Якщо подивитись на географічну карту Івано-Франківської області (за онкозахворюваннями), то вперше що впадає у вічі – це велика мозаїка показників захворюваності та смертності населення.
Санітарно-екологічний стан навколишнього середовища визначається як природними так і антропогенними факторами – хімічними, біологічними, фізичними, соціально-економічними. Тому оцінюючи стан здоров'я людини залежно від екологічного стану середовища рівнів забруднення, необхідно врахувати можливість одночасного впливу на нього сукупності факторів.
Основними показниками, які характеризують демографічну ситуацію і рівень здоров'я населення Івано-Франківської області є динаміка чисельності населення, захворюваність, фізичний розвиток, народжуваність, смертність.
Загальна захворюваність в області за цей період зросла майже на 60 відсотків. Найвища захворюваність спостерігається в містах Івано-Франківську і Калуші, а також в Тисменицькому, Галицькому, Городенківському і Снятинському районах, де екологічна ситуація є надзвичайно складною.
Але така картина впливає тільки з загального вигляду. Якщо продовжити аналіз з медико-географічної ситуації всередині кожної фізико-географічних областей за ландшафтними районами, то характеристика дещо зміниться.
Виділяються райони з більшою чи меншою інтенсивністю захворювання та кількістю хворих на онкозахворювання.
Виділяються райони з найбільш інтенсивним показником захворювання (на 100 000) осіб, за період від 1996 р. до 2000 р. Це в Городенківському районі, де захворюваність коливається від 323,5 до 242,2 чоловік, Калузькому – від 250,5 до 213,4 чоловік, Галицькому - від 324,1 до 260, 3 чоловік, Снятинському від 284,5 до 225,1 чоловік. Підвищена захворюваність також у Рогатинському районі, Богородчанському. Найменша захворюваність – це в таких районах як Верховинський, Волинський, Косовський, Надвірнянський.
За кількістю виявлених хворих на онкозахворювання за період від 1996 р. по 2000 р. можна побачити таку картину, що найбільше виявлених хворих у таких районах як у Калузькому 400 чоловік (2000 р.), Коломийський 300 чоловік (2000 р.), в м. Івано-Франківську ситуація по онкозахворюваності найвища 678 чоловік. А по області взагалі за період від 1996 р. по 2000 р. від 3532 у 1998 р. – 3490 у 2000 р.
Серед причин, що спричинили до такої кількості захворювання в цих районах є різні. Але найпоширеніша з них це екологічні, хімічні, це вміст і рухливість хімічних елементів в цих районах. Найбільшим забруднювачем серед хімічних елементів, що впливають на захворювання, є бензапірен, вуглеводневі сполуки та синтетичних сполук з АТ „Нафтохімік Прикарпаття”. А найбільше викидів в атмосферу в цілому по областях залежить від викидів Калузької ДРЕС.
Існує пряма залежність між наднормативним забрудненням повітря і захворюваністю онкологічними хворобами.
Спряжений аналіз між інтенсивними показниками
захворюваності від онкозахворювань і ландшафтними районами.
Цей аналіз дозволив виявити деякі медико-географічні закономірності розподілу показників захворюваності від онкозахворювань (табл.1).
Найбільш високий сумарний середній показник за період 1996-2000 рр. виявлений у фізико-географічній області Опісля у комплексі заплав і терас. Тут інтенсивний показник у 1998 р. (на 100 000 чоловік) за звітній період становить 340,1.
Для Передкарпаття це переважають комплекси межиріч, характерний показник онкозахворюваності – 314,4.
Найменший показник захворюваності від онкозахворювань відмічена у Воододільній-Верховинській області, де переважають комплекси низькогір’їв - 198,2 чол.
Ми бачимо, що спостерігається закономірність в зменшенні інтенсивних показників, починаючи від Опісля заплав і терас і закінчуючи Рахівсько-Чивчинським комплексом середньогір’я.
Крім вказаної диференціації спостерігається і деяка диференціація всередині фізико-географічних областей по адміністративним районам. В Прутсько-Дністровській області найбільший середній показник спостерігається в Коломийському районі у комплексі межиріч.
Також високий показник характеризується в Передкарпатті в комплексі заплав і терас – 289,2 чол., де поширені широколистяні лісові деформації в поєднанні з дубово-грабовими лісами.
Область Прутсько-Дністровська. В середині фізико-географічної області можна виділити район, де спостерігається найвищий показник захворюваності. Це Городенківський район з показником 323,5 чол.
Область Зовнішніх Карпат, сюди входять такі райони як: Косовський з інтенсивним показником 213,3 чоловік, м. Яремча – 144,1 чол., Надвірнянський район – з показником 204,5 чоловік.
Область Вододільно-Верховинська, сюди входять Рожнятівський район з показником 178,6 чоловік.
Область Полонинсько-Чорногірська з районом Верховинським і показником 131,7 чоловік. У цьому районі найнижчий показник захворюваності, а пов’язано це з природним навколишнім середовищем. Тут розташовані складчасто-покривні середньогір’я з полонинами, зайняті смерековими й буково-смерековими лісами на крутосхилах та бурих лісових ґрунтах.
