Черепно-мозкові нерви

МЕТОД
РОЗРОБКА
Лекція

Предмет: анатомія, фізіологія.

Тема: черепно-мозкові нерви.

Обґрунтування теми: життєдіяльність кожного організму повинна знаходитись в строгій відповідності з умовами навколишнього середовища. Для цього кожна істота повинна сприймати сигнали зовнішнього середовища ( світло, звук, температура, тиск), засвоювати і обробляти їх і правильно на реагувати. В цьому випадку організм повинен виступати, як єдине ціле, органи і системи якого працюють погоджено.

Саме нервова система сприймає зовнішні та внутрішні подразнення, аналізу і переробляє інформацію, що надходить, зберігає сліди минулої активності і відповідно регулює діяльність організму.

Черепно-мозкові нерви, що відносяться до нервової системи здійснюють іннервацію певних ділянок мозкового центра знання черепно-мозкових нервів, зони їх іннервації має практичне значення.

Знання даної теми допоможе студентам зрозуміти певні захворювання нервової системи.

Навчальна мета:

1. вивчити місця знаходження ядер черепно-мозкових нервів.

2. вивчити черепно-мозкові нерви, їх місця входу і місця виходу на основі мозку.

3. вивчити місця виходу і місця входу корінців черепно-мозкових нервів на основі черепа.

4. вивчити зони іннервації черепно-мозкових нервів.

5. навчити знаходити на муляжах і табличках черепно-мозкові нерви.

Виховна мета:

1. виховувати почуття професійної відповідальності деонтологічні навички.

Розвиваюча мета:

2. розвивати у студентів клінічне мислення.

Між предметні зв’язки: нервові хвороби, нейрохірургія, хірургія, педіатрія, травматологія.

Тип уроку: лекція.

Тривалість уроку – 80 хв.

Місце проведення – кабінет анатомії.

Наглядні засоби: таблиці , муляжі, вологі препарати.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. черепно-мозкові нерви, назви.

2. їх функції, склад ядра.

3. місця виходу ( або входу) черепних Нарві з порожнини черепаабо в порожнину черепа.

4. місця виходу корінців на основі мозку; місця входу корінців на основі мозку.

5. зона іннервації.

ЧЕРЕПНІ НЕРВИ

Складають 12 пар.

Кожна пара має власну назву і порядковий номер, що позначається римською цифрою.

Нюхові нерви – І пара, зоровий нерв – ІІ пара, око руховий нерв – ІІІ пара, блоковий нерв –IV пара, трійничний нерва – V пара, відвідний нерв – VI пара, лицьовий нерв – VII, присінково- завитковий – VIII, язикоглоточний нерв – IX пара, під’язиковий нерв – XII пара.

З головним мозком зв’язані 12 пар черепно-мозкових нервів, які забезпечують чутливість шкіри обличчя, слизової оболонки очей, порожнини носа, рота, глотки, гортані, а також іннервують м’язи обличчя, очей, язика, глотки, гортані.

Вегетативні волокна черепно-мозкових нервів керують діяльністю слинних і слізних залоз, беруть участь в іннервації дихання. Серцевої діяльності, органів травного тракту. Крім того че6репно-мозкові нерви забезпечують роботу органів чуття, підтримують зв’язок ЦНС з рецепторами нюху, зору, слуху і смаку.

Кожний із черепно-мозкових нервів виконує визначену функцію. Зоровий нерв проводить в головний мозок сигнали від зорових рецепторів ока, які сприймають світло і колір. Слуховий нерв забезпечує передачу в ЦНС інформації від сприймаючого слухового апарату внутрішнього вуха. Трійничний нерв, що складається в основному з чутливих нервових волокон, передає інформацію від рецепторів шкіри обличчя, слизові оболонки очей, ротової і носової порожнини, ясен і зубів.

До рухових черепно-мозкових нервів відноситься лицьовий, око руховий, під’язиковий нерви. Лицьовий нерв іннервує м’язи обличчя ( мімічні м’язи), окоруховий м’язи, що рухають очні яблука, під’язикові – м’язи язика. Особливе місце серед черепно-мозкових нервів займає блукаючий нерв в складі якого є рухові, чутливі і вегетативні нервові волокна. Рухові волокна іннервують м’язи глотки гортані, забезпечують акт ковтання і роботу голосових в’язок. Чутливі волокна передають в головний мозок інформацію від рецепторів слизової оболонки глотки і гортані, а також від смакових рецепторів задньої частини язика.

Вегетативні волокна проникають в грудну порожнину грудної клітки. В черевну порожнину, регулюючи процес дихання, серцеву діяльність, органів травного тракту.

ПЛАН

1. Функція черепно-мозкових нервів склад, ядра.

2. Місце розміщення на основі мозку.

3. Місце виходу ( входу)черепних нервів з порожнини черепа.

4. Великі гілки черепно-мозкових нервів.

5. Область іннервації.

I. Нюхові нерви

(n
.
Olfactorius
) складається з чутливих нервових волокон (сукупність тонких нервових ниток – fila
olfactoria
), які являться центральними відростками нюхових клітин, що залягають в regio
olfactoria
слизової оболонки носової порожнини, в області верхньої носової раковини (верхній носовий хід) тобто з органа нюху. Нюхові нервові нитки проходять через отвори решітчастої пластинки решітчастої кістки ( у верхній стінці носової порожнини) і проникають в порожнину черепа і підходять до другого нейрона в нюховій цибулині. Звідси, тобто з нейронів нюхової цибулини нервові імпульси по нервових волокнах передаються по нюховому тракту і закінчуються нервові волокна в клітинах сірої речовини нюхового тракту, trigonum
olfactorium
,
substantia
perforata
anterior
I
septum
pellucidum
. Більша частина нервових волокон доходить до кори dyrus
para
hyppocampalis
,
gouncus
де розміщується коковий кінець нюхового аналізатора. По функції – чутливий, не мають чутливого ядра.

