад ках для до пов нен ня суспіль но ге ог рафічних знаньмож на ко рис ту ва ти ся екс пертни ми оцінка мирізних си ту ацій – соціаль- но еко номічних, де мог рафічних, ет но куль тур них, політич них, екологіч- них, які на да ють ся відо ми ми та ав то ри тет ни ми спеціаліста ми зі знач ним досвідом відповідних досліджень.У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я? Пред ме том вив чен ня еко номічної і соціаль ної ге ог рафії світу є те ри то ріа ль на ор ганізація суспільства в міждер жав но му масш табі і в різних країнах, райо- нах і місце вос тях. ?? Дже ре ла суспіль но ге ог рафічних знань є пер винні (ре зуль та ти влас них по ль о вих досліджень) і вто ринні (до буті в ста тис тич них, фон до вих, відом чих та інших ус та но вах). ?К л ю ч о в і т е р м і н и і п о н я т т я? те ри торіаль на ор ганізація суспільства ? пер винні і вто ринні дже ре ласуспіль но ге ог ра фіч них знань ?САМОПЕРЕВІРКАI Що є пред ме том вив чен ня еко номічної і соціаль ної ге ог рафії світу?II Розк рий те сутність по нят тя «те ри торіаль на ор ганізація суспільства».III По ясніть, як ви ни ка ють вто ринні дже ре ла суспіль но ге ог рафічних знань. Виз нач те з них най дос тупніші для вас.IV Знайдіть у се бе до ма дже ре ла суспіль но ге ог рафічних знань. По ясніть, які во ни є – пер винні чи вто ринні.МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ. ВИДАТНІ ЕКОНОМГЕОГРАФИ СВІТУ§2.8Географічна розминкаПри га дай те з по пе редніх курсів ге ог рафії дже ре ла ге ог рафічних знань. Назвіть вітчиз ня них уче них-еко номге ог рафів.Ме то ди досліджень соціаль но еко номічної ге ог рафії. Як на у ко ва дис-ципліна соціаль но еко номічна ге ог рафія ду же склад на. Адже во на опе- рує при род ни ми, еко номічни ми, соціаль ни ми і політич ни ми по нят тя ми і фак та ми. То му спектр ме тодів, які зас то со ву ють у суспіль но ге о- г рафічних до сліджен нях, до сить ши ро кий, він включає як за галь но на у- ко ві, так і га лу зе ві методи.Се ред за галь но на у ко вих ме тодів суспіль но ге ог рафічних дослідженьтра диційно зас то со ву ють спог ля дан ня, спос те ре жен ня за подіями та фак та ми, їх опис і по яс нен ня за до по мо гою аналізу. Зок ре ма, існує ме тод аналізу ана ло го вих об’єктів, якийзас то со ву ють у тих ви пад ках, ко лиВСТУП досліджу вані об’єкти подібні (ана логічні) і ко ли про один з них є дос то- вірне знан ня. У ць о му разі ос новні ре зуль та ти вже дослідже но го об’єкта пе ре но сять на всі інші ана логічні об’єкти. Успішно ви ко рис то вують і дав- ній порівняль но ге ог рафічний ме тод, зок ре ма у прос то ро вих до слі джен нях політи ко ге ог рафічних явищ і про цесів.На у ка стве рд жуєН а к л а д а ю ч и к а р т и о д н а н а о д н у, з д о б у в а ю т ь н о в і з н а н - н я .Нак ла дан ням політич них карт на кліма тичні, ге о мор фо логічні, міне- раль них ре сурсів, ґрунтів, рос лин ності, еко номічні ви яв ля ють певні гос- по дарські, соціаль но еко номічні та політичні за леж ності й за ко но- мірності. Так, англійський уче ний П. Тей лор та ким ме то дом довів, щополітичні цент ри світу зо се ред жені у се редніх ши ро тах Північної півкулі, у країнах з во ло гим кліма том і ба га тих на вугілля.Помітне місце се ред за галь но на у ко вих ме тодів посідає істо рич нийме тод , що дає змо гу вив ча ти ди наміку і тен денції соціаль но еко номічно-го роз вит ку.У суспільній ге ог рафії ко рис ту ють ся та кож за галь но на у ко вим ба лан-со вим ме то дом , ко ли, зістав ля ю чи пев ні ком по ненти, визначають повнувідповідність, співвідношення між ними. Так, нап рик лад, час то розг ля да- ють ба лан си при род них ре сурсів, на се лен ня та тру до вих ре сурсів, па ли ва, елект ро е нергії, про до воль ства, ван та жо по токів, ви роб ни цт ва і спо жи- ван ня, при бутків і ви датків. Більш спеціаль ним є ме тод міжга лу зе вих ба лансів,за яким аналізу ють рух тих чи тих ре сурсів між га лу зя ми і міжрегіона ми. Такі досліджен ня, де є чис ленні кількісні по каз ни ки, пот ре- бу ють ма те ма тич них ме тодів об роб ки да них.Для одер жан ня опе ра тив них да них нерідко зас то со ву ють ае ро ме то ди,космічні ме то ди з комп’ютер ним де шиф ру ван ням здо бу тої інфор мації.Для суспіль но ге ог рафічних уза галь нень та кож ви ко рис то ву ють ком п’ю- те ри, за до по мо гою яких ство рю ють інфор маційні ба зи да них з по даль -§2. Методи досліджень соціально економічної географії...шою ме тою їх об роб ки, аналізу та інтерп ре тації. У прак тиці суспіль но ге о- г рафічних досліджень ши ро ко зас то со ву ють ме то ди мо де лю ван ня (заміщен ня ре аль но го об’єкта чи про це су йо го спро ще ним ана ло гом, мо дел лю), у то му числі ма те ма тич но го та комп’ютер но го, а та кож прог но- зу ван ня9суспіль но ге ог рафічних подій і явищ.Кар тог рафічний ме тод , що здав на є тра диційним у ге ог рафії, ниніна був но во го пош тов ху до роз вит ку зав дя ки ГІС тех но логіям. Ад же те пер зчи ту ван ня і аналіз карт мож на ви ко ну ва ти в ав то ма тич них ре жи мах. До то го ж для соціаль но еко номічної ге ог рафії, що час то опе рує до сить ди намічни ми ха рак те рис ти ка ми, надз ви чай но важ ли вим є часова узго- дженість ГІС. Ад же, на відміну від зви чай ної ге ог рафічної кар ти, ГІС – ак тив на ба га то функціональ на ба за да них, яка мо же постійно до пов ню ва- ти ся і онов лю ва ти ся.Ви датні еко номге ог ра фи світу. Вам уже відомі сла ветні іме на вітчиз-ня них уче них еко номге ог рафів. Про те су час на суспіль на ге ог рафія фор- му ва ла ся зав дя ки вче ним різних часів і на родів.Перші на у кові нап ря ми в ца рині соціаль ної та еко номічної ге ог рафіїсфор му ва ли ся уп ро довж ХVІІІ ст. Са ме тоді в пра цях німець ких ге ог ра- фів Г. Ахен ва ля і А. Ф. Бюшінга бу ло обґрун то ва но но вий нап ря мок у ге о- г рафії – ка ме раль на ста тис ти ка. Наз ва «ка ме раль на ста тис ти ка» (від лат. status– стан, ста но ви ще; дер жа ва) мо же бу ти пе рек ла де на як «опи со ведер жа воз на в ство». У підруч ни ках із ка ме раль ної ста тис ти ки опи су ва ли- ся те ри торії дер жав, адміністра тив ний устрій, держав ний апа рат уп равління, га лузі гос по да р ства, фінан си, бюд жет і навіть збройні си ли та зовнішні зв’яз ки. Все це суп ро вод жу ва ло ся всіля ки ми відо мос тя ми, циф ро ви ми довідка ми. Влас не, це бу ли еко номічна, політич на й війсь ко- ва ге ог рафії, зве дені в єдиній нав чальній дис ципліні.У першій по ло вині ХІХ ст. І. Тю нен (1783–1850) за по чат ку вав но вийнап ря мок в еко номічній ге ог рафії. Він упер ше ви ко рис тав мо дель про с- то ро во го мо де лю ван ня, зас то су вав ши її до вирішен ня конк рет но го зав- дан ня що до розміщен ня сільсь ко гос по дарсь ко го ви роб ни цт ва. За цією мо дел лю, існує цент раль не місто, нав ко ло яко го і розміщу ють ся сільські гос по да р ства. За леж но від відстані до рин ку зміню ють ся спосіб ви ко рис- тан ня землі й сис те ма сільсь ко го гос по дарюван ня. Ме тод досліджен ня, який зап ро по ну вав уче ний, дав помітний на у ко вий пош товх. Са ме зав дя ки І. Тю не ну нині вив ча ють так звані кіль цеві приміські зо ни, що ут во рю- ють ся нав ко ло ве ли ких міст.На по чат ку ХХ ст. з’яви ла ся пра ця фран цузь ко го ге ог ра фа П. Віда ляде ла Блан ша (1845–1918) «Ге ог рафія лю ди ни як час ти на ге ог рафії жит-тя», яка за почат ку ва ла фор му ван ня шко ли ге ог рафії лю ди ни у Франції (мал. 1). Го ловну ува гу в ній приділе но ха рак тер ним особ ли вос тям при - с то су ван ня жит тя лю дей до своєрідних умов ге ог рафічно го се ре до ви ща, ре алі за ції місце вих при род них мож ли вос тей гос по да р ства у про цесі істо- рич но го роз вит ку ок ре мих те ри торій.Нап рикінці XIX – на по чат куXX ст. зак ла да ють ся підва ли ни між-національ них і національ них на у ко вих шкіл. Се ред їхніх зас нов ників і німець кий ге ог раф Ф. Рат цель (1844–1904) – фун да тор ант ро по ге о г ра фії. У своїй «Ант ро по ге ог рафії» він уза галь нив дані про роз се лен ня людства, ха рак тер по селень, гос по дарсь кої діяль ності й по бу ту на се лен ня у зв’яз ку з відміннос тя ми нав ко лишнь о го ге ог рафічно го се ре до ви ща.10Мал. 1. Мал. 2. Мал. 3.П. Віда ль де ла Блан ш В. Крис тал лер П. Хаг гетУ праці «Політич на ге ог рафія» вче ний ге ог рафічни ми умо ва ми по яс нюєВСТУП особ ли вості політич ної історії різних держав, їхні про тиріччя й кон флікти.Ж.Ж.Е. Рек лю (1830–1905) мож на вва жа ти зас нов ни ком су час но гокраїноз на в ства. Йо му на ле жить ба га то том на пра ця «Но ва всесвітня ге о - г рафія. Зем ля і лю ди». Це бу ла пер ша в історії ге ог рафії пра ця, де вміще- но опис усіх країн плане ти на базі дос товірних на у ко вих да них. Тут,зокре ма, є розділи, прис вя чені Ук раїні.Чи ма лий вне сок у роз ви ток май бутньої суспіль ної ге ог рафії зро бивнімець кий еко номіст і соціолог А. Ве бер(1868–1958).Він ви я вив певніпрос то рові за ко номірності в ге ог рафії про мис ло вості, ви су нув ши те орію «штан дор та» (з німецьк. – місце по ло жен ня). За цією те орією, розмі щен ня про мис ло вості виз на ча ють три гру пи чин ників – вит ра ти на транс порт, орієнтація на ро бо чу си лу і на на се лені пунк ти, щоб ви ко рис та ти пе ре ва- ги ви роб ни чої та соціаль ної інфра ст рук ту ри.У першій по ло вині ХХ ст. німець кий ге ог раф В. Крис тал лер (1893–1969) ви су нув «те орію цент раль них місць», яка помітно впли ну ла напо даль ший роз ви ток еко номічної ге ог рафії (мал. 2). Він ство рив мо дель те ри торії, яка ще не дос татньо за се ле на і, аналізу ю чи за ко номірності взаємно го роз та шу ван ня на се ле них пунктів, на ма гав ся виз на чи ти го лов не місце роз та шу ван ня май бутнь о го цент раль но го міста.