Павло Чубинський
Павло Чубинський відомий в науковому світі як етнограф – фолькльорист та автор гімну “Ще не вмерла Україна”.А як географ – краєзнавець – маловіддомий.Діяльність його тісно пов‘язана з Російським географічним товариством, яке в той час відігравало значну роль в науково – культурному житті Росії.Ще змалку Павло починає захоплюватись епохою географічних відкриттів, мріє про далекі подорожі.Він поступив в Петербурзький університет , на юридичний факультет, де й познайомився з Георгієм Семеновим Тянь – Шанським, який в свою чергу знайомить Чубинського з такими видатними географами як Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо – Маклаєм.Саме Миклухо – Маклай вмовив Чубинського всупити до Російського Географічного Товариства і саме під впливом цього видатного географа – дослідника, який вже в той час побував на Канарських островах та Мадагаскарі, Чубинський починає серйозно захоплюватись економічною – географією.Він мріє про експедицію на північ Росії і також плідно збирає інформацію про етнографію та географію України.За те що Чубинський вступив у революційно – літературну організацію його висилають в Архангельськ область де він працює секретарем в місцевому суді.Але він не втрачає звязку з його друзями та з Батьківщиною.Крім того на чужині він збирає цінні етнографічні матеріали.Через 2 роки клопотанням Пржевальського його звільняють з заслан
В своїх працях він порушує питання використання природних багатств.Йому належить ідея розоренння цілинних земель на півночі росії для збільшення посівних площ, оскільки в той час перед царем постало питання забезпечення хлібом держави, якого катастрофічно не вистачало.У 1866 році Географічне товариство нагороджує чубинського медаллю “ за полезные труды”.В тому ж році Чубинський бере участь у експедиції, що досліджує Печорськийй край там він зібрав величезний матеріал про кліматичні умови Північно – Двінського басейну.
Павло Чубинський завжди памятав Україну.Перебуваючи в Печорську він пише нарис про народні правові звичаї в Україні.Пізніше він їде в експедицію по Україні та Бесарабіії де Чубинський відвідав більш ніж 30 повітів.Він нагородженний премією Академії наук в 1879р та премією міжнародного географічного конгресу в Парижі, влітку 1875р.Крім того він є одним із організаторів Київського географічного товарисва.
Помер Павло Чубинчський 26 січня 1884 року і похований в Борисполі.
Використана л-ра:
“Краєзнавство Географія Туризм” № 29-32
“Вісник НАН України” №3
Павло Чубинський
Реферат
Учня 9-А класу
Балана Романа