Реалія
- (лат. Realis - речовий) предмет, поняття, явище, характерне для історії, культури, побуту, життя того чи іншого народу, країни, що не зустрічається в інших народів. Реалії-також слово, що позначає такий предмет, поняття, явище, також словосполучення (звичайно фразеологізм, прислів'я, приказка, примовка), що включає такі слова, предмети матеріальної культури.
З історико-семантичного погляду реалії діляться на
:
1.
Власне реалії
(при існуючих референтах): укр.: трембітар, постоли, коливо, перебудова гласність, коломийка; англ.; Halloween, a baby-sitter, Boxing day, a gifted child.
2. Історичні реалії
- семантичні, архаїзми, які внаслідок зникнення референтів входять до історично-дистанційної лексики, втративши життєздатність. Крім національних, для них характерний хронологічний колорит: укр. смерд, свячений, зелені хлопці ("опришки"), англ.: a pries and hole (іст. "нора", пристанище або в замку, де переховувалися католицькі священики в Англії під час переслідування католиків).
У структурному плані
1. Реалії-одночлени: укр.
вечорниці, кобзарювати; англ.: а sheriff, a maypole ("травневе дерево" - стовп, прикрашений квітами, різнобарвними прапорцями і т.п., довкруги якого танцюють в першу неділю травня у Великобританії).
2.
Реалії-полічлени номінативного характеру:
курна хата, братська могила, St. Valentine's Day, a soap оpera (багатосерійна постановка сентиментального характеру), а ticket day.
3.
Реалії-фразеологізми:
стати під вінок дбати про скриню, to hatch the woolsack (набитая шерстью подушка, на которой сидит председатель, лорд, канслер в палате лордов). -
стать лордом, канслером.
З погляду перекладацької практики виділяють явні і скритні реалії.
Скритні реалії
- укр.: піч, сорочка (вишиванка), скриня; англ..: a forty-niner ( one who took part in the California gold rush? After The discovery of gold there in 1848). Перекласти реалії –
це значить винайти відповідник у цільовій мові, а як жецього досягти, якщо немає в етнокультурі, матеріальній чи духовній співвідносного об'єкта, поняття чи явища? Отже, у випадку реалій доречно говорити не про переклад у буквальному розумінні, а лише про винайдення семантико-стилістичного відповідника, або про трансляційне перейменування реалії.
Існують такі способи трансляційного перейменування реалії:
1. Транскрипцій (транслітерація).
2. Гіперонімічне перейменування.
3. Дескриптивна перифраза
4. Комбінована реномінація.
5. Міжована транспозиція на конототивному рівні.
6. Метод уподібнення.
7. Віднайдення ситуативного відповідника (контекстуальний переклад). 8 Інтерпретація реалії.
1. Транскрипція (транслітерація)
Терміном "транскрипція" позначають віднайдення якомога точнішого відповідника через запис звучання слів (у тому числіреалій) мови-джерела графемами мови-переймача. Транскрипція-зв'язана з точною (наскільки це можливо) передачею звучання, іноземного слова (примат вимови). Єдиний різновид реалій, який неминуче треба подавати в національній подобі, - це антропоніми та топоніми
, на зразок українських Тарас, Ярема, Вірко, Вірлена, Черемош, Уж, Назар.
Так, у газеті "News from Ukraine" у розповіді про перебування американських туристів у Києві читаємо: "A nine-year-old American? Yarema Bachynsky, came to Ukraine as a member of the ”
group." Тут йдеться про мешканця США, але українця, за національністю, на що вказує його ім'я, правильно протранкрибоване.
2. Гіперонімічне перейменування
Гіперонімічне перейменування — досить поширений—вид перекладу реалій, пов'язаний із засадними поняттями лексичних трансформацій, категоризацією денотата, визнанням ізоморфізму частини й цілого .("pars pro toto"), генералізацією.
3. Дескриптивна перифраза
Коли потрібний високий ступінь експліцитності у процесі перекладу, часто застосовують дескриптивну перифразу, чому сприяють контекстно-ситуативні чинники. Наявність різних видів перифраз і перифрастичних зворотів у мові зумовлена особливостями логічних структур мислення, перифрастичними можливостями природних мов. За допомогою описової перифрази відтворюють семантику часових реалій селянського календаря, прим.: "На покрову
вернувся Прокіп" - "Prоkip returned at the end of October
4. Комбінована реномінація
Комбінована реномінація - найчастіше транскрипція з-описовою перифразою (значно рідше - з гіперонімом) - досить ефективний, хоча й багатослівний, спосіб, максимальної передачі семантики реалій, зв'язаний з лінійним розширенням тексту. Комбіновану реномінацію для відтворення змісту реалій широко застосувала Ф.Лайвсей. Ось деякі зразки: "А про вечорниці так і не споминай!" - "And also, don't mention to her the Vechermitzi, the evening gathering and revel of youths and maidens".
5. Міжмовна транспозиція на конототивному рівні
Доречно застосовувати міжмовну конототивну транспозицію (транспозицію на конототивному рівні), замінюючи українську реалію реалією англомовного світу (чи просто англійською лексемою з місткою конотативною інформацією) з іншим денотативним. але рівно вартним конототивним значенням. Так, в українському художньому мовленні дуже часто вживається слово „калина" і в денотативному плані як поширена на Україні рослина, і в конототивному як ознака червоної барви, символ дівочої цнотливості, невиності і ширше - як символ України.
