Вступ
1. “Інформаційний вибух” – причини та наслідки
2. Особливості формування науково-технічної термінології
2.1 Визначення терміна та термінології
2.2 Способи термінотворення та їх переклад
2.2.1 Семантичне термінотворення
2.2.2 Основні суфікси та префікси, що використовуються при утворенні термінів
2.2.3 Складні терміни
3. Аналіз утворення термінів спецметалургії та їх переклад
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Наука про переклад і теорія перекладу, або перекладознавство - одна з самих молодих наук мовознавства. У світі і постійно зростає потреба спілкування в таких сферах діяльності як наука, культура, торгівля і т.п. В більшості випадків таке взаємне спілкування можливо завдяки перекладу. Теорія перекладу стає наукою лінгвістичною, яка спирається на мовні закономірності, притаманні любому процесу перекладу.
Вивчення питань перекладу науково-технічної літератури, яка відрізняється науковим стилем і стилем офіційних документів, часто потребує аналізу тексту, вивчення закономірностей функціонального стилю мови науки і техніки, що сприяє оволодінню технікою адекватного перекладу.
Поняття "техніка перекладу" можна звести до вміння знаходити обгрунтовані рішення в складній проблемній ситуації. Дане поняття, отже, не має нічого спільного із заучуванням деяких (певних) "магічних рецептів" яких фактично немає та і не може бути. Якби дійсно існували такі рецепти, то переклад втратив би свій творчий аспект, перестав би бути тим, чим він являється - одним із найскладніших видів інтелектуальної і роботи людини.
Переклад науково-технічної літератури по праву займає почесне місце серед інших перекладів. Процес перекладу - своєрідна мовна діяльність, яка направлена на найбільш повне відтворення на іншій мові змісту і форми іншомовного тексту. Процес перекладу складається із трьох етапів: сприймання (читання або слухання) на одній мові, розуміння, відтворення на рідній мові. Задача теорії перекладу полягає у вивченні особливостей прояву закономірностей на основі науково-технічної літератури при перекладі. [3; с.18]
Метою дослідження є проведення комплексного порівняльного й порівняльно-типологічного аналізу термінів, їхніх перекладних відповідностей і терміносистем у цілому, виявлення закономірних кореляцій між ними на всіх рівнях, вироблення логічної методики аналізу термінології у двомовній ситуації й на основі цієї роботи - уточнення об'єкта, предмета, методів аналізу, кінцевих теоретичних і прикладних продуктів порівняльного термінознавства.
З огляду на теоретичну важливість і прикладний зміст даного підходу до вивчення термінології і її перекладів, доцільно використати термінологічний матеріал підмови, що ще не підлягали системному обстеженню. У роботі об'єктом дослідження є тексти й терміни англійських і української підмов в умовах інформаційного вибуху.
Вибір конкретного матеріалу для такого дослідження - термінів підмови металургійної тематики - пояснюється тим, що в лінгвістичному плані саме в даних текстах найбільше яскраво проявляються всі особливості структури підмов науки: чіткість, логічність, функціональна спрямованість викладу, відносна кінцівка, формальна обмеженість і ін.
Предмет нашого дослідження полягає в встановленні подібності й розходження в лексичній, семантичній і граматичній структурі терміносистем, що зіставляють, і їхніх термінів, що представляють в металургії те саме наукове поняття, а також ступінь типологічної близькості досліджуваних термінологічних підсистем і закономірності англо-української перекладу термінологічної лексики.
1. “Інформаційний вибух” – причини та наслідки
Термін технологія має ряд значеннєвих навантажень: він застосовується в промисловості, науці, мистецтві й інших областях людської діяльності. Очевидно, що технологія означає інтелектуальну переробку технічно значимих якостей і здатностей. У сутності це культурне поняття, пов'язане з мисленням і діяльністю людини. Воно визначає місце людини в природі, рамки його можливого втручання в природні процеси. [6; с.51]
Інформаційний вибух - різке збільшення обсягу інформації, що повинен сприйняти, зберігати й використати людина в процесі своєї трудової діяльності, є слідством науково-технічної революції (НТР). [6; с.60]
Технологічна культура - четверта універсальна культура. Вона визначає світогляд і саморозуміння сучасної людини. При цьому під універсальними культурами розуміють системи принципів, характерних для певної епохи й певних рівнів розвитку наукових знань і технічних коштів.
Людина - дослідник, систематизатор і творець нового. Світ людини поступово ставав центром його уваги, сферою його досягнень. Виникали нові поняття про відношення до природи, нові кошти пізнання, які вже переставали бути просто посередниками між думкою й природою. Починалося активне втручання людини в природні процеси. Так йшов розвиток четвертої універсальної культури.
Тут варто врахувати два моменти. Перший - втручання людини в хід природних процесів приймає небувало широкі масштаби, стає постійним і, якщо мати на увазі результати, необоротним. Другий - середовище перебування людства - Земля перестає бути невичерпним джерелом різноманітних ресурсів, якимось “рогом достатку”; укорінене у свідомості “царя природи” споживче відношення до миру всі частіше стає причиною розладу природної рівноваги, у підсумку воно може привести до остаточного його порушення. [2; с.89]
На сучасному етапі НТР переросла в технологічну революцію. Замість традиційного для машинної індустрії створюється якісно новий технологічний спосіб виробництва - принципово інша сукупність методів виготовлення корисних речей. Інакше кажучи, НТР породжує “високі технології”, які забезпечують набагато зрослий рівень ефективності.
Сучасні технології і їхні об'єкти дуже складні, що визначає їх високу наукову й інформаційну ємність, неможливість їхнього формування й розвитку без ґрунтовної наукової бази, без науково-інформаційного пошуку. Ці технології звичайно базуються на новітніх досягненнях фундаментальних наук і взаємодіють із ними. Часто вони ставлять перед наукою складні завдання, які можуть бути вирішені лише на базі інтеграції ряду природних, математичному, технічному й суспільних наук. При їхньому формуванні встановлюються нові зв'язки між науками й технологією.
