Курсова робота
на тему “Навчання граматики іспанської мови на середньому ступені середньої загальноосвітньої школи”
План
Вступ ....................................................................................................... 3
I. Мета та зміст навчання граматики іспанської мови в школі ............. 3
II. Технологія навчання активного граматичного матеріалу ................ 7
II.1. Ознайомлення й первинне закріплення граматичного матеріалу . 7
II. 2. Тренування .............................................................................................. 9
II. 3. Застосування граматичного матеріалу в мовленні ...................... 13
II. 4. Контроль граматичних навичок ................................................... 14
II. 5. Послідовність дій викладача при формуванні мовленнєвих
граматичних навичок ...................................................................... 15
III. Розробка фрагментів уроків з навчання граматики у 8-му класі ... 17
Висновки ................................................................................................ 19
Список основної використаної літератури ........................................... 21
Вступ
В умовах безперервного розширення міжнародних контактів досягнення головної мети навчання іноземних мов – сформованості комунікативної компетенції – набуває особливого значення. Формування вмінь іншомовного спілкування передбачає зокрема оволодіння учнями граматичними навичками.
Навчати граматики іноземної мови – це означає формувати в учнів граматичні навички. Пошук оптимальних шляхів формування граматичних навичок слід почати з усвідомлення того, як відбувається породження мовленнєвого висловлювання в природному мовленні, при сформованих мовленнєвих механізмах. Знаючи це, можна буде чітко уявляти собі, які саме процеси слід формувати в учнів, в який спосіб організувати їхню навчальну діяльність.
Звичайна річ, ми говоримо не для того, щоб вжити ту чи іншу граматичну структуру, а для того, щоб передати чи отримати необхідну інформацію, поділитись своїми почуттями, вирішити які-небудь життєві чи виробничі проблеми, або просто встановити соціальний контакт.
Сформована граматична навичка включає в себе володіння такими операціями:
а) відбір граматичної структури, необхідної для вираження думки;
б) оформлення мовленнєвого висловлювання з даною граматичною структурою, тобто відбір потрібних граматичних флексій, слів, формуючих структуру, розташування слів у реченні в правильному порядку.
Психофізіологічною основою граматичних навичок є система фразових стереотипів. При оволодінні рідною мовою ці стереотипи формуються самі собою, підсвідомо, завдяки існуванню природного мовного оточення. При навчанні ж іноземної мови необхідно спеціально організовувати мовлення учнів в такий спосіб, щоб забезпечувати повторюваність в їхніх вправах одних і тих же граматичних структур протягом обмеженого відрізку часу, в результаті чого й будуть формуватись іншомовні фразові стереотипи. Програми з іноземних мов та діючі підручники визначають граматичні явища, якими повинні оволодіти учні на тому чи іншому етапі навчання. Забезпечити їхню повторюваність повинен учитель. Від його майстерності, вдумливого планування послідовності вправ, вміння правильно організувати ці вправи залежить успіх цієї важливої справи – формування граматичних навичок учнів.
I. Мета та зміст навчання граматики
Основна задача в навчанні граматики – навчити учнів практично користуватися нею в комунікативних цілях, а це означає “оволодіти способами змінювати форми слів та поєднувати слова в реченні”(22,с. 331), тобто оволодіти граматичними навичками. В методиці навчання граматики є ще багато невирішених питань, деякі з них вирішуються різними методами по-різному. Найбільш актуальними в даний час є наступні питання: 1) відбір граматичних явищ з урахуванням цілей навчання і послідовність їх засвоєння; 2) способи презентації граматичних явищ в залежності від виду мовленнєвої діяльності, в якій вони використовуються; 3) види вправ для автоматизації граматичних явищ та формування граматичних навичок; 4) роль і місце правил у навчанні граматики; 5) співвідношення роботи по структурах (аналогії) та правилах при навчанні граматики.
Проблему відбору граматичного мінімуму для навчання іноземної мови різних контингентів учнів та розподілення граматичного матеріалу по концентрам навчання не можна вважати вирішеною, однак можна відмітити основні фактори, які необхідно враховувати, коли те чи інше граматичне явище пропонується для вивчення на певному етапі навчання. До таких основних факторів можна віднести: 1) дидактичне правило ізоляції труднощів та принцип вивчення матеріалу від легкого до складного; 2) потреба комунікації, тобто необхідність вивчати перш за все ті граматичні явища, без яких неможливо забезпечити практичні потреби мовлення (уміння говорити, розуміти мовлення на слух, читати, писати) у межах відібраної для даного року навчання тематики; 3) достатній лексичний запас, який може забезпечити можливість розвитку автоматизму. Якщо на даному етапі навчання учні володіють обмеженим запасом лексики і нове граматичне явище не може в зв’язку з цим бути використане в різних ситуаціях або проілюстроване достатньою кількістю прикладів, то його вивчення слід віднести на більш пізній період, в іншому випадку навчання може прийняти форму теоретизування, замість того, щоб розвивати в учнів навички та вміння практичного користування граматичним матеріалом у мовленнєвій діяльності.
У зв’язку з практичною направленістю навчання, фактор потреби мовлення став провідним при відборі того чи іншого граматичного матеріалу для певного ступеню навчання. Такий підхід іноді вимагає введення граматичного явища, яке з ряду причин не може бути пояснене на даному ступені навчання: або знання учнів настільки обмежені, що вони не можуть усвідомити нового поняття, або граматичне явище занадто складне й потребує великої кількості часу для пояснення, або ж це одиничне явище, яке не підлягає узагальненню. В цих випадках такий граматичний матеріал вивчається як лексика, тобто для його презентації та закріплення використовуються всі ті прийоми, які використовуються при роботі з лексикою.
Але можуть бути й випадки, коли те чи інше граматичне явище, яке на початковому етапі було введене як лексика, узагальнюється на більш продвинутому етапі, коли для цього є відповідні умови: достатній лексичний запас або достатньо знань, щоб теоретично осмислити узагальнення.
