Вступ
Україна увійшла у третє тисячоліття. Перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки вже завершився, тому Україна повинна йти далі на шляху до світової інтернаціоналізації та глобалізації народного господарства, повинна налагоджувати стосунки з стратегічними партнерами та крокувати у європейське співтовариство. На даному етапі дуже важливо використовувати досвід країн, що пройшли цим шляхом, намагатися використовувати міжнародні загальноприйняті стандарти ведення бухгалтерського обліку, використання міжнародних норм права через ратифікацію інтернаціональних договорів, брати участь в престижних міжнародних форумах, наукових заходах та намагатися принести хоч краплю користі на благо людства та України.
На сьогоднішній день є актуальна проблема що до залучення інвестицій в економіку Сумської області і країни в цілому.
Сумщина – перспективний і потужний промислово-аграрний регіон з розвиненою інфраструктурою. Далеко за межами України вона відома своєю промисловістю. Доволі розвиненим є аграрний сектор – тут збираються високі врожаї, а багаті природні пасовища створюють сприятливі умови для інтенсивного розвитку тваринництва. В нашій області родючі ґрунти і надзвичайно багаті ліси. Завдяки географічному розташуванню, сусідству з розвиненими промислово-аграрними центрами України та Росії, Сумщина завжди приваблювала ділових людей.
Створення привабливого інвестиційного клімату, як в цілому в державі, так і в регіонах, складне питання, яке необхідно вирішувати в комплексі соціально-економічних та політичних проблем. За результатами аналізу інвестиційної діяльності регіонів України по загальному рейтингу інвестиційної привабливості Сумщина займала 22 місце. Разом з тим, економічний потенціал області по обсягах промислового і сільськогосподарського виробництва, доходів та видатків місцевих бюджетів та інших економічних показниках відносить Сумську область в так звану групу «основного масиву» – на 13 місце.
Основні напрямки розвитку інвестиційної діяльності в області щодо пошуку і залученню інвестицій сконцентровані в заходах до Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки. Їх виконання з ряду показників свідчить про те, що інвестиційний клімат має стійку тенденцію до поліпшення.
Сумщина має всі потенційні можливості постійно представляти інвестиційні проекти та пропозиції підприємств області як в національних інвестиційних форумах, так і в міжнародних заходах з цих питань.
В області ведеться активна робота щодо поширення інформації про інвестиційний потенціал регіону.
Взагалі інвестиційний клімат в області можна характеризувати як сприятливий. Сумщина має досить розвинений потенціал і за рівнем техногенного навантаження території займає місце в першій десятці областей України. Активізувалась інноваційна діяльність. У промисловості впроваджено ряд прогресивних технологічних процесів. Сприяє формуванню сприятливого інвестиційного клімату стабільна фінансово-кредитна система.
Ефективне використання ресурсного потенціалу, а отже і забезпечення економічного і соціального розвитку країни або регіону потребують значних вкладень капіталу у вигляді інвестицій, проведення активної інвестиційної діяльності.
В свою чергу інвестиційна діяльність визначається як сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави по реалізації інвестицій.
Інвестиційна політика регіону повинна враховувати інвестиційну привабливість інших регіонів, сприяти її підвищенню з метою забезпечення ефективного розвитку економіки. Оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів. таким чином, повинні бути безпосередньо пов’язані з державною регіональною політикою.
1. Загальна характеристика інвестиційної діяльності в Сумській області
Сумщина – перспективний і потужний промислово-аграрний регіон з розвиненою інфраструктурою. Далеко за межами України вона відома своєю промисловістю. Доволі розвиненим є аграрний сектор – тут збираються високі врожаї, а багаті природні пасовища створюють сприятливі умови для інтенсивного розвитку тваринництва. В нашій області родючі ґрунти і надзвичайно багаті ліси. Завдяки географічному розташуванню, сусідству з розвиненими промислово-аграрними центрами України та Росії, Сумщина завжди приваблювала ділових людей.
Створення привабливого інвестиційного клімату, як в цілому в державі, так і в регіонах, складне питання, яке необхідно вирішувати в комплексі соціально - економічних та політичних проблем. За результатами аналізу інвестиційної діяльності регіонів України по загальному рейтингу інвестиційної привабливості Сумщина займала 22 місце. Разом з тим, економічний потенціал області по обсягах промислового і сільськогосподарського виробництва, доходів та видатків місцевих бюджетів та інших економічних показниках відносить Сумську область в так звану групу “основного масиву” – на 16 місце.
Сумська область знаходиться на північному сході України і межує з Росією, Харківською, Полтавською і Чернігівською областями України.
Область була утворена 1939 року. В її складі 15 міст, 18 районів, 20 селищ міського типу, 1499 сіл та селищ.
Обласний центр - Суми - засновано 1652 року.
Головною ціллю розвитку сфери іноземного інвестування на 2009 рік було визначено створення належних умов для зростання інвестиційної активності суб’єктів господарювання, підвищення ефективності інвестування.
Виходячи з тенденцій, що склалися за підсумками 2008 року, згідно із Програмою економічного та соціального розвитку області на 2009 було заплановано залучити 20 млн. доларів США іноземного капіталу.