У 1950 х ро ках у зв’яз ку з роз вит ком об чис лю валь ної техніки і на ко пи-чен ням ба га то го фак тич но го ма теріалу в еко номічній ге ог рафії ви ник ла шко ла прос то ро во го аналізу. Предс тав ни ки цієї шко ли роз роб ля ли те орії, які ма ли до по мог ти з’ясу ва ти за ко номірності у розміщенні підприємств і на се ле них пунктів, а та кож у фор му ванні транс по рт них ме реж.Найя ск равішим предс тав ни ком шко ли прос то ро во го аналізу є ви дат-ний німець кий еко номіст і ге ог раф А. Ль ош(1906–1945). У своїй ос нов ній праці «Ге ог рафічне розміщен ня гос по да р ства» він зап ро по ну вав но ву те орію (кон цепцію еко номічно го ланд шаф ту) розміщен ня ви роб ни цт ва і те ри торіаль ної ор ганізації про мис ло вості в умо вах рин ко вої еко номіки. Фак тич но це бу ла мо дель те ри торіаль ної са мо ор ганізації суспільства і йо го еко номічно го жит тя.§2. Методи досліджень соціально економічної географії...Ідеї В. Крис тал ле ра і А. Ль о шароз ви вав У. Ай зард (1919) – аме ри-кансь кий еко номіст і ге ог раф. Ме тою ге ог рафії Ай зард вва жав аналіз те ри торіаль но го роз поділу соціаль но еко номічних явищ для ви яв лен ня за конів їхнь о го роз вит ку. Він зап ро по ну вав інтег раль ну те ри торіаль ну мо дель соціаль но еко номічно го жит тя суспільства, су купність скла до вих еле ментів якої виз на чає так зва ний еко номічний ланд шафт те ри торії.11Се ред ви дат них предс тав ників шко ли прос то ро во го аналізу бу лита кож учені те о ре ти ки – аме ри кансь кий ге ог раф В. Бун ге (1928) і бри- тан сь кий ге ог раф П. Хаг гет (1933) (мал. 3). Аме ри кансь кий ге ог раф Е. Тейф(1921–2001) зро бив ве ли кий вне сок у ге ог рафію транс пор ту.Се ред найвідоміших пос та тей соціаль ної і еко номічної ге ог рафіїос тан нь о го періоду слід та кож наз ва ти аме ри кансь ких ге ог рафів Р. Хар т- шор на(1899–1992) і Е. Уль ма на (1912–1976), а та кож шведсь ко го ге о г ра фаТ. Ха ге р стран да (1916–2004).Р. Харт шорнє зас нов ни ком по ведінко вої ге ог рафії. Він вивчав тра диції ізви чаї на се лен ня різних те ри торій, по ведінку їх меш канців. Вва жав їх тісно взаємо пов’яза ни ми з інши ми при род ни ми і соціаль но еко номічни- ми яви ща ми, ха рак тер ни ми для тієї чи іншої те ри торії. Зро бив знач ний вне сок у роз ви ток те орії політич ної і куль тур ної ге ог рафії.Е. Уль ман – один із зас нов ників су час ної ге ог рафії транс пор ту. Т. Ха ге р-странд відо мий як ав тор те орії прос то ро вої ди фузії інно вацій, тоб то поширення но вов ве день, но вих явищ.Практичне завданняЗа до дат ко ви ми дже ре ла ми підго туй те ко рот ку до повідь (2–3 хв) про ви дат- но го еко номге ог ра фа світу (за ви бо ром) на те му «На у кові до роб ки вче но го».У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я? Суспіль на ге ог рафія ко рис туєть ся за галь но на у ко ви ми і га лу зе ви ми ме то да ми досліджень. ?? Го ловні на у кові нап рям ки в ца рині соціаль ної та еко номічної ге ог рафії світу по ча ли фор му ва ти ся з ХVІІІ ст. ?К л ю ч о в і т е р м і н и і п о н я т т я? ме то ди досліджень: спог ля дан ня, спос те ре жен ня, аналізу, істо рич ний,ба лан со вий, ма те ма тич ний, ае ро ме тод, космічний, мо де лю ван ня, прог но- зу ван ня, кар тог рафічний?САМОПЕРЕВІРКАI Наведіть приклади найдавніших і найсучасніших методів, які застосову- ють у суспільно-географічних дослідженнях.II Назвіть видатних європейських і американських економгеографів. Які з їхніх досліджень продовжують розвиватися у наш час?III З ог ля ду на ос новні нап рям ки ро бо ти виз нач те ме то ди досліджень, які ви ко рис то ву ва ли ви датні еко номге ог ра фи світу.IV Опишіть ме то ди соціаль но еко номічної ге ог рафії, які мож на зас то со ву ва- ти: а) на уро ках ге ог рафії; б) по за шкіль ни ми уро ка ми.Pestushko10a1.indd 11 29.06.2010 12:29:51Т Е М А 1 Політична карта світу12Те ма 1.1ПОЛIТИЧ НА КАР ТА СВIТУТе ма 2. НАСЕЛЕННЯ СВІТУРОЗДІЛТе ма 3. ВЗАЄМОДІЯ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ. СВІТОВІ ПРИРОДНІ РЕСУРСИТе ма 4. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВОТе ма 5. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВАPestushko10a1.indd 12Р о з д і л 1 . 13ЗАГАЛЬНАЕКОНОМІКО ГЕОГРАФІЧНАХАРАКТЕРИСТИКАСВІТУТ Е М А 1 Політична карта світуÒå ìà 1.14ПОЛIТИЧ НА1 КАР ТА СВIТУМи жи ве мо у час бурх ли вих політич них подій. Пре зи дент-ські ви бо ри й ан ти дер жавні пе ре во ро ти, міжна родні зустрічі й міжнаціональні конфлікти, при кор донні війсь кові су пе реч ки і спільні дружні при кор донні за хо ди. Усе це ста ло звичною скла- до вою суспіль но політич но го жит тя в різних ку точ ках нашої пла не ти. Час то політичні події спри чи ню ють у тих чи інших країнах світу на віть зміну форм дер жав но го п равління та їхнь о го адміністра тив- но те ри торіаль но го уст рою. По де ку ди внутрішнь о дер жавні зміни настіль ки ви яв ля ють ся серйоз ни ми, що не що дав но єдині і, зда ва- ло ся б, не по рушні дер жа ви роз па да ють ся на ок ремі те ри торії, кож на з яких за яв ляє своє пра во на політич ну са мо стій ність. І ось уже міня- ють ся усталені кор до ни, ви дозміню ють ся об ри си країн і дер жав... Своєрідні підсум ки політич них про цесів на дає політич на кар та, яка, на че дзер ка ло політич ної си ту ації, відоб ра жає різні те ри- торії, країни, дер жа ви, а та кож розк ри ває їхню фор му п рав лін- ня і дер жав но го уст рою.РОЗДІЛ§3. ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУГеографічна розминкаПри га дай те, як поділя ють ге ог рафічні кар ти за змістом. На ведіть прик ла ди те ма тич них карт.Ета пи фор му ван ня політич ної кар ти світу. Політич на кар та – це ге о-г рафічна кар та, на якій відоб ра же но те ри торіаль но політич ний поділ світу, ма те риків або ок ре мих регіонів (див. форзац). Су час на політич на кар та світу фор му ва лася пос ту по во, в ході істо рич но го роз вит ку.На че у ка лей дос копі прос то ру та ча су, на п’яти кон тинен тах пла не тиви ни ка ли, зрос та ли і процвітали чер гові те ри торіаль но політичні ут во- рен ня. Пли нув час, і во ни роз па да ли ся і зни ка ли з політич ної аре ни, да ю- чи уче ним ма теріал для на у ко во го аналізу про це су дер жа вот во рен ня. Фор му ван ня політич ної кар ти світу вив чає од на з гілок суспіль ної ге о - г рафії, ок ре ма на у ка – політич на ге ог рафія.§3. Політична карта світуСта ро давній етап (V тис. до н. е. – V ст. н. е.) пов’яза ний з ви ник нен ням, розквітом і кра хом пер ших дер жав- них ут во рень – двох ос нов них форм дер жав но го ла ду: мо нархій (Ста ро давній Єги пет, Ас сирія, Ва ви лон, Персь ка дер жа ва) і рес публік (міста дер жа ви Фінікії, Греції, Ста ро дав ній Рим). Са ме з них роз по чав ся політи ко те ри торіаль ний поділ ге ог ра- фіч но го прос то ру.15Се реднь овічний етап(V–XV ст.) суп ро вод жу вав ся тери торіаль ни ми за хоп лен ня ми зе мель ве ли- ки ми фе о даль ними дер жа ва ми, внаслідок чо го політич на кар та бу ла вкрай роздрібне ною та нестійкою. У цей період існу ва ли такі мо гутні дер жа ви, як Свя щен на Римсь ка імперія, Англія, Пор ту галія, Київсь ка Русь.Но вий етап(на межі ХV–ХVІ ст. – по ч. Пер шої світо вої війни) ха рак те ри зуєть ся ве ли ки ми ге ог рафічни ми відкрит тя ми і, як наслідок, поділом світу на ко лоніальні імперії. Найбіль ши ми се ред та ких бу ли Іспансь ка, Пор ту гальсь ка, Гол ла ндсь ка, Британсь ка, Фран цузь ка, Російсь ка, Ос мансь ка, Німець ка то що. Вод но час це епо ха за род жен ня, роз вит ку й ут ве рд жен ня рин ко вих відно син.Новітній етап (1914 р. – до на ших днів), за якого відбувають ся но вий пе ре роз поділ поділе но го на той час світу, про це си де ко лонізації, виз нан ня су ве ренітетів де сятків держав, ут во рен ня низ ки ав то ри тет них міжна род них ор гані зацій та ін.Мал. 4. Етапи формування політичної карти світуФор му ван ня політич ної кар ти світу налічує декіль ка ти ся чоліть. У ць о -му про цесі виз на ча ють чо ти ри ета пи: ста ро давній, се реднь овічний, но вий і новітній (мал. 4).Новітній етап поділяють на три періоди. Виз на чаль ни ми подіями пер -шог о період у (1914–1939 pp.) бу ли роз пад Австро Угорсь кої імперії іпо я ва на політичній карті світу гру пи но вих не за леж них країн. Зок ре ма, на політичній карті Євро пи з’яви лись такі дер жа ви, як Австрія, Угор щи на, Поль ща, Че хос ло вач чи на, Фінляндія, Лит ва, на ко рот кий час Ук раїнсь ка На род на Рес публіка та ін. За га лом в 1939 р. бу ла 71 су ве рен на країна.До то го ж у цей період ут во ри ла ся ве ли чез на дер жа ва з ко ма нд-но адміністра тив ним ти пом еко номіки – СРСР і світ роз ко лов ся на дві си с те ми за іде о логічним прин ци пом.Ха рак тер ною оз на кою д ру г ог о період у новітнь о го ета пу у фор му-ванні політич ної кар ти світу (після закінчен ня Дру гої світо вої війни і до по чат ку 1990 х років) є крах ко лоніаль ної сис те ми. Де сят ки країн Аф ри ки, Азії, Ла тинсь кої Аме ри ки уп ро довж ць о го періоду про го ло си- ли не за лежність, виз во лив шись з під ко лоніаль но го гніту. Особ ли во ре зуль та тив ним ви я ви вся 1960 p. – «рік Аф ри ки», ко ли на політичній карті Чор но го кон ти нен ту з’яви ли ся де сят ки су ве рен них країн.Т Е М А 1 Політична карта світуТ р е т і й період новітнь о го ета пу фор му ван ня політич ної кар ти світупоз на чився роз па дом Ра дянсь ко го Со ю зу в 1991 р. і кра хом соціалістич- но го та бо ру. Як наслідок, на політич ній кар ті світу замість 15 ко лишніх рес16 публік СРСР з’явилася ціла низ ка не за леж них країн. Крім то го,об’єдналася Німеч чи на і, нав па ки, роз палися Со юз ні Рес публіки Юго - с лавія та Че хос ло вач чи на. Ви ник ли нові не за лежні дер жа ви і в Оке анії, в Аф риці. Ви з на че но до лю Гон кон гу та Ао ми ню, які відійшли до Ки таю.1 Су час на політич на кар та світу. Го лов ни ми за зна чен ням об’єкта миполітич ної кар ти світу є дер жа ви, країни і те ри торії.