Іншим принциповим питанням при вивченні граматики є питання про роль та місце правил. Граматичні навички утворюються на основі аналогії, яка є однією з найбільш легких форм умовиводів. Засвоївши певні одиниці, учні за аналогією можуть будувати їм подібні. Спираючись на це психологічне положення, багато методистів, як вітчизняних, так і зарубіжних, намагаються побудувати навчання іноземній мові на основі моделей (або структур), відмовляючись при цьому від використання правил. Але такий підхід до навчання граматики є недостатньо обґрунтованим.
Кожна структура (або мовленнєвий зразок) складається з певного числа компонентів, розташованих у послідовності відповідно до норм даної мови. Учень, будуючи речення за аналогією, користується, як правило, не ізольованими словами, а словосполученнями, синтагмами, що входять до даної структури. Отже, щоб побудувати нове речення за аналогією до відомого мовленнєвого зразка, учень повинен заздалегідь знати всі слова в готовій формі, але він не обирає саму форму слів (відміняє іменники, дієслова і т. п.). Але важко передбачити, що учні знають форми всіх слів. Тому, починаючи із самостійного вибору словоформ, учень не може користуватися лише аналогією, йому необхідні правила, які вказують на межі можливого використання аналогії. Таким чином, правила й робота за аналогією не виключають, а розумно доповнюють одне одного. Роль правил та аналогії у навчанні та співвідношення між ними залежать від етапу навчання. На початковому етапі перевага віддається вправам, в основі яких лежать дії за аналогією; на більш продвинутих етапах, по мірі накопичення мовного матеріалу (лексики, граматики, структур), по мірі оволодіння навичками та вміннями, по мірі накопичення певних знань все більшу роль починають грати правила. Слід відмітити, що співвідношення правил та аналогії залежать від мови, що вивчається. Також не має сенсу звертатися до правил і тоді, коли структура, що вивчається, має аналогію в рідній мові учнів. Наприклад: Yo vivo en Kíev.
Торкнувшись правил, необхідно зупинитись на питанні про характер правил. Основним недоліком правил, що зустрічались раніше в підручниках, а іноді є й зараз, були, по-перше, їх громіздкість, повідомлення всілякого роду винятків, а, по-друге, відсутність вказівок на використання правил з метою оволодіння діями та граматичним матеріалом. Такі правила не є корисними, якщо метою навчання є практичне оволодіння іноземною мовою. Тому зараз усі методисти погоджуються, що правила, по-перше, повинні спонукати учнів до дій з граматичним матеріалом, а, відповідно, повинні мати характер інструкцій до виконання дій. По-друге, вони повинні використовуватися лише в тому випадку, коли охоплюють собою велику групу лексики. Поряд з правилами-інструкціями на більш продвинутих етапах навчання повинні використовуватися й правила-узагальнення. Правила-інструкції вказують учню, що та як він повинен робити, щоб утворити або впізнати ту чи іншу граматичну форму. Ці правила повинні бути прості, точні, стислі та чіткі, тому потрібно формулювати їх на рідній мові. Правила повинні займати мінімальну кількість часу, основний час повинен бути відведений на автоматизацію граматичних явищ, без чого практичне оволодіння мовою неможливе.
В навчанні граматиці тим, що викликає найбільше труднощів, є оволодіння способами зміни словоформ, словосполученнями в реченні у відповідності з нормами мови, що вивчається, тобто оволодіння операціями, діями й системою дій, а також вироблення певних автоматизмів. Для подолання цих труднощів необхідно знайти найбільш ефективні шляхи навчання учнів граматичним діям, що складають автоматизовані компоненти мовленнєвої діяльності. Однак граматичні дії складають компоненти різних видів мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письма), а кожний з них має свою специфіку. При мовленні задачею того, хто говорить, є підібрати необхідну мовленнєву форму, щоб адекватно передати свої думки, в іншому випадку комунікація може не відбутися. При сприйманні мовлення форма вже є даною, і по цій формі потрібно адекватно відтворити зміст.
Таким чином, операції та дії, які учні повинні виконувати в процесі породження й сприйняття мовлення, є прямо протилежними одне одному, а відповідно, методика навчання різного виду операціям та діям, що входять у склад того чи іншого виду мовленнєвої діяльності, буде різною.
Слід відразу зауважити, що одне й те ж граматичне явище може використовуватися як при породженні, так і при сприйнятті мовлення, тобто є і в продуктивній, і в рецептивній мовленнєвій діяльності; тому вправи для навчання операціям та діям з ними можуть мати і репродуктивний і рецептивний характер. (23, с.110 – 115)
В середніх навчальних закладах вивчаються не всі граматичні явища виучуваної іноземної мови, а спеціально відібраний граматичний мінімум, який складається з активного граматичного мінімуму та пасивного граматичного мінімуму. Для вираження власних думок іноземною мовою учень має оволодіти тими граматичними структурами, які входять до активного граматичного мінімуму. До пасивного граматичного мінімуму входять такі граматичні структури, якими учні можуть не користуватися для вираження своїх думок, але які потрібні для сприймання й розуміння мовлення. Щоб сприймати й розуміти думки інших людей, необхідно володіти як активним, так і пасивним граматичним мінімумом.
Мета навчання граматичного матеріалу іноземної мови, що вивчається, це оволодіння граматичними навичками мовлення: репродуктивними, тобто граматичними навичками говоріння й письма, та рецептивними, тобто граматичними навичками аудіювання і читання. (5, с.72-73)
II. Технологія навчання активного граматичного матеріалу
Формування мовленнєвих граматичних навичок слід проводити поетапно з урахуванням умов функціонування граматичних структур у мовленні. Виділяють три основні етапи формування граматичної навички в продуктивному мовленні: 1) ознайомлення й первинне закріплення; 2) тренування; 3) застосування.
