План
Координація підмета і присудка
Складні випадки керування в українській мові
Норми вживання прийменників у словосполученнях. Особливості використання прийменника по
Синтаксичні норми побудови складних речень
Література
Координація підмета і присудка
Конкретна форма дієслова-присудка зумовлюється конкретною граматичною формою підмета. Таке співвідношення форм головних членів речення відповідає підрядному зв’язку узгодження. І тому традиційні граматики, класифікують підмет і присудок як предикативне словосполучення, вбачали між ними зв'язок узгодження.
Але останнім часом у вітчизняному мовознавстві внаслідок глибшого вивчення типів підрядних зв’язків між компонентами словосполучень побутує інша думка про зв'язок між підметом і присудком. У сучасних наукових працях із синтаксису простого речення та в спеціальних дослідженнях, присвячених підрядним зв’язкам у словосполученнях, розмежовується узгодження, яке буває між означуваним словом (іменником) і означенням (прикметником, займенником, дієприкметником), та зв'язок, що існує між головними членами речення. Підмет і присудок перебувають у предикативному зв’язку, який не ототожнюється ні з сурядним, ні з підрядним. Не розглядається він і в словосполученнях, бо на основі головних членів речення формується речення, а не словосполучення. Дослідники вважають, що між ними існує к о р е л я ц і я, тобто уподібнення граматичних форм.
Координація форм підмета і присудка зумовлюється різними причинами. На граматичну форму присудка насамперед може впливати граматична форма підмета (рід, число), характер лексичних значень іменників-підметів (істота / неістота), позиція присудка щодо підмета (особливо при однорідних підметах) тощо.
Особливості узгодження підмета з присудком:
1)
підмет, виражений іменником + числівником
а)
якщо числівник, закінчується на одиницю
(31, 151 і т.д.), то форма присудка виражається в однині (Двадцять один комп’ютер придбав банк)
;
б)
якщо числівник закінчується на два, три, чотири
, то форма присудка виражається у множині (однина - у безособовому реченні): Чотири студенти пропустили заняття
, Чотири студенти було відзначено на святі
;
в)
якщо підмет виражений збірним
числівником, то форма присудка може бути або в однині, або в множині: Семеро студентів з’явилося (або з’явилися) на консультації
;
г)
якщо підмет виражений іншими числівниками, то присудок - в однині або в множині: Сімнадцять агрегатів списали (або списано) у зв’язку з їхньою якістю.
2)
якщо підмет виражений словами більшість, меншість, багато, мало, ряд, частина, кілька, декілька + іменник
, то присудок має форму однини (Більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію та забезпечення гуртожитком
) або у множині, коли головні члени речення розділені підрядним реченням, коли головні члени є однорідними (Ряд питань, які внесені до іспиту, будуть поставлені в письмовій формі
);
3)
якщо підмет виражений займенниками хто, дехто, ніхто, ніщо
та ін., то форма присудка - в однині: Усі, хто прийшов реєстрацію, повинні з’явитися вчасно
;
4)
якщо підмет виражений іменник + прикладка
:
а)
виставка-продаж, музей-садиба
, де підмет - родове поняття, ширше, а прикладка - видове, вужче, то присудок узгоджується із підметом, а не з прикладкою: Школа-інтернат має всі зручності
;
б) родова назва + символічна назва
(фабрика "Боженківець", кінотеатр "Україна"
і под.), то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Об’єднання "Світило" уклало угоду на постачу друкарського паперу
;
5)
якщо однорідні підмети розділені протиставними сполучниками не - а, не лише - а й
, то присудок виражається в однині: Не лише економічного, а й юридичного обґрунтування потребує ця проблема
;
6)
однорідні підмети із значенням, наприклад значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка сума
, присудок - в однині: Значна частина верстатів і механізмів відповідає сучасним вимогам деревообробки
;
7)
якщо підмет виражений абревіатурою
, то присудок узгоджується у роді, числі, що й головне слово у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була заснована в 1918 році
.