II. Зоровий нерв

,
n
.
Opticus
; він являється провідником світлових відчуттів і складається з чутливих нервових волокон, які являються відростками гангліозних клітин сітчастої оболонки очного яблука. Нервові волокна вийшовши від задньої периферії очного яблука в орбіту, і покидають орбіту через зоровий канал, проникаючи в порожнину черепа зоровий нерв утворює перехрест з таким самим нервом іншої сторони. Перехрест неповний, перехрещуються лише медіальні волока нерва. Перехрест chiasma
opticum
розміщується в борозні клиноподібної кістки, поблизу турецького сідла. Продовженням зорового шляху за хіазмою служить зоровий тракт, який йде до підкоркових зорових центрів, - до ядер верхніх горбиків покрівлі середнього мозку, до латеральних колінчастих тіл метала мусу, до подушки таламуса, а від них нервові волокна в складі білої речовини півкуль йдуть в кору, а саме в потиличні долі півкуль великого мозку ( зорова сенсорна зона кори). По функції – чутливий, немає чутливого ядра.

III. Окоруховий нерв

n.
Oculomotorius
, по функції руховий, і парасимпатичний складається з рухових, соматичних і еферентних парасимпатичних нервових волокон. Має рухове і додатково парасимпатичне ядро. Волокна цього нерва, являються аксонами нейронів, що складають ядра нейронів. Ядра знаходяться на дні водопроводу середнього мозку, в його центральній сірій речовині, на рівні покрівлі середнього мозку. На основі мозку виходить в окоруховій борозні, поблизу соскоподібних тіл, і з порожнини черепа через верхню очну щілину проникає в орбіту і ділиться на дві гілки: верхню і нижню. Рухові соматичні волокна цих гілок іннервують верхній, медіальний, нижній прямі м’язи, нижній косий м’яз, і м’яз, що піднімає верхню повіку; парасимпатичні волокна іннервують м’язи, які звужують зіницю ока і війковий м’яз.

IV. Блоковий нерв

(
n
.
Trochlearis
) по функції – руховий, м’язовий, складається з нервових волокон, що відходять від рухового ядра, яке розміщене на дні водопроводу мозку (в центральній сірій речовині), в ніжках мозку на рівні нижніх горбиків покрівля середньо мозку. На основі мозку корінці нерва виходять позаду пластинки чотиригорбкового тіла і виходить з порожнини черепа в орбіту, іннервує верхній косий м’яз очного яблука.

V. Трійничний нерв

(
n
.
Trigeminus
), по функції – змішаний, складається з чутливих і рухових нервових волокон. Чутливі нервові волокна являється периферичними від ростками нейронів трійничниного вузла, який знаходиться на передній поверхні піраміди скроневої кістки. Чутливі нервові волокна утворюють 3 гілки нерва: перша гілка – очний нерв, друга – верхньощелепний нерв, третя - нижньощелепний нерв. Центральні відростки ( аксони) нейронів – трійничного вузла складають чутливий корінець трійничного вузла, що йде в мозок до чутливих ядер. Вони розміщуються в мосту, а саме в сірій речовині ромбоподібної ямки. Корінці п’ятої пари виходять з мозку в місці переходу моста всередині ніжки мозочка на його передній поверхні.

1. O
чний нерв
(
n
.
Ophthalmicus
), перша гілка трійничного нерва, по функції чутлива, і відходить від трійничного вузла, проникає в порожнини черепа через верхню очну щілину в орбіту. Іннервує верхню половину голови, шкіру чола, кон’юнктиву верхньої повіки і оболонки очного яблука, слизову оболонку лобової і клиноподібної пазух і частин решітчастої кістки. Найбільша гілка очного нерва – лобовий нерв.

2. Верхньощелепний нерв
(
n
.
Mnaxillaris
), по функції чутливий, проникає з порожнини черепа через круглий отвір в крилопіднебенну ямку. Область іннервації: шкіра середнього відділу обличчя ( верхньої губи, нижньої повіки, виличної кістки, зовнішнього носа), слизова оболонка верхньої губи, верхніх ясен, порожнини носа, піднебіння, верхньощелепна пазуха, верхні зуби.

3. Нижньощелепний нерв

(
n
.
Mandibularis
), по функції -- змішаний, складається з чутливих і рухових нервових волокон. З порожнини черепна проникає через овальний отвір в підскроневу ямку. Чутливі гілки іннервують шкіру нижньої губи, підборідка, скроневої області, слизову нижньої губи, нижніх ясен, щоки, тіло і кінчики язика, нижні зуби. Рухові гілки іннервують всі жувальні м’язи. Найбільші гілки : язиковий нерв, і нижній альвеолярний.

VI. Відвідний нерв

, n
.
Abducens
,
по функції руховий, складається з рухових соматичних нервових волокон. Рухове ядро розміщене в мості, с в сірій речовині, на дні ромбоподібної ямки. На основі мозку корінці 6 пари виходять між мостом і пірамідами довгастого мозку. З порожнини черепа нерв виходить через верхню очну щілину в орбіту іннервує латеральний прямий м’яз очного яблука.

VII. Лицьовий

(