6. Метод уподібнення
Суть методу уподібнення полягає у відтворенні семантико-стилістичних функцій реалії мови-джерела іншомовним аналогом -реалією мови-переймача. Іноді знаходимо його в оригінальній англомовній літературі на іноземну, зокрема, українську, тематику, як у повісті "Найстрашніший злочин" англійської письменниці Д.Джерард: "Besides the national beetroot soup, there were pirohy
(a sort of small dumplings)
which absolutely swam in butter, and the most artistic sour cream dumplings."
7. Віднайдення ситуативного відповідника (констектуальний переклад)
Такий вид відтворення семантико-стилістичних функцій реалій нерозривно пов'язаний з цілісністю художнього тексту і полягає у роз'ясненні суті реалії у найближчому контексті.
8. Інтерпретація реалії
При відтворенні семантико-стилістичних функцій реалія "пан", внаслідок дуже великого інформативного її обсягу, широких референційних можливостей, застосовують різні ситуативні відповідники - залежно від контексту.
Теорія рівнів еквівалентності
Існує 5 рівнів еквівалентності:
Еквівалентність 1-го рівня
заключається в збереженні тільки тієї частини змісту оригіналу, яка становить ціль комунікації, що вказує на загальну мовну функцію тексту в акті комунікації, становить його ціль. Maybe there is some chemistry between us that doesn't mix. Буває, що люди не сходяться характерами.
Для співвідношень між оригіналами та перекладами цього типу характерні
: 1)
неспівставність лексичного складу і синтаксичної організації 2)
неможливість зв'язати лексику і структуру оригіналу та перекладу відносинами семантичного перефразування чи синтаксичної трансформації 3)
відсутність реальних чи прямих логічних зв'язків між повідомленнями в оригіналі і перекладі, які дозволили б стверджувати, що в обох випадках повідомляється про одне і те ж. 4)
Найменша спільність змісту оригіналу і перекладу порівняно з усіма іншими перекладами
2-й тип еквівалентності:
Не answered the telephone. Він зняв трубку.
Для відношень між оригіналом і перекладом характерні
: 1)
неспівставність лексичного складу і синтаксичної організації 2)
неможливість зв'язати лексику і структуру оригіналу і перекладу відношеннями семантичного перефразування чи синтаксичної трансформації 3)
збереження в перекладі мети комунікації 4)
збереження в перекладі вказівки на ту ж саму ситуацію
3-й тип еквівалентності.
Scrubbing makes me bad tempered. Від миття підлоги в мене псується настрій.
Особливості:
1)
відсутність паралелізму лексичного складу і синтаксичної структури 2)
неможливість зв'язати структури оригіналу і перекладу відношеннями синтаксичної трансформації 3)
збереження в перекладі мети комунікації і ідентифікації тієї ж ситуації, що й в оригіналі 4)
збереження в перекладі загальних понять, за допомогою яких здійснюється описання ситуації в оригіналі, і збереження способу описання ситуації.
4-й рівень
One thing troubled me along the first - the immense interest which people took in me.
Одне турбувало мене спочатку - та незвичайна зацікавленість, з якою всі до мене відносились.
Характерні:
1)
значний, хоч і неповний паралелізм лексичного складу - для більшості слів можна підшукувати слова з близьким змістом. 2)
використання в перекладі синтаксичних структур, аналогічних структурам оригіналу чи зв'язаними з ними відношеннями синтаксичної варіації, що забезпечує максимальну передачу в перекладі значення синтаксичних структур оригіналу
3)
збереження в перекладі всіх 3-х частин змісту оригіналу - мети комунікації, ідентифікації тієї ж ситуації, загальних (спільних) понять способу списання ситуації
5-й рівень - максимальна ступінь близькості змісту оригіналу і перекладу
.
І saw him at the theatre. Я бачив його в театрі.
Характерні: 1)
високий рівень паралелізму в структурній організації тексту 2)
максимальна співвіднесеність лексичного складу 3)
збереження в перекладі всіх основних частин змісту оригіналу.
Принцип художньої творчості в перекладі
Кожний справді поетичний твір-ідейно-художня структура, цілісне явище.
Перекласти поетичний твір
- не означає передати засобами іншої мови образи вихоплені окремо, ритміко-інтонаційні нюанси (хай навіть досить тонкі).
Осмислюючи переклад, як ідейно-художню структуру, і необхідність комплексного підходу до нього, слід зупинитися ще на одному вагомому питанні: взаємовідношеннях загального і окремого
(часткового). Під окремим
мається на увазі конкретний твір, що перекладається, а під загальним
-творчість його автора.
Слово - першооснова твору, найбільш насичений і богатий змістовним компонент. Саме трудністю є вибір необхідного слова-еквівалента. Перекладач зважує всі різні лексичні можливості, синоніми і нарешті відбирає слово (рідше 2-3), які можуть в повній мірі відтворити значення оригіналу.
При цьому перекладач проходить різні шляхи вибору:
1)
Орієнтування на контекст.
Підшукується відповідний еквівалент. Кожне слово у творі зв'язане з усім твором, з його особливостями, з історією його написання, часто з особистістю автора. В рамках одного абзацу ( вузький контекст) і всього даного твору ( широкий контекст) потрібно охопити думку в цілому. Перекладач повинен знати, що відбувається за межами тексту, вміти читати так званий підтекст. Перекладати потрібно так, щоб зберігалася творча задумка і почерк автора, те, про що автор сказав прямо і т. д.
2)
Принцип слідування відношенню автора до описуваної ситуації, описуваного предмета. Вибір слова між позитивним і негативним значенням.
3)
Принцип слідування загальній стилістичній направленості твору і індивідуальному стилю автора.
Необхідність вибору слова з синонимічного ряду у відповідності зі стилем автора. Велику увагу слід звернути на індивідуальний стиль автора.