II.1. Ознайомлення й первинне закріплення
граматичного матеріалу
Метою даного етапу є створення орієнтовної основи граматичної дії для наступного формування навички в різних ситуаціях спілкування. На цьому етапі необхідно розкрити значення, формоутворення та використання граматичної структури, забезпечити контроль її розуміння учнями та первинне закріплення.
Ознайомлення з новим граматичним матеріалом для продуктивного засвоєння частіше за все має місце в учбово-мовленнєвих ситуаціях, пропонуємих усно або при читанні, під керівництвом учителя в наступному порядку:
1. Загальна установка на функціональну направленість нової граматичної структури. (Наприклад: Сьогодні ми дізнаємось, як потрібно говорити, якщо ... .)
2. Створення й пред’явлення учбово-мовленнєвих ситуацій, типових для функціонування нової граматичної структури; сприйняття учнями структури на слух або візуально та її розуміння як результат екстралінгвістичних та мовленнєвих дій.
3. Контроль розуміння значення нової граматичної структури та правильності її використання шляхом вибіркового перекладу з іноземної на рідну мову, виконання й коментування фізичних дій, використання наочності, умовного перекладу та інших прийомів, що не потребують відтворення нової структури.
4. Вибір правила та його формулювання.
5. Аналіз та усвідомлення граматичних явищ за допомогою ознайомлювальних вправ.
Прийоми для створення учбово-мовленнєвих ситуацій при семантизації граматичних явищ є різними. Їх можна звести до кількох основних:
1. Використання реальних предметів та фізичних дій для розкриття сутності явища.
2. Звернення до уявних дій (жестів, пантоміми) для передачі значення того чи іншого явища.
3. Використання різних засобів наочності (картин, серій картин, фотографій, карток, слайдів, марок, планів, географічних карт), в яких моделюються фрагменти дійсності, що слугують предметом висловлювання.
4. Використання учбових фільмів, що дозволяють наочно й ситуативно представити особливості використання того чи іншого явища.
5. Створення іншомовного контексту шляхом посилання на реальні події, відношення, факти, реалії (з життя учнів). Такі ситуації створюються словесним шляхом, з опорою на внутрішню наочність.
6. “Розігрування” мовленнєвих вчинків у пропонуємих обставинах з використанням лялькового чи тіньового театру. В експозиції повідомляються умови та відомості про учасників спілкування. Ролі персонажів, якщо немає відповідної фонограми, озвучує викладач. Обставини можуть поєднуватися із зоровою наочністю.
7. Використання перекладних мовних засобів семантизації граматичних структур у вигляді перекладу-пояснення, порівняння.
Приклади вправ
1. Порівняйте використання ... в наступних ситуаціях та скажіть, за якою ознакою вони протиставлені.
2. Порівняйте ситуації, знайдіть спільне та відмінне в значенні граматичних форм.
3. Поясніть використання граматичних явищ.
4. Скажіть, які з наведених речень не мають змісту в наступних ситуаціях.
5. Виберіть потрібну форму з декількох даних.
6. Укажіть граматичну форму, яку необхідно використати в наступних реченнях українською мовою.
7. Прослухайте пари речень та вкажіть те з них, яке відповідає перекладу, що даний на картці.
8. Випишіть речення з ... .
9. Знайдіть у тексті граматичні явища, що виражають ... .
10. Створіть граматичні форми за зразком (правилом). Прочитайте граматичні форми та вкажіть їх формоутворюючу ознаку.
11. Визначте значення граматичної форми в наведених ситуаціях.
12. Укажіть номер ситуації, в якій є помилка у використанні граматичної форми.
13. Скажіть, яке граматичне явище ви використали б у наступних ситуаціях.
14 Вкажіть ситуації, що наведено нижче, в яких може бути використана дана граматична структура.
15. Змініть ситуацію таким чином, щоб можна було використати протилежну за значенням граматичну структуру.
16. Погодьтесь або відмовте, використовуючи одну з двох запропонованих вам граматичних форм. Мотивуйте свою відповідь.
17. Прослухайте питання та скажіть, що ви зробите те, про що йде мова, коли обставини почнуть змінюватися
18. Прослухайте репліки та в залежності від ситуації скажіть співбесіднику, щоб він не хвилювався.
II. 2. Тренування
Формування мовленнєвої граматичної навички передбачає розвиток навички відносно точного відтворення вивчаємого явища в типових для його функціонування мовленнєвих ситуаціях та розвиток її гнучкості за рахунок варіювання умов спілкування, що потребують адекватного граматичного оформлення висловлювання. З цією метою використовуються імітаційні, підстановчі, трансформаційні вправи. В окрему групу виділяються вправи ігрового характеру.
Імітаційні
вправи можуть бути побудовані на одноструктурному або опозиційному (контрастному) граматичному матеріалі. Граматична структура в них є заданою, її слід повторити без змін. Виконання вправ може проходити у вигляді прослуховування та повторення форм за зразком, контрастного повторення різних форм за викладачем, списування тексту або його частини з підкресленням граматичних орієнтирів.
Приклади вправ.
1. Повторіть ... за диктором.
2. Повторіть наступні речення, виконуючи відповідні дії.
3. Повторіть ... в паузах за диктором, звертаючи увагу на підвищення (зниження) тону в кінці речення.
4. Прочитайте речення хором (ланцюжком, по парах).
5. Перепишіть наступні речення.
6. Скажіть, що ви робили те ж, що й диктор (якщо це відповідає дійсності).
7. Підтвердіть висловлювання диктора, якщо він правий.
8. Якщо ви вчора робили щось інше, скажіть про це.
9. Виконайте команду й скажіть, що ви зробили.
10. Скажіть, що сьогодні все було, як завжди.
11. Скажіть, що в неділю (на минулому тижні) ви робили те, що любите робити.
