Кафедра міжнародної економіки
Контрольна робота
з дисципліни:
"Міжнародні розрахунки і валютні операції"
Узагальнена схема надання банківських гарантій. Основні способи виставлення гарантій в світовій практиці. Ризики гарантійних операцій банку та шляхи їх зниження
На сьогоднішній день конкуренція між банками сприяє універсалізації банківської справи, розширенню та розвитку як традиційних, так і нових операцій та послуг. До таких послуг, наприклад, належать гарантійні послуги. Надання цих послуг дає змогу банкам розв'язувати низку завдань, зокрема, поліпшити обслуговування своїх та залучити нових клієнтів, удосконалити власну ресурсну базу. Останнє досягається різними шляхами, наприклад, одержанням комісійних доходів від надання гарантійних послуг, прийняттям у їхнє забезпечення гарантійних депозитів. Надання гарантійних послуг, на відміну від видачі кредиту, дає можливість банкам за відсутності вільних ресурсів мобілізувати їх пізніше тим чи іншим чином, причому за інших однакових, привабливіших умов. Крім того якщо надані гарантії не використані, то банк одержує комісійні доходи, які за інших однакових умов впливають на збільшення його власного капіталу. У разі ж необхідності виконати зобов’язання по гарантії банк отримує комісійні, а іноді ще й процентні доходи.
Гарантії є способом забезпечення виконання зобов'язань, що застосовуються у стосунках між будь-якими суб'єктами правовідносин.
Учасниками гарантійних операцій є:
Гарант (банк-гарант, банк-емітент) - банк, що надає гарантію за дорученням принципала на користь бенефіціара.
Принципал -
юридична особа, що уповноважує банк-гарант надати гарантію на користь бенефіціара в забезпечення виконання контрактних зобов'язань принципала перед бенефіціаром.
Бенефіціар - особа, на користь якої випускається гарантія.
Одним із способів забезпечення при здійсненні гарантійних операцій є банківська гарантія. Банківська гарантія - платіжне зобов'язання, надане в письмовій формі гарантом бенефіціару, що припускає здійснення платежу при наданні бенефіціаром письмової вимоги платежу у випадку дотримання умов, передбачених гарантією.
Банківська гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового оголошення банком (гарантійного листа) про задоволення вимог управленої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у гарантійному листі, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане в ньому певне зобов'язання або настануть інші умови, передбачені у гарантійному листі банку.
Банківська гарантія вигідно відрізняється від інших способів забезпечення тим, що організації, на користь якої вона видана, не доведеться стягувати з боржника неустойку через суд або продавати закладене майно. Вона може відразу одержати належні їй гроші, пред'явивши гарантію в банк, що її видав.
Для організації-контрагента, що одержала банківську гарантію на користь свого партнера, це теж досить вигідно. Вона підтверджує свою платоспроможність і може працювати без попередньої оплати. Оскільки банк зі своєю гарантією бере на себе безвідкличне зобов'язання здійснити платіж, він візьме на себе це зобов'язання лише в тому випадку, якщо ретельно перевірить репутацію свого клієнта і за умови надання клієнтом забезпечення, прийнятного для банку.
Крім того, банківська гарантія дозволяє купувати товари, роботи або послуги з відстрочкою платежу. Так, якщо організація одержить на користь своїх контрагентів таку гарантію, вони можуть передати їй товар на реалізацію.
Принципалу загрожує втрата гарантійної суми, якщо він не виконує умов укладеного договору. Це є для нього суттєвим стимулом виконати записане в договорі зобов'язання самостійно, навіть якщо інтерес його до даної угоди слабшає.
Якщо принципал по гарантії порушує свої зобов'язання, бенефіціар вправі зажадати виплати гарантійної суми. Тим самим він може цілком або частково компенсувати фінансові наслідки порушення договору.
Виходячи з вище сказаного варто сказати, що останнім часом багато українських і російських організацій, переконавшись в надійності і зручності цього виду забезпечення, стали використовувати його у внутрішніх розрахунках. Але більш широкого застосування банківська гарантія набула в зовнішньоекономічній діяльності, безпосередньо у розрахунках та платежах в міжнародній торгівлі.