Людство завжди прагнуло заглянути в завтрашній день. У різні історичні періоди це бажання підігрівалося грою уяви, почуттям здорової цікавості, вірою в різноманітні релігійні навчання, надією на краще майбутнє й торжество соціальної справедливості.
Сьогодні на перше місце в цьому ряді вийшли сугубо прагматичні міркування. З одного боку, як ніколи загострилися й власне кажучи придбали глобальний характер такі проблеми, як швидкий ріст народонаселення земної кулі, скорочення приросту населення і його старіння в промислово-розвинених регіонах, виснаження природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. З іншого боку, з'явилися певні передумови для рішення багатьох глобальних проблем на основі досягнень науково-технічного прогресу, їхній прискореного впровадження в економіку. [6; с.92]
Спостережуваний інтерес має ясно виражену економічну складову. Труднощі промислового розвитку, загострення конкуренції на світовому ринку, обмеженість наявних фінансових можливостей змушують шукати оптимальні шляхи розміщення ресурсів. А для цього необхідно чітко представляти собі картину майбутнього. Інакше є більша небезпека того, що витрачені зусилля не принесуть бажаних результатів. Нижче викладені результати двох прогнозів, підготовлених і опублікованих порівняно недавно американськими і японськими фахівцями. Вони дають загальне подання про основні напрямки науково-технічного розвитку до початку третього тисячоріччя і їх можливих економічних наслідках.
Технологічні прориви - події яскраві й знаменні, вони відіграють найважливішу роль у прискоренні науково-технічного прогресу, але існує й інший спосіб, нітрохи не менш, а часом і більше ефективний, що укладається в сполученні даної технології з деякої іншої. [3; с.26]
Сполучення технологій - невід'ємний елемент історичного розвитку, що зустрічається незрівнянно частіше, ніж технологічні прориви. Можна сказати, що якщо прориви - рідкі свята, то сполучення технологій - будні науково-технічного прогресу (НТП). Кожна базова технологія згодом обростає шлейфом сполучених, частина з яких зв'язана й з іншими базовими технологіями. У результаті народжується складне переплетення технологій зі своєю топологією й ієрархією елементів і будь-яка зміна якого-небудь вузла цієї системи в принципі викликає хвилю збурювання у всій мережі.
Сполучення технологій домінують у практиці НТП над технологічними проривами зовсім не тому, що перші вимагають менших інтелектуальних зусиль, - і в цій області є свої дотепні, надзвичайно винахідливі рішення. Успіх забезпечується економічним механізмом: при здійсненні прориву доводиться не тільки створювати нове обладнання для досягнення взагалі ж колишньої мети, але й викидати недоамортизоване старе. Проблеми створення безвідхідних виробництв, раціонального використання відходів у випадку їхнього утворення, екологічної чистоти традиційних і знову розроблювальних процесів здобувають першорядне значення в наше століття, коли швидко виснажуються сировинні ресурси, а охорона природи й запобігання її забруднення є умовами збереження нормального існування людства вже в найближчому й тим більше у віддаленому майбутньому. [2; с.58]
Таким чином, можна зробити висновки щодо причин та наслідків інформаційного вибуху. Причинами можна вважати різке збільшення інформації під впливом науково-технічної революції. Наслідками інформаційного вибуху є поширення нових технологій у житті людини, а також входження до мови нових термінів, які описують нові досягнення людини.
2. Особливості формування науково-технічної термінології
2.1 Визначення терміна та термінології
Термін (від лат. terminus - границя - межа), слово або сполучення слів, що позначає спеціальне поняття, уживане в науці, техніку, мистецтві. У сучасній логіці слово "термін" часто вживається як загальне ім'я "іменників" мови логіко-математичних вирахувань, що виражають при інтерпретації елементи предметної області. [10; с.36]
Кожне дослідження термінологічної лексики опирається на деяке визначення терміна. З питань визначення терміна, вимог, пропонованих до нього, взаємини загальнонародного слова, терміна й поняття в лінгвістичній літературі існують різні, часто протилежні точки зору. Не вдаючись у докладний аналіз літератури (вона зачіпає не тільки лінгвістичні, але й філософські проблеми номінації в мові, що виходить за рамки нашого дослідження), ми, ґрунтуючись на методологічних принципах ленінської теорії відбиття, спробуємо висловити свою точку зору по цим досить складним питанням.
Специфіка значення слова, його відмінність як категорії мови від поняття як категорії думки проявляється у функціонуванні мови як засобу спілкування. Слово - інструмент, за допомогою якого виробляється поняття як продукт порівняльної й узагальнюючої діяльності людського розуму [3, с. 70].
Зміст терміна розкривається його дефініцією на основі виділення необхідних і достатніх ознак поняття. Зміст слова розкривається через його лексичне значення, що не припускає логічного виділення ознак поняття; у слові в порівнянні з терміном менш певний обсяг поняття, без застосування кількісних характеристик [17, с.29]. Значення й поняття терміна й нетерміна реалізують різний тип інформації, значення й поняття нетотожні, навіть якщо виражені терміном, а не загальнонародним словом.
Розглянемо, що розуміють термінологи під основним поняттям своєї науки.
Сутність визначень терміна, узятих з робіт останнього років, зводиться до того, що як ознака - найближчого родового поняття - найчастіше називають «слово або словосполучення», або «мовний знак» взагалі, а як ознаки - видових відмінностей: специфіку сфери поширення; особливу функцію, називну (номінативну) позначення й дефінітивну, професійну, пізнавальну, пояснювальну; семантичні особливості терміна: а) предмет певної області знання; б) «поняття», де семантика є «точної» (з точними семасіологічними границями), «однозначної», «є дефініцією», «є системної».