При цьому, надходження іноземного капіталу в економіку області у 2009 році склало майже 79,4 млн. доларів США прямих іноземних інвестицій, що у чотири рази більше запланованого показника на 2009 рік та вдвічі більше, ніж у 2008 році (38,5 млн. доларів США). Це – найбільший показник надходження іноземного капіталу за останні сім років.
Рис.1.1 Збільшення капіталу нерезидентів по рокам
Упродовж 2005-2010 років спостерігається підвищення інвестиційної активності. В області працюють 165 підприємств з іноземними інвестиціями з 40 країн світу. З 2005 року в регіон надійшло майже 170 млн. дол. США, що на сьогодні становить близько 80% загального обсягу прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку Сумщини за цей період.
Успішними прикладами таких інвестиційних проектів є:
відкриття нової лінії з виробництва шоколаду "Milka" та "Корона" і фасування кавових міксів Jacobs швейцарською компанією ЗАТ "Крафт Фудз Україна" (Швейцарія);
виробництво стінового клінкеру ТОВ "Керамейя" за участю іноземного інвестора компанії Horizon Capital (США);
створення "Соснового спа-курорту Буймерівка 1936" інвестором з Індії Vaishali Group;
виробництво пакувальних матеріалів ЗАТ "Технологія" (Нідерланди) та ТОВ "ГУАЛА КЛОЖЕРС УКРАЇНА" (Італія);
пошив взуття ТОВ "Теско Індастрі" (Італія);
виробництво будівельних матеріалів ТОВ "Укрросгіпс" (Росія);
виробництво будівельних матеріалів ЗАТ "Слобожанська будівельна кераміка" (Австрія).
2. Організація інвестиційної діяльності в Сумській області
Головне управління економіки Сумської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом облдержадміністрації, що утворюється її головою, є підзвітним та підконтрольним голові Сумської обласної державної адміністрації та Міністерству фінансів України. Повна назва управління – Головне управління економіки Сумської обласної державної адміністрації. Скорочена назва управління – ГУЕ Сумської ОДА. Для більшої наглядності варто розглянути схеми організаційної структури Головного управління економіки Сумської ОДА та структури управління Головного управління економіки Сумської ОДА (рис .2.1, рис. 2.2).
Посаду голови Сумської обласної державної адміністрації займає Чмирь Юрій Павлович. Його першим заступником є Чернявський Віктор Іванович, а заступником – Іщенко Тамара Дмитрівна.
Начальником головного управління економіки є Сітак Олександр Михайлович. Відповідно до цього: Дегтярьова Ія Олександрівна – заступник начальника головного управління економіки облдержадміністрації – начальник управління розвитку підприємництва. Фадєєв Олександр Вікторович – заступник начальника головного управління економіки облдержадміністрації - начальник управління інвестиційної та зовнішньоекономічної політики .
Оксантюк Олексій Олексійович – заступник начальника головного управління економіки облдержадміністрації – начальник управління розвитку споживчого ринку. Сітак О. М. працює начальником Головного управління економіки з 27 березня 2006 року.
Рис.2. 1 Схема організаційної структури Головного управління економіки Сумської ОДА.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, Бюджетним кодексом України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Наказами Міністерства фінансів України, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, рішеннями обласної ради, прийнятими у межах її компетенції, а також Положенням про головне управління економіки Сумської обласної державної адміністрації від 29. 04. 2009 № 235.
Основними завданнями управління є участь у:
- реалізації державної політики економічного і соціального розвитку України;
- реалізації державної регуляторної політики і державної політики у сфері економічної конкуренції та обмеження монополізму;
- формуванні і проведенні державної регіональної політики;
- проведенні державної зовнішньоекономічної політики;
- забезпеченні в межах своїх повноважень захисту економічних прав і законних інтересів України, вітчизняних та іноземних суб’єктів господарювання;
- забезпеченні реалізації державної політики у сфері розвитку внутрішньої торгівлі та послуг;
- забезпеченні реалізації державної політики у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів;
- проведенні державної інвестиційної політики;
- забезпеченні реалізації державної цінової політики;
- забезпеченні реалізації державної політики у сфері економічної безпеки та детінізації економіки.