4)
Принцип відповідності прийнятої автором інтенсивності
. Наприклад, ряд прикметників означають позитивну якість: в рос.: великолепный, дивный., в укр.: розкішний, дивний., в англ.: magnificent, fair .
5)
Принцип орієнтування на основний словниковий фонд мови.
Орієнтування на те, що ввійшло в "золотий фонд" мови. І лише в особливих випадках брати лексику з особливих діалектів, місцевого наріччя (сленга).
6) Принцип вибору слова, найбільше відображаючого ту реальну дійсність, яку мав на увазі автор.
Перекладач повинен розуміти, що він перекладає думку автора, що відноситься до певного устрою життя, певної епохи. Так що мало знати вузький і широкий контекст, треба знати ще ту конкретну дійсність, про яку пише автор.
7)
Принцип використання стійких і напівстійких фразеологічних сполучень.
До стійких та напівстійких фразеологічних сполучень відносяться фразеологічні зрощення, а також і граматичні сполучення.
Предмет перекладознавства
Переклад
- це складне багатогранне явище, окремі аспекти якого можуть бути предметом дослідження багатьох наук. В рамках перекладознавства вивчаються психологічні, літературознавчі, етнографічні та інші сторони перекладацької діяльності, а також історія перекладознавчої діяльності в тій чи іншій країні або країнах. В залежності від предмету дослідження можна виділити психологічне перекладознавство (психологію перекладу), літеретурне перекладознавство (теорію літературного та художнього перекладу), етнографічне перекладознавство, історичне перекладознавство і т. ін.
Керівна роль в сучасному перекладознавстві належить лінгвістичному перекладознавству (лінгвістиці перекладу), що вивчає переклад як лінгвістичне явище. Теоретичну частину лінгвістики перекладу становить лінгвістична теорія перекладу. В теорії перекладу (тобто лінгвістичній теорій перекладу) розрізняють "загальну теорію перекладу", часткову теорію перекладу і спеціальну теорію перекладу.
Часткова теорія перекладу вивчає лінгвістичні аспекти перекладу з однієї мови на іншу.
Спеціальна теорія перекладу розкриває особливості процесу- перекладу текстів різних типів і жанрів.
Загальна теорія перекладу вивчає найбільш загальні лінгвістичні закономірності перекладу незалежно від особливостей конкретної пари мов, що беруть участь в процесі перекладу, способу здійснення цього процесу і індивідуальних особливостей конкретного акту переклада. Положення загальної теорії перекладу охоплює будь які види перекладу будь яких оригіналів з будь якої вихідної мови на будь яку іншу.
Теорія перекладу ставить перед собою слідуючі завдання:
1
. Розкрити і описати загально- лінгвістичні основи. 2
. Визначити переклад як об'єкт лінгвістичного дослідження, вказати його відмінності від інших видів мовного посередництва. 3
. Розробити основи класифікації видів перекладацької діяльності. 4
. Розкрити суть перекладної еквівалентності як основи комунікативної рівноцінності текстів оригіналу і перекладу. 5
. Розробити загальні принципи і особливості побудови асткових і спеціальних теорій перекладу для різних комбінацій мов. 6
. Розробити принципи наукового описання процесу переклада як дії перекладача в перетворенні тексту оригінала в текст переклада. 7.
Розкрити вплив на процес перекладу прагматичних і соціолінгвістичних факторів.
8.
Визначити поняття "норма перекладу" і розробити принципи оцінки якості перекладу.
Переклад
- це засіб забеспечити можливість спілкування між людьми, що розмовляють різними мовами. Тому для теорії перекладу особливе місце мають дані комунікативної лінгвістики про особливості процесу мовної комунікації, специфіки прямих і непрямих мовних актів, про співвідношення вираженого змісту і того, що мається на увазі, в висловлюваннях і в тексті, впливі контексту і ситуації спілкування на розуміння тексту, інших факторах, що оприділяють комунікативну поведінку людини. Важливим методом дослідження в лінгвістиці перекладу є порівняльний аналіз перекладу, тобто аналіз форми і змісту тексту переклада в порівнянні з формою і змістом оригіналу. Порівнюючи такі тексти, можна розкріпи внутрішній механізм перекладу, виявити еквівалентні одиниці, а також виявити зміни форми змісту, що мають місце при заміні одиниці оригіналу еквівалентною їй одиницею тексту переклада. При цьому можливе і порівняння двох чи більше перекладів одного і того ж оригіналу.
Переклад каламбурів
Каламбур
- це гра слів, побудована на зіткненні звичайного звучання з незвичним і неочікуваним.
Набагато трудніше перекладати каламбури, складені з двох, трьох одиниць, так звані контаміовані фразеологічні одиниці. Важко тому, що для правильного перекладу обидва фразеологізми повинні мати у перекладній мові еквіваленти та аналоги, а таке трапляється не часто. Цікавий прийом каламбурного руйнування фразеологічних одиниць шляхом додавання елів., що повертає компонентам споконвічне значення; "Как-то Семенов начал ломать комедію, и сломал." Буквальний переклад знову ж таки можливий за наявністю аналога або еквівалента.
Переклад каламбурів з урахуванням їх конотацій.
Більшість фразеологічних одиниць володіють як емоціонально-експресивним, так і національним забарвленням. С.С. Кузьмін поділяє одиниці у залежності від іх основних емоціональних характеристик на три групи: 1. позитивні, 2. негативні, 3. подвійні.