Оскільки єдиного визначення терміна в лінгвістичній літературі поки ні, актуальної залишається завдання такого визначення. Крім того, в існуючих визначеннях помітна невідповідність установлюваних визначенням властивостей і ознак терміна його реальному язиковому вживанню; багато визначень уводять як би ідеальний термін. Навіть не дуже глибоке дослідження термінології в області медицини, біології й інших наук показує, що далеко не завжди термін точно виражає спеціальне поняття, не завжди однозначний і виражає тільки одне поняття, не завжди він входить тільки в одну терміносистему, не завжди тільки одне слово - термін, далеко не завжди термін відбиває у своїй значеннєвій структурі характеристичні ознаки об'єкта термінування. Дослідження також показали, що не завжди термін має точні семантичні границі й виражає точно обкреслене поняття.
У характеристику терміна треба обов'язково включати його якості (або тенденції), а у визначення терміна, на нашу думку, - тільки безперечні властивості всіх термінів. Ми вважаємо, що основне в специфіці в його спеціальному, професійному вживанні, сфера його поширення обмежена певною галуззю знання. Підкреслюючи цю загальновизнану властивість терміна, не слід доводити його до крайності. Не можна погодитися з думкою, що «ні у формі, ні в змісті не можна знайти істотної різниці між словом неспеціальної загальнопоширеної лексики й словом лексики термінологічної.
Проблема граматичного складу термінологічної лексики важлива й у теоретичному, і в прикладному плані: необхідно чітко представляти, які терміни повинні втримуватися в термінологічних словниках, рекомендаціях і т.д. У лінгвістичній літературі єдиної думки по цьому питанню немає. Одні дослідники думають, що іменник є універсальним засобом для передачі всіх категорій термінологічних понять. Такі погляди ґрунтуються на теоретичній передумові високого ступеня абстракції іменників, внаслідок чого іменники є «єдиним лексико-граматичним засобом, що виражає науково-технічні поняття про предмети, якості, дії...» [8; с.89], а дієслова, прикметники й прислівники є тільки «словоформами метамови».
На думку інших учених, у контексті роль термінів грають слова різних частин мови. В. П. Даніленко, посилаючись на Д. С. Лотте, що вказував, що «...термінуються наступні основні категорії понять: процеси (явища), предмети, властивості, одиниці виміру», у своїх роботах порушує питання про можливості вживання різних частин мови у функції термінів не в теоретичному плані, а внаслідок спостереження реального функціонування їх у наукових текстах. Тут важливо згадати про різному ступені номінативності чотирьох основних частин мови (іменника, прикметника, дієслова й прислівника). На думку Е. С. Дружиніній, міра здатності іменника бути найменуванням найбільш велика, оскільки воно характеризується, по-перше, категоріальним значенням предметності (категорія імені іменника забезпечує можливість мислити предметно, у формі назви), і, по-друге, розподілом власних граматичних категорій (рід, число, натхненність і бездушність - категорії, властивому іменнику, - мають ономасіологічний характер, а відмінок - категорія синтаксична). «Це затверджує нас у думці, що іменник має абсолютне номінативне значення, тим часом як номінативне значення інших частин мови ослаблений їх позитивними синтаксичними ознаками» [16; с. 48]. Наші спостереження над конкретним фактологічним матеріалом також підтверджують, що «...набір термінуємих понять ширше, ніж семантичні можливості імені іменника як засобу вираження цих важливих понять» [18; с. 50], і дають підставу вважати справедливим включення дієслів, прикметників і прислівників у систему термінологічної лексики як автономні терміни, які однозначно йменують поняття (процеси) даної науки, не викликаючи асоціацій з повсякденними словами. В основу положення, де, наприклад, дієслово може бути включений у термінологію як граматична категорія, беруться системні відносини частин мови, до них примикають словотворчі відносини, у які вступають слова того ж кореня. У результаті виходить певне словотворче гніздо: окремі складові констітуєнти зв'язані не тільки морфологічно, але й семантично. Думаємо, що термінами будуть і дієслово й прикметник, якщо вони входять у гніздо, зв'язане загальним термінологічним значенням. Прикметники, що входять до складу термінологічних сполучень, можна розцінювати як терміноелементи, як складову частина цілого, тобто несамостійні терміни [18; с. 329]. Однак на першому місці по употребляємості частин мови як терміни коштує ім'я іменник у силу своєї семантичної ємності й інших причин.
Незважаючи на те що питання про функціонування дієслів, прикметників і прислівників як термінів, безсумнівно, багато в чому більше складний, чим в іменників, із цього ще не слід робити висновок, начебто ці частини мови не можуть бути «теперішніми» термінами, а являють собою всього-на-всього «словоформи метамови». Склад термінології з погляду частин мови неоднорідний, і англійська термінологія підмови математичної логіки є тому підтвердженням.
У досліджені нами текстах зустрічаються:
1. Дієслова, що мають вузькоспеціальне логіко-математичне значення: r well orders x - r цілком упорядковує х; r is connected in x - r зв'язане в х; to discharge - усувати; to map - відображати; to imply - імпліцірувати.
2. Прикметники, які не можуть субстантивуватися: autonymous - автономний; dual-converse - зворотньо-двоїстий; course-of-values - поворотна; finitary - фінітний; autological - автологічне.
3. Прикметники, які вживаються в термінологічних сполученнях як терміноелементи: calculable - обчислювальний; predicable - предикабельний; informal - змістовний, неформальний; arithmetic, number-theoretic - арифметичний; decidable, solvable - розв'язний.
4. Прислівника, які можуть бути використані в термінологічному змісті: antilexicographically - в антилексикографічному порядку, антилексикографічно.
Матеріал дозволяє погодитися з висновками М. Б. Воробйовій, зробленими в області французької математичної підмови: «Іменники й прикметники більше «спеціалізовані», чим дієслова й прислівники, і тому мають більшу тенденцію перетворюватися в терміни...» [7; с.145]. Однак ми не згодні з тим, що «для математичного добутку характерний лише підбор дієслів, які зустрічаються, як правило, і в інших стилях мовлення», оскільки наведені дієслова підмови математичної логіки здобувають у текстах даної підмови особливе значення, відмінне від того, у якому вони вживаються в інших мовних стилях. Ці дієслова можна вважати термінологізованими в підмові математичної логіки.