Управління відповідно до покладених на нього завдань:
1) аналізує стан і тенденції економічного і соціального розвитку області, бере участь у визначенні його пріоритетів, у проведенні структурних змін, а також формуванні напрямів інвестиційної політики;
Рис. 2.2 Схема структури управління Головного управління економіки Сумської ОДА
2) виконує роботи з прогнозування та підготовки програм економічного і соціального розвитку;
3) бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму, проводить моніторинг її реалізації та соціально-економічних наслідків, сприяє розвитку на відповідній території конкуренції, підвищенню ефективності функціонування об’єктів ринкової інфраструктури;
4) бере участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення порядку регулювання цін в окремих галузях, забезпечує реалізацію державної цінової політики;
5) сприяє створенню інфраструктури підтримки регіонального розвитку, умов для рівноправного розвитку всіх форм господарювання та розвитку підприємництва на території області, надає консультаційну, інформаційну та іншу допомогу суб’єктам підприємницької діяльності, розробляє разом з громадськими організаціями підприємців регіональні програми підтримки підприємництва, сприяє їх вирішенню;
6) бере участь у реалізації державної зовнішньоекономічної політики інтеграції України у світову економіку та розширення економічного і соціального співробітництва з ЄС;
7) бере участь у розробленні пропозицій щодо розвитку і поліпшення структури експорту та імпорту товарів (робіт, послуг);
8) бере участь разом з іншими структурними підрозділами в організації участі підприємств та організацій області у виставково-ярмаркових заходах;
9) здійснює в межах делегованих йому повноважень регулятивні і реєстраційно-дозвільні функції;
10) здійснює підготовку відповідних інформаційних матеріалів щодо економічного потенціалу та інвестиційних можливостей області;
11) проводить у встановленому порядку в межах своєї компетенції переговори з офіційними представниками іноземних держав;
12) визначає інвестиційний попит області та на основі визначених державою пріоритетів розробляє пропозиції щодо обсягів державних централізованих капітальних вкладень;
13) розробляє та організовує реалізацію заходів, спрямованих на нарощування інвестиційних ресурсів, створення сприятливого інвестиційного клімату в області;
14) бере участь у роботі щодо залучення інвестицій та кредитних ресурсів на розвиток економічного потенціалу області;
15) бере участь у підготовці пропозицій щодо створення і функціонування спеціальних економічних зон, запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності та територіях пріоритетного розвитку, аналізує економічні та соціальні наслідки функціонування спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку;
16) уживає заходів до розширення міжрегіональних економічних зв’язків, готує проекти відповідних угод;
17) аналізує стан і бере участь у розробленні пропозицій щодо розвитку споживчого ринку, ринку послуг та формування їх інфраструктури, поліпшення організації та якості обслуговування населення підприємствами торгівлі, громадського харчування і побуту; сприяє розвитку фірмової торговельної мережі підприємств побуту;
18) готує пропозиції з питань розміщення на території області нових, реконструкції, розширення, діючих підприємств та інших об’єктів виробничого і невиробничого призначення, що належать до сфери управління облдержадміністрації;
19) виконує інші функції згідно з покладеними на нього завданнями.
3. Основні показники інвестиційної діяльності Сумської області
На 01.01.2010 загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку області, становить 225,6 млн. доларів США, що на 42,8 % більше показника минулого року та складає 191,9 дол. США на одного мешканця області. Загалом прямі іноземні інвестиції вкладені у 171 підприємство області.
Рис. 3.1 Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій по рокам
Рис.3.2 Обсяг прямих іноземних інвестицій на 1 мешканця області по рокам
Приріст сукупного обсягу іноземного капіталу склав 67,7 млн.дол. США (у 2008 році зменшення становило 21,5 млн. дол. США).
Збільшення іноземного капіталу відбулося переважно за рахунок внесків інвесторів у підприємства машинобудівної (63,0 млн. дол. США), харчової (10,0 млн. дол. США) та легкої промисловості (2,0 млн. дол. США), у виробництво будівельних матеріалів (0,5 млн. дол. США).
іноземний інвестиція сумський економіка регіон
Рис. 3.3 Галузева структура іноземних інвестицій області
У зв'язку з реалізацією нових інвестиційних проектів у регіоні зазнав змін галузевий розподіл іноземних інвестицій. Стала більш вагомою в обсягах іноземного інвестування сфера металургійного виробництва та легка промисловість, що раніше не інвестувалася.
Таблиця 3.1 Структура галузевого розподілу загального обсягу іноземних інвестицій
| Місце | Станом на 01.01.10 | Станом на 01.01.09 (ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ) |
| 1 | Машинобудування 82,9 млн.дол.США (36,7 %) |
Машинобудування 55,8 млн.дол. ША (35,1 %) |
| 2 | Металургійне виробництво 46,6 млн.дол.США (20,7 %) |
Металургійне виробництво 8,9 млн.дол.США (5,6 %) |
| 3 | Харчова промисловість 32,2 млн.дол.США (14,3 %) |
Харчова промисловість 30,6 млн.дол.США (19,2 %) |
| 4 | Сільське господарство 17,9 млн.дол.США (7,9 %) |
Сільське господарство 19,3 млн.дол.США (12,1 %) |
| 5 | Виробництво неметалевої мінеральної продукції 12,7 млн.дол.США (5,6 %) |
Виробництво неметалевої мінеральної продукції 10,8 млн.дол.США (6,8 %) |
| 6 | Оптова торгівля та посередництво в торгівлі 11,7 млн.дол.США (5,2 %) | Оптова торгівля та посередництво в торгівлі 12,9 млн.дол.США (8,1 %) |
| 7 | Сфера послуг (операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям) 8,5 млн.дол.США (3,8 %) |
Сфера послуг (операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям) 8,6 млн.дол.США (5,4 %) |
В області зберігається тенденція інвестування у вже діючі, потужні підприємства. Незначна частка інвестицій припадає на сектор малого підприємництва. Поза сферою діяльності інвесторів залишаються галузі енергозбереження, розвитку інфраструктури та туризму.
