Електронна комерція

· стимулювання та сприяння високому рівню ефективності та прибутковості операцій при розміщенні кредиту в будь-яких сферах економіки;

· сприяння справедливому розподілу прибутку між менеджментом, акціонерами, кредиторами та клієнтами.

В основу організації банківського регулювання та нагляду покладена комбінована модель, що базується на поєднанні певних елементів трьох відомих у світовій практиці підходів:

· неформальний базується, головним чином, на консультаціях, переговорах та попередженнях;

· формалізований вимагає активної перевірки шляхом експериментування на місцях з боку органу банківського контролю;

· легалістичний підхід базується на обговоренні сукупності показників, яких повинен дотримуватися банк, і на делегуванні повноважень з перевірки та контролю банківської документації на місцях незалежними аудиторами.

Вибір моделі, яка включає елементи всіх трьох підходів, на практиці означає:

· встановлення сфери діяльності та функції органу банківського регулювання і нагляду. В Україні – це Нацбанк (НБУ);

· надання НБУ права призначати повну або вибіркову перевірку діяльності та ризиків комерційних банків;

· проведення таких перевірок відповідними службами НБУ, а також делегування банківських перевірок на місцях незалежним аудиторам;

· надання представникам НБУ права бути присутніми та виступати на зборах та засіданнях акціонерів, правління, спостережної ради та ревізійної комісії комерційного банку, а також права вимагати їх проведення;

· надання НБУ права здійснювати відповідні заходи у випадку порушення комерційними банками економічних нормативів або банківського законодавства;

· визначення НБУ для внутрішнього користування рейтингу комерційних банків;

· проведення статистичного аналізу банківської діяльності, широке впровадження сучасних досягнень комп’ютерної технології для аналізу обов’язкових звітів, генерації коментарів, прогнозування розвитку банків.

НБУ здійснює регулювання банківської діяльності та постійний контроль за виконанням банківського законодавства та економічних нормативів. До його функції належить проведення вступного контролю (визначення вимог до реєстрації та отримання ліцензій), проведення попереднього контролю (визначення вимог до банківської справи, заборона або обмеження банківської діяльності, застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру, встановлення рівня відрахувань до резервів страхування активних операцій), проведення поточного контролю (визначення методів перевірки банків, шляхів їх використання, розробка заходів оздоровлення фінансового стану банків та способів їх застосування). При цьому НБУ вважає за головне дотримуватися міжнародних стандартів банківського регулювання та нагляду з метою підвищення конкурентоспроможності українських банків на міжнародному та внутрішньому ринках.

З метою захисту інтересів вкладників і акціонерів, а також забезпечення фінансової надійності комерційних банків НБУ встановлює для них обов’язкові економічні нормативи та визначає методику їх розрахунків. До таких нормативів належать:

· нормативи капіталу комерційного банку (норматив мінімального розміру капіталу, мінімальний розмір уставного фонду, норматив платоспроможності, норматив достатності;

· нормативи швидкості (миттєвої, загальної, норматив співвідношення високо швидких активів до активу банку);

· нормативи ризику (максимальний розмір ризику на одного позичальника; максимальний розмір кредитів, гарантій та доручень, наданих одному інсайдеру; максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та доручень, що видані інсайдерам; максимальний розмір виданих міжбанківських кредитів; норматив рефінансування та інвестування);

· нормативи відкритої валютної позиції уповноваженого банку (спільна відкрита валютна позиція банку; довга (коротка) відкрита валютна позиція за кожною іноземною валютою; довга (коротка) валютна позиція в банківських металах);

· нормативи зваженої відкритої валютної позиції уповноваженого банку (зважена відкрита валютна позиція; довга (коротка) зважена відкрита валютна позиція банку у вільно конвертованій валюті; довга (коротка) зважена відкрита валютна позиція банку у вільно конвертованій валюті);

· контроль за виконанням комерційними банками економічних нормативів на підставі щоденної та щомісячної звітності банків.

Комерційні банки повинні в обов’язковому порядку систематично та реалістично визначати свої сумнівні активи та формувати адекватні резерви під можливі збитки. Класифікація виданих банками кредитів та оцінка кредитних ризиків здійснюється залежно від наявності відповідного реального забезпечення та кількості днів простроченої заборгованості.

У випадку порушення банками чинного законодавства, нормативних актів НБУ, технології здійснення банківських операцій, нездачі звітності або її невірогідності, незабезпечення умов для проведення службою банківською нагляду НБУ інспекцій та перевірок, порушення обов’язкових банківських нормативів, встановлення стану неплатоспроможності НБУ має право застосувати до банку, що припустився порушення, наступні заходи:

· проводити фінансове оздоровлення банку, а також змінювати структуру активів;

· забороняти здійснення окремих банківських операцій на строк до одного року та відкликати ліцензію на здійснення окремих або всіх банківських операцій;

· забороняти відкриття нових філіалів на строк до одного року;

· накладати штраф на керівників банків;

· списувати з банку у безумовному порядку прибуток, отриманий внаслідок неправомірних дій, та штрафи у розмірі, що не перевищує суму цього прибутку, а також за порушення обов’язкових економічних нормативів;

· усувати керівництво (правління та головного бухгалтера) від управління банком та призначати тимчасову адміністрацію;

· обмежувати або припиняти сплату дивідендів до тих пір, доки ситуація в банку не буде оздоровлена;

· приймати рішення про виключення з Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших кредитних закладів та про їх реорганізацію або ліквідацію.

Література

1. Антонов В.М. АРМ економіста, фінансиста, менеджера. – К.: Таксон, 1998. – 120 с.

2. Антонов В.Н. АРМ: Вопросы практического использования. – К.: Лыбидь, 1992. – 164 с.

3. Антонов В.Н. Архитектура интеллектуально-экспертной системы поддержки принятия решений // Информатизация и новые технологии. –1996. – № 4. – С. 16-18.

4. Антонов В.Н. Интеллектуально-экспертная графическая система // Информатизация и новые технологии. – 1996. – № 2. – С. 17-20.

5. Антонов В.Н. Интеллектуально-экспертная система обработки документов, подсказки принятия решений: метод построения и реализации // УСиМ. – 1995. – № 3. – С. 82-85.

6. Антонов В.Н. Проектирование объектно-ориентированых интеллектуальных АРМ// УСиМ. – 1997. – № 4/5. – С. 102-106.

7. Антонов В.Н., Антонова Ю.В. Основы проектирования интеллектуальных АРМ // Информатизация и новые технологии. – 1994. – № 1/2. – С. 27-29.

8. Банки на развивающихся рынках: В 2-х т. / Кол. авт. – М.: Финансы и статистика, 1994.

9. Банківська енциклопедія / Під ред. проф. А.М. Мороза – К.: Ельтра, 1993. – 328 с.

10. Велш Глен А., Шорт Денієл Г. Основи фінансового обліку. – К.: Основи, 1997. – 943 с.