Конверсія як засіб словотворення в англійській мові

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

УКРАЇНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Курсова робота

На тему:

"Конверсія як засіб словотворення
в англійській мові"

Буча 2008

Вступ

Темою курсової роботи є конверсія як засіб словотворення в англійській мові.

Актуальність роботи зумовлена недостатнім дослідженням конверсії в англійській мові, та тим, що конверсія є дуже продуктивним засобом словотворення. Поява нової лексичної одиниці у мовленні пояснюється перш за все прагматичними потребами коммунікантів. Мовець вибирає зі свого словотвірного лексикону те, що найкраще виражає, на його думку, комплекс висловлених ним почуттів. Якщо адекватна похідна одиниця відсутня, то він видозмінює стару або утворює цілком нову. Нові лексичні одиниці конструюються у процесі мовлення. У мові постійно з’являються нові слова, тому виникає потреба у їх дослідженні та детальному розгляді їх засобів утворення. Дана тема буде актуальною доти, доки буде існувати і розвиватись мова.

Об’єктом дослідження є випадки конверсії.

Мета даної роботи полягає у дослідженні та розкритті як теоретичних, так і практичних питань: що таке конверсія, які засоби конверсії є найбільш уживаними в англійській мові.

Досягти поставленої мети можна за допомогою таких засобів

1) визначити, що таке конверсія, які типи конверсії існують в сучасній англійській мові;

2) виявити вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові;

3) дослідити дану проблему спираючись на праці вчених, словники та інші матеріали (наукові роботи, підручники, посібники, журнальні статті тощо);

4) проаналізувати окремі випадки конверсії на матеріалі різних частин мови.

Особливості англійського словотворення

Термін «словотвір» має два основних значення, які потрібно чітко розрізняти. В першому значенні він використовується для вираження постійного процесу творення нових слів у мові. Мова знаходиться в стані постійного розвитку, який складається з окремих мовних процесів, в тому числі і процес творення нових слів. Цей процес має назву «словотвір».

В другому значенні, термін «словотвір» означає розділ науки, яка займається вивченням процесу творення нових лексичних одиниць.

Предметом дослідження словотвору є вивчення процесу творення нових лексичних одиниць та засобів, за допомогою яких цей процес відбувається (суфіксів, префіксів, інфіксів тощо).

У своїй сукупності слова складають лексичні підвалини мови. Слова змінюються у мовленні за граматичними законами. Визначень слова, як одиниці мови, багато – в залежності від критеріїв, підходу, точок зору. У лексичному розумінні воно визначається як одиниця називання, що має лексико-семантичне наповнення і може виражати сформульоване поняття. У цьому відношенні слово має широкий лексико-граматичний діапазон: частини слова можуть змінюватись, варіюючи при цьому значення самого слова, а окремі форми його це значення зберігають, напр.: night – nightly
(ніч – щоночі).

Словотвір займає важливе місце не тільки в граматиці англійської мови, а й у лексикології, фонетиці та інших лінгвістичних науках.

Питання словотвору як розділу граматики – це вивчення структури і змісту слів, творення слів, названих похідними і складними, зазвичай на базі однокореневих слів відповідно до існуючих у мові прикладів і моделей з допомогою афіксації, словоскладання, конверсії та інших засобів.

Конверсія

У словотворенні конверсія – це спосіб творення слів без використання спеціальних словотвірних афіксів; різновид транспозиції, при якій перехід слова з одної частини мови в іншу відбувається так, що форма слова однієї частини мови (чи його основа) використовується без всяких матеріальних змін в якості представника іншої частини мови (англ. salt «сіль» і to salt «солити», to jump «стрибати» і а jump «стрибок» і т.і.) [14].

Це одне із головних джерел поповнення мовної лексики і для нього майже не існує формально-морфологічних обмежень. Багато дослідників пропонувало терміни функціональна зміна, нульова деривація, кореневе творення, проте термін конверсія видався найбільш вдалим. У мові існує значна кількість слів, форми яких не мають ніяких зовнішніх ознак для визначення їх приналежності до певної частини мови.

Конверсія притаманна багатьом мовам, але в англійській мові вона має особливо широке розповсюдження. Важливою причиною цього можна вважати ту особливість англійської мови, що вона майже не має морфологічних показників частин мови. В англійській мові майже немає морфологічних флексій частин мови. Останні або не розрізняються зовсім, або можуть розрізнятися по словотвірним афіксам. Ця обставина не могла не спричинити широкого розповсюдження конверсії, за моделями якої відбувається творення нових лексичних одиниць, що поповнюють словарний запас мови.