Відбулось також зменшення обсягу іноземного капіталу в економіці області за рахунок курсової різниці – 4,9 млн.дол.США, вилучення капіталу – 3,3 млн.дол.США (в основному внаслідок поступки долі капіталу підприємства-нерезидента резиденту) та переходу прямих іноземних інвестицій до категорії портфельних – 3,6 млн.дол.США. До того ж у регіоні декілька підприємств призупинили діяльність у зв’язку з відсутністю ринку збуту продукції.
Прямі іноземні інвестиції надійшли в область із 39 країн світу (у 2008 році було 36 країн). З країн Європейського Союзу надійшло 71,5 млн.дол.США (90,1% загального обсягу), з країн СНД– 0,1 млн.дол.США (0,1%), з інших країн світу – 7,8 млн.дол.США (9,8%).
Рис. 3.4 Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області у географічному розподілі
Аналіз географічної структури інвестиційних потоків свідчить, що країни СНД відрізняються низькою інвестиційною активністю на Сумщині, майже всі інвестиційні кошти припадають на інші країни світу.
До п’ятірки основних країн-інвесторів, на які припадає більше 92% загального обсягу прямих інвестицій, входять Кіпр – 135,8 млн.дол.США (60,2% до загального підсумку), США – 28,5 млн.дол.США (12,7%), Нідерланди – 22,5 млн.дол.США (10,0%), Сполучене Королівство Великобританії – 15,4 млн.дол.США (6,8 %), Франція – 6,2 млн.дол.США (2,8%).
У регіональному розподілі іноземного капіталу зміни не відбувалися. На Сумщині провідні місця за обсягами прямих іноземних інвестицій продовжують займати міста Суми – 157,0 млн.дол.США (69,6% від загального обсягу) та Шостка – 19,1 млн.дол.США (8,5%), райони – Тростянецький –26,4 млн.дол.США (11,7%) та Глухівський – 15,7 млн.дол.США (7,0%).
Рис.3.5 Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку адміністративних територій області
В економіці решти міст та районів області обсяг іноземних інвестицій складає менше 1% від загального показника. В Охтирському, Буринському, Великописарівському та Краснопільському районах іноземні інвестиції взагалі відсутні.
У районах та містах реалізовувались проекти з міжнародної технічної допомоги. На 40 об'єктах 8 районів розпочато реалізацію спільного проекту між обласною державною адміністрацією, обласною радою та Програмою розвитку ООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" на суму близько 8 млн. гривень, з яких 3 млн. гривень – кошти Програми розвитку ООН. Значне фінансування також здійснюється в розвиток комунальної інфраструктури міста Ромни по програмі "Сталий місцевий розвиток"(Програма дій TACIS2005), вартість проекту 2,73 млн. євро.
На виконання основних завдань Програми економічного та соціального розвитку області на 2009 рік протягом року обласною державною адміністрацією проведено ряд заходів для поліпшення регіонального інвестиційного клімату.
На позачергове засідання Кабінету Міністрів України підготовлено та винесено на розгляд інвестиційні проекти: "Організація виробництва та виконання місцевих поновлюваних видів палива у Сумській області на 2009-2015 роки" та "Реконструкція системи теплозабазпечення міста Шостка з переходом водогрійних і парових котлів на альтернативні види палива".
Сформовано базу стратегічних інвестиційних проектів регіону, зокрема у галузі розвитку інфраструктури: "Створення міжнародного центру авіаперевезень на базі ОКП "Аеропорт Суми" та "Створення інфраструктури навколо ділянки міжнародної автомобільної дороги М-02 (Кіпті-Глухів-Бачівськ)". Відповідні пропозиції надані Міністерству економіки України, Міністерству регіонального розвитку та будівництва України, Українському центру сприяння іноземному інвестуванню для поширення серед інвестиційних компаній.
У ході візитів до Сумщини керівників та представників дипломатичних місій іноземних країн в Україні, офіційних іноземних делегацій, а також під час візитів делегацій області до іноземних країн представлено інвестиційний потенціал області.
Повністю оновлено базу даних вільних земельних ділянок та виробничих приміщень, які можуть бути запропоновані інвесторам для реалізації інвестиційних проектів на території області. Зазначену базу даних розміщено на інвестиційному сайті Сумщини.
У 2009 році іноземними компаніями розпочалась практична реалізація інвестиційних проектів, зокрема з виробництва взуття (ТОВ "Теско Індастрі"), хлібобулочних виробів (ВАТ "Шо
Продовжувалась реалізація проекту з виробництва молочних продуктів на ВАТ "Шосткинський міськмолкомбінат" компанією "BEL Group", проекту з будівництва фармацевтичного заводу ТОВ "Кусум Фарм", проекту з будівництва найбільшого в Україні елеватору потужністю 400 тис. тонн зерна ЗАТ "Компанія "Райз" та проекту з виробництва алюмінієвої укупорювальної продукції ЗАТ "Технологія".
На сьогодні інвестиційний клімат на Сумщині залишається сприятливим для іноземних інвесторів не зважаючи на наслідки світової фінансової кризи.
