Реферат на тему:
Редактор формул
Основні відомості про редактор формул
Редактор формул, що використовується з застосуваннями компанії Microsoft
, є спеціальною версією редактора формул MathType
, створеного компанією Design
Science, Inc
.
За допомогою редактора формул можна утворювати складні математичні вирази, вибираючи символи з панелі інструментів та, вводячи змінні та числа. При утворенні формул розмір шрифтів, інтервали та формати автоматично регулюються для збереження відповідності математичних типів. Змінювати форматування можна й у процесі роботи. Існує також можливість перевизначати автоматичні стилі.
Нижче наводиться приклад математичного виразу, що підготовлений у редакторі формул.
Виклик редактора формул
Щоб викликати редактор формул, виконайте одну з наступних процедур.
· Виберіть команду «Об
ъ
ект...
» у меню «Вставка
» та у полі «Тип объекта» вкладки «Создание» виберіть «Microsoft Equation 2.0».
· Ви можете, використовуючи команду «Настройка...
» у меню «Сервис
», помістити на стандартну панель інструментів кнопку , за допомогою якої редактор формул буде викликаний відразу.
· Якщо вам необхідно редагувати готову формулу, просто двічі натисніть на ній кнопкою миші.
· Виділіть формулу та виберіть команду «Объект Формула
» у меню «Правка
», а потім виконайте підкоманду «Открыть
».
· Запустіть редактор формул як окреме застосування.
В залежності від обраних дій на екрані з’явиться вікно формули
, панель інструментів формули
та/або вікно редактора формул:
Команди меню редактора формул
Ці команди повністю доступні у вікні редактора формул. Але навіть, коли вікно редактора формул не з’являється, більшість із них доступна через головне меню Word’а
. Зауважимо, що останнє докорінним чином змінюється.
Вставка математичних символів у формулу
Для вставки в формулу математичних символів використовується верхній ряд кнопок панелі інструментів редактора формул. За допомогою цих кнопок можна вставити в формулу більше ніж 150 математичних символів.
Вставка символів відношень у формулу
Вставка пропусків та трьох крапок у формулу
Застосування надсимвольних елементів у формулі
Вставка операторів у формулу
Вставка стрілок у формулу
Вставка логічних символів у формулу
Вставка символів теорії множин у формулу
Вставка різних символів у формулу
Вставка малих грецьких літер у формулу
Вставка великих грецьких літер у формулу
Вставка математичних шаблонів у формулу
Кнопки в нижньому ряді панелі інструментів редактора формул призначені для вставки у формулу математичних шаблонів таких, як дроби, радикали, суми, інтеграли, добутки та різні види дужок.
Вставка у формулу шаблонів роздільників
Вставка у формулу шаблонів дробів та радикалів
Утворення у формулі верхніх та нижніх індексів
Утворення сум у формулі
Вставка інтеграла у формулу
Утворення математичних виразів із рискою зверху та знизу
Утворення стрілок із текстом у формулі
Вставка добутків та шаблонів теорії множин у формулу
Вставка шаблонів матриць у формулу
Утворення та зміна формул
Утворення формули
Формулу в редакторі формул можна утворити за допомогою вибору шаблонів та символів на панелі інструментів та введення чисел та змінних у відведені для цього місця. При утворенні формул розмір шрифтів, інтервали та формати автоматично регулюються.
1. Виконайте одну з наступних дій:
· Виберіть шаблон із нижнього ряду панелі інструментів і заповніть поля.
· Виберіть символ із верхнього ряду панелі інструментів.
· Уведіть потрібний текст.
2. Після утворення формули встановіть покажчик зовні вікна формули та натисніть кнопку миші для повернення в документ.
Видалення елементів із формули
Для видалення елементів формули використовуйте одну з наступних дій.
Для видалення символу або літери ліворуч (праворуч) від курсору
Натисніть клавішу BACKSPACE (DEL).
Для видалення умісту поля
1. Виділіть уміст поля.
2. Натисніть клавішу DEL.
Примітка
. Деякі поля можна видалити лише разом із шаблонами, що містять їх. Наприклад, не можна видалити підінтегральний вираз, не видаливши сам інтеграл.
Видалення поля
1. Якщо поле не порожнє, слід спочатку видалити його уміст.
2. Виділіть поле.
3. Виберіть команду «Удалить
» у меню «Правка
».