Дер жа ва – за се ле на те ри торія з виз на че ни ми кор до на ми, що в політи-ко ге ог рафічно му відно шенні не за леж на від інших дер жав у внутрішніх і зовнішніх відно си нах. Зва жа ю чи на це, час то ка жуть, що дер жа ва є су ве рен ним політич ним ут во рен ням.Ре алії сь о го ден ня« Д е р ж а в н а м о з а ї к а » с в і т у.На по ча ток 2010 ро ку на політичній карті світу налічу ва ло ся 193 не за лежні дер жа ви. В Європі – 44 (з Росією), в Азії – 47, в Аф риці – 53, Північній і Цент раль ній Аме риці – 23, Півден ній Аме ри ці – 12, Австралії і Оке анії – 14. Крім то го, ще три дер жа ви роз та- шо вані вод но час у двох час ти нах світу: Ту реч чи на – в Азії та Європі, Єги- пет – в Аф риці та Азії, Росія – в Азії та Європі.РОЗДІЛНе за леж но від сво го роз та шу ван ня, усі дер жа ви є пов ноцінни мисуб’єкта ми міжна род но го пра ва. При ць о му де які дер жа ви про дов жу ють виз на ва ти гла вою дер жа ви пра ви те ля іншої дер жа ви, з якою во на пов’яза- на ко лоніаль ним ми ну лим. Прик ла да ми є ко лишні домініони Ве ли кої Бри танії (англ. dominion – во лодіння, вла да – Канада, Австралія тощо), де гла вою фор маль но виз наєть ся бри тансь кий мо нарх. Нині во ни вхо дять до скла ду Бри тан сь кої Співдруж ності Націй. Так са мо фор маль но во лодіють князівством Ан дор ра дві інші євро пейські дер жа ви – Франція та Іспанія (так зва ний кон домініум,відлат. – сумісне во лодіння). Ре аль ну ж вла ду в Ан доррі має гла ва її уря ду.Практичне завданняЗа політич ною кар тою світу (див. форзац) виз нач те найб лижчі до Ук раїни дер жа ви кож ної з час тин світу.Країна – за се ле на те ри торія з виз на че ни ми кор до на ми, що в політи-ко ге ог рафічно му відно шенні мо же ма ти дер жав ний су ве ренітет або бу ти за леж ною від інших дер жав. От же, країною є будь яка дер жа ва. Вод но час, да ле ко не кож на країна має пра во на зи ва ти ся дер жа вою. Вва жаєть ся, що за га лом у світі нині налічу ють близь ко 250 країн.ПроблемаНа політичній карті світу існу ють країни, які не виз нані більшістюінших дер жав як не за лежні дер жа ви. Прик ла дом не виз на них дер жав є Аб хазія (час ти на Грузії), Нагірнока ра бась ка Рес публіка (час ти на Азер- байд жа ну), Придністров’я (час ти на Мол до ви), Ту рець ка Рес публіка Північного Кіпру (час ти на Кіпру) то що. Так са мо існу ють те ри торії зне виз на че ним ста ту сом, як от Па лес ти на (част ко во оку по ва на Ізраїлем), Західна Са ха ра (оку по ва на Ма рок ко).§3. Політична карта світуСта тус країн ма ють та кож за лежні країни і те ри торії, кож на з якихпе ре бу ває під політич ним чи війсь ко вим конт ро лем однієї із су ве рен них дер жав. Се ред та ких, зок ре ма, колонії – країни, поз бав лені дер жав ної са мостійності і політич ної та еко номічної сво бо ди. Ко лонії мо жуть ма ти різний ста тус, нап рик лад: за морсь ка те ри торія, як от Гібрал тар у Ве ли кої Бри танії, за морсь кий де пар та мент (регіон), як от фран цузь ка Гвіана, або ав то ном ний регіон – Фа рерські ост ро ви Данії.17До за леж них країн на ле жать і протекторати – країни, що заз ви чайвиз на ють над со бою су ве ренітет пев ної дер жа ви у міжна род них відно си- нах, але зберіга ють не за лежність у внутрішніх спра вах. Нині подібною фор мою міждер жав них відно син є «віль но асоційо ва на дер жа ва», як от Пу ер то Рико, що за ле жить від США, то що.Ок ре мий спе цифічний вид те ри торій (ак ва торій) виділе но відповіднодо норм міжна род но го пра ва на Землі – це во ди відкри то го мо ря. Ок ре мий ста тус має і так зва на морсь ка еко номічна зо на, що при ля гає до кор донів су хо до лу дер жа ви, яка має вихід до мо ря. Це ак ва торія на відстань 200 миль (по над 370 км) від уз бе реж жя і на гли би ну 500 метрів шель фу ма те ри ко- во го схи лу. Відповідно до кон венції з мор сь ко го пра ва 1982 р. у заз на че- них ме жах ак ва торії дер жа ви ма ють су ве рен не пра во на еко номічну діяльність – про мис ло вий ви лов ри би, розвідку і роз роб ку при род них ре сурсів то що.Особ ли вий ста тус має Ан та рк ти да, міжна род но пра во вий ре жим якоївиз на но до го во ром від 1 жовт ня 1959 р. Згідно з ним, да ний кон ти нент є нейт раль ним, деміліта ри зо ва ним, де за бо ро не на будь яка війсь ко ва та гос по дарсь ка діяльність, а та кож політичні поділи те ри торії. Єди ним доз- во ле ним видом діяль ності є на у ко во по шу ко ва ро бо та. При га даємо, Ук раїна та кож має там на у ко во дослідну станцію «Ака демік Вер над сь кий».У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я? Політич на кар та – це ге ог рафічна кар та, на якій відоб ра же но те ри торіаль- но політич ний поділ світу, ма те риків або ок ре мих регіонів. ?? Про цес фор му ван ня су час ної політич ної кар ти світу три ва лий і налічує чо ти- ри ета пи: ста ро давній, се реднь овічний, но вий і новітній. ?? Го лов ни ми об’єкта ми політич ної кар ти світу є дер жа ви, країни, те ри торії. ?К л ю ч о в і т е р м і н и і п о н я т т я?? політич на кар та ? ?? дер жа ва ? ?? країна ?? те ри торія ? ?? домініон ? ?? кон-до мі ніум ?? не виз на на дер жа ва ?? за леж на країна ?? ко лонія ?? про тек -то рат ?САМОПЕРЕВІРКАI Що відоб ра же но на політичній карті? Назвіть го ловні об’єкти політич ної кар ти світу по чат ку на шої ери.II По ясніть, у чо му го лов на відмінність між країною та дер жа вою.III Виз нач те, в якій час тині світу найбіль ше за леж них країн і те ри торій.IV Назвіть і по кажіть на політичній карті Євро пи прик ла ди різних видів те ри торіаль но політич них ут во рень. Які з них є сусіда ми Ук раїни?Т Е М А 1 Політична карта світу§4. ФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ І ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ18Географічна розминкаПри га дай те приз на чен ня адміністра тив но те ри торіаль но го уст рою. Назвіть адміністра тив но те ри торіальні оди ниці Ук раїни.1Фор ми адмiністра тив но те ри торiаль но го уст рою дер жа ви. Фор мадер жав но го уст рою – це спосіб те ри торіаль ної ор ганізації дер жа ви, що вста нов лює по ря док поділу країни на час ти ни і виз на чає ха рак тер відно- син між цент раль ни ми і місце ви ми ор га на ми вла ди. Нині у світі розрізня- ють дві го ловні фор ми дер жав но го уст рою – прос ту (унітар ну) і склад ну (фе де ра тив ну).Прос та,або унітар на, фор ма дер жав но го уст рою (від лат. unitar –єднан ня) оз на чає вер хо ве н ство єди ної дер жа ви над адміністра тив но те ри торіаль ни ми оди ни ця ми або національ но етнічни ми оди ни ця ми (об лас тя ми, де пар та мен та ми, пре фек ту ра ми, провінціями то що), на які во на поділе на. Ха рак тер ни ми оз на ка ми унітар ної дер жа ви є на явність єди ної конс ти туції, єди но го керівно го цент ру, єди но го гро ма дя н ства та єди ної дер жав ної мо ви. Унітар на фор ма уст рою з’яви ла ся знач но рані- ше, і са ме во на те пер при та ман на, зок ре ма, біль шості дер жав Євро пи, Ла тинсь кої Аме ри ки і Аф ри ки. За конс ти туцією Ук раїна та кож є уні тар ною.РОЗДІЛСклад на за уст роєм дер жа ва ха рак те ри зуєть ся на явністю дер жав нихут во рень, які ма ють пев ну юри дич ну і політич ну са мостійність. На сь о- годні фак тич но єди ним предс тав ни ком та кої фор ми дер жав но го уст рою за ли ши лась федерація (від лат. foederatio – со юз).У фе де ра тив них дер жа вах оз на ки дер жав но го ут во рен ня при та манніі дер жаві, і її суб’єктам (рес публікам, шта там, зем лям, кан то нам то що). У фе де ра тивній дер жаві по ряд з єди ни ми (фе де раль ни ми) за ко на ми та ор га на ми вла ди існу ють і за ко ни та ор га ни вла ди суб’єктів фе де рації. Про те во ни, так би мо ви ти, «дру го го по ряд ку». Для відсто ю ван ня інте ре сів суб’єктів фе де рації у біль шості фе де ра тив них дер жав ви щий за ко но дав чий ор ган скла даєть ся з двох па лат, од на з яких за без пе чує предс тав ни цт во та ких суб’єктів. Та ки ми є, нап рик лад, функції Се на ту в Конг ресі США.Істо рич на довідкаП р о к о н ф е д е р а ц і ю я к ф о р м у д е р ж а в н о г о у с т р о ю.Інко ли се ред форм дер жав но го уст рою на зи ва ють кон фе де рацію (від лат. соnfoederatio – со юз ний до говір) – об’єднан ня су ве рен них дер жав, ство ре не для за без пе чен ня спіль них інте ресів. На відміну від фе де- рації, пра во вою ос но вою кон фе де рації є не конс ти туція, а до говір. У кон фе де рації не має єди но го гро ма дя н ства і єди них зброй них сил. У ми ну ло му кон фе де раціями бу ли, нап рик лад, Кон фе де рація Нідер- ландів (1579–1795 рр.) і США (фор маль но з 1776–1787, фак тич но до 60 х років XIX ст.), Гер мансь кий Со юз (1815–1866 рр.) і Австро Угор щи на (до 1918 р.) то що. Ос тан ня кон фе де рація су час ності – Швей царсь ка Кон- фе де рація, яка, поп ри та ку офіційну наз ву, за своїм уст роєм є фе де- рацією (з 1848 р.).§4. Форми адміністративно територіального устрою...19Мал. 5. Фор ми дер жав но го правління країн світуФор ми дер жав но го правління. Фор ма правління – це ор ганізаціядер жав ної вла ди. Тра диційно розрізня ють дві ос новні фор ми правління – рес публіка і мо нархія, підґрун тям яких є різні дже ре ла вла ди (на род, мо нарх) і спосіб фор му ван ня ви щих ор ганів дер жав ної вла ди (ви бо ри, приз на чен ня, насліду ван ня то що) (мал. 5).За рес публікансь кої фор ми правління, що є най по ши ренішою у світі,ви ща вла да в дер жаві на ле жить об ра ним на виз на че ний термін пред с тав- ниць ким ор га нам. Та кими ор га на ми є пар ла мент, яко му на ле жить за ко но- дав ча вла да, і уряд, що має ви ко нав чу вла ду. Гла ва рес публіки – пре зи- дент – та кож оби раєть ся на виз на че ний термін.За леж но від роз поділу пов но ва жень між пар ла мен том і пре зи ден томрозрізня ють рес публіку: пре зи де нтсь ку, пар ла ме нтсь ку, пре зи де нтсь- ко пар ла ме нтсь ку.