Асоціація приватних ВУЗів України
Інститут Економіки і Підприємництва
На тему :
“Товарні біржі та їхні функції”
Виконав: студент 41 групи Лень А.В. Перевірив: Сохацький Ю.В. |
Тернопіль - 1998
План
1.
Історичні відомості про виникнення біржової торгівлі
2.
Біржа в Росії
3.
Об'єкти біржової торгівлі
4.
Функції товарної біржі
5.
Угоди, що здійснюються на біржі
6.
Товарні біржі світу
7.
Внутрішня структура біржі
8. Сучасний біржовий ринок. Деякі показники динаміки біржової торгівлі
1. Історичні відомості про виникнення біржової торгівлі.
Сучасні біржі і принципи, що лежать в основі біржової торгівлі товарами, мають багатовікову історію становлення і розвитки.
Древня Греція і Древній Рим уже мали досвід формалізованої торгівлі з центральним ринковим закладом, із загальними товарообмінними операціями, із грошовою системою, із практикою висновку контрактів на постачання товарів у договірні терміни. У період розквіту Римської імперії торгові центри за назвою fora vendalia ( ринки продажу ) були центрами реалізації товарів, котрі римляни привозили з віддалених кутків імперії. У Японії прообраз біржової торгівлі існував ще в I сторіччі н.е. Але це були економічні інститути, вироблені народами інших цивілізації. Проте багато принципів торгівлі сучасних бірж і їхніх аналогів в інших культурах схожі. Сучасні ж біржі безпосередньо пов'язані з життям і творчістю народів західноєвропейських, і аналізуючи форми біржової торгівлі ,можна побачити особливості психічного, соціального й економічного ладу західноєвропейської культури.
Західноєвропейський суперетнос ( етнічна система , щоскладається з декількох етносів-народів, що виникли одночасно в одному регіоні, що виявляється в історії як мозаїчна цілісність ) заявив про своє народження в часи Карла Великого і його імперії, тобто на початку IX сторіччя. А вже до XI сторіччя народи Західної Європи досягають своєї зрілості. Саме до кінця XI і початку XII сторіччя можна віднести появу середньовічних ярмарків Англії і Франції. До середини XII сторіччя ці ярмарки вже дуже значні, різноманітні. В міру розвитку спеціалізації деякі ярмарки стали осередком торгівлі між англійськими, фламандськими, іспанськими, французькими й італійськими купцями. У XIII сторіччі найбільше поширеними і звичайними були угоди з розрахунком на місці і негайному постачанні товару; проте вже в цей час почали практикувати контракти на більш пізнє постачання товарів в обговорені терміни зі стандартами якості, встановлними по зразках.
Етимологічно поняття "біржа" походить від грецького bipga (торба, гаманець), німецького borse і голландського bturs по місцю її першої появи в XV сторіччі в м. Брюгге (Нідерланди). Справа в тому, що в цьому місті на площі біля будинку знатного міняли і маклера Van der Burse , на якому був герб із трьох гаманців, збиралися купці з різних країн для обміну торговою інформацією, покупки іноземних векселів і інших торгових операцій без представлꀵ깈휊敭跨맱잤쇙ቀዄ蠳⓬鰎潁똂律抳ᶉꡨળꝘ⇶⿲㦉䔦ዾ绲仓瓜˷祿ሁ⋠ṉ皡⩸㤻鎵㇕⑥痥Ᵽ㖐庣﵅ᡓ傈贈ᯠᇺ崙偔俪튀剢⭭줊䍎뺁琤첹╛꼞틋귀錓ᮏ옻펯룥᥈朿跩騃脐년蒳沼뒻뱗죶梎⩜셚䉲첝몐ڊ噔秣ꦗꑀ짢ᰐⷡ⺱帋돹壎氥˧帮ꦂ蟌蝢捶ꆏD⯵㨂꼄곮㋮䫞륀횤䒻ശ쵝蟥鐧ị⺒ᛷ铪䦾哩ꦑ৷诎っ溵ḝ囃轅᧰릏ᖕ닺讎話곑惱斃風ꂖ⚚ﮂ뫰퀱ﲱ屢勉鎯Ⲫꟻኺ摦郁䅌̴집엿髼㖪ꐉ砩ⰾ揼忝焠ꑄ埇弮鞍ௗ曈⌟ꅈ뀧咠븯㨑肃놂砣ꟲ药Ȅ쾓ꪌᕩ谺戜堡௦皧嘒澶싀尓ᇺ䎛霥Ǒ㍌⋽뉉卖䏱ꄱ푆ѫзкам набула уже світового значення.
У XV-XVI ст. біржі виникали в місцях появи мануфактур в Італії і Голландії які мали необхідність в розвитку зовнішньої торгівлі при операціях із значними партіями товарів. По зразку Антверпенскої біржі були створені Ліонська (1545), Лондонська Королівська (1566) і інші біржі, що були в основному товарними і вексельними. У 1602 році була організована Амстердамська біржа, що грала в XVII ст. провідну роль у світовій торгівлі, на ній уперше предметом біржових угод стали акції тільки що виниклих перших акціонерних компаній.
У США товарні ринки існують уже з 1752 р.; на них йшла торгівля товарами вітчизняного виробництва, продуктами домашнього виготовлення, текстильними виробами, шкірами, металами і лісоматеріалами.