Видалення шаблону
1. Виділіть символ шаблону та його поля.
2. Натисніть клавішу DEL.
Видалення виділеного фрагменту
Зробіть одну з наступних дій:
· Натисніть клавішу DEL.
· Виберіть команду «Удалить
» у меню «Правка
».
· Почніть уведення нових символів зверху виділеного фрагменту.
Відміна видалення
Зразу ж після видалення елемента виберіть команду «Отменить ввод
» у меню «Правка
».
Зміна формули
1. Установіть покажчик на формулу та двічі натисніть кнопку миші. На екрані з’явиться панель інструментів редактора формул, крім того рядок меню застосування буде тимчасово замінений рядком меню редактора формул.
2. Внесіть необхідні зміни. Можна добавити, змінити або видалити елементи формули. Також можна змінити розмір, стиль або форматування тексту або змінити інтервали та розташування елементів.
3. Після закінчення роботи встановіть покажчик зовні вікна формули та натисніть кнопку миші для повернення в документ.
Вставка символів та шаблонів у формулу
Символом називається знак типу логічних символів, символів теорії множин та грецьких літер. Шаблонами називаються символи, що містять у собі декілька порожніх полів, наприклад, інтеграл або знак квадратного кореня. Для утворення дробів, інтегралів, сум і тому подібного вставте відповідний шаблон у формулу та заповніть поля.
Вставка символів або шаблонів за допомогою миші
1. Встановіть покажчик на кнопку символу або шаблону на панелі інструментів редактора формул та натисніть кнопку миші.
2. Під кнопкою з’явиться палітра символів або шаблонів. Ліворуч показано приклад палітри шаблонів верхніх та нижніх індексів.
3. Виберіть символ або шаблон, який слід добавити у формулу та натисніть кнопку миші.
Вставка символів або шаблонів за допомогою клавіатури
1. Для вставки символу натисніть клавіші CTRL
+SHIFT
+K
. Для вставки шаблону натисніть клавіші CTRL
+SHIFT
+T
.
2. Натисніть клавішу з цифрою, що відповідає номеру потрібного шаблону або символу. Наприклад, для вставки третього символу або шаблону, рахуючи зліва направо, натисніть клавішу 3.
3. Натисніть клавішу з цифрою, що відповідає номеру потрібного шаблону або символу в палітрі, рахуючи зліва направо та зверху униз.
Символам та шаблонам, що зустрічаються найбільш часто, присвоєні сполучення клавіш. Докладні відомості приведені в параграфі «Використання клавіатури» цього розділу.
Переміщення курсору по формулі
Розмір та зовнішній вигляд курсору вказує на те, де з’явиться новий набраний текст або вставлений символ. Горизонтальна риска курсору мигає вздовж нижнього краю поля, а вертикальна — від нижнього до верхнього країв поля.
Для розташування курсору встановіть покажчик у потрібне місце та натисніть кнопку миші.
Для переміщення курсору у формулі можна також використовувати клавіатуру (див. відповідний параграф).
Виділення елементів формули
Виділення більшості елементів відбувається так само, як і в інших застосуваннях Windows
. Також в редакторі формул існують додаткові засоби виділення полів, матриць та символів, вставлених як частина шаблонів, таких як надсимвольні елементи, символи підсумовування та дужки, що розсуваються.
Для виділення використовуйте один із наступних методів.
| Результат
|
Дія
|
| Виділення області в формулі | Установіть курсор на початку області та, утримуючи натиснутою кнопку миші, перемістіть його по області. Якщо потрібний вираз частково знаходиться за межами вікна, установіть курсор на край вікна. Для збільшення виділеного фрагменту натискайте клавіші зі стрілками, утримуючи натиснутою клавішу SHIFT |
| Виділення символу в шаблоні | Натисніть клавішу CTRL. Коли покажчик перетвориться в стрілку, виділіть потрібний символ |
| Виділення умісту поля | Установіть покажчик усередині поля та двічі натисніть кнопку миші |
| Виділення матриці | Натисніть кнопку миші та перемістіть покажчик по потрібній матриці |
| Виділення цілої формули | Виберіть команду «Выделить все
» у меню «Правка » або установіть покажчик усередині головного поля та двічі натисніть кнопку миші |
Введення тексту в формулу
Для написання коротких нематематичних фраз типу «для всіх» у виразі вигляду
|xn
-x0
|<e для всіх n³N
використовуйте режим стилю «Текст». В цьому режимі символи алфавіту відформатовані як звичайний текст і можна використовувати клавішу ПРОПУСК для утворення інтервалів між словами.
