Розподіл і перерозподіл національного доходу

.

На стадії виробництва розподіл національного доходу проявляється в тому, що створюється необхідний і додатковий продукт. На стадії розподілу необхідний і додатковий продукт розпадається на первинні доходи
– це доходи які підкреслюють, що суб’єкти, які їх одержують беруть безпосередню участь у створенні національного доходу. На стадії обліку відбувається утворення вторинних доходів
– це пенсії, стипендії, допомоги різного виду. На стадії споживання розподіл національного доходу відбувається між споживачами благ та послуг.

Перерозподіл національного доходу відбувається офіційними і не офіційними командами.

Національний дохід утворює два фонди:

- фонд споживання;

- фонд нагромадження.

Фонд споживання
– це частина національного доходу, яку в вигляді особистих доходів громадян використовують для задоволення їх споживчих потреб.

Фонд нагромадження
– це частина національног

о доходу, яка у вигляді капіталовкладень використовується для розширення виробництва.

Нагромадження поділяють на виробничу і невиробничу.

Виробнича
– використовується для будівництва підприємств та купівлю засобів праці.

Невиробнича
– використовується для будівництва житлових будинків, закладів освіти, охорони здоров’я, культури.

1. Загальний закон грошового обігу враховуючи функцію грошей як міру вартості і засобу обігу, к-сть грошей необхідну для обігу визначають:

;

Кгр
– к-сть грошей необхідна для обігу.

су – сума цін товарів, що реалізується в даному році.

о - швидкість обігу грошової одиниці.

2. Розгорнутий закон – враховуючи функцію грошей, як засобу платежу к-сть грошей визначається:

;

К – сума цін товарів поданих у кредит;

П – сума платежів за борговими зобов’язаннями.

ВВ – сума взаємопогашаючих безготівкових платежів.

3. Рівняння Фітера – це рівняння обігу згідно якого к-сть грошей необхідна для обігу прямо пропорційна кількості товарів і послуг та її ціні і обернено пропорційна швидкості обігу грошей.

;

М – к-сть грошей необхідних для обігу.

V –

Національний ринок

Національний ринок
– це сукупність соц.-економічних відносин у сфері обміну за посередництвом та послуг здійснюється реалізація товару, обмін капіталу.

НР – це сукупність окремих сегментів ринків в їх взаємодії і залежності.

Основними складовими НР є:

- Ринок товарів і платних послуг

- Ринок грошей і цінних паперів

- Ринок робочої сили.

Суб’єкти:

- Держава

- Підприємство

- Домашні господарства.

- Закордон

Кожен із сегментів ринків тісно пов’язаний і взаємодіє з іншими, а також з НР в цілому. Важливим елементом НР є: сукупний попит, сукупна пропозиція, рівноважна ціна.

Сукупний попит
– це величина обсягу продукції, яку готові купити покупці за кожного рівня цін. Сукупний попит можна визначати за формулою:

ВНП за в-ми.

.

Крива сукуп. попиту має від’ємний нахил через те, що зростання цін та товари приводить до зменшення сукупних витрат.

Сукупна пропозиція
– це обсяг товарів і послуг, який готові встановити усі виробники за кожного рівня цін.

Крива сукупної пропозиції має додатній нахил і показує обсяг національного виробництва за кожного рівня цін.

Для НР бажано, що сукуп. попит і сукуп. пропозиція частково збігається, але стану рівноваги на НР наколи не має. Тому, що попит і пропозиція взаємодіє за допомогою цін.