Отже, у даній підмові йде процес формалізації деяких частин мови, перетворення їх у терміни. Цей процес насамперед торкається іменників, що описують предмет наукового дослідження, потім прикметники, що виражають властивості предметів; якоюсь мірою зачіпаються дієслова, що позначають операції над об'єктами, і прислівника. Загальна тенденція до номіналізації стилю наукової літератури у великому ступені характерна для логіко-математичних текстів. Номаналазований стиль більше зручний і легкий для авторів - безособовість дає йому відносну волю від граматичного часу. Він більше абстрактний, чим вербальний. Багатство засобів вираження більше властиво вербальному стилю, що привабливо для художника слова. Учений прагне уникати проявів свого «я», номіналізація допомагає додати його працям спеціальний, професійний характер. У цьому ми вбачаємо причини зростаючої тенденції до номіналізації стилю мови науки.
Визнаючи, що серед одиниць термінологічної лексики можуть бути представлені дієслово, прикметник, прислівник, ми, однак, будемо надалі розглядати тільки терміни-іменники й субстантивовані термінологічні словосполучення як найбільш характерні для наукової прози, у тому числі й для підмови математичної логіки.
Термінологія в певному змісті являє собою мову науки. У мові науки є своя морфологія, словотвір, синтаксис і стиль (або стилі), а також свої явища, підводимі тепер під поняття лінгвістики тексту, нарешті, своя синхронія й діахронія, свої типології, порівняльні ареальні явища, своя зовнішня й внутрішня лінгвістика. Детальний порівняльний аналіз терміносистем двох мов з різних точок зору дозволить підвести базу під порівняльно-типологічне вивчення термінів як в області лексичної й синтаксичної семантики, так і в області властиво структурної. [21, с.73]
У роботах у цьому напрямку не спостерігається ще єдності в предметах, цілях, методиці дослідження. Принципи порівняльного й порівняльно-типологічного аналізу підмов науки і їхніх термінологічних систем майже не розроблені.
Все-таки результати існуючих робіт, інтерпретуємі в термінах порівняльного термінознавства, можуть дати деяке подання про існування системи подібностей і розбіжностей на різних рівнях підсистем, що зіставляють. Певний досвід тут уже накопичений, але, на жаль, спрямований тільки на рішення окремих приватних завдань порівняльного термінознавства.
Таким чином, назріла необхідність узагальнити досягнуті результати, перебороти розрізненість, різноаспектність, фрагментарність окремих досліджень, систематизувати існуючі методики, виявити найбільш характерні тенденції розвитку складного нового підходу до вивчення терміносистем, уточнити його предмет, намітити перспективи розвитку даного напрямку.
2.2 Способи термінотворення та їх переклад
2.2.1 Семантичне термінотворення
Важливе завдання порівняльного вивчення семантичних систем різномовних мов стосовно до їхніх різних рівнів і ділянок залишаються невирішеної. У наукових текстах на перший план виступає інформаційна, референтна функція одиниць [4; с. 96]. Оскільки ж термінологія будь-якої підмови науки є найбільше семантично завантаженою частиною вокабуляру, дослідження семантичних подібностей і розходжень необхідно не тільки в теоретичної, але й прикладній лінгвістиці.
Міжмовні семантичні кореляції термінів і терміносистем іноземної мови (ІМ), що відповідають їм термінів і терміносистем переведеної мови (ПМ) можуть вивчатися з різних сторін. Нашим конкретним завданням є розгляд семантичного словотвору в ІМ й ПМ.
Між словником загальної національної літературної мови й термінологічних сфер різних областей знання відбувається глибока й складна взаємодія по двох напрямках: лексичному й структурному. Термінологізація й детермінологізація є видами цієї взаємодії. Термінологізація загальнонародних лексичних одиниць і лексичних одиниць інших підмов - продуктивний спосіб термінотворення, результат семантичної деривації в рамках готового язикового знака, заснований на звуженні значення слова або на переносі значень, обумовлених певним оточенням [6; с.80].
Дослідники підмов науки й техніки відзначають тенденцію до систематичного відбору слів із загальнонародної мови, причому термінологізуються звичайно самі «звичайні» слова. Семантичний спосіб утворення термінів із загальнонародних слів заснований найчастіше на звуженні або метафоричних переносах, тобто по подібності функції, форми, призначення, процесу, кількісної ознаки, виникнення, зовнішнього вигляду, взаємозв'язку компонентів, суміжності понять, часто в сполученні цих ознак. Такі терміни математичної логіки: move - хід, крок; chain - ланцюг; memory - пам'ять; gap - проміжок; tree - дерево; shuttle - човник; branch - галузь; depth - глибина; command - команда; height - висота; cut - перетин і ін.
Поряд з термінологізацією побутових слів зустрічається переосмислення одиниць спеціальної лексики з інших галузей науки. Так, у математичній логіці стали вживатися такі лінгвістичні терміни, як verb - дієслово, sentence - речення, predicate - предикат, syntax - синтаксис.
Характерною рисою термінологізації є наявність якої-небудь загальної риси між об'єктом термінування й предметом, чия назва використається як термін. Э. Ф. Скороходько вважає, що перенос назви можливий лише у випадку наявності точки дотику [7; с. 19], тому семантичний спосіб найчастіше використається для називання предметів, - адже поняття про конкретні предмети завжди мають більше точок дотику. Однак результати наших досліджень свідчать про іншому. Математична логіка, як ми вже відзначали, оперує сугубо абстрактними поняттями, термінологія її не називає предмети, і в той же час у досліджуваній термінології значна кількість термінів утворена саме семантичним способом.
Часто процес термінологізації проходить в ІМ й ПМ паралельно, тобто в 66,46% випадків має місце дзеркальне відбиття термінів зі збереженням їхньої внутрішньої форми, або, як ми будемо називати це явище, паралельна термінологізація. Незначна кількість терминологизированных в ІМ одиниць (2,77%) конфронтуються в ПМ нетермінологізованими одиницями, причому переклад цих термінів ІМ здійснюється:
- шляхом транслітерації: term - терм; consequent - консеквент; clause - клауза;
- за допомогою більше «математичного» еквівалента: meet - множення, section - перетин, word problem - проблема еквівалентності.
