Увага та сприймання і їх роль у навчальній діяльності учнів
ДЕЯКІ УМОВИ УСПІШНОГО ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ
Ті, хто скаржиться, що в них погана пам’ять, нерідко просто не вміють запам'ятовувати і не враховують умов, необхідних для успішного запам'ятовування.
1. Важлива умова для того, щоб навчальний матеріал запам'ятовувався швидко й надовго,— інтерес до того, що запам'ятовуєш, й увага в процесі засвоєння і відтворення матеріалу. О. С. Пушкін виявив винятковий інтерес до поезії. Вірші він дуже любив, читав із захопленням і тому легко їх запам'ятовував. Сучасники поета зазначали, що Пушкіну досить було тільки прочитати разів два сторінку якого-небудь вірша, і він уже міг повторити його напам'ять. Надзвичайною пам'яттю на поетичні твори відзначався й Володимир Маяковський.
2. Велике значення для запам'ятовування мають почуття. Все, що пов'язане з радістю, гнівом, як правило, запам'ятовується краще від того, до чого людина ставиться байдуже.
3. Важлива умова доброго запам'ятовування — розуміння того, що треба засвоїти. Якщо думки, які потрібно засвоїти, не зрозумілі учневі, він починає механічно їх заучувати, дослівно зазубрювати; подібна навчальна робота лише шкодить його розумовому розвиткові, а те, що вивчене таким способом, швидко забувається.
4. Дуже важливо також поставити перед собою завдання — міцно й надовго засвоїти. Якщо учень вчить урок лише для того, щоб назавтра відповісти учителю (а потім все забути), то звичайно засвоєне з цією метою пам'ять швидко втрачає. Коли ж школяр учить із думкою про те, що певний матеріал треба пам'ятати довго, бо він знадобиться в житті, то й засвоєння його буде більш швидким і міцним.
В одному експерименті групі учнів прочитали два уривки літературного тексту однакової складності, причому сказали, що перший запитають завтра, а другий - через тиждень. Однак насправді обидва уривки запропонували розповісти через два тижні. Виявилося, що перший уривок учні майже зовсім забули, бо в них була мимовільна установка пам'ятати його недовго (до завтра), а другий уривок краще зберігся в їхній пам'яті (тут у них був намір довго не забувати його).
5. Велике значення для засвоєння навчального матеріалу має поєднання запам'ятовування з діяльністю людини, яка потребує мислення, активності. Якщо учень в процесі запам'ятовування порівнює, узагальнює, робить висновки, то в цих умовах процес засвоєння стає особливо свідомим і тому проходить більш успішно. Провадили такий дослід. Учням давали читати речення, кожне з яких було складене на певне правило правопису. При цьому дітей запитали, на які правила подані ці речення. Потім вони самі мали скласти речення на ці правила. Через кілька днів поцікавилися, як школярі пам'ятають усі речення. Виявилося; що тих речень, які були придумані самими учнями, вони запам'ятали втричі більше, ніж речень, поданих у готовому вигляді.
6. Наявність знань з того предмета, з якого засвоюється матеріал, також є сприятливою умовою для запам'ятовування, бо при цьому нове легше й міцніше пов'язується з тим, що вже відоме.
7. Запам'ятовування — праця, і праця інколи нелегка, тому важлива умова засвоєння навчального матеріалу — наполегливість, завзятість у роботі, вміння не залишати її напівдорозі, а досягати повного й міцного запам’ятовування. Це – вольові якості, без яких неможлива серйозна розумова робота.
Тести
Перша група: набір із 16 понять для запам’ятовування.
Завдання: визначити особливості опосередкованого запам’ятовування з допомогою “Методики піктограм”.
Слова (поняття) для запам’ятовування:
1) веселе свято;
2) тяжка праця;
3) смачні вечеря;
4) несподіване щастя;
5) небезпечна хвороба;
6) взаємне кохання;
7) підступний ворог;
8) героїчний вчинок;
9) радісна перемога;
10) надійна дружба;
11) сонячний день;
12) яскраве світло;
13) щасливий кінець;
14) тривалий відпочинок;
15) корисна їжа;
16) добра порада.
