2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)
УДК 336.71:330.34
О.Є. Чорна, А.В. Атаманцева
КАПІТАЛІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИЯК МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ТЕМПІВЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ
У статті досліджено сучасний стан та динаміку капіталізації комерційних банківУкраїни. Розглянуто вплив присутності іноземних банків на конкурентоспроможністьвітчизняних банків. Проаналізовані шляхи та необхідність зростання капіталізації ко-мерційних банків в умовах фінансово-економічної кризи.
В статье исследовано современное состояние и динамику капитализации ком-мерческих банков Украины. Рассмотрено влияние присутствия иностранных банковна конкурентоспособность отечественных банков. Проанализированы пути и необ-ходимость увеличения капитализации коммерческих банков в условиях финансово-экономического кризиса.
The current situation and the capitalization evolution of commercial banks in Ukraineare investigated in the article. The influence of the foreign banks presence to the competi-tiveness of the domestic banks is observed. The ways and the necessity of commercial bankscapitalization growth in the circumstances of depression are analyzed.
капіталізація банку, адекватність регулятивного капіталу, іноземний капітал, вну-трішній валовий продукт, банківська система
Головним завданням сьогодення є відновлення стабільної економіч-ної ситуації в Україні. Успішність виконання цього завдання залежить відрозвитку банківської системи та кожного банку зокрема. Одним із важ-ливих факторів, які забезпечують можливість нашої банківської систе-ми здійснювати значний позитивний вплив на економіку, розширюватибанківські послуги, не допускаючи при цьому значних ризиків і відповід-но зберігаючи надійність системи, є капіталізація. Тобто здатність вирі-шення цих завдань залежить передусім від механізмів управління банків-ським капіталом, який є одним із найважливіших показників банківськоїдіяльності, що характеризує фінансову платоспроможність банків, ліквід-ність, та формує можливості подальшого розвитку. Сьогодні питання за-лучення та підтримки достатнього обсягу капіталу є основною вимогоюдо вітчизняної банківської системи. Що зумовлює актуальність цього пи-тання, оскільки в міжнародному аспекті високий рівень капіталізації бан-ківської системи є ознакою стабільності в державі.
Тема формування банківського капіталу інтенсивно досліджуєтьсяяк вітчизняними науковцями, так і іноземними. Проблеми управліннявласним капіталом комерційних банків розглядаються в працях П. Роу-за, Дж. Сілкі. Дослідження вітчизняних особливостей управління капіта-лом комерційних банків наведені в роботах 3. Васильченко, А. Вожжо-ва, О. Дзюблюка, О. Кириченка, О. Лаврушина, А. Мороза, Л. Примост-ки та інших.
Незважаючи на значну кількість наукових праць, які тією чи іншоюмірою пов'язані з проблемами управління банківським капіталом, зали-шається низка невирішених завдань саме щодо збільшення капіталізаціїбанківських установ. 3 огляду на це метою цього дослідження є визна-
© О.Є. Чорна, А.В. Атаманцева, 2010
235
ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)
чення впливу обсягу капіталу комерційних банків на розвиток банків-ської системи України та економіки країни в цілому.
Мета дослідження визначила постановку таких теоретичних та прак-тичних завдань:
визначити поняття капіталізації банку, проаналізувати значеннядостатності і відповідності власного капіталу темпам розвитку активівбанку та адекватному розвитку економіки;
проаналізувати динаміку приросту власного капіталу відносноприросту загальних активів українських банків за період з 01.01.2002 по01.01.2010 рр.;
оцінити динаміку відношення сукупного власного капіталу та ак-тивів усіх банків до валового внутрішнього продукту за період з 01.01.2002по 01.01.2009 рр.;
дослідити присутність іноземних банків у банківській системіУкраїни та їх вплив на конкурентоспроможність вітчизняних банків;
запропонувати шляхи зростання рівня капіталізації українськихбанків.
На сучасному етапі під капіталізацією банку нерідко розуміють роз-мір статутного капіталу або ліцензійні вимоги щодо нього. Часто оперу-ють поняттям «капіталізація», розуміючи під ним власні кошти чи влас-ний капітал банків та його достатність для покриття прийнятих ризиків.Цей термін широко використовується у міжнародній практиці, зокрема уБазельських документах щодо нагляду [4].
