на тему:
Характеристика рослин:
БАГАТОНІЖКА ЗВИЧАЙНА,
БАГНО ЗВИЧАЙНЕ, БАДАН ТОВСТОЛИСТИЙ
БАГАТОНІЖКА ЗВИЧАЙНА (солодиця лiсова, солодиш, солодка папороть лісова, гащина) Polypodium vulgare Многоножка обыкновенная.
Багаторiчна зимуюча папороть родини багатонiжкових, за-ввишки до 30 см. Має повзуче кореневище, солодке на смак, з двома рядами прямих, шкiрястих, перистороздiльних листкiв. Соруси на листках вiдкритi, округлi, розмiщенi на сегментах двома рядами по боках середньої жилки. Спори утворюються у липнi.
Росте на скелях та бiля основи дерев. Для лiкарських потреб використовують кореневище, заготовлене восени або рано навеснi.
Кореневище багатонiжки мiстить глiкозиди (полiподин, самамбаїн), сапонiни, ситостерин, дубильнi речовини, органiчнi ки-слоти, метилсалiцилат, ефiрнi олiї, каучук, смоли i цукри.
Галеновi препарати багатонiжки мають вiдхаркувальнi, болетамувальнi, жовчогiннi та сечогiннi властивостi.
Препарати багатонiжки застосовують при бронхiальнiй астмi, бронхiтах, гастритi, ентероколiтi, гепатитi, хворобах селезiнки, підшлункової залози (цукровий діабет), нирок i сечового мiхура, при подагрi, ревматизмi. Мiсцево застосовують при полiпах у носовiй порожнинi, накладають компреси на забитi мiсця. Жують корінці при гінгівітах, стоматиті. Внутрiшньо - настiй кореневища (1 ст ложка подрібнених кореневищ на 400 мл окропу) приймати по 50 мл 4 рази на день. Порошок кореневища - по 1 ч ложцi 4 рази на день. Настій по-рошку кореневища (3 ч ложки на 200 мл холодної води настояти 8 год), процідити і пити по 50 мл тричі на день. Зовнiшньо - компреси iз настою кореневища багатонiжки (1:20) на забиті місця.
БАГНО ЗВИЧАЙНЕ (багон, багула, багун, богунчик, болотна одур, душистий багун, свинушник) Ledum palustre Багульник болотный
Вiчнозелений розгалужений кущик родини вересових, заввишки до 100 см. Листки шкiрястi, черговi, простi. Квiтки двостатевi, жовто-бiлi. Цвiте у травнi - липнi. Плід - довгаста поникла коробочка.
Росте розсiяно в Карпатах у сирих, заболочених соснових лiсах. Для лiкарських потреб заготовляють однорiчнi пагони пiд час дозрiвання плодiв.
Пагони мiстять глiкозиди, флавоноїди, дубильнi речовини, ефiрну олiю. Складовою частиною ефiр
Галеновi препарати багна мають спазмолiтичну, сечогінну, відхаркувальну, антисептичну, заспокiйливу дiю, розширюють судини i знижують артерiальний тиск.
Застосовують при гострих i хронiчних запальних процесах дихальних шляхiв, бронхiальнiй астмi, коклюшi, спастичних ентероколiтах, гiпертонiчнiй хворобi, ревматизмi.
Внутрiшньо - настiй трави багна (2 ст ложки на 200 мл окропу), приймати по 50 мл 3 рази на день. Зовнiшньо - напар (1 частина свiжих квiток i трави на 9 частин оливкової олiї, настоювати 12 год у теплому мiсцi), по 1 - 2 краплi у нiздрю при грипi, ринiтi; втирати у болючi мiсця тiла при ревматизмi, подагрi, мiозитi.
Симптоми отруєння: загальна, слабiсть, сонливiсть, нудота, блювання, посилене потовидiлення, зниження артеріального тиску, тахiкардiя, порушення дихання.
Лiкування: промивання шлунка водою з домiшкою активованого вугiлля (2 ст ложки на 500 мл води). Пiд шкiру призначити олiйний розчин камфори 20% - 2 мл, кофеїну натрiю бензоат 20% - 1 мл, кордiамiн - 2 мл. Для нормалiзацiї артерiального тиску вводять мезатон 1% - 1мл внутрішньовенно разом із 10% розчином глюкози - 50 мл крапельно.
БАДАН ТОВСТОЛИСТИЙ Bergenia crassifolia Бадан толстолистный.
Багаторiчна трав'яниста рослина родини ломикаменевих. Має товсте повзуче кореневище. Стебло (квiтконосна стрiлка) безлисте, до 50 см заввишки. Листки шкiрястi, блискучi, довгоче-решковi, округлi, зимуючi. Квiтки двіночкоподібні, правильнi, двостатевi, лiлово-червонi, в щiльному суцвiттi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - коробочка.
Вирощують на клумбах як декоративну рослину.
Для лiкувальних потреб використовують кореневище, ви-копане у липнi - серпнi.
Кореневище мiстить глiкозиди, полiфеноли, цукри, дубильнi речовини. Препарати бадану мають протизапальнi, антисептичнi, кровоспиннi, болетамувальнi властивостi. Ця рослина пригнiчує секрецiю шлункового соку, знижує артерiальний тиск.
Галеновi препарати бадану застосовують при гіпертонічній хворобi, гiперацидних гастритах, кровотечах, запальних процесах шлунково-кишкового тракту.
Внутрiшньо - вiдвар (3 ст ложки сировини на 200 мл окропу, кип'ятити на малому вогнi до випаровування на половину). Приймати по 30 крапель тричі на день перед їдою.
Зовнiшньо - вiдвар (3 ст ложки на 200 мл окропу, кип'ятити до випаровування на половину). По 1 ст ложці цього вiдвару на 1 л кип'яченої води використовувати для спринцювань.