Загартування його принципи

Загартування, його принципи

Загартувальні впливи на організм можна звести до трьох чинників - холоду, тепла, чергування тепла і холоду. Розбере­мо, за допомогою чого краще підводити до організму людини тепло і холод, як впливають холод і тепло на організм і які процеси активізуються в ньому.

Оскільки організм дорослої людини на 65-68% складається з води, то найкраще на нього впливати водою. До того ж, вода має велику теплоємність і гарну теплопровідність: вона проходить тепло в 28 разів краще, ніж повітря. Тому вода і повітря однакової температури нам здаються різними: для оголеного тіла повітря +18°С - нейтральним - індиферентним (ні теплим, ні холодним), а +30°С - дуже теплим; вода ж температурою +18°С здається холодною, а нейтральною - лише близько +28°С.

Перевівши воду в інші стани — пару, лід - ми можемо підсилити вплив спеки або холоду на організм.

Подразнення, яке здійснює вода, в основному ділиться на два види - механічне і термічне. Ми загалом будемо розгляда­ти температурне подразнення на організм.

У свою чергу, температурний вплив на організм можна розділити на три головних види: плазму і магнітне поле, фізич­не тіло, системи й органи.

Вплив холоду на організм людини

Стресовий вплив. Вплив холоду викликає відповідну за­гальну реакцію організму у вигляді стресу. Залежно від сили і тривалості впливу, стрес може бути "жорстким" і "м'яким".

Таким чином, незначний вплив холоду може викликати в організмі реакції активізації. Довго підтримуючи реакцію акти­візації за рахунок регулярних загартувальних процедур се­редньої сили, можна досягти разючого ефекту як у вилікуванні (в експериментах розсмоктувалися поверхнево розташовані зло­якісні новоутворення в людини), так і у загальному зміцненні здоров'я і духовному самовдосконаленні.

У зв'язку зі стресовим впливом холодної води на організм, треба визначитися, якою реакцією організму визначається її вплив.

Протягом перших 1-2 хв впливу води, температура якої нижче +12°С, система терморегуляції організму буде тільки включатися. Цей час і буде вважатися оптимальним для різкої активації організму.

Після 1-2 хв у відповідь на вплив холоду організм буде виробляти тепло - включиться система терморегуляції організму. І тепер мова йтиме про дозований вплив холоду. Тут важ­ливо протягом деякого часу активізувати систему терморегуяції, але не виснажити її потужністю і часом впливу холоду. Тому доза впливу буде визначатися тренованістю до холоду, індивідуальною конституцією, віком.

Вплив на судинну систему організму. Під час швидкого впливу холоду судини шкіри різко звужуються. Це тренує і зміцнює судини і капіляри. Відродження капілярів призводить до покращення мікроциркуляції у внутрішніх органах і шкірі.

Усунення застоїв в організмі. Вода незамінна в обміні ре­човин. Усі життєві процеси нашого організму протікають у різно­манітних водяних розчинах та при безпосередній участі води. Обливання, купання, ванни, виконані прохолодною і холодною водою, допомагають регулювати рух рідин у клітинах і між клітинами, усувають застійні явища.

Дія на серце. Під впливом холоду не тільки змінюється кількість серцевих скорочень, але і сам характер поштовху. При помірному навантаженні холодом зникає аритмія або значно покращується ритм серцевих скорочень.

Уповільнення пульсу відбувається від дії холоду як безпо­середньо на серцеву ділянку або спину, так і в результаті за­гальних процедур.

Вплив на склад крові. Від застосування загальних холод­них процедур достатньої інтенсивності (для того, щоб стрес проявився за типом активації) збільшується кількість лейко­цитів та еритроцитів. Найвищі ці показники зафіксовано через 1 год після загартувальної процедури.

Дослідження вчених показали, що збільшення кількості еритроцитів, як правило, вище 2000000 у 1 кубічному міліметрі, відбувається в період максимального розширення шкірних су­дин після сильного впливу тепла або холоду - двох, здавалося б, протилежних чинників. Суть цього феномену полягає в тому, що будь-які сильні подразники втрачають свою специфічність, і організм реагує на них однотипне.

Вплив на дихання. Короткий вплив холоду як у вигляді обливання, так і локалізованого на потилиці (лід на шийні хребці) викликає спочатку зупинку дихання на посиленому вдосі, а потім прискорення дихання. В результаті значно збільшується (до 300-1500 кубічних сантиметрів) легенева вентиляція.