12. Підтвердіть, що висловлювання вашого співбесідника відповідає дійсності.
13. Скажіть співбесіднику, що він помиляється.
14. Погодьтесь з твердженням товаришів.
15. Скажіть одну й ту ж фразу голосно, тихо, швидко, повільно, іронічно.
16. Висловте впевненість, здивування з приводу висловлювання вашого товариша.
17. Скажіть фразу, змінюючи логічний наголос на окремих словах.
18. Повторіть, додаючи слово (словосполучення, фразу).
19. Повторіть для того, хто вас не почув.
Підстановчі
вправи використовуються для закріплення граматичного матеріалу, вироблення автоматизмів у використанні граматичної структури в аналогічних ситуаціях.
Суттєвим для організації підстановчих вправ є забезпечення підказки елементів для підстановки. Підказка може мати екстралінгвістичний та мовленнєвий характер. Особливо ефективними є підстановчі вправи, що потребують не тільки автоматичного конструювання речень за аналогією з мовленнєвим зразком, але й вибору в результаті протиставлення граматичних форм у підстановчій таблиці. Слід пропонувати учням такі вправи, в яких потрібно спочатку протиставити необхідну граматичну форму ряду подібних і лише потім скласти речення за зразком. Продуктивні й підстановчі вправи, побудовані за принципом протиставлення, засновані на одночасному показі двох кадрів або картинок, що зображують опозиційні граматичні значення.
Приклади вправ.
1. Складіть речення за допомогою підстановчої таблиці.
2. Складіть якомога більше речень, використовуючи таблицю. Перекладіть речення, позначені зірочкою.
3. Складіть речення, використовуючи задані слова.
4. Розкрийте дужки, використовуючи відповідну граматичну форму.
5. Складіть речення за зразком.
6. Складіть речення за зразком, замінюючи означення (додаток, обставину) розгорнутою фразою.
7. Складіть речення за зразком, замінюючи підпис до кожного малюнка одним словом.
8. Складіть речення за таблицею. Імена, дані в таблиці, замініть іменами ваших друзів та знайомих.
9. Прослухайте діалог, відтворіть його в парах і складіть діалог за аналогією.
10. Виберіть з таблиці речення, які відповідають дійсності.
11. Розкажіть про себе або свого товариша, використовуючи зразок.
12. Дайте відповіді на питання, використовуючи зразок.
13. Закінчіть речення за зразком.
14. Користуючись таблицею, дайте відповіді на питання.
15. Згрупуйте подані речення так, щоб вийшла розповідь. Для самоперевірки використайте зразок.
16. Вивчіть зміст підстановчої таблиці та скажіть, де (коли), за яких обставин відбулася подія.
17. Доповніть таблицю своїми прикладами.
18. Порадьте другові подивитися фільм (прочитати книгу, оповідання, журнал), який вам сподобався. (Зразок подається.)
19. Розкажіть про ... , використовуючи підстановчу таблицю (логіко-синтаксичну схему, зразок).
20. Подивіться на фотографії та скажіть, чим вони відрізняються одна від одної. (Зразок подається).
21. Спитайте, як зробити ... . (Зразок подається).
22. Перевірте, чи добре знають ваші товариші, де знаходяться різні речі. (Зразок подається).
23. Прийміть участь у бесіді. Використайте таблицю, яка допоможе вам знайти потрібні слова.
24. Скажіть, про що ви попросите свого товариша, який збирається в туристичну подорож по Іспанії. (Зразок подається).
25. Прослухайте репліки свого товариша. Скажіть, що ви виконали (виконаєте) тільки одну із запропонованих дій.
Трансформаційні
вправи дають можливість формувати навички комбінування, заміни, скорочення або розширення заданих граматичних структур у мовленні. З їхньою допомогою можна навчити варіювати зміст повідомлення в заданих моделях у залежності від ситуації, що змінюється, зіставляти та протиставляти структуру, що вивчається, тим, що були вивчені раніше, складати з окремих, засвоєних раніше частин цілі висловлювання з новим змістом. Вибір виду вправ залежить від конкретної задачі.
Приклади вправ.
1. Передайте ту ж думку інакше (скажіть по-іншому).
2. Доповніть речення, звертаючи увагу на ... .
3. Замініть виділені слова.
4. Напишіть речення в ... формі.
5. З’єднайте прості речення в складнопідрядні.
6. Перекладіть речення на іспанську мову.
7. Розкажіть про те, що ви не зробили вчора, але зробили сьогодні.
8. Подивіться на незакінчений малюнок та висловте свою здогадку про те, що не встиг намалювати художник.
9. Перекажіть текст, уявивши, що дія відбулася тільки що (учора, раніше).
10. Подайте початок наступних діалогів. (Наводяться репліки).
11. Здогадайтесь, які питання були поставлені в наступних діалогах. (Наводяться відповіді).
12. Прореагуйте на наступні накази, використовуючи вивчені форми дієслів.
13. Поясніть причину, чому ви не зможете відвідати товариша, використовуючи при цьому необхідні граматичні форми.
14. Дізнайтесь у товариша, де (коли, чому) відбулися події, про які йде мова.
15. Висловте сумнів у правильності висловлювань вашого співбесідника.
16. Уточніть, коли відбуваються вказані події.
17. Спростуйте висловлювання та доповніть їх.
18. Зробіть висновок з того, що вам сказали, та виразіть своє здивування.
19. Дайте відповідь на питання та задайте таке саме питання товаришу.
20. Скажіть, які питання ви задасте співбесіднику, якщо захочете дізнатися про ... .
21. Передайте співбесіднику зміст наступного повідомлення своїми словами.
22. Доручіть своїм товаришам підготувати маршрут подорожі.
23. Да
24. Відмовтесь від доручення.
25. Поділіться один з одним новиною (враженнями від літніх канікул).