У пре зи дентській рес публіці гла ва дер жа ви, яко го оби рає на род, євод но час і гла вою уря ду. От же, він має ду же ве ликі пов но ва жен ня, при- з на чає та звіль няє членів уря ду на влас ний роз суд. Од нак він не мо же роз пус ти ти пар ла мент, а пар ла мент не мо же вис ло ви ти не довіру уря- дові. Се ред пре зи де нтсь ких рес публік, зок ре ма, Росія, США, Бра зилія, Єги пет, ПАР, Уган да та ін.У пар ла ментській рес публіці роль пре зи ден та знач но мен ша, вер хо-ве н ство має пар ла мент. Са ме пар ла мент оби рає пре зи ден та, яко му він звітує. Так са мо більшість пар ла мен ту фор мує уряд, в ру ках яко го й зо се ред же на вла да. При ць о му пре зи дент має пра во роз пус ти ти пар ла- мент. Та ка фор ма правління по ши ри ла ся у євро пейсь ких (Греція,Т Е М А 1 Політична карта світуЕс тонія, Італія, Угор щи на, ФРН то що) і азійсь ких країнах (Індія,Ізраїль та ін.).Пре зи де нтсь ко пар ла ме нтсь ка (зміша на) рес публіка пе ред ба чає20 поєднан ня силь ної пре зи де нтсь кої вла ди і ефек тив но го конт ро лю пар- ла мен ту за діяльністю уря ду. Пре зи ден та за умов та кої фор ми правлін- ня оби ра ють на пря мих ви бо рах, він є гла вою дер жа ви і ви ко нав чої вла- ди. Уряд, очо ле ний прем’єр міністром, не се політич ну відповідальність вод но час пе ред пре зи ден том і пар ла мен том. Зміша на рес публікансь ка фор ма правління ха рак тер на для Франції, Австрії, Бол гарії, Польщі, Фін лян дії, а та кож для біль шості країн, що ут во ри ли ся на те ре нах ко лишнь о го Ра дянсь ко го Со ю зу, у тому числі для України.1ПроблемаВ Україні існують різні, інколи протилежні думки щодо ефективності існуючого розподілу повноважень між парламентом і президентом. А як ви вважаєте, чи слід змінити президентсько парламентську форму дер- жавного правління в нашій країні на іншу — президентську або, можли- во, парламентську?РОЗДІЛ Та ка фор ма правління, як мо нархія (від грец. monarchia – єди нов лад -дя), оз на чає, що вла да цілком або част ко во зо се ред же на у ру ках од но- осібно го гла ви дер жа ви – мо нар ха. Заз ви чай вла да мо нар ха є довічною іпе ре даєть ся у спа док на щад кам. Лише в Ма лайзії та Об’єдна нихАраб сь ких Еміра тах мо нар хи оби- ра ють ся(се ред пра ви телів спад-коємців) на п’яти річний термін.Розрізня ють кіль ка різно видівмо нархії – конс ти туційна, аб со лют- на, те ок ра тич на. Най по ши реніша у світі конс ти туційна мо нархія, де ре аль на за ко но дав ча вла да на ле- жить пар ла мен ту, а ви ко нав ча – уря ду. Сам же мо нарх заз ви чай має це ре моніаль не зна чен ня, тоб то ца рює,але, по суті, не пра вить. Прик ла да ми є Данія, Швеція, НорМал. 6. Королівська родина вегія, Іспанія,Великої Британії Японія. Ре алії сь о го ден няВ л а д а м о н а р х а .На відміну від де я ких інших су то сим волічнихмо нархів, нап рик лад, ко ро ле ва Ве ли кої Бри танії Єли за ве та II (мал. 6), що посідає трон вже по над 50 років, мо же ре аль но впли ва ти на політич не жит тя дер жа ви. Во на має пра во скли ка ти та роз пус ка ти пар ла мент, мо же приз на ча ти прем’єр міністра, зат ве рд жу ва ти за ко ни, да ру ва ти на го ро ди, про го ло шу ва ти по ми лу ван ня.На су часній політичній карті ще збе рег ло ся кіль ка аб со лют них мо нар-хій , де уряд та інші ор га ни вла ди відповідальні ли ше пе ред мо нар хом, якго ло вою дер жа ви, а пар ла мен ту вза галі не має або він є до рад чим ор га ном. Прик ла да ми є Ка тар, Бру ней, ОАЕ, Оман.§4. Форми адміністративно територіального устрою...Різно ви дом аб со лют ної мо нархії є те ок ра тич на мо нархія,де гла вадер жа ви є вод но час гла вою церк ви. До ць о го ти пу мо нархій на ле жать дві дер жа ви – Ва ти кан (гла ва усіх ка то ликів – Па па Римсь кий) і Са удівсь ка Аравія (гла ва – ко роль, що має ти тул «зберіга ча свя щен них ісламсь ких ме че тей»).21Крім двох ос нов них форм правління, ще розрізня ють такі спе цифічніфор ми правління, як Бри тансь ка Співдружність і Джа махірія.Бри тансь ка Співдружність – фор ма правління, що по ши рюєть ся нате ри торію по над де сят ка дер жав, ко лишніх домініонів Ве ли кої Бри танії (Австралія, Ка на да, Но ва Зе ландія, Па пуа Но ва Гвінея, Тувалу, Антигуа і Барбуда, Барбад

ос, Беліз, Гренада, Ямай ка та ін.). Фор маль но гла вою дер жа ви у кожній з цих країн є бри тансь кий мо нарх. На місцях йо го функції ви ко нує ге не рал гу бер на тор, яко го приз на чає мо нарх за по дан- ням уря ду країни з її гро ма дян. Од нак дійсним керівни ком у країнах Співдружності є прем’єр міністр, що очо лює уряд. Ці країни маютьтакож і свій парламент. Меш канці цих дер жав є гро ма дя на ми своїхкраїн, а не підда ни ми бри тансь ко го мо нар ха.Джа ма хірія(арабсь кою – на ро дов лад дя) є особ ли вою формою держав-ного правління і пред с тав ле на у єдиній країні світу – Лівії. Тут офіційно ска со ва но уряд, пар ла мент, ліквідо ва но політичні партії. Вер хов ним ор га ном вла ди є За галь ний на род ний конг рес, який оби раєть ся один раз на рік. Є також постійно діючі ви борні на родні збо ри і коміте ти, щооб’єдну ють усе до рос ле на се лен ня за те ри торіаль ним прин ци пом і наді- лені пра вом за ко но дав чої ініціати ви.У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я? Розрізня ють дві го ловні фор ми дер жав но го уст рою – прос ту (унітар ну) і склад ну (фе де ра тив ну). ?? Розрізня ють такі фор ми правління: рес публіка (президентська, парламент- ська, президентсько-парламентська), мо нархія (конституційна, абсолютна, теократична), Бри тансь ка Співдружність і Джа махірія. ?К л ю ч о в і т е р м і н и і п о н я т т я?? унітар на дер жа ва ?? фе де рація ? кон фе де рація ? рес публіка (пре зи -де нт сь ка, пар ла ме нтсь ка, пре зи де нтсь ко пар ла ме нтсь ка) ? мо нархія(конс ти туційна, аб со лют на, теократична) ? Бри тансь ка Співдружність? Джа ма хірія ?САМОПЕРЕВІРКАI Назвіть су часні фор ми дер жав но го правління.II Чо му фе де ра тив ну фор му дер жав но го уст рою на зи ва ють склад ною?III По ясніть го ловні відмінності між різно ви да ми рес публікансь кої фор ми правління.IV Виз нач те фор му дер жав но го правління в країнах – сусідах Ук раїни.Т Е М А 1 Політична карта світу§5. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ КРАЇН. ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ22Географічна розминкаПо ясніть, чим дер жа ва відрізняєть ся від країни.1Політичні сис те ми країн. Політич на сис те ма – це су купність норм,які виз на ча ють пра ва та обов’яз ки дер жа ви, політич них партій, суспіль них та гро мадсь ких ор ганізацій, церк ви і ре гу лю ють їхні взаємовідно си ни.Політич на сис те ма за ле жить від політич но го ре жи му, який виз на чаєконк ретні фор ми керівницт ва дер жа вою, конт ро лює й уп рав ляє усіма про це са ми в суспільстві. Розрізня ють такі го ловні ти пи політич них ре жи мів: де мок ра тич ний, ав то ри тар ний і то талітарний. Різно ви да ми є та кож ре жим фа ши стсь кий, те ок ра тич ний, війсь ко вої дик та ту ри, або хун ти, то що.Де мок ратія(з грец. – на род і вла да) – сис те ма політич ної вла ди, щопе ред ба чає на ро дов лад дя, тоб то участь на ро ду у фор му ванні ор ганів дер- жав ної вла ди і в уп равлінні дер жав ни ми справа ми. Це відбу ваєть ся без- по се редньо – шля хом во ле ви яв лен ня у про це ду рах ви борів чи ре фе рен- думів і опо се ред ко ва но – че рез предс тав ни цт во у ви бор чих ор га нах, у то му числі пар ла менті.РОЗДІЛОс нов ни ми прин ци па ми де мок ратії є вер хо ве н ство за ко ну, рівноп рав-ність гро ма дян, за хи щеність їхніх прав і сво бод то що. Са ме то му де мок ра- тич ну дер жа ву іноді на зи ва ють пра во вою дер жа вою.Нині де мок ра тична сис те ма п равління ха рак терна для біль шості країнсвіту. При чо му де мок ра тичність політич но го ре жи му мо же втілю ва ти ся у різних, не тіль ки рес публікансь ких фор мах дер жав но го правління. Приміром, цілком де мок ра тич ни ми вва жа ють ся пар ла мен тські мо нархії в Швеції і Нідер лан дах, у Ве ликій Бри танії і Японії то що.Ав то ри та ризм (від лат. autoritas – вла да, вплив) – сис те ма політич-но го во ло да рю ван ня, що ха рак те ри зуєть ся зо се ред жен ням аб со лют ної чи знач ної біль шості вла ди в ру ках однієї осо би або об ме же ної гру пи осіб. Ав то ри тар на сис те ма є про ти леж ною де мок ратії. Ад же за умов ав то ри та- риз му політичні пра ва і сво бо ди гро ма дян та політич них ор га ні за цій помітно об ме жені або зовсім ска со вані.Опо рою ав то ри тар но го ре жи му є си лові струк ту ри вла ди – армія, ка раль-ні ор га ни. Особ ли во яск ра во це помітно у крайніх про я вах ав то ри та риз му, ко ли він на бу ває оз нак війсь ко вої дик та ту ри (лат. dictatura – не об ме же на вла да), або хун ти (наз ва дик та ту ри в іспа но мов них країнах). У ми ну ло му та ке трап ля ло ся у ряді країн Аф ри ки, Азії, Ла тинсь кої Аме ри ки.За га лом ав то ри тарні політичні сис те ми ду же по ши рені в історії люд-ства. Нині во ни при та манні пе ре дусім аб со лют ним мо нархіям.Ав то ри тар ним є пря ме пре зи де нтсь ке п равління, зас то су ван ня яко-го в надз ви чай них си ту аціях (стихійне ли хо, тех но ген на аварія, соці- альні за во ру шен ня то що) пе ред ба чає за ко но да в ство ба гать ох країн світу. Про те ав то ри тар них оз нак мо же на бу ти будь яка форма дер жав- ного п равління, як що якась із гілок вла ди – за ко но дав ча чи ви ко нав ча (чи пре зи дент) – пе ре бе ре на се бе функції та пов но ва жен ня інших.§5. Політичні та економічні системи країн...То таліта ризм (від лат. totalis – увесь, цілий, пов ний) – це політич насис те ма, якій при та ман ний пов ний (то талітар ний) конт роль над усіма сфе ра ми суспіль но го жит тя. То талітар на сис те ма ігно рує конс ти туційні пра ва і сво бо ди гро ма дян і жорс то ко пе реслідує тих, хто на ма гаєть ся ви - с ту па ти про ти неї. Ха рак тер ним та кож є на сад жен ня куль ту вож дя – «бать ка на родів і учи те ля». Са ме та ка політич на сис те ма па ну ва ла в Ук ра- їні під час пе ре бу ван ня її у складі СРСР, до здо бут тя не за леж ності.23Еко номічні сис те ми країн. Еко номічна сис те ма є спо со бом еко но-мічно го жит тя, це спосіб ве ден ня еко номіки. Розрізня ють дві ос новні еко- номічні сис те ми: рин ко ву і пла но ву. Крім то го, у ба гать ох країнах світу спос терігаєть ся пе рехідна еко номічна сис те ма – від пла но вої еко номіки до рин ко вої.