Тут так називана внутрішня форма термінів змінюється при перекладі. У ряді робіт із семантики внутрішня форма висувається як доказ істотної відмінності мов і неперекладності. Ми розуміємо внутрішню форму як спосіб семантичної мотивації значення. Саме терміни математичн
Розглянемо паралельну термінологізацію. Вона стосується як одне- так і двоелементних термінів: tree - дерево, normal form - нормальна форма.
Термінологізовані слова означають, як правило, більше приватні поняття, чим вихідні слова загальнонародної мови. У результаті звуження значення можуть з'явитися додаткові відтінки при буквальному перекладі термінологізованого слова, навіть якщо буквальний переклад правильно відбиває сутність переданого поняття; gap - проміжок, union - об'єднання й т.д. У зв'язку з тим що системи значень загальнонародних слів національні й часто не збігаються, значення буквально переведеного термінологізованого слова в українській мові, наприклад секція, відбиває сукупність зовсім інших ознак, чим англійське section. Тому перекладач обрав не буквальний переклад даного терміна, а більше «математичний» еквівалент - перетин.
Отже, термінологізація є продуктивним способом термінотворення в підмові математичної логіки, особливо серед цілоооформлених термінів. Процес термінологізації проходить більш активно в терміносистемі ІМ, де термінологізованих одиниць налічується 644, тоді як у ПМ їх 407. У результаті терміносистема ІМ більш семантично мотивована, а в деякому змісті й більше точна.
При зіставленні термінів, утворених семантичним способом в ІМ з їхніми еквівалентами в ПМ, виявлено, що більшість (66,46%) термінів ІМ конфронтуються в ПМ також термінологізованими лексичними одиницями. Це явище, назване паралельною термінологізацією, може бути обумовлене як одночасним термінуванням нових понять в ІМ й ПМ, так і буквальним перекладом терміна. При буквальному перекладі такого терміна, що має більше складну, чим інші, контекстну формулу, перекладач повинен бути особливо уважним: термінологізовані слова означають більше приватні поняття, чим вихідні слова загальнонародної мови, і внаслідок звуження значення можуть з'явитися додаткові відтінки значення при буквальному перекладі.
2.2.2 Основні суфікси та префікси, що використовуються при утворенні термінів
Багато термінів утворюється за допомогою суфіксів та префіксів.Найбільш продуктивними в галузі науково-технічної термінології являються:
а) суфікси:
-ium латинський суфікс, широко використовується вхімічній термінології
deuterium - дейтерій, важкий водень
curium - кюрій (хім.)
-osis - суфікс, запозичений із грецької мови і вживаєтьсядля утворення іменників, які позначають різні хвороби
aeronerosis- загальна нервозність у льотчиків віднапруження нервової системи під час польотів
silicosis- сілікоз, хвороба легенів
-ite
pentolite- нова вибухова речовина
sylvanite - сильваніт
-іzе
andize - анодувати
syntinize- настроювати
-ee
consignee- вантажоодержувач
рауее - одержувач грошей по чеку
-ism
synchronism - синхронізм
ferromagnetism - феромагнетизм
-еr
streamliner - автобус (літак, поїзд) обтічної форми
pusher - викидач, скидач
-аnt -латинський суфікс
injurant - речовина, яка завдає шкоду
coolant - охолоджуюча рідина
-іng - суфікс для утворення іменників, пов'язаних з дією
handling - обслуговування, догляд
locking - закривання, блокування
б) префікси:
rе- значення "знову"
recount - повторний підрахунок
reactivation - регенерація
оvеr - значення "надмірний", "над", "вище", "понад"
overheat - перегрівати(ся)
overrate - переоцінювати
de - придає слову протилежне значення
derange - доводити до безладдя
decolour - знебарвлювати
еn - означає включення всередину чигось або надання певного стану
encircle - оточувати
encrust - покриватися кіркою
іnter - значення "між", "взаємно"
intermuscular - міжм'язовий
interconnection - взаємозв'язок
under - значення "нижчий", "під"
undervoltage - понижена напруга
underrnaintenance - запущений догляд (за обладнанням)
Компоненти термінів-словосполучень знаходяться в атрибутивному зв'язку. Основний компонент, як правило, стоїть завжди в кінці. Означальний компонент, який може включати термін або терміни, виражають поняття, які характеризують основний компонент.
Атрибутивний зв'язок може здійснюватись:
а) за допомогою прийменникових сполучень:
lid of frame - кришка корпусу;
body of reactor - корпус реактора;
б) за допомогою конструкції типу "іменник + іменник":
peakenergy- максимальна енергія;
labourcapacity- продуктивність праці;
в) за допомогою конструкції типу "прикметник + іменник", які найбільш поширені в науково-технічній літературі:
remotecontrol- дистанційне управління;
directcurrent- постійний струм;
г) за допомогою конструкції типу "дієприкметник І + іменник":
actuating pressure - робочий тиск;
alternating cwrent - змінний струм;
д) за допомогою конструкції типу "дієприкметник II+ іменник":
balancesamplifier- збалансований підсилювач;
estimatedcost- проектна (кошторисна) вартість.
науковий термінологія переклад
2.2.3 Складні терміни
Складні терміни являють собою стале словосполучення, за яким закріплене певне термінологічне значення, наприклад: trafficcontrolcomputer- комп'ютер для керування дорожнім рухом, backgroundimpurityconcentration-фонова концентрація домішку, vacuum-brakecylinder - циліндр вакуумного гальма. Переважна більшість термінів становлять препозитивні атрибутивні словосполучення, тобто такі словосполучення, де є означення і означуваний компонент і означення займає в словосполученні початкову позицію.
Переклад складних термінів складається з двох основних процедур - аналітичної та синтетичної. Велику роль при перекладі словосполучень відіграє саме аналітичний етап - переклад окремих його компонентів. А для цього необхідно правильно визначити компоненти складного терміну, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу складного терміну. Важливо також встановити, в яких семантичних відносинах перебувають компоненти між собою та з головним компонентом терміна-словосполучення. Характер цих відносин й визначає порядок та сам зміст перекладу складного терміну. Синтетичний етап перекладу передбачає вибудування компонентів в залежності від зазначений семантичних відносин і отримання остаточного варіанту перекладу складного терміну.