Табл.№1. Інтенсивний показник захворюваності
(від онкозахворювань, населення Івано-Франківської області
по районах у 1996 – 2000 рр.)
| № |
Райони (захворюваність на 100 тис. чол.) |
1996 р. |
1997 р. |
1998 р. |
1999 р. |
2000 р. |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
| Богородчанський |
220,8 |
204,9 |
202,3 |
190,5 |
289,2 |
|
| Верховинський |
184,9 |
131,7 |
167,7 |
163,5 |
198,2 |
|
| Галицький |
284,5 |
274,4 |
324,1 |
271,3 |
260,3 |
|
| Городенківський |
242,2 |
279,4 |
280,3 |
300,6 |
323,5 |
|
| Долинський |
168,5 |
196,6 |
224,7 |
241,9 |
238,0 |
|
| Калузький |
213,4 |
225,2 |
222,7 |
248,5 |
250,5 |
|
| Коломийський |
261,1 |
205,3 |
228,7 |
236,3 |
259,7 |
|
| Косовський |
247,8 |
250,5 |
213,3 |
260,5 |
257,7 |
|
| Надвірнянський |
208,8 |
207,1 |
204,5 |
206,0 |
232,4 |
|
| Рогатинський |
261,9 |
284,7 |
340,1 |
307,9 |
316,3 |
|
| Рожнятівський |
186,4 |
178,6 |
188,3 |
320,9 |
218,6 |
|
| Снятинський |
263,6 |
225,1 |
259,8 |
284,5 |
247,2 |
|
| Тисменицький |
262,2 |
268,5 |
252,7 |
285,4 |
314,4 |
|
| Тлумаціький |
285,2 |
266,0 |
269,7 |
281,5 |
265,1 |
|
| м. Болехів |
255,7 |
210,0 |
204,5 |
176,5 |
135,8 |
|
| м. Івано-Франківськ |
247,2 |
250,7 |
268,6 |
275,8 |
294,4 |
|
| м. Яремча |
144,1 |
193,7 |
165,3 |
171,9 |
280,1 |
|
| По області |
237,9 |
231,7 |
241,4 |
251,4 |
257,7 |
Табл.№2. Кількість виявлених хворих на онкозахворювання по районах Івано-Франківської області за період від 1996 – 2000 рр.
| № |
Райони (захворюваність на 100 тис. чол.) |
1996 р. |
1997 р. |
1998 р. |
1999 р. |
2000 р. |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
| Богородчанський |
153 |
142 |
142 |
142 |
153 |
|
| Верховинський |
59 |
42 |
54 |
42 |
59 |
|
| Галицький |
1
96
|
189 |
223 |
196 |
189 |
|
| Городенківський |
155 |
183 |
178 |
120 |
170 |
|
| Долинський |
120 |
140 |
160 |
204 |
150 |
|
| Калузький |
299 |
304 |
300 |
280 |
400 |
|
| Коломийський |
457 |
358 |
400 |
444 |
300 |
|
| Косовський |
228 |
232 |
189 |
220 |
189 |
|
| Надвірнянський |
237 |
236 |
234 |
247 |
250 |
|
| Рогатинський |
143 |
154 |
183 |
157 |
180 |
|
| Рожнятівський |
149 |
137 |
145 |
143 |
145 |
|
| Снятинський |
189 |
161 |
185 |
180 |
185 |
|
| Тисменицький |
224 |
229 |
214 |
220 |
214 |
|
| Тлумаціький |
156 |
146 |
147 |
156 |
150 |
|
| м. Болехів |
56 |
46 |
45 |
56 |
45 |
|
| м. Івано-Франківськ |
619 |
625 |
678 |
610 |
678 |
|
| м. Яремча |
32 |
43 |
39 |
30 |
39 |
|
| По області |
3466 |
3371 |
3532 |
3466 |
3490 |
Табл.3. Захворювання за окремими класами хвороб
Захворювання на злоякісні новоутворення
| 1990 р. |
1995 р. |
1996 р. |
1997 р. |
1998 р. |
1999 р. |
2000 р. |
|
| Кількість хворих з діагнозом, що встановлений вперше |
|||||||
| всього |
3091 |
3438 |
3442 |
3248 |
3406 |
3549 |
3701 |
| на 100 000 чоловік населення |
216,6 |
236,0 |
236,0 |
223,5 |
235,9 |
245,4 |
256,9 |
| Кількість хворих, які перебувають на обліку у медичних закладах |
|||||||
| всього |
13079 |
14297 |
14177 |
14426 |
14617 |
15246 |
16283 |
| на 100 000 чоловік населення |
916,7 |
981,5 |
974,0 |
992,6 |
1012,7 |
1054,0 |
1128,1 |
переваження в лісостеповій зоні грунтів чорноземного типу, в лісовій алювіальні грунти, дерново-підзолисті і дернові лучні, а гірсько-лісовій панують бурі гірсько-лісові та буроземно-підзолисті грунти,
поширення помірно-континентального клімату сприяє розвитку господарства, кліматичні умови неоднакові, але їхня взаємодія і взаємний вплив однаковий,
поширення в природному покриві широколистяних, ялицево-букових і ялицевих лісів, різнотравно-злакових степів, різнотравно-осокових лук,
велике поширення річкових терас різного віку.