Спочатку виникла біржа реального товару, тобто форма оптової торгівлі, адекватна домануфактурному і мануфактурному виробництву. Її відмінними рисами, що властиві і сучасній біржі, були регулярність поновлення торгу, приуроченість торгівлі до визначеного місця і підпорядкованість заздалегідь установленим правилам. Найбільше характерним типом біржових операцій були угоди з наявним товаром. На цьому етапі біржова торгівля лише встановлювала зв'язок між купцем і виробником або споживачем. Заснування бірж йшло вкрай повільно й обмежувалося переважно головними для міжнародної торгівлі портами.
Промислова революція викликала величезне розширення попиту на сировину і продовольчі товари, призвела до збільшення обсягу і номенклатури торгівлі, підсилила вимоги до однорідності якості товару і регулярності постачань. Необхідність задоволення цих вимог машинного виробництва обумовило трансформацію біржі початкового типу, пристосування її до нових умов. Зокрема, поряд із наданням ринкового місця, організацією біржового торгу і фіксацією торговельних порядків, до числа основних функцій біржі стали стави坂弥ся встановлення стандартів на товар, розробка типових контрактів, котирування цін, врегулювання спорів (арбітраж) і інформаційна діяльність. Біржі поступово перетворилися в центри міжнародної торгівлі.
Швидкі темпи росту торгового обороту, виникнення світового ринку утруднили ведення торгівлі на основі наявних партій товару. Масове виробництво потребує впевненості не тільки в постачаннях сировини, ціни якого схильні до значних коливань, але й в одержанні прибутку на капітал,у тому числі уже витрачений на випуск продукції, що знаходиться в стадії реалізації в товарній формі. Різкі коливання цін, помітно підвищуючи ризики, обмежують впевненість в одержанні прибутку. У результаті головну роль у біржових операціях зайняли угоди на термін із реальним товаром, що гарантували підприємцям постачання товару необхідної якості в потрібний термін по цінах, що забезпечували можливість одержання прибутку.
Таким етапом у розвитку біржової торгівлі явилося виникнення ф'ючерсної (гуртової, заочної, безготівкової) торгівлі. Історія сучасної ф'ючерсної торгівлі почалася на Середньому Заході США на початку 1800-х років. Вона тісно пов'язана з розвитком комерційної діяльності в Чікаго і торгівлею зерном на Середньому Заході.
Хаос у сфері попиту і пропозиції, проблеми перевезень і збереження змусили фермерів і торговців укладати контракти з наступним постачанням товарів. Завчасні, попередні контракти на постачання кукурудзи вперше були укладені купцями-річковиками, що одержували зерно від фермерів пізньої осені і на початку зими,але повинні були берегти його доти, поки кукурудза достатньо висохне для навантаження на судно, а ріка звільниться від льоду. Щоб зменшити ризик від падіння цін під час зимового збереження, ці торговці відправлялися в Чікаго і там укладали контракти з переробниками на постачання їм зерна навесні. У такий спосіб вони гарантували собі покупців і ціни на зерно. 13 березня 1851 р. був укладений контракт на 3 тис. бушелів (біля 75 т) кукурудзи з постачанням у червні - перший у своєму роді.
До кінця XIX сторіччя ф'ючерсна торгівля набрала обороти так , що з'явилася необхідність формалізації торгової практики, стандартизації контрактів, установлення правил поводження і розрахунків, порядку врегулювання спорів, процедури улагоджування розбіжностей.А на початку ХХ сторіччя з утворенням нових товарних бірж ф'ючерсна торгівля стала розростатися усе більше і більше.
2. Біржа в Росії.
쫅樄ፈ ㎸↊ب汫 왒㧿ㅄﲴ夏儹缄ሟ䆅䗰▣紙ꞽꍶ꿨ďퟆ溦㑈֊လ鄪㹇鈳眄狐鎁ピ浄枳츈ꌓ俳톝큉磂纟㺅ᓜ첳槟끤별ၜ棶쉡쎪桍賕㷏쭺Ẑ殯괮沆䐹뜬ͱ橢䐱⢼竴伏侬╗앭硪쓦炮켚뼂䯳룯妞ۆ뀖꜠뫵刺隴轭쮑핶萮튻陙짵᪷卞裫뿣⢮賖伛棚낃譺쁟ﹳ鸏봩㴿塆哨鍷䈲뭶냚夗뉁蓨≏ퟪ䔇僻汴ꢅំ롪｢䬨䘬︡푹㣈ﾊ쑑볲ꀶগ췘閿㠌֢姫榘ꓞ뾃损딌䚲ᐾ밲꺐ᛊ韬㣇변㾔豶༌鹍⋋陾㡜퐰딞졣첯褺犸몪拍纨즨礘ǁ뱓卢᱄羑皜汲㼪㲍㖫㸾헾躨ꌼ퐈봦৾糢碑푋䄋ꋼᎡㆄ邢ᎆ즼ꭼ竍率蟷찾ꭊ࢞栋ꌣ崈㛲뛸锘ࢯ犮藧ﱕޠ楖ᾥ韓⧌㎯ула заснована Петром I у 1703 році і відкрита в Петербурзі. У відбудованому спеціально для неї в 1705 році будинку Петро особисто встановив часи біржових зборів. Будучи введеної у примусовому порядку і при наявній у той час нерозвиненій економічній системі, біржа не діяла майже 100 років. Пожвавлення наступило лише з 20-х років XIX сторіччя, коли в обертання надходять облігації Державних позик; із 1827 р. - акції.