1. Установіть курсор туди, звідки слід почати введення тексту.
2. Виконайте одну з наступних дій:
· Виберіть команду «Текст
» у меню «Стиль
».
· Натисніть клавіші CTRL
+SHIFT
+E
.
3. Введіть текст.
4. Для повернення до стилю «Математичний» виконайте одну з таких дій:
· Виберіть команду «Математический
» у меню «Стиль
».
· Натисніть клавіші CTRL
+SHIFT
+=
.
Застосування стилів та шрифтів у формулах
Визначення стилів в редакторі формул
Стилі в редакторі формул можна визначати у будь-який потрібний спосіб, але, мабуть, має рацію притримуватися узгодження типів, який прийнятий в математичних публікаціях. Для багатьох стилів підходить шрифт, що використовується для основного тексту документа, це так званий основний шрифт.
«Математический
». Цей стиль не містить визначення шрифту та накреслення символів. При роботі з цим стилем використовується спеціальний алгоритм для розпізнавання імен математичних функцій, наприклад, sin
, log
або exp
. Іменам функцій присвоюється стиль «Функция», а решті літерам — стиль «Переменная».
«Текст
». Цей стиль використовується, коли немає необхідності розпізнавати серед слів, що вводяться, імена функцій, змінні, вектори, матриці та інші математичні елементи. Для утворення інтервалів між словами, що мають стиль «Текст», використовується клавіша ПРОПУСК. Має сенс придати стилю «Текст» шрифт, що співпадає з основним шрифтом документа, і таке ж саме накреслення.
«Функция
». Цей стиль використовується для написання абревіатур стандартних математичних функцій, наприклад, sin
та log
. Має сенс придати стилю «Текст» шрифт, що співпадає з основним шрифтом документа, і таке ж саме накреслення.
«Переменная
». Цей стиль використовується для символів, що позначають змінні та константи. Має сенс придати стилю «Переменная» шрифт, що співпадає з основним шрифтом документа, та має курсивне накреслення.
«Греческие буквы (строчные)
». Цей стиль використовується для написання малих грецьких літер. Для цього застосовується шрифт Symbol
, звичайно з курсивним накресленням.
«Греческие буквы (прописные)
». Цей стиль використовується для написання великих грецьких літер. Звичайно для цього застосовується шрифт Symbol
.
«Символ
». Цей стиль використовується для математичних операторів типу +
або =
, для символів суми, інтеграла та інших спеціальних символів. При застосуванні редактора формул необхідно, щоб цьому стилю був присвоєний шрифт Symbol
.
«Матрица-вектор
». Цей стиль використовується для символів, що позначають матриці або вектори. Для цього стилю можна застосовувати шрифт, що співпадає з шрифтом стилю «Переменная», та має напівжирне накреслення.
«Число
». Цей стиль застосовується до цифр від 0 до 9. Це присвоєння робиться автоматично, тобто цей стиль не можна присвоїти виділеному фрагменту. Для чисел використовується шрифт стилю «Переменная» без напівжирного або курсивного накреслення.
Застосування різних стилів до тексту у формулі
1. Виділіть текст, до якого слід застосувати стиль, або встановіть курсор у те місце, з якого слід почати введення тексту, що має нове форматування.
2. Виберіть ім’я потрібного стилю у меню «Стиль
» або натисніть одне з поданих нижче сполучень клавіш.
| Стиль, що застосовується
|
Сполучення клавіш
|
| Математичний | CTRL+SHIFT+= |
| Текст | CTRL+SHIFT+E |
| Функція | CTRL+SHIFT+F |
| Змінна | CTRL+SHIFT+I |
| Грецький | CTRL+SHIFT+G |
| Матриця-вектор | CTRL+SHIFT+B |
Примітка
. При виборі стилю «Грецький» використовуються як великі, так і малі грецькі літери в залежності від регістру символів, що вводяться.
Застосування іншого стилю тільки до наступного символу у формулі
Для застосування до одного наступного символу стилю «Греческий» або «Матрица-вектор» та повернення після цього до початкового стилю можна використовувати спеціальні сполучення клавіш. Наприклад, якщо треба ввести одну грецьку літеру (таку як b
, стиль «Греческий», літера b
нижнього регістру), а потім продовжити введення символів, що мають стиль «Математический», натисніть клавіші CTRL
+G
, b
.