Інвестори, які працюють на Сумщині, відзначають, що в регіоні панує клімат довіри і захисту, створено комфортні умови для ведення бізнесу, тому доволі успішно продовжується реалізація інвестиційних проектів ТОВ «Керамейя», ЗАТ "Крафт Фудз Україна", ТОВ "Українсько-голландська аграрна компанія".
4. Негативні та позитивні сторони інвестиційної діяльності Сумської області
Стратегічною метою української зовнішньоекономічної політики є активне залучення країни в міжнародні інтеграційні процеси. Проте реалізація цієї задачі вимагає концентрації значних інтелектуальних, матеріальних, фінансових і природних ресурсів для розвитку стратегічних, «проривних» технологій як основних чинників конкурентоспроможності в світовій спільноті.
Наприклад, для того, щоб досягти рівня, необхідного для вступу до ЄС, Україні потрібен річною ВВП порядка 300 млрд. дол., або 6 тис. дол. на душу населення. Економічні передумови вступу в ЄС базуються на тому, що подібний достаток дозволяє країні в основному розв'язати найнасущніші соціально-економічні проблеми. Ні у Європі, ні в Азії, ні в Північній Америці вже майже не залишилося країн з таким рівнем ВВП на душу населення і середньою зарплатою трохи менше 80 дол. в місяць. Простий математичний розрахунок показує: щоб 50 млрд. дол. ВВП перетворилися на 300 млрд. при щорічному зростанні навіть на 10%, потрібно 20 років.
І це за умови стабільного припливу капіталу в народне господарство. Але в Україні, як і у всіх країнах пострадянського простору, рівень внутрішніх заощаджень і інвестицій дуже низький і явно недостатній для стабільного економічного зростання. Це пояснюється низькими приватними доходами, низькою рентабельністю в промисловості, а також значною часткою безготівкових, а небагато раніше — і бартерних операцій.
З другого боку, новий глобальний економічний порядок, що формується, створює унікальні можливості. Міжнародна торгівля росте в середньому на 6—8% в рік, що удвічі більше, ніж зростання продукції у світовому масштабі. А зарубіжні інвестиції стабільно випереджають звичну торгівлю. Через ці ринки капіталу обертається в день не менше 1,5 трлн. дол. (400 трлн. дол. в рік). Саме фінансові ринки найяскравіше демонструють процеси економічної глобалізації.
Глобалізація світової економіки і європейська інтеграція ставлять перед Україною питання про власне геополітичне позиціонування. Більш того, сьогодні для нашої держави проблема визначення свого реального місця в світі стає критичною. Адже правильний вибір визначатиме успішний економічний розвиток країни і її здатність максимально ефективно інтегруватися в глобальний простір. Сама ж реалізація інтеграційних планів залежить від того, чи зможе країна в певні терміни привернути критичну масу інвестицій. Таким чином, зараз перед Україною стоїть двоєдина задача визначення пріоритетів розвитку і побудова ефективної інвестиційної моделі, здатної забезпечити фінансування модернізації і нарощування виробничих потужностей.
За оцінками експертів, для нормального розвитку економіки України потрібен додаткових інвестицій від 80 до 100 млрд. дол. США. В той же час прямі іноземні інвестиції за роки незалежності склали всього лише 12,3 млрд. дол. Цифра більш ніж скромна. За даними американської асоціації Economist Group, по рівню інвестиційної привабливості Україна знаходиться в сьомому десятку країн. Згідно офіційній статистиці, щорічний приріст іноземного капіталу, що інвестується, в країну складає близько 15%, але це без урахування грошей, що вивозяться нерезидентами з України. Зараз на кожні три долари вкладених інвестицій доводиться один долар офіційно вивезеного капіталу. Це пояснюється розірванням інвестиційних договорів через підвищення інвестиційних ризиків в країні.
Існує цілий комплекс чинників, що впливають на ухвалення рішення про інвестування: політико-економічні, соціальні, ефективність виробництва, можливість доступу на інші ринки і ін.
Дуже часто для оцінки надійності вкладень використовують кредитні рейтинги і економічні індекси. Тут наші позиції далеко не ідеальні. Так, в 2002 році Україна у сфері макроекономічної конкурентоспроможності, за оцінкою Всесвітнього економічного форуму, виявилася на 69-м місці серед 80 країн, а по індексу економічної свободи, розрахованому Heritage Foundation, зайняла 137-е місце.
Не слід також забувати, що чим менше імідж країни відповідає очікуванням інвестора, тим нижче оцінюється інвестиційний клімат і тим на великі поступки і пільги повинна йти держава для залучення капіталів. І навпаки, поліпшення інвестиційного клімату дозволяє державі послідовно знижувати пільги, вирівнюючи їх до міжнародних стандартів, і створювати конкурентний інвестиційний ринок.
Така привабливість є ключовою умовою залучення зовнішніх інвестицій в економіку держави, регіону, галузі або окремого підприємства.
У зв'язку з цим найважливішою задачею державного управління на даному етапі є поліпшення і стабілізація інвестиційного клімату як країни в цілому, так і окремих регіонів.