Отже, координація форм простого присудка і підмета, вираженого називним відмінком іменника (субстантивованого слова), позбавлена варіантності у формі числа. При підметах, виражених словосполученням, та при однорідних підметах координація форм присудка з підметами зумовлюється кількома як граматичними, так і смисловими факторами, тому й допускаються варіативність числової форми присудка.
Складні випадки керування в українській мові
Керуванням
називається такий тип підрядного зв’язку, за якого головне слово потребує від залежного певної відмінкової форми, що залишається постійною за будь-якої зміни головного слова.
Керувати можуть усі повнозначні слова, а бути керованими - тільки ті з них, що змінюються за відмінками.
Розглянемо нормативні залежні слова у конструкціях з керуванням, які виражені:
а) формою родового відмінка (кого, чого) - навчитися цього, виявляти його;
б) формою родового відмінка з прийменником у (у кого) - навчитися у кого;
в) формою родового відмінка з прийменником до (до кого, до чого) - звернулися до неї, ставитися до них;
г) формою знахідного відмінка (кого, що) - вкладати почуття, виховувати цю рису;
ґ) формою знахідного відмінка з прийменником у (у кого, у що) - вкладати у слова, викликати у відповідь;
д) формою знахідного відмінка з прийменником за (за що) - поважати за що;
е) формою знахідного відмінка з прийменником про - про неї знаєте;
є) формою орудного відмінка (ким, чим) - стане звичкою;
ж) формою орудного відмінка з прийменником з (з ким, з чим) - вітатися з людьми;
з) формою орудного відмінка з прийменником над (над ким, над чим) - подумайте над цим;
и) формою місцевого відмінка з прийменником у (у кому, у чому) - виховувати у собі.
Потрібно запам’ятати складні випадки правильного поєднання слів (керування) в українській мові, особливо це є важливим при перекладі з російської мови:
адресувати
кому
аналогія
з чим, до чого, між
чим
багатий / бідний
на що
болить
кому що
вживати
чого, що
вибачати
кому
вибачатися
перед ким
відповідно
до чого
вчитися
чого
глумитися
з кого-чого
ґрунтуватися
на чому
дбати
про кого-що, за кого-що
додержувати
чого
докоряти
кому
дорівнювати
чому
досягати
кого, чого
дякувати
кому-чому
ждати
кого-чого
заввишки
з кого, як хто-що
завдавати
чого
завдяки
чому
завідувач
чого
завідуючий
чим
заздрити
кому-чому, на кого-
що
запобігати
чому
заслуговувати
на кого-що,
кого-чого
заснований
ким-чим
застерігати
від чого
захворіти
на що
зачекати
на кого-що
згідно
з чим
здатний
на що, до чого
зневажати
кого-що
знущатися
з кого
ігнорувати
кого-що
командувач
кого-чого
командуючий
ким-чим
корисний
кому, для кого-чого
личити
кому-чому
милуватися
ким-чим, з кого
набувати
чого
навчатися
чого
наголошувати
що, на чому
надихати
на що
наповнений
чим
наражатися
на що
нарікати
на кого-що
насміхатися
з кого-чого
наштовхуватися
на кого-що
несила
кому
нехтувати
ким-чим
обертати
на кого-що, ким-чим,
рідше в кого-що
оволодіти
ким-чим
одружуватися
з ким
оженитися
на кому
опанувати
кого-що
опікувати
кого-що
опікуватися
ким-чим
освоїти
що
оснований
на чому
остерігатися
кого-чого
, рідше
від кого-чого
очікувати
кого-чого, на кого-що
панувати
над ким-чим
паралельно
до кого-чого
перевага
над ким-чим
переважати
над ким-чим
перейматися
чим
підлягати
чому
підпадати
під що
під силу
кому
піклуватися
про кого-що,
рідше за кого-що
побратися
з ким
повідомляти
кого,
рідше кому
поводитися
з ким-чим
подібний
до кого-чого
позбуватися
кого-чого
покласти початок
чому, у
чому
поступатися
ким-чим
потерпати
від чого
потребувати
чого
приглядати
за ким-чим
придатний
до чого, для чого
призводити
до чого
призначений
для кого-чого,
кому
припускатися
чого
присвячувати