Натисніть одне з наступних сполучень клавіш:
| Стиль, що застосовується
|
Сполучення клавіш
|
| Грецький | CTRL+G |
| Матриця-вектор | CTRL+B |
Застосування форматування, що не входить у жодний зі стилів редактора формул
Існує можливість застосовувати форматування символів та шрифтів, не присвоєних жодному стилю редактора формул. З цією метою зробіть наступні дії:
1. Виділіть текст, який слід відформа
2. Виберіть команду «Другой
» у меню «Стиль
».
3. Виберіть потрібний шрифт зі списку «Шрифт». Для придання тексту курсивного або напівжирного накреслення встановіть прапорець «Курсив» або «Полужирный» у групі «Начертание».
4. Натисніть кнопку «OK».
Зміна стилю редактора формул
Щоб змінити стиль зробіть наступні дії.
1. Виберіть команду «Определить
» у меню «Стиль
».
2. Установіть покажчик на стрілку праворуч від стилю, який слід перевизначити, та натисніть кнопку миші. Зі списку виберіть потрібне ім’я шрифту. Список шрифтів можна прокручувати.
3. Для придання шрифту курсивного або напівжирного накреслення встановіть прапорець «Курсив» або «Полужирный» відповідно. Для видалення спеціального накреслення зніміть відповідний прапорець.
Зміна розмірів елементів формул
Розміри елементів формули
В редакторі формул розмір символу залежить від його функції в формулі, наприклад, від того, чи є символ нижнім індексом або символом експоненти.
Кожному полю в формулі відповідає деякий розмір. При введенні в поле символу він приймає розмір поля. При вставці в шаблон поля іншого шаблону розмір тексту нового шаблону залежить від розміру тексту в полі, в яке був вставлений шаблон.
Стандартні типи розмірів елементів формули
Кожному символу присвоєний один із п’яти типів розміру.
«Обычный
». Присвоюється звичайним символам у більшості полів.
«Крупный индекс
». Використовується для верхніх та нижніх індексів, які відносяться до символів звичайного розміру. Також використовується для границь в інтегралах, сумах та інших шаблонах.
«Мелкий индекс
». Використовується для верхніх та нижніх індексів, які відносяться до символів розміру великого (крупного) індексу та в інших ситуаціях, коли необхідний другий рівень зменшення розміру.
«Крупный символ
». Використовується для символів, що є частинами шаблонів інтегралів, сум, добутків і т. д.
«Мелкий символ
». Використовується для символів шаблонів в полях розміру великого індексу.
Використання стандартних типів розмірів для оформлення елементів формули
Розмір символу в формулі можна змінити на будь-який із стандартних розмірів або присвоїти символу, послідовності символів або символу шаблону розмір у пунктах (пт).
Застосування стандартного типу розміру
1. Виділіть елемент, розмір якого слід змінити.
2. Виберіть один із п’яти стандартних розмірів у меню «Размер
».
Застосування розміру в пунктах
1. Виділіть елемент, розмір якого слід змінити.
2. Виберіть команду «Другой
» у меню «Размер
».
3. В полі «Размер» введіть розмір елемента в пунктах (від 2 до 127).
4. Натисніть кнопку «OK».
Зміна стандартних типів розмірів
Змінюючи визначення типу розміру можна швидко змінити розмір всіх символів, що мають даний тип. Для перевизначення стандартних типів розміру зробіть наступні дії.
1. Виберіть команду «Определить
» у меню «Размер
».
2. Зі списку поруч із потрібним типом розміру виберіть розмір в пунктах. В графічній області вікна діалогу відображаються символи, на які вплинуть внесені зміни.
3. Введіть новий розмір та натисніть кнопку «OK».
Інтервали та вирівнювання в формулах
При побудові формули інтервали між символами автоматично регулюються. В той же час інтервали та вирівнювання деяких елементів можна змінювати за допомогою добавлення пропусків або підгонки.
Зміна стандартних інтервалів
В редакторі формул автоматично застосовуються стандартні величини інтервалів таких, як глибина нижнього індексу, висота чисельника, виступ риски дробу і т. п. Для їх зміни використовуйте таку послідовність дій.
1. Виберіть команду «Интервал
» у меню «Формат
».