Різні слова по-різному виявляють сталість свого значення в тих чи тих мікроконтекстах, тобто в безпосередньому оточенні. Переклад деяких слів може майже не залежати від контексту і бути одним і тим же в різних сполученнях такого слова з іншими словами, як, наприклад, у випадку термінів scholarlyihypothesis: 1) scholarlyliterature- наукова література; scholarlymanuscript - науковий рукопис; scholarlypaper- наукова стаття; paper - наукова доповідь; scholarlysociety- наукове товариство; scholarlyinquiry - наукове дослідження; scholarlyexchange- науковий обмін; scholarlydispute - наукова дискусія; scholarlyapparatus— науковий апарат в книзі (але в складному слові scholarlyliterature"навчальна література" слово scholarly має все ж відмінне значення); 2) compatiblehypotheses- сумісні гіпотези; competing (concurring) hypothesesконкуруючі гіпотези; contradictoryhypotheses - суперечливі гіпотези; dependenthypotheses - залежні гіпотези; incompatiblehypotheses- незалежні гіпотези; nestedhypotheses- вкладені гіпотези; relatedhypotheses- взаємопов'язані гіпотези.
Проте більшість слів, в тому числі й досить значна кількість загаль-нонаукових і загальнотехнічних (менше, спеціальних) термінів є полісе-мічні. Наприклад, термін гап§е має значення "діапазон", "інтервал, проміжок", "область зміни", "полігон", "межі" і у відповідних контекстах або сполученнях відповідно перекладатися: rangeofapplication- сфера застосування,rangeofforecast - інтервал прогнозування,rangeofpatent - обсяг патентного захисту.
Значно частіше в залежності від сполучуваності слово (термін) може мати різні значення і перекладатися по-різному. Так, звичайним перекладом терміну abnormal в науково-технічних текстах є "аномальний", однак в деяких складних термінах abnormal може перекладатися по-іншому: abnormaldecay - аномальне затухання; abnormalendoftask- аварійне припинення (виконання) завдання; abnormalmode- нештатний режим; abnormaloperatingconditions - ненормальні умови експлуатації; abnormaloperation- обробка несправним інструментом, обробка (деталі) на неоптимальних режимах, abnormaloperation- особливі випадки виконання польоту; abnormalsteel - маловуглецева сталь, що не піддається цементації, сталь з перлитною структурою; abnormaltermination- аварійне завершення; abnormaltransient- нерозрахунковий перехідний режим; abnormalwood- кренева деревина, крень. Тому перекладаючи такі складні терміни, слід уточнювати його переклад в словнику (якщо він там є) або ж враховувати особливості позначеного поняття та сполучуваності слів в термінах.
При перекладі таких складних термінів слід також мати на увазі, що крім слів з кількома варіантами значення (полісемантичних слів) існують також омонімічні слова, які перекладаються зовсім по-різному: abstractanalysis- абстрактний аналіз; abstractaxiomatics- абстрактна аксіоматика; abstractbibliography - реферативна бібліографія; аЬзігасі сапі - реферативна картка; abstractinformation- реферативна інформація; abstractjustification- абсолютне підтвердження; abstractknowledge- абстрактне (теоретичне) знання; abstractreview - реферативний огляд.
Терміни моделі N1
+N2
Складні терміни, побудовані за моделлю N1
+N2
(сполучення іменника з іменником), перекладаються переважно наступними способами:
1) складним терміном, де український відповідник N2
виступає у формі родового відмінку постпозитивним означенням до відповідника N1
accuracyanalysis - аналіз точності, saddlebearing- опора балансиру, packagebody - тіло пакету, cabinheating- обігрівання кабіни;
2) складним терміном, де відповідником N1
виступає прикметник: bandseparator- стрічковий сепаратор, cableduct- кабельний канал, dampertube- демпферна лампа, fabricindustry- текстильна промисловість;
3) складним терміном, де український відповідник іменника N1
, є прикладкою: hammercar- вагон-прес;
4) складним терміном, де український відповідник іменника N1
, трансформується в прийменниково-іменникове словосполучення: laborcost -витрати на робочу силу, achievementmotivation- зацікавленість в досягненні (мети), objectcoding- програмування в машинних кодах, tableconcentration- збагачення на концентраційному столі, articlepatent- патент на виріб, failureaccess - звертання внаслідок збою;
5) складним терміном, де N1
трансформується в підрядне означу-вальне речення: machineconditions- умови, в яких працює верстат; safetystandard- стандарт, який встановлює правила техніки безпеки; fandraft-потік, що створюється вентилятором;
6) складним терміном, де N1
, трансформується в словосполучення, що містить безпосередній відповідник іменника N2
: tablecontrol- управління рухом столу (верстата), applicationperiod- термін подання заяви (до вищого навчального закладу), accelerationjet- жиклер насосу-прискорювача, applicationstudy- дослідження галузі застосування.
Слід мати на увазі, що N1
, буває, як правило, у формі однини, але не обов'язково перекладається відповідною формою в українській мові - відповідник цього іменника може бути у формі множини: racksystem- система стелажів, decisionpattern- модель прийняття рішень.
Складні терміни з фінальним термінокомпонентом -looking
Фінальна основа looking, поєднуючись із прикметниками, утворює складні слова, в тому числі і терміни, що мають значення "такий, що має вигляд, на який вказує прикметник": harmless-lookingobject- безпечний на вигляд об'єкт, strangest-lookingword- найдивніше на вигляд слово,forward-lookingcorporateplan- перспективний план підприємства,forward-lookingeducators- освітяни, що дивляться у майбутнє, fiery-looking- страшний на вигляд.
