Реферат з педагогіки
Відповідно до пріоритетів „Національної доктрини розвитку освіти України у ХХ столітті” педагогічна наука веде пошуки нових методичних технологій перебудови змісту освіти, які б забезпечували не лише високу теоретичну і практичну підготовку, а й сприяли переорієнтації навчального процесу на особистість учня, на створення сприятливих умов для досягнення кожним учнем можливого для нього рівня знань.
Вивчення математики сприяє формуванню позитивних якостей особистості, рис характеру, емоційно-вольової сфери учнів: розумової активності, пізнавальної самостійності, саморегуляції, продуктивного і творчого мислення, чесності, правдивості, інтелектуальної витриманості, наполегливості.
Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна діяльність сприяє активізації й результативності навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору, а також прислуховуватись до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці.
Коли дитина вчить дитину, то є найбільша можливість засвоїти матеріал — 90%, коли здійснюється навчання у процесі роботи — 75%, навчання у малих групах — 50%, викладання на основі демонстрацій і дослідів — 30%, використання ТЗН — 20%, самостійне читання нового матеріалу — 10%, монологічне пояснення вчителем нового матеріалу — 5%. Ці дані взяті із таблиці наведеної комісією по освіті, яка діє в ЮНЕСКО.
І тому в своїй роботі вчителі нашої школи намагаються використовувати перші із наведених видів робіт.
Вони й становлять основу адаптивної системи навчання за книгою А.С.Границької „Навчити діяти і думати”, елементи якої використовуємо в своїй роботі.
В основі цієї концепції навчання лежить перш за все принципово нова модель організації навчання .
Організаційна структура уроку дозволяє збільшити час самостійної роботи учнів, що в свою чергу вимагає переходу до неперервного управління, що забезпечує надійну реалізацію на практиці основних положень теорії діяльності.
Як організувати самостійну роботу всіх учнів? Як перевірити її результат у кожного учня? Як забезпечити матеріалами і завданнями клас, що працює самостійно? Ця проблема стає постійною турботою вчителя, в АСН.
Більшу частину часу на уроках слід відводити на усну самостійну роботу, яка проводиться в парах різного типу. Робота в парах включає взаємоконтроль, як один із засобів, що забезпечує контроль результатів самостійної роботи. Самостійна робота учнів на уроці не тільки дозволяє активізувати діяльність учнів, але й створює умови для індивідуальної роботи вчителя на уроці.
Але щоб спокійно працювати індивідуально на фоні самостійно працюючого класу, необхідно спочатку спеціально навчити учнів прийомам самостійної роботи, прийомів взаємоконтролю і самоконтролю.
Робота є основою для організації самостійної роботи на уроках. На відміну від роботи в малих групах, де учні відповідають по черзі командиру (асистенту) в парах адаптивної системи будь-якого типу в кожний момент половина учнів говорить, а інша половина контролює. Потім вони міняються ролями. Лідерів тут нема.
В адаптивній системі навчання використовують три види пар: статична, динамічна і варіаційна.
Статична пара
— працюють учні, що сидять разом за партою.
Динамічна пара
— це мала група з чотирьох учнів. Об’єднуються учні які сидять за сусідніми партами.
1 ТАКТ
2 ТАКТ 3 ТАКТ
Варіаційна пара
— чотири учні, кожний працює то з одним то з другим сусідом. При цьому відбувається обмін матеріалом, варіанти яких будуть пророблені кожним членом мікро групи.
1 ТАКТ
2 ТАКТ 3 ТАКТ
Динамічна пара працює за завданням написаними на дошці або плакаті. Вчитель дає 4 варіанти завдань, 4 питання, 4 пункти плану. Матеріал проробляє кожний учень в різній послідовності. Потім робота завершується спільною роботою групи по узагальненню і систематизації знань. Кожний питає кожного по своєму питанню, кожний відповідає кожному на ті питання.
Варіаційна пара є одним з видів колективного навчання. На відміну від динамічно пари, де розподіляється по частинах одне для всіх спільне завдання, у варіаційній парі відбувається інтеграція зусиль. Затраченим кожним на підготовку різних матеріалів. У варіаційній парі обробляються різні матеріали, підготовлені різним членом колективу самостійно. Наприклад, кожний готує карточку з питанням, завданнями. На звороті картки дано відповіді на питання, розв’язування задачі і прикладів. Після перевірки карточок вчителем, який підходить до кожного учня, сідають у четвірці так, щоб кожний з них міг працювати то з лівим, то з правим сусідом. Перший такт— кожний питає сусіда усно по своїй картці. Учні задають один одному питання, слухають відповіді з записами на звороті картки. Задачі і приклади розв’язуються усно. Перевіряючий слідкує за ходом розв’язку по запису на звороті картки. Після взаємоперевірки і взаємо навчання партнери міняються картками.
2 такт Поворот до нового партнера, що сидить за сусідньою партою. Перевіряючий працює по карточці по якій тільки що був перевірений сам. На звороті є запис відповідей на питання або хід розв’язування задач. Так що кожний перевіряючи й може перевірити і навчити. Після завершення роботи відбувається зміна карточок. Поворот до першого партнера.