кому-чому
пробачати
кому
протилежний
чому
прощати
кому
радіти
з чого, кому-чому
слідкувати
за ким-чим
сміятися
з кого-чого
співзвучни
й з чим, чому
сповнений
чого
сподіватися
кого-чого, на
кого-що
спричинити
що
стежити
за ким-чим
стосовно
чого, до чого
стосуватися
кого-чого
страждати
від чого
сумувати
за ким-чим, без
кого-чого
схожий
на кого-що, з ким-чим
тішитися
ким-чим, з кого-чого
торкатися
кого-чого
тотожний
чому, з чим
тужити
за ким-чим, рідше по
кому-чому
турбуватися
за кого-що, про
кого-що
тяжіти
до кого-чого
уболівати
за кого-чого
уникати
кого-чого
учитися
чого
упадати
за ким, біля (коло)
кого
хворий
на що
цуратися
кого-чого
, рідше
ким-чим
чекати
кого-що, на кого-що.
Норми вживання прийменників у словосполученнях. Особливості використання прийменника
по
Прийменник
- незмінне службове слово, яке вказує на синтаксичне підпорядкування іменника (або його еквівалентів) іншим словам у реченні або словосполученні.
Кожна мова має свої специфічні особливості у вживанні прийменників. Традиційно закріпленими значеннями в українській мові для прийменників є такі:
| Прийменник |
Значення |
Приклади |
| В (у), на, з, над, перед, при, до, уздовж та ін. |
> просторове |
спати у гамаку, їхати на коні (їхати конем), прийти з лісу, будинок над морем, стояти перед дзеркалом, рости при дорозі, усміхнутися до мами. |
| За, у, до, о, через, над та ін. |
часове |
за звітний період, до сьомої години, через п’ять хвилин, за сім тижнів. |
| Від, через, з, в силу, з нагоди, завдяки, всупереч та ін. |
причинове |
ліки від ангіни, піти через хворобу, в силу обставин, з нагоди ювілею, завдяки дружбі, всупереч обставинам. |
| Для, на, заради |
мети |
для загального добра, заради миру. |
| Проти |
порівняння |
проти минулого року. |
Між собою прийменники можуть вступати в антонімічні (на столі - під столом), омонімічні (за столом - відношення, за годину - часове), синонімічні відношення (біля дороги - коло дороги). Вибір прийменника при спілкуванні зумовлюється стилем мовлення, ситуацією комунікації, контекстом.
Прийменники можуть виступати у різних варіантах: це зумовлюється закономірностями милозвучності української мови. Зокрема, для прийменника з
характерні такі варіанти:
| Прийменник |
Правило |
Приклад |
| з |
1. Перед словом, що починається голосним, незалежно від паузи або закінчення попереднього слова |
Вітер з України. |
| 2. Перед приголосним, (окрім с, ш
|
Я пізнаю твою душу з тисяч інших. Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко). |
|
| 3. Часто на початку речення |
З роси і сонця зіткана іде до нас весна. |
|
| із |
1. Між словами, перше з яких закінчується на приголосний, а друге починається приголосним |
Раз у раз із сходу країни приходили різні чутки. |
| 2. На початку речення |
Із глибоким сумом він згадував минуле |
|
| 3. Перед словом, що починається глухим або сполученням двох приголосних |
Вирізнятися із сотень інших людей - ознака індивідуальності. |
|
| зі |
1. Перед сполученням приголосних, коли початковими виступають літери з, с, ц, ч, ш
|
Серед пустелі зі страшною силою пронісся вихор. |
| зо |
1. Завжди при числівниках два, три
|
Зо три години пацієнти чекали на лікаря. |
| 2. Перед займенником мною (
|
Зо мною він розмовляв тихим, спокійним голосом. |
Для прийменників характерним явищем є міжмовне контактування. Навіть у таких близьких мовах, як українська та російська, прийменники використовуються по-різному, при чому значення прийменника виявляється лише в контексті: один і той же прийменник може перекладатися по-іншому. Прийменник "по"
займає серед них особливе місце, бо викликає найбільше труднощів при перекладі та вживанні.