За умов рин ко вої еко номіки обмін то ва ра ми та пос лу га ми, а та кожціни на них за ле жать від по пи ту і про по зиції. Влас не, місце зустрічіпо пи ту і про по зиції і на зи ва ють рин ком. Ос но ву рин ко вої еко номіки ста- но вить кон ку ренція. Ха рак тер ни ми оз на ка ми рин ко вої еко номіки є при- ват на власність, сво бо да підприємницт ва, осо бис тий інте рес.Про те і рин ко ва еко номіка має не доліки, як от: соціаль на нерівність,нес табільність еко номічно го роз вит ку то що. То му нині за пев них умов виз наєть ся мож ли вим втру чан ня у рин ко ве гос по да р ство з бо ку дер жа ви.Пла но ва еко номіка,на про ти ва гу рин ковій,нех тує сво бо дою під при-ємниць кої діяль ності. Го лов ну роль відіграє дер жа ва, яка, во лодіючи то ва- ра ми і пос лу га ми, а та кож ре сур са ми для їхнь о го ви роб ни цт ва, роз поділяє їх че рез дер жав ну торгівлю. За умов пла но вої еко номіки штуч но об ме жу- ють ся до хо ди і не має або сла бо ви ра же ний осо бис тий інте рес. Вод но час пла- но ва еко номіка ре гу лює без робіття і за без пе чує мінімаль ний рівень жит тя.Ти по логія дер жав. Ти по логія – це гру пу ван ня країн за пев ним кри-терієм. Не обхідність ти по логії ви ни кає (у зв’яз ку з вирішен ням те о ре тич- них і прак тич них зав дань) че рез ве ли ку різно манітність країн світу. Вам уже відо мо, що дер жа ви різнять ся за фор ма ми дер жав но го уст рою і прав- ління. Так са мо во ни не од на кові за ге ог рафічним по ло жен ням, пло щею і фор мою те ри торії, національ ним скла дом і мо ва ми, ма ють різну кіль- кість на се лен ня і при род них ре сурсів то що (мал. 7, 8).Площа, млн км Населення, млн осіб2Мал. 7. Десять найбільших за пло- Мал. 8. Десять найбільших за чисельніс-щею країн світу тю населення країн світуТ Е М А 1 Політична карта світу Ре алії сь о го ден няД е р ж а в н і г і г а н т и .За ве ли чи ною те ри торії виділя ють найбільші дер- жа ви, пло ща яких пе ре ви щує 2 млн км24 2 . Усь о го та ких по над де ся ток.Во ни охоп лю ють пло щу 82,6 млн км 2 , тоб то 57 % те ри торії су хо до лу.Бе зу мов ним ліде ром за розміра ми те ри торії є євразійсь ка дер жа ва – Росія (по над 17 млн км2 ). Крім неї, по чесні місця у ць о му рей тин гу дер-жав посіда ють азійські (Ки тай, Індія, Ка за хс тан, Са удівсь ка Аравія), аме- ри кан ські (Ка на да, США, Бра зилія, Ар ген ти на), аф ри канські держави (Су дан, Ал жир, Де мок ра тич на Рес публіка Кон го) і Австралія.1Од на з най важ ливіших оз нак, за якою виділя ють різні ти пи країн, –це рівень соціаль но еко номічно го роз вит ку (див. форзац). За галь но виз на- ними універ саль ни ми по каз ни ка ми, що ха рак те ри зу ють стан еко номіки, пе ре дусім є ва ло вий внутрішній про дукт (ВВП) і ва ло вий національ ний про дукт (ВНП) країни (мал. 9).Ва ло вий внутрішній про дукт – су куп на рин ко ва вартість усь о гооб ся гу кінце вих то варів і пос луг, ви роб ле них і ре алізо ва них за один рік на те ри торії да ної країни (вра хо ву ю чи над ход жен ня від їхнь о го екс- пор ту).РОЗДІЛ Ва ло вий національ ний про дукт – су куп на рин ко ва вартість усь о гооб ся гу кінце вих то варів і пос луг, ви роб ле них і ре алізо ва них за один рік тіль ки національ ни ми ви роб ни ка ми як на те ри торії влас ної країни, так і за її ме жа ми.Близькі за ВВП країни мо жуть ду же відрізня ти ся за рівнем еко но-мічно го роз вит ку (мал. 9), зок ре ма че рез різну чи сельність на се лен ня. То му під час ти по логії ви ко рис то ву ють ще й по каз ник се реднь о ду шо во го до хо ду за рік.Зва жа ю чи на такі оз на ки, виділя ють три ос новні ти пи країн су час но госвіту.1. Еко номічно роз ви нуті країни.Во ни відрізня ють ся най ви щим рів-нем доб ро бу ту на се лен ня. До хо ди на ду шу на се лен ня ста нов лять 20–50 тис. дол. США. Втім, ця гру па є не од норідною.Високий рівень до ходів на 1 меш кан ця ма ють го ловні країни, або такзва на Ве ли ка сімка. Це – США, Японія, Німеч чи на, Франція, Ве ли ка Бри танія, Італія, Ка нада. Крім того, високий рівень доходів мають такі країни, якНідер лан ди, Бельгія, Швеція, Швей царія, Фінляндія, Нор- вегія, Данія, Австрія та де які інші євро пейські дер жа ви. Вони належать до 20 розвинутих країн світу. Іноді ок ре мо розг ля да ють країни «пе ре се- ленсь ко го ти пу» – Австралію, Но ву Зе ландію, Ізраїль, Півден но Аф ри- кан сь ку Рес публіку. Усі вони вирізня ють ся знач ни ми по зи тив ни ми еко- номічни ми зру шен ня ми.2. Країни пе рехідно го ти пу еко номіки – ко лишні соціалістичні краї-ни, що пе ре бу до ву ють національ ну еко номіку відповідно до рин ко вих засад. Нині до таких країн належить більшість колишніх республікЮгославії та країн СНД. Країни Цент раль ної Євро пи (Сло венія, Угор щи- на, Поль ща, Чехія, Сло вач чи на) та країни Балтії (Ес тонія, Латвія і Лит- ва) завершили перехідний етап розвитку і визнані країнами з ринковою економікою.3. Країни, що роз ви ва ють ся,– ду же стро ка та та не од норідна гру па.Ад же країни тут знач но відрізня ють ся од на від од ної за еко номічним§5. Політичні та економічні системи країн...25Європа АзіяПівнічнаАмерикаАфрикаАвстраліяПівденна та ОкеаніяАмерикаМал. 9. Країни — економічні лідери світу за ВВП (млн дол. США; 2007 р.)по тенціалом і тем па ми роз вит ку. Ви со ки ми при бут ка ми вирізня ють ся нові індустріальні країни, як от: Бра зилія, Мек си ка, Ар ген ти на, Рес-публіка Ко рея, Сінга пур, Таїланд, Індо незія, Філіппіни. Так са мо ви сокі при бут ки ма ють і наф то до бувні країни – Са удівсь ка Аравія, Оман, Бах- рейн, Ку вейт, ОАЕ, Лівія, Ал жир, Бру ней, Га бон.Заз ви чай ще розрізня ють най менш роз ви нуті країни, що ма ють низь-кі і ду же низькі до хо ди. Це пе ре важ но аф ри канські країни, зок ре ма Ан го ла, Ефіопія, Со малі, Су дан, Тан занія та ін. Се ред азійсь ких країн найменш розвинутими є Аф ганістан, Банг ла деш, Не пал, М’ян ма то що, у Ла тинській Аме риці – Гаїті.Не ве ли ку, але спе цифічну гру пу країн да но го ти пу ста нов лять соціа-лістичні країни – Ко рейсь ка Народ но Де мок ра тич на Рес публіка, Ку ба, Ки тай і В’єтнам. Во ни дот ри му ють ся цент ралізо ва но ке ро ва ної еко номіки, але вод но час зап ро вад жу ють в еко номіку рин ко вий ме ханізм.ПроблемаУ су часній соціаль но еко номічній ге ог рафії не існує ус та ле ної ти по логії країн світу за рівнем соціаль но еко номічно го роз вит ку. Усі зап ро по но- вані ти по логії є умов ни ми, оскіль ки пок ла дені в ос но ву будь якої з них кри терії оби ра ють ся здебіль шо го на роз суд ав то ра. Тим ча сом ті чи інші ти по логії не обхідні для аналізу та порівнян ня соціаль но еко номічно го роз вит ку країн. І пев ну ти по логію оби ра ють за леж но від зав дань, що став лять ся під час вив чен ня та досліджен ня країни. Запропонуйте влас- ну типологію країн світу.Практичне завданняЗнайдіть і по кажіть на політичній карті світу країни, що на ле жать до різних типів за рівнем соціаль но еко номічно го роз вит ку.Т Е М А 1 Політична карта світуУ З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я? Політич на сис те ма – це су купність норм, які виз на ча ють пра ва та обов’яз ки дер жа ви і суспіль них об’єднань і ре гу лю ють їхні взаємовідно си ни. ?26? ? Го ловні ти пи політич них ре жимів – де мок ра тич ний, ав то ри тар ний і то талітар ний.? Еко номічна сис те ма є спо со бом еко номічно го жит тя; ос новні еко номічні си - с те ми – рин ко ва, пла но ва і пе рехідна (від пла но вої еко номіки до рин ко вої). ?1 ? Розрізня ють три ос новні ти пи країн су час но го світу: еко номічно роз ви нуті країни, країни пе рехідно го ти пу еко номіки і країни, що роз ви ва ють ся. ?К л ю ч о в і т е р м і н и і п о н я т т я? політич на сис те ма ? де мок ратія ? ав то ри та ризм ? то таліта ризм ?еко номічна сис те ма ? рин ко ва еко номіка ? пла но ва еко номіка ? ва ло-вий внутрішній про дукт ? ва ло вий національ ний про дукт ? еко-номічно роз ви нуті країни ? країни пе рехідно го ти пу еко номіки ? кра-їни, що роз ви ва ють ся ?САМОПЕРЕВІРКАРОЗДІЛ I Назвіть політич ну сис те му, що є про ти леж ною де мок ратії.II Сха рак те ри зуй те особ ли вості су час ної соціаль но еко номічної ти по логії країн світу.III Порівняй те між со бою різні політичні ре жи ми і виз нач те їхні «плю си» і «міну си».IV По ясніть, чи має, на ва шу дум ку, су час на політич на сис те ма в Ук ра їні оз на ки ав то ри та риз му.§6. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇГеографічна розминкаПри га дай те, у яких міжна род них ор ганізаціях бе ре участь Ук раїна.У су час но му світі, де жодні при родні кор до ни не є пе реш ко дою дляспілку ван ня між на ро да ми і са моізо ляція будь якої країни во че видь є для неї шкідли вою, важ ли ве місце посіда ють різні фор ми міжна род но го співробітницт ва. Однією з та ких форм є міжна родні ор ганізації – об’єд- нан ня дер жав або національ них гро мад, у тому числі не у ря до во го ха рак- те ру, для до сяг нен ня за галь них цілей у політиці, еко номіці, соціальній сфері, на уці, куль турі то що. Міжна род на ор га нізація ство рюєть ся на під- ставі угоди її учас ників. При ць о му діяльність кож ної міжна род ноїор ганізації рег ла мен туєть ся її ста ту том.Існу ють за галь но політичні і спе ціальні міжна родні ор ганізації. За галь но політичні міжна родні ор га нізації. Ор ганізація Об’єдна нихНа цій (ООН) – це унікаль на ор ганізація не за леж них країн, які об’єдна- ли ся в ім’я за галь но го ми ру і соціаль но го прог ре су (мал. 10). Офіційною да тою на род жен ня Ор ганізації є 24 жовт ня 1945 ро ку, а її зас нов ни ка ми§ 6. Міжнародні організаціївва жаєть ся 51 кра ї на, у то му числі й Ук раїна. На кі нець 2008 р. кількість країн членів ООН до сяг ла 192.