Інструкція: необхідно запам’ятати низку слівосполучень. Для спрощення запамятовування можна позначати кожне із запропонованих понять символічним малюнком. При цьому використання буквених чи цифрових символів не дозволяється. Якість малюнка значення немає. Потім за цими малюнками відновити запамятовуванні словосполучення.
Аналіз одержаних результатів
Першу групу тестів я проводила в двох школах: Отинійській ЗОШ І-ІІІ ст. (у 2 і 3 класі) і Угодницькій ЗОШ І-ІІ ст. (у 2 і 3 класі).
Я повідомила дітей про завдання мого приходу. Дітей це зацікавило і вони уважно слухали. Я пояснила, що їм потрібно робити, як і в чому. Діти приготувалися до роботи. Після того, як і прочитали декілька пар словосполучень, діти почали говорити: “Це легко”, “Ми запам’ятовуємо всі”. В класі відчувався невеликий шум. Та як тільки я прочитала половину, нікого майже не було чути. Прочитавши цілий набір слів, в класі була мертва тишина. Ніхто нічого не говорив. Вони тільки озиралися до сусідів, щоб підглянути. Я сказала, що ми перевіряємо результати. І діти почали попорядку повторювати пари словосполучень, користуючись своїми малюнками. Деякі учні все ще говорили пошепки з сусідами, вихваляючись, хто що написав чи намалював і скільки. Потім я підрахувала коефіцієнт знань дітей за формулою:
,
де т – кількість правильно відтворених слів;
п- кількість словосполучень, що їх треба було відтворити.
З результатів видно було, що найбільше і найкраще виконали роботу діти уважні. А що до шкіл, то найкращий рівень знань у Отинійській ЗОШ, а потім у Угодницькій ЗОШ. Проте з цим завданням впоралися майже всі учні добре, так як перша група слів
Друга група
: набір пар слів подібних і різних (протилежних) за значенням.
Завдання: визначити властивості пам'яті у дітей, обсяг запам’ятовуваного матеріалу.
Пари (групи) слів для запам’ятовування:
1) курка-яйце;
2) сонце-місяць;
3) пошта-лист;
4) вікно-двері;
5) холодно-тепло;
6) банк-гроші;
7) дим-полумя;
8) теорія-практика;
9) очі-ніс;
10) суша-вода;
11) ліжко-крісло;
12) ложка-виделка.
Інструкція: необхідно запам’ятати і записати якнайбільше пар слів на аркуш паперу, після того як будіть записані всі пари. Послідовність пар немає значення.
Аналіз одержаних результатів.
Другу групу тестів я знову проводила у двох школах: Отинійській ЗОШ І-ІІ ст. (в 3 і 2 класі), Угорницькій ЗОШ І-ІІ ст. (в 3 і 2 класі).
Перевірка проводилася аналогічно. Діти одних за одним запитували записані пари слів, перед цим відклавши ручки. На цей раз записаних слів було менше. Під час того, як я читала пари словосполучень, в класі не було ідеальної тишини, проте під час запису дітьми слів, ніхто не розмовляв і не озирався. Всі працювали самостійно. Вони намагалися самостійно записати всі пари слів, які вони пам’ятали. Оцінювався цей тест за 12-бальною системою. Кожна записана правильно пара слів – 1 бал. Якщо записані всі 12 пар – 12 балів. Це уже другий тест, складніший за попередній і діти це зрозуміли. Ті учні, які минулого разу записали мало слів, цього разу записали теж мало. Проте сильніших виявилось менше, через те, що деякі учні на перший тест відповіли добре, а на другий – гірше. Хоча були і такі випадки, що ті, хто перший тест виконали погано, цей виконали краще, через те, що вони були більше уважними, а це має велике значення.
Знову по результатах передувала Отинійська школа. Це напевно, пов’язано, з тим, що у цих дітей краща підготовка і, звичайно, вони краще працюють і в школі. Хоча є діти в Угорнецькій ЗОШ, які по результатах кращі за дітей Отинійської школи.