Банківські гарантії використовуються для забезпечення як фінансових операцій (кредити, овердрафти, участі, у спільних підприємствах, випуск облігацій, перестрахування тощо), так і нефінансових (контракти купівлі-продажу, лізингу та промислові).
Метою банківських гарантій є додаткове забезпечення фінансових інтересів сторін (експортерів та імпортерів), що беруть участь у зовнішньоторговельних угодах.
На перший погляд зовнішньоторговельний контракт, який докладно визначає зобов'язання сторін, застосування різних санкцій за їх невиконання, порядок розгляду претензій і спорів, є достатнім забезпеченням виконання контрагентами своїх зобов'язань. Однак на практиці, навіть при самій ретельній розробці умов договору, деякі особливості поставок товарів, надання послуг або здійснення платежів, які впливають на реалізацію даної угоди, проявляються тільки в процесі виконання контракту і, як правило, не можуть бути завчасно враховані. Крім того, процес розгляду претензій в арбітражі займає багато часу і призводить до значних втрат, особливо при розгляді справи в арбітражі третьої країни.
Навіть можливий виграш справи в арбітражі або у суді ще не означає, що питання остаточно врегульоване. Кредитору необхідно здійснити стягнення коштів з боржника, що не завжди можливо (наприклад, якщо останній виявився банкрутом). Саме тому експортери (підрядники, кредитори) та імпортери (замовники, позичальники) прагнуть додаткового забезпечення своїх інтересів. При цьому контрагенти прагнуть, щоб ці забезпечення або взагалі виключали можливість понесення ними будь-яких збитків, або дозволяли швидко задовольнити їх вимоги контрагенту, за договором. Такого роду додаткові забезпечення надаються банками у вигляді письмових односторонніх зобов'язань і називаються банківськими гарантіями, або гарантійними листами, оскільки часто виступають у вигляді листів, адресованих безпосередньо особам, на користь яких вони виставлені (бенефіціарам).
Таким чином, гарантію можна визначити як доручення банка-гаранта, що приймається по відношенню до будь-якої особи (бенефіціару) за дорученням іншої особи (принципала), в забезпечення виконання останнім своїх зобов'язань перед бенефіціаром. Змістом зобов'язання по гарантії завжди є виконання іншого договору, до якого відсилається гарантія. Реалізація гарантії здійснюється в той момент, коли банк-гарант виконує свої зобов'язання перед бенефіціаром.
У багатьох випадках гарантія банку є неодмінною умовою вигідних комерційних пропозицій. Як згадувалося вище, у міжнародній торгівлі метою гарантій є додаткове забезпечення фінансових інтересів сторін, що беруть участь у зовнішньоторговельних угодах (як експортерів, так і імпортерів). Тому даним забезпеченням в міжнародній торгівлі є основні види гарантій, до яких відносять:
Гарантія оферти (Віd Воnd)
Гарантія митної очистки (тимчасового ввезення)
Гарантія виконання (Регrfomanсе Воnd)
Гарантія авансу (Аdvanсе Рауment Guarante)
Гарантія платежу (Рауmentі Guarantее)
Гарантія в забезпечення позики
Гарантія митної очистки (тимчасового ввезення)
Резервний акредитив ("стенд-бай" (Stendby) акредитив).
Розглянемо детальніше дані види гарантій.
Гарантія оферти (Віd Воnd)
За останні роки у міжнародній торгівлі товарами та послугами одержала розповсюдження практика оголошення підприємствами різних країн, які бажають закупити велику партію товару або підібрати підрядника для реалізації великого проекту, міжнародних конкурсів (торги, тендер), для участі у яких запрошуються різні фірми. Учасники торгів надають організаторам свої пропозиції, з яких вибирається найбільш вигідна, після чого фірма, що виграла торги, підписує договір з організатором на поставку даного товару, надання послуг або здійснення будь-яких робіт тощо. Якщо фірма відмовляється укладати договір, то сторона, що організовує тендер, понесе значні збитки; крім того, для вибору нового постачальника (підрядника) знадобиться час і, можливо, організація нового тендеру.
В зв'язку з цим, в умовах проведення торгів зазначається вимога до учасників про внесення застави (часто в валюті країни проведення торгів) в розмірі 5-10% від суми майбутнього контракту.