Такі складні терміни з основою looking перекладаються переважнонаступними способами:
1) сполученням українського прикметника (як відповідника англійського прикметника) яз словосполученням "на вигляд": modern-looking - сучасний на вигляд, odd-looking- дивний на вигляд;
2) складним словом, де відповідником компонента lookingвиступає підрядне означувальне речення (нерідко із присудками "виглядати", "мати вигляд" "дивитися" тощо): primitive-looking- що виглядає примітивно, backward-looking- що дивиться назад;
3) універбом-прикметником: forward-looking- прогресивний, передовий;
4) іноді описово: side-lookingsonar- сонар з боковим локатором,
Терміни моделі (N+Part. I)+N
Другий компонент цих складних термінів (N - іменник) перекладається українським іменником, а перший компонент (N+Part. I) перекладається переважно наступними способами:
1) підрядним означувальним реченням, де дієприкметник 1 трансформовано в присудок, а іменник - в додаток: air-retaining- такий, що утримує повітря; efficiency-decreasing- такий, що зменшує ефективність;
2) простим прикметником, основою якого є відповідник англійського іменника або дієприкметника 1: aroma-producing- ароматичний, plane-boarding - посадковий;
3) складним прикметником: aluminium-smelting - алюмінієплавиль-ний, armour-piercing- бронебійний.
Терміни моделі (N+Part. II)+N
Другий компонент (N) означених термінів перекладається на українську мову іменником, а перший компонент (N+РаrtII) звичайно перекладається такими способами:
1) підрядним означувальним речення, де дієприкметник IIтрансформовано у присудок, а іменник — у додаток: engine-powered- такий, що приводиться в рух двигуном; carrier-based- такий, що базується на авіаносці;
2) означувальним словосполученням, де англійському дієприкметнику IIвідповідає український прикметник або дієприкметник: UnitedNations-sponsored - організований ООН, air-cooled - охолоджуваний повітрям; sex-linked - пов'язаний із статтю;
3) означувальним прийменниково-іменниковим словосполученням: rod-shaped - у формі пальця, torpedo-shaped- у формі торпеди;
Терміни моделі (Adj.+Part. I)+N
Друга частина таких термінів (N - іменник) перекладається українським іменником, а перша частина таких термінів - (Adj.+Part. I) (сполучення прикметника і дієприкметника І) - перекладається звичайно наступними способами:
1) складним прикметником з двох основ - прислівника, числівника або прикметникової основи (відповідника англійського прикметника) та прикметника (відповідника англійського дієприкметника): quick-acting-швидкодіючий, English-speaking - англомовний, far-reaching- далекосяжний, short-acting- короткодіючий, single-acting- однотактовий;
2) простим прикметником, що нерідко відповідає англійському прикметнику: long-standing- тривалий, easy-flowing- плавний;
3) підрядним означувальним реченням, де перший компонент англійського слова трансформовано в обставину, а другий компонент (дієприкметник 1) - в присудок: hard-working- такий, що багато працює; clean-burning- такий, що згорає без забруднення повітря.
Терміни моделі (Adj.+Part. II)+N
Другий компонент означених термінів перекладається на українську мову іменником, а перший компонент - переважно наступними способами:
1) простим прикметником: nuclear-armedwarhead -ядерна боєголовка, tooth-edged - зубчатий;
2) складним прикметником: warm-blooded- теплокровний, single-celled- одноклітинний;
3) означувальним словосполученням, де відповідником англійського дієприкметника IIє прикметник або дієприкметник, а англійського прикметника - іменник чи прислівник: loose-jointed- слабо пов'язаний, finegrained - тонко помелений, gas-shielded- захищений від газу;
4) означувальним прийменниково-іменниковим словосполученням: open-fronted - з відкритим передом, yellow-tipped- з жовтим наконечником;
5) підрядним реченням, де англійський дієприкметник IIтрансформовано в присудок: human-powered- такий, що приводиться в рух людиною, longest-used - такий, що використовується найдавніше.
Терміни моделі (Num.+Part. II)+N
Другий компонент (іменник) таких термінів перекладається українським іменником, а перший — переважно наступними способами:
1) складним прикметником, що складається з основи числівника та прикметника: one-celled- одноклітинний, four-sided- чотиристоронній;
2) означувальним прийменниково-іменниковим словосполученням: leggedlocomotion- ходіння на двох ногах, ten-sided- з десятьма сторонами;
3) підрядним означувальним реченням, як правило, з присудком на кшталт "мати" та додатком, який є відповідником основи англійського дієприкметника II: six-handed- такий, що має шість рук (про Шиву), hundred-gated - такий, що має сто воріт (про місто).
Складні терміни з антропонімами
Невелика, але досить важлива, частина наукових та технічних термінів утворюється на основі особових імен (як правило, прізвищ). Це або похідні терміни (наприклад, (darwinism), або термінологічні словосполучення, де прізвище може бути як у загальному, так і у родовому відмінку (Fresnelzone- зона Френеля, Doppler'seffect- ефект Доплера). Означення-прізвище в останніх може перекладатися наступними способами:
1) означення-прізвище подається у постпозиції в родовому відмінку: Faradayeffect- ефект Фарадея, Curietemperaturescale- температурна шкала Кюрі, Bohrtheory- теорія Бора;
2) означення-прізвище подається у постпозиції в орудному відмінку у сполученні з прийменником "за": Brookfieldviscosity- в'язкість за Брукфіл-дом, Frenkelpair- дефект за Френкелем;
3) присвійним прикметником, утвореним від прізвища: Debyeshielding - дебаївське екранування, Bayesrisk- баєсів ризик, Mercatorprojection- меркаторова проекція:
4) словосполученням, у якому присутнє слово "метод", "спосіб" тощо: Monte-Carlosimulation- моделювання методом Монте-Карло, Czoc-hralskiprocess - виробництво кристалів (за) методом Чохральського, Cal-mesprocess- виробництво безшовних труб способом Колмса ( як можна бачити, у таких випадках і головне слово англійського термінологічного сполучення нерідко перекладається словосполученням);
5) прізвищем-прикладкою: Monelmetal- монель-метал, Fourieroptics- фур'є-оптика, Augerpeak- Оже-пік;
6) описово (з вилученням прізвища): Clarkorbit- геостаціонарна орбіта, Neelyprocess - процес сульфідування, Franeisturbine- діагональна турбіна.