Головними причинами, що зумовлюють подальшу деформацію показників інвестиційної діяльності по регіонах та невисоку інвестиційну привабливість України, є:
1) вузькість внутрішнього ринку;
2) надмірний податковий і адміністративний тиск на бізнес;
3) слабка розвиненість ринкових інститутів - корпоративного сектора, ринку цінних паперів, ринку землі, ринку нерухомості;
4) низька конкурентноздатність багатьох українських товарів, що робить невигідними вкладення в їх випуск;
5) недостатня інтегрованість у світову економіку;
6) відсутність чіткої інвестиційної політики з відповідними механізмами реалізації на державному та місцевому рівнях;
7) нестача оперативної інформації і внаслідок цього зменшення ефективності співпраці між суб'єктами ринку;
8) інертність місцевої влади при залученні інвестицій, відсутність стимулів і механізмів для залучення інвестицій.
Очевидно, що низька інвестиційна привабливість регіонів України, небажання вкладати кошти в її економіку, окрім суто економічних причин, зумовлені незацікавленістю чи байдужістю місцевої влади до проблеми залучення інвестицій. Інвестиційний рейтинг регіонів України свідчить про низький професійний рівень місцевих чиновників, які відповідають за створення інвестиційного клімату, доводить низьку ефективність зусиль місцевої влади для підвищення інвестиційної привабливості територій.
Подальше розшарування регіонів за рівнем інвестиційної активності стає перепоною на шляху формування єдиного господарського простору в країні, зміцнення господарських зв'язків, становлення регіонів як суб'єктів міжнародної інвестиційної діяльності. Слабкі інвестиційні позиції окремих регіонів не дають змогу розширювати виробництво, відповідно не розвивається соціальна сфера. Регіони стають утриманцями щодо держави і не мають економічних стимулів розвивати свій господарський комплекс.
5. Аналіз світового та вітчизняного досвіду залучення іноземних інвестицій в економіку регіону
Згідно з розробленою стратегією економічного і соціального розвитку Сумської області на період до 2015 року «Нова Сумщина - 2015» пріоритетними напрямками у сфері благоустрою є збільшення обсягів інвестицій, упровадження енергозберігаючих технологій (встановлення енергозберігаючих джерел освітлення, приладів диференційного обліку електричної енергії), упровадження сучасних методів та технологій у сфері поводження з твердими побутовими відходами, поліпшення рівня благоустрою населених пунктів.
Проблема прямих іноземних інвестицій є головною, оскільки саме вони істотно впливають на трансформацію економіки країн, у яких відбувається перехід до ринкових відносин. Залучення іноземних інвестицій є реальним шляхом упровадження сучасної техніки, удосконалення методів управління.
Прямі іноземні інвестиції - одне з найяскравіших явищ світової економіки. В останні десять років спостерігалося їх безпрецедентне зростання (за винятком лише незначного спаду, викликаного економічними труднощами, що мали місце у світовій економіці на початку 90-х років). Багато фірм нині активніше розширюють свою діяльність за рубежем за рахунок прямих інвестицій, і фактично всі економіки на сучасному етапі конкурують за залучення капіталу транснаціональних компаній. У результаті глобальні фінансові потоки досягли надзвичайно високого рівня (340 млрд дол. у 1996 p.).
Потреби в іноземних інвестиціях існують практично в кожній країні. Незважаючи на те, що зростає розуміння тієї ролі, яку відіграють прямі іноземні інвестиції в стимулюванні економічного розвитку, спостерігається значна диверсифікація в підходах різних країн до залучення прямих іноземних інвестицій, а також обґрунтований скептицизм щодо сфер їх використання, необхідності й універсальності вигод від них.
Багато країн обмежують доходи від інвестицій і зберігають жорсткий контроль над участю іноземного капіталу у певних секторах економіки. Досить часто при вирішенні питання про залучення іноземних інвестицій переважає підхід, пов'язаний із необхідністю і бажанням переконатися в тому, що діяльність іноземних транснаціональних корпорацій не суперечить стратегії розвитку країни.
Прямі інвестиції транснаціональних корпорацій сприяють швидкій перебудові промисловості на регіональному і глобальному рівнях і трансформації економіки країни, що залучає іноземний капітал, у значного експортера товарів і послуг на світовому ринку. Іншими словами, прямі іноземні інвестиції можуть сприяти інтеграції національних ринків у світову економіку більш ефективно, ніж це можна було б досягти самостійно через традиційні торговельні потоки.
Переваги прямих іноземних інвестицій виявляються в загальному поліпшенні інвестиційного клімату через відкриту торгівлю й сприятливий інвестиційний режим, активну конкурентну політику, макроекономічну стабільність, приватизацію і дерегулювання.
Створення сприятливого інвестиційного середовища впливає не тільки на потоки прямих іноземних капіталовкладень, а й на потенційну прибутковість таких потоків. Імпортзамінна політика, яка раніше була властива багатьом країнам, перешкоджала одержанню прямих іноземних інвестицій, особливо у сфері передання технології.