Тривале подразнення холодом підвищує вироблення теп­ла в організмі, а це, у свою чергу, збільшує виділення вуглекис­лого газу.

Вплив на м’язову систему. Давно відомий факт, що при правильному водолікуванні м'язова сила збільшується. Холоди1

процедури добре відновлюють працездатність стомленого орга­нізму.

Холод, викликаючи скорочення, активізує організм. Прак­тичний висновок із цих спостережень такий: після холодних водяних процедур людина почуває себе свіжішою і здатна до будь-якої роботи.

Теплові процедури сприяють розслабленню, тому що теп­ло викликає розширення. Тому після всіх теплових процедур організм розслаблюється, заспокоюється, виникає бажання відпочинку і сну.

Вплив на нервову систему. Чим більша різниця між тем­пературою води і тілом людини, тим сильніше подразнення нер­вової системи: холодні температури приносять свіжість, теплі -заспокоєння. Це найголовніший чинник у техніці використання водяних процедур.

От ще декілька чинників, які посилюють вплив на нервову систему.

Чим на більшу частину шкірних покривів впливає холод, тим більше виражена відповідь з боку нервової системи.

Чим більший контраст між температурою середовища і тілом, тим швидший вплив холоду, тим сильніше реагує нерво­ва система - пірнання в холодну воду діє сильніше, ніж просто входження в неї.

Холодні подразнення, які впливають на шкіру, діють тим інтенсивніше, чим тепліша шкіра, чим вона багатша на кров; і навпаки, шкіра холодна, яка стиснулася, перешкоджає повно­му прояву холодного подразнення.

Що стосується механічного подразнення, яке вода здійснює на тіло, то її низькі температури переносяться тим легше, чим енергійніше і швидше вони дотикаються зі шкірою і чим менше триває дотик. Так, холодний сильний душ протягом короткого періоду часу (1-2 хв) - зігріває, а повільне обливання без тиску викликає озноб.

Вплив на обмін речовин. Помічено, що під впливом водяних процедур азот їжі краще засвоюється. Сечовина, сечова кислота та інші непотрібні сполуки при правильному водолікуванні виводяться з організму у великій кількості.

Завдяки цьому, при лікуванні хвороб обміну речовин, може регулювати всі види обміну.

Лужність крові після впливу холоду збільшується, а після теплих процедур підвищується кислотність, що особливо важ­ливо при лікуванні подагри.

Водяні процедури покращують кровообіг, що дозволяє ус­пішно боротися з відкладанням сечової кислоти.

Вплив на видільну функцію організму. Результатом ви­користання холодної води у вигляді обтирань, обливань, ванн тощо, звичайно, є збільшене виділення сечі внаслідок посиле­ного обміну речовин і наявність продуктів розпаду. Через 6-8 годин питома вага сечі підвищується, кількість сечовини, сечо­вої кислоти, хлоридів і фосфатів теж збільшується.

Збільшення кількості сечі після холодних процедур і змен­шення після теплих залежить від змін кров'яного тиску в нир­кових судинах. Так, під час холодних процедур відбувається підвищення артеріального тиску, а отже, збільшує фільтрацію води в нирках. Під час теплових процедур відбувається пото­виділення - втрата води, що призводить до збільшення кон­центрації сечі, посилюється виділення води через шкіру й ос­лаблюється діяльність нирок.

Втрата води через шкіру відповідає зменшенню діурезу, але через кілька годин здоровий організм повертається до по­переднього стану і набуває своєї попередньої ваги; але навіть і ця недовготривала втрата води надзвичайно посилює обмін ре­човин.

На перистальтику кишок можна впливати різноманітни­ми прийомами і температурами: з одного боку прискорювати, з іншого боку - сповільнювати. Всі короткі холодні процедури, якими нерви шкіри живота і кишечника збуджуються, як пра­вило, прискорюють перистальтику і навпаки. Процедури, по­в'язані з теплом, добре діють при спазмах різноманітної приро­ди (наприклад, проти спастичних закрепів).

Вплив тепла на організм і процеси, які активуються ним

Стресовий вплив. Достатньої сили теплові процедури, особ­ливо лазня, роблять на організм людини стресовий вплив. Якщо це розумно використовувати, то можна активізувати захисні сили і зміцнити організм. Так, помірна лазня оновлює, тонізує людський організм. Саме тому людина виходить із лазні в прекрасному настрої.

Людям похилого віку особливо необхідне подібне фізіоло­гічне оновлення. Це дозволяє значно активізувати їх організм, зберегти бадьорість і силу до похилого віку.