3. Аналіз утворення термінів спецметалургії та їх переклад
В додатках наведено приклади статей, що використовуються в металургії з перекладом на російську мову. Проаналізувавши ці статті можна зробити висновки щодо утворення термінів та перекладу на українську мову.
N + N :Crystalline
cracks - кристалізаційні тріщини, liquidphases - рідка фаза,
Liquid-metalbrittleness - жидкометалева крихкість, metalimpuritysystem – система метал-примісь, surfaceenergy – поверхнісна енергія, Mutualsolubility - Взаємна розчинність, coatinglayer - слой покриття, heatingparticles - нагрівання часток, oxidephases - оксидна фаза, experimentalinvestigation - експериментальне дослідження, detonationcoating - детонаційне покриття, compositepowders - композиційні матеріали.
N + N + N : theinitiationofcrystallinecracks - зародження кристалізаційних тріщин, thecrystallinecracksinitiation - поява кристалізаційних тріщин, momentofparticlesheating – момент нагріву часток.
adj + N :Technologicalstrengthofmetals - технологічна міцність металів, Experimentaldata - Експеріментні данні, physical-chemicalmechanics – фізико-хімічна механіка, thermalspraying - газотермічне напилення, exothermalreaction - екзотермічна активність, experimentalinvestigation - експериментальне дослідження, intermetallicphases - інтерметалідні фази, thesprayingconditions - режим напилення.
(N + adj) + N : molecular-kineticaspect – молекулярно-кінетичний аспект, Surface-activeelements - поверхньо-активні елементи, thesurface-activemelt – поверхньо-активний розплав, Lightmetallicconstituent – світла металева складаюча.
РІІ + N : conglomeratedpowder – конгромерований порошок, trappedpowder – уловлений порошок, asinteredpowder - спечений порошок.
(adj + N) + N :residual liquid phases - остаточна рідка фаза.
Словосполучення (абревіатури) :Temperatureintervalofbrittleness - Температурний інтервал міцності, adsorptiondecreaseinductilityandstrength (ADS) - адсорбційне зниження пластичності й міцності (АПП), thesolidmetal-liquidphasessystem – система твердий метал – рідка фаза, differential-thermalanalysis (DTA) – диференційно-термічний аналіз, achamber-typeelectricresistancefurnace – камерна електропіч опору, X-raydiffractionphase – РСФА.
Суфіксальний : susceptibility - склонность, crystallization – кристалізація, binder - зв'язуюча рідина, sintering - спікання, lamella-likenature – ламелеобразний характер, embedments - вкраплення, transformations – трансформація.
Префіксальний :Deformability – Деформація, deoxidizers – розкислювач, Microstructure – мікроструктура.
Висновки
Мова науково-технічної літератури має свої особливості: граматичні, лексичні, фразеологічні, скорочення. Багато термінів утворюється за допомогою суфіксів та префіксів.Найбільш продуктивними в галузі науково-технічної термінології являються:
а) суфікси: -ium, -osis, -ite, -іzе, -ee, -ism, -еr, -аnt, -іng
б) префікси: rе-, оvеr-, de-, еn-, іnter-, under-
Компоненти термінів-словосполучень знаходяться в атрибутивному зв'язку. Основний компонент, як правило, стоїть завжди в кінці. Означальний компонент, який може включати термін або терміни, виражають поняття, які характеризують основний компонент. Атрибутивний зв'язок може здійснюватись: за допомогою прийменникових сполучень; за допомогою конструкції типу "іменник + іменник"; за допомогою конструкції типу "прикметник + іменник", які найбільш поширені в науково-технічній літературі; за допомогою конструкції типу "дієприкметник І + іменник"; за допомогою конструкції типу "дієприкметник II + іменник".
Найбільш складними для перекладу є терміни, окремі компоненти яких не мають нічого спільного з їх дійсним значенням, а часто навіть протирічать цьому значенню. Часто зустрічаються багатозначні терміни, які мають різні значення не тільки у різних галузях науки і техніки, а й навіть в одній галузі.
Переклад термінів-словосполучень починають з перекладу іменника, який є основним компонентом, потім послідовно перекладають кожну смислову групу, частіше всього з права наліво. Переклад термінів типу: іменник + дієприкметник І (або герундій) + іменник, іменник + дієприкметник II + іменник починають з перекладу іменника, потім визначають який термін в українській мові виражає це поняття в даній області техніки.
Список використаних джерел
1. Акуленко В.В. О выражении количественности в семантике языка // Категория количества в современных европейских языках. -К.: Наукова думка, 1990.
2. Барцель А. Значение технологической культуры и технологической культуры и техноэтики / Ж.: “Вестник высшей школы”, 1991 г., №12, 54-58с.
3. Карабан В.I. Переклад англiйськоi науковоi ш технiчноi лiтератури. – Винниця: Нова книга, 2006р.
4. Ламан Н.К., Корягин Н.И., Васильев В.И. и др. Технология - материалы - машины ( история, современность, перспективы). М., 1994.
5. Огієнко І. Наука про рідномовні обов'язки. – Жовква: друкарня оо. Василіян, 2001.
6. Чередниченко О.І. Взаємодія мов, двомовність і мовленнєва культура // Мови європейського культурного ареалу, розвиток і взаємодія. – К.: Довіра, 2000.
7. Научно-техническая революция и развитие научного познания. Выпуск 2. Баку, 1989.
8. Кияк Т.Р. Количественные и качественные характеристики лингвистических единиц. – Л.: Высшая школа, 2002.
9. І Конгрес українських інженерів в днях 15 і 16 травня 1932 р. у Львові. Накладом українського технічного товариства у Львові, 1993.
10. Штепа п. Словник чужеслів. - Торонто, 2002.
11. Циткина О.Л. Переклад наукових термiнiв. – К., 2004.
12. Кияк Т. Державна двомовність – міфи та реальність // Українська термінологія і сучасність. – К.: НАН України, 2003.