Протягом останнього десятиріччя економічних реформ країни цілком усвідомили переваги залучення інвестицій. За оцінками Секретаріату Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), у країнах, які приймають, збереглися лише 27 із більш як 600 обмежень у сфері прямих іноземних інвестицій.
Потенційно Україна є інвестиційно-привабливою країною, оскільки має чималу кількість недостатньо використовуваних фізичних і людських ресурсів, великі резерви невкладених заощаджень (на мільярди доларів), місткий внутрішній ринок споживання (близько 50 млн людей — один з найбільших у Європі), а також безперешкодний вихід до ще більших ринків Росії та колишніх республік СРСР. Крім того, Україна через свою стратегічну важливість посіла третє місце (після Ізраїлю та Єгипту) за обсягом отриманої від США допомоги.
Україна також одержує великі кошти від таких міжнародних організацій, як Світовий банк, МВФ та ЄБРР. Більша частина цього фінансування надходить у вигляді технічної допомоги для розбудови ринкової економіки та системи правових інституцій, що є основою розвиненої ринкової економіки.
Але Україна має репутацію країни, економіка якої, порівняно з іншими економіками регіону Східної Європи та колишнього Радянського Союзу, є однією з найменш привабливих для іноземних інвесторів. За обсягом залучення прямих іноземних інвестицій Україна помітно відстає від інших східноєвропейських країн. У 2001 р. чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Україну виявився нижчим за середній показник 1996-1998 pp. Цей факт можна пояснити депресивним станом національної економіки та підвищеним політичним ризиком через президентські вибори. Згідно з офіційними даними, станом на початок січня 2000 р. загальний обсяг надходжень прямих іноземних інвестицій в Україну за період з 1991 р. становив 3,3 млрд дол. У 1999 p. Україна отримала лише 491 млн дол.
Причина повільного розвитку України в цьому напрямі полягає в тому, що види ведення бізнесу в Україні значно відрізняються не лише від практики більшості західних країн, а й від практики інших країн з перехідною економікою, наприклад Чехії, Угорщини, Польщі, а також певною мірою Росії. У той час, коли інші центральні та східноєвропейські країни успішно продовжують змагатися за збільшення обсягів іноземних інвестицій, в Україні, наприклад, протягом останніх місяців 2003 р. кілька іноземних компаній вирішили припинити діяльність та залишили країну або вирішили припинити подальше інвестування до покращання загальних умов діяльності. Ця тенденція поширилася завдяки негативному впливу нещодавньої фінансової та економічної кризи, що було наслідком тісних економічних зв'язків з Російською Федерацією, яка опинилася у кризовому становищі. Заходи, вжиті урядом та Національним банком України з метою стабілізації фінансового ринку, незважаючи на те, що вони широко були визнані як необхідні, ще більше погіршили ситуацію та поглинули перші прибутки, очікувані іноземними інвесторами.
Існуючі закони, що стосуються господарського товариства, значною мірою відображають політичну та правову доктрину радянського законодавства, яке ґрунтувалося на принципах абсолютного домінування публічного права над економічною сферою та призводило до зайвого втручання державних органів у діяльність комерційних підприємств. Проект Господарчого Кодексу 1992 p., який схожий на Цивільний Кодекс та передбачає обов'язкове державне планування для всіх типів підприємств, є лише одним прикладом законодавчої діяльності, яка свідчить про те, що втручання держави у приватну сферу й досі вважається нормальним явищем в Україні, а тому наш шлях до ринкової економіки можна вважати складним і тривалим. Через застосування невиразливої політики законодавча система залишається сукупністю постійно змінюваних, суперечливих актів, що дублюють один одного. Переважно це спричинено тривалою неузгодженістю між діючим Президентом України та Верховною Радою України. Розділ XV Перехідних положень Конституції 1996 p., який надавав повноваження Президентові України видавати укази з економічних питань, не врегульованих законодавством, призвів до великої кількості нових указів, більшість з яких гостро критикує Верховна Рада України та ігнорують державні виконавчі органи.
Таким чином, іноземним інвесторам майже неможливо повністю здійснювати свою діяльність відповідно до вимог українського законодавства.
Незважаючи на це, іноземні інвестори часто вважають, що законодавство має не таке вирішальне значення порівняно з іншими, більш практичними проблемами, які постають перед ними у зв'язку з інвестуванням. Бюрократія, свавільне запровадження законів, які часто змінювалися та мали зворотну дію, а також дії посадових осіб на місцях, зумовлені особистими інтересами замість професійних, створювали основні проблеми, які були гальмом у залученні інвестицій. Це призводить до великих зайвих витрат часу для розв'язання штучних проблем і значних поточних витрат, які роблять багато інвестиційних проектів нерентабельними.
Важливим кроком у цьому напрямі сприяння інвестиційному процесу був Указ Президента "Про усунення перешкод на шляху розвитку підприємницької діяльності" від 3 лютого 1998 р. № 79/98 та Указ Президента "Про деякі заходи з дерегуляції підприємницької діяльності" від 23 липня 1998 р. № 817/98. Для розв'язання проблеми залучення іноземних інвесторів у 1997 р. в Україні було створено два органи.
