.
О.М. Микитюк “Екологія людини” ст. 179-186.
Сьогодні інвайроментальна агресія стає основним джерелом політичних конфліктів. Поняття “інвайроментальна” агресія виникло на поч. 70-х років і означає руйнування, виснаження природного середовища на території однієї держави під впливом дії іншої держави.
Виділяють три групи екологічних конфліктів: територіальні, природно-ресурсні та екологічні.
Територіальні та природно-ресурсні конфлікти.
Територіальні конфлікти за землю, ресурси мають дуже давню історію.
Міжнародні конфлікти, як у минулі роки, так і сьогодні, часто виникають за паливо та мінеральні ресурси. Суперечки за ресурси особливо загострились на початку 70-х років, коли у світі розпочалась велика економічна криза. У США з’явилась навіть концепція “війна за ресурси ”.
Нещадно експлуатуються багатьма державами надра африканського контине- нту. Ще зовсім недавно за рахунок ресурсів Африки США задовольняли свої потреби в кобальті на 72%, сурмі –на 43%, марганці –на 51%.
Конфлікти за землю, територію виникають з різних причин. Але найчастіше це географічне положення території у військово-стратегічному або економічному відношенні. Наприклад, конфлікт і зіткнення між Аргентиною й Англією через Мальвінські острови розпочалась у зв’язку з їх вигідними військово-стратегічним положенням, а також через ресурси (риболовна зона).
Територіальні конфлікти уже довгий час тривають між Ізраїлем та Ліваном, Єгиптом та Ізраїлем і вирішуються часто з позиції сили.Численні конфлікти відбуваються і в Персицькій затоці: між Кувейтом і Саудівською Аравією, між Іраном і Кувейтом не лише за землю, але й за нафту.
Територіальні притензії існують також у взаємовідношеннях між Росією й Китаєм, Росією й Японією.
Територіальні конфлікти можуть бути й на релігійній підставі. Це так звані територіально-етнічні конфлікти. Вони дуже сильно проявились у 60-ті роки в Африці, а саме: між Алжиром і Марокко, Сомалі, Соріопією, і Кенією.
Міжнародні конфлікти виникають також через природні ресурси: енергетичні і продовольчі, сировинні.
Часто мають місце “рибні” конфлікти. Добре відома так звана “тріскова війна”. Такі сутички відбуваються між Іспанією та Англією; між Болгарією та Норвегією; між Іспанією та Португалією; між Росією та Японією.
Десятки років ведуться суперечки через водні ресурси між США і Канадою.
Сь
Конфлікти через забруднення атмосфери.
Чи не найбільше конфліктів виникає внаслідок проникнення через кордон держав забрудненої атмосфери. Такі конфлікти найчастіше відбуваються в Європі та Північній Америці. Винуватцями забруднення атмосфери багатьох країн в Європі є Англія та Німеччина. Кислотні дощі –теж одна з причин конфліктних ситуацій між державами в Європі. У Швеції ознаки сильного підкислення виявлені в 25 тис. озер, внаслідок чого була отруєна риба. За оцінками спеціалістів Швеції, 90% забруднюючих речовин, які випадають з атмосфери, надходять із закордону.
Англія, одна із головних забруднюючих країн, щороку викидає в повітря 3,5 млн. т. оксиду сірки, приблизно 1 млн. т. якого “експортується” в Ісландію, Швецію, Данію, Фінляндію, Норвегію.
У північній Америці головним винуватцем забруднення повітря є США. Мабуть, найбільше повітряних забруднень надходить до Канади і Мексики.
Величезною катастрофою з екологічними наслідками була аварія на Чорнобильській АЕС. Радіоактивні хмари за короткий час розповсюдились на тисячі км. від місця аварії. У північній Швеції після катастрофи спостерігалося багаторазове (у 10-15 раз) підвищення радіоактивності м’яса деяких тварин. У Ленінградській області виявлені плями радіоактивного забруднення лісових та болотних територій.
Конфлікти через забруднення морських вод.
Особливо часто виникають останнім часом. Найчастіше забруднюючою речовиною є нафта. Плями її швидко мігрують і відчутно порушують морські екосистеми.
Екологічні конфлікти в морі виникають і в наслідок воєнних дій. Воєнні операції між Іраком і Іраном у Персицькій затоці в 1993 р. призвели до зруйнування нафтових свердловин. Утворилася велика нафтова пляма, яка досягла узбережжя ряду держав: Кувейту, Саудівської Аравії, Арабських еміратів. Забруднення призвело до загибелі риби, птахів, дельфінів, черепах.
Міжнародні конфлікти виникають також через забруднення озер, річок. Чимало держав забруднюють не тільки свої, а й водойми сусідів. Так, головним винуватцем отруєння Великих північно американських озер єпромислові підприємства Канади і США.
При економічних конфліктах інколи важко знайти винуватця. Стратегія боротьби з глобальними забрудненнями навколишнього середовища включає: по-перше, збірінформації про забруднення, по-друге, вивчення наслідків забруднення, по-третє, вжиття заходів по нейтралізації або усуненню джерела забруднення.