М.В.Гоголь народився 20 березня 1804 року в с.Великі Сорочинці, Полтавської губернії. Його батько писав п’єси, ставив театральні спектаклі. В дитинстві М.Гоголь багато читав художніх книжок, що сформувало літературні смаки майбутнього письменника. Дальше М.Гоголь навчався в полтавському училищі та “Гімназії вищих наук” в Ніжині, в якій він вчився з 1821 по 1828 рік. Серед його наставників був професор Н.І.Білоусов, що під його керівництвом М.Гоголь брав активну участь в випуску рукописного журналу “Північна зоря”. В цей час М.Гоголь створює першу свою поему “Ганц Кюхельгатен”. Успіху поема не мала.
В 1829 р. М.В.Гоголь закінчує гімназію і переїздить в Петербург. Надалі продовжує писати: повість “Балаврюк або ніч перед Івана Купала...”. На протязі початку літературної творчості М.Гоголь знайомиться з Жуковським, Дельвігом і головне з Олександром Пушкіним. Дружба з О.Пушкіним стала щастям для М.Гоголя. Геній благословив генія.
Гоголівські “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” перекликаються по духу з Пушкінськими “Русланом і Людмилою”. В ньому – свято народного духу. А згадаємо як починається “Майська ніч...” –
“Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Вдивіться в неї”.
Уже півтора століття читачі любуються персонажами “Сорочинського ярмарку”. В цей час М.В.Гоголь – викладач одної із кафедр Петербурзького університету – повен літературних задумів.
В 1835 р. буди надруковані його дві книги – “Миргород” і “Арабески”.
Ідеал художника вира
В 1842 році світ познайомився з третім томом зібраних творів М.Гоголя – циклом петербурзьких повістей. Одну за одною створює М.Гоголь свої п’єси і повісті: “Каяття”, “Ніс”, “Старосвітські поміщики”, “Шинель”. Але ці твори не вичерпують художній спадок М.В.Гоголя. Він автор геніальної комедії “Ревізор” та монументальної епопеї “Мертві душі”. Створення цих творів є істинний подвиг письменника. Вони створили цілу епоху в художньому пізнанні життя.
Психологічна глибина, створених в них реалістичних типів, естетична неповторність гоголівських творів, історичний оптимізм письменника відносно майбутнього Росії, - все це є великим вкладом в духовне життя народу.
Цими шедеврами мистецтва Гоголь увійшов в світову літературу, і його ім’я стало в один ряд з такими іменами, як Сервантес, Мольєр, Шекспір, Гете, Бальзак, Діккенс і т.д.
Помер М.В.Гоголь в 1852 р.
В усьому світі зараз надзвичайно широкий інтерес до творчості М.В.Гоголя. Виходять з друку його книги, ставлять на сцені його п’єси, знімають кінофільми за мотивами його творів.
В неповторному єдинстві комічного і трагічного був виражений гуманістичний пафос Гоголя. Відкривши світу “всю Русь” перш за все її смішні і трагічні, драматичні сторони, - Гоголь створив книги, що є оригінальним відкриттям в художній літературі.
Книгам М.В.Гоголя суджене вічне життя.