Наступні Російські біржі виникають у Кременчуці (1834); Москві (1839); Рибінську (1842); Одесі (1848); Нижньому Новгороді (1848).
Швидкий перехід до ринкових відносин після реформи 1861 року дає поштовх до появи бірж у багатьох містах Російської Імперії. Як правило, їхня поява пов'язана з розвитком хлібної торгівлі. У 90-і і наступні роки біржова справа одержує подальший імпульс розвитку в зв'язку з інтенсивним будівництвом залізниць, елеваторів, появою комерційних банків, розвитком товарного кредиту під хліб.
На початку сторіччя до 1913 року з'являється ще 50 бірж. У цілому до початку війни їхня загальна кількість досягла 115.
У порівнянні з західними російська біржа мали специфіку. Їх відрізняв, по-перше, низький рівень біржової техніки, що було пов'язано з нерозвиненістю інфраструктури. Як наслідок, на російських біржах не одержали поширення угоди на термін. Але не було жорсткої регламентації правил здійснення угод.
По-друге, у силу того що російські купці були аморфною масою, біржа брала на себе функцію представництва їхніх інтересів. У багатьох біржових статутах прямо вказувалося на це. Жодна західна біржа не виконувала цієї функції, тому що представництво інтересів купців в цих країнах здійснювалося через торговельні палати, що були створені в результаті тривалої політичної й економічної боротьби підприємців за свої цілі.
По-третє, повсякденне відношення до бірж у Росії завжди було неоднозначним. Часто переважала думка, що порядній людині там робити нічого.
Бурхливий розвиток капіталізму в Росії породив тенденцію "європеїзації" російських бірж. Проте цьому процесу не призначено було завершитися.
1893: Міністерство фінансів встановило ряд обмежень для операцій на біржі без посередництва маклерів. Ревізію книг маклерів проводило Міністерство фінансів.
1895: введене положення про необхідність одержання дозволу Міністерства фінансів на допуск цінностей до котування на біржі.
1911: за даними Міністерства торгівлі і промисловості в Росії нараховується 87 бірж, більшість із яких товарні біржі, на них домінують угоди купівлі-продажу сільгоспродуктів і сировини.
1914, 16 липня: фондові біржі закриваються. У січні 1917 року знову відчиняються, а в лютому закриваються знову.
Але біржам призначено було знову появитися в радянський період. Це відбулося в липні-грудні 1921 р.(перші роки НЕПу). Біржі виникнули стихійно по всій країні. Але їхня ефективність була низькою.
У біржовому обороті знаходилися в основному ті ж товари, що і до війни, продовольчі товари і фураж. Текстиль,сировина, металеві і шкіряні вироби, паливо були на біржах незначною мірою.
У радянський період функції біржі полягали у визначенні попиту і пропозиції, регламентуванні угод і котуванню цін. Як бачимо, вони збігаються з функціями бірж у дореволюційний період.Наприкінці 20-х років радянські біржі були ліквідовані.
В даний час після біржового буму колишнього СРСР, що охопив усю територію, розмови з приводу бірж стихли. Це я вважаю ознакою того, що біржа в тому вигляді, в якому вони з'явилися в Україні в посткомуністичний період, зайняли свою функціональну нішу в економіці і в міру своїх можливостей вирішують задачі, що стоять перед нею. Що буде далі, покаже час. Але вже зараз можна з упевненістю сказати, що при визначеній політичній стабільності в країні біржі будуть розвиватися більше в якісну сторону. Звісно вони будуть не схожі на біржі розвинутої ринкової економіки, головне , щоб вони приносили реальну користь усьому народному господарству . До того ж не варто чекати швидких багатих плодів біржової торгівлі в Україні, тому що економіка в нас значно молодша західної. За ними теперішнє, але за нами майбутнє.
У ході розвитку біржової торгівлі серед усіх товарів, що продають і купують на ринку, виділилися особливі біржові товари, що є предметом торгівлі. Ці товари повинні володіти поруч із властивостями: масовий попит, якісна однорႰ蚱ⱌ菱뉇霭ꜭ袺꼘烟竈࣌撤⿂濛谀蕴즬갥荨摞碆櫡뺸䘆횻䝰鶥␀哢뀌⠹ㄏ︢凓畛븢틪吝ⓞ␑㬅羮軪聎虯볷ﷳ儇㪻ᢷ髁ꩉ༇颞ﲓᙕڎ︆엜보㫟樁뫋Ꞧ좚靹괦ʁ灝犆ੌ账᭰荴訠⣰㟃쳑ᰜ떞∄䚹鱐㤹ꞣᵪϗ덄痂皳聦춎詍䙞繫꿹ോ⮣⛕㡷嶋䫩䥭蝟똑嘝䧛齥轣葡┹熦즆瀥児賀Ἵ䣴劔㥪☟Ḓ돦皨饒篾ꄜ覗훔볱⯩灑昴⸭彷炆貯툕⤑廮ᶢ켙䖶ᶽ
䀖旓⇁쎎䜘邏ጾ脎ᜏ흻訆갘薗᭩圬㤣ᔜ罅唱♠婧ǁᤱ짍鵪ꞟ퇗狉臅滎㩫㠉궁ᄕㅡኚ칓㢄먉强ł㧬ᷔ⁐ϓɽ́⥲혮摿㝻操谘ጉ뷮煛押ܰⳠᑍ挧འ翀쀱㋻毫뭃땄⮳⍚ꔂ뿐靅єктами біржової торгівлі виступають у даний час приблизно 70 видів продукції, на частку яких припадає біля 30 % міжнародного товарообігу. Оборот міжнародних товарних бірж по усіх видах операцій оцінюється в 3,5-4,0 трлн.; щорічно(це тільки по міжнародних біржах).