Одним із важливих напрямів управління діяльністю банків є оцін-ка достатності і відповідності власного капіталу темпам розвитку ак-тивів банку та адекватному розвитку економіки. Адже ефективністьроботи в банку і його стійкість значною мірою залежать від розмірівйого капіталу. Неправильна оцінка реального розміру капіталу можепризвести до негативних наслідків у діяльності банку. З одного боку,необгрунтоване завищення розміру капіталу призводить до викрив-лення інформації і вводить в оману не лише органи контролю, а йвкладників, акціонерів, інвесторів, що може завдати значних втрат. Зіншого боку, неправильне визначення розміру банківського капіталудо його штучного заниження дає зворотний ефект — звужується діа-пазон активних операцій.
З метою запобігання надмірному перекладанню банком кредит-ного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку Національний банк України встановив норматив адек-ватності регулятивного капіталу [2].
Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), який ще нази-вають платоспроможністю, відображає здатність банку своєчасно і в пов-ному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають ізторговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чимвище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим біль-ша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки:чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її прийма-ють на себе кредитори (вкладники) банку.
Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не мен-шим ніж 8%, починаючи з 01.03.2004 — не меншим ніж 10%.
236
|
ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8) Для розуміння процесів, які очікуються у сфері капіталізації банків-ського сектора України, важливо проаналізувати найістотніші зрушенняв нинішньому розвитку банківського бізнесу (див. табл. 1). Якщо розглядати динаміку показників в номінальному вираженні, тощорічний приріст загальних активів українських банків за період з 2002по 2008 р. в середньому склав 53,1%, а приріст власного капіталу бан-ків — 48,35%. За 2009 р. приріст загальних активів склав 1,71%, а приріствласного капіталу — 0,42%. Таблиця 1 Основні показники діяльності банків України за період з 01.01.2002 по 01.01.2010 року1 Показники | 01.01.02 | 01.01.03 | 01.01.04 | 01.01.05 | 01.01.06 | 01.01.07 | 01.01.08 | 01.01.09 | 01.01.10 |
| Загальніактиви,млн грн | 50 785 | 67 774 | 105 539 | 141 497 | 223 024 | 353 086 | 619 004 | 973 332 | 989 941 |
| Темп приросту, % | 33,45 | 55,72 | 34,07 | 57,62 | 58,32 | 75,31 | 57,24 | 1,71 | - |
| Чисті активи,млн грн | 47 591 | 63 896 | 100 234 | 134 348 | 213 878 | 340 179 | 599 396 | 926 086 | 879 209 |
| Темп приросту, % | 34,26 | 56,87 | 34,03 | 59,20 | 59,05 | 76,20 | 54,50 | -5,06 | - |
| Власнийкапітал,млн грн. | 7 915 | 9 983 | 12 882 | 18 421 | 25 451 | 42 566 | 69 578 | 119 263 | 119 765 |
| Темп приросту, % | 26,13 | 29,04 | 43,00 | 38,16 | 67,25 | 63,46 | 71,41 | 0,42 | - |
| у тому числі:сплаченийзареєстро-ванийстатутнийкапітал,млн грн | 4 575 | 6 003 | 8 116 | 11 648 | 16 144 | 26 266 | 42 873 | 82 454 | 112 550 |
| Адекватністьрегулятивногокапіталу(Н2), % | 20,69 | 18,01 | 15,11 | 16,81 | 14,95 | 14,19 | 13,92 | 14,01 | 18,28 |
| НормативН2, % | 8 | 8 | 8 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 |
Розраховано автором на підставі статистичних даних НБУ [5
Тому не можна погодитися з твердженням деяких економістів, щокапіталізація вітчизняної банківської системи адекватна умовам нашоїекономіки. Окрім цього, для забезпечення конкурентоспроможності істійкості банківської системи темпи зростання власного капіталу маютьбути як мінімум вищі від темпів зростання активів. Однак згідно з роз-рахунками темп приросту загальних активів більший за темпи прирос-ту власного капіталу українських банків в середньому за період з 2002 по2009 р.