Хоча один з результатів конверсії складається у тому, що конвертоване слово може застосовуватись в іншій, ніж висхідне слово, синтаксичній функції, конверсія не може бути розглянутою тільки як синтаксичне явище. У цьому випадку ми повинні були б виключити конверсію з системи словотворення, так як вживання однієї частини мови в ролі іншої ще не утворює нового слова.

Як і в інших словотвірних засобах і процесах, у конверсії (а в ній особливо) тісно переплітаються синхронія і діахронія. Те що для сучасної мовної свідомості представляються як результат конверсії, фактично може не мати до неї відношення. Так багато пар «дієслово-іменник» (drink v. – drink n., help v. – help n.), що сприймаються як результат конверсії, можуть бути наслідком зовсім інших процесів; у даному випадку втрати дієслівних суфіксів: drinkan→drink, helpan→help[13].

Історичний підхід, однак, цікавий і важливий сам по собі, дуже ускладнив би опис конверсії в сучасній англійській мові. Тому при розгляді таких пар, як help v. и help n. Можна говорити про те, що вони «знаходяться у відношенні конверсійного походження». Це тим більше справедливо, що семантичні відношення в таких парах зовсім не залежать від їх фактичного походження (в результаті конверсії чи в результаті втрати флексії одного з членів пари).

Окрім відсутності морфологічних показників часин мови, конверсія в англійській мові у парах N→V (Noun→Verb) підтримується тим фактом, що в системі утворення дієслова від іменника є лише три суфікси, при цьому всі вони мають свої особливості і значення, котрі не дають їм можливості брати участь в утворенні дієслів з загальним значенням. Ці три суфікса (ate, ize, ify) утворюють відіменні дієслова з науковим і технічним значенням, при цьому утворюються пари із визначеними семантичними відносинами похідності. Наприклад у моделі N+ize=V є відношення:

· Convert into, put into the form of, give the character or shape of (fictionize, satirize, dieselize);

· Subject to the action, treatment or process of (terrorize);

· Subject to a special (technical) process connected with (winterized);

· Impregnate, treat, combine with (carburize). [13]

Питання в тому, скільки слів одного семантичного гнізда, що належать до різних частин мови, можуть одночасно співвідноситись по конверсії, цікавив багатьох лінгвістів як у відношенні давнього, так і сучасного часів англійської мови. Однозначного рішення щодо цієї проблеми немає до цих пір.

Конверсійні відношення можуть виникати не тільки між двома членами, але і між більшою кількістю слів, тобто можуть бути групи з двох і більше слів, що знаходяться у відношенні похідності. Роздивимось групи з двох, трьох, чотирьох і п’яти членів, беручи на увагу також конверсію в області перехідних і неперехідних дієслів, тобто Vt (Verb transitiveперехідне дієслово)→Vi (Verb intransitiveнеперехідне дієслово) і навпаки.

1. Двочленна: Vt – N

Vt – rescue (рятувати); N (спасіння)

2. Трьочленна: Vt – Vi-N:

Vt – mistake

(Неправильно зрозуміти що-небудь, помилково прийняти одне за інше)

Vi (помилятися); N (помилка).

3. Чотиричленна

Vt – Vi-Adj – n:

Vt – trim

(Приводити до ладу, підрізати)

Vi (пристосовуватись); Adj (в гарному стані); N – порядок та ін.

4. П'ятичленна: Adj – Adv – N – Vt – Vi:

Adj – right (прямий);

Adv (прямо); N (право); Vt (випрямляти); Vi (випрямлятися).

У конверсійних відносинах можуть знаходитись слова з різних частин мови. У сучасній англійській мові першу групу виниклих за способом конверсії є дієслова. Так наприклад, вони можуть бути утворені від різних іменників: an echo (n.) – to echo (v.); a can – to can; a nail – to nail[13]. Від прикметників дієслова по конверсії утворюються рідше ніж від іменників, але, тим не менш, їх у мові немало.

Утворення іменників від дієслів також уявляє собою широко розповсюджений тип конверсійного словотворення в сучасній англійській мові. Такі іменники складають другу значну групу слів, виниклих по способу конверсії. Наприклад: сlimb – підйом; сry – крик; mistake – помилка;

He got my tooth out beautifully at the first go. (Show.) Он замечательно вырвал мне зуб с первого раза.