Це не завжди вигідно майбутньому експортеру, тому що пов'язано із іммобілізацією його коштів. Тому умови тендеру, як правило, передбачають можливість виставлення гарантії за дорученням учасника торгів - тендерної гарантії.
Тендерна гарантія забезпечує виплату певної суми у випадку відмови організації, яка виграла торги, від укладання контракту і, як правило, передбачає платіж за першою вимогою бенефіціара.
Умови торгів можуть передбачати виставлення тендерної гарантії одним із місцевих банків, в цьому випадку банк принципала - учасника торгів виставляє контргарантію на користь місцевого банку, доручаючи останньому видати гарантію на користь організатора торгів під його повну відповідальність. Після підписання контракту, тендерна гарантія може бути переоформлена в гарантію належного виконання контракту.
Гарантія виконання (Регrfomanсе Воnd)
Видається за дорученням експортера на користь імпортера. Умови зовнішньоторгових договорів, як правило, передбачають санкції до експортера (підрядника) у випадку невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов'язань. У якості таких санкцій виступають конвенціональні штрафи. Гарантії належного виконання контракту забезпечують виплату банком-гарантом сум штрафів за вимогою беніфіціара. Найчастіше такі гарантії видаються при здійсненні підрядного будівництва, а їх сума, як правило, не перевищує 10-15% суми контракту.
Строк дії - до повного виконання договору, що в більшості випадків включає і строк гарантії на поставлені виробничі об'єкти та обладнання.
Імпортери (замовники), переважно, наполягають на виставленні на їх користь безумовних гарантій виконання. Однак експортери прагнуть до надання гарантій, що передбачають платежі на основі спеціальних документів), що засвідчують неналежне виконання продавцем (підрядником) умов договору. Такий перелік документів узгоджуються сторонами.
Гарантія авансу (Аdvanсе Рауment Guarante)
Видається банком за дорученням експортера (підрядника), який, у відповідності з умовами договору, отримує авансом повну вартість товару або її частину. Змістом такої гарантії є зобов'язання банку з повернення суми авансу (або його невикористаної частини) у випадку невиконання продавцем (підрядником) своїх зобов'язань з поставки товару (проведенню робіт), передбачених контрактом. Якщо контракт передбачає поставку товару частинами (поетапне проведення робіт), то обсяг зобов'язань банку-гаранту, як правило, зменшується в міру здійснення експортером відвантажень (або закінчення підрядником окремих етапів робіт).
Гарантії повернення авансу, що виставляються іноземними банками на користь вітчизняних імпортерів (замовників), частіше за все є безумовними і можуть бути реалізовані проти простої першої вимоги беніфіціара.
На противагу гарантії виконання, як правило, в даному випадку обумовлюється, що сума гарантії автоматично знижується пропорційно сумі часткових поставок. Доказом виконання поставки виступає, як правило, належне виконання акредитиву.
Що стосується строку дії, то в гарантії авансу повинно передбачатись її погашення по закінченні поставок за договором.
Дана гарантія, як правило, виставляється перед отриманням авансу, але повинна вступати в силу лише після надходження авансу. Відповідне застереження необхідно включати в текст гарантії завжди, коли це можливо.
Гарантія платежу (Рауmentі Guarantее)
Гарантія платежу виставляється, як правило, для забезпечення розрахунків за відкритим рахунком, причому можливі різні варіанти. Так, гарантія може бути виставлена в забезпечення повної оплати поставки товару та послуг. Пред'явлення вимоги бенефіціаром проводиться шляхом письмової заяви, що товар поставлений, але оплата при настанні строку не отримана.
Інша можливість застосування гарантії платежу полягає в частковому забезпеченні договору тривалої дії, що укладається між продавцем та покупцем на поставку споживчих товарів або надання послуг. В такому договорі узгоджуються щомісячні поставки, що сплачуються по відкритому рахунку. Замість відкриття акредитиву на всю суму сторони домовляються про виставлення гарантії платежу, яка повинна покривати ризик неоплати поставок за період 1-3 місяці. Це зобов'язання банку є дійсним до повного здійснення поставок за річним договором, а вимога може бути пред'явлена, якщо покупець товарів або послуг не сплатить будь-якої суми, що стала терміновою в межах цього періоду.
