Реферат на тему:
Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта
Інженерний захист працівників об’єкта – це захист з використанням інженерних споруд: сховищ, протирадіаційних укриттів. Він досягається завчасним проведенням інженерних заходів щодо будівництва і обладнання захисних споруд з урахуванням умов розташування об’єкта і вимог будівельних норм і правил.
Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта полягає у визначенні показників, які характеризують здатність інженерних споруд забезпечити надійний захист людей, що можливо при виконані наступних умов:
- загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;
- захисні властивості захисних споруд відповідають потрібним (забезпечують захист людей від надлишкового тиску ударної хвилі та іонізуючих випромінювань);
- системи життєзабезпечення захищених споруд забезпечують життєдіяльність персоналу протягом встановленого терміну безперервного перебування їх в захисних спорудах;
- розміщення захисних споруд відносно місць роботи дозволяє людям укритися за сигналом ЦО у встановлені строки.
- На основі оцінки інженерного захисту визначаються заходи, спрямовані на підвищення надійності заходу персоналу об’єкта від уражаючих факторів, а відповідно, і на підвищення стійкості функціонування об’єкта в умовах виникнення НС.
Для оцінки інженерного захисту працівників в умовах радіаційного забруднення необхідні наступні вигідні дані:
1. Відстань до місця можливого ядерного вибуду, L, км.
2. Потужність ядерного вибуху, кт, і вид вибуху.
3. Дані про середній вітер: Vсв
- швидкість середнього вітру, який панує в даному районі розташування об’єкта, км/год; напрямок середнього вітру (приймається найнесприятливіший – в напрямку об’єкта).
4. Кліматичні умови району розташування об’єкта (кліматична зона) І, ІІ, ІІІ, ІV).
5. Загальна кількість працівників, що підлягають укриттю.
6. Кількість працівників в підрозділам підприємства та їх віддалення від захисних споруд.
7. Характеристики захисних споруд: розташування захисних споруд на об’єкті; типи захисних споруд (сховище, ПРУ); надлишковий тиск, який витримують конструкції споруд; коефіцієнт послаблення радіації ( Кпосл
) огороджувальними конструкціями споруд або матеріал і товщина кожного захисного шару перекриття; основні і допоміжні приміщення, їх розміри (площа і висота); тип і склад елементів системи по вітропостачання; об’єм резервних ємностей систем водопостачання та каналізації; елементи санітарно-технічних пристроїв.
Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта здійснюється в наступній послідовності.
І. Оцінка захисних споруд за місткістю.
Місткість захисних споруд об’єкта визначається у відповідності з нормами об’ємно-планувальних рішень. За кількістю місць оцінюється можливість укриття працівників у найбільшій працюючій зміні.
Послідовність оцінки:
1. Виявляється наявність основних і допоміжних приміщень і відповідність їх розмірів нормам об’ємно-планувальних рішень.
2. Розраховується кількість місць (М) з урахуванням норм на одну людину: S1
=0,5 м2
/люд. за наявності в захисній споруді двоярусних нар, S1
=0,4 м2
/люд. за наявності триярусних нар (для приміщень висотою 2,9 м і більше):
М=Sn
/S1
Де Sn
– площа приміщень для укриття, м2,
S1
– площа приміщень на 1 людину, м2
.
3. Перевіряється відповідність об’єму приміщень в зоні герметизації встановленій нормі на одну людину (не менше 1,5 м3
/люд.)
Для цього розраховується об’єм всіх приміщень в зоні герметизації Vо
(крім приміщень дизельних електростанцій, тамбурів і розширювальних камер):
Vо
= Sо
.
h
До h – висота приміщень, м;
Sо
– загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації, м2
.
Далі визначається об’єм приміщення, що припадає на одну людину:
V1
=V0
/М
Якщо V1
1,5 м3
/люд., то розрахункова місткість М приймається за фактичну місткість захисної споруди.
4. Визначається показник, який характеризує захисні споруди за місткістю (можливість укриття працюючого персоналу), - коефіцієнт місткості:
Км
= М/Н,
Де М – загальна кількість місць в захисній споруді;
Н – чисельність найбільшої працюючої зміни, ч.
За результатами розрахунків робиться висновок про можливість укриття працівників об’єкта. Перевіряється наявність у сховищі необхідної кількості нар і відповідність їх місткості сховища. Кількість нар повинна бути: при установці двоярусних нар (одні нари довжиною 1280 см забезпечують 4 місця для сидіння, 1 – для лежання) Н=М/5; при установці триярусних нар (4 місця для сидіння, 2 – для лежання) Н=М/6.
ІІ. Оцінка захищених споруд за захищеними властивостями.