Перші викладають тільки позитивні емоції (народитися у сорочці), другі - тільки негативні (погріти руки), а треті -позитивні та негативні в залежності від контексту (завдавати тон). Ця остання група може стати основною для гри слів, яка, якщо її використовувати у позитивному контексті, може дати гумористичний ефект, а якщо у негативному контексті - ефект сарказму. Але ризиковане виділяти » їх у самостійну групу, оскільки навіть самі з погляду позитивні фразеологізми можуть під впливом контексту набути негативного емоційного забарвлення та послужити матеріалом для каламбуру.
"У деяких випадках Демуровій вдалося зберегти хоч би один компонент каламбуру, додавая до нього словесний ряд. У главі III "Страны чудес" Аліса npocbnm Мишу розповісти ш Історію свого життя.
"Mine is a long and a sad tale!" said the Mouse, turning to Alice, and sighing." It is a long tail, certainly," said Alice, looking down with wonder at the Mouse's tail;" but why do you call it sad? And she kept on puggling about it while the Mouse was spring, so that the idea of the tale was something like this...
Демурова вирішила цю проблему по-своєму, вона ввела у смисловий "хвостовий" ряд своє похідне.
- Это очень длинная и грустная история - начала Мышь со вздохом. Помолчав, она вдруг взвизгнула: - Прохвост!
Про хвост? - повторила Алиса с недоумением и взглянула на ее хвост. — Грустная история про хвост?
Но Мышь ее не слушала - она вся ушла в свой рассказ. И пока она говорила, Алиса все не могла понять, какое это имеет отношение к мышиному хвосту. Потому история, которую рассказала Мышь, выглядела в ее воображении вот так.»
Демурова відмічає, що у роботі над цим перекладом їй дуже помогли дитячі етимологи.Р
На "дитячій" етимології побудований і діалог у "Безумном чае питии, "(глава VII "Страны чудес"):
- И надо вам сказать, что эти три истерички жили приливаючи, -рассказывает Соня.
- Припеваючи? - переспросила Алиса. -А что они пели?
- Не пели, а пили, - ответила Соня. — Кисель, конечно.
Тут перекладачка дає два пояснення: кероловське treacle вона змінила у своєму перекладі на "кисель". Це слово на її думку значно ближче до російських дітей, багато з яких, мабуть, і не знають, що таке патока, та до того ж "патока" не викликає у нашій свідомості ніякого "етимологічного" ряду. А ряд цей необхідний.
"Дитяча" етимологія приходить на допомогу і тоді, коли звісний вислів розуміється буквально. Люіс Керол "реалізує" метафору, розуміючи її буквально.
Наведемо лише один приклад: "Would you - be good enough," Alice panted out, after running a little, further," to stop a minute -just to get -one's breath again? "I am good enough", the king said, "only I"m pot strong enough! You see, a minute goes by so fearfully quick/ You might as well try to stop a Bandersnatch."
Демурова передала цей уривок так: - Будьте так добры.. - проговорила, задыхаясь Алиса, - Давайте сядем на минутку, чтоб'отдышаться немного. -Сядем на минутку? - повторил Король. - И это ты называешь добротой? А если бы на тебя сели? Тебе бы это понравилось? К тому же Минутку надо сначала поймать. А мне это не под силу; она пролетает быстро, как Брандащмыг! За ней не угонишься.}
У Керола є діалог побудований на дотепній грі назв різних комах. Для них він вимислює дивні назви: Horse-fly- перетворюється у Rocking-horse-fly; Dragon-fly у snap-dragon-fly; Butterfly- у Bread-and-butter-fly. "Зазеркальные" комахи - це результат "накладання", склеювання посередині двох "біномів" з одним загальним членом.
Демурова прагнула зберегти у перекладі цю схему - біноми А - В та В -С, дають нове ім'я - "низку" А-В-С. Але, ця схема по-російськи ускладнюється -тому що англійські слова, компоненти низки А-В-С не обтяжені ні якою граматикою. По-російськи це нездобутний ідеал. Там, де Керол будує низку із слів, ми повинні будувати "низку" з морфем. Ось невеликий уривок з відповідної глави:
А каких насекомых у вас обожают? - спросил Комар.
Я никаких насекомых не обожаю, потому что я их боюсь, - объяснила Алиса. - особенно больших. Но я могу сказать, как их зовут...
Ну, вот, к примеру, есть у нас Бабочка, - сказала Алиса и загнула на руке, палец. А-А, - протянул Комар- Взгляни-ка на этот куст... Вон там на ветке сидит знаешь кто? БАОБОЧКА! Она вся деревянная, а усики у нее зеленые и нежные, как молодые побеги!
Так "баобаб" та "бабочка" дають в результаті "накладки" "баобабочку".
II. Класифікація каламбурів
Для того, щоб трохи поширити уявлення про каламбур та упорядкувати його значення Власов та Флорін спробували розглянути різні його види залежно від 1.матеріалу, із якого він побудований та "технології". Його побудування, а також 2. від його ролі у художній та публіцистичній літературі. Ця класифікація (докладніше класифікації, так як їх дві) утворена на засаді зібраних матеріалів та з утворенням подібних схем у літературі. Для першої класифікації автори скористалися елементами дефініцій, в яких йде мова про "звучання слова", про "значення слова" або "групи слів", про "словосполучення", та розділили каламбури на побудовані.
- переважно на фонетичній основі (як альтернативу автори додають і (графічну основу для написаних (відмінно від слів, що звучать) слів).
- Переважно на лексичній основі.
- Переважно на фразеологічній основі.
Але відмічено, що цей поділ умовний, тому що не мож
Незважаючи на схематичність та умовність, ця класифікація достатньо повно охоплює всі види та форми каламбурів, дозволяє уявити їх у певному порядку за рахунком їх особливостей та накреслити деякі можливості їх відтворення, а у подальшому на цій засаді можливо буде почати і більш вичерпне вивчення каламбура у перекладі.