Висновки та пропозиції
В першу чергу потрібно сказати що інвестиційний клімат в області можна характеризувати як сприятливий. Сумщина має досить розвинений потенціал і за рівнем техногенного навантаження території займає місце в першій десятці областей України. Активізувалась інноваційна діяльність. У промисловості впроваджено ряд прогресивних технологічних процесів. Сприяє формуванню сприятливого інвестиційного клімату стабільна фінансово-кредитна система.
Інвестиційна привабливість регіонів – це інтегрована характеристика окремих регіонів країни з позицій інвестиційного клімату, рівня розвитку продуктивних сил, інвестиційної інфраструктури, можливостей залучення інвестиційних ресурсів та інших факторів, які суттєво впливають на формування доходності інвестицій та інвестиційних ризиків.
Основні напрямки розвитку інвестиційної діяльності в області щодо пошуку і залученню інвестицій сконцентровані в заходах до Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки. Їх виконання з ряду показників свідчить про те, що інвестиційний клімат має стійку тенденцію до поліпшення.
Щодо подальшого залучення інвестицій слід відмітите слідуюче. В області ведеться активна робота щодо поширення інформації про інвестиційний потенціал регіону. Сумщина постійно представляє інвестиційні проекти та пропозиції підприємств області як на національних інвестиційних форумах, так і на міжнародних заходах з цих питань.
Якщо проаналізувати сьогоднішнє становище та порівняти з потенційними можливостями Сумщини, то можна зробити наступні висновки:
1. Надходження прямих іноземних інвестицій не відповідає потребам економічного розвитку області.
2. Інвестиційна інфраструктура недостатня і не в повному обсязі виконує свої функції. Особливо це стосується майже відсутнього фондового ринку, що не дає змоги розвиватись портфельним інвестиціям.
3. Імовірність залучення вищезгаданого зовнішнього капіталу складає 70% зважаючи на необхідність за два наступних роки підвищити фінансовий рейтинг України міжнародними агенціями, удосконалити судову систему (арбітражна практика), виконати заходи по створенню сприятливого інвестиційного клімату в області, та усунути проблеми, які зазначені нижче.
Базові проблеми, які необхідно усунути, щоб сформувати привабливий імідж області:
1. Відсутність інвестиційного портфеля, що відповідає міжнародним критеріям.
2. Недостатня поінформованість громадськості про пріоритети в розвитку економіки області та форми державної підтримки.
3. Розвинутий нецивілізований монополізм на майно, послуги та ресурси, що не створює конкурентне середовище і безпеку бізнесу.
4. Непрозорість тендерів та приватизаційних процесів в області.
5. Незначна кількість менеджерів, спроможних працювати з іноземними інвесторами.
В роботі з зовнішнім інвестором повинна бути врахована мотивація інвестора, що дозволяє встановити діалог взаєморозуміння і, таким чином, знайти вірні підходи до процесу інвестування.
Основною причиною експорту прямих іноземних інвестицій є прагнення зарубіжних підприємців розмістити свій капітал у тій державі, де він, на їхню думку, приноситиме найбільший зиск.
Враховуючи всю специфіку та складність прийняття іноземним інвестором рішення про вкладення капіталу за кордоном, особливо в такі ризиковані ринки, яким, на сьогодні, є український, виникає природна потреба у цілеспрямованій роботі з цими інвесторами, формуванні позитивного іміджу регіону.
Список використаної літератури
1. Конституція України //Відомості ВРУ. – 1996. - №30.
2. Про інвестиційну діяльність. Закон України від 18 вересня 1991 р. №1560-ХІІ.
3. Про державну Програму заохочення іноземних інвестицій. Закон України від 17 грудня 1993 р. №3744-2.
4. Про режим іноземного інвестування. Закон України від 19 березня 1996 р. №93/96-ВР.
5. Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області. Указ Президента Україні від 27 червня 1999 р.
6. Про захист іноземних інвестицій на Україні. Закон України 10.09.91р. N 1540а-XII.
7. Концепція регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1995 р. N 384.
8. Перелік пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Житомирської, Чернігівської областей, м. Шостки Сумської області, на території спеціальної економічної зони "Миколаїв", де встановлено спеціальний режим інвестиційної діяльності. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2000 р. N 1175.
9. Про заходи щодо залучення коштів, отриманих від приватизації державного майна, на інноваційне інвестування підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Указ Президента України 15 липня 2000 року N905/2000.
10. Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій.Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р.N 928.
11. Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 р. N 112
12. Саліхова Є. Прямі іноземні інвестиції в Україну на 01.01.2005 р.// Інвестиції.–2005.-№1.
13. Карандакова І. Оцінка інвестиційного клімату в Україні та напрямки його покращання Економіка. Фінанси. Право. – 2007. - №1.
14. Колосов О. Іноземні інвестиції в економіку України: користь чи небезпека? Економіка України. – 2009. - №8.
15. Лукінов І. Інвестиційна політика в стабільному економічному розвитку Економіка України. – 1999. - №10.
16. Лукінов І. Інвестиційна активність в економічному оновленні та зростанні Економіка України. – 2008. - №7.