Вплив на шкіру. Шкірний покрив складає близько півтора квадратних метрів тканини - 20% від загальної ваги людини, тому вплив на шкіру як тепла, так і холоду не можна недооці­нювати.

Природний захист. Наша шкіра - "передній край оборони" людського організму. Вона безпосередньо вступає в контакт із навколишнім середовищем, захищає наші судини, нерви, зало­зи, внутрішні органи від холоду і перегрівання, від ушкоджень і мікробів. Шкіра містить речовину лізоцим, яка згубно впливає на бактерії.

Дихальна і водовидільна функції шкіри. Шкіра дихає, а отже, допомагає легеням. Через неї виділяється вода, що по­легшує діяльність нирок. З її допомогою ми звільняємося від шлаків.

Чиста, здорова шкіра протидіє беззупинній агресії мікробів. Зараження через шкіру можливе лише при її забрудненні. Дос­лідження вчених показали, що мікроорганізми на чистій шкірі швидко гинуть.

Бруд на шкірі. Нещодавно датські мікробіологи виявили в пилу кліщі діаметром усього 30 мікрон, що харчуються відмер­лими частками людської шкіри і викликають одну з форм аст­ми. Змішуючись із потом, із шкірним салом, що виділяється постійно, і лусочками омертвілого рогового прошарку, ці поро­шини утворюють те, що ми називаємо брудом.

Брудна шкіра втрачає пружність, стає беззахисною. Запа­лення, нагноєння найчастіше викликаються стафілококами.

Шкірні захворювання. Багато хвороб шкіри є причинами викиду токсичного вмісту організму зсередини назовні. У та­кий спосіб організм бореться з отруйними речовинами, які на­копичуються у ньому, якщо органи виділення не справляються, і ому, щоб лазневий жар не діяв на шкіру, як "пилосос", який видаляє токсичний вміст організму, проведіть попереднє очищення всіх найважливіших систем організму - кишечника, печінки, рідинних середовищ.

Очищувальний вплив. Сильний, приємний жар (лазні), як кий інший гігієнічний засіб, відкриває і ретельно прочищає всі пори тіла, видаляє бруд, м'яко знімає з верхнього шкіри віджилі, омертвілі клітини.

Корисно знати, що тільки за одну добу в людини в серед­ньому гине і відновлюється двадцята частина клітин шкірног

о покриву. Так, вологий жар лазні допомагає самовідновленню шкіри.

Бактерицидна дія. Жар сауни і лазні має бактерицидні властивості. Гинуть у цьому жару і мікроби на тілі людини.

Косметичний ефект. Гарячі і вологі процедури дозволя­ють підсилити потік крові, тренують судини, які прилягають до шкіри. Від цього шкіра виглядає не тільки привабливішою, але й покращуються її фізіологічні властивості, їй не страшні пе­репади температур. До того ж, підвищується її дотикова спро­можність.

Насичення організму вологою і теплом. Одна з особливо­стей феномену життя - постійна боротьба організму за збері­гання оптимальної кількості вологи і тепла. Поміркуйте самі: триденний людський зародок складається на 97% із води, до­рослий - майже на дві третини своєї ваги, а старша людина ще менше.

Доросла людина при нормальних умовах видихає за 1 год близько 25,5 грама води (на добу близько 600 грамів!). З роками будь-яка людина втрачає воду і тепло, а з ними іде і життєва сила. Волога лазнева процедура дозволяє організму людини поповнювати і те, й інше. В результаті цього життєві прояви в організмі людини відновлюються. Особливо це корисно для по­хилих і старих людей.

Вплив на кровообіг взагалі. Жар значно стимулює циркулярні процеси в організмі. Простий прогрів організму допо­магає просто й ефективно позбутися застою крові.

Здоров'я та опірність організму несприятливим зовнішнім і внутрішнім чинникам багато в чому залежать від кровообміну. А з віком кровообмін має тенденцію скорочуватися. Так, після обстеження кровообміну в 500 людей було встановлено, Що в середньому у 18-річних через 1,5 кубічних сантиметра м'язів проходить 25 кубічних сантиметрів крові. До 25 років кількість крові, що циркулює в м'язах, зменшується майже вдвічі. Особ­ливо знижується кровопостачання м'язів у тих, хто проводить малоактивний спосіб життя.

Особливо цінно, що в результаті нагрівання організму по­чинає рухатися резервна кров, якої в людини 1 літр (із 5-6 літрів). Резервна кров, багата найціннішими живильними ре­човинами, прекрасно харчує клітини організму.