Ор ганізація Об’єдна них Націй не є світо- 27вим уря дом і не вста нов лює за ко ни. Во на на дає мож ли вості для вре гу лю ван ня міжна- род них конфліктів і ви роб лен ня стра тегій з пи тань, які сто су ють ся кож но го з нас. ООН пе реслідує чо ти ри го ловні цілі: підтрим ка ми ру та без пе ки на пла неті; роз ви ток друж- ніх стосунків між країна ми; співпра ця увирішенні міжна род них проб лем і за без пе- ченні по ва ги прав лю ди ни; уз год ження дій різних країн. За ра ди до сяг нен ня цих цілей співробітни ча ють де сят ки ро дин них ор ганізацій, які ра зом ут во рю ють сис те му ООН. Мал. 10. Прапор ООНПрактичне завданняЗайдіть на сайт ООН http://www.un.org/ru/aboutun/structure/ і, оз найо- мив шись з ним, виз нач те, які спеціалізо вані ус та но ви та пов’язані з нею ор га ни ут во рю ють ор ганізаційну струк туру ООН. Ре алії сь о го ден няО О Н д о п о м а г а є б і ж е н ц я м і г о л о д у ю ч и м .Ус та но ви ООН з надз ви чай ної до по мо ги на да ють до по мо гу більш як 23 млн біженців і пе реміще них осіб, за без пе чу ю чи їхній за хист. Всесвітня про до воль ча програ ма – провідна ор ганізація ООН, що відповідає за про до воль чудо по мо гу, відправ ляє по над 5 млн тонн про до воль ства на рік, за без пе чу- ю чи про дук та ми хар чу ван ня приб лиз но 113 млн осіб у 80 країнах світу.Ра да Євро пи (РЄ) – най давніша в Європі міжна род на політич на ор га-нізація, ство ре на 1949 р. (мал. 11). Ор га ни РЄ пе ре бу ва ють у фран цузь ко- му місті Страс бурзі, на кор доні Франції і Німеч чи ни, як сим вол при ми- рен ня двох країн.Ос нов ною ме тою РЄ є роз бу до ва єди ної Євро пи, що ґрун туєть ся наприн ци пах сво бо ди, де мок ратії, за хис ту прав лю ди ни і вер хо ве н ства за ко ну. Діяльність її спря мо ва на на сам пе ред на за без пе чен ня і за хист прав лю ди ни, чи то цивільних, політичних, еко номічних, соціальних або куль турних пра в. От же, діяльність РЄ охоп лює всі сфе ри жит тя лю ди ни. Про те еко номічни ми і війсь ко во політич ни ми пи тан ня ми ця ор ганізація не опікуєть ся. З 1995 р. Ук раїна та кож є чле ном Ра ди Євро пи, що нині об’єднує 46 дер жав.Од ним із найз начніших до сяг нень Ра диЄвро пи є роз роб ка та при й нят тя Євро пейсь- кої кон венції про за хист прав лю ди ни і ос нов- них сво бод. Кон венція вста нов лює невід’ємні пра ва і сво бо ди для кож но го і зо бо в’я зує дер- жа ви га ран ту ва ти ці пра ва кожній лю дині. Го лов на від мін ність Кон венції від інших міжна род них до го ворів у га лузі прав лю ди ни – існу ван ня ме ханізму за хис ту заз на че них прав.Мал. 11.Пра пор Ра ди Євро пиТ Е М А 1 Політична карта світуНим є Євро пейсь кий су д з прав лю ди ни, що розг ля дає індивіду альні скар ги про по ру шен ня Кон венції.28 ПроблемаРа ду Євро пи не слід плу та ти з Євро пейсь кою Ра дою: це аб со лют но різні ор ганізації. Євро пейсь ка Ра да є най ви щим політич ним ор га ном Євро пей- сь ко го Со ю зу, що скла даєть ся з глав дер жав та урядів країн членів ЄС і їхніх зас туп ників – міністрів за кор дон них справ.1Євро пейсь кий пар ла мент, що є од ним з ор ганів Євро пейсь ко го Со ю зу,оби ра ють пря мим за галь ним го ло су ван ням терміном на п’ять років. Подібно до за ко но дав чо го ор га ну ок ре мої дер жа ви де пу та ти Євро пар ла мен ту ут во- рю ють ок ремі фракції. Щоп рав да, тут такі фракції є предс тав ни ка ми міжна род них партійних об’єднань. Місця в Євро пар ла менті роз поділені між країна ми чле на ми відповідно до чи сель ності на се лен ня (мал. 12).Щомісяч но сесії Євро пейсь ко го пар ла мен ту відбу ва ють ся в Страс бур-зі, надз ви чайні засідан ня – у Брюс селі, де пра цю ють коміте ти Євро пей сь- ко го пар ла мен ту, а сек ре таріат – у Люк сем бурзі.Євро пейсь кий пар ла мент і Ра да Євро пиРОЗДІЛ ма ють рівні пов но ва жен ня. Про те Євро пейсь- кий пар ла мент ви ко нує здебіль шо го кон суль- тативні функції. Він не має пра ва вно си тивласні за ко ноп ро ек ти. Вод но час ра зом з Ра дою Європи бе ре участь у за ко но дав чо му про цесі че рез чис ленні про це ду ри: спіль но го ух ва лен ня рішень, співпраці, уз год жен ня то що. До то го ж Євро пейсь кий пар ла мент ра зом з Ра дою Євро пи ух ва лює річний бюд- жет і конт ро лює йо го ви ко нан ня. Пов но ва- жен ня Євро пейсь ко го пар ла мен ту постійно роз ши рю ють ся, про те вони все ще менші, ніж у національ них за ко но дав чих ор ганів біль шості дер жав.Співдружність Не за леж них Дер жавМал. 12. (СНД) – міждер жав не об’єднан ня біль шостіЛо го тип і зал засідань ко лишніх рес публік Ра дянсь ко го Со ю зу. Офіційне місце пе ре бу ван ня ор ганів СНД – Мінськ. Це об’єднан ня бу ло ут во ре не на п ри-Євро пар ла мен тукінці 1991 р. Біло рус сю, Росією та Ук раїною, ко ли предс тав ни ки цихтрь ох рес публік СРСР виз на ли не мож ливість по даль шо го існу ван ня че рез гли бо ку політич ну кри зу єди ної дер жа ви – СРСР. Од нак, з ва жа ю чи на істо рич ну спільність на родів, за я ви ли про праг нен ня роз ви ва ти спів- ро біт ницт во в політичній, еко номічній, куль турній та інших сфе рах на ос нові взаємно го виз нан ня і по ва ги дер жав но го су ве реніте ту.Не за ба ром кількість членів СНД зрос ла до два над ця ти (ко лишніхрес публік СРСР). Од нак ідеї, зак ла дені в ос но ву діяль ності цієїор ганізації, не бу ли ре алізо вані по вною мірою. Че рез суттєві розбіжнос- ті між ок ре ми ми дер жа ва ми учас ни ця ми все ре дині СНД ма ли місце і нині три ва ють про це си по даль шо го роз ход жен ня. Ке ру ю чись пра вом§ 6. Міжнародні організаціїбудь якої дер жа ви вий ти з ор ганізації у будь який час і на влас ний роз- суд, про такі наміри в 2008 р. за я ви ла Грузія.Спеціальні міжна родні ор ганізації. Од на з найвідоміших і найвпли- 29вовіших ор ганізацій та ко го ха рак те ру – це Євро пейсь кий Со юз (ЄС). Він був ут во ре ний 1993 р. і нині налічує 27 країн.ЄС є унікаль ним міжна род ним ут во рен ням, яке поєднує оз на киміжна род ної ор ганізації і дер жа ви. Со юз має пов но ва жен ня на участь у міжна род них відно си нах і відіграє в них ве ли ку роль. Країни ЄС зо бов’яза- лися про во ди ти спіль ний курс у сфері зовнішньої політи ки і без пе ки,ос нов них нап рямів внутрішньої еко номічної політи ки, ко ор ди ну ва ти політи ку в пи тан нях охо ро ни довкілля, бо роть би зі зло чинністю та ін.Го лов ною ме тою Євро пейсь ко го Со ю зу є ство рен ня «Євро пи без кор донів»,де бу ло б усу не но всі пе реш ко ди на шля ху віль но го пе ре су ван ня лю дей, капіта лу, то варів і пос луг. З 1999 р. (у готівко вих роз ра хун ках з 2002 р.) вве- де на єди на ва лю та – євро (за ви нят ком Ве ли кої Бри танії і Данії). От же, це од но час но політич ний, еко номічний і ва лют ний со юз. Ук раїна і світП а р т н е р с т в о з Є С.1 бе рез ня 1998 р. на бу ла чин ності Уго да про парт не р ство та співробітницт во між ЄС та Ук раїною. 30 груд ня 2005 р. на бу ло чин ності рішен ня ЄС на да ти Ук раїні ста тус країни з рин ко вою еко номікою. На сь о годні роз ши ре ний ЄС є найбіль шим зовнішнь о тор го- вель ним парт не ром Ук раїни.Ор ганізація Північно ат лан тич но го до го во ру (НА ТО). На сь о годніво на є найк ра ще ор ганізо ва ною та дієвою міжу ря до вою міжна род ною ор ганізацією у сфері обо ро ни, без пе ки та політи ки. До говір, що оз на ме ну- вав ут во рен ня НА ТО, був ук ла де ний 1949 р. де сять ма євро пейсь ки ми та дво ма північно а ме ри кансь ки ми не за леж ни ми країна ми, які взя ли на се бе зо бов’язан ня що до за без пе чен ня взаємної обо ро ни. Нині чле на ми НА ТО є 28 країн. Штаб квар ти ра НА ТО пе ре бу ває в Брюс селі.На по чат ку XXI ст. пе ред НА ТО пос тав цілий комп лекс стра тегічнихцілей і зав дань, які до корінно відрізня ють ся від ко лишніх, зок ре ма по до- лання наслідків поділу Євро пи за часів «хо лод ної війни», зміцнен няде мок ратії в країнах Цент раль ної та Східної Євро пи. Йдеть ся про бо роть- бу зі зброєю ма со во го зни щен ня і те ро риз мом. Го лов ною ме тою НА ТО є за хист сво бо ди і без пе ки всіх її членів політич ни ми й війсь ко ви ми за со ба- ми відповідно до Ста ту ту ООН.Нині діяльність НА ТО, яка здійснює політи ку «відкри тих две рей»,де далі роз ши рюєть ся. Во на охоп лює співпра цю і з дер жа ва ми, які не вхо- дять до скла ду цієї ор ганізації, у то му числі й з Ук раїною. Ук раїна і світП а р т н е р с т в о з Н А Т О.По чи на ю чи з 1994 р. на ша дер жа ва бе ре ак тив ну участь у прог рамі «Парт не р ство за ра ди ми ру» (ПЗМ), в рам ках якої українські війсь кові бу ли за лу чені до кіль кох де сятків спіль них ізкраїна ми чле на ми і парт не ра ми НА ТО ми рот вор чих нав чань як на те ри- торії на шої країни, так і за кор до ном.У своїх взаємовідно си нах з НА ТО Ук раїна по до ла ла шлях від Хартіїпро особ ли ве парт не р ство (1997 р.) че рез План дій (2002 р.) до Інтен си-Т Е М А 1 Політична карта світу301Мал. 13. Штаб квартира ФАО в Римі та ло го тип ФАОфіко ва но го діало гу з НА ТО що до пи тань на бут тя член ства і відповідних ре форм. Про цес Інтен сифіко ва но го діало гу про по нуєть ся країнам, що вис ло ви ли зацікав леність ста ти чле на ми НА ТО, і є пер шим ета пом офіційно го про це су підго тов ки країн до член ства в НА ТО. У серпні 2009 р. Пре зи дент Ук раїни зат вер див пер шу Річну національ ну прог ра му на 2009 р. з підго тов ки Ук раїни до на бут тя член ства в НА ТО. Тоді ж було під- писано Декларацію про доповнення Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО.РОЗДІЛ РОЗДІЛЗмен шен ня го ло ду та жеб ра цт ва бу ло наз ва не на спеціальній сесіїГе не раль ної Асамб леї ООН в 2000 р. однією з вось ми цілей по точ но го ти ся чоліття. З ог ля ду на це, особ ли ву роль посідає Про до воль ча і сільсь ко - гос по дарсь ка ор ганізація Об’єдна них Націй (ФАО). Це є міжу ря до ва міжна род на ор ганізація, спеціалізо ва на ус та но ва ООН (мал. 13). Во на бу ла зас но ва на 1945 р. із штаб квар ти рою в Римі. Го лов ни ми ціля ми ФАО є збір, вив чен ня і по ши рен ня інфор мації з пи тань хар чу ван ня, про до воль- ства, сільсь ко го гос по да р ства, спри ян ня поліпшен ню ви роб ни цт ва і збу ту про до воль ства та ін.З ме тою за побіган ня за го ст рен ню проб ле ми го ло ду на пла неті ФАОна ма гаєть ся пе ред ба чи ти надз ви чайні си ту ації у сфері про до воль ства. За до по мо гою знімків із су пут ників, поль о вих досліджень та офіційнихда них про вро жайність і за па си про- до воль ства співробітни ки ФАО конт- ро лю ють по пит і про по зицію що до про до воль чих про дуктів на світо во му рин ку. У разі нас тан ня надз ви чай- них си ту ацій ФАО до по ма гає сільсь- ким меш кан цям відно ви ти ви роб ни- цт во про дуктів хар чу ван ня.Се ред міжу ря до вих міжна род нихор ганізацій до сить відо мою у світі є Організація Об’єдна них Націй зпи тань освіти, на у ки і куль ту ри (ЮНЕС КО). Це спеціалізо ва на ус та- но ва ООН, яка нині об’єднує 192 кра-Мал. 14. Зал засідань і ло го тип їни. Во на ви ник ла 1945 р., штаб квар- ти ра пе ре бу ває в Па рижі (мал. 14).ЮНЕС КО§ 6. Міжнародні організаціїЮНЕС КО здійснює досліджен ня в га лузі освіти, на у ки і куль ту ри,сприяє про су ван ню, пе ре дачі та обміну знан ня ми, здійснює обмін спеціалізо ва ною інфор мацією то що. Од нак зав дан ня цієї ор ганізації не об ме жу ють ся публікацією на у ко вих відкриттів. Роз ви ва ю чи співпра цю між дер жа ва ми в га лузі освіти, на у ки і куль ту ри, ЮНЕС КО праг не до до сяг нен ня ви щої ме ти – за без пе чен ня ми ру і міжна род ної без пе ки, до т ри- ман ня прав лю ди ни, взаємної по ша ни лю дей і на родів.31 Ге ог рафія куль ту риЯ к р я т у в а л и Н у б і й с ь к і х р а м и .У Єгипті, зок ре ма в Нубійськійпус телі, є безліч давніх храмів і пам’ят ників. З будівницт вом Асу ансь кої греблі на річці Ніл ці пам’ят ни ки, що налічу ють 5000 років, опи ни ли ся під заг ро зою за топ лен ня. У 1960 р. ЮНЕС КО роз гор ну ла міжна род ну кам- панію про ти їхнь о го зни щен ня. Про те вря ту ва ти пам’ят ни ки мож на бу ло ли ше од ним спо со бом – ви вез ти із зо ни за топ лен ня і вста но ви ти на ви що му місці. Са ме так і вчи ни ли. Запрошені ЮНЕС КО міжна родні екс- пер ти розріза ли пам’ят ни ки на час ти ни, а потім за но во зібра ли в без печ- но му місці. На цей грандіоз ний про ект бу ло вит ра че но 20 років тяж кої праці.До 2008 р. ООН вклю чи ла до сво го спис ку об’єктів світо вої спад щи нипо над 850 куль тур них, при род них та при род но куль тур них об’єктів. З ог ля ду на ве ли ку цінність цих пам’яток для всіх лю дей, їх вва жа ють за галь ним над бан ням людства. ЮНЕС КО до по мог ла за хис ти ти ба га то та ких пам’яток у по над 80 країнах світу.Практичне завданняЗа картою атласу з’ясуйте, які країни входять до складу СНД, НАТО, ЄС.У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я? Міжнародні організації – об’єднання держав або національних громад, у тому числі неурядового характеру, для досягнення загальних цілей у різних сфе- рах життя суспільства. ?? Існують загальнополітичні і спеціальні міжнародні організації. ?К л ю ч о в і т е р м і н и і п о н я т т я?? загальнополітичні міжнародні організації ? ?? спеціальні між на род ніор га нізації ? ?? ООН ? ?? РЄ ? ?? ЄП ? ?? СНД ? ?? НАТО ? ? ЄС ? ?? ФАО ? ?? ЮНЕСКО ?САМОПЕРЕВІРКАI Назвіть найвпливовіші міжнародні організації.II Поясніть, як відрізняється роль загальнополітичних і спеціальних між- народних організацій.III Як пояснити суперечливі думки в нашому суспільстві щодо членства України в НАТО?IV Висловіть своє ставлення щодо потреби участі України в діяль но сті різних міжнародних організацій.Òeìà 2. .32 НАСЕЛЕННЯ1СВIТУЛюди є головним багатством будь якої країни. Утім і в пла-не тарному масштабі основною «дійовою особою» є саме людина. Адже все, що відбувається, виробляється і здійснюється на Землі, зрештою, оцінюється через придатність або непридат- ність, корисність чи некорисність, безпеку або небезпеку як для кожної окремої людини, так і для всього населення світу. Насамперед населення визначає можливості і масштаби діяль- ності кожної окремої держави у багатьох сферах виробництва, науки і культури. Ось чому така велика увага приділяється дослідженню найрізноманітніших характеристик населення: чисельності населення та її динаміці, статево-віковому складу і сімейному стану, рівню освіти й зайнятості, расовому й етнічно- му складу тощо.РОЗДІЛГ оловні ознаки (характеристики) населення світу визначають-ся демографічним процесом – безперервними змінами в ході природного та механічного руху населення. Зважаючи на різно- маніття наслідків такого процесу, населення вивчають різні науки. Демографіядосліджує закономірності відтворення насе- лення й окремих його груп шляхом аналізу природного руху і змін статево вікової, шлюбної та сімейної структур. Наука етно- графія вивчає побутові й культурні особливості життя народів. А географія населенняспрямовує свою увагу на особливості роз- міщення населення і поселень на земній кулі залежно від при- родних особливостей та суспільних умов його існування.КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ. ПРИРОДНИЙ І МЕХАНІЧНИЙ РУХ. СТАТЕВО-ВІКОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ§7.Географічна розминкаПригадайте, що є міграцією. Поясніть, чим імміграція відрізняється від еміграції.Кількість населення.Сукупність людей, які проживають на певнійтериторії, становить її населення. Зрозуміло, що чисельність населення світу не є постійною величиною і щороку змінюється (мал. 15). Головним§7. Кількість населення...джерелом інформації про такі зміни є переписи, які здійснюють регуляр- но у більшості країн через кожні 10 років. Завдяки їм відомо, що на сьогод- нішній день чисельність населення світу становить 6,8 млрд осіб.Загалом чисельність населення світу постійно збільшується. Однак 33темпи зростання не завжди були однаковими. Свого піку вони дося- гли в період 1965–1970 рр. Тоді після здобуття політичної незалежності більшість країн Азії, Африки та Латинської Америки отримали доступ до медичного забезпечення, завдяки чому рівень смертності у них зменшився вдвічі.тис. осібЗавдяки передусім країнам, щорозвиваються, темпи зростання населення у світі у середині ХХ ст. сягали 2 % на рік. Як наслідок, менш ніж за 40 років, з 1960 по 1999 р., чисельність населення планети зрос- ла вдвічі, а восени 1999 р. перетнула позначку 6 млрд. Це явище стрімкого зростання чисельності населення зем- ної кулі дістало назву «демографічно- го вибуху»Мал. 15. Динаміка чисельностінаселення Землі%.Проте у 1990 ті роки почала про-стежуватися тенденція зростання смертності, здебільшого у розвину- тих країнах. Як наслідок, темпи зростання населення світу почали неухильно скорочуватися. У ниніш- ній період (2005–2010 рр.) ці темпи становлять приблизно 1,2 % на рік і чисельність населення світу щорічно збільшується приблизно на 79 млн осіб (мал. 16). Це означає, що через кожні 12 місяців населення Землі зростає більш як на одну «Францію», «Велику Британію» чи «Італію», або на один «Єгипет» чи дві «Аргентини».Мал. 16. Темпи зростаннячисельності населення світу, %Практичне завданняЗа малюнком 16 і Додатком визначте і подальші перспективи щодо темпів зростання чисельності населення світу.Європа у цьому прирості не бере участі, оскільки тут він є нині від’єм ним(населення Європи зменшується на 1 млн осіб щорічно). Левова частка при- росту населення світу припадає на найменш розвинуті регіони, передусім на країни Азії та Африки. Втім, як передбачається, у подальшому, в 2045– 2050 рр., темпи приросту населення навіть у цих частинах світу суттєво знизяться і загалом у світі становитимуть лише 0,3–0,4 % на рік (мал. 16).Т Е М А 2 Населення світу341РОЗДІЛ Мал. 17. Щорічний приріст населення світуПрогнозЗа прогнозами ООН, якщо показники народжуваності в країнах, що роз- виваються, і далі скорочуватимуться, то в 2012 р. чисельність населення світу становитиме 7 млрд осіб, в 2025 р. – 8 млрд осіб, а в 2045 р. вона може досягти 9 млрд осіб.Природний рух.Чисельність населення світу зростає завдяки тому, щона Землі постійно змінюються покоління людей унаслідок природного руху населення, або його відтворення. Відтворення (природний рух) населення – це зміна чисельності і складу населення внаслідок народжу- ваності і смертності, без урахування механічного переміщення. Відтворення населення визначає розміри природного приросту.Природний приріст – це різниця між народжуваністю та смертністю(обчислюється на 1000 жителів на рік). Він буває додатним у разі переви- щення народжуваності над смертністю і від’ємним, коли смертність біль- ша від народжуваності, або нульовим, коли ці показники мають однакове значення (мал. 17).Зазвичай у світі виділяють два типи відтворення населення. Для першого типу характерні порівняно невисокі показники наро-джуваності, смертності й природного приросту, що становить менш як 2 особи на 1000 жителів. Подекуди рівень народжуваності нижчий за той, який необхідний для простого відтворення населення. Так, в Україні та Росії природний приріст становить відповідно –6 і –5 осіб на 1000 жителів.Перший тип відтворення населення характерний для більшості країнЄвропи, Північної Америки і деяких інших регіонів світу. Тут відбуваєть- ся прискорене старіння населення, коли у віковій структурі переважає населення старших вікових груп.§7. Кількість населення...