Резервний акредитив ("стенд-бай" (Stendby) акредитив)
Акредитив "стенд-бай" (резервний акредитив) підпорядковується Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів. Він може застосовуватись як замість гарантій оферти, виконання та авансу, так і в якості гарантії платежу та є забезпеченням платежу на випадок, коли третя особа не проведе обіцяного забезпечення. Його текст оформлюється як текст звичайного акредитиву з деякими відмінностями:
а) виставлення вимоги має на увазі тільки той випадок, коли обіцяне виконання не здійснено;
б) для доведення невиконання достатньо заяви про це бенефіціара за акредитивом "стенд-бай" разом з копіями документів, що підтверджують поставку, наприклад, у формі дублікатів відвантажувальних документів, векселів по пред'явленню тощо.
Платежі за резервним акредитивом виконуються банками на підставі заяви бенефіціара про те, що наказодавець за резервним акредитивом, не виконав своїх зобов'язань. При цьому банки не перевіряють достовірність такої заяви, тобто виконують платіж безумовно. Отже, резервний акредитив можна розглядати як гарантію забезпечення платежу в тому разі, якщо наказодавець за резервним акредитивом не виконав своїх обов'язків за контрактом.
Цей вид акредитиву із змістом гарантії використовується передусім в США, де виставлення банківських гарантій європейського типу не дозволяється законом.
Гарантія в забезпечення позики
Гарантія в забезпечення позики виставляється для забезпечення повернення позики банку (іншої установи чи підприємства) з врахуванням основного боргу, відсотків та інших витрат. Відшкодування за даною гарантією здійснюється після звернення кредитора, яке оформлене належним чином та відправлене поштою, телексом, телеграмою тощо.
Сума встановлюється за домовленістю і зменшується пропорційно з погашенням позики і відсотків.
Термін дії гарантії - до вказаної в ній дати або до повного виконання своїх зобов'язань боржником.
Гарантія митної очистки (тимчасового ввезен
Видається банками за дорученням підрядників для забезпечення безмитного тимчасового ввезення обладнання або матеріалів, необхідних для будівництва або проведення інших робіт (наприклад, геологічних пошуків). Таке обладнання (матеріали) повинно бути вивезено після закінчення робіт. Гарантія митної очистки забезпечує виплату мита, якщо воно не буде вивезено.
На відміну від акредитивів і інкасо, банківські гарантії не регулюються міжнародними документами, їх застосування визначається національним законодавством країни гаранта [6, с.58].
Таким чином, надання гарантійних послуг дає змогу банкам розв'язувати низку завдань, зокрема, поліпшити обслуговування своїх та залучити нових клієнтів, удосконалити власну ресурсну базу. Учасниками гарантійних операцій є: гарант, бенефіціар, принципал.
Гарантії є способом забезпечення виконання зобов'язань, що застосовуються у стосунках між будь-якими суб'єктами правовідносин. Одним із способів забезпечення при здійсненні гарантійних операцій є банківська гарантія що є платіжним зобов'язанням, яке надане в письмовій формі гарантом бенефіціару, що припускає здійснення платежу при наданні бенефіціаром письмової вимоги платежу у випадку дотримання умов, передбачених гарантією.
Метою банківських гарантій є додаткове забезпечення фінансових інтересів сторін (експортерів та імпортерів), що беруть участь у зовнішньоторговельних угодах. Даним забезпеченням в міжнародній торгівлі є основні види гарантій, до яких відносять: гарантія оферти (Віd Воnd), гарантія митної очистки (тимчасового ввезення), гарантія виконання (Регrfomanсе Воnd), гарантія авансу (Аdvanсе Рауment Guarante), гарантія платежу (Рауmentі Guarantее), гарантія в забезпечення позики, гарантія митної очистки (тимчасового ввезення) та резервний акредитив ("стенд-бай" (Stendby) акредитив).
Класифікація форм, типів, видів банківських гарантій
У банківській практиці гарантії класифікуються в залежності від різних ознак, наприклад, таких як: підстава для реалізації, ціль використання, забезпеченість, порядок виконання, можливість чи неможливість відкликання та інше.