Третя група
: 10 пар словосполучень, зовсім різних за значенням і написання.
Завдання: перевірити властивості пам'яті дітей молодшого віку.
Пари слів для запам’ятовування:
1) жук-крісло;
2) аудиторія-ластівка;
3) лялька-стеля;
4) роман-корінь;
5) фарба-туман;
6) яблуко-небо;
7) очі-виделка;
8) буква-кисіль;
9) ніж-дерево;
10) ліжко-килим.
Інструкція: необхідно запам’ятати як найбільше пари слів. А потім їх записати на аркуш паперу. Послідовність запису пар немає значення.
Аналіз одержаних результатів.
Як і попередні, третю групу тестів я проводила у тих самих школах. Під час читання цієї групи тестів в класі, від початку до кінця, була ідеальна тишина. Діти зрозуміли складність завдання. Вони уважно слухали і намагалися запам’ятати. Потім все швидко записували. На цей раз лідерів, тобто дітей, які відповіли добре, було дуже мало. В Угодницькій школі їх не було взагалі. Проте “на відмінно” з завданням ніхто не справився. Як завжди, по результатах були найкращими учні Отинійської школи, а гірші результати у учнів Угорницької школи. Проте деякі учні Угорницької школи були кращими за учнів Отинійської школи. Таких учнів було, порівняно, небагато. Тепер учні зрозуміли, що завдання не таке легке, як вони вважали спочатку. З результатів трьох груп тестів було видно, що в основному, передували одні і ті самі учні, хоча були і деякі зміни. Це залежало від уваги дітей і, звичайно, від властивостей пам'яті, обсягу запам’ятовування і уміння те все відтворити на папері. Оцінювалися тести 10-бальною системою. За правильно записану одну пару слів – 1 бал, за дві - “2”, за три – “3 бали” і так далі. За десять пар – “10 слів”.
Підсумки по трьох групах тестів.
Тести я проводила у двох школах: Отинійській школі і Угорницькій (у 2 і 3 класах).
Від початку і до самого кінця, діти були зацікавлені і уважно виконували поставлені перед ними завдання. Спочатку вони трохи були не зосереджені, але згодом, зрозумівши, уважно слухали. Тести були поділені за складністю: перша група – найлегша, остання (третя) – найважча. Це було видно не тільки по парах слів, а й по результатах і дітей. З кожною групою слів справилося все менше дітей, хоча були й такі, що не справилися з першою групою тестів, зате краще виконали другу групу. Багато в чому це залежало від уважності дітей. Ну і звичайно, від особливостей пам'яті, уміння асоціювати два слова у парі, тобто знаходити у цих словах щось спільне, те, що їх поєднує. Також це залежалося від розумових здібностей дитини. Діти Отинійської школи краще підготовлені і відповідно, у них кращі результати. Хоча і в Угорницькій школі є діти, які по результатах входять у число кращих. Так, у Отинійській школі таких дітей, що виконали тести добре , з 26 – 12, непогано виконали – 8, а в Угорницькій школі з 18 учнів добре – 5, а не погано 6 учнів. Це у третіх класах. У других класах результати трішки гірші. Це пов’язано з віком дітей.
Ці тести допомогли дітям перевірити властивості своєї пам'яті. Тобто чи швидко вони запам’ятовують, чи довго інформація зберігається в пам'яті і обсяг інформації, яку вони можуть запам’ятати.
Використана література:
Крутенький В.А. Психологія. Київ. “Вища школа”, 1974
Гоноболін “Психологія”. Київ. “Вища школа”, 1975
Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. Київ. Екс об, 1999
Ельконин Д.Б. и Давыдов В.В. Возрастные возможности усвоения знаний. М., «Просвещение», 1966.
Люблінська Г.О. Дитяча психологія . Київ, “Вища школа”, 1977.
Смирнов А.А. Проблемы психологии памяти. М., Просвещение, 1966.