26. Намалюйте квартал міста (будинок, квартиру, кімнату) та висловте припущення, хто в ньому буде жити.
27. Запишіть питання, які ви могли б задати в бесіді з ... .
28. Вирішіть та скажіть, що вам потрібно зробити в ситуації, що склалася.
29. Прокоментуйте рухи (пантомімічні дії).
30. Передайте зміст діалогу в монологічній формі, звертаючи увагу на ... .
31. Змініть ситуацію так, щоб у ній можна було використати іншу граматичну форму.
Вправи ігрового характеру
наближають процес активізації граматичного матеріалу до умов реального спілкування. Організація гри передбачає створення мовленнєвої ситуації, що має атрибути гри, рольові приписи, комунікативне завдання.
Приклади вправ.
1. Повторіть речення декілька раз, вимовляючи його кожного разу все тихіше й тихіше.
2. Повторіть речення й плесніть у долоні (зробіть крок) на кожне слово.
3. Передайте фразу (декілька фраз) по секрету. (“Секрет” передається ланцюжком, в парах, невеликих групах.)
4. Розкажіть товаришам про те, що ви почули, не розповідаючи про те, де ви були.
5. Прослухайте повідомлення й засобами пантоміми покажіть, що ви зрозуміли його.
6. Угадайте, що (хто) це? (Вказуються ознаки.)
7. Встановіть, що змінилось в приміщенні, у дворі, в місті. (Гра “Детектив”. Використовуються два малюнки, що зображають одне й те ж приміщення, але вони відрізняються деякими деталями.)
8. Перевірте, чи уважні ви. Скажіть, які предмети оточують вас, скільки їх, де вони розташовані.
9. Виправіть співбесідника, який коментує свої дії або якісь інші події та все плутає.
10. Визначіть правильність чи неправильність твердження.
11. Спробуйте прочитати думки один одного. (Один з гравців починає речення, інші закінчують його.)
12. Встановіть, кому належить загублена річ.
13. Відберіть листи, що надійшли вчора, позавчора, тиждень тому.
14. Розшифруйте телеграми.
15. Назвіть форми 5-6 неправильних дієслів (2-3 приказки, 8-10 нових слів, 2-3 формули мовленнєвого етикету). Правильне виконання завдання слугуватиме вам вхідним квитком на виставку (у музей, в театр).
16. Скажіть, що б сталося, якби зупинилися всі годинники (не стало радіо, газет, телебачення).
17. Складіть колективне оповідання, при цьому повторюйте попередні фрази та додавайте свою.
18. Проведіть інвентаризацію меблів, спортивного інвентарю в школі (інституті, установі).
19. Піддайте сумніву висловлювання співбесідника.
20. Знайдіть та виправте помилки в тексті.
21. Складіть речення з поданих слів. (Картки з написаними на них членами речення роздаються учням; по сигналу вчителя гравці складають різні типи речень.)
22. Прослухайте та прокоментуйте висловлювання співбесідника.
II. 3. Застосування граматичного матеріалу в мовленні
Перехід від навичок до вмінь забезпечуються вправами, в яких граматичне явище, що активізується, потрібно використати без мовної підказки в залежності від мовленнєвих обставин. Вправи цього етапу можуть проводитись на матеріалі усних тем, домашнього читання, діафільмів, кінофрагментів.
Вдосконалення мовленнєвих граматичних навичок потрібно проводити шляхом: а) активізації в учбовій розмові нової граматичної структури у складі діалогічних та монологічних висловлювань в ситуаціях спілкування; б) різного виду переказу змісту прослуханого (прочитаного) тексту; в) використання різного типу граматичних структур в підготовленому мовленні; г) включення в бесіду засвоєного граматичного матеріалу в нових ситуаціях, що передбачають протиставлення граматичних структур, що змінюються; д) бесіди по прослуханому (прочитаному) тексту, переглянутому діафільму (кінофільму, кінофрагменту), що передбачає вільне протиставлення граматичних форм; е) організації та проведення різного виду граматично направлених рольових ігор.
Приклади вправ.
1. Прокоментуйте дії вашого товариша (персонажів учбового фільму).
2. Прогляньте епіфільм (діафільм) та інсценуйте бесіду персонажів.
3. Докажіть своєму товаришу, що ... .
4. Розкажіть про ... . Уявіть при цьому, що ви а) оптиміст; б) скептик.
5. Прослухайте діалог та скажіть, чому ... .
6. Прослухайте коротку розповідь та поясніть, чому ... .
7. Проведіть бесіду про театр (музику, літературу), використовуючи прийом співставлення фактів.
8. Складіть розрізану на частини картинку та опишіть її.
9. Висловіть свою думку про ... . (Наводиться ситуація, що включає опозиційні форми.)
10. Наведіть приклади з вашого життя, які доводять, що ... .
11. Придумайте логічний кінець оповідання (діалогу).
12. Висловіть бажання (намір, готовність) виконати дію. Вкажіть обставини, які заважають цьому.
13. Обговоріть факти, викладені в ... .
14. Розіграйте етюди за даною ситуацією (текстом).
15. “Оживіть” запропоновану картинку.
16. Поясніть причину відмови від виконання доручення (від участі у змаганнях, подорожі).
17. Візьміть інтерв’ю в іноземця (що є очевидцем подій, видатною особистістю) про події, що відбулися (відбуваються, відбудуться).
18. Проведіть уявну екскурсію для туристів, що приїхали з країни, мова якої вивчається, по літературним (художнім, краєзнавчим) музеям міста (країни).
19. Проведіть соціологічне опитування молоді (дітей, батьків, вчителів). Дізнайтесь про їх відношення до сучасної (класичної, вітчизняної, зарубіжної) музики (літератури, живопису).
20. Сформулюйте мету, заради якої ви прийняли (приймете) участь в бесіді.
