Застосування електронних таблиць в діяльності менеджера.
Можливості застосування електронних таблиць.
Сьогодні особливо актуальними стали прикладні засоби управління організацією, призначені для аналізу результатів діяльності, управлінського обліку, фінансового планування і формування. На початку широкомасштабного залучення прикладних програмних засобів пройшла автоматизація бухгалтерського обліку та підготовки звітності. Це обумовлювалось специфікою бухгалтерського обліку, коли не враховувалась необхідність проведення поглибленого фінансового і економічного аналізу, побудови довготермінових прогнозів. Крім того ж не був сформований прошарок власників організацій, зацікавлених у внутрішній, управлінській складовій обліку. Сьогодні ситуація кардинально змінюється.
Один із існуючих підходів до виконання фінансового і економічного аналізу полягає в тому, що розробники пропонують, як програмний продукт, комплекс взаємопов’язаних і відлагоджених документів електронних таблиць. Такий підхід забезпечує велику гнучкість, але достатньо складний для користувача, мало знайомого з методикою обробки інформації та без серйозних навиків роботи з електронними таблицями.
Цікаву думку на рахунок пропонованих окремих продуктів налагоджених електронних таблиць висловили спеціалісти з Інституту економічних проблем перехідного періоду. На їхню думку, якщо аналітик в сфері менеджменту (наприклад, фінансів) володіє навиками роботи з електронними таблицями, тоді йому ніхто для налагодження не потрібний, оскільки він, як правило, користується власною методикою і довіряє власноручно побудованим розрахункам. Хоча в реальному житті спеціалістів такого класу небагато і будь-яка допомога у вигляді методик і налагодження, на наш погляд, дуже корисна.
Електронні таблиці як сегмент типового програмного забезпечення.
Складність використання електронних таблиць пов’язана з проблемою стикування. Вхідні дані для електронних таблиць, як правило, або зберігаються в базі даних, або отримуються в результаті роботи іншої програми., Для того щоб автоматично занести їх в потрібні комірки таблиці, потрібно провести достатньо складні маніпуляції, такі як побудова запитів і т.д. Більшість користувачів бухгалтерських систем, як правило, не мають ні часу, ні можливості займатися цими проблемами.
Таким чином виникає парадокс: облікові дані є, але вони не використовуються в аналізі. Через трудомісткість відповідних процедур користувачі вимушені обмежуватися мінімальним набором аналітичних “зрізів“ даних. Напрошується закономірний висновок - добре було б ув’язати аналітичну систему з бухгалтерською, плановою, торговою та іншими інформаційними системами. Функціонуючи в єдиному комплексі, вони принесуть більший економічний ефект.
На закінчення мож
· По-перше, обробка інформації системою керування базами даних стане досить корисною, коли необхідна інформація вже не буде поміщатися в вашу електронну таблицю або її обробка стане занадто складною. Крім того супровід та ведення бази даних є менш трудомісткими, ніж ведення електронної таблиці. Якщо, наприклад, доводиться значно частіше вносити зміни в електронну таблицю, ніж роздруковувати інформацію, то всі переваги електронних таблиць нівелюються у порівнянні з їх недоліками.
· По-друге, специфічна, але часто виникаюча потреба при поштовому розсиланні документів - друк етикеток або адрес на конвертах найзручніше виконувати за допомогою системи керування базами даних.
· По-третє, система керування базами даних дозволяє створювати прикладні програми різноманітного призначення, в той час як можливості електронних таблиць дещо обмежені.
Перевагою електронних таблиць є широкий набір спеціальних функцій, які надають широкі можливості для обробки даних. Це, зокрема, фінансові функції, статистичні функції. Крім того, незаперечною перевагою електронних таблиць є їх потужні можливості для розв’язку задач оптимізації
Список літератури.
1. Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред. Г.А.Титоренко - М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, - 336 с.
2. Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.
3. Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.
4. Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
5. Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М. Мир 1997.
6. Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.
7. Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - М.: Наука, 1988.
8. Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1986. –312 с.
9. Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
10.Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. - М.: Финансы и статистика, 1991.
11.Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. - В 2-х кн. - М.: Энергоатомиздат, 1994.
12.Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. - М.: Финансы и статистика, 1988.