Реферат на тему:
Контекстний аспект мовленнєвого акту оцінки
Дослідження мовленнєвого акту оцінки (далі – МАО) потребує виокремлення різних аспектів, за якими він вивчається в системі прагмалінгвістики, важливим із яких вважається контекстний (Н.Д. Арутюнова, О.В. Падучева, Д. Франк, Р.І. Павільоніс, П.В. Бондарко, С.А. Васильєв, В.М. Ткачук та ін.), тому що від нього значною мірою залежить як змістовна складова висловлювань, так і їхня лексична форма [1]. Контекст визначається як семантична співвіднесеність мовних елементів, співвідношення сегментів тексту, що сприяє осмисленню мовних одиниць у мовленні. За думкою Н.Д. Арутюнової, контекст знаходиться у положенні додатковості до основного поняття мовленнєвого акту [2].
«Звичайна функція контексту полягає в тому, що він дозволяє уточнити смисл висловлення, відновити пропущені частини i тим самим зробити його зрозумілим для адресата» [3]. У такий спосіб він, виступаючи як утворення з менших одиниць, виявляє себе системним феноменом [4].
На труднощі вивчення контексту при аналізі мовленнєвих актів (далі – МА) вказує Д. Франк [5]. Він доводить необхідність урахування ситуації діалогу чи квазі-діалогу, який розуміється як реальне чи уявне спілкування з одним чи багатьма адресатами МА. Оскільки при формуванні оцінного висловлення вплив адресата (реального чи уявного) на адресанта відбувається завжди, то, на нашу думку, справедливо допустити, що ситуація діалогу стає універсальною для будь-якого МАО. За нашими спостереженнями, в багатьох випадках контекст визначає зміст МАО, за відсутністю інших показників оцінного значення. Однак, вплив контексту, що сформований ситуацією діалогу, на розуміння оцінних висловлень залишається не вивченим. Тому вбачається актуальним провести дослідження контекстного аспекту МАО на матеріалі англомовної літератури.
Для досягнення комунікативної мети, в діалогах використовуються мовленнєві тактики – «прийоми, способи використання комунікантами певних вербальних / невербальних засобів для вирішення поставленого комунікативно-прагматичного завдання, для досягнення мети висловлення» [6]. Враховуючи це зауваження, можна встановити посилюючий чи послаблюючий вплив контексту, який створюється в діалозі, на перлокутивний ефект від мовленнєвих актів оцінки, без прямого втручання мовника чи автора висловлення.
Контекст може зумовити набуття оцінного значення будь-яким словом:
1.‘You are a dreadful sentimentalist, my poor friend
.’
[S.M. p. 159]
- Ви вкрай сентиментальний, мій бідний друг
.
2.‘
My dear fellow
, I only hope you’ll be able to make her see it. But women are very unintelligent.’
[S.M. p. 38]
- Любий друже, дуже сподіваюсь, що ви примусите її це зрозуміти. Однак жінки – дуже нерозумні.
У наведеному прикладі вживається звернення ‘my poor friend
’, ‘my dear fellow
’ замість імені, що посилює ніжне позитивне ставлення мовника до персонажу. Така емоційно-суб’єктивна оцінка виявляється тільки в даному контексті.
Наступний приклад ілюструє іронічну інтонацію, яка виникає в контексті:
3.‘Life has no value. Blanche Stroeve didn’t commit suicide because I left her, but because she was a foolish and unbalanced woman…
[ S.M. p. 153]
- Життя нічого не коштує. Бланк Струве покінчила самогубством не того, що я її залишив, а тому що вона була дурепою та неврівноваженою жінкою.
Надані приклади демонструють безпосереднє вираження емоційного та вольового ставлення мовника до об’єкту оцінки. Якщо автор художнього твору намагається накласти рамки модальності на оцінні висловлення персонажу, він прямо чи опосередковано формує контекст за передбаченою комунікативною ціллю. За нашими спостереженнями, таке відбувається в романах від першої особи, тобто, коли автор стає суб’єктом оцінних висловлень.
4.‘I couldn’t resist reminding her that she hadn’t answered his question.
Do you love him?’
‘I told you – you can make yourself love anybody. Besides, he had a stinking childhood.’
‘If it was so stinking, why does he cling to it.’
[T.C. p. 144]
Я не встояв перед спокусою нагадати Холлі, що вона так і не відповіла на його запитання.
- То ви його любите чи ні?
- Я ж вам казала, що можна привчити себе любити кого завгодно. До того ж у нього було паскудне дитинство.
- Коли воно було таким паскудним, то чого він і досі за нього чіпляється?