Наведемо приклади перекладу найпоширеніших прийменників:
| Прийменник у російській мові |
приклади |
Прийменник в українській мові |
приклади |
| по |
а) дежурный по школе, гулять по городу |
по |
Черговий по школі |
| б) идти по берегу (Тв. падеж без предлога) |
- |
Іти берегом (Ор. в. одн.) |
|
| в) пособие по литературе |
з |
Посібник з літератури |
|
| г) по собственному желанию, по поручению |
за |
За власним бажанням, за дорученням, за моїми даними |
|
| д) по адресу, по виду, по заказу, по требованию |
на |
На адресу, на вигляд (із вигляду), на замовлення, на вимогу |
|
| е) отпуск по болезни, по ошибке |
через |
Відпустка через хворобу, через помилку (і помилково) |
|
| є) коса по пояс, с 1937 по 1942 год, прийтись по вкусу |
до |
Коса до пояса, з 1937 до 1942 року, припасти до смаку |
|
| ж) по получении, смотря по погоде, комиссия по составлению резолюций, мероприятие по…, по обыкновению |
інші (після, залежно, для, щодо, як) |
Після одержання, залежно від погоди, комісія для складання резолюцій, заходи щодо…, як звичайно |
|
| в |
а) завернуть в бумагу |
у, в |
Загорнути в папір, зошит у клітинку |
| б) ходить в школу, поступать в институт, принять во внимание |
до |
Ходити до школи, вступати до інституту, взяти до уваги |
|
| в) в пользу, в рассрочку |
на |
На користь, на виплат |
|
| г) в один день, щель в ладонь, в пять часов, сказать в двух словах, в последнее время |
інші засоби |
За один день, щілина з долоню, о п’ятій годині, сказати двома словами, останнім часом |
|
| при |
а) при свидетелях, при скорости |
при |
При свідках, при швидкості |
| б) при входе, при мне |
біля, коло, поруч |
Біля входу, коло |
|
| в) при условии, при выполнении |
за, під час |
За умови, під час виконання |
|
| г) при сем пилагается, при одном воспоминании, при помощи скальпеля |
інші засоби |
До цього додається, від самої згадки, за допомогою скальпеля |
|
| на |
а) на окне, перевести на украинский язык |
на |
На вікні, перекласти на українську мову (української мовою) |
| б) на днях, приехать на пароходе, обучаться на родном языке |
Ор. в. без прийменника |
Днями, приїхати пароплавом, навчатися рідною мовою |
|
| в) на следующий день, на всякий случай |
інші засоби |
Наступного дня, про (на) всякий (всяк) випадок |
|
| из-за |
а) из-за границы, из-за облаков |
З-за, із-за |
З-за кордону, із-за хмар |
| б) из-за вас, из-за неосторожности |
через |
Через вас, через необережність |
Синтаксичні норми побудови складних речень
Залежно від засобів зв’язку частин (сполучники, інтонація), складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові. Крім того, на конструювання речення впливає:
Порядок розташування складових частин стосовно одна одної в реченні. Наприклад, якщо частина починається сполучником бо
, вона буде обов’язково стояти тільки після іншої складової частини:
Мріяв Лука Митрофанович і про свій колбуд з кінозалом, бо одного театру для району мало.
Часові форми присудків частин складного речення. Якщо, наприклад, присудок першої частини виражений дієсловом майбутнього часу, то присудок другої частини можна вживати в теперішньому, майбутньому або минулому часі:
Сміх лунатиме усюди, якщо цього бажатимете ви (якщо цього бажали ви, якщо цього бажаєте ви).