21. Назвіть обставини, які могли б вам завадити зробити те, що ви хотіли, але не завадили.
22. Уявіть, що вас запрошують на ... . Мотивуйте свою згоду (відмову).
23. Сформулюйте поради (рекомендації) тим, хто збирається в туристичний похід (на екскурсію, на канікули, у відпустку, відвідати родичів, друзів).
II. 4. Контроль граматичних навичок
Контроль граматичних навичок може бути виділений в окремий етап. Викладач може здійснювати його безпосередньо в процесі самої мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання або письма) або використовувати з цією метою спеціальні контрольні вправи.
Приклади вправ.
1. Коротко розкажіть про ... .
2. Скажіть, в якому із запропонованих висловлювань мова йде про ... .
3. Скажіть, що означає граматична форма в даній ситуації.
4. Скажіть, про що ви спитаєте співбесідника, дізнавшись про його бажання (намір) відвідати виставку (вивчати іноземні мови, вступити до університету).
5. Спростуйте твердження про ... .
6. Додайте до поданих речень ще два, пов’язані з ними за змістом.
7. Закінчіть наведені висловлювання.
8. Погодьте з товаришем час, місце, мету зустрічі (прогулянки, подорожі).
9. Дізнайтеся у співбесідника про ... .
10. Опишіть картинку (складіть ситуації).
11. Утворіть граматичні форми від поданих дієслів.
12. Складіть вправи на використання часових, видових форм.
13. Виберіть правильну форму дієслова з декількох запропонованих.
14. Згадайте якомога більше прикметників (іменників, неправильних дієслів) за темою.
15. Прийміть участь в конкурсі на краще знання граматики. (Коли використовується ... ? Як утворюється ... ? Що означає ... ?)
16. Вкажіть різницю між ... .
17. Назвіть граматичну форму, яку необхідно використати в даній ситуації.
18. Прочитайте речення та підберіть до них картинки.
19. Складіть питання для граматичної вікторини.
20. Підберіть тексти, вірші, римівки, вислови, приказки, що ілюструють використання вказаних граматичних явищ.
21. Складіть схему, граматичну таблицю для ілюстрації утворення вказаної граматичної форми.
22. Сформулюйте граматичне правило за темою для граматичного довідника.
23. Виправте граматичні помилки в тексті.
24. Поясніть використання (утворення) вказаного граматичного явища в тексті (ситуаціях).
II. 5. Послідовність дій викладача при формуванні мовленнєвих граматичних навичок
При формуванні граматичної навички необхідно дотримуватися наступної послідовності методичних дій:
1. Аналіз нового граматичного явища з точки зору визначення пов’язаних з ним труднощів у формоутворенні, засвоєння значення та функцій.
2. Визначення форми організації ознайомлення з новим граматичним матеріалом (індуктивно, дедуктивно).
3. Підбір опорних граматичних явищ, які можуть бути використані в якості підказки в оволодінні новим матеріалом. Підбирати опорний матеріал слід з урахуванням типологічних труднощів граматичного явища (тобто враховуючи його співпадіння, часткове співпадіння або відсутність в рідній мові учнів), мовленнєвого досвіду учнів, характеру граматичного явища в плані його наочної презентації.
4. Вибір найбільш адекватного методичного підходу до вивчення граматичного матеріалу для конкретного складу учнів.
В даний час широко використовуються структурно-функціональний, функціональний та комунікативний підходи в навчанні граматики. Провідними повинні бути комунікативний та функціональний при нині діючих цільових установках навчання іноземним мовам. Однак вони повинні постійно доповнюватися структурно-функціональним та системним підходами.
5. Підбір ілюстративних прикладів, найбільш повно відбиваючих інваріантне значення та вирізняючі ознаки даного граматичного явища, та їх групування для пояснення форми, значення та використання.
6. Складання коментарів, пояснень, формулювань правил, описів – для матеріалу, пояснюваного дедуктивно; питань, що потребують відповіді учнів, остаточних формулювань – для матеріалу, пояснюваного індуктивно або проблемним шляхом; вибір термінології.
При складанні тексту граматичних правил (описів) слід виходити з принципів функціональності та комунікативності та враховувати ряд вимог до них. Граматичне правило (опис) повинно бути
– функціональним, тобто в ньому повинні бути вказівки або на ознаки граматичного явища, або на спосіб здійснення граматичної дії (продуктивної або рецептивної). Воно повинно відповідати на питання “Як цей опис використати для утворення або розуміння висловлювання?”;
– розкриваючим властивості та особливості граматичного явища, які відповідають характеристикам певного виду мовленнєвої діяльності;
– операційно адекватним, тобто відповідати тим операціям та їх послідовності, які характерні для конкретного виду мовленнєвої діяльності;
– достатнім, тобто включати всі релевантні (в тому числі й фонетичні) ознаки граматичного явища;
– достатньо наочним; в ньому повинна реалізовуватися перш за все мовна (мовленнєва) наочність;
– сформульованим у вигляді прямих граматичних інструкцій-вказівок для здійснення граматичної дії;
– викладеним ясно, чітко, зрозуміло для конкретного контингенту учнів.
Місце й характер правил в процесі формування мовленнєвої граматичної навички визначаються для кожного явища з урахуванням функціональних та формальних труднощів його засвоєння, співвіднесеністю з рідною мовою учнів, умов автоматизації (етап, вік учнів).
7. Вибір методичних прийомів та вправ для засвоєння граматичного явища визначається наступними факторами:
– характером даної структури;
– ступенем співпадіння значення даної структури з відповідною в рідній мові;
– цільовою установкою;
– наявністю мовленнєвого досвіду в учнів;
– віковими особливостями учнів;
– етапом навчання.
При складанні умовно-мовленнєвих та мовленнєвих вправ слід враховувати такі вимоги до них:
– Установка до вправ імітує мовленнєву задачу того, хто говорить та направляє висловлювання в потрібне функціональне русло.