237
ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)
В умовах, коли темпи зростання капіталу істотно відстають від тем-пів збільшення активів, особливого значення набуває проблема капіта-лізації банківської системи. При збереженні цієї тенденції виникає про-блема виконання банками нормативу адекватності капіталу, а відповідно— і загроза порушення стійкості та ефективності функціонування банків-ської системи. За період з 2002 по 2010 р. показник адекватності регуля-тивного капіталу зменшився з 20,69% у 2002 р. до 14,01% у 2009 р. Зрос-тання показника адекватності регулятивного капіталу до 18,28% за період2009 р. не можна розглядати як позитивну динаміку, оскільки зростанняпоказника було зумовлене падінням темпу зростання обсягів загальнихактивів та обсягів чистих активів українських банків.
У результаті цього в недалекому майбутньому банківська системаможе потрапити до «пастки» швидкого зростання — недостатній рівенькапіталізації почне обмежувати обсяги кредитування. Оскільки близько70% доходів комерційних банків припадає саме на позичкову діяльність,то зменшення її масштабів за таких обставин є прямою загрозою стабіль-ності усієї банківської системи [7].
Безумовно, в українських банків ще є певний запас міцності для про-ведення такої політики, оскільки критичним може бути зниження показ-ника Н2 до 11% (за міжнародними управлінськими принципами 1% маєбути у запасі банків при нормативі 10%). Однак не можна забувати, щоризики за певних обставин, наприклад, у випадку погіршення макроеко-номічної ситуації, можуть зростати швидко, і тоді незначний запас міц-ності за критерієм капіталу, який є в наявності, може швидко зникнути.
На макрорівні ступінь капіталізації банківської системи розглядаєть-ся як відношення сукупного власного капіталу банків до валового вну-трішнього продукту. Однак у деяких випадках як показник капіталізаціїбанківського сектора та значимості банків для економіки розглядаєть-ся відношення сукупної суми активів банків до ВВП (у даному випадкуцей критерій характеризує рівень ресурсомісткості банківської системи,оскільки активи = зобов'язання + власний капітал) (див. табл. 2).
Упродовж періоду, який аналізується, спостерігається перевищеннятемпів зростання власного капіталу вітчизняних банків порівняно з тем-пами зростання ВВП (див. рис. 1).
Дані табл. 2 свідчать також про стійку тенденцію до збільшення част-ки власного капіталу банків України у ВВП: якщо на початок 2002 р. до-сліджуваний показник не досягав 4%, то за станом на 1 січня 2009 р. пи-тома вага власного капіталу у ВВП зросла на 8,68% і становить 12,56%.Є підстави говорити про позитивні тенденції динаміки цього показни-ка. Проте якщо ми порівняємо показник частки власного капіталу бан-ків у ВВП з аналогічними показниками багатьох інших країн, то він ви-явиться невисоким. Так, наприклад, у Росії зазначений критерій стано-вить 37,2%, у країнах Центральної Європи — понад 40%.
Зростання ВВП у країні веде і до підвищення рівня розвиткубанківської системи. Приріст капіталу банківської системи — це пер-ший системоутворюючий показник, від величини якого при наяв-ній стабільній системі залежать усі інші банківські нормативи. Цеозначає, що відношення банківського капіталу до ВВП має стабіль-но зростати.