Правильне використання в умовах зростаючого антропогенного впливу:
попередження деградації і збереження навколишнього середовища, до якого еволюційно пристосувалися певні організми,
погіршення якості природних вод, руйнування і деградація водних екосистем,
втрата естетичної діяльності і рекреаційного потенціалу ландшафтів,
погіршення умов проживання людей.
Останнім часом спостерігається невелике зростання рівня онкологічних захворювань, що потребує подальшого їх вивчення, а також чинники, що впливають на розвиток.
На складеній нами медико-географічній карті показана диференціація онкологічних захворювань по ландшафтно-геохімічних районах і виявлені нозоологічні ареали з інтенсивними показниками.
В медико-географічному відношенні виділяються такі особливості:
значна диференціація захворюваності злоякісними новоутвореннями по ландшафтно-геогімінчих районах,
не спостерігається чітка кореляційна залежність від ландшафтно-геохімічних умов,
встановлено, що рівень онкозахворювань знаходиться у визначеній залежності від ландшафтно-геохімічних особливостей території і типу геохімічного ландшафту, рівня вмісту макро- і мікроелементів, лужно-кислотних та окислювально-відновних умов, від ступеня техногенного забруднення навколишнього середовища (повітря, вод, грунтів),
інтенсивний показник коливається в межах від 0 до 300,1 на 100 тис. чоловік,
підвищена захворюваність (на онкозахворювання) характерна для районів із забруднення і викидів в навколишнє середовище хімічних елементів,
найменшими показниками захворювання характеризується районами з гірсько-слабокислими ландшафтами,
має місце зменшення інтенсивного показника захворюваності при переході від лісостепових до лісолучних і гірсько-лісових ландшафтів. Це напевно пов’язано з більш сприятливими антропоекологічними умовами в Вододільно-Верховинській області, де більш кисле середовище сприяє активній міграції хімічних елементів,
серед профілактичних заходів по зниженню рівня онкозахворювань в першу чергу потрібно назвати: покращення (оптимізація) навколишнього середовища, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних норм, врахування окислювально-відновних потенціалів кожної людини, з останнім пов’язане виведення надлишкових елементів з організму, покращення і використання рекреаційних властивостей природних ландшафтів та ін.
Для більш повної характеристики ландшафтної та соціальної обумовленості онкозахворювань надалі людині потрібні подальші дослідження.
Література
Авцын А.П. Введение в географическую патологию. – М.: Медицина, 1972. – 328 с.
Адаменко О.М., Приходько М.М. Регіональна екологія і природні ресурси. – Івано-Франківськ: Таля, 2000. – 278 с.
Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 252 с.
Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. – Львів: Простір, 1998. – 356 с.
Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – Київ: Вид-во «Радянська школа», 1996. – С.7-20.
Географічна енциклопедія України. В 3-х т. – Київ: Вид-во ІРЕ ім.Бажана, 1996. – 2 Т. – 120 с.
Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навчальний посібаник. – Чернівці: Рута, 2001. – 248 с.
Гуцуляк В.М. Медична географія (екологічний аспект): Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 1997. – 726.
Івано-Франківська областіь. Екологічя і оптимізація природнокористування / Укладачі Приходько М.М., Савюк В.О., Дмитраш Н.В. та інші / - Івано-Франківськ, 1996. – С.3-4, 72-77.
Койнов М.М. Природа Станіславської області. – Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1960. – 102 с.
Койнов М.М. Ландшафтная характеристика предкарпатських природно-географических районо. – Географ. сб. Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1961. – 120 с.
Методичні вказівки до практичних занять з медичної географії і екології / Укладачі: Гуцуляк В.М., Шевченко В.А. – Чернівці ЧДУ, 1991. – 38 с.
Природа Івано-Франківської області / За ред. Геренчука К.І. – Львів: Вища школа, 1973. – 160 с.
Фельдман Е.С. Медико-географические исследования территории Молдавии. – Кишинев: Штиница, 1977. – 170 с.
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Географічний факультет
Кафедра фізичної географії та раціонального природокористування
Чабанюк Л.І.
Медико-екологічні особливості території
Івано-Франківської області.
(Дипломна робота)
Науковий керівник:
доц. Воропай Л.І.
ас. Присакар В.Б.
Допущено до захисту:
зав. кафедрою
проф. В.М.Гуцуляк
Чернівці, 2002
Висновки
В фізико-географічному положенні території Івано-Франківської облатсі ми виділяємо три типи ландшафтів: лісостеповий, лісовий, гірсько-лісовий. Ці ландшафти мають спільні риси:
майже суцільним поширенням в лісостепових ландшафтах лісовидних суглинків,