У художніх текстах, що складаються із залученням другої та третьої особи, аналіз впливу контексту на оцінні мовленнєві акти персонажів стає складнішим. Частково, думки письменника виявляються через оцінку інших персонажів. Особливостями організації тексту в сучасній художній літературі виступає присутність наратора (оповідача), який так само може виступати суб’єктом оцінки (дуже рідко навіть її об’єктом).
5.‘He must have been an incredible man,’ Steve said. ‘He was. To men – and to women’
[S.Sh. p. 48]
- Він, мабуть, надзвичайна людина, - сказав Стів. – Він був таким. І для чоловіків, і для жінок.
Контекст нерідко використовується в художніх творах для точнішого вираження МАО. Коли висловлення поєднуються зі змістом тексту, з думкою автора, з його комунікативною метою, то контекст набуває посилюючого впливу. Тому можна сказати, що контекст взаємодіючи зі змістом МАО сприяє адекватному відображенню думки автора чи персонажа в одному короткому повідомленні.
6. ‘
Then, you are not a hero’, - she said with disappointment.
[H.R. p.13]
- Тоді ви не герой, - відповіла вона з розчаруванням.
В діалогічних літературних текстах часто використовуються речення, що описують голос героя i / або прямо вказують на його психічний стан, емоції, розумовий рівень тощо. Таким чином, контекст впливає на форму, зміст та оцінне значення МАО, які висловлюються цим персонажем.
7. The tears stopped. ‘Mommy lied to me’, - Jeri Lee said accusingly.
Her aunt’s voice was soft: ‘Your mother wanted to spare you, child. She didn’t want to hurt you.’
[H.R. p. 11]
Сльози зупинились. – Мати брехала мені? – Джері Лі сказала з гіркою образою.
Голос її тітки був м’яким:
– Твоя мати хотіла пожаліти тебе, дітонько. Вона не хотіла завдати тебе болю.
Або інший приклад:
8.’I think, that’s unfair!’ - Jeri Lee burst out.
‘…The way Truman was acting, we were lucky we didn’t give the whole country away.’ – John’s voice was positive.
[H.R. p. 36]
- На мою думку, це несправедливо! - спалахнула Джері Лі.
- Нам поталанило, що Трумен діяв тільки так, та ми не втратили країну. – голос Джона був налаштований позитивно.
Таким чином, правильне розуміння мовленнєвої одиниці оцінного значення потребує врахування її взаємодії із мовленнєвим середовищем. В контексті набуває конкретного значення не тільки пропозиціональний зміст висловлювання, але й іллокутивна сила мовленнєвого акту.
Характер зв’язку МАО з контекстом може бути описаний у поняттях більшого / меншого ступеня їх взаємозалежності, яка значною мірою визначається експліцитним / імпліцитним уявленням його іллокутивної сили. Форма репрезентації іллокутивної сили МАО, у свою чергу, так чи інакше зумовлена особливостями його внутрішньої, логіко-семантичної структури. [7].
Література
1. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. – М.: Школа «Языки русской культуры», 1998. – 801 с. – С.7.
2. Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблемы и категории прагматики // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 16. – М., 1985. – С.7.
3. Васильев С.А.Синтез смысла при создании и понимании текста. – К.: Наукова думка, 1988. – 300 с. – С.99.
4. Ткачук В.М. Категорія суб’єктивної модальності. Монографія / Наук.ред., передмова док.філол.наук, проф. Загнітка А.П. – Тернопіль: Підручники й посібники, 2003. – 240 с. – С.176.
5. Франк Д. Семь грехов прагматики: тезисы о теории речевых актов, анализе речевого общения, лингвистике и риторике // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 17. – М., 1986. – С.371. – С.368.
6. Мелюга А.В. Визначення та механізми побудови мовленнєвих тактик // Вісник Київського університету: літературознавство, мовознавство, фольклористика. – Вип. 4. – К.: Київський ун-т, 1996. – С.119-124. – С.121.
7. Медведєва Л.М. Мовленнєвий акт і контекст // Мовознавство, 1988. – № 2. – С.31-37. – С.31.
Умовні скорочення:
S.M. – Somerset Maugham. The Moon and Sixpence. M.: Progress Publishers, 1972. - 240 p.
T.C. – Truman Capote. Breakfast at Tiffany’s. M.: Progress Publishers, 1974. – 233 p.
S.Sh. – Sidney Sheldon. Morning Noon and Night. London: Herper Collins Publishers, 1995. – 368 p.
J.G. – John Galsworthy. The Forsyte Saga. M.: Progress Publishers, 1974. – 303 p.
H.R. – Harold Robbins. The Lonely Lady. London: N.E.L., 1977. – 400 p.