У іншій класифікації з точки зору стилістичних функцій, ролі у тексті та поза текстом намітимо слідуючи види каламбурів:
1. пов'язаний з контекстом стилістичний зворот або фігура мови, каламбур, як частина вузького контексту, всіляко залежить від останнього. З одного боку, це може полегшити його переклад - зв'язок з вузьким контекстом висвітлює значення, а з іншого, створює іноді важкі приклади у зв'язку з мізерністю варіантів розв'язання.
2. Самостійний твір, мініатюра перекладеться як закінчення ціле, даючи перекладачеві більше засобів, оскільки справа зводиться не лише до перекладу, а до утворення на його основі оригінально-нового, свого каламбура.
3. Каламбурний заголовок статті, замітки, гумористичної або сатиричної розповіді перекладається важко, тому що у заголовка —каламбура, по- перше, зібрано наче у фокусі весь ідейний зміст твору, чітко відображений задум автора та його треба пере виразити також чітко та дотепно, а по-друге, найчастіше обіграються фразеологічні одиниці. Що самі по собі досить важкі для перекладу.
4. Каламбур у вигляді підпису до карикатури або малюнка перекладають за рахунком змісту останніх - тільки перекладача взаємо обумовленості між пензлем та пером може дати вірне рішення.
В інтересах чіткості та послідовності лінгвісти декілька модифіцировали схему. Вони відмітили, що лексична гра може спиратис на слова однієї з двох груп лексики:
1. загальні
2. особливі групи слів (терміни, власні імена, абревіатури), що разом з фразеологічними каламбурами становлять три основних розділи:
І. У групу загально-лексичних каламбурів входять одиниці, засновані на лексемах загально-мовного фонду, причому гра будується на багатозначності, омонімії, антонімії, на близькості основ та частин слів: 1. На багатозначності слова базуються, навіть, найбільш типічні з лексичних каламбурів. Ось порівняно нескладний приклад. Рубрика закордонного гумору у "Крокодилі" носить назву "Усмішки різних широт", причому під широтами мається на увазі не тільки географічне поняття, але й якість посміши. Крім багатозначності, переклад можуть ускладнити і граматичні відмінності. При перекладі на англійську, можливо, треба шукати іншу основу, оскільки термін створюється від зовсім іншого кореня (latitude).
До найбільш легких для перекладу каламбурів відносять ті, в яких найменшу роль відіграє фонетичний фактор: "Сколько слаборазбирающихся в математике вышло замуж по расчету" нескладно перекласти на англійську мову, так як еквівалент слова, що обігрується володіє приблизно тим самим обсягом значень. На англійській "брак по расчету" - "marriage of convenience.
Порівняно частіше від інших багатозначних слів еквіваленти у перекладній мові мають лексеми, розвинені переносні значення. Прикладом можуть бути прикметники, що означають у буквальному розумінні — смак, а у переносному - звичайно риси характеру, або вигляду людини: taste - bitter tears, кислое яблоко - кислая мина.
Тут же дослідники наводять приклад іншого роду: "Не says he'll teach you to take his boards and make a raft of them; but seeing that you know how to do this pretty well already the offer seems a superfluous one on his part..."- "он кричит, что покажет вам, как брать без спроса доски и делать из них плот, но поскольку вы и так прекрасно знаете, как это делать, это предложение кажется нам излишним".
Це легко піддається перекладові, тому що різномовні синоніми можуть "породжувати" близькі переносні значення у змогу близькості розумових процесів мозоку людини. І тим не менш навряд чи слід спиратися на цю закономірність.
2. Про омонімічний каламбур (на відміну від гри на багатозначності) вчені говорять у тих випадках, коли не існує (або обірваний) семантичний зв'язок між значеннями, зв'язок, який автор тими чи іншими методами навмисно утворює (або відновлює) для даного тексту. При багатозначності, особливо коли одне значення - переносне, можливо все ж розраховувати на присутність аналогічних зв'язків значень і у перекладній мові, в той час як при омонімії такий зв'язок закономірно виключається, та приймати його за рахунок, позначаючи перекладацькі рішення, нереально. Наприклад, чистою випадковістю можна пояснити наявність водночас у двох мовах семантичного зв'язку між назвою дерева та фальшу (липа), городньої рослини та зброї (лук), між заплетенним волоссям, сільськогосподарським знаряддям та отміллю (коса). Такі немотивовані зв'язки не можна перенести у нове мовне оточення - доводиться шукати можливості зіграти на інших омонімах у перекладній мові.
Методику таких пошуків яскраво продемонструвала Н.Демурова, перекладачка "Аліси з країни чудес": "There is the tree in the middle", said the Rose. "What else is it good for?"
"And what could it do, if any danger came?" Alice asked.
"It could bark," said the Rose.
"It says 'Bough-wough',"cried a Daisy.
"That's why its branches are called boughs."
На жаль, no-російські ніяк не щастить зв'язати разом "ветки" та "лай", тому перекладачка починає пошуки. Виходячи з основного сенсу авторського тексту, вона перебирає спочатку всі можливі, близькі та далекі співвідношення та синоніми обох значень, у тому числі по лінії родовидових відносин, шукає фонетичні збіги, доки не виявляє дві такі одиниці, які можливо використати для побудови у перекладі каламбура, що нагадує авторський. Багато видів дерев давали змогу для гри. В'яз, наприклад, міг би "в'язати" образників, араб міг би сам "грабить"...