На частку сільськогосподарських і лісових товарів припадає дві третини товарів, що обертаються на біржі. На першому місці по вартості стоїть насіння олієвих культур, продукти їхньої переробки - лляне і бавовняне насіння, соєві боби, соєва олія. На другому місці - пшениця, кукурудза, овес, жито, ячмінь, рис. Третє місце займає жива худоба і м'ясо.
У групі промислової сировини і продукції його переробки більше половини припадає на паливні товари: сира нафта, дизельне паливо, мазут, бензин, газ-пропан. Іншу половину складають кольорові і дорогоцінні метали: мідь, свинець, олово, цинк, золото, срібло, платина, палладій.
Крім товарів біржова торгівля поширюється на деякі інші сектори ринку - ринок капіталу (фондова біржа) і ринок валют (валютна біржа
4. Функції товарної біржі.
Біржа - організація, що систематизує ринкову структуру. Задача біржі - не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, упорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти. Функції біржі:
1. Організація ринку сировини за допомогою біржового механізму:
- насамперед біржа забезпечує попит на сировину, що прямо не пов'язаний із його використанням. Специфічний біржовий попит і пропозицію утворюють діячі біржі - біржові спекулянти. Біржова торгівля забезпечує можливість того, що при існуючих цінах не буде ні дефіциту , ні затоварення;
- на біржі обертається не самий товар, а титул власності на нього або ж контракт на постачання товару. Сучасна товарна біржа - це ринок контрактів на постачання товару при невеличких розмірах його реальної поставки. Біржа, не змінюючи напрямку руху великих мас товарів, вирівнює попит і пропозицію;
2. Звідси ще один значний компонент організації ринку - стабілізація цін:
- коливання ціни, викликані розбіжністю реального попиту і реальної пропозиції, слабко еластичні , не погашаються негайно, а скоріше мають кумулятивність - спроможність перетворюватися в різкі коливання ціни.
Біржова спекуляція є механізмом не підняття цін, а їхньої стабілізації;
- важливий чинник стабілізації цін є гласність угоди, привселюдне встановлення цін на початок і кінець біржового дня (біржове котування), обмеження денного коливання цін межами, установленими біржовими правилами. З цим пов'язана інформаційна діяльність бірж.
3. Розробка товарних стандартів, установлення сортів, прийнятних для споживачів і які мають відносну ліквідність, реєстрація марок фірм, допущених до біржової торгівлі Останнє особливо важливе. Це свого роду ценз на якість продукції, зробленого фірмою. Важливою стороною діяльності біржі є стандартизація типових контрактів, свого роду
встановлення традицій торгівлі.
4. По старому біржі виконують свою товаропровідну функцію, тобто ту функцію, через яку вони спочатку і виникнули - покупка і продаж реального товару.
5. Стабілізуючи ціни на обмежений список сировини і товарів, біржі стабілізують і витрати на виробництво інших, не тільки біржових товарів.
6. Стабілізація грошового обігу і полегшення кредиту. Біржа збільшує об’єм грошового обігу, тому, що вона являє собою сферу максимальної ліквідності товарів. Біржа - одна з найважливіших сфер додатка позичкового капіталу, оскільки вона надає надійне забезпечення позичок і зводить ризик до мінімуму.
7. Врегулювання всіляких суперечок і розбіжностей між сторонами-арбітражна діяльність.
8. Формування і функціонування світового ринку. Сучасна товарна біржа в цьому моменті з'єднує функціонування товарної, фондової і валютних бірж.
Отже, товарна біржа - ринковий механізм, що виконує ряд функцій , що стабілізують , в економіці, як-от забезпечує:
- ліквідність і оптимальний розподіл найважливіших сировинних товарів;
- стабілізацію цін і витрат, валютних курсів, грошового обігу і кредиту.
5. Угоди, що здійснюються на товарній біржі.
На біржі відбувається два основних види угод: угоди на реальний товар і термінові (ф'ючерсні) угоди.
Угоди на реальний товар завершуються переходом товару від продавця до покупця, тобто здаванням-прийняттям реального товару на одному із біржових складів. Це означає, що продавець, що продав товар,зобов'язаний мати цей товар у наявності і фактично поставити його в обумовлений контрактом термін. Угоди на реальний товар у залежності від терміна діляться на угоди &quo
Термінові (ф'ючерсні) угоди на відміну від угод на реальний товар не передбачають зобов'язання сторін поставити або прийняти реальний товар, а допускають купівлю і продаж прав на товар (паперові угоди). Ф'ючерсний контракт не може бути просто анульований, або ліквідований. Якщо він укладений, то може бути ліквідований шляхом здійснення протилежної угоди з рівною кількістю товару, із постачанням обумовленого товару в термін, передбачений контрактом. При термінових угодах покупець не розраховує одержати цінності, що він купляє,а продавець - передати продані ним цінності. Результатом таких угод є не передача реального товару, а сплата або одержання різниці між ціною контракту в день його здійснення і ціною в день виконання.
Укладаючи угоди на біржі, їхні учасники можуть переслідувати такі цілі: покупку реального товару; здійснення спекулятивних операцій; хеджування (страхування від можливої зміни цін).