Лексичні засоби.
Де господар не ходить, там нивка не родить. -
обидві предикативні частини зв’язані між собою такими лексичними засобами:
1) прислівниками місця там - де
;
2) заперечною часткою не
, яка стоїть перед дієсловами ходить, робить
.
Складносурядним
називається таке складне речення, частини якого пов’язуються сполучниками сурядності (єднальними, протиставними, розділовими, градаційними, пояснювальними). Найчастіше складносурядні речення вживаються в описових текстах.
Розмаїті відтінки в смислових та синтаксичних відношеннях між частинами складного речення особливо виразно виявляються в структурі складнопідрядного
речення (таке, частини якого пов’язуються між собою сполучниками підрядності або сполучними словами).
Підрядні речення залежно від мети автора та функціонально-стилістичної спрямованості висловлювання можуть виражати найрізноманітніші відношення: означальні, з’ясувальні, обставинні. Іноді в складнопідрядних реченнях відбувається нашарування одних відношень на інші.
Часто прості речення можна перебудувати на складні, складносурядні - на складнопідрядні і навпаки. Наприклад:
| Прості речення |
Складносурядне речення |
Складнопідрядне речення |
| У небі, незважаючи на спеку, вилися жайворонки. |
Була спека, але жайворонки все одно вилися у небі. |
Хоча була спека, жайворонки все одно вилися у небі. |
| Під час туристського походу хлопці й дівчата значно здружилися. |
Був туристський похід, і під час нього хлопці й дівчата значно здружилися. |
Коли був туристський похід, хлопці і дівчата значно здружилися. |
| Через розмиті дороги будівництво мосту тимчасово припинено. |
Дороги розмило, і будівництво мосту тимчасово припинили. |
Будівництво мосту тимчасово припинено, бо дороги розмиті. |
| Після дощу яскраво зазеленіла озимина. |
Пройшов дощ, і озимина яскраво зазеленіла. |
Озимина яскраво зазеленіла, бо пройшов дощ. |
Однак, слід зазначити, що заміна дієприслівникового звороту, у якому обставинні значення ледь окреслені, підрядним реченням не завжди буває вдалою. Наприклад, у таких реченнях заміна була б абсолютно не доцільною:
Наївшись всмак, напившись вволю, пішов косар траву косить по полю.
Умій дякувати вчителеві, а, вислухавши слова похвали, дякуй за науку.
Найбільш поширеним випадком є заміна дієприслівникового звороту складнопідрядним реченням з підрядною часовою частиною і навпаки.
Необхідно пам’ятати, що відокремлені члени - дієприкметникові та дієприслівникові звороти - набувають більшої семантичної ваги і виразності, підкреслюють той чи інший відтінок зображеного явища, ніж синонімічні ї підрядні речення.
Найчастіше складнопідрядні речення зустрічаються в творах-розповідях і творах-роздумах. Безсполучникові складні речення вживаються в творах-розповідях, творах-описах і творах-роздумах.
Література
1. Бурячок А. Про прийменник "по" / А. Бурячок // Урок української. - 2005. - № 5-6. - С.27.
2. Заболотний О. Особливості узгодження присудка в числі з рядом однорідних підметів / О. Заболотний // Дивослово. - 2003. - № 9. - С.32-33.
3. Козачук Г. Числова відповідність між підметом і простим присудком / Г. Козачук // Мовознавство. - 1984. - № 12. - С.31-35.
4. Косенко Н. Як правильно говорити українською: практичний посібник / Н. Косенко, Т. Вакуленко. - Харків: Книжковий клуб сімейного дозвілля, 2007. - 237 с.
5. Попова О. Працюємо над нормами керування на комунікативній основі / О. Попова // УМЛШ. - 2004. - № 4. - С.59-64.
6. Омельчук С. Формування мовленнєвих умінь при вивченні складнопідрядного речення / С. Омельчук // УМЛШ. - 2002. - № 1. - С.4-5.