238
|
Рис. 1. Динаміка власного капіталу та чистих активів банківської системи Українипорівняно з ВВП (за період 01.01.02-01.01.09 рр.) Головним показником потужності банківської системи та значимостібанків для економіки є відношення активів усіх банків до ВВП країни. Заперіод, який аналізується, цей показник зріс з 23,31% до 97,50%, тоді яку США цей показник перебуває на рівні 350 %, у Німеччині — приблизно200 %, у Великобританії — 130 %, а в Східній Європі — 80 — 90 %. Відтак,цілком закономірними видаються ті обмеження, яких зазнають можли-вості функціонування вітчизняних банківських установ з точки зору за-безпечення економіки необхідним обсягом фінансових ресурсів [3]. Отже, наші банківські можливості нині порівняно незначні. Із таки-ми силами досягти серйозного піднесення неможливо. І ще один важливий аспект проблеми — занадто низька капіталіза-ція вітчизняних банків може призвести до того, що вони виявляться не-конкурентоспроможними порівняно з іноземними грошово-кредитними ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8) Таблиця 2 Частки сукупного власного капіталу та сукупної суми чистих активів банків України уВВП за період із 01.01.2002 по 01.01.2009 роки2 | (N | on | 04 | 05 | 06 | 07 | 08 | 09 |
| Показники | О | о | о | о | о | о | о | о |
| О | 01 | 01 | 01 | 01 | 01 | 01 | 01 | |
| ВВП, млн грн | 204 190 | 225 810 | 267 344 | 345 113 | 441 452 | 544 153 | 720 731 | 949 864 |
| Темп приросту, % | 10,59 | 18,39 | 29,09 | 27,92 | 23,26 | 32,45 | 31,79 | |
| Частка | ||||||||
| власногокапіталу | 3,88 | 4,42 | 4,82 | 5,34 | 5,77 | 7,82 | 9,65 | 12,56 |
| у ВВП, % | ||||||||
| Частка чистих | ||||||||
| активів | 23,31 | 28,30 | 37,49 | 38,93 | 48,45 | 62,52 | 83,17 | 97,50 |
| у ВВП, % |
|
Розраховано автором на підставі статистичних даних Державного комітету ста-тистики України та НБУ [5, 6] 1 000000900 ОООsooooo"00 ООО600 000500000-100000300000200000100000о ВВП yf | |
| ■Вллсщпікяпіттіл комерції и к бпнив, | ^У |
| - Чисті активи ко мер цінні к б пни в | / |
| млн грн —- | |
|
g: 0in;">
01.01.02 01.01.03 01.01.04 01.01.05 01 01.06 01.01.07 01.01.0S 01.01.09 239 ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8) установами. А частка останніх у банківській системі постійно збільшуєть-ся. Так, за станом на 01.01.09 р. питома вага іноземного капіталу в бан-ківській системі України уже становила 26,77 % (це — 53 банки; із них 17зі 100% іноземним капіталом) (див. табл. 3). Таблиця 3 Показники розвитку банківських установ з іноземним капіталомза період із 01.01.2002 по 01.01.2010 роки3 Показники | <Nр о | mр р | рр | 5 рр | 6 рр | 7 рр | 8 рр | 9 рр | 0 р |
| 01 | 01 | 01 | 01 | 01 | 01 | 01 | 01 | 01 | |
| Кількість | |||||||||
| зареєстрованихбанків | 189 | 182 | 179 | 181 | 186 | 193 | 198 | 198 | 198 |
| Кількістьдіючих банків | 152 | 157 | 158 | 160 | 165 | 170 | 175 | 184 | 185 |
| Кількість банків | |||||||||
| з іноземним | 21 | 20 | 19 | 19 | 23 | 35 | 47 | 53 | 50 |
| капіталом | |||||||||
| Частка банків | |||||||||
| з іноземним | |||||||||
| капіталому загальній | 11,11 | 10,99 | 10,61 | 10,50 | 12,37 | 18,13 | 23,74 | 26,77 | 25,25 |
| кількості | |||||||||
| банків, % | |||||||||
| Кількість | |||||||||
| банків зі 100%іноземним | 6 | 7 | 7 | 7 | 9 | 13 | 17 | 17 | 18 |
| капіталом | |||||||||
| Частка банків зі | |||||||||
| 100% іноземним | |||||||||
| капіталому загальній | 3,17 | 3,85 | 3,91 | 3,87 | 4,84 | 6,74 | 8,59 | 8,59 | 9,09 |
| кількості | |||||||||
| банків, % |
3Розраховано автором на підставі статистичних даних НБУ [5]
Як свідчать дані табл. 3, спостерігається значна зацікавленість іно-земних банків українською банківською системою. І якщо раніше іно-земні інвестори намагалися в основному створювати в Україні банки за-ново, то зараз у більшості випадків практикується купівля акцій, частокабо ж банків у цілому. Після цього, як правило, спостерігається збіль-шення капіталу і розширення діяльності придбаних банківських установ.Усе це свідчить про те, що довіра до наших банків значно зросла. Це по-зитивно вплинуло на розвиток економіки.
З одного боку, прихід іноземного капіталу у вітчизняну банківськусистему означає додаткові ресурси для активних операцій, кредитування
240
ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)
нашої економіки і громадян. Важливо, що з надходженням іноземнихінвестицій до нас приходить і зарубіжний передовий досвід роботи тауправління банками, ведення банківського бізнесу, нові банківські тех-нології, автоматизація банківських процесів.