Зрештою Демурова зупинилася на дубі - він вів себе рішуче та мужньо, ніж всі інші дерева, та міг, у випадку необхідності, "отдубасить" кого-слід. Іноді переклад омонімічного каламбура дещо полегшується родинною близькістю перекладної мови та вихідної мови. Наприклад, "смог"-контамінація з smoke - дым та fog-туман (тобто щось типу «дімана» - сам по собі вже у відомій мірі каламбур), ще вчора сугубо національна, навіть, місцева (Лондон) реалія, зараз стала інтернаціональною, увійшла і у рос.лексику: у сполученні з дієсловом "смог" цілком пригодна для каламбуру: "Даже на свежем воздухе нет того свежего воздуха. Сей час везде этот- как его звать? - смог. Вздохнул сколько смог, и на это спасибо...»
3. Корнева гра припускає також як основу омонімію або багатозначність у межах двох (або більше) кореневих морфем: умный - безумный, мороз -сморозить, мудрый - мудрить. Візьмемо англійський приклад: "The cook took a good look at the cookery-book".
Іноді при кореневій грі можливий переклад калькою. До найбільш тяжко перекладних слід віднести каламбури, у яких обігруються мовні засоби, наприклад, авторський неологізм на підставі російських дієслів руху: " у церквей в полдень выстраиваются вереницы автомашин, означая, что прихожане, которых впору называть приезжанами, явились откупиться от нестрогого и очень практичного американского бога».Трудність тут подвійна: походження "прихода", "прихожанина" від дієслова "ходить" і не в кожній мові подано різними словами протиставлення дієслів "ходить" (пішки) та "ездить" (транспортом). Вихід -у пошуку іншої основи для каламбуру.
4. Каламбури, побудовані на етимологічній основі, також передбачають наявність у них омонімії або багатозначності. Проте, більшим чином мова йдеться про помилкову, вигадану, дитячу або народну етимологію типу "медведь — ведает, где мід", "поликлиника" - полуклиника", "мікроскоп -мелкоскоп; багато таких "етимологізацій" у Чуковського, у низці творів Лескова. Ще один приклад Н.Демурової, хоч випадок і визначений нею, як гра основ. В оригіналі виходить з якостей, притаманних різним смакам, але перекладачка віддає перевагу духові свого стилю, грати на дитячій етимології:
"Должно быть, это она от перца была такой вспыльчивой», - подумала Алиса. Помолчав, она прибавила (без особой, правда, надежды):
- Когда я буду герцогиней,' у меня вовсе не будет перца. Суп и без него вкусный.
- От перца начинают всем перечить...
- Алиса очень обрадовалась, что открыла новый закон.
- От уксусу - куксятся, - продолжала она задумчиво, - от горчицы — огорчаются, от лука - лукавят, от вина — винятся, а от сдобы - добреют. Как жалко, что никто об этом не знает... Все это было бы так просто! Ели бы сдобу - и добрели!»
Коренева гра, на якій будується у перекладі цей відривок, у Керола відсутня: "Maybe it's always pepper that makes people so hottempered... and vinegar that makes them sour - and camomile, that makes them so bitter - and - and barley -sugar and such things that make children swittempered. I only wish people knew that: then they wouldn't be so stingly about it, you know." У цьому відривку hot, sour, bitter та sweet виступають у своїх прямих та переносних значеннях. На сполучуванні їхі будується словесна гра. 1
Демурова змінила її на кореневу гру, яка є найхарактернішою для кероловського стилю, та на гру на омонімії ("добреть" - "толстеть" и "добреть" - "смягчаться"), яка також часто вживається письменником. З цього прикладу можливо вивести важливий висновок, стосовно перекладу каламбурів взагалі, вважають деякі лінгвісти. У дуже багатьох випадках, коли немає можливості шляхом дослівного перекладу досить чітко передати "каламбуриість" сполучення, перекладач не перекладає той зворот, який подається йому автором першотвору, а створює свою гру слів, близьку, яка нагадує за тими чи іншими показниками авторський каламбур, але свою, що
іноді створена на зовсім іншій основі і зовсім іншими засобами. Навіть про "переклад" тут можна говорити тільки у межах широкого контексту, тоді як для вузького контексту такий підхід можливо назвати "заміною" або "підстановкою". На думку багатьох дослідників таку інтерпретацію, безумовно, слід вважати правомірною. Коли у останньому прикладі таке відтворення каламбура зіставити з каламбуром оригіналу, тоді зявиться, що у Креола немає ні "горчицы" ні "сдобы", ні "лука", ні "вина" - все це від перекладачки. Власов та Флорін вважають, що. можливо, звичайно, сперечатися про те, наскільки ці конкретні пари ("вина-виниться ", "сдоба-добреть " і т.д.) вдалі, але в цілому ефект каламбурного вживання цієї "відсебеньки" створює враження, відповідне тому, яке створює першотвір. Автор будує свій текст нба асоціативних відповідностях та багатозначності (уксус - кислый, кислое настроение, кислый характер), а перекладачка - на звукових та удавано етимологічних, та обоє досягають здійснення однієї мети; можливо, коли б був скопійований авторський прийом, дотримана "буква", тоді результат був від би менш успішним. На цю думку наведить сказане вище про прикметники,, що означають смак; незважаючи на близькість прямих та переносних значень у площині російської / англійської , відносно людини можливо вжити єдино «кислый»: адже, не дивлячись на велику кількість переносних значень прикметників "горький», «соленый», «сладкий» не можна сказати «горький или соленый характер» або « сладкий человек» (хоча А.К. Толстой і вживає: «Царь Петр любил порядок. Почти как царь Иван. И так же был не сладок...»).