ПрогнозУ період 2009–2050 рр. чисельність населення в 45 розвинутих країнах, за прогнозами, зменшиться. Наприклад, у Росії чисельність населення зменшиться на 33 млн осіб, в Японії – на 25 млн осіб, в Україні – на 15 млн осіб, у Німеччині – на 8,4 млн осіб, а в Польщі – на 7,7 млн осіб.35Другий тип властивий країнам Азії, Африки й Латинської Америки,для структури населення яких характерна висока частка молодших віко- вих груп. Адже тут порівняно високі показники народжуваності, стабіль- ні (часто низькі) показники смертності та високий природний приріст, що перевищує 12 осіб на 1000 жителів.Найбільший у світі природний приріст населення спостерігається вафриканській Уганді та азійському Ємені, де він перевищує 35 осіб на 1000 жителів. У десятках країн, що розвиваються, і чимало з яких нале- жать до найменш розвинутих країн, на одну жінку припадає понад четве- ро дітей.У глобальному масштабі однією з найважливіших демографічних змін,що відбулися, є майже повсюдне скорочення народжуваності – з п’яти дітей на жінку в період 1965–1970 рр. до менш ніж три дитини на жінку у 2005–2010 рр.Механічний рух.На чисельністьнаселення держав, його структуру таінші характеристики впливає не лише природний, а й механічний рух насе- лення. Пригадайте, такий рух, тобто переміщення людей по території, зумовлений зміною постійного місця проживання та пошуку роботи, ще називають міграцією (від лат. мigratio – переходжу, переселяюсь). Основними причинами міграцій є пошук роботи (мал. 18), політичні утиски людей у своїй країні, релігійні та інші гуманітарні причини.Міграції можуть різнитися за багатьмаознаками. Вам уже відомо з курсу геогра- фії України, що всі міграційні переміщен- ня поділяються на зовнішню і внутрішню міграції. Так само ви маєте пам’ятати, що у зовнішній міграції розрізняють емігра- цію (від лат. emigro – виселяюсь) та іммі- грацію (від лат. immigrans – той, що засе- ляється).Внутрішня міграція позначається тіль-ки на кількості жителів у різних регіонах однієї країни. Тим часом зовнішня мігра- ція може впливати на загальну чисель- ність населення країни.Кількість міжнародних мігрантів зрос-тає. У 2005 р. їх було 192 млн, а в 2010 р., імовірно, збільшиться до 210 млн. Проте, як і раніше, міжнародні мігранти стано- витимуть лише 3 % від загальної чисель- ності населення світу.Мал. 18. Частка робочих-іммігрантів серед загальногонаселення деяких країнТ Е М А 2 Населення світуПрогнозЗа прогнозами ООН, близько 128 млн міжнародних мігрантів, або 61 %, проживатимуть в розвинутих країнах, а 82 млн таких мігрантів, або 39 %, – у країнах, що розвиваються. Найбільше міжнародних мігрантів буде в Європі (33 %), далі за цим показником розташуються Азія (28 %), Північна Америка (24 %), Африка (9 %), Латинська Америка і Кариб- ський басейн та Океанія (3 % в кожному з цих регіонів). На країни з високим рівнем доходу припадатиме 62 % загальної кількос- ті міжнародних мігрантів. Лідерами щодо кількості міжнародних мігрантів будуть США, де проживатимуть 20 % загальної кількості таких мігрантів. Далі слідуватимуть Росія (6 %), Німеччина (5 %), Канада (3 %) і Саудівська Аравія (3 %). Значну частку населення становитимуть мігранти в Австралії, Ізраїлі, Йорданії, у Гонконзі й Макао, у деяких невеликих держах Європи тощо.36 361Міграційна політика держав.У багатьох розвинутих країнах повільнезростання чисельності працездатного населення разом із стійким еконо- мічним зростанням є причиною браку робочих рук. Причому це стосуєть- ся тих сфер діяльності, куди приходить працювати все більша кількість трудящих мігрантів. Зважаючи на це, починаючи приблизно з 1995 р. розвинуті країни стали відкритішими з точки зору допуску мігрантів до роботи там, де відчувається брак робочої сили. У 2005 р. майже половина розвинутих держав заявила про своє бажання залучати більшу кількість висококваліфікованих робочих іммігрантів (мал. 18).РОЗДІЛСтатево віковий склад населення. Віковий складнаселення неоднако-вий у різних країнах світу. В країнах, що розвиваються, загалом прожи-ває більше літніх людей, ніж в економічно розвинутих країнах. Однак якщо порівняти частку літніх людей у загальній чисельності населення країн, то спостерігається протилежна ситуація. Так, у більш розвинутих країнах на частку літніх людей припадає 21 % (мал. 19, 20). Водночас, у менш розвинутих країнах частка літніх людей помітно менша і стано- вить 9 %.Серед окремих регіонів світу найбільше літніх людей у Європі – 22 %.Приблизно удвічі менше людей цієї вікової категорії в Азії, Латинській Америці та у Карибському басейні – 10 %. Ще менше літніх людей в Африці, де їх частка становить тільки 5 %.У більшості країн і регіонів світу тривалість життя збільшується. Запрогнозами, вона перевищуватиме 76 років у розвинутих державах і 65 років у країнах, що розвиваються. У найменш розвинутих країнах, дві третини з яких зазнають серйозного негативного впливу епідемії ВІЛ/ СНІДу, середній показник очікуваної тривалості життя становить лише близько 55 років.Реалії сьогоденняК о н т р а с т и т р и в а л о с т і ж и т т я .Найбільша середня тривалість життя населення в Андоррі – 83,5 року. Понад 80 років у середньому триває життя населення також у Сан Марино і в Сінгапурі (81,7 року), в Японії (81,3 року), в Австралії, Швейцарії та Швеції (80,5 року), в Ісландії (80,3 року), Канаді (80,2 року). Найменша тривалість життя у таких афри- канських країнах як Свазіленд (32,6 року) і Ботсвана (33,7 року). В Україні тривалість життя населення становить 68 років.§7. Кількість населення...У глобальному масштабі очікувана тривалість життя після настання60 річного віку збільшилася з 15 років у 1950–1955 рр. до 20 років у 2005–2010 рр., а в 2045–2050 рр. цей показник досягне 23 років. Отже, люди літнього віку продовжують ста- ріти, і очікується, що частка осіб у віці 80 років або старше, яка нині ста- новить 1,5 % загальної чисельності населення у світі, в 2050 р. дорівнюва- тиме 4,4 %.37Найбільше літніх людей, як і нині,буде в Європі – 35 % в 2050 р. В Азії, Латинській Америці та Карибському басейні літні люди на той час становитимуть 24 % загаль- ної чисельності населення. Найменше літніх людей буде в майбутньому в Африці – лише 10 % населення.Статевий складнаселення світухарактеризується незначнимперева-жанням чоловіків над жінками. На 100 жінок припадає приблизно 102 чоловіки. Однак у найбільш праце- здатному віці – від 15 до 49 років – жінок, навпаки, дещо більше – 52 %. До того ж тривалість життя жінок вища, ніж тривалість життя чолові- ків – 70 проти 65 років. Оскільки очікувана тривалість життя жінок, особливо у старшому віці, вища, ніж у чоловіків, більшість літніх людей становлять жінки. Так, у віковій групі 60 років і старше на кожних 100 жінок припадає 82 чоловіки. Мал. 19. Частка населення віком до15 років у деяких країнах світуДемографічна політика держав.Демографічна політика–цесисте- ма адміністративних, економічних, пропагандистських та інших заходів, які здійснюються державою з метою врегулювання передусім народжува- ності. В країнах з першим типом від- творення населення державні заходи спрямовані на збільшення народжу- ваності та природного приросту, а в країнах з другим типом, навпаки, на скорочення. Так, у багатьох європейських країнах (ФРН, Нідерланди, Швеція тощо) запроваджують грошові субсидії, певні міри соціального захисту та стимулювання, інші заходи соціально економічного характе- ру для підтримки сімей і жінок, які мають дітей. А в Китаї, навпаки, державного значення набула політика стримування народжуваності.Мал. 20. Частка населення вікомпонад 65 років у деяких країнахсвітуТ Е М А 2 Населення світуПроблемаСтаріння населення породжує проблеми, пов’язані із забезпеченням фінансової стабільності як пенсійних систем, заснованих на перерозподі- лі доходів, унаслідок чого частина доходів молодих поколінь використо- вується на користь як старших поколінь, так і системи охорони здоров’я. Оскільки жінки становлять більшість літніх людей і протягом свого життя меншою мірою задіяні на ринку праці, вони особливо ризикують опинитися серед незаможних у літньому віці. Як, на вашу думку, держа- ва має реагувати на цю проблему?381Старіння населення може забезпечити додаткове і постійне збільшеннядоходу на душу населення і економічне зростання, за тієї умови, що вна- слідок зменшення кількості дітей більше жінок поповнюватимуть ринок робочої сили, що обсяг інвестицій у сектори охорони здоров’я і освіти збільшуватиметься і що люди відкладатимуть більше коштів, необхід- них для життя протягом тривалішого періоду перебування на пенсії. Проте відповідні результати залежатимуть від створення належних інститутів і прийняття на озброєння стратегій, які сприяють накопичен- ню людського та фізичного капіталу.РОЗДІЛУ З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я? Чисельність населення світу становить 6,8 млрд осіб і темпи його зростання сягають 1,2 % що річно. ?? У більшості країн Європи і Північної Америки, для яких характерний пер- ший тип відтворення населення, переважає населення старших вікових груп. ?? У країнах Азії, Африки та Латинської Америки, для яких властивий другий тип відтворення населення, висока частка молодших вікових груп. ?? Кількість міжнародних мігрантів зростає, найбільше їх очікується в Європі, а серед країн – у США. ?? Зменшення розміру сімей і зростання тривалості життя зумовлює процес ста- ріння населення в усьому світі. ?К л ю ч о в і т е р м і н и і п о н я т т я?? кількість населення ? ?? відтворення ? ?? типи відтворення населення?? при родний рух населення ? ?? природний приріст ? ?? механічний рухнаселення ? ?? міграція ? ?? еміграція ? ?? імміграція ? ?? статево віковийсклад населення ? ?? міграційна політика ? ?? демографічна політика ?САМОПЕРЕВІРК АI Покажіть на карті регіони світу, де переважає: а) перший тип відтворен- ня населення; б) другий тип відтворення населення.II Поясніть причини появи подібних гасел у Китаї: «Одна сім’я – одна дити- на» та Індії: «Одна сім’я – дві дитини».III Обґрунтуйте необхідність скорочення темпів приросту населення для країн, що розвиваються.IV Доведіть, що старіння населення світу породжує проблеми.Pestushko10a1.indd 38 29.06.2010 12:30:00