2. Виділіть надпис, що іде за величиною, яку слід змінити.
3. Введіть число або процент та натисніть кнопку «OK».
Зміна інтервалів у формулі
Інтервали між елементами формули додаються автоматично. Використання клавіші ПРОПУСК можливе лише при застосуванні стилю «Текст». Якщо в формулу слід добавити пропуск або змінити інтервал між двома елементами, скористайтесь одним із наступних методів.
Встановіть курсор туди, де слід змінити інтервал, а потім виберіть один із наступних символів із палітри «Пробелы и многоточия» або натисніть одне з наступних сполучень клавіш.
| Символ
|
Опис
|
Сполучення клавіш
|
| Нульовий пропуск | SHIFT+ПРОПУСК | |
| Пропуск 1 пт | CTRL+ALT+ ПРОПУСК | |
| Короткий пропуск (одна шоста частина довгого пропуску) | CTRL+ ПРОПУСК | |
| Середній пропуск (одна третя частина довгого пропуску) | CTRL+SHIFT+ ПРОПУСК | |
| Довгий пропуск | Немає |
Вирівнювання формули
Встановіть курсор у будь-якому місці купки та виберіть одну з наступних команд або натисніть одне зі сполучень клавіш.
| Команда
|
Дія
|
Сполучення клавіш
|
| «По левому краю» | Вирівнює всі рядки по лівому краю | CTRL+SHIFT+L |
| «По центру» | Вирівнює всі рядки по центру | CTRL+SHIFT+C |
| «По правому краю» | Вирівнює всі рядки по правому краю | CTRL+SHIFT+R |
| «Выровнять по =» | Вирівнює всі рядки по знаку рівності або нерівності | Немає |
| «Выровнять по ,» | Вирівнює всі рядки по десятковій комі | Немає |
Для матриць, утворених за допомогою одного з шаблонів палітри «Матрицы», можна змінювати вирівнювання для рядків та стовпців, використовуючи команду «Матрица
» (меню «Формат
»).
Підгонка
Завершальним етапом роботи з формулою є підгонка, тобто досягнення оптимального розташування її елементів, наприклад, верхніх та нижніх індексів, границь підсумовування, горизонтальних та вертикальних рисок, з точністю до одного піксела. З цією метою зробіть наступні дії.
1. Виділіть частину формули, яку слід перемістити.
2. Виконайте підгонку виділених елементів, використовуючи клавіші переміщення курсору.
| Дія
|
Сполучення клавіш
|
| Переміщення на один піксел ліворуч | CTRL+СТРІЛКА ЛІВОРУЧ |
| Переміщення на один піксел уверх | CTRL+СТРІЛКА УВЕРХ |
| Переміщення на один піксел униз | CTRL+СТРІЛКА УНИЗ |
| Переміщення на один піксел праворуч | CTRL+СТРІЛКА ПРАВОРУЧ |
Примітка
. Після суттєвої зміни взаємного положення елементів в формулі доцільно поновити екран за допомогою команди «Обновить
» (меню «Вид
»).
Використання клавіатури
Переміщення курсору по формулі за допомогою клавіатури
| Клавіші
|
Результат
|
| TAB | Курсор переміщається у кінець поля. Якщо курсор знаходиться у кінці поля, то курсор переміщається у логічно наступне поле |
| SHIFT+TAB | Курсор переміщається у кінець попереднього поля |
| СТРІЛКА ПРАВОРУЧ | Курсор переміщається на один елемент праворуч усередині поля або шаблону |
| СТРІЛКА ЛІВОРУЧ | Курсор переміщається на один елемент ліворуч усередині поля або шаблону |
| СТРІЛКА УВЕРХ | Курсор переміщається на один рядок уверх |
| СТРІЛКА УНИЗ | Курсор переміщається на один рядок униз |
| HOME | Курсор переміщається у початок поточного поля |
| END | Курсор переміщається у кінець поточного поля |
Примітка
. Для вставки в поле символу табуляції натисніть клавіші CTRL+TAB.
Зміна масштабу відображення формули на екрані за допомогою клавіатури
| Команда
|
Сполучення клавіш
|
| «100%» | CTRL+1 |
| «200%» | CTRL+2 |
| «400%» | CTRL+4 |
| «Обновить» | CTRL+D |
| «Показать все» | CTRL+Y |
Примітка
. Ці команди доступні тільки у тому випадку, якщо редактор формул був запущений як окреме застосування або після виділення формули була вибрана команда «Правка | Объект Формула | Открыть
».