З точки зору підстави для реалізації, гарантії поділяються на безумовні і умовні. При наданні безумовної гарантії, банк-гарант здійснює платіж бенефіціару проти його нічим не обумовленої простої першої вимоги, навіть якщо вона і не підтверджена наданням будь-яких додаткових документів. Дані гарантії найбільш вигідні бенефіціару, оскільки максимально забезпечує його інтереси. Виконання гарантії відбувається в результаті одностороннього прийняття рішення бенефіціаром, тобто виключається можливість виникнення будь-яких спорів. Як правило, вимога бенефіціара повинна бути пред'явлена в межах суми та строку дії гарантії. При виставленні безумовних гарантій банки, як правило, використовують формулювання: "Безумовно гарантуємо за першою вимогою бенефіціара". Безумовні гарантії виставляються банками переважно за дорученням великих постійних клієнтів, але за ними можуть вимагати внесення забезпечення. Реалізація умовної гарантії може залежати від виконання певних умов, більш-менш вигідних для бенефіціара. Наприклад:
бенефіціар повинен вказати причину заяви своєї вимоги за гарантією. Наприклад, приклавши сертифікат про те, що він виконав свої зобов'язання, обумовлені контрактом, а його контрагент не здійснив у встановлені строки платіж;
до вимоги бенефіціара оплати в рахунок гарантії повинні бути додані документи, що підтверджують виконання ним своїх зобов'язань за контрактом. Гарантії, які передбачають надання комплекту товаророзпорядчих документів, називаються документарними.
Вимога бенефіціара в рахунок гарантії повинна бути підтверджена спеціальним документом - свідоцтвом уповноваженої третьої особи (торгово-промислової палати, арбітражу) про те, що контрагент-наказодавець по гарантії) не виконав свої зобов'язання. Така умова менш вигідна бенефіціару, так як потребує багато часу.
Найменш вигідними для бенефіціара умовні гарантії, що ставлять здійснення платежу в пряму залежність від згоди на це принципала.
В міжнародній практиці застосовуються прямі гарантії і контргарантії. За прямими гарантіями банк-гарант приймає на себе зобов'язання безпосередньо перед бенефіціаром. При видачі контргарантій гарантом є, як правило, банк в країні бенефіціара (або третій банк), до якого звертається банк принципала (банк-поручитель). Банк-поручитель виставляє контргарантію і просить свого кореспондента видати гарантію на користь бенефіціара під повну відповідальність поручителя. Такі гарантії пов'язані з додатковими витратами для поручителя.
Так само, як і акредитиви, гарантії можуть бути відзивними і безвідзивними. В останньому випадку зобов'язання банка-гаранта не може бути скасоване або анульовано без попереднього попередження бенефіціара.
Гарантії також поділяються на платіжні і договірні. Платіжні гарантії виставляються банками в забезпечення платіжних зобов'язань покупців (боржників) по відношенню до продавців (кредиторів). Такі гарантії забезпечують інтереси експортерів; вони видаються перш за все при здійсненні розрахунків за комерційними кредитами. Вони є, як правило, безумовними, такими що передбачають платіж проти простої першої вимоги бенефіціара, і видаються на повну суму кредитної частини угоди і на весь строк погашення кредиту.
Із збільшенням використання в розрахунках на умовах платежу готівкою банківських переказів і інкасо, зростає роль банківських гарантій своєчасної сплати товару імпортером. Такі платіжні гарантії можуть бути як безумовними, так і умовними. При виставленні документарних гарантій банки-гаранти, як правило, вимагають виписувати товаророзпорядчі документи їх наказу. Більшість банків проводить операції за документарними гарантіями аналогічно операціям за документарними акредитивами, але за рівнем забезпечення вони поступаються останнім.
В розрахунках за інкасо або банківськими переказами з вітчизняним експортером на умовах сплати готівкою забезпечення у вигляді і безумовних платіжних гарантій повинно бути передбачено договором, особливо в тих випадках, коли покупець має можливість отримати товар до його сплати. В такій ситуації уповноваженим банкам слід виставляти гарантії тільки після ретельного розгляду в кожному конкретному випадку так як це пов'язано із значним ризиком, а у випадку найменших сумнівів уникати таких операцій або здійснювати під відповідне забезпечення.
Виходячи із порядку виконання зобов'язань перед кредитором, розрізняють солідарні та субсидіарні гарантії. Залежно від категорії гаранта виділяють персональні, корпоративні та державні гарантії.
