Паслін чорний пастернак посівний первоцвіт весняний

Багаторiчна кореневищна трав'яниста рослина родини первоцвiтих. Квiткова стрiлка пряма, безлиста, до 20 см заввишки. Листки зiбранi приземною розеткою, яйцеподібнi, зморщенi, знизу вкритi сiруватим пушком, звуженi в крилатий черешок. Квiтки правильнi, двостатевi, зiбранi на вершечку стебла в зонтикоподібне суцвiття з 5 - 12 квiтками, пониклими в один бiк; чашечка трубчаста, п'ятигранна; вiночок лiйкуватий з коротким вiдгином, яскраво-жовтий. Цвiте у квiтнi - червнi. Плід - яйцеподібна коробочка. У назвi рослини є вiдголосок давньогрецької легенди, за якою квiтки первоцвiту - це ключі богинi весни Фреї. Фрея мала прекрасне багатобарвне намисто - райдугу. Коли вона нахиляляся, намисто торкалося землi ключиками, і земля відкривалася, розквiтала весняними квiтами. А з тих золотих ключикiв, що падали в родючий грунт, проростали жовтi квiтки первоцвiту. Інша легенда розповідає, що одного разу апостолу Петру, який зберігав ключі від царства небесного, сповістили, що хтось діcтав підробні ключі і хоче проникнути в рай. Наляканий апостол випустив з рук зв'язку золотих ключів і вони полетіли на землю. Там де впали ключі, виросла жовта квітка, яка щороку відкриває людям двері до теплої погоди. Датська легенда розповідає про зачаровану принцесу Олімпу, яку одного разу боги відпустили на землю. Там вона покохала юнака і вирішила не повертатись назад. На кару боги перетворили її у примулу, а юнака - у весняну анемону. Ці обидві квітки разом зацвітають і разом відцвітають (гинуть). Інша поетична легенда датчан розповідає про прекрасну небесну принцесу Ельф, котра, спустившись на землю, палко закохалась у вродливого юнака. Ельф не послухала богів і не захотіла покинути коханого і повернутись назад на небо. За це боги перетворили непокірну принцесу в первоцвіт, а юнака - у весняну анемону. В Англії вважали, що трубчасто-дзвоникоподібні пониклі квітки первоцвітів є притулком для казкових крихітних фей і гномів під час негоди. В інших народів також існує чимало легенд, повір'їв, пов'язаних з первоцвітами. Наприклад, у німців існувало повір'я, що дівчина, яка першою у великодні свята знайде квітку первоцвіту, неодмінно цього року вийде заміж. Жерці-друїди варили з первоцвіту свій відомий "любовний" напій. Найбільш цінним є листя, зібране під час цвітіння. Росте в лiсових районах Карпат, на узлiссях, пагорбах, серед чагарникiв. В Англії та Голандії первоцвіт вирощують на городах для салатів, а корені, запах, яких, нагадує аніс, використовують як прянощі. Для виготовлення галенових препаратiв заготовляють кореневище з корiнням, квiтки i листя. Корiння - восени, коли зiв'яне листя. Квiтки i траву - пiд час цвiтiння рослини. Корiння первоцвiту мiстить сапонiни, аглiконами яких є примулагенiн; глiкозиди - примулаверин; ефiрна олiя, каротин. У листi є сапонiни, флавоноїди, каротин. У квiтках - сапонiни, флавоноїди, ефiрна олiя. Усi частини рослини мiстять макро- та мiкроелементи. Галеновi препарати примули мають вiдхаркувальнi, спазмолiтичнi, болетамувальнi, седативнi, сечогінні, протизапальнi, протизастудні, протиревматичні властивостi. Застосовують при бронхiтах (для розрiдження харкотиння i посилення функцiї вiйкового епiтелiю дихальних шляхiв), кашлi, трахеїтi, гарячцi, безсоннi, фурункулах, виразках, ранах, висипах на шкiрi, анемiї, нервових розладах, ефективним є вживання препаратів первоцвіту при головних болях, хронічних запорах. Внутрiшньо - настiй корiння (10 г сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день до їди. Для підсилення дії до настою додати фіалку триколірну - прекрасний засіб проти безсоння і неврозів. Настій листя - 10 г висушеної сировини заливають 250 мл окропу, настояти 30 хв. Для стабілізації вітаміну С до настою додати 1 г кухонної солі. Пити по ? склянки двічі на день. Зовнiшньо - настiй квiток (20 г сировини на 400 мл окропу) служить для примочок, компресiв, обмивання ран i виразок, протирань при висипах на шкiрi.