На початку розігріву організму тиск крові дещо підвищуєть­ся, а потім - завдяки розширенню кровоносних судин - відбу­вається його зниження.

Вплив на капілярний кровообіг. У капілярах знаходиться 80 % усієї крові, яка циркулює в організмі. Загальна довжина капілярів - близько 100 тисяч кілометрів.

Система капілярів є своєрідним судинним скелетом, який зрошує кожну клітину організму. У будь-якому органі, який погано функціонує, як правило, відбувається спазм капілярів, їхнє розширення або звуження. Будь-який хвороботворний процес - це, насамперед, порушення капілярного кровообігу.

Пара лазні збільшує циркуляторні процеси в організмі, роз­слаблює спазми в тканинах і органах, що сприяє відновленню нормальної циркуляції крові, а значить - відновлює роботу органів і тканин.

Вплив на картину крові. Академік І. Р. Тарханов довів, що після лазневої процедури кількість еритроцитів і гемоглобіну збільшується. Останні дослідження підтвердили це відкриття. Під впливом лазневої процедури збільшується і кількість лей­коцитів, які беруть участь в імунному захисті організму.

Вплив на серце. Під впливом жару відбувається активіза­ція роботи серцевого м'яза. Сила його скорочень збільшується. Регулярна лазня тренує серцевий м'яз. Це було підтверджено експериментальне.

Вплив на обмін речовин. Утруднення тепловіддачі органі­змом викликає активність кровообігу. Посилення кровообігу, у свою чергу, призводить до підвищення температури тіла. Підвищення температури впливає на збільшення активності окисно-відновних ферментів у клітинах.. У результаті в організмі активуються окисні процеси.

Швидка циркуляція крові, вихід резервної кількості і очищення гемоглобіну в ній дозволяє доносити до клітин більшу кількість кисню. Це, у свою чергу, стимулює процеси окислю-речовин.

Ось так лазнева процедура підвищує приблизно на одну третину обмін речовин. Краще засвоюються харчові речовини, шлаки окислюються і виводяться з організму.

Активність ферментів, підвищений обмін речовин призво­дять до того, що в людини з'являється здоровий апетит. Це дозволяє нормалізувати багато відхилень в роботі органів трав­лення, підвищити засвоєння харчових речовин.

Вплив на функцію дихання. Лазня прекрасно стимулює дихання. Гаряче зволожене повітря впливає на гортань і на слизові оболонки носа.

Оскільки посилений обмін речовин під час дії жару потре­бує кисню, дихання частішає, стає глибшим, а це, у свою чергу, покращує повітрообмін у легеневих альвеолах. Вентиляція ле­гень у порівнянні з показниками до лазні зростає більш, ніж у два з половиною раза.

Після жару лазні краще дихається, прочищені пори шкіри, виведені токсини із крові, покращена мікроциркуляція.

Після лазневої процедури споживання кисню збільшуєть­ся в середньому на одну третину.

Вплив на залози внутрішньої секреції. Покращення кро­вопостачання, обміну речовин і дихання, видалення токсинів у результаті лазневої процедури стимулює залози внутрішньої секреції, внаслідок чого краще регулюється і координується діяльність органів та систем організму.

Поліпшення психічного стану людини. Коли в результаті впливу жару організм людини починає краще функціонувати, людина почуває себе комфортніше: її нічого не дратує, і вона психологічно відпочиває.

До того ж, жар лазні знімає втому, яка поступово накопи­чується до кінця тижня. Із м'язів з потом видаляється молочна кислота, яка підсилює відчуття втоми.

Лазневий жар, прогрівши шкіру, м'язи, різноманітні тка­нини й органи, викликає приємну розслабленість. Розслабленість і прогрів - основне, що необхідно для сприятливого відновлення життєвих сил. Все це створює окрилений, оптимістичний настрій.

Коли організм розслаблений і немає скутості, наступає здоровий, безтурботний сон.

Лазня і підвищення гостроти зору. Немає нічого над чайного в тому, що в людини після лазні покращується.

Вчені у своїх дослідженнях лазневої процедури підтвердили це відкриття Аюрведи.

Жар і інфекції. Поріг температурної чутливості цілого ряду хвороботворних мікроорганізмів нижчий від порога темпера­тур, які можуть переносити клітини людського організму. Тому широко використовують підвищення температури (сауни, лазні) для лікування низки інфекційних хвороб.