З точки зору валюти, в якій видається гарантія, розрізняють гарантії, видані в національній та іноземній валюті. Видаваючи валютні гарантії, слід враховувати положення чинного валютного законодавства. Зокрема, якщо при забезпеченні наданого комерційним банком кредиту в іноземній валюті поручителем є третя особа-резидент, то у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, вони покладаються на поручителя. При цьому умови основного договору щодо розміру та валюти кредиту, які підлягають поверненню кредиторові, залишаються незмінними і обов'язковими як для самого боржника, так і для його поручителя. Поручитель повинен сплатити кредитору з власного поточного рахунка в іноземній валюті суму боргу в тій самій валюті, що обумовлена кредитним договором.
Виходячи із відображення у бухгалтерському обліку банку розрізняють надані та отримані гарантії, а зважаючи на спосіб видачі розрізняють гарантії прямі та непрямі.
Іншим різновидом банківських гарантій, які використовуються в міжнародних розрахунках, є договірні гарантії. Такі гарантії виставляються банками в забезпечення інтересів імпортерів (замовників). До договірних гарантій відносять, перш за все, гарантії повернення авансу і гарантії належного виконання контракту, а також тендерні гарантії (гарантії участі в торгах) та гарантії на тимчасовий ввіз (гарантії митного очищення). Зазначені гарантії можуть видаватися як у вигляді спеціального документа (гарантійного листа, укладення договору поруки), так і шляхом спеціального напису на векселі (акцепт, аваль). Головне, щоб із цих документів можна було зрозуміти: хто саме і за кого є поручителем (гарантом), перед ким, яке конкретно зобов'язання забезпечується яким чином, в якому обсязі.
Банківські гарантії бувають декількох видів і діляться на:
1 - гарантія платежу
- виставляється як забезпечення платіжних зобов'язань покупця (принципала) перед продавцем (бенефіціаром). Такі гарантії застосовуються, головним чином, при здійсненні розрахунків за фактом одержання товарів (послуг) принципалом або у випадку застосування товарного кредиту. Як правило, вони є безумовними, тобто такими, що передбачають платіж на першу вимогу бенефіціара;
2 - гарантія належного виконання контракту
- зобов'язання банку сплатити покупцю обговорені суми, штрафи по його вимозі у випадку невиконання або неналежного виконання продавцем своїх зобов'язань за укладеним контрактом. Наявність даної гарантії істотно зміцнює договірні відносини між покупцем і продавцем. Покупець страхує себе від ризику зриву графіків постачання або неналежного виконання робіт;
5 - гарантія забезпечення кредиту
- застосування гарантії як забезпечення кредитних операцій;
6 - митна гарантія
- використовується для забезпечення оплати митних тарифів. Дана гарантія видається підприємствам-імпортерам для забезпечення митних платежів і необхідних митним органам сум витрат, штрафних санкцій за втрату, псування, видачу товарів без дозволу митних органів у порушення встановлених термінів вивозу з митного складу;
7 - гарантія коносамента
- окремі коносаменти або їхній повний комплект можуть загубитися або запізнитися в ході поштового пересилання. Однак перевізник вантажу може стати зобов'язаним відшкодувати збитки, якщо він передає партію товару, не одержавши за це коносаментів.
Проти банківської гарантії, виданої на його користь, яка складає більш 100-200% вартості товару, перевізника вантажу можна спонукати до передачі товару одержувачу без пред'явлення коносамента, тому що банківська гарантія захищає його у випадку вимог відшкодування збитків;
8 - судова гарантія -
забезпечує витрати процесу і сторін у ході судових виробництв, будь то на користь судових інстанцій або сторін.
9 - гарантія накладення арешту на майно
(або гарантія забезпечення позову). Якщо на майнові цінності дебітора накладається арешт, то він може виставити гарантію забезпечення позову (наприклад, солідарне поручительство). Після чого йому знову надається право розпорядження цими цінностями.
10 - інші види
(у силу того, що існує безліч потреб у забезпеченні надійності, що можуть бути задоволені банківськими гарантіями, також можуть використовуватися інші види гарантій, що застосовуються не так часто. Але можуть бути запропоновані клієнтам банку).