На цьому етапі визначаються захисні властивості захищених споруд і оцінюється можливість надійного захисту людей від впливу надлишкового тиску та іонізуючих випромінювань.
Послідовність оцінки:
1. Визначаються захисні властивості щодо ударної хвилі – надлишковий тиск (РФ.max., на який розраховані елементи конструкцій захисної споруди РФ.max. приймається з характеристики захисної споруди).
2. Визначаються захисні властивості щодо іонізуючих випромінювань – коефіцієнт послаблення радіації (К посл.).
Захисні властивості щодо іонізуючих випромінювань також можуть бути наведені в характеристиці сховища, ПРУ або знайдені розрахунковим шляхом. При цьому, якщо в районі розташування об’єкта очікується дія проникаючої радіації, тоді розрахунок проводиться за радіоактивним забрудненням і проникаючою радіацією окремо за формулою:
Кпосл.зах
. = Кр
2 hi
/di
,
Де Кр – коефіцієнт, що враховує умови розташування сховища;
n – кількість захисних шарів матеріалів перекриття сховища;
hi – товщина і-го захисного шару, см;
di – товщина шару половинного послаблення.
3. Визначаються потрібні захисні властивості захисних споруд Рф.потр.
і Кпол.потр
. Потрібна міцність захисної споруди щодо уданої хвилі Рф.потр.
відповідає максимальному значенню надлишкового тиску, що очіується на об’єкті, тобто Рф.
max.
= Рф.потр.
і визначається розрахунковим шляхом.
Для цього знаходять мінімальну відстань до ймовірного центру вибуху: Rx=Rr-Гвідх.
Потрібний коефіцієнт послаблення радіації від радіактивного забруднення знаходиться за формулою:
Кпосл
.Рзпотр
.=ДРЗ
max
/50=5P1
max
(tпоч.
– tk
)/50
Де ДРз
max
– максимальна доза радіації на відкритій зоні за 4 доби;
P1
max
– максимальний рівень радіації на 1 год. Після вибуху, що очікується на об’єкті, tпоч.
– час початку забруднення території об’єкта відносно вибуху, визначається за формулою
tпоч.
= Rx
/Vсв +
tвип.
де tвип.
– час випадання радіоактивних речовин (в середньому приймається tвип.
= 1 год.)
tк
– час закінчення опромінення,tк
+ tпоч.
+96 год.
4. Вибираються захисні споруд, у яких захищені властивості не нижчі від потрібних.
Визначається показник, що характеризує захисні споруди об’єкта за захисними властивостями: Кз.п
= Nз.п
/N
Nз.п
– кількість людей, що будуть укриті в захисних спорудах із захищеними властивостями, не нижчими від потрібних;
N – чисельність персоналу. Що підлягає укриттю.
У висновках вказується, які сховища не відповідають вимогам стосовно захисних властивостей і які заходи необхідно провести для підвищення їх захисних властивостей.
ІІІ. Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд.
Оцінка системи повітропостачання здійснюється в наступній послідовності:
1. Визначаються тип, склад і параметри системи і визначається кількість повітря, що постачається системою за годину в двох режимах: в режимі І – чистої вентиляції і в режимі ІІ – фільтровентиляції.
Кількість зовнішнього повітря, що подається у сховище, приймається:
- за режимом І – 8,10, 11 і 13 м3
/год на одну людину відповідно до температури зовнішнього повітря до 20о
С (І кліматична зона); 20-25о
С (ІІ зона), 25-30о
С (ІІІ зона) і більше 30о
С (ІV зона);
- за режимом ІІ – 2 м3
/год на одну людину, 5 м3
/год на одного працівника на пункті правління і 10 м3
/год на одного працюючого на електроручному вентиляторі (ЕРВ).
У сховищах, що розташовані у ІІІ і ІV кліматичних зонах, для режиму ІІ необхідно передбачити охолоджуючі пристрої або збільшення кількості повітря, що одається, до 10 м3
/год на людну.
Як джерело для охолодження передбачається вода, що зберігається у заглиблених резервуарах чи отримана з водозабірних свердловин.
Для повітропостачання сховищ без повітроохолоджувальних установок місткістю до 300 чоловік, розташованих відповідно у ІІІ і ІV кліматичних зонах, застосовуються фільтровентиляційні комплекти ФВК-1 і ФВК-2.
Задача
Визначити через кілька секунд пройде ударна хвиля “Відстань”, якщо вибух був за 40 км. Швидкість ударної хвилі – 3 км за 8 секунд.
Список літератури:
1. І.М. Миценко “Цивільна оборона” Чернівці, 2004 р.
2. Захаренка М.В. “Безпека життєдіяльності”, Львів 1997 р.
3. Конституція України, 1997 р.
4. Кирич Н.Б. “Безпека життя й охорона праці”, Київ 2000 р.