Висновок простий: зваживши уважно всі можливості передачі каламбура, перекладач зупиняється на тому, який дозволить відтворити його найбільш адекватно та разом з тим незалежно від використаних у першотворі засобів (у автора асоціативні зв'язки та багатозначність, у перекладі - дитяча етимологія). Коли передачі каламбурної ситуації неможна уникнути, тобто коли одноплановий переклад порушує сенс та логіку розповіді, тоді за відсутністю іншої можливості можна вдатися рими, сполучати її з антонімією (коли дозволяє контекст) або навіть обмежитися римою, але обов'язково підказати читачеві каламбурну суть першотвору.
5. Нерідко каламбури будують на "частинах слів", точніше - на осмислюванні немотивоване розчленованих, "зістикованих" або змінених слів. Лексична одиниця розщеплюється (без урахування її морфологічної структури) та "тріски" осмислюються подібно до шарад; або у слово вклинюються склади або букви (також морфологічно немотивовані з тим, щоб надати йому нового значення, не позбавивши початкового; або лексема видозмінюється за допомогою непритаманних їй суфіксів або іншими засобами, для того, щоб надати їй значення, притаманного іншим словам і т.п. Таким чином строго у каламбурних цілях створюються своєрідні "неологізми", нерідко обтяжені асоціаціями та натаками - гра
заради гри...у дотепності.
6. У своїх спогадах про К.Чуковського Благініна наводить низку новоутворень - оказіоналізмів, відмічаючи, що йому дуже подобались такі жарти, як "бабарельєф" (про товстих жінок), "влюбчивый человек», «противозажиточные средства», «...кот кончил высшее техническое училище», «делают кошке чоеер, а она отвечает Муром», та інш. Сюди ж можна віднести вельми "потерті", "падение сов" (совпадение), "уполномоченного (упал намоченный ), загадки: «дети верблюда-верблюдечки», «портсигар без папы рос -(папирос)», «когда садовник бывает предателем родины? - когда он продает нас Турции (цветы настурции)», про будь-яких лічбових робітників-счетовредители", "обезобразительное" ("изобразительное") искусство, у деяких хворих -"кривоносные сосуды" та т.п.
Ці слова зкомбіновані з матеріалів даної мови з тим рахунком, що у цьому саме мовному середовищі набуті подвійного значення - саме сіль каламбура як раз у збігу значень (та відтінків), а тому знайти їм буквальну, як слід було б (у вузькому контексті), відповідність у іншій мові, як правило, не можна. Винятково, особливо у плоскості пари близькородинних мов, збіги "вихідного матеріалу" та "технології" конструювання каламбура дають змогу досить близького до оригіналу перекладу. Закономірне ж рішення слід шукати у створенні свого каламбура в дусі оригінального, з урахуванням контексту в цілому (коли це не самоцільні каламбури). До них примикає використання "омоформії у римах", визначним майстром якої був Д.Мінаєв. Наведений двовірш дасть уявлення про цю його творчість:
Ценят золото по весу, А по шалостям - повесу.
Перекладацьке рішення таке ж: створення власного двовірша у мінаєвському стилі.
7. На основі антонімії, звичайно у сполученні з омонімічними елементами і семантичними зрушеннями, багато авторів будують надто вдалі каламбури. Для перекладача цей вид гри слів являє собою особливий інтерес: вона відтворюється відносно легко та зручно як заміна інших, що гірше піддаються перекладу одиниць - де не створюється нічого іншого, можна ввести (якщо контекст дозволяє) антонімічний каламбур, по мірі можливості з додаванням фонетичних засобів (рими і т.п.).
8. За Ходаковою, у звичайній, нейтральній мові навіть не приходиться включати у один вислів слова з протилежним значенням, або такі, що називають протилежні явища. Але при спеціальній установці (на жарт, іронію, сатиру) він звертається до навмисного зіткнення їх у одному рядку.
Ось, наприклад, у якому автор дотримуючись гумористичного ефекту, побудував каламбур тільки на антонімії:
"Однажды у Семёнова всё началось хорошо, а ..." - а читач чекає (як у Пушкіна "роз", що "все скінчилося погано - логічний антонімічний вихід). Але автор врахував це, використовує ефект несподіваності:... началось хорошо, а окончилось свадьбой". Переклад такого каламбура не становитиме труднощів, так як антонімічні пари у багатьох мовах однакові."
Взагалі, однієї антонімії для каламбура недостатньо. Спостереження лінгвістів показали, що вимагаються і будь-які додаткові елементи: гра на багатозначності, "звукові ефекти, чергування або змішання стилів та т.п. Комічний ефект того, що відкритий "новий фізичний закон": "при нагревании гуляша в столовой №19 таковой имеет свойство ужиматься, при этом авоськи персонала столовой соответственно розширяются», зумовлен не тільки антитезою, але і натяком у протиставленні, що одягнутий у сугубо "наукову" форму закону, все це - один з небагатьох типів, що легко піддаються перейіадові.
II. До групи каламбурів, побудованих на особливій лексиці, відносимо гру слів, у основі якої лежать терміни, імена власні та абревіатури.
1. Говорячи про терміни, треба підкреслити, що багато створено на основі загально мовних слів, де, з одного боку, зміщення термінологічного значення з не термінологічним, а з іншого — можливість їх каламбурного обігрування. Таким є приклад зі словом широта, наведений вище; такими є випадки обігрування обох значень термінів, створених на основі назв частин тіла.
2. Власні імена, у першу чергу антропоніми та топоніми, які відносять до (смислових) імен, становлять собою групу надзвичайно активних та своєрідних компонентів гри слів.