Покупка і продаж реального товару. Ці угоди здійснюються виробниками з метою реалізації товарів що ними виробляються; споживачами - із метою забезпечення себе необхідними товарами, в основному сировиною для подальшої переробки; торговцями - із метою подальшого перепродажу товарів кінцевим споживачам.
Спекулятивні операції відбуваються на біржі з метою одержання прибутку від купівлі-продажу біржових контрактів у результаті різниці між ціною біржового контракту в день здійснення і ціною в день його виконання при сприятливому для однієї зі сторін (продавця чи покупця) зміні цін.
Операції хеджування. Ф'ючерсні угоди звичайно використовуються для страхування - хеджування від можливих втрат у випадку зміни ринкових цін при здійсненні угод на реальний товар. Принцип страхування тут побудований на тому, що якщо в угоді одна сторона втрачає як продавець реального товару, то вона виграє як покупець фьючерсів на ту ж кількість товару, і навпаки. Механізм хеджування побудований на тому, що зміна ринкових цін на ф’ючерси однакові по своїх розмірах і напрямку. Насправді ці ціни не завжди однакові, проте межі їхніх коливань приблизно ті самі.Різниця між ціною на контракт реального товару і ціною на ф'ючерсний контракт називається базисом.
Існують ще арбітражні угоди,що відбуваються з метою одержання прибутку за рахунок різниці в котуваннях на біржах у різних країнах.
Під опціонами розуміють особливий вид біржових угод з обмеженими в порівнянні зі звичайними ф'ючерсними операціями ризиком. Це договірне зобов'язання купити або продати визначений вид цінностей або фінансових прав по заздалегідь установленій ціні в межах узгодженого періоду. У обмін на одержання такого права покупець опціону сплачує його продавцю визначену суму ( премію ) . У минулому опціони називалися угодами з премією, привілеями,гарантіями від збитків, гарантіями від підвищення і від зниження цін.
На товарних біржах опціони можуть здійснюватися з товарами і ф'ючерсними контрактами.
По техніці здійснення розрізняють три основних типи опціону: опціон із правом покупки або на покупку,використовуваний при грі на підвищення; опціон із правом продажі або на продаж, застосовуваний торговцями, коли вони розраховують на зниження цін; і подвійний опціон, що подає собою комбінацію опціону на покупку і на продаж.
Подвійний опціон дозволяє його покупцю купити чи продати контракт або інший вид цінностей ( але не купити і продати одночасно ) по базисній ціні і тому використовується при надзвичайно хитливій кон'юнктурі ринку, коли важко вгадати наступний напрямок коливання цін. Торгівля подвійними опціонами ведеться тільки в Англії.
Опціон на покупку надає право, але не зобов'язує купити визначений ф'ючерсний контракт, товар або нетоварну цінність по даній ціні.
Опціон на продаж надає право, але не зобов'язує продати визначений ф'ючерсний контракт або цінність по даній ціні.
6. Товарні біржі світу.
Найважливіші центри міжнародної біржової діяльності зосереджені в США й Англії. Останнім часом зросла роль бірж Японії. На частку цих трьох країн припадає біля 98 % міжнародного біржового обороту.
Найбільші біржі США:Чікаго борд оф трейд, Чікаго меркентайл іксчейндж, Нью-Йоркська товарна біржа, Нью-Йоркська біржа бавовни, Нью-Йорк меркентайл іксчейндж, Нью-Йоркська біржа кави, какао і цукру.
Найбільші біржі Англії: Лондонська ф’ючерсна й опціонна біржа - ФОКС, Лондонська біржа металів, Лондонська міжнародна нафтова біржа Болтик фьючерз іксчейндж.
Найбільша біржа Японії: Токійська товарна біржа.
Біржі бувають універсальними і спеціалізованими. На універсальних біржах ведуться операції по широкому колу різнорідних товарів.
Універсальні біржі: Чікаго борд оф трейд, ФОКС, Токійська товарна біржа, Сянганська (Гонконгська) біржа і т.д.
Спеціалізовані (потоварна спеціалізація або по групах товарів) біржа: Нью-Йоркська товарна біржа (кольорові метали, цукор, кава, ін. товари), Лондонська біржа металів.
Вузькоспеціалізовані біржі:Канзас Сіті борд оф трейд (пшениця), Лондонська біржа вовни(мита вовна).
За принципом організації розрізняють два типи товарних бірж: біржі, що мають громадсько-правовий характер, і біржі, що мають приватно-правовий характер.
Біржі, що носять громадсько-правовий характер, знаходяться під спостереженням держави і створюються на основі закону про біржі. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець даного району, занесений у регістр і що має визначений розмір обороту. Такі біржі поширені у Франції, Бельгії, Голандії й інших країнах континентальної Європи.
До бірж, що мають приватно-правовий характер, відносяться англійські й американські біржі по зерну, бавовні, каучуку, кольоровим металам, тобто переважна частина бірж. На ці біржі відкритий доступ лише для вузького кола осіб, що входять у біржову корпорацію. Біржова корпорація звичайно являє собою акціонерну компанію з привселюдною звітністю й обмеженим числом членів. Зазначений у статуті біржі основний капітал ділиться на визначену кількість паїв, або, так званих, біржових сертифікатів. Кожний член повинен бути власником принаймні одного такого сертифіката, що надає право на здійснення угод у приміщенні біржі.