Третій такт — робота з першим партнером, але по новій карточці. Робота завершується як тільки вернеться своя карточка.
Колективне навчання не слід підміняти роботою в малих групах, де перевіряючий назначається сильніший учень. Лідерство породжує нерівноправність.
Схематично роботу в парах можна ще і так компактніше зобразити:
Статична пара
Динамічна пара
Варіаційна пара
Незалежно від того, яким чином здійснюється управління самостійною роботою учнів на уроці, вчитель повинен оволодіти прийомами індивідуальної роботи з учнями.
Частину часу індивідуальної роботи вчитель приділяє управлінню, яке здійснюється в процесі обходу всіх учнів. В процесі обходу здійснюється істинне співробітництво вчителя з кожним учнем. До кожного підійти, допомогти, дати пораду, кожного підбадьорити, похвалити. В процесі обходу здійснюється заохочення учнів до плідної самостійної роботи. Обійшовши всіх і впевнившись, що всі працюють, потрібно перейти до включеного контролю, в ході якого вчитель визначає степінь самостійності учнів, дивиться, як вони здійснюють взаємоконтроль, як допомагають товаришу, чи не проявляють лишньої строгості. Все це, і багато іншого може стати об’єктом оцінки за самостійну роботу. Учням невідомо кого буде оцінено. Поступово потреба в регулярному керівництві і включеному контролю відповідає, бо учні мають навики роботи в парах. В цьому випадку вчитель переходить до індивідуальної роботи в режимі „відключений контроль”. Таку індивідуальну роботу можна також проводити по-різному (біля дошки, біля стола, за партою учня), за різними завданнями. Вчитель заздалегідь може спланувати собі індивідуальну роботу з учнями.
Складаючи календарне планування вчитель може зразу собі помітити, які теми та розділи можна вивчити по адаптивній системі навчання. Бо не всякий матеріал учні можуть опанувати самостійно. Можна скласти так званий сітьовий план або лінійний план-графік. В сітьовому плані за допомогою умовних позначок вказується який матеріал як буде вивчатися, які види контролю ВК чи СК, чи контроль збоку вчителя.
Лінійний план складається на кожного учня. Я в своїй роботі ще не дуже практикую складання таких планів, бо це дуже громіздка робота, хоч як пишуть, вона себе оправдовує на практиці. Ми заводимо листки контролю на кожного учня, де ведеться облік оцінювання роботи учня на уроці різними видами оцінювання. Для того щоб учні могли працювати в парах необхідно мати багато різних матеріалів з адаптацією. Це ос
Яка ж структура уроку при переході до АСН?
1. Початок уроку (5 хв.) Взаємоперевірка домашнього завдання. (Робота в статичних чи варіаційних парах)
2. Пояснення нового матеріалу вчителем (10-15 хв.)
3. Інструктаж до домашнього завдання (3-5 хв.)
4. Фізкультхвилинка
Самостійна робота учні на уроці в статичних, динамічних чи варіаційних парах (20-25 хв.) (Включений і відключений контроль з боку вчителя)
Хоч підготовка таких уроків громіздка, але намагаюсь в своїй роботі використовувати елементи АСН, а також різні елементи методики ЧПКМ і інших новітніх технологій. Ось, наприклад, при вивченні теми „Трапеція. Середня лінія трапеції” у 8 кл. (конспект додається)
Не кожний урок можна побудувати по схемі структури уроку в АСН. Тому на більшості уроків використовую тільки елементи із АСН. Взаємоперевірка домашнього завдання — це можна робити навіть на кожному уроці.
Самостійне вивчення нового матеріалу можна якщо є складність, то вивчати частину самостійно, а частину вчитель пояснює. Таке часто практикую при вивченні теорем і їх доведень з геометрії. Те що важче засвоїти — пояснюю, а те що легше засвоїти — учні самостійно опрацьовують (робота в Наприклад, при вивченні теми „Співвідношення між кутами трикутника і протилежними сторонами” у 9 класі.
Першу частину теореми „У трикутнику проти більшого кута лежить більша сторона, проти більшої сторони лежить більший кут.” я доводжу, другу частину вивчають самостійно. (робота в парах статичних чи динамічних).
При вивченні арифметичної чи геометричної прогресії, можна дати для самостійного опрацювання даний матеріал по частинах (робота в динамічних парах)
При підготовці уроків в системі АСН вчителю потрібно звертати увагу на підготовку карток для роботи у варіаційних парах (як уже сказано вище).
В своїй роботі я використовую роздатковий матеріал із посібника „Геометрія. 7-9 кл. Задачі і вправи на готових кресленнях. Ю. М. Рабинович. КІМО.2001.
Це дуже цінний посібник. З кожного аркуша цієї книжки я зробила по кілька ксерокопій, розрізала і маю дуже багато роздаткового матеріалу з різнорівневими завданнями. Я використовую їх для роботи у варіаційних групах при закріпленні вивченої теми з геометрії ,бо задачі підібрані для кожної із тем. Ще дуже цінний цей посібник тим, що економить багато часу, а також є відповіді і вказівки до розв’язання задач, які можна виписати перед уроком на переносній дошці чи плакаті.