«We know in the old country,» he had said… «not to trust the likes of Attley.»(D. Carter). «Мы в Англии знаем», казав він «що таким, як Еттлі, довіряти не можна." [15]

Співвідношення значень між висхідним дієсловом і утвореним від нього по конверсії ім’ям іменником нагадує ті, котрі спостерігаються у відіменних дієсловах, але питома вага кожної групи трохи інша. Керуюче відношення, при котрому іменник означає те, що являється засобом того як відбувається дія, наприклад, a grasp – рукоятка, агентивне, коли іменник називає виробника дії, a tramp – бродяга, і локативне, коли іменник називає місце де відбувається дія, a stand – стенд, зустрічаються порівняно рідко. Найбільш характерними є результативне процесуальне співвідношення. При першому з них іменник називає результат дії, названої дієсловом, a call – виклик, a cut – поріз, a find – знахідка. У другому віддієслівний іменник стає назвою процесу: decay – псування, a run – біг [13].

Заслуговує на увагу характерна для сучасної англійської мови формула утворення іменників, що складаються з дієслівної і прислівникової основи, утворених шляхом конверсії, що сполучається з словоскладанням від дієслів. Подібні іменники в українській мові відсутні, а розвиток їх в англійській мові є виявленням системності лексики, так як вони не були б можливими, без сильного розвитку дієслова. Такими іменниками є: a comeback – повернення, той що повернувся, a comedown – пониження (в посаді), a holdover – залишок, a setup – організація, установка, a takeoff – зліт, a walkout – бунт, і т.д. [7]

Глянувши на слово house, ми не в змозі установити його формальний

граматичний клас – воно може вживатися як іменник, прикметник та дієслова.

Конверсія – це засіб словотвору, при якому утворення нової частини мови на грунті одного кореня викликає внутрішні зміни мовної одиниці. Змінюються при цьому семантичні зв’язки слова і його синтаксичні функції. Це стосується як поширених випадків конверсії – утворення дієслів від іменників та іменників від дієслів, – так і зміни у межах інших частин англійської мови. Словоформа out викликає зацікавлення своєю приналежністю до 5 частин мови – іменників, прикметників, прислівників, прийменників і, навіть, вигуків (out! – «геть!»). І навпаки такі широковживані дієслова, як ask, assail, argue, reduce, refer, reflect, в іменники чи інші частини мови не конвертуються.

Конверсія інколи уникає слів, що набули якогось словотвірного афікса (особливо, префікса). З цієї причини, наприклад, не конвертуються іменники типу an area, а задля морфологічних потреб входять до відповідних словосполучень.

Характерною ознакою конверсії є те, що їй підвладні, головне, широковживані слова з простою морфологічною структурою.

Конверсія – переважаючий тип дієслівного словотвору. Нові дієслова утворюються часто від іменників. Утворення іменника від прикметника – процес набагато складніший, ніж конвертування прикметника від іменника. Це пов’язано з суттєвими змінами семантичної структури прикметника: значення якості нелегко перетворити на значення предмета. Субстантивація власних назв – явище досить поширене в англійській мові. В наслідок опредмечування утворені назви мешканців країни, міст, континентів.

Іменники можуть утворюватися від прикметниково-прислівникових сполучень.

Існують певні морфологічні перешкоди, через які відповідне слово не може конвертуватися. Так, раніше майже не конвертувалися складні іменники – до конверсії не спонукала сама складність структури слова. Дієслівна конверсія не здійснюється стосовно географічних та власних назв.

Не конвертуються віддієслівні іменники та іменники, що мають закінчення – ation, – ing, – ty, окремі загальні назви з високою мірою конкретності.

Найактивніший процес конверсії у межах іменника і дієслова. Конверсія має кілька критеріїв похідності, що визначають первинність однієї форми і вторинність другої Конверсія на сьогодні практично не має обмежень стосовно різних частин мови, супровідних видів словотвору на походження слів.

Нові дієслова часто утворюються від:

1) іменників: a bill – to bill, a garage – to garage
.

2) прикметників: bare – to bare, empty – to empty
.

3) скорочень: a bach (bachelor) – to bach
. [9]

Конверсія має свої підвиди:

1) реконверсія – мовне явище, коли одне із значень похідного за конверсією слова є джерелом утворення нового значення основи, від якого воно походить: cable – to cable
.

2)
часткова конверсія. Шляхом конверсії від дієслівної основи починає утворюватися іменник, але потім цей іменник входить до складу словосполучень з дієсловами give, have, make, take
тощо: to have a bite, to take a look.

3) субстантивація прикметників – це процес словотвору, при якому прикметник набирає характерних ознак іменника, при цьому новий іменник з’являється не відразу, а поступово: a beloved, a female
.