Відповідно до схеми B.C. Виноградова каламбур складається з двох компонентів: лексичної основи (стимулятор), який дозволяє почати гру та "перевертиш" (результат), завершую чого каламбур. Ця схема приваблює простотою та наочністю, але, як кожна схема, вона дає тільки приблизне уявлення про каламбур як одиницю перекладу; мабуть, ускладнених форм, про які також згадує автор -^ більш, ніж основних, двокомпонентних. Дещо бентежить і термін "стимулятор", так як опорний компонент відіграє пасивну роль, являючись лише засновником у своєрідній "пере каламбурній ситуації", де роль стимулятора належить другому компоненту швидше, діючому на зразок до пускового механізму, який активізує опорний компонент, виводячи його із стану нейтральності, та ще один момент, дуже важливий: роль другого компоненту нерідко грає не одна докладно визначена мовна одиниця, а контекст, та навіть більше того - його припустимі елементи.
3.3 абревіатур іншим чином виходить непоганий каламбур. Наведемо приклади реально існуючих скорочень -каламбурів, запозичених у Уцковича та Борисова. Рос. АИСТ - автоматическая информационная станция, АМУР - автоматическая машина управления и регулирования, АСТМА -астатический миллиамперметр, ОЛЯ - отделение литературы и языка (АНСССР), МАРС - машина автоматической регистрации и сигнализации (з цього приводу Дяков нагадує про "скорочення" НИИЧАВО у Стругацких -"Научно-исследовательский інститут чародійства и волшебства" ). Порівняйте також англ.WASP — Women's Airforce Service (женская вспомагательная летная служба военно-воздушных сил); WASP - "оса": "летит и жалит"; MANIAC - Vechanical and numerical integrator and calculator і т.д. цікава навмисно створена пара: CAT (омомім англійської "кошка") та MOUSE (омонім англ.. "миша"), причому призначення кішки - CAT. (Celestial Atomic Trajectile - космічна ракета з ядерним зарядом) - знищити мишу - MOUSE (Minimum Orbital Unmanned Satellite Earth — штучний супутник Землі без екіпажу з мінімальною орбітою). За збігом форми скорочення з яким-небудь іншим словом, переклад абревіатури здійснюється на загальній основі, як би не було б цієї омонімії.
Як передати у перекладі жартівливу розшифровку американського NASA Never a Stright answers - "никогда не дающее "прямого ответа". У своєму дісному значенні "Национальное управление по аэромавтике и исследованию космического пространства" (National Aeronautic and Space Administration) - NASA у скороченні переноситься без зміни у російську мову та транскрибується, стало бути перекласти каламбур можна, оформивши жартівливу фразу з чотирьох значущих слів, які починаються буквами Н, А, С, А. У залежності від конкретного випадку та поставленої стилістичної мети можливі і інші рішення: одне з них для російської мови запропонував В.Д. Радчук: НАСА бманывают.
III. Фразеологічні каламбури
слід розглянути особливо не тільки тому, що вони мають свої "фразеологічні особливості", але і тому, що в широких межах фразеології, на їх долю випадає більше половини всієї кількості. Місце ж їх (після лексичної гри слів) зумовлене як більш високим -фразеологічним - фразеологічним -рівнем, так і тим, що в грі часто приймають участь і лексичні елементи, у тому числі і компоненти самих фразеологічних одиниць.
Окремих проблем, пов'язаних з каламбурами побудованих на фразеології торкаються багато авторів (крім раніше згаданих слід назвати ще: Абрамович, Вартан'ян, Виноградова, Дуригіна, Зеленов, Літ він, Мокієнко, Наумов, Попова, ецкер), але більшість розглядає їх, не відокремлюючи від інших форм гри слів, в той час як теорія перекладу потребує докладного дослідження прийомів перекладу фразеологічних каламбурів. Всякий фразеологічний каламбур будується на основі трансформацій, що містяться у руйнуванні форм та змісту початкової фразеологічної одиниці, причому досягається паралельне сприйняття як фразеологічного значення фразеологічної одиниці, так і прямого значення компонентів або подвійна актуалізація (термін "подвійна актуалізація" запропонований Л.М.Болдирьовою). Існує два показники фразеологічного каламбура:
1. двопланове його сприйняття та
2. виникнення гумористичного ефекту, звичайно пов'язаного з ефектом несподіваності. Саме це повинен перекладач довести до свідомості читача.
Відповідно до теоретичних та ілюстративних матеріалів, каламбур на фразеологічній основі можна розглядати з кількох точок зору та, в першу чергу, в залежності від типу фразеологічної одиниці, прийому її обігрування та її конототивних значень.
Каламбур можна побудувати на основі фразеологічної одиниці будь-якого типу, але перш за все, на образних фразеологізмах. Якщо у фразеології перекладної мови існує той же або близький образ, тоді переклад звичайно не складає труднощів. Наприклад, у низці мов існують фразеологічні одиниці, відповідні рос.: плясать под чью-либо дудку - англ. То dance after somebody's pipe (piping), укр.. танцювати під чиюсь дудку. Перекласти побудований на такій основі каламбур, наприклад: "в своём оркестре не нуждался: пел под чужую дудку" не важко.
Обігруються навіть такі, у звісній мірі суперечливі з точки зору фразеологічної теорії одиниці, як фразеологічні одиниці, одержані при стійкому лексико-синтаксичному сполученні слів. Прислівник "наперевес" сполучується лексично порівняно з невеликим колом слів: "ружьё", "винтовка", у минулому - "пика", "дротик", часто вживаються з дієсловами "держать", "взять", так ось про деякого кляузника сказано, що "дома он взял авторучку наперевес и засел за трактат".