Щоб виховувати в учнів інтерес до математики, формувати критичне мислення, просторову уяву часто на уроках проводжу рольові ігри.
Наприклад, при розв’язуванні задач на знаходження площ геометричних фігур у 9 класі учням було задано таку задачу: знайти скільки потрібно плиток трикутної форми, форми паралелограма і трапеції для насталювання паркетом підлоги в дитячому садку , якщо площа кімнати 575×800 см.
Учням було роздані моделі плиток: трикутники, паралелограми, трапеції
Розв’язувати таку задачу дуже цікаво. Працюючи в динамічних парах, учні пропонували кожний по-своєму викладати візерунок на паркеті. Треба було вміти правильно і розкласти, і обчислити площі даних фігур і загальну площу.
Розвитку творчої думки в учнів сприяє самостійне складання задач, математичних ребусів, що особливо подобається учням. Працюючи в парах, прислухаючись до думки товариша, учні вчаться думати, аналізувати, співставляти, робити висновки, шукати правильне рішення поставленої проблеми.
При вивченні розділу „Елементи прикладної математики” в 9 кл. (алгебра) учні вчаться аналізувати дані прикладні задачі і будувати їхню математичну модель. Тут важливим є також використання міжпредметних зв’язків з фізикою, хімією, географією, кресленням.
При вивченні теми „Координатна площина” (6 кл.) працюючи у варіаційних парах, учні вчаться за даними координатами точок відкладати їх на площині, а сполучивши креслити різні фігури тварин, рослин і навіть скласти цілий малюнок, а також розв’язувати обернене завдання. Так у ненав’язливій і цікавій формі учні добре засвоюють дану тему.
„ ... Я повинен пізнати світ і себе, я потребую життєвих експериментів. Я хочу приміряти до себе і ту роль, і цю, хочу зазнати неймовірного, хочу перевірити відоме. Мені потрібні труднощі й помилки”, — так визначив В. Леві алгоритм пошуку істини кожною особистістю.
Працюючи на уроках в парах, учні постійно перебувають у діалозі, як зовнішньому ( вчитель – учень, учень – учень) так і внутрішньому ( діалог учня з поставленою проблемою). Це стимулює творчу працю учнів, спонукає їх критично мислити, що дуже важливо для розвитку особистості.
Тому й намагаюсь на уроках, де це можливо застосувати, елементи технології методики ЧПМ: „гранування”, „кубування”, „кола Вена”, розминка „ Енерджайзер”, застосування цих елементів урізноманітнює види роботи на уроці, зацікавлює учнів. Їх можна використовувати спільно із елементами адаптивної системи навчання. Так, наприклад, при проведенні підсумкового уроку по темі „Чотирикутники” у 8 кл. Учням було дано завдання порівняти властивості чотирикутників, записавши їх у „кола Вена”. Учні працювали у варіаційних парах, завдання були різні. В кінці було проведено підсумок, узагальнення вивченого. „Кола Вена” можна використовувати і при вивченні теми функції у 8 і 9 кл. Використовувала „кола Вена” і при вивченні „Ділення раціональних чисел „. Учні порівнювали властивості множення і ділення раціональних чисел, записуючи їх у „кола Вена”. Працювали в статичних парах.
Після вивчення властивостей будь-якої із геометричних фігур учні складають „гроно” вивчених властивостей, або „кубування ”.
Це можна використовувати дуже часто. Часто проводжу на уроках ігри „Щасливий випадок”, „Естафета”, „Математичне лото”
„Щасливий випадок”
— при вивченні теми „Чотирикутники” (8 кл.), „Вирази та їх перетворення” і „Функції” (7 кл.), „Круглі тіла” (6кл.), „Геометрична прогресія” (9кл.).
„Математичне лото”
— дії з десятковими дробами (5кл.), „Пропорції” (6кл.).
Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями,
· Гнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;
· Самостійно та критично мислити;
· Уміти бачити та формувати проблему, знаходити шляхи раціонального вирішення;
· Усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;
· Бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
· Грамотно працювати з інформацією;
· Бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі;
· Вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня;
Щоб допомогти учням оволодіти цими якостями і розробляються новітні освітні технології. А нам, вчителям, в міру своїх можливостей, свого педагогічного досвіду необхідно творчо застосовувати ці технології у навчально-виховному процесі. Не треба дуже захоплюватись і сліпо наслідувати те, що у когось дуже добре. Потрібно відкривати те, що найкраще можна застосувати для даного конкретного класу, для даного колективу дітей, враховуючи можливості всіх і кожного зокрема. І своїй роботі, в своїх починах і творчих дерзаннях бачити перед собою перш за все дитину, її можливості, її здібності, її проблеми, її особистість.
Література:
1. А. С. Границкая „Научить думать и действовать” Москва „Прсвещениє”. Адаптивная система обучения в школе
2. Освітні технології. Навчально-методичний посібник За загальною редакцією доктора педагогічних наук О. М. Пєхоти Київ „А.С.К” 2001
3. Технологізація навчання математики. Матеріали обласних педагогічних читань Івано-Франківськ 2002