На біржах із громадсько-правовим характером організації котування цін здійснюють по єдиному курсі,що виробився на берлінській біржі.От суть цього виду котування. Протягом біржового дня угоди остаточно не оформляються. По закінченні біржового дня встановлюється курс рівноваги, по якому можуть бути виконані більшість угод; всі угоди оформляються по цьому єдиному курсі дня.
Єдиний біржовий курс забезпечує великий суспільний контроль над цінами і надійність угод. Тому що продавці і покупці в ході встановлення курсу можуть змінювати свої умови і тим самим брати участь у процесі котування. Цей курс гарантує учасників торгів від здійснення невдалих угод під впливом чуток, емоцій, а клієнтів від несумлінного поводження посередників.
На біржах із приватно-правовим характером організації застосовують котування по безупинному біржовому курсі . Це коли фіксується і відзначається в котуваннях кожна достатньо значна угода.
Опублікування безупинного курсу носить випадковий характер, тому що регламентований кінцем дня, а також дає можливість суб'єктивного регулювання цін, адже котування проводить котирувальна комісія, що не упустить можливості, щоб що-небудь виправити у свою користь.
7. Внутрішня структура біржі.
Основними внутрішніми документами, що регламентують діяльність біржі, виступають Статут біржі і Правила біржової торгівлі. У Статуті зазначені всі основні положення, що визначають внутрішню структуру біржі, взаємовідносини членів біржі й інших учасників торгів; організаційно-правову форму біржі.
Члени біржі - це фізичні і юридичні особи, що беруть участь у формуванні майна біржі (статутного фонду). Розрізняють дві категорії членів біржі: 1. повні члени - із правом на участь у біржових торгах у всіх секціях біржі і на визначене установчими документами біржі кількість голосів на Загальних зборах біржі і на загальних збори членів секцій біржі; 2. неповні члени - із правом на участь у біржових торгах у відповідній секції і на визначене установчими документами біржі кількість голосів на Загальних зборах членів біржі і загальному зборі членів секції біржі.
У деяких біржах існує інститут відвідувачів. Вони діляться на постійних і разових. Постійні відвідувачі вносять річну плату за вхід на біржу, разові - за кожні відвіини. Як правило, відвідувачі беруть участь у біржовій торгівлі з наявним товаром. Постійні відвідувачі можуть здійснювати біржове посередництво (відповідно до Правил біржі).
Керування біржею здійснюється на демократичних засадах: вищим органом є збори акціонерів (або учасників товариства). При нормальній роботі біржі збори проводяться один раз у рік і здійснюють свої функції у визначеній Статутом компетенції. Як правило, Загальні збори розглядають і підтверджують річні звіти, баланс, висновок Ревізійної комісії; аналізують діяльність виконавчого органу - Біржової ради (Ради директорів); вносять доповнення або зміни в установчі документи або Положення про Біржову раду; вирішують питання про дочірні підприємства (філії); обирають Біржову раду і Ревізійну комісію.
Керування біржею здійснюється як її членами, так і найманим персоналом. Вищим органом керівництва біржі є Рада директорів (керуючих), що обираються членами біржі. У його склад входять як члени біржі, так і декілька директорів – не членів біржі. Політика, правила і норми біржової торгівлі встановлюються Радою директорів і проводяться в життя комітетами , що складаються з членів біржі, призначуваних Радою директорів або що обираються біржею. Комітети відповідають перед Радою директорів. Члени комітетів працюють без відповідної оплати. Вони вносять рекомендації і допомагають Раді директорів., а також виконують конкретні обов'язки по функціонуванню біржі, покладені на них відповідно до правил регулювання. Найманий персонал біржі не має права на торгівлю або права голосу.Кількість персоналу і його обов'язки визначаються Радою директорів.Персонал виконує рішення і доручення Ради директорів і комітетів, а організаційна структура персоналу часто відповідає функціям різноманітних комітетів. Комітети біржі формуються по функціональному принципу.
Число комітетів не постійне і коливається від 8 до 40. Основними є такі 7 комітетів, що є практично на кожній біржі.
Комітет по прийому нових членів розглядає всі звертання про вступ у члени біржі.
Арбітражний комітет призначає арбітрів для врегулювання спорів між членами, а також у випадку звертання клієнтів-не членів при виникненні спорів між ними і членами біржі.
Комітет по діловій етиці виконує функцію жюрі засідателів по внутрішніх дисциплінарних питаннях біржі.
Спостережний комітет розглядає суперечки і виносить рішення по всіх дисциплінарних питаннях, що йому передає комітет по діловій етиці.
Контрольний комітет веде спостереження за діловою активністю на біржі, розміром відкритої позиції (числом укладених і неліквідованих на кінець дня біржових контрактів),як йде ліквідація контрактів із терміном поставки, що минає, за ходом постачання реального товару по біржових контрактах, концентрацією біржових контрактів у руках окремих фірм, щоб перешкоджати створенню штучного дефіциту товару на складах біржі і маніпуляції з цінами.
Комітет по нових товарах вивчає можливості торгівлі новими товарами на біржі.
Ринговый комітет спостерігає за процесом здійснення угод у приміщенні біржі.
Особливо треба відзначити котирувальну комісію.
Котирувальна комісія (котирувальний комітет) працює під головуванням одного зі своїх членів. На комісію покладена найважливіша задача - котування цін: фіксація й опублікування цін, що виявилися в результаті біржових операцій на даних біржових зборах. Біржові котування є важливим показником стана кон'юнктури ринку. Тому котування може стати і нерідко стає об'єктом фальсифікації як із боку членів котирувальної комісії, так і біржовиків, що вдаються для цього до здійснення фіктивних угод.