Але, з іншого боку, виникає і небезпека: маючи сприятливіші стар-тові умови, передусім у сфері капіталізації, іноземні банки можуть ви-тіснити з ринку українські. І якщо не буде вжито кардинальних заходівщодо підтримки своєї банківської системи, то це загрожуватиме еконо-мічній незалежності України та незалежності національної банківськоїсистеми.
Тому має бути економічна межа оптимального впливу зарубіжного ка-піталу на вітчизняні банки. Приблизні розрахунки свідчать, що цей рівеньстановить 20—25%. Подальше збільшення викликає занепокоєння, оскіль-ки загрожує самостійності банківської системи. Вітчизняні банки поступо-во витіснятимуться іноземним капіталом зі сфери кредитування великихпідприємств, передусім у сировинних галузях, що дуже небезпечно.
Для запобігання такому процесу українські банки мають підвищува-ти свій рівень капіталізації, що є основним фактором посилення конку-рентоспроможності.
В умовах, у яких нині опинилася банківська система України, най-оптимальнішими шляхами зростання рівня капіталізації банків є збіль-шення показника адекватності капіталу через консолідацію банківськоїсистеми України (консорціумне кредитування, створення банківськихоб'єднань, злиття банків, їх реорганізація). Це дало б можливість під-вищити стійкість і стабільність усієї банківської системи. Проте це не-можливо здійснити без впровадження відповідних заходів НБУ та вдо-сконалення нормативної бази, яка б визначала процедуру консолідаціїбанків. Звичайно, крім об'єктивних причин, що заважають процесу кон-солідації банків, є і суб'єктивні, зокрема — небажання головних акціо-нерів зливатися з іншими банками. Виходом із цієї ситуації може бутистворення банківських об'єднань на зразок фінансових та банківськиххолдингових груп, банківських корпорацій. Вони зберігають право влас-ності і управління, а також пропорційного розподілу прибутку. З іншогобоку, консолідація банківської системи не вплине на рівень конкуренції,адже процентна політика комерційних банків майже повністю залежитьвід політики НБУ.
Проведений аналіз свідчить, що рівень капіталу в банківській сис-темі України на сьогоднішній день є недостатнім для забезпечення ста-більного функціонування і розвитку банків, а також належного покрит-тя ризиків банківської діяльності, що істотно обмежує можливості бан-ків розширювати асортимент своїх продуктів і послуг для підприємств танаселення, спричинюючи високу вартість ведення банківського бізнесу.Нестійкий характер розвитку економіки, пов'язаний із високим ризикомвтрати банківських доходів, а також висока інфляція, яка, збільшуючиномінальну вартість активів і пасивів банку, водночас зменшує реальнувартість його капіталу, об'єктивно зумовлюють потребу реалізації заходівіз збільшення рівня капіталізації. Крім того, відставання темпів зростан-ня капіталів комерційних банків від їхніх активів поступово перетворю-ється на стійку тенденцію.
241
ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2010. № 1 (8)
Список використаної літератури
Дзоблюк О.К. Проблеми підвищення рівня капіталізації банківУкраїни в період ринкової трансформації економіки / О.К. Дзоблюк //Вісник ТНЕУ. - 2007. - № 2. - С. 7-19.
Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні,затв. Постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368.
Конопатська Л.В. Основні напрями підвищення рівня капіталіза-ції банківської системи України / Л.В. Конопатська // Фінанси, облік,аудит. Збірник наукових праць. - 2008. - С. 52-59.
Кротюк В.С. Базель ІІ: нова концептуальна редакція Базельськоїугоди про капітал / В.С. Кротюк, О.О. Куценко // Вісник нац. банкуУкраїни. - 2006. - № 3. - С. 2-5.
Основні показники діяльності банків України // Вісник НБУ. -2010. - № 1. - С. 69.
Офіційний сайт Державного комітету статистики України. Опера-тивна статистична інформація. http: // www.ukrstat.gov.ua/
Сизоненко В.П. Капіталізація як провідна компонента підви-щення конкурентоспроможності банківської системи / В.П. Сизоненко,С.А. Циганов // Банківська справа. - 2008. - № 6. - С. 3-14.
Отримано 2.02.2010.
242