– Мотивованою повинна бути сама мовленнєва дія та включення до неї вивчаємої структури.
– Вправи забезпечують багаторазове різноманітне повторення вивчаємої форми у варіативних ситуативних умовах.
– Кожна фраза є комунікативно цінною, поєднання реплік повинно бути різноманітним та природнім.
– Зміст висловлювань повинен бути інформативним, цікавим та значимим для учнів.
– Вправи будуються на лексиці, що засвоєна та не повинні мати додаткових граматичних труднощів.
– Послідовність виконання вправ відповідає стадіям формування граматичних навичок.
В комплекс граматичних вправ для оволодіння конкретним явищем необхідно включати вправи для ознайомлення з ними, їх тренування та використання. За характером ці вправи є мовними, умовно-мовленнєвими та мовленнєвими, за способом виконання – диференційними, імітаційними, підстановчими та трансформаційними.
8. Визначення форм, об’єктів контролю та вибір контролюючих вправ.
Форми контролю граматичних навичок можуть бути усними та письмовими.
Об’єктами контролю повинні бути навички та вміння учнів практично користуватися мовою як засобом спілкування. В навичках перевіряється здатність оперувати одиницями мови (граматикою) в мовленнєвій діяльності, тобто здатність проводити автоматизовані дії з граматичним матеріалом. Показником сформованості граматичних навичок є швидкість та безпомилковість у використанні граматики в комунікативно орієнтованих вправах. Контроль повинен займати мінімальну кількість часу та охоплювати максимальну кількість учнів. З урахуванням цього під час поточного контролю не варто вдаватися до нових, незнайомих типів вправ. Слід використовувати вправи, які найбільш адекватно дозволяють вияснити те, що конкретно цікавить вчителя на даному етапі навчання.(20, с.29-46)
III. Розробка фрагментів уроків з навчання граматики
у 8-му класі
Фрагмент уроку № 56 в 8-му класі
Мета: познайомити учнів з новою граматичною структурою: умовними підрядними реченнями I типу.
| Етап, мета, прийоми | Зміст роботи |
III
Мета
Прийоми
|
Дуже часто в нашому житті ми говоримо речення, в яких є якась умова. Сьогодні ми з вами навчимося говорити такі речення іспанською мовою. Послухайте уважно і зверніть увагу, чим іспанське речення відрізняється від сказаного українською мовою: Sihacebuentiempo, iremosalparque. – Якщо буде гарна погода, ми підемо в парк. Дійсно, в іспанському реченні ми після Si
вжили не майбутній час, а теперішній. Отже, запам’ятаємо: después de Si nunca usamos Futuro. Послухайте ще декілька речень та зверніть увагу на умову, що в них присутня: Sihacefrío, iremosacasa. Si hace calor, ella irá a la playa. Перекладемо на українську. |
Фрагмент уроку № 57 в 8-му класі
Мета: автоматизувати дії учнів у вживанні ГС: умовних підрядних речень Iтипу.
| Етап, мета, прийоми | Зміст роботи |
III
Мета
Прийоми
|
На минулому уроці ми дізналися, як іспанці говорять речення, в яких присутня якась умова. Давайте потренуємось. Я кажу речення, а ви повторіть його, замінюючи підмет. Наприклад: Sitengodinero, comeré enelrestaurante. – Si él tiene dinero, comerá en el restaurante, etc. А тепер складемо речення за допомогою підстановчої таблиці. (Таблиця додається.) |
Фрагмент уроку № 58 в 8-му класі
Мета: автоматизувати дії учнів у вживанні ГС: умовних підрядних речень Iтипу.
| Етап, мета, прийоми | Зміст роботи |
III
Мета
Прийоми
|
А зараз попрацюємо в парах. Запропонуйте своєму сусідові піти кудись: в театр, в парк, в кафе, в кінотеатр. він повинен відповістиствердно, але висунути при цьому якусь умову. Наприклад: – ¿Iremosalparquedespuésdelasclases? – Si no llueve, iremos al parque. – ¿Comerás en el café? – Si tengo diez grivnas, comeré en el café, etc. |
Висновки
Як відомо, в історії навчання іноземним мовам питання про роль і місце граматики вирішувалося по-різному. Прибічники граматико-перекладного методу вважали, що іноземна мова може бути вивчена лише через граматику. Прибічники прямого методу, навпаки, вважали, що при навчанні іноземним мовам зовсім не слід займатися граматикою. Це протиріччя значною мірою викликано різним розумінням терміну “граматика”. Тому перш за все слід звернути увагу, що в лінгвістиці два значення цього терміну: граматика як один з основних розділів науки про мову та граматика як граматична будова мови.
Граматична будова мови може бути засвоєна практичним шляхом, без засвоєння правил про його граматичні явища, як це відбувається в рідній мові, однак знання цих правил полегшує та прискорює практичне оволодіння іноземною мовою в важких умовах шкільного навчання.
Практична направленість у викладанні граматики виявляє себе у відповідному відборі граматичного мінімуму. Майбутньому вчителю важливо знати не лише критерії та вимоги до відбору вивчаємого граматичного матеріалу, але і його розподілення по класах. Особливої уваги заслуговує визначення основних компонентів змісту навчання граматичної сторони мови, тобто сукупності граматичних навичок.
В змісті навчання цьому аспекту мови умовно можна виділити наступні компоненти: а) граматичний мінімум – активний, рецептивний; б) об’єктивні труднощі його засвоєння певною мовною категорією учнів; в) психологічні характеристики навичок та специфіка їх взаємодії з лексичними та фонетичними навичками в мовленнєвій діяльності; г) граматичні поняття та явища, відсутні в рідній мові учнів.