При кожній біржі є розрахункова палата або ліквідаційна каса, що реєструє всі термінові угоди, що укладаються на біржі,і здійснює безготівковий розрахунок між членами біржі.У деяких випадках розрахункові палати не входять до складу біржі,а лише є при ній, будучи самостійними товариствами.
Як приклад розглянемо внутрішню організаційну структуру американської біржі COMEX (Комекс).
Нью-Йоркська товарна біржа, Інк.(COMEX)
Нью-Йоркська товарна біржа, Інк (СОМЕХ) була утворена у 1933 р. при злитті чотирьох бірж, що вели торгівлю шкірами, шовком-сирцем, каучуком і металами. В даний час СОМЕХ торгує різноманітними металами, включаючи срібло, золото, мідь і алюміній, по ф'ючерсним котрактам.
Число членів - 772.
Керівний орган - Рада керуючих із 25 чоловік.
Посадові особи - голова, скарбник, віце-президенти (генеральний, по комісійній палаті,торгівлі,торговому залу).
Комітети - вступний ( по прийому членів), арбітражний, ревізорський, по діловій поведінці, розрахунковим зв'язкам, контролю, виконавчий, фінансовий, по торговому залу, оснащенню торгового залу, прибуткам, маркетингу, зв'язкам з громадськістю і її навчанням, по торгівлі металами (три), нової продукції, операційний, опціонний, по котируванню, наглядовий.
Штат - 165 чоловік (нечлены біржі).
8. Сучасний біржовий ринок. Деякі показники динаміки біржової торгівлі.
В даний час переважають ф'ючерсні біржі. Біржі реального товару збереглися лише в деяких країнах і мають незначні обороти. Вони є однієї з форм гуртової торгівлі товарами місцевого значення, ринки яких відрізняються низькою концентрацією виробництва, збуту і споживання, або створюються в країнах, що розвиваються, у спробі захистити національні інтереси при експорті найважливіших для цих країн товарів. Найбільш значні біржі реального товару діють зараз саме в країнах, що розвиваються, наприклад в Індії - по джутових виробах, у Індонезії - по каучуку і каві, у Малайзії - по олову. У окремі періоди при відсутності інших форм організації ринку, біржі реального товару можуть грати помітну роль.
Але вернемося до ф'ючерсної торгівлі. Ф'ючерсна торгівля - один із найбільш динамічних секторів світового господарства. Особливо швидкими темпами біржова торгівля росла в повоєнний час. Це знайшло відбиток у збільшенні числа біржових товарів, виникненню нових ф'ючерсних бірж. Проте найбільш яскраво розширення масштабів біржових операцій проявилося в рості середньорічних обсягів угод.
Таким чином, у незмінних цінах біржовий оборот із товарами збільшився майже в 12 разів, що по темпах росту значно перевершує більшість інших показників розвитку світової економіки ( торгівлі, виробництва, грошової емісії і т.п.).
Для біржової торгівлі товарами в повоєнні роки й особливо в останні два десятиліття було характерно посилення її концентрації по біржах, ф'ючерсним ринкам і країнам. Це знайшло відбиток у рості обсягу угод , що укладаються в середньому на одній біржі.
Посилення концентрації торгівлі по біржах і ф'ючерсних ринках було пов'язано з закриттям дрібних фірм, що призвело до абсолютного скорочення їхнього числа, незважаючи на постійні спроби створення нових. Однієї з основних причин цього скорочення явилася тенденція до утворення універсальних бірж, на яких торгівля ведеться відразу декількома різнорідними товарами .
Крім зосередження біржової торгівлі товарами по біржах і ф'ючерсних ринках істотно зросла її концентрація по країнах, тому що, як і будь-яка інша сфера світових господарських зв'язків, біржова торгівля відбиває суперництво головних розвитих країн.
Приведені вище цифри демонструють відому асинхронність, нерівномірність розвитку біржової торгівлі в головних її центрах. Це було пов'язано як із розходженнями в наборі товарів, що складають предмет біржової торгівлі в цих країнах, так і з довгостроковою орієнтацією переважно на внутрішні ринки, а не на світовий.
На динаміку біржової торгівлі в цілому й окремих товарах зокрема, а також на її структурні зміни важливий вплив роблять такі чинники, як стан ринкової економіки й особливо валютно-фінансової системи, державне втручання, фази циклу, зсуви в монополізації ринків і формах здійснення торгівлі реальним товаром, положення на кожному конкретному товарному ринку, науково-технічний прогрес, ступінь товарності виробництва,тенденції в торгівлі сировиною,напівфабрикатами, використання замінників, міжнародні товарні угоди, удосконалювання техніки біржової торгівлі, поява нових видів товарів і т.д.
Отже, ми ознайомилися в самих загальних рисах із діяльність товарних бірж, із їхньою розмаїтістю, із їхньою роллю в сучасній економіці.
Введення.
За роки Радянської влади багато інститутів і механізми ринкової економіки пішли з життя Росії, і тільки тепер, у період політичної нестабільності й економічної розрухи, властивих усякої хвороби росту товариства, вони повертаються у свідомість людей. Серед цих заснувань до нас повертається і біржа. Не бачилися ми з двадцятих років, коли після НЭПа всі біржі розігнали. З тих пір біржа змінилася, але не настільки , щоб її не дізнатися, змінилася, але не багато в чому. Всі функції, що вона виконувала тоді, вона виконує і зараз із завидною сталістю.Придивимося ж попристальней до нашої давней знайомого.