Гарантії платежу і гарантії повернення авансового платежу відкриваються на 100% суми забезпечуваного платежу, гарантії виконання звичайно до 10% ціни контракту, тендерні - на суму, зазначену в тендерній документації.
Таким чином, банківські гарантії можуть класифікуватися в залежно від різноманітних ознак. Вони можуть визначатися можливістю чи неможливістю відкликати гарантію (відкличні та безвідкличні); з погляду підстави для реалізації гарантії поділяються на умовні і безумовні. Також в даному випадку має місце застосування банківських гарантій у міжнародній практиці, де застосовуються, в основному, прямі і контргарантії. До основних видів банківських гарантій належать: гарантії платежу,, повернення авансового платежу,пропозиції (тендерна гарантія); за типами вони поділяються на гарантії забезпечення кредиту, належного виконання контракту та інші.
У міжнародній торгівлі ризик стає фактором підвищеної значимості. Ризики невиконання зобов'язань урегульовуються такими інструментами, як документарні акредитиви й банківські акцептування чи гарантування (авалювання) векселів. Ці методи відомі здавна. Однак труднощі виникають щодо ризику невиконання зобов'язань інших, окрім платіжних. Традиційні механізми забезпечення виконання зобов'язань (умовні (або додаткові) гарантії та поручительства) надто громіздкі й невигідні кредитору (бенефіціару), тому що умовний (додатковий) гарант може не виконати своїх зобов'язань з оплати гарантії, скориставшись відмовою боржника (принципала). Це часто змушує кредитора розпочинати судові процеси, що спричинює подальші незручності та ризики. Банки не прагнуть діяти як додаткові гаранти (поручителі), оскільки їм дуже важко визначити, в якій ситуації вони повинні платити за гарантією, а також щоб не бути втягнутими у суперечки між партнерами стосовно виконання основного контракту. Аби уникнути цих незручностей, винайдено незалежні гарантії, які випускаються надійними та фінансово здоровими інститутами, такими, як банки. Цей новий вид гарантій діє аналогічно документарним акредитивам.
Банківські гарантії використовуються для забезпечення як фінансових операцій (кредити, овердрафти, участі, у спільних підприємствах, випуск облігацій, перестрахування тощо), так і нефінансових (контракти купівлі-продажу, лізингу та промислові).
Список літератури
1. Арчакова О. Деякі особливості національного регулювання валютного ризику [Текст] / О. Арчакова // Финансовые риски. - 2007. - N 2. - C.67-73
2. Банковское дело [Текст]: учебник / Финансовая академия при правительстве РФ; ред. О.И. Лаврушин. - Изд.4-е, стер. - М.: КНОРУС, 2006. - 768 с.
3. Бездітко Ю.М. Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко, Г.А. Стасюк. - Херсон: Олді-плюс, 2004. - 272 с.
4. Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко, Г.А. Стасюк. - Херсон: Олді-плюс, 2004. - 272 с.
5. Віднійчук-Вірван Л.А. Міжнародні розрахунки і валютні операції [Текст]: навчальний посібник / Л.А. Віднійчук-Вірван. - Львів: Магнолія 2006, 2007. - 214 с.
6. Єпіфанов А.О. Операції комерційних банків [Текст]: навчальний посібник / А.О. Єпіфанов, Н.Г. Маслак, І.В. Сало. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2007. - 523 с.
7. Михайлів З.В. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції [Текст]: навчальний посібник / З.В. Михайлів, З.П. Гаталяк, Н.І. Горбаль; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - Львів: Львівська політехніка, 2004. - 244 с.
8. Про систему валютного регулювання і валютного контролю [Текст]: декрет / Україна. Кабінет Міністрів. - [Б. м.: б. и.], 1993. - Б. ц.
9. Резнікова О.О. Удосконалення чинної системи валютного регулювання [Текст] / О.О. Резнікова // Фінанси України. - 2001. - N 7. - C.16-22
10. Руденко Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції [Текст]: підручник / Л.В. Руденко. - Вид.2-ге, перероб. і доп. - К.: ЦУЛ, 2007. - 632 с.
11. Хомутенко В.П. Фінанси зовнішньоекономічної діяльності [Text]: навчальний посібник / В.П. Хомутенко, В.В. Немченко, І.С. Луценко. - К.: ЦУЛ, 2009. - 474 с.