Вирівнювання формули за допомогою клавіатури
| Вирівнювання
|
Сполучення клавіш
|
| По лівому краю | CTRL+SHIFT+L |
| По центру | CTRL+SHIFT+C |
| По правому краю | CTRL+SHIFT+R |
Застосування стилів у формулі за допомогою клавіатури
| Стиль
|
Сполучення клавіш
|
| «Математический» | CTRL+SHIFT+= |
| «Текст» | CTRL+SHIFT+E |
| «Функция» | CTRL+SHIFT+F |
| «Переменная» | CTRL+SHIFT+I |
| «Греческий» | CTRL+SHIFT+G |
| «Матрица-вектор» | CTRL+SHIFT+B |
Вставка символів у формулу за допомогою клавіатури
Багато символів можна вставити у формулу за допомогою сполучення клавіш CTRL
+K
, символ
.
| Символ
|
Значення
|
Сполучення клавіш (CTRL+K, символ)
|
| ¥ | Нескінченність | I |
| ® | Стрілка | A |
| ¶ | Частинна похідна | D |
| £ | Менше або дорівнює | < |
| ³ | Більше або дорівнює | > |
| ´ | Множення | T |
| Î | Належить | E |
| Ï | Не належить | SHIFT+E |
| Ì | Міститься в | C |
| Ë | Не міститься в | SHIFT+C |
Вставка шаблонів у формулу за допомогою клавіатури
Шаблони можна вставляти у формулу за допомогою сполучення клавіш CTRL
+символ
або CTRL
+T
, символ
.
| Символ
|
Шаблон
|
Сполучення клавіш
|
| Круглі дужки | CTRL+9 або CTRL+0 | |
| Квадратні дужки | CTRL+[ або CTRL+] | |
| Фігурні дужки | CTRL+{ або CTRL+} | |
| Дріб | CTRL+F | |
| Дріб з похилою рискою | CTRL+/ | |
| Верхній індекс | CTRL+H | |
| Нижній індекс | CTRL+L | |
| Верхній та нижній індекси | CTRL+J | |
| Інтеграл | CTRL+I | |
| Абсолютне значення | CTRL+SHIFT+T, | |
| Корінь | CTRL+R | |
| Корінь n-го степеня | CTRL+T, N | |
| Сума | CTRL+T, S | |
| Добуток | CTRL+T, P | |
| Шаблон матриці розміру 3X3 | CTRL+T, M | |
| Індекс знизу | CTRL+T, U |
Добавлення надсимвольних елементів у формулу за допомогою клавіатури
За допомогою клавіатури можуть бути добавлені такі надсимвольні елементи.
| Елемент
|
Опис
|
Сполучення клавіш
|
| Риска зверху | CTRL+SHIFT+ДЕФІС | |
| Тильда | CTRL+~(на деяких клавіатурах CTRL+SHIFT+») | |
| Стрілка (вектор) | CTRL+ALT+ДЕФІС | |
| Одинарний прим | CTRL+ALT+’ | |
| Подвійний прим | CTRL+»(на деяких клавіатурах CTRL+SHIFT+~) | |
| Одинарна крапка | CTRL+ALT+КРАПКА |
Зміна інтервалів між елементами формули за допомогою клавіатури
| Зсув
|
Сполучення клавіш
|
| Ліворуч на 1 піксел | CTRL+СТРІЛКА ЛІВОРУЧ |
| Праворуч на 1 піксел | CTRL+СТРІЛКА ПРАВОРУЧ |
| Униз на 1 піксел | CTRL+СТРІЛКА УНИЗ |
| Уверх на 1 піксел | CTRL+СТРІЛКА УВЕРХ |
Доступ до панелі інструментів редактора формул за допомогою клавіатури
| Дія
|
Клавіша
|
| Переміщення на панель інструментів | F2 |
| Відображення палітри | СТРІЛКА УВЕРХ або УНИЗ |
| Вибір елемента палітри | СТРІЛКА УВЕРХ, УНИЗ, ПРАВОРУЧ або ЛІВОРУЧ |
| Перехід до наступної або попередньої палітри | СТРІЛКА ПРАВОРУЧ або ЛІВОРУЧ |
| Вставка обраного елементу палітри | ENTER |