У підручнику Макконнелла біржа згадується "який високорозвинений ринок, на якому покупці і продавці ... акцій, облігацій і сільськогосподарської продукції з усього світу встановлюють контакт один з одним ". Біржа є чисто конкурентний ринок, тобто такий механізм, на якому можна спостерігати дію ринку і його законів. При розробці капіталістичної ідеології Макконнелл одним із 6 принципів і інститутів спирається на приклад функціонування біржі. Система цін або ринкової системи найбільше опукло виявляє себе саме тут, на біржі. Коли б не це приклада , цієї принцип загубив би велику частину своєї переконливості.
Біржа в класичному розумінні це: 1) місце, де регулярно в одне і теж час проводять торги по визначених товарах; 2) об'єднання торговців і біржових посередників, що спільно оплачують витрати по організації торгів, установлюють правила торгівлі, визначають санкції за їхнє порушення; абсолютна більшість бірж - це не прибуткові організації, члени біржі одержують вигоду не від її функціонування, а від своєї участі в торгах.
Розвиток бірж йшло разом із розвитком національних економік європейських держав. У числі своїх предків біржа може відшукати торгові площі, вуличні ринки, міські торгові ряди, базари ( ми до цього зараз повернулися ), множина ярмарків , який, до речі сказати, так багата була Росія. В міру розвитку економічних відносин з'явилася необхідність упорядочить, організувати на постійно чинній основі ринкові механізми, укладені в добиржевых формах економічних відносин.
Висновок.
Росія зараз знаходиться у важкій економічній ситуації. Багато вчених і політичних діячів, як закордонні ,так і рідні, наперебой пропонують програми по виході з кризи. Величезні науково-дослідні апарати світу б'ються над планами оздоровлення економіки Росії. Рекомендації дають з економічної точки зору бездоганні, своєї логікою і переконливістю спорящие з "Капіталом" Маркса. Але ,на мій погляд, жодна з цих програм не застосовна до сучасних реалій Росії. Тому що створення (а також відновлення) економіки є творчий акт, що з'єднує в собі множина людських зусиль і сверхусилий, спрямованих до однієї загальної цілі. Однієї програми, однієї конституції мало. Треба щоб весь народ, по можливості кожна людина, вносив свою лепту. А всякого роду запозичення не допоможуть, як би гарні вони не були. Більш того, запозичення в області теорій, у плані інтелектуальному, шкідливі, тому що вони чужі, далекі нашій країні, вироблені досвідом інших народів і для них одних корисні й ефективні. Так що варто виявляти особливу пильність при спробах переносу дійсності.
Але в області технічної й організаційно-технічної перенятие досвіду просто необхідно, життєво важливо. І це ми робити вміємо, що показує вся історія Росії. Адже російський етнос (народ) усе ж моложе на декілька сторіч західноєвропейські этносы. Це причина і постійна погоня за Заходом, і комплексів схиляння перед західною культурою, і постійної експлуатації наших "юнацьких" політичних устремлінь політично досвідченим Заходом із метою не зовсім наших.
Біржа я відношу саме до організаційно-технічної області людської культури. Запозичення в цій області (якщо вони робиться з розумом; від протилежного , на жаль, ніхто не застрахований) корисні. Так що необхідно уважно вивчати досвід західної біржової торгівлі, а також наш власний донэповский досвід , упроваджувати ці знання в життя. Тільки не треба стискувати економічну творчість людей науковими штампами і підганяти результати під чужі зразки.
Роль біржової торгівлі у світовій економіці й у народних господарствах окремих країн не можна переоцінити. Деякі західні економісти вважають виникнення сучасної товарної біржі,не якого ринку, що здійснює збут товарів, а якого фінансового інституту, що полегшує ведення торгівлі й удешевляют її, дорівнює за значенням промислової революції кінця XVIII сторіччя, і бачать у ній організуючу і планувальну силу, спроможну додати динамізм всій економіці.
Наша економіка вже дозріла для інтеграції у світову біржову торгівлю, і для розвитку ринкових механізмів усередині країни. Засоби й енергія для цього є. Залишається тільки перекласти все це з області потенційно можливого в область реально здійсненого.
Життєві сили Росії далеко не иссякли (разом ми дозволяємо собі зайву політичну активність аж до перестрілок). Слідом за кризами приходять підйоми. Тому, обогатив розум знанням досвіду інших країн, утвердившись у впевненості у свої сили, можна вступати на шлях практичної діяльності з вірою у великій економічній майбутній Росії.
Література
1. Біржовий портфель ( Книга біржовика, Книга біржового комерсанта, Книга брокера)/ Отв. ред. Рубин Ю.Б.,Солдаткин В.И. - М.: "СОМИНТЕК",1992.
2. Гумилев Л.Н. Этногенез і біосфера Землі. 3-е изд., стереотипне.-Л.: Гидрометеоиздат,1990.
3. Маневич В. Функции товарної біржі й основні напрямки біржової політики в умовах переходу до ринку. Питання економіки.1991.Т 10.
4. Яковлев А.А. ДО становлення радянських товарних бірж. Економічні науки. 1991.Т 11.
5. Герчикова И. Международные товарні біржі.Питання економіки.1991.Т 7.