Термін «конверсія», який деякі лінгвісти знаходять неадекватним, відноситься до багатьох випадків фонетичної тотожності словоформ, так-названих початкових форм двох слів, що належать до різних частин мови. Це може бути проілюстровано таким прикладом: «work» – «to work»; «love» – «to love»; «paper» – «to paper»; «brief» – «to brief» і т.д. Зазвичай ми маємо справу з простими словами хоча є і виключення, на пр.: «wireless» – «to wireless».

Справедливо зазначено, що у випадку іменника і дієслова не тільки, так-названі, початкові фонетично-тотожні форми, але всі інші іменникові форми мають омоніми включаючи дієслівну парадигму: (my) work [wэ:k]) – (I) work [wэ:k]; (the) dog’s [dogz] (head) – (many) dogs [dogz] – (he) dogs [dogz]. [13]

Певна різниця є на морфологічному рівні між різних частин мови, в основному між іменником і дієсловом. Наприклад є явно-виражена різниця в сучасній англійській мові, між іменником doctor і дієсловом to doctor – кожне слово в мові існує як єдність його словоформи і варіанта, а не тільки як одна форма – doctor. Деякі з форм – співзвучні (омоніми), але між ними велика різниця, так як вони є граматично і семантично різні.

Конверсія як засіб формування нових слів через зміну в їх парадигмі.

Якщо ми звернемо увагу на такі пари слів як «doctor» – «to doctor»; «water» – «to water»; «brief» – «to brief» з кута їхньої морфемної структури то бачимо, що всі вони є спільнокореневими словами. На дериваційному рівні, однак, одне з них має відноситись до похідних слів, так як воно належить до різних частин мови і розпізнається через семантичні і структурні відносини з іншими словами. Отже, постає питання: що слугує словотвірним засобом в цьому випадку? Виявляється, що іменник формується з дієслова (або навпаки) без допомоги будь-якої морфологічної зміни, але якщо роздивлятися проблему глибше, ми неминуче прийдемо до висновку, що два слова відрізняються в парадигмі. Звідси, саме парадигма виступає словотвірним засобом. Тобто, можемо визначити конверсію як засіб формування нових слів через зміни в їх парадигмі.

Важливо звернути увагу на той факт, що парадигма грає визначну роль у процесі словотворення англійських слів і не тільки у випадку конверсії. (Парадигма в мовознавстві – система форм одного слова, що відбиває видозмінення слова за належними йому граматичними категоріями). Таким чином іменник «cooker» сформований від слова «to cook» не тільки з допомогою приєднання суфікса – er, але також через зміну його парадигми. Однак, у цьому випадку, роль, що грає парадигма як словотвірний засіб є менш зрозумілою, ніж словотвірний суфікс – er, що йде на першому місці. Отже, конверсія характерна не просто вживанням парадигми як словотвірного засобу, але також формуванням нового слова виключно способом зміни йог парадигми. Звідси розуміємо, що зміна в парадигмі являється єдиним словотвірним засобом у конверсії. Так як парадигма є морфологічною категорією, то конверсія може бути описана, як морфологічний засіб формування слів. Наступні беззаперечні випадки конверсії обговорювались у лінгвістичній літературі.

1) Формування дієслів з іменників і рідше – з інших частин мови.

2) Формування іменників з дієслів і рідше – з інших частин мови.

Субстантивація як приклад конверсії

Субстантивація – це процес у якому прикметники приймають парадигму і синтаксичні функції іменника. Розрізняють два типи субстантивації: повна і часткова.

Повністю субстантивовані прикметники приймають парадигму іменника, форми однини та множини. Вони можуть асоціюватись з різними визначеннями (означений, неозначений та нульовий артиклі, вказівний та присвійний займенники, та ін.), напр.: an official, the official, official, official’s, officials’, this official, our official тощо. Повна субстантивація зазвичай розглядається як приклад конверсії (A→N, конвертування з прикметника в іменник), хоча це може підлягати сумніву, оскільки, зазвичай вона є результатом еліпсису атрибутивних словосполучень.

У випадку часткової субстантивації, прикметники не приймають повну парадигму іменника. Вони підлягають поділу на декілька структурно-семантичних груп:

1) частково-субстантивовані прикметники (ЧСП), котрі стоять у формі однини, хоча означають множину. Вони вживаються з означеним артиклем і можуть визначати групу чи клас людей, напр.: the rich, the accused, the English, the blind, the living тощо;

2) ЧСП, більш за все, використовуються в множині, коли визначають групу чи клас людей, напр.: reds, greens, buffs, blues тощо;