Контрастний вплив на організм і процеси, що активують їх. Після того, як ми розглянули вплив на організм людини холоду і тепла, набагато легше зрозуміти, як буде впливати їхнє чергування.

Чергування гарячих і холодних загартувальних процедур дозволяє значно розширити "температурний коридор", до яко­го пристосовується організм.

Це призводить до того, що функції організму коливаються в більш широких межах, ніж від холодних або теплових загар­тувальних процедур.

Від поєднання жари і холоду краще діє капілярне русло організму, що впливає на його відновлення. Цей феномен кров'я­ного промивання організму сприяє кращому очищенню від шлаків, відновлює роботу ендокринних залоз, посилює імуні­тет.

Реакції організму на загартовуючі процедури. Перед тим, як почати загартування, вкрай важливо дізна­тися про реакції свого організму на проведені процедури.

Розмір реакції змінюється залежно від характеру загартувальної процедури, а також від сил організму, обставин і спосо­бу застосування. Одержання правильної відповідної реакції організму - основне завдання для кожного, хто практикує за­гартування. І тут багато що залежить від розміру подразнення, його тривалості, локалізації і чутливості людини.

Реакція організму на загартувальні процедури оцінюється суб’єктивними і об'єктивними симптомами: гарне самопочуття, приємне відчуття теплоти, піднесений настрій, підвищена працездатності - суб'єктивні ознаки; одночасне розширена віддача теплоти і швидке розігрівання - ось відчутні реакції організму.

Всяка протидія організму тим змінам, що у нього подразнення холодом, може бути посилена двома шляхами: або сильними передуючими рухами, або розігріванням.

Залежно від температури тіла, реакція на охолодження може бути різноманітна, і вона тим інтенсивніша, чим теплішим було тіло до прикладання холодної води. На цій підставі перед загартувальною процедурою, яка забирає тепло, засто­совуємо іншу, що приносить тепло, - гарячий душ. "Всяке тіло повинно підходити до холодної води тільки будучи теплим" так говорили засновники водолікування.

Таким чином, розігрівання тіла перед впливом холоду є найголовнішим чинником загартування. Успіх процедур Які загартовують, залежить від таких чинників:

1. Чим більше, у відомих межах, зниження температури під час загартувальної процедури, тим сильнішою є відповідна реакція організму.

2. Чим швидше і енергійніше забирається тепло, тим швид­ше відбувається повторне підняття температури. Довготрива­ле, поступове забирання тепла має, як наслідок, більш повільну і менш інтенсивну реакцію, ніж коротке охолодження водою низької температури.

3. Стан тілесної теплоти до охолодження впливає на відпо­відне підвищення температури організму. Попередньо розігрі­тий організм людини реагує сильніше, ніж холодний.

4. Поєднання холоду з механічним впливом посилює відпо­відну реакцію організму. Зайве охолодження викликає в організмі руйнівний стрес, який виявляється в лихоманковому стані і мерзлякуватості (у крайньому випадку - непритомність) після проведення загартувальних процедур.

5. Поведінка людини, яка загартовується, після забирання тепла впливає на швидкість появи реакції: пасивність її упов­ільнює, а рух посилює і прискорює.

6. Основна ознака правильності проведення загартуваль­ної процедури - одержання швидкої і досконалої відповідно реакції організму. Людина яка загартовується, позбавлена р зику і небажаних ускладнень.

7. Рекомендується починати будь-яке загартовування щоб виникали слабкі або середні відповідні реакції органі які зміцнять організм, а не послаблять за принципом стресу. Навіть П. Іванов починав своє загартування поступово й обережно, привчаючи організм до все більш і більш жорсткого і сильного впливу холоду.

Використана література

1. Сестринское дело, том 1 / Под ред. А.Ф. Краснова. - Самара: ГП "Перспектива", 1998. - 368 с.

2. Укрепление здоровья и санитарное просвещение. "ЛЕМОН". Учебные материалы по сестринскому делу. ВООЗ. - Европейское региональное бюро, 1996. - 52 с.

3. Жизнь, здоровье й окружающая среда. "ЛЕМОН". Учебные материалы по сестринскому делу. ВООЗ. - Европейское ре­гиональное бюро, 1996. - 76 с.

4. Голяченко О.М., Сердюк А.М, Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. - Тер­нопіль, 1997. - 328 с.

5. Щуліпенко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології. - К: Кий. - С.6-13; - С.26-34.

6. Сестринська справа. За ред. професора Шевчука М.Г. - К.:3до-ров'я, 1992. - С.88-95.