З метою навчання названі компоненти змісту навчання методично реалізуються у вигляді певних одиниць: мовленнєвих зразків, структурних груп, модельних фраз та ін. та відповідних до них учбово-мовленнєвих ситуацій. Зіставляючи трактовку поняття “граматичні навички”, можна визначити їх як стабільно правильне, автоматизоване, ситуативно й контекстно обумовлене використання й розуміння граматичних, тобто морфологічних та синтаксичних, мовленєвих засобів в усіх видах мовленнєвої діяльності – експресивній та рецептивній.
Говорячи про роль знань при формуванні граматичних навичок, можна виділити три моменти: 1) знання потрібні для усвідомлення та розуміння граматичного матеріалу; 2) знання потрібні для твердого засвоєння цього граматичного матеріалу; 3) знання потрібні для самоконтролю.
В даній роботі особливу увагу було приділено розгляду технології навчання активного граматичного матеріалу, з наведенням великої кількості вправ, які можуть бути використані вчителем при підготовці та проведенні уроків іноземної мови. Розроблено фрагменти уроків у 8-му класі середньої загальноосвітньої школи при навчанні умовним реченням першого типу.
Список основної використаної літератури
1. Близнюк О. І., Панова Л. С. Ігри у навчанні іноземних мов. – К.: Освіта, 1997. – 64с.
2. Бражник Н. О. Практикум з методики навчання іспанської мови (частина 3) / Під ред. С. Ю. Ніколаєвої – К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. – 60с.
3. Веди урок іноземною мовою: Книжка для вчителя / В. В. Фіщук, В. Г. Матвіїшин, С. П. Гандзюк. – К.: Рад. школа, 1990. – 118с.
4. Вишневський О. І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови. – К., 1989. – 224с.
5. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.
6. Панова Л. С. Методика навчання іноземної мови в школі. – Ніжин, 1999. – 108с.
7. Рапопорт І. А., Турій Г. А. Самостійна робота з іноземної мови учнів старших класів: Посібник для вчителів. – К.: Рад. школа, 1979. – 104с.
8. Творчість учителя іноземної мови / За ред. М. Я Дем’яненко. – К.: Рад. школа, 1978. – 124с.
9. Черноватий Л. М. Основи теорії педагогічної граматики іноземної мови: Автореферат. – К., 1999.
10. Беседы об уроке иностранного языка / Е. И. Пассов и др. – Л.: Просвещение, 1975. – 176с.
11. Вопросы обучения грамматическому аспекту устной речи на иностранном языке в средней школе и в вузе / Отв. ред. С. Ф. Шатилов. – Л., 1971.
12. Вопросы обучения иностранным языкам в школе и в вузе: Сборник трудов / Отв. ред. Г. В. Рогова и др. – М., 1978.
13. Гурвич П. Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков. – Владимир, 1980. – 104с.
14. Ждан А. Н., Гохлернер М. М. Психологические механизмы усвоения грамматики родного и иностранного языков. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. – 256с.
15. Закс С. Структура диалога и основывающиеся на ней грамматические упражнения в преподавании иностранных языков // Вопросы методики обучения иностранным языкам за рубежом / Сост.: Синявская Е. В., Васильева М. М., Калинина С. В. – М.: Просвещение, 1978. – 192с.
16. Ильин М. С. Основы теории упражнений по иностранному языку / Под ред. В. С. Цетлин. – М.: Педагогика, 1975. – 152с.
17. Как подготовить интересный урок иностранного языка / Под. ред. Т. А. Дегтеревой. – М., 1963. – 248с.
18. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Рогова Г. В., Рабинович Ф. М., Сахарова Т. Е. – М.: Просвещение, 1991. – 287с.
19. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник / Гез Н. И., Ляховицкий М. В., Миролюбов А. А. и др. – М.: Высшая школа, 1982. – 373с.
20. Настольная книга преподавателя испанского языка: Справочное пособие / Е. А. Маслыко, П. К. Бабинская, А. Ф. Будько, С. И. Петрова, А. И. Попов. – Минск: Вышейшая школа, 1992. – 445 с.
21. Общая методика обучения иностранным языкам: Хрестоматия / Сост. Леонтьев А. А. – М.: Рус. яз., 1991. – 360с.
22. Общая методика обучения иностранным языкам в средней школе / Под ред. А. А. Миролюбова, И. В. Рахманова, В. С. Цетлин. – М., 1967.
23. Общая методика преподавания иностранных языков в средних специальных учебных заведениях / Под редакцией А. А. Миролюбова и А. В. Парахиной. – М.: Высшая школа, 1978. – 264 с.
24. Основы методики преподавания иностранных языков / Под ред. В. А. Бухбиндера, В. Штраусса. – К.: Вища школа, 1986. – 336с.
25. Пассов Е. И. Урок иностранного языка в средней школе. – М.: Просвещение, 1988. – 223с.
26. Практикум по методике преподавания иностранных языков / К. И. Саломатов, С. Ф. Шатилов, И. П. Андреева и др. – М.: Просвещение, 1985. – 224с.
27. Салистра И. Д. Очерки методов обучения иностранным языкам. Система упражнений и система занятий. – М.: Высшая школа, 1966. – 252с.
28. Современные методы изучения и преподавания иностранных языков / Под ред. Ю. А. Карулина, В. И. Юньева. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 144с.
29. Пассов Е. И. Теоретические основы обучения иноязычному говорению. – Воронеж: Изд-во Ворон. ун-та, 1983. – 200с.
30. Содержание и методика преподавания иностранных языков в средней школе / Редколлегия: Саломатов К. И. и др. – Горький, 1974. – 142с.
31. Шубин Э. П. Основные принципы методики обучения иностранным языкам. – М., 1963.
32. Щерба Л. В. Преподавание иностранных языков в средней школе. Общие вопросы методики. – М.: Высшая школа, 1974. – 112с.
33. Якушина Л. З. Методика построения урока иностранного языка в средней школе. – М.: Педагогика, 1974. – 96с.