Економічне значення туризму

Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язано з впливом туризму на економіку окремої країни. У економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:

1. Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпечення зайнятості

2. Міжнародний туризм розширює внески в платіжний баланс і ВНП країни.

3. Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, обслуговуючі сфери туризму.

4. З зростанням зайнятості в сфері туризму ростуть прибутки населення і підвищується рівень добробуту нації.

Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури країни і мирних процесів. Таким чином міжнародний туризм потрібно розглядати разом з економічними відносинами окремих країн.

Міжнародний туризм входить до трьох найбільших галузей, поступаючись нафтодобувної промисловості і автомобілебудуванню, питома вага яких в світовому експорті 11% і 8,6% відповідно. У 1991 році сумарний прибуток країн світу від міжнародного туризму становив 7% від загального обсягу світового експорту і 3% від світового експорту послуг. Прибутки від туризму в світі в 1998 р. становили понад 445 млрд. дол., чисельність туристів дорівнювала 625 млн. осіб. Найбільші прибутки отримали: США – 75 млд. дол; Франція – 27,9; Італія – 30, Іспанія – 28, Велика Британія – 19,9, ФРН – 19 млрд. дол.

Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятості населення, розширення міжособистих контактів зростає.

Міжнародний туризм в світі надто не рівномірний, що пояснюється насамперед різними рівнями соціально-економічного розвитку окремих країн і регіонів.

В ряді країн туризм став крупною самостійною галуззю господарства, що займає провідне місце в економіці. Це пояснюється тим, що сучасна індустрія туризму пропонує широкий спектр послуг для туристів під час закордонних подорожей. Це перш за все, послуги:

1) доставка туристів у країну і перевезення туристів по країні відвідування (транспорт);

2) розміщення туристів (готелі, мотелі кемпінги і т.д.);

3) забезпечення туристів харчуванням (ресторани, кафе, бари і т.д.);

4) реклама туристського продукту;

5) збут туристського продукту - це послуги туристичних агентств (розробка маршрутів подорожі, бронювання місць на транспорті й у готелях);

6) задоволення культурних потреб туристів (відвідування визначних пам’яток, музеїв і виставок і т.д.);

7) задоволення ділових і наукових інтересів туристів (участь у наукових конференціях, різних нарадах);

8) торгових підприємств, як загального, так і спеціального призначення (продаж сувенірів, буклетів, листівок, путівників, предметів туристичного спорядження); <

9) контрольно-адміністративних органів (оформлення документів, прикордонний, митний контроль);

10) служб охорони природи, пам'ятників, музеїв;

11) інформаційних служб для туристів;

12) забезпеченню туристів засобами зв'язку (пошта, телеграф, телефон, факс);

13) засобів інформації (телебачення, газети, журнали);

14) державних туристських органів;

15) іноземних юридичних осіб і суспільних туристських організацій;

16) страхових компаній;

17) задоволення потреб у розвагах (казино, атракціони, нічні клуби і т.д.).

Для індустрії туризму характерні особливі специфічні властивості:

а) ресурсна орієнтація в розміщенні туристських підприємств;

б) сезонний цикл у виробництві туристських послуг;

в) високі вимоги до рівня розвитку соціальної інфраструктури інформаційних мереж.

Індустрія туризму виконує важливу функцію в розвитку господарського комплексу і економіки країни, тому що:

1. збільшує місцеві доходи;

2. створює нові робочі місця;

3. сприяє розвитку галузей, орієнтованих на виробництво туристських послуг;

4. розвиває соціальну і виробничу інфраструктуру в туристських центрах;

5. збільшує валютні надходження в бюджет країни.

Туризм є одним з небагатьох видів бізнесу, що найбільш динамічно розвиваються . Інтерес підприємців до туризму можна пояснити рядом факторів:

· для того, щоб почати займатися туристським бізнесом, не потрібно великих фінансових вкладень;

· на туристському ринку, незважаючи на конкуренцію, можуть успішно взаємодіяти як великі, так середні і малі компанії і фірми;

· туристський бізнес дозволяє швидко обертати капітал.

Найбільший розвиток міжнародний туризм отримав в західноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70% світового туристичного ринку і біля 60% валютних надходжень. Приблизно 20% доводиться на Америку, менше за 10% - на Азію, Африку і Австралію разом взяті.

Всесвітня організація по туризму в своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Нідерланди, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що в основному приймають туристів (Австралія, Греція, Єгипет, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія).

Для досягнення позитивного балансу між грошима, що ввозяться в країну (в’їздний туризм) і вивозяться з країни (виїзний туризм) потрібно особливу увагу приділити залученню зарубіжних туристів, щоб як можна більше грошей в країну ввозилось і тратилось. Правильно продумана, динамічна і професійно здійснювана політика в сфері розвитку національного туризму приносить державі велику економічну вигоду.